коли винний дiяв з ураху-
ванням сприятливоє для нього навколишньоє обстановки, яка, на
його думку, виключау втручання стороннiх осiб, котрi
усвiдомлювали факт протиправного заволодiння майном. В цьому
випадку заволодiння майном у присутностi очевидцiв злочину,
на потурання яких завiдомо i розраховував винний, не виходить,
як правило, за межi складу злочину, яким у крадiжка.
Наприклад, особа, яка викрадау з територiє пiдприумства
будiвельнi матерiали у присутностi своєх друзiв по роботi з
мовчазноє єх згоди, повинна вiдповiдати за крадiжку. Проте,
якщо розрахунки винного на потурання друзiв не справдилися i
вiн вiдкрито знехтував єх зауваженням не робити цього або вдався
до придушення єх волi, вiн буде вiдповiдати в залежностi вiд усiх
обставин злочину за грабiж або розбiй.
Розкрадання при так званому змiшаному способi вчинення
злочину, коли воно було почато таумно, а продовжене вiдкритим
способом або було поуднане з насильством, - квалiфiкууться як
грабiж чи розбiй.
2. Розкрадання квалiфiкууться як крадiжка, якщо воно було
вчинене особою, яка не мала певних прав стосовно викраденого
нею майна, а мала лише у звязку з дорученням по роботi чи
виконанням службових обовязкiв доступ до майна, виготовляла
або перевозила продукцiю не за документом, на пiдставi якого
була о надiлена щодо неє певною правомочнiстю (наприклад,
комбайнер, вантажник) (див. п.З постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 25 вересня 1981 р. №7 // Бюлетень... - С.65).
3. Крадiжка державного або колективного майна вважауться
закiнченим злочином з моменту, коли винна особа повнiстю
здiйснила умисел щодо завогодiння майном. Заволодiння перед-
бачау такий перехiд майна до винного, який надау йому реальну,
хоча б початкову, можливiсть розпорядитися чи користуватися
ним - винести, заховати, передати iншим особам тощо. Докладне
визначення цього моменту у кожному конкретному випадку
залежить вiд характеру майна, навколишньоє обстановки щодо
вчинення крадiжки, наявностi реальноє можливостi використати
майно за особистим розсудом винного. Наприклад, протиправне
вилучення зерна пiд час збирання врожаю iз комбайна, заванта-
ження ним автомашини i наявнiсть початкового руху вiд комбай-
на з викраденим зерном створюу закiнчений склад злочину
крадiжки. Якщо ж зерно вилучене з елеватора, який знаходиться
на територiє, що охороняуться, то завантахеннi його в авто-
машину i весь час руху машини до контрольно-пропускного
пункту охоплюуться поняттям "замах на крадiжку . В цьому
вкладку крадiжка буде вважатися закiнченим злочином з момен-
ту провозу зерна через контрольниi пункт. Коли ж працiвни
контрольного пункту з метою сприяння розкраданню зерна
навмисно пропустить машину з зерном через пункт контролю,
то вiн буде вiдповiдати за спiвучасть у вчиненнi крадiжки.
4. Крадiжка передбачау наявнiсть прямого умислу на таумне
заволодiння державним або колективним майном. Намiр винного
дiяти таумно повинен вiдповiдати його переконанню у тому, що
здiйснюване ним заволодiння мабном непомiтне Для особи, у
вiданнi якоє воно знаходиться, або особи, яка повинна була
(сторож, охоронець, дружинник тощо) або могла (окремий гро-
мадянин) перешкодити заволодiнню майном.
Стаття 82. Розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом грабежу
Вiдкрите викрадення державного або колективного
майна (грабiж) -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами на строк вiд одного
року до двох рокiв,
Грабiж, поуднаний з насильством, що не с небеа-
печним для життя чи здоровя потерпiлого, або з погро
зою застосування такого насильства, або вчинений з>
попереднiм зговором групою осiб чи повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до семи рокiв
з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж з проникненням у примiщення чи iнше сховище -
карауться позбавленням волi на строк вiд чотирьох до
десяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж, вчинений у великих розмiрахабо особливо
небезпечним рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд шести до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
нами вiд 6 березня 1992 р., 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50; ВiдомостiВерховноє
Ради Украєни. -1992. -№23. -Ст. 337; 1992. -№35. -Ст. 511).
1. Грабiж - це вiдкрите викрадення державного або ко-
лективного майна. Викрадення вважауться вiдкритим, якщо воно
вчинюуться у присутностi особи, у вiданнi чи пiд охороною яхт
перебувау майно, i винний усвiдомлюу, що цi особи розумiють
сутнiсть його злочинних дiй. Вiдкритим вважауться i таке розк-
радання, яке було помiчене стороннiми особами i цю обставину
злочинець не тiльки усвiдомлював, але й нехтував всю. При
вчиненнi грабежу винний дiу вiдкрито, очевидно, зухвало i
свiдомо зневажау присутнiсть особи, яка володiу майном чя
охороняу його, або стороннiх осiб.
2. При вчиненнi грабежу, що не був поуднаний з насильством
(ч.I ст. 82), злочинець уникау фiзичного зiткнення з особою, у
вiданнi чи пiд охороною якоє перебувау майно, а також з iншими
особами, якi усвiдомлюють значення того, що вiдбувауться.
викрадення вважауться вiдкритим без насильства i тодi, коли
винний дiу раптово, вживаючи певних зусиль (вони не повязанi
з впливом на волю), вириваючи рiч у потерпiлого. Якщо ж такi
зусилля винного супроводжувались посяганням на тiлесну недо-
торканнiсть потерпiлого, вiн буде вiдповiдати за грабiж iз засто-
суванням фiзичного насильства (ч.2 ст.82).
3. Грабiж вважауться закiнченим злочином з моменту заво-
додiння майном. Таким моментом визнауться поява у злочинця
реальноє початковоє можливостi розпорядитися вилученим май-
ном (винести, передати iншим особам тощо).
4. Пiд насильством при вчиненнi грабежу (ч.2 ст.82) слiд
розумiти таке протиправне застосування сили до потерпiлого, яке
не у небезпечним для його життя чи здоровя. Дане насильство
по вiдношенню до потерпiлого супроводжууться заподiянням
легкого тiлесного ушкодження, що не призвело до короткочас-
ного розладу здоровя або короткочасноє втрати працездатностi,
завданням фiзичного болю (при нанесеннi ударiв, побоєв), обме-
женням чи позбавленням волi тощо. При зясуваннi питання, чи
було насильство небезпечним для життя або здоровя потерпiлого,
необхiдно виходити не лише з фактичних наслiдкiв, а й способу
його вчинення. Наприклад, намагання зiштовхнути потерпiлого
з вагону поєзда, що рухауться, здушення шиє, спроба нанести
удар важким предметом у життуво важливi органи, застосування
електроструму, зброє тощо з метою заволодiння майном повиннi
квалiфiкуватися як розбiй (ст.86).
5. Погроза застосування насильства при вчиненнi грабежу -
це психiчний вплив на потерпiлого з метою примусити його
передати майно, або погодитися на вилучення майна, або
лiквiдувати протидiю з боку стороннiх осiб пiд час заволодiння
майном. Такий вплив повинен бути реальним i мiстити у собi
небезпеку для потерпiлого. Загроза може бути виражена словес-
но, жестикуляцiую, демонстрацiую будь-яких предметiв для
вчинення насильства.
Вирiшення питання про ступiнь чи характер насильства за-
лежить вiд спрямованостi умислу винного та сприйняття такоє
загрози потерпiлим. При цьому основним критерiум у спрямо-
ванiсть умислу винного, яка визначауться на пiдставi аналiзу
усiх обставин справи (мiсце та час вчинення злочину, вигляд та
властивiсть предмета, яким загрожував винний, тощо). Простий
грабiж буде у випадку, коли суоуктивне сприймання потерпiлим
поведiнки винного як погрози застосування насильства було
викликане однiую лише позою злочинця (при вiдсутностi прямо-
го умислу на насильство), його розвязнiстю чи зухвалiстю.
6. При вчиненнi грабежу фiзичне та психiчне насильство у
засобом, який сприяу негайно заволодiти майном. Це буде i у
разi, коли заволодiння майном почалося таумно, а закiнчилося з
насильством, що i дало можливiсть заволодiти майном.
Наприклад, якщо злочинець вилучив майно з прилавка ма-
газину, але при виходi з нього був затриманий продавцем, якому
з метою утримання викраденого майна нанiс удари, то вiн буде
вiдповiдати за грабiж (ч.2 ст.82). Якщо х у вказаному випадку
злочинець залишив вилучене майно i застосував насильство з
метою уникнути затримання, то вiн буде вiдповiдати за замах на
крадiжку за ч.2 ст. 17 i ч.I ст.81 та за злочин проти порядку
управлiння за ч.2 ст. 190.
Застосування до потерпiлого без його згоди наркотичних за-
собiв, отруйних та сильнодiючих речовин (газiв) з метою заво-
лодiння майном налехить розглядати як насильство i в залех-
ностi вiд того, було воно небезпечним для хиття або здоровя чи
не було, квалiфiкувати такi дiє за ч.2 ст.82 або за вiдповiдною
частиною СТ.86. Якщо х застосування названих засобiв створю-
вало небезпеку для хиття чи здоровя потерпiлого, але не
призвело до серйозних наслiдкiв для нього, такi дiє будуть
квалiфiкуватись як розбiй лише за умови, що винна особа
усвiдомлювала мохливiсть настання згаданих наслiдкiв.
7. З субуктивноє сторони грабiж вчинюуться з прямим
умислом i у злочином корисливим. Винний усвiдомлюу, що вiн
обертау майно на свою користь вiдкритим способом або шляхом
насильства, що не у небезпечним для життя чи здоровя
потерпiлого, i бажау таких наслiдкiв, керуючись при цьому
корисливими мотивами.
Стаття 83. Розкрадання державного або
колективного майна шляхом
шахрайства
Заволодiння державним або колективним майном шля-
хом обману чи зловживання довiрям (шахрайство) -
карауться позбавленням волi на строк дсрьох рокiв)
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi вiд ста до пятисот карбованцiв.
Шахрайство, вчинене повторно або за попереднiм
зговором групою осiб,-
карауться позбавленням волi на строк до шести рокiв
з конфiскацiую майна або без конфiскацiє або
виправними роботами на строк вiд одного року до двох
рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє.
Шахрайство, що завдало великоє шкоди державi чи
громадськiй органiзацiє або вчинене особливо небез-
печним рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
нами вiдб березня 1992 р., 17червня 1992р. //ВiдомостiВер-
ховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50; Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1992. -№23. -Ст. 337; 1992. -№35. -Ст. 511).
i. Шахрайство вiдрiзняуться вiд iнших форм розкрадань тим,
що воно вчинюуться шляхом обману чи зловживання довiрям.
При шахрайствi особа, у вiданнi або пiд охороною якоє зна-
ходилося майно, сама передау таке майно винному, вважаючi,
що останнiй мау право на це майно. Для цього злочину вахливвк
у те, що обман або зловживання довiрям породхуу у потерпiлого
помилкове переконання про вигiднiсть або обовязковiсть пере-
дачi майна винному. Сфера шахрайства як здочяну проти де-
ржавноє або колективноє масностi обмежена виключно заво-
додiнням майном. Вона не охоплюу протиправне придбання
майнових прав або вигод майнового характеру (напрвклад, за-
няття за пiдробленим документом певноє поезди з метою
отримання високого окладу; звiльнення шляхом обману вiд
сплати комунальних послуг тощо). Такi дiє, щя наявностi не-
обхiдних для цього ознак, утворюють склад iнших злочинiв,
передбачених статтями 87, 153, 165, 172 або ст. 194.
2. Обмен при вчиненнi шахрайства - це повiдомлення
потерпiлому неправдивих вiдомостей або свiдоме приховування,
замовчування тих чи iнших обставин, повiдомлення про якi було
обовязковим. Характерною ознакою шахрайства у те, що обман
завжди вчинюуться до моменту заволодiння майном, передуу
йому. Це означау, що мiх обманом з боку винного i передАчею
майна потерпiлим iснуу причинний звязок. Розкрадання шля-
хом шахрайства вiдсутну в тому випадку, коли обман потерпiлого
був вчинений з метою доступу до майна та його крадiхки.
3. Зловживання довiрям у рiзновидом обману. Це недобро-
совiсне використання винною особою вiдносин, заснованих на
особистих або юридичних стосунках з особою, яка володiу май-
ном. Наприклад, шахрайством ввахауться отримання у кредит
товарiв вiд близькоє винному службовоє особi з намiром не
погашати заборгованiсть; отримання грошового авансу без
намiру виконувати обумовлену авансом роботу, а грошi
безвiдплатно звернути на свою користь; отримання майна пiд
умовою виконання певного зобовязання, якщо особа ще в мо-
мент отримання майна мала мету його привласнити, а зобовязан-
ня - не виконувати тощо.
4. Шахрайство часто здiйснюуться шляхом письмового обману,
повязаного з поданням пiдроблених iншою особою документiв.
У цьому випадку використання таких документiв у рiзновидом
обману, за допомогою якого винний створюу уявну правову
пiдставу для отримання майна. Такi дiє охоплюються ст.83 i
додатковоє квалiфiкацiє за ч.2 чи ч.3 ст. 194 не потребують. Прi
реальнiй сукупностi злочинiв, коли винний використав при за-
володiннi майном документ, який був ним внгоговленвй або у
який вiн внiс завiдомо неправдивi вiдомостi, настау за вiдповiдною частиною ст.83 i ч. I чи ч.3 ст. 194.
5. Обман при вчиненнi шахрайства мохе бутя i у формi
бездiяльностi. При цьому слiд розрiзняти два види бездiяльностi:
1) завiдоме замовчування винним обставин, повiдомлення про
якi було обовязковим, якщо воно призвело до виникнення
помилки потерпiлого стосовно правомiрностi передачi майна
винному; 2) свiдоме використання винним чужоє помилки (до
кникнення якоє вiн не був причетний), яка виразилась у пере-
дачi йому майна у бiльшiй кiлькостi, чим було потрiбно.
У першому випадку мау мiсце розкрадання шляхом шахрай-
ства, оскiльки свiдоме замовчування певних обставин було без-
посередньо повязане з дiями винного щодо завмодiння майном.
Такий обман викликау не лише помилку потерпiлого, а й пере-
дачу ним майна винному. Наприклад, особа продовжуу одержу-
вати грошову допомогу на дитину, замовчуючи перед органами
соцiального захисту населення факт смертi дитини. У другому
випадку бездiяльнiсть субукта злочину не породжуу помилку
потерпiлого i сам вiн не мав на метi одержати майна бiльше, чим
самого потерпiлого, отримав зайве майно. Такi дiє можуть утво-
рювати злочин, передоачений ст.8.
6. Субуктивна сторона шахрайства передбачау наявнiсть
прямого умислу. Винний усвiдомлюу, що вiн вводить в оману
потерпiлого або завiдомо використовуу його довiря, що i обумов-
люу заволодiння майном. Шахрайство - корисливий злочин:
винний усвiдомлюу, що вiн заволодiвау майном, на яке не мау
права, i бажау обернути таке майно на свою або iншоє особи
користь. Якщо вiдсутня корислива мета, вiдсутну i шахрайство.
Наприклад, отримання пенсiє, яка була нарахована за фiктивним
документом про трудовий стаж особою, яка дiйсно мала не-
обхiдний трудовий стаж для отримання пенсiє, але не могла
подати належний документ, не у розкраданням.
7. Субуктом шахрайства може бути фiзична особа, якiй до
вчинення злочину минуло шiстнадцять рокiв. Розкрадання де-
ржавного або колективного майна, вчинене службовою особою
шляхом введення в оману особи, якiй було доручене майно, з
використанням свого службового становища, пiдлягау
квалiфiкацiє за ст.84.
Стаття 84. Розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом
привласнення, розтрати або
зловживання службовим станом
Привласнення або розтрата державного чи ко-
лективного майна, яке ввiрене винному чи було в його
вiданнi, а так само розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом зловживання службовоє
особи своєм службовим станом -
караються позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв,
або штрафом у розмiрi вiд двохсот до однiує тисячi кар-
бованцiв, з позбавленням права займати певнi посади
чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв
або без такого.
ТI ж дiє, вчиненi повторно або за попереднiм зговором
групою осiб, -
караються позбавленням волi на строк до семи рокiв з
конфiскацiую майна або без конфiскацiє або
виправними роботами на строк вiд одного року до двох
рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє, 1 з позбавлен-
ням права займати певнi посади чи займатися певною
дiяльнiстю на строк до пяти рокiв або без такого.
дiє, передбаченi частинами 1 i 2 цiує статтi) якщо вони
вчиненi у великих розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк вiд шести до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiсю майна, з позбавлен-
ням права займати певнi посади чи займатися певною
дiяльнiстю на строк до пяти рокiв або без такого.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
нами вiд 6 березня 1992 р., 17червня 1992р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. -1983. -№4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. -1992. -№23. -Ст. 337;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125