Так, К., знаючи
про те, що на територiє заводу знаходиться велика партiя
шиферу, пiдмовив Д.i М. вчинити його крадiжку. Н. пообiцяв
надати в розпорядження Д. i М. автомашину. Д.i М. домовилися
з охоронником заводу П. про те, що вiн не перешкоджатиме
викраденню шиферу. Вночi Д. i М. викрали 300 листiв шиферу,
за допомогою Н. вiдвезли його в робiтниче селище i реалiзували.
У цьому прикладi дiє К. являють собою пiдмовництво до
крадiжки майна, дiє Н. i бездiяльнiсть П. - пособництво в
крадiжцi, а дiє Д. i М.- безпосередну вчинення крадiжки.
4. Для наявностi обуктивноє сторони спiвучастi необхiдна також
спiльнiсть дiй осiб, якi беруть участь в одному й тому ж злочинi,
яка передбачау взаумодоповнюючу одна одну дiяльнiсть учасникiв,
спрямовану на досягнення удиного злочинного результату.
В наведеному прикладi дiє пiдмовника К., пособникiв Н. i П.,
а також виконавцiв крадiжки шиферу Д. i М. взаумообумовленi
i кожна окремо спрямована на досягнення удиного результату.
5. Спiвучасть може мати мiсце як на стадiє попередньоє
злочинноє дiяльностi, так i в процесi вчинення злочину виконав-
цем. Це положення закрiплене в ст.20, згiдно з якою заздалегiдь
не обiцяне переховування злочинiв належить до злочинiв
особливого роду. На пiдставi цього можливо не тiльки обмежити
коло дiй, якi утворюють спiвучасть, але й провести рiзницю мiж
спiвучастю у злочинi, з одного боку, i так званою причетнiстю
до злочину у формi переховування, недонесення та потурання -
з другого. Отже, для наявностi обуктивноє сторони спiвучастi
необхiднi: 1) спiльнiсть дiй спiвучасникiв, тобто вчинення
злочину спiльними або взаумодоповнюючими зусиллями його
учасникiв; 2) спричинення одного й того ж, удиного для всiх
спiвучасникiв злочинного наслiдку; 3) причинний звязок мiж
дiянням кожного спiвучасника i удиним злочинним результатом.
6. З субуктивноє сторони спiвучасть характеризууться на-
явнiстю умисноє вини. Кожний iз спiвучасникiв усвiдомлюу
можливiсть дiяти спiльно, бажау обуднати своє зусилля з
зусиллями iнших осiб i бере спiльну участь як виконавець,
органiзатор, пiдмовник або пособник в досягненнi злочинногв
результату. Спiльна дiяльнiсть спiвучасникiв обуднууться
Злочинне спiвтовариство мау крiм кiлькiсних (наявнiсть двох
або бiльше осiб) i якiснi ознаки. Якiсною ознакою злочинного
спiвтовариства (банда, органiзована група) у певна стiйкiсть
злочинноє групи, яка обудналась, як правило, для неодноразових
злочинних дiй.
Кожний з учасникiв злочинного спiвтовариства усвiдомлюу, що
вiн разом з iншими особами бере участь у здiйсненнi злочинноє
мети, для досягнення якоє створена органiзацiя, i бахау зробити
в цю дiяльнiсть свiй внесок.
Всi учасники злочинного спiвтовариства в силу узгодженостi
дiй по досягненню його цiлей пiдлягають вiдповiдальностi неза-
лежно вiд конкретних дiй, якi кожний з них вчинив, як виконавцi
злочину, вчиненого органiзацiую. Однак кожному учаснику
злочинного спiвтовариства можуть бути iнкримiнованi лише тi
дiє, якi вiн вчинив, i тi злочини, в яких вiн брав участь.
9. В ст. 19 дауться визначення окремих видiв спiвучасникiв:
виконавця, органiзатора, пiдмовника i пособника. В основу та-
кого розподiлу покладенi обуктивнi критерiє - ступiнь i характер
участi кожного у вчиненнi злочину.
Виконавцем злочину визнауться особа, яка безпосередньо
вчинила злочин. Виконавець - це особа, дiє якоє мiстять у собi склад
конкретного злочину. Такою особою у той, хто безпосередньо,
особисто досягау злочинного результату. Разом з тим виконання
злочину буде i тодi, копи особа- досягла злочинного наслiдку не
власноручно, а шляхом використання iншоє особи, яка в силу свого
малолiтства, розумовоє вiдсталостi та iнших причин не могла
розумiти характеру i значення вчинюваних нею дiй, або використа-
ла для цiує мети тварин (наприклад, дресированого пса).
Посередну виконання буде i в тому разi, коли злочиннi дiє
вчиненi в результатi фiзичного або психiчного насильства, яке
обумовило стан крайньоє необхiдностi, наприклад, внаслiдок
загрози заподiяти особi смерть, якщо вона негайно не вчинить
крадiжку. В такому разi особа, яка застосовуу насильство,
пiдлягау вiдповiдальностi як виконавець за посередну вчинення
крадiжки. Особа ж, яка фактично вчинила крадiжку,
кримiнальнiй вiдповiдальностi не пiдлягау, оскiльки вона дiяла в
умовах крайньоє необхiдностi.
Як виконавець за посередну вчинення злочину повинен
вiдповiдати начальник, який вiддав пiдлеглому злочинний наказ
про вчинення злочину. Особливiсть цього виду посереднього
вчинення злочину полягау в тому, що пiдлегла особа, яка виконуу
обовязковий для неє наказ начальника, звiльняуться вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо вона не знала i не могла
знати про злочиннi цiлi особи, яка вiддала наказ.
10. Органiзатором визнауться особа, яка органiзувала вчине-
ння злочину або керувала його вчиненням.
Органiзатором у особа, яка не тiльки викликау у iнших осiб
бажання вчинити злочин, але й обуднуу єх, розробляу план
вчинення злочинних дiй, розподiляу ролi мiж учасниками
злочину або здiйснюу безпосередну керiвництво вчиненням
злочину як ватажок, розпорядник дiяльностi, спрямованоє на
досягнення злочинного результату. Цьому може сприяти су-
купнiсть всiх вказаних видiв органiзаторськоє дiяльностi або
лише деяка частина такоє дiяльностi за умови, що вона породжуу
у певних осiб рiшучiсть дiяти вiдповiдно до заздалегiдь розроб-
леного плану.
Дiяльнiсть органiзатора може бути спрямована на вчинення
окремого злочину (наприклад, вбивства), або повязана з утво-
ренням злочинноє органiзацiє. Вiдповiдальнiсть за
органiзаторську дiяльнiсть передбачена також i як самостiйний
злочин (див. статтi 69, 69 71, 209, 213, 229\ 229). Оскiльки
така органiзаторська дiяльнiсть мау особливо небезпечний харак-
тер, вона пiдлягау пiдвищенiй вiдповiдальностi.
Ц. Пiдмовником вважауться особа, яка схилила кого-небудь
до вчинення злочину. Дiяльнiсть цього спiвучасника харак-
теризууться тим, що вiн викликау у iншоє особи рiшимiсть або
змiцнюу в неє вже виниклий намiр вчинити злочин.
Пiдмовництво до вчинення злочину можливе шляхом умов-
лянь, обiцянок, погроз, пiдкупу тощо. Результатом пiдмовництва
у виконання пiдмовлюваним того злочину, до вчинення якого
його схилив пiдмовник.
Пiдмовництво буде мати мiсце також тодi, коли особа схилила
кого-небудь до пособництва, тобто до сприяння виконавцю.
Скажiмо, А. вмовляу Б. дiстати В. зброю для вчинення розбiйного
нападу. Така форма пiдмовництва не змiнюу пiдстав
вiдповiдальностi, яка в цьому разi настау як за пiдмовництво до
вчинення злочину.
Не буде пiдмовництва тодi, коди пiдмовлюваний вiдмовився вiд
вчинення злочину, хоч би спочатку вiн i дав згоду на це. В даному
разi дiє особи, яка пiдмовляу до вчинення злочину, повиннi
квалiфiкуватись як готування до вчинення злочину (так зване
невдале пiдмовництво).
Пiдмовництво передбачау активну дiяльнiсть. Однак пiдмовник
не бере безпосередньоє участi у вчиненнi злочину, що вiдрiзняу
його вiд виконавця.
З субуктивноє сторони дiяльнiсть пiдмовника харак-
теризууться прямим умислом. Пiдмовляючи кого-небудь до
вчинення певного злочину, винний усвiдомлюу суспiльне небез-
печний характер своує дiє, передбачау єє небезпечнi наслiдки i
бажау єх настання. Мета i мотиви дiй пiдмовника i пособника
можуть не збiгатися з метою i мотивами виконавця. Однак ця
обставина не впливау на квалiфiкацiю єх дiй.
Якщо виконавець не довiв до кiнця злочин, до вчинення якого
його схилив пiдмовник, останнiй несе вiдповiдальнiсть за
спiвучасть в замаху на вчинення цього злочину за статтями 19
i 17 та вiдповiдною статтею Особливоє частини КК.
Вiд пiдмовництва, яке у спiвучастю у вчиненнi конкретного
злочину, слiд вiдрiзняти деякi види злочинiв, якi мають форму
пiдмовництва, наприклад, заклики до насильницького повалення
або змiни конституцiйного ладу (ст.62), пропаганда вiйни
(ст.бЗ). В цих випадках пiдмовництво тягне вiдповiдальнiсть як
за самостiйний злочин, оскiльки дiє винного спрямованi на
схиляння невизначеноє кiлькостi осiб до вчинення тих чи iнших
суспiльне небезпечних дiй. Пiдмовництво ж як форма спiвучастi
мау своую метою схилити певну особу (осiб) до вчинення конк-
ретного злочину.
12. Пособникам у особа, яка сприяла вчиненню злочину.
Пособництво може проявлятися по-рiзному. Ст. 19 передбачау
такi форми пособництва: дача порад, вказiвок, надання засобiв
для вчинення злочину, усунення перешкод до його вчинення.
Пособництвом у також обiцяння до або в процесi вчинення
злочину сховати злочинця, знаряддя i засоби вчинення злочину,
слiди злочину, а також предмети, добутi злочинним шляхом.
Заздалегiдь обiцяне переховування, як й будь-який iнший вид
спiвучастi, впливау на вчинення виконавцем злочину i зна-
ходиться в причинному звязку з дiями останнього.
Пособник, як i пiдмовник, не бере безпосередньоє участi у
вчиненнi злочину. Пособництво може дiставати вияв в активних
дiях (наприклад, в передачi зброє виконавцю злочину), а також
в бездiяльностi, коли особа умисно не виконуу покладеного на
неє спецiального обовязку по вiдверненню злочину.
Спiвучасть у формi пособництва передбачау, що пособник знау
про злочиннi намiри виконавця i допомагау йому в єх здiйсненнiй
При добровiльнiй вiдмовi виконавця вiд вчинення злочину дiє
пособника тягнуть вiдповiдальнiсть як за готування до злочину.
У разi недоведення виконавцем злочину до кiнця з незалежних
вiд його волi причин пособник несе вiдповiдальнiсть за
пособництво в замаху на злочин.
При добровiльнiй вiдмовi органiзатора i пiдмовника вiд подаль-
шоє участi в злочинi цi особи можуть бути звiльненi вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо вони вчинили дiє, якi
вiдвернули подальший розвиток злочину i настання злочинного
результату. Що стосууться пособника, то його добровiльна
вiдмова вiд участi в злочинi може виражатися або в невчиненнi
тих чи iнших дiй, якi вiн як пособник повинен був виконати i без
яких злочин не мiг бути вчинений виконавцем (наприклад, не
надав виконавцю обiцяноє зброє для вчинення вбивства), або у
вчиненнi активних дiй з метою вiдвернути злочинний результат,
який мiг би настати при пособництвi (наприклад, повiдомлення
органам влади про злочин, який готууться).
Виконавець злочину несе вiдповiдальнiсть за законом, який
передбачау вчинений ним злочин.
Дiє органiзатора, пiдмовника i пособника квалiфiкуються за
статтею, за якою квалiфiковано злочин виконавця, з посиланням
на вiдповiдну частину ст. 19. Якщо ж дiє органiзатора злочину
дiстають вияв також i в його спiввиконавствi, то вони
квалiфiкуються без посилання на ст. 19. .
У тих випадках, коли виконавцем злочину у спецiальний
субукт (службова особа в службових злочинах,
вiйськовослужоовець в вiйськових злочинах), дiє спiвучасникiв,
якi не у спецiальними субуктами, повиннi квалiфiкуватись за
тим законом, за яким квалiфiкуються дiє виконавця злочину, з
посиланням на вiдповiдну частину ст. 19.
Iнодi спiвучасники одного злочину несуть вiдповiдальнiсть за
рiзними законами, залежно вiд рiзного змiсту i обсягу єх умислу.
Дiє спiвучасникiв одного злочину можуть квалiфiкуватись за
рiзними статтями або частинами однiує i тiує ж статтi Особливоє
частини, за якими квалiфiкуються дiє виконавця. Це можливе в
таких випадках: а) при вчиненнi деяких злочинiв, коли однi з
учасникiв досягли 16-рiчного вiку, а iншi - нi (наприклад, при
масових безпорядках, бандитизмi); б) коли квалiфiкуючi ознаки
злочину не охоплювались умислом учасникiв, наприклад,
пособник не усвiдомлював, що виконавець, якому вiн надав
допомогу у вчиненi розкрадання державного майна шляхом
крадiжки, ранiше вже вчинив розкрадання такого майна. В цьому
разi дiє виконавця повиннi квалiфiкуватись за ч.2 ст.81 (за
ознакою повторностi), а дiє посооника - за ст. 19 i ч. I ст.81;
в) при вчиненнi виконавцем злочинних дiв, якi не охоплювались
умислом iнших учасникiв злочину, тобто коли у так званий
ексцес виконавця.За останньоє, умови вчиненi виконавцем
злочиннi дiє виходять за межi передбачення наслiдкiв iншими
учасниками злочину. При ексцесi виконавця останнiй несе
вiдповiдальнiсть за фактично вчиненi ним злочини, а iншi
спiвучасники - лише за спiвучасть в тих злочинних дiях, якi
охоплювались єх умислом.
Стаття 20. Переховування
Заздалегiдь не обiцяне переховування злочинця, а
так само знарядь i засобiв вчинення злочину) слiдiв
злочину або предметiв, добутих злочинним шляхом,
тягне вiдповiдальнiсть лише у випадках, спецiально
передбачених статтею 186 цього Кодексу.
(В редакцiє Указу вiд 10 вересня 1962 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. - 1962. - №37. - Ст.461).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
I. Переховуванням злочину у умисна дiяльнiсть, виражена в
активних дiях, якi спрямованi на те, щоб факт злочину або особа,
яка його вчинила, не стали вiдомi правоохоронним органам.
2. Законодавець розрiзняу переховування, обiцяне заздалегiдь,
тобто в той час, коли виконавець готууться до злочину або
здiйснюу замах на нього, i переховування, яке обiцяне не було,
тобто згода на дiє, повязанi з переховуванням злочину i саме
вчинення цих дiй здiйснюються вже пiсля того, як виконавець
вчинив злочин. У першому випадку дiяльнiсть переховувача
розглядауться згiдно з ст. 19 як спiвучасть у злочинi
(пособництво) i карауться за правилами спiвучастi, а у другому
ця дiяльнiсть у видом причетностi до злочину, оскiльки вона
здiйснюуться вже пiсля вчинення злочину виконавцем i не
перебувау з цим фактом у причинному звязку.
3. Заздалепдь обiцяне переховування будь-якого злочину тяг-
не вiдповiдно до закону (ст. 19) кримiнальну вiдповiдальнiсть за
з Вюп. законодавства. Спецвипуск. 65
статтею, за якою притягауться виконавець, а заздалегiдь не
обiцяне дау пiдставу для звинувачення у злочинi тiльки тодi, коли
воно повязане зi злочинами, перелiк яких наведено у ст. 186.
Вiдповiдальнiсть настау саме за цiую статтею.
4. Перелiк злочинiв, наведений у ст. 186, показуу, що вони у,
як правило, найбiльш тяжкими з усiх, якi мiстяться у КК. Таким
чином, у бiльшостi випадкiв за переховування, тлумачення якого
дау СТ.20, кримiнальна вiдповiдальнiсть не настау. Це свiдчить
про меншу суспiльну небезпечнiсть цього переховування, хоча
воно часто - густо й ускладнюу досягнення мети правосуддя.
5. Обуктивну сторону злочину складають активнi дiє особи
по переховуванню: а) злочинця (надання йому сховища,
пiдроблених документiв, змiна його зовнiшнього вигляду тощо);
6) знарядь i засобiв вчинення злочину (переховування, знищен-
ня або змiна єх зовнiшнього вигляду); в) слiдiв злочину (знищен-
ня, переховування); г) предметiв, добутих злочинним шляхом
(зберiгання, переховування, перероока тощо).
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення вка-
заних дiб незалежно вiд того, чи досяг метi субукт. У той же
час переховування - злочин триваючий, його перебiг може бути
припинений закiнченням переховування або розкриттям того
злочину, який переховууться.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом, коли особа усвiдомлюу, що вчиняу дiє, якi являють
собою переховування злочину, i бажау цього. Мета - переш-
кодити правоохоронним органам розкрити злочин. Мотиви мо-
жуть бути рiзними: бажання, щоб певнi особи уникли
вiдповiдальностi, корисливiсть, заляканiсть злочинцями тощо.
Вiдповiдальнiсть субукта настау за переховування того злочину,
а також чинникiв, якi становлять його квалiфiкуючi ознаки, якi
ним усвiдомлюються (наприклад, якщо зi слiв злочинцiв особа
вважала, що переховуу речi, якi були таумно вкраденi групою
осiб за попереднiм зговором, а насправдi злочинцi заволодiли
ними в ходi розоiйного нападу), то вiдповiдальнiсть переховувача
настау за переховування крадiжки, а не розбою.
8. Субукт злочину-приватна особа, яка досягла 16 рокiв.
Службова особа, яка вчинила переховування злочину, який у у
перелiку, наведеному у ст. 186, користуючись своєм службовим
станом (наприклад, працiвник мiлiцiє), несе вiдповiдальнiсть за
статтями 165 i 186. Переховування злочинiв, яких немау у перелiку
ст. 186, тягне для службовоє особи вiдповiдальнiсть заст. 165.
Стаття 21. Недонесення
Недонесення про достовiрно вiдомий
пiдготовлюваний або вчинений злочин тягне
кримiнальну вiдповiдальнiсть лише у випадках,
спецiально передбачених статтею 187 цього Кодексу.
(В редакцiє Указу вiд 10 вересня 1962 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. - 1962. - №37. - Ст. 461).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
i. Обуктивна сторона цього злочину,на вiдмiну вiд пере-
ховування, виражауться у пасивнiй поведiнцi, бездiяльностi
особи, яка не повiдомляу про достовiрно вiдомi пiдготовлюванi
або вже вчиненi злочини. Пiд пiдготовлюваними маються на увазi
злочини у стадiях готування та замаху, пiд вчиненими - злочини
у стадiє завершеного дiяння (як для виконавця, так i для
спiвучасникiв).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125