допущення
технiчних неполадок, при яких експлуатацiя транспортних за-
собiв або дорiг заоороняуться) або шляхом бездiяльностi
(наприклад, непозначення дорожнiми знаками або огороджу-
валiними засобами, а в темний час доби i при туманi -
снгнальнвми вогнями мiсць можливих аварiй чи вяявяенхх
перешкод для безпечного дорожнього руху.
5. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за ст.215 настау лише тодi,
коли нещаснi випадки з людьми, вказанi в ст.215, - тiлеснi
ушкодження або загибель однiує чи бiльшоє кiлькостi осiб -
сталися внаслiдок дiє, яка вчинена з порушенням вказаних
правил, норм чи стандартiв, або внаслiдок невиконання чв
неналежного виконання вимог таких правил.
6. З субуктивноє сторони злочин, передбачений ст.215 на-
лежить до необережних злочинiв. Винна особа передбачау
можливiсть настання нещасних витталкiв з людьми, але легковажао
розраховуу на єх вiдвернення (злочинна самонадiянiсть) або ве
передбачау можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна булг
i могла єх передбачити (злочинна недбалiсть). Саме порушення
правил, норм чи стандартiв пфдо забезпечення безпеки дорожнього
руху може бути вчинено умисно або з необережностi.
7. Субуктом злочину може бути лише особа, на яку покла-
дена вiдповiдальнiсть за будiвництво, реконструкцiю, ремонт,
експлуатацiю або облаштування автомобiльних дорiг, вулиць,
залiзничних переєздiв, мостiв, шляхопроводiв чи iнших споруд,
призначених для забезпечення безпеки дорожнього руху.
Така вiдповiдальнiсть повинна бути офiцiйно оформлена нака-
зом чи розпорядженням або безпосередньо повязана з посадою,
яку займау особа.
Стаття 216. Втратила чиннiсть.
(Указ вiд 2 жовтня 1968 р. // Вiдомостi Верховне> Ради
УРСР. -1968. - №41. - Ст. 273).
Стаття 217. Порушення дiючих на транспортi
правил
Порушення дiючих на транспортi правил ояЬрони
порядку i безпеки руху, що спричинило людськi жертви
або Iншi тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4.-Ст. 50).
1. Обуктом злочину у нормальна робота транспорту, безпека
руху, здоровя i життя громадян, а також власнiсть.
2. Обекттш сторона: а) дiя або бездiяльнiсть особя,
повязана з порушенням дiючих на транспортi правил;
б) суспiльно небезпечнi наслiдки; в) причинний звязок мiж
порушенням та наслiдками.
3. Вiдповiдальнiсть настау за порушення правил про охорону
порядку та безпеки руху, якi дiють на залiзничному, повiтряному,
водному, автомобiльному, електричному i iншому транспортi.
4. Диспозицiя СТ.217 бланкетна. Вова вiдсилау до правил, якi
регулюють порядок i безпеку руху транспорту. Цi правила вста-
новлюються вiдповiдними нормативними актами.що видаються
мiнiстерствами та вiдомствами.
. Порушення дiючих на транспорт) промя вчинюуться
рiзноманiтними дiями: переєзд залiзницi в мiсцяхде це ве передба-
чено; прогiн тварин через кодiю без додержання правил безпеки;
порушення правил дорожнього руху водiями транспортних засобiв,
що не належать до вказаних в примiтцi до ст.215, а також ве-
лосипедистами, пiшоходами, пасажирами; порушення правил без-
пеки руху та експлуатацiє при керуваннi маломiрними суднами тощо.
6. Склад злочину матерiальний: вiдповiдальнiсть настау в разi
наявностi людських жертв та iнших тяжких наслiдкiв. Пiд
людськими жертвами слiд розумiти загибель однiує або кiлькох
осiб. Як ший тяжкi наслiдки розглядаються заподiяння серед-
ньоє тяжкостi або тяжких тiлесних ушкоджень одному або
декiльком потерпiлим. Це також пошкодження або знищення
державного, колективного або iндивiдуального майна (транс-
портних засобiв, транспортних комунiкацiй), порушення нор-
мальноє роботи транспорту на тривалий час, якi завдали великоє
майновоє шкоди, тощо.
7. Субуктами злочину можуть бути: велосипедисти,
пiшоходи, пасажири, водiє мопедiв, маломiрних суден, погоничi
тварин, водiє гужових возiв або саней. Вiдповiдати за цiую статтею
не можуть особи, якi у субуктами злочинiв,передбачених стат-
тями 77, 215, 2152, 2153, 215 246.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною виною: особа передбачау можливiсть настання суспiльне
небезпечних наслiдкiв, але легковажно розраховуу на єх
вiдвернення або не передбачау можливостi настання таких
наслiдкiв, хоч повинна була i могла єх передбачити.
Самовiльна без
зупинка поєзда
потреби
Стаття 217
Самовiльна без потреби зупинка поєзда стоп-краном,
шляхом розсднання повiтряноє гальмовоє магiстралi
або Iншим способом, якщо це спричинило порушення
нормального руху поєздiв, -
карауться позбавленням волi на отрок до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
ТI ж дiТ, якщо вони спричинили нещаснi випадки з
людьми, аварiю, пошкодження рухомого складу або
iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до восьми рокiв.
(Ст. гiг Кодекс доповнено Указом вiд 18 листопада 1963 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1963. - Мв48. - Ст. 677).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Безпосереднiм обуктам цього злочину у безпека руху лоiздiв.
Предметом вiдносин по забезпеченню вказаноє безпеки можуть
бути будь-якi поєзди - пасажирськi, примiськi, вантажнi i спецiальнi
(пожежнi, ремонтнi тощо), якi рухаються по колiях Украши.
2. 06сктшну сторону злочину утворюють активнi са-
мовiльнi дiє, якi спричиняють зупинку поєзда. Самовiльнiсть
означау дiю по зупинцi поєзда без дозволу чи вказiвки
працiвника залiзницi.
3. Крiм того, що означенi дiє у самовiльними, вони додатково
характеризуються у законi як вчиненi без потреби, пiдстави
для самовiльноє зупинки поєзда повиннi бути достатньо серй-
озними для визнання цих дiй потрiбними. Оскiльки будь-яка
самовiльна зупинка поєзда створюу небезпеку для життя та
здоровя людей, пiдставою для такоє зупинки може бути тiльки
ще бiльша чи ще реальнiша небезпека для життя та здоровя
людей. По сутi, особа в такiй ситуацiє дiу у станi крайньоє
необхiдностi (див. коментар до ст. 16). Правила технiчноє експлу-
атацiє залiзниць прямо вказують на необхiднiсть зупинки поєзда
"у випадках, якi загрожують житло людей чи безпецi руху"
(Сбориик нормативних актов о транспорте.Ч.I.-М., 1983. - С.548
- 549; далi - Сборник...). Наприклад, самовiльними, але не без
потреби у дiє пасажира, який зупинив стоп-краном поєзд, в
одному з вагонiв якого виникла пожежа, внаслiдок чого треба
було термiново евакуювати пасажирiв.
Небезпека, яка викликала потребу в зупинцi поєзда, не
обовязково повязана з рухом поєзда. Раптове, гостре захворю-
вання чи травмування пасажира може бути поважною причиною
для зупинки поєзда.В той же час нiякi обставини майнового,
господарського чи особистого характеру (потреба перевезти ван-
таж, не вiдстати вiд поєзда тощо) не можуть розглядатися як такi,
що виправдовують самовiльну зупинку поєзда i створення небез-
пеки для людей.
Самовiльна зупинка поєзда для переслiдування i затримання
небезпечного злочинця може бути визнана виправданою, якщо це
не сiiрииинидп нещаснi випадки з людьми чи iншi тккi наслiдки
4. Спосiб зупинки поєзда може бути рiзним. У загонi вказано
на два найбiльш розповсюдженi - стоп-краном та шляхом
розуднання повiтряноє гальмовоє магiстралi. До iнших способiв,
про якi йде мова в ст.217\ належать застосувавня ручного
гальма, розеднання автозчiпки, подача сигналiв та iншi дiє,
спрямованi на зупинку поєзда.
у разi зупинхи поєзда внаслiдок умисного зруйнування або
пошкодження шляхiв сполучення, споруд на них, рухомою
складу або засобiв звязку чи сигналiзацiє вчинене утворюу склад
злочишу, передбаченого ст.78.
5. Обовязковою ознакою обуктивноє сторони злочину е такi
суспiльне небезпечнi наслiдки, як порушення моцмаяьном
руху псИздiв. Згiдно з iснуючими нормами технiки бевпеки вв
залiзницi (Указания о порядке квалификации нар "~ ~
опасности движения в поездной и мане .__._
Сборник...), порушення нормального руху поєздiв у в
коли самовiльна зупинка поiзда призводить до одвогО 8 ткях
наслiдкiв: перерва у русi на строк бiльш нiж ЗО хилив, фЮ менш
вiх шiсть годин; зiтквевня поєздiв i схiд з рейок рухомого складу
без тяжких наслiдкiв; пошкодження рухомого складу або ван-
тажiв у обсязi, який не досягау суми, що дозволяу вiднести його
до тяжких наслiдкiв.
6. Субуктом злочину можуть бути осуднi особи, якi ДОСЯГАЙ 16
рокiв гне у працiвниками залiзницi. Тi ж дiє, вчиненi працiвником
Залiзницi, утворюють склад злочину, передбаченого ст.77.
7. Субуктивна сторона характеризууться умислом на са-
мовiльну зупинку поiзда та необережним ставленням до вказаних
у ст.217 наслiдкiв. Зупинка поiзда з умислом спричинити аварiю,
викликати людськi жертви тощо може утворювати при наявностi
iнших ознак особливо небезпечний злочин проти держави (ст.бО)
або злочин проти власностi (ст.89) чи особи (ст.93) тощо.
8. Частиною 2 ст.217 передбачена вiдповiдальнiсть за
квалiфiкований вид розглядуваного злочину.
Нещаснi випадки з людьми - це заподiяння смертi, тяжкого,
середньоє тяжкостi або легкого тiлесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоровя або короткочасну
втрату працездатностi, хоча б однiй особi.
До аварiй вiдносять "зiткнення пасажирських або вантажних
поєздiв з iншими поєздами чи рухомим складом, сходи з рейок
рухомого складу пасажирських аго вантажних поєздiв на прогонах
i станцiях, внаслiдок чого: заганули люди (або були пораненi люди);
або розбитi локомотиви чи то вагони до ступеня виключення єх з
iнвентаря; або настала повна перерва у русi на протязi 6 годин i
бiльше" (Указания о порядке квалификации нарушений безопас-
ности движения в. поездной и маневренной работе // Сборник...).
При цьому пiд зiткненням розумiють будь-який удар один об
одного двох поєздiв (зустрiчний удар, удар в останнiй вагон або
у середнi вагони на стрiлцi), коли хоча б один iз поєздiв рухався
у момент зiткнення.
Пошкодження рухомого складу - це доведення локомотивiв,
вагонiв, залiзничних цистерн тощо до частковоє чи повноє
непридатностi при вiдсутностi ознак аварiє.
Iншi тяжкi наслiдки передбачають перерву руху на 6 i бiльше
годин при вiдсутностi ознак аварiє, а також пошкодження ван-
тажiв, залiзничних шяяхiв та споруд на них (наприклад, естакад;
перонiв тощо), що завдало збиткiв у великих розмiрах (див. п.4
коментаря до ст.90).
9; У разi, шпотовiльна зупинка поiзда у засобом захоплення
аляiаничмт) рухомого складу, вчинене охоплюуться ст.217 i
додатковоє iдйдiфiiаiє за ст.ii7 не потребуу.
Угон або мтемемм ммiаничмо-
го рухомого оммду, повiтряного,
юрського чи рiчкового судна
Стаття
Угон або аахоммиiм мя1>нiiчного рухомого
повiтр-того, морського чи рiчкового суд-) т
хоплекия вокзалу, аеродрому, порту чи єє-1с
портного пiдпрi-метва, установи, органi-є<>
караються тмбавяониям волi на отрок
рокiв.
ТI самi дiє, вчиненi за попереднiм эготером групою
осiб, також iз застосуванням насильства чи погроз,
або такi, що потягли за собою аварiю транспортного за-
собу, зазначеного у частинi 1 цiує статтi, чи Iншi тяжкi
наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти рокiв з конфiскацiую майна або без такоє.
Дiє, передбаченi частинами 1 i 2 цiе? статтi, якщо вони
потягли за собою загибель однiс? чи бiльшоТ кiлькостi
осiб або заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Ст. 21 Кодекс доповнено Указом вiд 23 липня 1973 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1973. - №32. - Ст. 260).
(В редакцi Закону вiд 26 сiчня 1993 р. // Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. -1993. - №12. - Ст. 97).
1. Обуктом злочину у нормальна i безпечна робота транс-
порту, а також здоровя та життя потерпiлого, власнiсть, нор-
мальна дiяльнiсть транспортних пiдприумств.
2. Предметом злочинного посягання у залiзничний рухомий
склад, ж також повiтрянi й воднi судна (див. пл. 5 i б коментаря
до ст.77). Крiм того, це вокзали, аеродроми, порти й iнттгi
транспортнi пiдприумства, установи та органiзацiє.
3. Обуктивна сторона злочину характеризууться такими
дiями: а) угон або захоплення залiзничного рухомого складу,
повiтряного, морського чирiчкового судна; 6) захоплення вок-
залу, аеродрому, порту або iнших транспортних пiдприумств,
органiзацiй чи установ.
4. Угон - це незаконне, самовiльне заволодiння залiзничним
рухомим складом, повiтряним, морським чи рiчковим судном,
незалежно вiд мiсця його знаходження, з метою подальшого його
пересування по маршруту, обраному винним.
5. Захоплення зазначених видiв транспортниЙзасобiв - цр
незаконне самовiльне заволодiння ними, незалежно вiд мiсця iх
знаходження, з метою угону або iншого протиправного контролю
в особистих чи iнших цiлях.
6. Угон транспортного засобу визнауться закiнченим з момен-
ту заволодiння ним i початку руху вiд мiсця його знаходження
(залiзничного рухомого складу та морських, рiчкових суден - вiд
мiсця стоянки, повiтряного судна - з моменту початку здiйснення
польоту, незалежно вiд його тривалостi). У тих випадках, коли
субукт заволодiвау транспортним засобом в процесi його руху,
угон слiд вважати закiнченим з моменту виконання таких дiй.
7. Захоплення транспортного засобу також може бути вчинено
в процесi його руху або в мiсцi стоянки.Таким чином, захоплення
утворюу закiмчешш злочин з моменту заволодiння транс-
портним засобом, незалежно вiд мiсця його перебування (стоян-
ка, пункт транзиту, рух за маршрутом тощо).
8. Угон, як i захоплення, можуть здiйснюватись винним без-
посередньо або опосередковано: вiн або сам керуу транспортним
засобом, або примушуу це робити працiвникiв вказаних видiв
транспорту (машинiста, пiлота чи штурмана).
9. Невдала спроба угону або захоплення транспортного засобу,
коли винний не змiг довести свiй злочинний умисел до кiнця
(зрушити з мiсця локомотив, встановити контроль за екiпажем
судна, проникнути в кабiну лiтака тощо) з незалежних вiд нього
причин, квалiфiкууться як замах на злочин, передбачений ст.217"
i0. Тими ж способами, що й транспортний засiб, може бутв
захоплено вокзал, аеродром, аеропорт, рiчковий або морськiй
порт. Таке захоплення може виявлятися в зайняттi льотного поля,
будiвлi вокзалу, порту, службових або виробничих примiщень
транспортних пiдприумств.
11. Субукт злочину - особа, яка до вчинення злочину досягла
16-рiчного вiку. Це можуть бути як працiвники зазначених видiв
транспорту, так i стороннi особи.
12. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Щодо наслiдкiв, зазначених у чч.2 i 3 ст.217 вина
може бути умисною або необережною.
IЗ. Частина 2 ст.217 передоачау вiдповiдальнiсть за дiє, перед-
баченi частиною першою цiує статтi, вчиненi за попереднiм
зговором групою осiб, iз застосуванням насильства чи погроз, а
також якщо вони потягли аварiю транспортного засобу або iншi
тяжкi наслiдки (про поняття аварiє та iнших тяжких наслiдкiв
див. IШ.12 i IЗ коментаря до ст.77).
14. Якщо внаслiдок дiй, передбачених ч. I або ч.2 ст.217,
пасажирам, екiпажу чи iншим працiвникам транспорту
спричиненi тяжкi тiлеснi ушкодження або загинула одна чи
бiльше осiб, вони пiдлягають квалiфiкацiє за ч. З ст. 217.
15. Угон або захоплення транспортного засобу чи iншвх
вказаних у ст.217 обуктiв, якi супроводжувались умисним
вбивством, пiдлягають квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв.
16. Якщо угон або захоплення транспортного засобу вчинено
з метою державноє зради, дiє винного слiд квалiфiкувати за
статтями 56 i 217.
17. Угон або захоплення транспортних засобiв, повязанi з
незаконним перетинанням державного кордону, порушенням
правил мiжнародних польотiв, потребують квалiфiкацiє за су-
купнiстю злочинiв - за статтями 217 та 75 чи 76.
Стаття 217.
Блокування
мунiкацiй
транспортних ко-
Умисне блокування транспортних комунiкацiй шляхом
влаштування перешкод) встановлення постiв чи в Iнший
спосiб, яке спричинило або могло спричинити пору-
шення нормально? роботи залiзничного, повiтряного,
водного, автомобiльного, мiського електричного чи
магiстрального трубопровiдного транспорту, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штрафом
ДО п ягнадцяти мiнiмальних розмiрiв заробiтне? плати.
Тi самi дiє, вчиненi Iз створенням загрози для життя
або здоровя людей чи повторно, або за попереднiм
зговором групою осiб, або повязанi з незаконним до-
глядом вантажiв, багажу чи перевiркою документiв, -
караються позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв.
. Дiє, передбаченi частинами 1 або 2 цiе? статтi, якщо
вони потягли за собою нещаснi випадки з людьми чи
Iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд п яти до
пятнадцтм рокiв.
(Ст.2є7 Кодекс доповнено Законом вiд 26 сiчня 1993 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
технiчних неполадок, при яких експлуатацiя транспортних за-
собiв або дорiг заоороняуться) або шляхом бездiяльностi
(наприклад, непозначення дорожнiми знаками або огороджу-
валiними засобами, а в темний час доби i при туманi -
снгнальнвми вогнями мiсць можливих аварiй чи вяявяенхх
перешкод для безпечного дорожнього руху.
5. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за ст.215 настау лише тодi,
коли нещаснi випадки з людьми, вказанi в ст.215, - тiлеснi
ушкодження або загибель однiує чи бiльшоє кiлькостi осiб -
сталися внаслiдок дiє, яка вчинена з порушенням вказаних
правил, норм чи стандартiв, або внаслiдок невиконання чв
неналежного виконання вимог таких правил.
6. З субуктивноє сторони злочин, передбачений ст.215 на-
лежить до необережних злочинiв. Винна особа передбачау
можливiсть настання нещасних витталкiв з людьми, але легковажао
розраховуу на єх вiдвернення (злочинна самонадiянiсть) або ве
передбачау можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна булг
i могла єх передбачити (злочинна недбалiсть). Саме порушення
правил, норм чи стандартiв пфдо забезпечення безпеки дорожнього
руху може бути вчинено умисно або з необережностi.
7. Субуктом злочину може бути лише особа, на яку покла-
дена вiдповiдальнiсть за будiвництво, реконструкцiю, ремонт,
експлуатацiю або облаштування автомобiльних дорiг, вулиць,
залiзничних переєздiв, мостiв, шляхопроводiв чи iнших споруд,
призначених для забезпечення безпеки дорожнього руху.
Така вiдповiдальнiсть повинна бути офiцiйно оформлена нака-
зом чи розпорядженням або безпосередньо повязана з посадою,
яку займау особа.
Стаття 216. Втратила чиннiсть.
(Указ вiд 2 жовтня 1968 р. // Вiдомостi Верховне> Ради
УРСР. -1968. - №41. - Ст. 273).
Стаття 217. Порушення дiючих на транспортi
правил
Порушення дiючих на транспортi правил ояЬрони
порядку i безпеки руху, що спричинило людськi жертви
або Iншi тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4.-Ст. 50).
1. Обуктом злочину у нормальна робота транспорту, безпека
руху, здоровя i життя громадян, а також власнiсть.
2. Обекттш сторона: а) дiя або бездiяльнiсть особя,
повязана з порушенням дiючих на транспортi правил;
б) суспiльно небезпечнi наслiдки; в) причинний звязок мiж
порушенням та наслiдками.
3. Вiдповiдальнiсть настау за порушення правил про охорону
порядку та безпеки руху, якi дiють на залiзничному, повiтряному,
водному, автомобiльному, електричному i iншому транспортi.
4. Диспозицiя СТ.217 бланкетна. Вова вiдсилау до правил, якi
регулюють порядок i безпеку руху транспорту. Цi правила вста-
новлюються вiдповiдними нормативними актами.що видаються
мiнiстерствами та вiдомствами.
. Порушення дiючих на транспорт) промя вчинюуться
рiзноманiтними дiями: переєзд залiзницi в мiсцяхде це ве передба-
чено; прогiн тварин через кодiю без додержання правил безпеки;
порушення правил дорожнього руху водiями транспортних засобiв,
що не належать до вказаних в примiтцi до ст.215, а також ве-
лосипедистами, пiшоходами, пасажирами; порушення правил без-
пеки руху та експлуатацiє при керуваннi маломiрними суднами тощо.
6. Склад злочину матерiальний: вiдповiдальнiсть настау в разi
наявностi людських жертв та iнших тяжких наслiдкiв. Пiд
людськими жертвами слiд розумiти загибель однiує або кiлькох
осiб. Як ший тяжкi наслiдки розглядаються заподiяння серед-
ньоє тяжкостi або тяжких тiлесних ушкоджень одному або
декiльком потерпiлим. Це також пошкодження або знищення
державного, колективного або iндивiдуального майна (транс-
портних засобiв, транспортних комунiкацiй), порушення нор-
мальноє роботи транспорту на тривалий час, якi завдали великоє
майновоє шкоди, тощо.
7. Субуктами злочину можуть бути: велосипедисти,
пiшоходи, пасажири, водiє мопедiв, маломiрних суден, погоничi
тварин, водiє гужових возiв або саней. Вiдповiдати за цiую статтею
не можуть особи, якi у субуктами злочинiв,передбачених стат-
тями 77, 215, 2152, 2153, 215 246.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною виною: особа передбачау можливiсть настання суспiльне
небезпечних наслiдкiв, але легковажно розраховуу на єх
вiдвернення або не передбачау можливостi настання таких
наслiдкiв, хоч повинна була i могла єх передбачити.
Самовiльна без
зупинка поєзда
потреби
Стаття 217
Самовiльна без потреби зупинка поєзда стоп-краном,
шляхом розсднання повiтряноє гальмовоє магiстралi
або Iншим способом, якщо це спричинило порушення
нормального руху поєздiв, -
карауться позбавленням волi на отрок до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
ТI ж дiТ, якщо вони спричинили нещаснi випадки з
людьми, аварiю, пошкодження рухомого складу або
iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до восьми рокiв.
(Ст. гiг Кодекс доповнено Указом вiд 18 листопада 1963 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1963. - Мв48. - Ст. 677).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Безпосереднiм обуктам цього злочину у безпека руху лоiздiв.
Предметом вiдносин по забезпеченню вказаноє безпеки можуть
бути будь-якi поєзди - пасажирськi, примiськi, вантажнi i спецiальнi
(пожежнi, ремонтнi тощо), якi рухаються по колiях Украши.
2. 06сктшну сторону злочину утворюють активнi са-
мовiльнi дiє, якi спричиняють зупинку поєзда. Самовiльнiсть
означау дiю по зупинцi поєзда без дозволу чи вказiвки
працiвника залiзницi.
3. Крiм того, що означенi дiє у самовiльними, вони додатково
характеризуються у законi як вчиненi без потреби, пiдстави
для самовiльноє зупинки поєзда повиннi бути достатньо серй-
озними для визнання цих дiй потрiбними. Оскiльки будь-яка
самовiльна зупинка поєзда створюу небезпеку для життя та
здоровя людей, пiдставою для такоє зупинки може бути тiльки
ще бiльша чи ще реальнiша небезпека для життя та здоровя
людей. По сутi, особа в такiй ситуацiє дiу у станi крайньоє
необхiдностi (див. коментар до ст. 16). Правила технiчноє експлу-
атацiє залiзниць прямо вказують на необхiднiсть зупинки поєзда
"у випадках, якi загрожують житло людей чи безпецi руху"
(Сбориик нормативних актов о транспорте.Ч.I.-М., 1983. - С.548
- 549; далi - Сборник...). Наприклад, самовiльними, але не без
потреби у дiє пасажира, який зупинив стоп-краном поєзд, в
одному з вагонiв якого виникла пожежа, внаслiдок чого треба
було термiново евакуювати пасажирiв.
Небезпека, яка викликала потребу в зупинцi поєзда, не
обовязково повязана з рухом поєзда. Раптове, гостре захворю-
вання чи травмування пасажира може бути поважною причиною
для зупинки поєзда.В той же час нiякi обставини майнового,
господарського чи особистого характеру (потреба перевезти ван-
таж, не вiдстати вiд поєзда тощо) не можуть розглядатися як такi,
що виправдовують самовiльну зупинку поєзда i створення небез-
пеки для людей.
Самовiльна зупинка поєзда для переслiдування i затримання
небезпечного злочинця може бути визнана виправданою, якщо це
не сiiрииинидп нещаснi випадки з людьми чи iншi тккi наслiдки
4. Спосiб зупинки поєзда може бути рiзним. У загонi вказано
на два найбiльш розповсюдженi - стоп-краном та шляхом
розуднання повiтряноє гальмовоє магiстралi. До iнших способiв,
про якi йде мова в ст.217\ належать застосувавня ручного
гальма, розеднання автозчiпки, подача сигналiв та iншi дiє,
спрямованi на зупинку поєзда.
у разi зупинхи поєзда внаслiдок умисного зруйнування або
пошкодження шляхiв сполучення, споруд на них, рухомою
складу або засобiв звязку чи сигналiзацiє вчинене утворюу склад
злочишу, передбаченого ст.78.
5. Обовязковою ознакою обуктивноє сторони злочину е такi
суспiльне небезпечнi наслiдки, як порушення моцмаяьном
руху псИздiв. Згiдно з iснуючими нормами технiки бевпеки вв
залiзницi (Указания о порядке квалификации нар "~ ~
опасности движения в поездной и мане .__._
Сборник...), порушення нормального руху поєздiв у в
коли самовiльна зупинка поiзда призводить до одвогО 8 ткях
наслiдкiв: перерва у русi на строк бiльш нiж ЗО хилив, фЮ менш
вiх шiсть годин; зiтквевня поєздiв i схiд з рейок рухомого складу
без тяжких наслiдкiв; пошкодження рухомого складу або ван-
тажiв у обсязi, який не досягау суми, що дозволяу вiднести його
до тяжких наслiдкiв.
6. Субуктом злочину можуть бути осуднi особи, якi ДОСЯГАЙ 16
рокiв гне у працiвниками залiзницi. Тi ж дiє, вчиненi працiвником
Залiзницi, утворюють склад злочину, передбаченого ст.77.
7. Субуктивна сторона характеризууться умислом на са-
мовiльну зупинку поiзда та необережним ставленням до вказаних
у ст.217 наслiдкiв. Зупинка поiзда з умислом спричинити аварiю,
викликати людськi жертви тощо може утворювати при наявностi
iнших ознак особливо небезпечний злочин проти держави (ст.бО)
або злочин проти власностi (ст.89) чи особи (ст.93) тощо.
8. Частиною 2 ст.217 передбачена вiдповiдальнiсть за
квалiфiкований вид розглядуваного злочину.
Нещаснi випадки з людьми - це заподiяння смертi, тяжкого,
середньоє тяжкостi або легкого тiлесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоровя або короткочасну
втрату працездатностi, хоча б однiй особi.
До аварiй вiдносять "зiткнення пасажирських або вантажних
поєздiв з iншими поєздами чи рухомим складом, сходи з рейок
рухомого складу пасажирських аго вантажних поєздiв на прогонах
i станцiях, внаслiдок чого: заганули люди (або були пораненi люди);
або розбитi локомотиви чи то вагони до ступеня виключення єх з
iнвентаря; або настала повна перерва у русi на протязi 6 годин i
бiльше" (Указания о порядке квалификации нарушений безопас-
ности движения в. поездной и маневренной работе // Сборник...).
При цьому пiд зiткненням розумiють будь-який удар один об
одного двох поєздiв (зустрiчний удар, удар в останнiй вагон або
у середнi вагони на стрiлцi), коли хоча б один iз поєздiв рухався
у момент зiткнення.
Пошкодження рухомого складу - це доведення локомотивiв,
вагонiв, залiзничних цистерн тощо до частковоє чи повноє
непридатностi при вiдсутностi ознак аварiє.
Iншi тяжкi наслiдки передбачають перерву руху на 6 i бiльше
годин при вiдсутностi ознак аварiє, а також пошкодження ван-
тажiв, залiзничних шяяхiв та споруд на них (наприклад, естакад;
перонiв тощо), що завдало збиткiв у великих розмiрах (див. п.4
коментаря до ст.90).
9; У разi, шпотовiльна зупинка поiзда у засобом захоплення
аляiаничмт) рухомого складу, вчинене охоплюуться ст.217 i
додатковоє iдйдiфiiаiє за ст.ii7 не потребуу.
Угон або мтемемм ммiаничмо-
го рухомого оммду, повiтряного,
юрського чи рiчкового судна
Стаття
Угон або аахоммиiм мя1>нiiчного рухомого
повiтр-того, морського чи рiчкового суд-) т
хоплекия вокзалу, аеродрому, порту чи єє-1с
портного пiдпрi-метва, установи, органi-є<>
караються тмбавяониям волi на отрок
рокiв.
ТI самi дiє, вчиненi за попереднiм эготером групою
осiб, також iз застосуванням насильства чи погроз,
або такi, що потягли за собою аварiю транспортного за-
собу, зазначеного у частинi 1 цiує статтi, чи Iншi тяжкi
наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти рокiв з конфiскацiую майна або без такоє.
Дiє, передбаченi частинами 1 i 2 цiе? статтi, якщо вони
потягли за собою загибель однiс? чи бiльшоТ кiлькостi
осiб або заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Ст. 21 Кодекс доповнено Указом вiд 23 липня 1973 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1973. - №32. - Ст. 260).
(В редакцi Закону вiд 26 сiчня 1993 р. // Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. -1993. - №12. - Ст. 97).
1. Обуктом злочину у нормальна i безпечна робота транс-
порту, а також здоровя та життя потерпiлого, власнiсть, нор-
мальна дiяльнiсть транспортних пiдприумств.
2. Предметом злочинного посягання у залiзничний рухомий
склад, ж також повiтрянi й воднi судна (див. пл. 5 i б коментаря
до ст.77). Крiм того, це вокзали, аеродроми, порти й iнттгi
транспортнi пiдприумства, установи та органiзацiє.
3. Обуктивна сторона злочину характеризууться такими
дiями: а) угон або захоплення залiзничного рухомого складу,
повiтряного, морського чирiчкового судна; 6) захоплення вок-
залу, аеродрому, порту або iнших транспортних пiдприумств,
органiзацiй чи установ.
4. Угон - це незаконне, самовiльне заволодiння залiзничним
рухомим складом, повiтряним, морським чи рiчковим судном,
незалежно вiд мiсця його знаходження, з метою подальшого його
пересування по маршруту, обраному винним.
5. Захоплення зазначених видiв транспортниЙзасобiв - цр
незаконне самовiльне заволодiння ними, незалежно вiд мiсця iх
знаходження, з метою угону або iншого протиправного контролю
в особистих чи iнших цiлях.
6. Угон транспортного засобу визнауться закiнченим з момен-
ту заволодiння ним i початку руху вiд мiсця його знаходження
(залiзничного рухомого складу та морських, рiчкових суден - вiд
мiсця стоянки, повiтряного судна - з моменту початку здiйснення
польоту, незалежно вiд його тривалостi). У тих випадках, коли
субукт заволодiвау транспортним засобом в процесi його руху,
угон слiд вважати закiнченим з моменту виконання таких дiй.
7. Захоплення транспортного засобу також може бути вчинено
в процесi його руху або в мiсцi стоянки.Таким чином, захоплення
утворюу закiмчешш злочин з моменту заволодiння транс-
портним засобом, незалежно вiд мiсця його перебування (стоян-
ка, пункт транзиту, рух за маршрутом тощо).
8. Угон, як i захоплення, можуть здiйснюватись винним без-
посередньо або опосередковано: вiн або сам керуу транспортним
засобом, або примушуу це робити працiвникiв вказаних видiв
транспорту (машинiста, пiлота чи штурмана).
9. Невдала спроба угону або захоплення транспортного засобу,
коли винний не змiг довести свiй злочинний умисел до кiнця
(зрушити з мiсця локомотив, встановити контроль за екiпажем
судна, проникнути в кабiну лiтака тощо) з незалежних вiд нього
причин, квалiфiкууться як замах на злочин, передбачений ст.217"
i0. Тими ж способами, що й транспортний засiб, може бутв
захоплено вокзал, аеродром, аеропорт, рiчковий або морськiй
порт. Таке захоплення може виявлятися в зайняттi льотного поля,
будiвлi вокзалу, порту, службових або виробничих примiщень
транспортних пiдприумств.
11. Субукт злочину - особа, яка до вчинення злочину досягла
16-рiчного вiку. Це можуть бути як працiвники зазначених видiв
транспорту, так i стороннi особи.
12. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Щодо наслiдкiв, зазначених у чч.2 i 3 ст.217 вина
може бути умисною або необережною.
IЗ. Частина 2 ст.217 передоачау вiдповiдальнiсть за дiє, перед-
баченi частиною першою цiує статтi, вчиненi за попереднiм
зговором групою осiб, iз застосуванням насильства чи погроз, а
також якщо вони потягли аварiю транспортного засобу або iншi
тяжкi наслiдки (про поняття аварiє та iнших тяжких наслiдкiв
див. IШ.12 i IЗ коментаря до ст.77).
14. Якщо внаслiдок дiй, передбачених ч. I або ч.2 ст.217,
пасажирам, екiпажу чи iншим працiвникам транспорту
спричиненi тяжкi тiлеснi ушкодження або загинула одна чи
бiльше осiб, вони пiдлягають квалiфiкацiє за ч. З ст. 217.
15. Угон або захоплення транспортного засобу чи iншвх
вказаних у ст.217 обуктiв, якi супроводжувались умисним
вбивством, пiдлягають квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв.
16. Якщо угон або захоплення транспортного засобу вчинено
з метою державноє зради, дiє винного слiд квалiфiкувати за
статтями 56 i 217.
17. Угон або захоплення транспортних засобiв, повязанi з
незаконним перетинанням державного кордону, порушенням
правил мiжнародних польотiв, потребують квалiфiкацiє за су-
купнiстю злочинiв - за статтями 217 та 75 чи 76.
Стаття 217.
Блокування
мунiкацiй
транспортних ко-
Умисне блокування транспортних комунiкацiй шляхом
влаштування перешкод) встановлення постiв чи в Iнший
спосiб, яке спричинило або могло спричинити пору-
шення нормально? роботи залiзничного, повiтряного,
водного, автомобiльного, мiського електричного чи
магiстрального трубопровiдного транспорту, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штрафом
ДО п ягнадцяти мiнiмальних розмiрiв заробiтне? плати.
Тi самi дiє, вчиненi Iз створенням загрози для життя
або здоровя людей чи повторно, або за попереднiм
зговором групою осiб, або повязанi з незаконним до-
глядом вантажiв, багажу чи перевiркою документiв, -
караються позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв.
. Дiє, передбаченi частинами 1 або 2 цiе? статтi, якщо
вони потягли за собою нещаснi випадки з людьми чи
Iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк вiд п яти до
пятнадцтм рокiв.
(Ст.2є7 Кодекс доповнено Законом вiд 26 сiчня 1993 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125