характер в Iнтересах того, хто
погрожу, або така ж погром вiдносно громадянина у,
вяаку з його участю в мпобiгтнi та присiканнi
злочинiв 1 порушень громадського порядку -
карасться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на строк до одного року.
Нанесення легкого тiлесного ушкодження, побоТв чи
вчинення iнших насильницьких дiй iцодо елужбовоТ
особи або громадського працiвника у звязку з його
службовою чи громадською дiяльнiстю, а так само
вiдносно громадянина у звязку з його участю в за
побiганнi та присiканнi злочинiв 1 порушень громадсь-
кого порядку -
карауться позбавленням водi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
(В редакцi Указу вiд 17 серпня 1966р. //Вiдомостi Верхов-
нсє Ради УРСР. -1866. - №32. - Ст. 195).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 6 березня 1992 р. //Вiдомостi Верховнее Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховна Рами Украєни. -
1992. -№23. -Ст. 337).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що його
скоунням може бути порушена правильна дiяльнiсть державних
чи громадських пiдприумств, установ та органiзацiй, а також
дiяльнiсть громадян, якi беруть участь в запобiганнi та
присiканнi злочинiв, порушень громадського порядку, а потер-
пiлi зазнати моральноє, фiзичноє та матерiальноє шкоди.
2. Злочин являу собою погрозу вбивством, спричиненням
тяжких тiлесних ушкоджень або знищенням майна шляхом
пiдпалу. Погрозу спричинити меншу шкоду, чи знищити майно
iншим нiж пiдпал шляхом не можна квалiфiкувати за ч. I ст. 190.
3. Про поняття погрози див. пп.I i 2 коментаря до ст. 100.
4. Про поняття службовоє особи див. п.б коментаря до ст.164.
Погрозу щодо працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ та служби безпеки слiд квалiфiкувати за ст. 189 чи ст. 189.
Погроза щодо суддi у злочином проти правосуддя (ст. 176).
5. До громадських працiвникiв вiдносяться особи, якi беруть
активну участь у дiяльностi громадських органiзацiй, громадсь-
кому життi i виробничiй дiяльностi пiдприумства, установи,
органiзацiє. За ст. 190 квалiфiкууться погроза i щодо пред-
ставникiв громадськостi, що охороняють громадський порядок,
народних дружинникiв, якщо вона не пiдпадау пiд ознаки ч.2
ст. 188 або ч.2 ст. I 881.
6. До громадян, якi беруть участь в запобiганнi або присiканнi
злочинiв, а також порушень громадського порядку, вiднееяться
особи, якi за дорученням державних органiв або за своую
iнiцiативою брали участь в заходах по запобiганню злочинiв та
порушень громадського порядку, допомагали зясовувати та усувати
причини i умови, якi сприяли правопорушенням чи iншим антигро-
мадським вчинкам, наприклад, виконання заходiв по запобiганню
пияцтву, прогулiв, порушень виробничоє дисциплiни, запобiганню
розкрадань, викриттю порушень правил торгiвлi тощо. Крiм того,
сюди можна вiднести участь громадянина в обговореннi питаяня про
взяття винного на поруки тощо.
7. За ст. 190 квалiфiкууться погроза як щодо служроє особи,
громадського працiвника, який виконуу службовив- чи гро-
мадський обовязок, громадянина, котрий бере участь в дiяльностi
по запобiганню або присiканню злочинiв чи порушень громад-
ського порядку, так i щодо єх родичiв i близьких єм осiб. Разом
з тим цогроза повинна бути викликана саме службовою або
громадською дiяльнiстю названих в ст. 190 осiб i спрямована на
єє зупинення чи змiну.
8. Пiд iнтересами особи, яка погрожуу вказаним у ст. 190
потерпiлим, слiд розумiти не тiльки iє особистi iнтереси, але й
iнтереси iнших людей.
9. Погроза щодо службовоє особи чи громадського працiвника
може_бути вчинена до i пiд час єх дiяльностi. Про це свiдчить
мета єє: зупинення єх дiяльностi або змiна єє характеру.
Погроза щодо громадянина може бути вчинена до, пiд час, а
також пiсля його участi в запобiганнi чи присiканнi злочину або
порушення громадського порядку.
10. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Для застосування ст. 190 не мау значення, чи розрахо-
вував винний реалiзувати свою погрозу.
Мета злочину спепiальна: добитися припинення службо-
воє чи громадськоє дiяльностi або змiни єє характеру в
iнтеоесах особи, яка погрожуу, коли потерпiлий службова
єо6 чи громадський працiвник. Якщо ж потерпiлим у
оуадянин, то метою погрози може бути як оажанм
динити чи змiнити його дiяльнiсть по запобiганню або
присiканню злочинiв або порушень громадського порядку,
так i бахання помститися за неє.
i i Субуктом злочину у особа, якiй виповнилося шiстнадцять
12. Частина 2 ст. 190 передбачау вiдповiдальнiсть за нанесення
легкого тiлесного ушкодження, побоєв або вчинення iнших
раснльннцьких дiй щодо тих же потерпiлих, що i в ч. I цiує статтi.
3. Про поняття легкi тiлеснi ушкодження див. п.2 комен-
таря до ст. 106, побоє - п.2 коментаря до ст 107.
14. Про поняття iншi насильницькi дiє див. п.4 коментаря
до ст. 189 з поправкою на те, що цими дiями не були
iаподiянi тiлеснi ушкодження. Якщо внаслiдок
насильницьких дiй потерпiлому були заподiянi середньоє
тяжкостi або тяжкi тiлеснi ушкодження, скоуне слiд
квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв, передбачених ч.2
СТЄ90 i вiдповiдно ст. 102 чи ст.IОI. За сукупнiстю злочинiв
слiд квалiфiкувати i випадки, коли внаслiдок насильницьких
дiй настала смерть потерпiлого, психiчне ставлення до якоє
характеризууться необережною формою вини (ч.2 ст.190 i
ст.98; ч;2 СТ.190, ст.102 i ст.98 чи ч.2 ст.190 i ч.З ст.IОI).
Умисне вбивство службовоє особи чи громадського
працiвника у звязку з єх службовою чи громадською
дiяльнiстю, а також громадянина у звязку з його дiяльнiстю
по запобiганню чи присiканню злочинiв i правопорушень
громадського порядку, квалiфiкууться за п.в" ст.93.
i5. На вiдмiну вiд ч.I ст.190 в єє другiй частинi йдеться про
нанесення легких тiлесних ушкоджень, побоєв та вчинення iнших
є-асяльницьких дiй щодо службовоє особа i громадського
єтоацiвника не тiльки з метою припивення або змiни єх дiяльностi,
ай у звязку з єх службовою чи громадською дiяльнiстю. Тому
т-I дiє щодо вказаних осiб, а також громадянина у звязку з його
-гю у запобiганнi чи присiканнi злочинiв i порушень громад-
ського порядку можуть бути вчиненi як з метою добитися
"о-пiшення T змiни службовоє ЧЕ громадськоє дiяльностi, так i
етздо помститися за неє.
Стаття 190\Поейгакня на життя првцiвиика
мiлiцiє або народного дружинника,
а також вiйськовослужбовця у
звязку з єх дiяльнiстю по охо-
ронi громадського порядку
Посягання на життя працiвника мiлiцiє або народного
дружинника) а також вiйськовослужбовцi! у зв паку з єх
службовою або громадською дiяльнiстю по охоронi гро-
мадського порядку -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв> а при обтяжуючих обставинах -
смертноє? карою.
(Ст. 19(У Кодекс доповнено Указом вiд 10 вересня 4962 р.
//Вiдомостi Верхоянск Ради УРСР. -1962. -№37. -Ст. 461).
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 18 сiчня 1991 р. i Зако-
ном вiд 6 березня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1991. - №7. -Ст. 45; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№23. -Ст. 337).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що, пося-
гаючи на життя прадiвника мiлiцiє, народного дружинника чи
кодити єм нормально здiйснювати охорону громадського порядку
або iюмститися за таку дiяльнiсть шляхом позбавлення єх життя.
2. Пiд посяганням на життя належить розглядати вбивство
або замах на вбивство працiвника мiлiцiє, народного дружинника
чи вiйськовослужбовдя в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку- Такi дiє слiд квалiфiкувати за сукупнiстю
злочинiв, передоачедих ст.190 та за п.">" ст.93 чи за ст.17 та
п. "в" ст.93 i, залежно вiд обставин, за iншими пунктами ст.93
(абз.I п.14 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
26 червня 1992 року №8 // Бюлетень...- С. 144).
3. Потерпiлими в<Д цього злочину можуть бути працiвники
мiлiцiє, народнi дружинники та вiйськовослужбовцi. Аналогiчнi дiє
щодо iнших представйикiв влади чи громадськостi, а також служ-
бових осiб i окремих громадян квалiфiкуються за п. "в" ст.93.
4. Про "дiяльнiсть по охоронi громадського порядку" див.
п.З коментаря до i?т.188 Випадки посягання на життя
працiвника мiлiй", народного дружинника чи
вiйськовослужбовця е в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку не утворюють складу цього злочину.
5. Злочин вважау-ться закiнченим з момру замаху на
життя названих у ст. 190 осiб. Розробка планлочинних дiй,
пiдшукування спiвуiасникiв, засобiв для скоуння злочину та
iншi пiдготовчi дiє треба квалiфiкувати за ч. I ст.17i ст. 190.
Сам фкт погрози вбивством щодо працiвника мiлiцiє, народ-
ного дружинника ч# вiйськовослужбовця, не повязаний iз
виконанням яких-небудь дiй по реалiзацiє цiує погрози, не
може квалiфiкуватися за ст. 190. У таких випадках
вiдповiдальнiсть за-йогрозу вбивством працiвнику мiлiцiє на- .
стау за ст. 1892, а народному дружиннику чи
вiйськовослужбовцю -за ст. 188 (якщо вона повязана з єх
дiяльнiстю по охоронi громадського порядку) або ст. 190. Пог-
роза вбивством щодо вказаних осiб, вчинена на грунтi
неприязних стосункii>, квалiфiкууться за ст. 100.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
формою вини. Винний усвiдомлюу, що посягау на життя працiвника
мiлiцiє, народного дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з
єх дiяльнiстю по охороiгi громадського порядку, передбачау настан-
ня смертi названих оiб внаслiдок своєх дiй i бажау або свiдомо
попускау iє настання. Замах же на вбивство зазначених у ст. 190
йгiбможе бути вчинено тiльки з прямим умислом (аоз.З п. 14
згаданоє постанови).
Злочин може бути вчинений не тiльки з метою перешкодити
потерпiлому виконати своє обовязки по охоронi громадського
порядку (пiд час єх виконання або в майбутньому), а також з
моєивiн помсти за таку дiяльнiсть у минулому.
7. Субуктом злочину у особа, якiй виповнилося шiстнадцять
ддiв. Якщо злочин вчинено особою вiком вiд 14 до 16 рокiв, то,
дежно вiд наслiдкiв, його слiд квалiфiкувати за п. "в" ст.93 чи
за ст.17 та п.в" ст.93 (абз.2 п.14 згаданоє постанови).
Стаття 191. Самовiльне присвоуння влади
або звання службовоє особи
Самовiльне присвоения влади або звання службовоє
особи, поуднане з вчиненням будь-яких суспiльно не-
безпечних дiянь, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
I. Обуктивна сторона злочину характеризууться:
1) самовiльним присвоунням влади або звання службовоє особи;
2) вчиненням з використанням самовiльно присвоуних влади або
звання службовоє особи будь-яких суспiльне небезпечних дiй.
2. Пiд самовiльним присвоунням влади або звання службовоє
особи слiд розумiти дiє приватноє особи, яка шляхом обману
iнших осiб видау себе за службову особу i використовуу повио-
важення такоє особи: найчастiше видау себе за працiвника пра-
воохоронних, контролюючих чи iнших органiв клади, предявля-
ючи при цьому пiдробленi посвiдчення чи посвiдчення iнших
службових осiб, вчиняу iншi дiє, спрямованi на те, щоб iншi особи
сприйняли винного за службову особу. Самовiльне присвоуння
влади або звання службовоє осотi матиме мiсце i тодi, коли особа,
помилково прийнята за службову, користууться цим для вчине-
ння суспiльно небезпечних дiй.
3. Статтею 191 передбачена вiдповiдальнiсть за самовiльне
присвоуння влади аоо звання службовоє особи, а не певноє
професiє, наприклад, професiє пожежника, електрика, сан-
технiка, лiкаря.
4. Злочином самовiльне присвоуння влади або звання службовоє
особи буде лише у тому разi, коли воно поуднане з вчиненням
будь-яких суспiльна небезпечних дiянь. Пiд останнiми слiд
розумiти правопорушення, за якi передбачауться кримiнальна чи
адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Якщо вчиненi з шкорвстанням
мади аоо звання службовоє особи суспiльне небезпечнi дiяння
мають ознаки самостiйних злочинiв, дiє винного повиннi
квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв -за ст. 191 i вiдповiдною
iншою статтею КК (наприклад, ст. 143).
5. Присвоения влади або звання службовоє особи не дiд
вчинення суспiльно небезпечних дiй, а з iншою метою складу
розглядуваного злочину не утворюу. Наприклад, особа називау
себе спiвробiтником мiлiцiє з метою примусити iнших осiб
припинити протиправну поведiнку.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом.
7. Субуктом злочину може бути лише приватна особа, яка
досягла шiстнадцяти рокiв. Якщо службова особа самовiльно
видау себе за службову особу з бiльш широкими повноваженнями
чи з бiльш високим званням, вiдповiдальнiсть настау за статтями,
що передбачають вiдповiдальнiсть за службовi злочини.
Стаття 191\ Виключена.
(Ст. 19Є Кодекс доповнено Указом вiд 10 грудня 1988 р. //
Вiдомостi Верховнi> Ради УРСР. - 1985. - №52. - Ст. 1224).
(Виключена Законом вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
Стаття 192. Усиления вiйськовозобовязаного
вiд учбових або перевiрочних
зборiв та вiйськового облiку
Ухилення вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрочних зборiв -
карасться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Те саме дiяння, вчинене шляхом заподiяння собi яко-
гось покалiчення (членоушкодження), симуляцi? хво-
роби, пiдробки документiв чи Iншого обману, а так само
вчинене при Iнших обтяжуючих обставинах, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох Iкiв.
Ухилення вiйськовозобовязаного вiд вiйськового
облiку, якщо ранiше протягом року за таке ж дiяння до
винного було застосовано адмiнiстративне стягнення, -
карасться виправними роботами на строк до трьох
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 13 сiчня 1969 р. i
12 сiчня 1983 р. //бiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1969. -
№4. - Ст. 14; 1>83. - №4. - Ст. 50).
1. Статтею 192.передбачена вiдповiдальнiсть за два самостiйнi
злочини: 1) ухилення вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрних (перевiрочних) зборiв; 2) ухилення
вiйськовозобовязаиого вiд вiйськового оолiку.
2. Згiдно з Законом вiд 25 березня 1992 р. "Про загальний
вiйськовий ооовтеок i вiйськову службу" (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. -1992. - №27. - Ст.385; Голос Украєни. - 1993. -
12 листопада; 1993. - 2 грудня) громадяни Украєни щодо загального
п]сько<)то обовязку подiляються на такi категорiє: допризовники,
изовники, вiйськовослужбовцi, службовцi за призовом,
гiськовозобовязанi i невiйськовозобовязанi. Вiйськовозобовязанi -
не громадяни Украєни, якi перебувають у запасi.
з.вIйськовозобовязанi вiдповiдно до ст.29 вказаного Закону за
час перебування у запасi призиваються на збори: навчальнi (або
перевiрочнi) та спецiальнi. Крiм того, вiйськовозобовязанi повиннi
таж дотримуватись правил вiйськового облiку (статтi 33-37 Зако-
ну). Таким чином, вiйськовозобовязанi, крiм учбових (або
перевiрочних) зборiв, можуть призиватися за постановою Кабiнету
Мiнiстрiв на спецiальнi збори для участi в запобiганнi надзвичайним
ситуацiям чи лiквiдацiє єх наслiдкiв, якi загрожують або можуть
загрожувати нормальним життувим умовам всього або частини
населення краєни, строком не бiльше як на два мiсяцi.
Постановою Верховноє Ради Украєни вiд 25 березня 1992 р.Про
порядок введення в дiю Закону Украєни "Про загальний вiйськовий
обовязок i вiйськову службу" Кабiнету Мiнiстрiв дано доручення
подати до Верховноє Ради пропозицiє про внесення до законодавчих
актiв змiн i доповнень, що випливають з Закону (Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1992. - №27. - Ст.386), проте змiни до ст. 192
не внесенi i вiдповiдальностi за ухилення вiйськовозобовязаних вiд
спецiальних зборiв ст. 192 не передбачау.
4. Пiд ухиленням вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрочних зборiв слiд розумiти його незявлення на такi збори
без поважних причин в строк, вказаний у виклику про призов на
збори. З цього моменту злочин вважауться закiнченим.
Про поняття поважних причин - див. п.4 коментаря до ст.72.
5. З субекпшвнт сторони ухилення вiйськовозобовязаного ввд
учбових або перевiрочних зборiв характеризууться умисною формою
вини. Мотиви вчинення цього злочину на квалiфiкацiю не впливають.
6. Субукт злочину - особа., яка зарахована в запас
(вiйськовозобовязаний). Запас подiляуться на двi категорiє за-
лежно вiд наявностi у вiйськовозобовязаних вiйськово-облiковоє
спецiальностi i єх статi. За вiком запас вiйськовозобовязаних
подiляуться на трирозряди (див. статтi 27, 28 вказаного Закону).
Тривалiсть учбових або перевiрочних зборiв для
вiйськовозобовязаних визначауться Мiнiстром оборони залежно
вiд категорiй i розрядiв запасу.
7. Частиною 2 ст. 192 передбачена вiдповiдальнiсть за ухилення
вiйськовозобовязаного вiд учбових або перевiрочних зборiв,
вчинене при обтяжуючих обставинах шляхом: 1) заподiяння собi
якогось покалiчення (членоушкодження); 2) симуляцiє хвороби;
3) пiдробки документiв чи iншого обману;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
погрожу, або така ж погром вiдносно громадянина у,
вяаку з його участю в мпобiгтнi та присiканнi
злочинiв 1 порушень громадського порядку -
карасться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на строк до одного року.
Нанесення легкого тiлесного ушкодження, побоТв чи
вчинення iнших насильницьких дiй iцодо елужбовоТ
особи або громадського працiвника у звязку з його
службовою чи громадською дiяльнiстю, а так само
вiдносно громадянина у звязку з його участю в за
побiганнi та присiканнi злочинiв 1 порушень громадсь-
кого порядку -
карауться позбавленням водi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
(В редакцi Указу вiд 17 серпня 1966р. //Вiдомостi Верхов-
нсє Ради УРСР. -1866. - №32. - Ст. 195).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 6 березня 1992 р. //Вiдомостi Верховнее Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховна Рами Украєни. -
1992. -№23. -Ст. 337).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що його
скоунням може бути порушена правильна дiяльнiсть державних
чи громадських пiдприумств, установ та органiзацiй, а також
дiяльнiсть громадян, якi беруть участь в запобiганнi та
присiканнi злочинiв, порушень громадського порядку, а потер-
пiлi зазнати моральноє, фiзичноє та матерiальноє шкоди.
2. Злочин являу собою погрозу вбивством, спричиненням
тяжких тiлесних ушкоджень або знищенням майна шляхом
пiдпалу. Погрозу спричинити меншу шкоду, чи знищити майно
iншим нiж пiдпал шляхом не можна квалiфiкувати за ч. I ст. 190.
3. Про поняття погрози див. пп.I i 2 коментаря до ст. 100.
4. Про поняття службовоє особи див. п.б коментаря до ст.164.
Погрозу щодо працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ та служби безпеки слiд квалiфiкувати за ст. 189 чи ст. 189.
Погроза щодо суддi у злочином проти правосуддя (ст. 176).
5. До громадських працiвникiв вiдносяться особи, якi беруть
активну участь у дiяльностi громадських органiзацiй, громадсь-
кому життi i виробничiй дiяльностi пiдприумства, установи,
органiзацiє. За ст. 190 квалiфiкууться погроза i щодо пред-
ставникiв громадськостi, що охороняють громадський порядок,
народних дружинникiв, якщо вона не пiдпадау пiд ознаки ч.2
ст. 188 або ч.2 ст. I 881.
6. До громадян, якi беруть участь в запобiганнi або присiканнi
злочинiв, а також порушень громадського порядку, вiднееяться
особи, якi за дорученням державних органiв або за своую
iнiцiативою брали участь в заходах по запобiганню злочинiв та
порушень громадського порядку, допомагали зясовувати та усувати
причини i умови, якi сприяли правопорушенням чи iншим антигро-
мадським вчинкам, наприклад, виконання заходiв по запобiганню
пияцтву, прогулiв, порушень виробничоє дисциплiни, запобiганню
розкрадань, викриттю порушень правил торгiвлi тощо. Крiм того,
сюди можна вiднести участь громадянина в обговореннi питаяня про
взяття винного на поруки тощо.
7. За ст. 190 квалiфiкууться погроза як щодо служроє особи,
громадського працiвника, який виконуу службовив- чи гро-
мадський обовязок, громадянина, котрий бере участь в дiяльностi
по запобiганню або присiканню злочинiв чи порушень громад-
ського порядку, так i щодо єх родичiв i близьких єм осiб. Разом
з тим цогроза повинна бути викликана саме службовою або
громадською дiяльнiстю названих в ст. 190 осiб i спрямована на
єє зупинення чи змiну.
8. Пiд iнтересами особи, яка погрожуу вказаним у ст. 190
потерпiлим, слiд розумiти не тiльки iє особистi iнтереси, але й
iнтереси iнших людей.
9. Погроза щодо службовоє особи чи громадського працiвника
може_бути вчинена до i пiд час єх дiяльностi. Про це свiдчить
мета єє: зупинення єх дiяльностi або змiна єє характеру.
Погроза щодо громадянина може бути вчинена до, пiд час, а
також пiсля його участi в запобiганнi чи присiканнi злочину або
порушення громадського порядку.
10. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Для застосування ст. 190 не мау значення, чи розрахо-
вував винний реалiзувати свою погрозу.
Мета злочину спепiальна: добитися припинення службо-
воє чи громадськоє дiяльностi або змiни єє характеру в
iнтеоесах особи, яка погрожуу, коли потерпiлий службова
єо6 чи громадський працiвник. Якщо ж потерпiлим у
оуадянин, то метою погрози може бути як оажанм
динити чи змiнити його дiяльнiсть по запобiганню або
присiканню злочинiв або порушень громадського порядку,
так i бахання помститися за неє.
i i Субуктом злочину у особа, якiй виповнилося шiстнадцять
12. Частина 2 ст. 190 передбачау вiдповiдальнiсть за нанесення
легкого тiлесного ушкодження, побоєв або вчинення iнших
раснльннцьких дiй щодо тих же потерпiлих, що i в ч. I цiує статтi.
3. Про поняття легкi тiлеснi ушкодження див. п.2 комен-
таря до ст. 106, побоє - п.2 коментаря до ст 107.
14. Про поняття iншi насильницькi дiє див. п.4 коментаря
до ст. 189 з поправкою на те, що цими дiями не були
iаподiянi тiлеснi ушкодження. Якщо внаслiдок
насильницьких дiй потерпiлому були заподiянi середньоє
тяжкостi або тяжкi тiлеснi ушкодження, скоуне слiд
квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв, передбачених ч.2
СТЄ90 i вiдповiдно ст. 102 чи ст.IОI. За сукупнiстю злочинiв
слiд квалiфiкувати i випадки, коли внаслiдок насильницьких
дiй настала смерть потерпiлого, психiчне ставлення до якоє
характеризууться необережною формою вини (ч.2 ст.190 i
ст.98; ч;2 СТ.190, ст.102 i ст.98 чи ч.2 ст.190 i ч.З ст.IОI).
Умисне вбивство службовоє особи чи громадського
працiвника у звязку з єх службовою чи громадською
дiяльнiстю, а також громадянина у звязку з його дiяльнiстю
по запобiганню чи присiканню злочинiв i правопорушень
громадського порядку, квалiфiкууться за п.в" ст.93.
i5. На вiдмiну вiд ч.I ст.190 в єє другiй частинi йдеться про
нанесення легких тiлесних ушкоджень, побоєв та вчинення iнших
є-асяльницьких дiй щодо службовоє особа i громадського
єтоацiвника не тiльки з метою припивення або змiни єх дiяльностi,
ай у звязку з єх службовою чи громадською дiяльнiстю. Тому
т-I дiє щодо вказаних осiб, а також громадянина у звязку з його
-гю у запобiганнi чи присiканнi злочинiв i порушень громад-
ського порядку можуть бути вчиненi як з метою добитися
"о-пiшення T змiни службовоє ЧЕ громадськоє дiяльностi, так i
етздо помститися за неє.
Стаття 190\Поейгакня на життя првцiвиика
мiлiцiє або народного дружинника,
а також вiйськовослужбовця у
звязку з єх дiяльнiстю по охо-
ронi громадського порядку
Посягання на життя працiвника мiлiцiє або народного
дружинника) а також вiйськовослужбовцi! у зв паку з єх
службовою або громадською дiяльнiстю по охоронi гро-
мадського порядку -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв> а при обтяжуючих обставинах -
смертноє? карою.
(Ст. 19(У Кодекс доповнено Указом вiд 10 вересня 4962 р.
//Вiдомостi Верхоянск Ради УРСР. -1962. -№37. -Ст. 461).
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 18 сiчня 1991 р. i Зако-
ном вiд 6 березня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1991. - №7. -Ст. 45; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№23. -Ст. 337).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що, пося-
гаючи на життя прадiвника мiлiцiє, народного дружинника чи
кодити єм нормально здiйснювати охорону громадського порядку
або iюмститися за таку дiяльнiсть шляхом позбавлення єх життя.
2. Пiд посяганням на життя належить розглядати вбивство
або замах на вбивство працiвника мiлiцiє, народного дружинника
чи вiйськовослужбовдя в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку- Такi дiє слiд квалiфiкувати за сукупнiстю
злочинiв, передоачедих ст.190 та за п.">" ст.93 чи за ст.17 та
п. "в" ст.93 i, залежно вiд обставин, за iншими пунктами ст.93
(абз.I п.14 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
26 червня 1992 року №8 // Бюлетень...- С. 144).
3. Потерпiлими в<Д цього злочину можуть бути працiвники
мiлiцiє, народнi дружинники та вiйськовослужбовцi. Аналогiчнi дiє
щодо iнших представйикiв влади чи громадськостi, а також служ-
бових осiб i окремих громадян квалiфiкуються за п. "в" ст.93.
4. Про "дiяльнiсть по охоронi громадського порядку" див.
п.З коментаря до i?т.188 Випадки посягання на життя
працiвника мiлiй", народного дружинника чи
вiйськовослужбовця е в звязку з єх дiяльнiстю по охоронi
громадського порядку не утворюють складу цього злочину.
5. Злочин вважау-ться закiнченим з момру замаху на
життя названих у ст. 190 осiб. Розробка планлочинних дiй,
пiдшукування спiвуiасникiв, засобiв для скоуння злочину та
iншi пiдготовчi дiє треба квалiфiкувати за ч. I ст.17i ст. 190.
Сам фкт погрози вбивством щодо працiвника мiлiцiє, народ-
ного дружинника ч# вiйськовослужбовця, не повязаний iз
виконанням яких-небудь дiй по реалiзацiє цiує погрози, не
може квалiфiкуватися за ст. 190. У таких випадках
вiдповiдальнiсть за-йогрозу вбивством працiвнику мiлiцiє на- .
стау за ст. 1892, а народному дружиннику чи
вiйськовослужбовцю -за ст. 188 (якщо вона повязана з єх
дiяльнiстю по охоронi громадського порядку) або ст. 190. Пог-
роза вбивством щодо вказаних осiб, вчинена на грунтi
неприязних стосункii>, квалiфiкууться за ст. 100.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
формою вини. Винний усвiдомлюу, що посягау на життя працiвника
мiлiцiє, народного дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з
єх дiяльнiстю по охороiгi громадського порядку, передбачау настан-
ня смертi названих оiб внаслiдок своєх дiй i бажау або свiдомо
попускау iє настання. Замах же на вбивство зазначених у ст. 190
йгiбможе бути вчинено тiльки з прямим умислом (аоз.З п. 14
згаданоє постанови).
Злочин може бути вчинений не тiльки з метою перешкодити
потерпiлому виконати своє обовязки по охоронi громадського
порядку (пiд час єх виконання або в майбутньому), а також з
моєивiн помсти за таку дiяльнiсть у минулому.
7. Субуктом злочину у особа, якiй виповнилося шiстнадцять
ддiв. Якщо злочин вчинено особою вiком вiд 14 до 16 рокiв, то,
дежно вiд наслiдкiв, його слiд квалiфiкувати за п. "в" ст.93 чи
за ст.17 та п.в" ст.93 (абз.2 п.14 згаданоє постанови).
Стаття 191. Самовiльне присвоуння влади
або звання службовоє особи
Самовiльне присвоения влади або звання службовоє
особи, поуднане з вчиненням будь-яких суспiльно не-
безпечних дiянь, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
I. Обуктивна сторона злочину характеризууться:
1) самовiльним присвоунням влади або звання службовоє особи;
2) вчиненням з використанням самовiльно присвоуних влади або
звання службовоє особи будь-яких суспiльне небезпечних дiй.
2. Пiд самовiльним присвоунням влади або звання службовоє
особи слiд розумiти дiє приватноє особи, яка шляхом обману
iнших осiб видау себе за службову особу i використовуу повио-
важення такоє особи: найчастiше видау себе за працiвника пра-
воохоронних, контролюючих чи iнших органiв клади, предявля-
ючи при цьому пiдробленi посвiдчення чи посвiдчення iнших
службових осiб, вчиняу iншi дiє, спрямованi на те, щоб iншi особи
сприйняли винного за службову особу. Самовiльне присвоуння
влади або звання службовоє осотi матиме мiсце i тодi, коли особа,
помилково прийнята за службову, користууться цим для вчине-
ння суспiльно небезпечних дiй.
3. Статтею 191 передбачена вiдповiдальнiсть за самовiльне
присвоуння влади аоо звання службовоє особи, а не певноє
професiє, наприклад, професiє пожежника, електрика, сан-
технiка, лiкаря.
4. Злочином самовiльне присвоуння влади або звання службовоє
особи буде лише у тому разi, коли воно поуднане з вчиненням
будь-яких суспiльна небезпечних дiянь. Пiд останнiми слiд
розумiти правопорушення, за якi передбачауться кримiнальна чи
адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Якщо вчиненi з шкорвстанням
мади аоо звання службовоє особи суспiльне небезпечнi дiяння
мають ознаки самостiйних злочинiв, дiє винного повиннi
квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв -за ст. 191 i вiдповiдною
iншою статтею КК (наприклад, ст. 143).
5. Присвоения влади або звання службовоє особи не дiд
вчинення суспiльно небезпечних дiй, а з iншою метою складу
розглядуваного злочину не утворюу. Наприклад, особа називау
себе спiвробiтником мiлiцiє з метою примусити iнших осiб
припинити протиправну поведiнку.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом.
7. Субуктом злочину може бути лише приватна особа, яка
досягла шiстнадцяти рокiв. Якщо службова особа самовiльно
видау себе за службову особу з бiльш широкими повноваженнями
чи з бiльш високим званням, вiдповiдальнiсть настау за статтями,
що передбачають вiдповiдальнiсть за службовi злочини.
Стаття 191\ Виключена.
(Ст. 19Є Кодекс доповнено Указом вiд 10 грудня 1988 р. //
Вiдомостi Верховнi> Ради УРСР. - 1985. - №52. - Ст. 1224).
(Виключена Законом вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
Стаття 192. Усиления вiйськовозобовязаного
вiд учбових або перевiрочних
зборiв та вiйськового облiку
Ухилення вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрочних зборiв -
карасться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Те саме дiяння, вчинене шляхом заподiяння собi яко-
гось покалiчення (членоушкодження), симуляцi? хво-
роби, пiдробки документiв чи Iншого обману, а так само
вчинене при Iнших обтяжуючих обставинах, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох Iкiв.
Ухилення вiйськовозобовязаного вiд вiйськового
облiку, якщо ранiше протягом року за таке ж дiяння до
винного було застосовано адмiнiстративне стягнення, -
карасться виправними роботами на строк до трьох
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 13 сiчня 1969 р. i
12 сiчня 1983 р. //бiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1969. -
№4. - Ст. 14; 1>83. - №4. - Ст. 50).
1. Статтею 192.передбачена вiдповiдальнiсть за два самостiйнi
злочини: 1) ухилення вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрних (перевiрочних) зборiв; 2) ухилення
вiйськовозобовязаиого вiд вiйськового оолiку.
2. Згiдно з Законом вiд 25 березня 1992 р. "Про загальний
вiйськовий ооовтеок i вiйськову службу" (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. -1992. - №27. - Ст.385; Голос Украєни. - 1993. -
12 листопада; 1993. - 2 грудня) громадяни Украєни щодо загального
п]сько<)то обовязку подiляються на такi категорiє: допризовники,
изовники, вiйськовослужбовцi, службовцi за призовом,
гiськовозобовязанi i невiйськовозобовязанi. Вiйськовозобовязанi -
не громадяни Украєни, якi перебувають у запасi.
з.вIйськовозобовязанi вiдповiдно до ст.29 вказаного Закону за
час перебування у запасi призиваються на збори: навчальнi (або
перевiрочнi) та спецiальнi. Крiм того, вiйськовозобовязанi повиннi
таж дотримуватись правил вiйськового облiку (статтi 33-37 Зако-
ну). Таким чином, вiйськовозобовязанi, крiм учбових (або
перевiрочних) зборiв, можуть призиватися за постановою Кабiнету
Мiнiстрiв на спецiальнi збори для участi в запобiганнi надзвичайним
ситуацiям чи лiквiдацiє єх наслiдкiв, якi загрожують або можуть
загрожувати нормальним життувим умовам всього або частини
населення краєни, строком не бiльше як на два мiсяцi.
Постановою Верховноє Ради Украєни вiд 25 березня 1992 р.Про
порядок введення в дiю Закону Украєни "Про загальний вiйськовий
обовязок i вiйськову службу" Кабiнету Мiнiстрiв дано доручення
подати до Верховноє Ради пропозицiє про внесення до законодавчих
актiв змiн i доповнень, що випливають з Закону (Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1992. - №27. - Ст.386), проте змiни до ст. 192
не внесенi i вiдповiдальностi за ухилення вiйськовозобовязаних вiд
спецiальних зборiв ст. 192 не передбачау.
4. Пiд ухиленням вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрочних зборiв слiд розумiти його незявлення на такi збори
без поважних причин в строк, вказаний у виклику про призов на
збори. З цього моменту злочин вважауться закiнченим.
Про поняття поважних причин - див. п.4 коментаря до ст.72.
5. З субекпшвнт сторони ухилення вiйськовозобовязаного ввд
учбових або перевiрочних зборiв характеризууться умисною формою
вини. Мотиви вчинення цього злочину на квалiфiкацiю не впливають.
6. Субукт злочину - особа., яка зарахована в запас
(вiйськовозобовязаний). Запас подiляуться на двi категорiє за-
лежно вiд наявностi у вiйськовозобовязаних вiйськово-облiковоє
спецiальностi i єх статi. За вiком запас вiйськовозобовязаних
подiляуться на трирозряди (див. статтi 27, 28 вказаного Закону).
Тривалiсть учбових або перевiрочних зборiв для
вiйськовозобовязаних визначауться Мiнiстром оборони залежно
вiд категорiй i розрядiв запасу.
7. Частиною 2 ст. 192 передбачена вiдповiдальнiсть за ухилення
вiйськовозобовязаного вiд учбових або перевiрочних зборiв,
вчинене при обтяжуючих обставинах шляхом: 1) заподiяння собi
якогось покалiчення (членоушкодження); 2) симуляцiє хвороби;
3) пiдробки документiв чи iншого обману;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125