5. Для вiдповiдальностi за ч.I ст.147 не мау значення розмiр
заподiяних збиткiв внаслiдок псування зерна i насiння олiйних
культур, оскiльки адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за недбале
зберiгання зерна i насiння олiйних культур, що призвело до єх
псування, не встановлена. Проте при заподiяннi збиткiв в не-
значних розмiрах необхiдно вирiшувати питання про можливiсть
застосування ч.2 ст.7 i притягнення особи до дисциплiнарноє чи
iншоє вiдповiдальностi.
6. Злочинно-недбале зберiгання зерна i насiння олiйних куль-
тур, що призвело до єх розкрадання, знищення чи загибелi, тягне
вiдповiдальнiсть за статтями 91, 90 чи 167 за наявностi ознак цих
злочинiв.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режним ставленням винного до наслiдкiв (псування зерна i
насiння олiйних культур). Саме ж порушення правил зберiгання
зерна i насiння олiйних культур може бути вчинене як умисно,
так i необережно. Якщо особа, умисно порушуючи правила
зберiгання зерна i насiння олiйних культур, передбачала
можливiсть єх псування i бахала чи свiдомо допускала такi
наслiдки, вона несе вiдповiдальнiсть за умисне пошкодження
державного чи колективного майна за ст. 89.
8. Субуктам злочину у особа, на яку покладенi обовязки по
зберiганню зерна i насiння олiйних культур.
9. Квалiфiкуючими ознаками злочину в ч.2 ст. 147 передбаче-
но велика шкода i неодноразовiсть встановлених ч. I ст. 147 дiй.
Неодноразовим слiд вважати вчинення дiянь, передба-
чених ч.I статтi, два i бiльше рази, незалежно вiд того, чи
притягувалась особа за попереднi дiє до кримiнальноє
вiдповiдальностi.
Питання про визнання заподiяноє шкоди великою повинно
вирiшуватись в кожному конкретному випадку з урахуванням всiх
обставин справи. При цьому мау враховуватись кiлькiсть зiпсованого
зерна i насiння олiйних культур, розмiр збиткiв вiд зниження єх
якiсних (споживчих) властивостей та затрати на єх вiдномення.
Стаття 148. Заняття забороненими видами
пiдприумницькоє дiяльностi
Заняття видами пiдприемницькоТ дiяльностi, щодо
яких е спецiальна заборона, крiм випадкiв, передба-
чених цим Кодексом, -
карауться штрафом вiд ста до трьохсот мiнiмальних
розмiрiв заробiтноє плати з позбавленням права займати
певнi посади або займатися певною дiяльнiстю строком
до трьох рокiв та з конфiскацiую майна чи без такоє.
ТI ж дiє, якщо вони завдали iстотноє шкоди Iнтересам
держави, Iнших юридичних або фiзичних осiб, а також
якщо вони вчиненi особою, ранiше судимою за заiiтття
забороненими видами пiдприумницькоє дiяльностi, -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв з
позбавленням права займати певнi посади або зай-
матися певною дiяльнiстю на строк до пяти рокiв та з
конфiскацiую майна.
(Ст. 148 в редакцiє Закону вiд 28 сiчня 1994 р. //Голос Ук-
раєни. - 1994. - ЗО березня).
I. У Законi Украєни вiд 7 лютого 1991р.Про пiдприумництво"
безпосередньо не мiститься пеоелiку заборонених видiв
пiдприумницькоє дiяльностi i такого поняття Закон не дау. У
ньому у перелiк видiв дiяльностi, якi можуть здiйснюватись лише
державними пiдприумствами: виготовлення i реалiзацiя нар-
котичних засооiв, вiйськовоє ?броє та боуприпасiв до неє, вибу-
хових речовин чи охорона обуктiв державноє власностi (ст.4
Закону в редакцiє вiд 16 грудня 1993 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1994. - №3. - Ст. 13) або державними чи
пiдприумствами певних органiзацiйно-правових форм: проведен-
ня ломбардних операцiй - державними пiдприумствами чи
повними товариствами. У ст.4 Закону мiститься також досить
ве такий перелiк видiв дiяльностi, що можуть здiйснюватись лише
за спецiальним дозволом (лiцензiую), який видауться Кабiнетом
Мiнiстрiв або уповноваженими ним органами (Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР - 1991. - №14. - Ст.168; Вiдомостi Верховноє
Рази Украєни. - 1992. - №48. - Ст.654; №51. - Ст.680; 1993. -
№30 - Ст.322; №51. - Ст.481; 482; 1994. - №3. - Ст.IЗ).
окремими видами дiяльностi можуть займатись лише юридичнi
особи, а деякими iє видами - юридичнi особи визначених законом
органiзацiйно-правових форм. Так, згiдно з Декретом Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 17 березня 1993 р. "Про довiрчi то-
вариства" довiрчими можуть бути лише товариства з додатковою
вiдповальнiстю (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. -
№9. - Ст-.207), згiдно з Законом вiд 18 червня 1991 р. "Про
цiннi папери i фондову бiржу" дiяльнiстю по випуску та обiгу
цiнних паперiв можуть займатисi> лише банки, акцiонернi то-
вариства, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно
iмєнiiх акцiй, та iншi товариства, для яких операцiє з цiнними
парепзми становлять виключний вид єх дiяльностi (Вiдомостi
Вепчноє Ради Украєни. - 1991. - №38. - Ст.508).
2. Чинним законодавством передбачена заборона для певних
категорiй громадян або займатися взагалi пiдприумницькою
дiяльнiстю (вiйськовослужбовцi, службовi особи органiв прокура-
тури, суду, служби безпеки та iншi категорiє, перерахованi в ч.З ст.2
Закону Про пiдприумництво", а також посадовi особи, перерахо-
ванi в ст.5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв вiд ЗI грудня 1992 р. "Про
впорядкування дiяльностi субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi,
створених за участю державних пiдприумств" (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1993. - №11. - Ст.94), або займатися окремими
ввдсйє пiдприумницькоє дiяльностi (наприклад, згiдно з ч.4 ст-2
Закону "Про пiдприумництво" особи, яким суд заборонив займатися
певною дiяльнiстю, а згiдно з ст.5 Закону вiд 22 квiтня 1993 р. "Про
аудиторську дiяльнiсть" аудиторам заборонено безпосередньо зай-
матись торговельною, посередницькою та виробничою дiяльнiстю
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. -№23. - Ст.243).
3. Пiд забороненими видами пiдпривмницькоє дiяльностi,
вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 148, слiд розумiти лише
такi види дiяльностi, якими громадяни як субукти
пiдприумництва (пiдприумцi без утворення юридичноє особи чи
власники iндивiдуального пiдприумства, заснованого виключно
на єх працi та юридичнi особи - субукти пiдприумництва), не
можуть взагалi займатись.
4. Заняття певними видами дiяльностi особами, котрим за
вироком суду заборонено займатись такими видами дiяльностi,
тягне вiдповiдальнiсть за ст. 183 яка передбачау
вiдповiдальнiсть за невиконання вироку суду про позбавлення
права займатись певною дiяльнiстю.
5. Заняття видами дiяльностi, якими громадяни можуть зай-
матись лише при одержаннi вiдповiдних спецiальних дозволiв
(лiцензiй), без одержання таких дозволiв, у порушенням порядку
заняття пiдприумницькою дiяльнiстю i тягне вiдповiдальнiсть за
ст.164 КАП, а при наявностi пiдстав - за ст.148. За цiую статтею
повиннi квалiфiкуватись i дiє громадян, яким або взагалi заборо-
нено займатись пiдприумницькою дiяльнiстю, або заборонено
займатись певними видами такоє дiяльностi.
Громадяни, яким взагалi заборонено займатись
пiдприумницькою дiяльнiстю, можуть нести вiдповiдальнiсть за
ст. 14 8, якщо вони займаються таким видом пiдприумницькоє
дiяльностi, що вiдноситься до заборонених видiв i в той хе час
не пiдпадау пiд дiю iнших статей КК (скажiмо, дiю ст. 222).
6. За заняття без лiцензiє окремими видами дiяльностi
вiдповiдальнiсть передбачена безпосередньо кримiнальним зако-
ном: виготовлення, придбання або зберiгання з метою збуту i збут
отруйних або сильнодiючих речовин (ст.229) виготовлення,
зберiгання i збут вогнестрiльноє зброє, бойових припасiв або
вибухових речовин (ст. 222) та iншi.
7. Обуктивна сторона злочину характеризууться
активними дiями - здiйсненням видiв дiяльностi, якими громадя-
нам займатись заборонено (виробництво або реалiзацiя певноє
продукцiє, товарiв. Iнших предметiв; виконання певних робiт;
надання окремих видiв послуг тощо).
8. Злочин вiдноситься до формальних, тобто буде закiнченим в
момент здiйснення забороненоє дiяльностi.
9. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Обовязковими ознаками субуктивноє сторони у також
мотив - корисливий i мета - одержання прибутку вiд забороненоє
дiяльностi, оскiльки безпосередньо в ст. I Закону "Про
пiдприумництво" визначено, що метою пiдприумницькоє
дiяльностi у одержання прибутку. Здiйснення забороненоє
дiяльностi з iншими мотивами i метою (наприклад, виготовлення
певних предметiв для власних потреб, виконання певних робiт
на прохання знайомих, рiдних тощо) складу розглядуваного
злочину не утворюу.
10. Субуктом злочину може бути приватна особа, Я досягла
16-рiчного вiку, а також службова особа субукта
пiдприумницькоє дiяльностi - юридичноє особи.
11. Квалiфiкованими видами заняття забороненими видами
пiдприумницькоє дiяльностi, вiдповiдальнiсть за якi передбачена
ч.2 ст.148, у: 1) заподiяння iстотноє шкоди iнтересам держави,
iнших юридичних або фiзичних осiб; 2) вчинення злочину
особою, ранiше судимою за заняття забороненими видами
пiдприумницькоє дiяльностi.
12. Питання про визнання заняття забороненими видами
пiдприумницькоє дiяльностi таким, що завдало iстотноє шкоди
iнтересам держави, iнших юридичних або фiзичних осiб, повинно
вирiшуватись в кожному конкретному випадку окремо з враху-
ванням всiх обставин справи. При цьому мають враховуватись
розмiри прибутку, одержаного вiд такоє дiяльностi, тривалiсть
здiйснення заборонених видiв дiяльностi, суми недоодержаних
державою, iншими юридичними чи фiзичними особами доходiв
внаслiдок зниження попиту на товари i послуги, збитки вiд
низькоє якостi товарiв i продукцiє, придбаних споживачами, тощо.
iз. Ранiше судимою за заняття забороненими видами
яiдприсмющькоє дiяльностi у особа, яка ранiше була засудже-
на за ч. I чи ч.2 ст. 148 i судимiсть з якоє не знята або не погашена
у встановленому законом порядку.
Стаття 148 Виключена.
(Ст. 148 Кодекс доповнено Указом вiд 27 червня 1886 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1986. -№27. -Ст. 539).
(Виключена Законом вiд 28 сiчня 1994 р. //Голос Украєни.
- 1994 - 3 березня).
Стаття 148.Ухилення вiд сплати податкiв
Ухилення вiд сплати податкiв шляхом умисного непо-
дання податкових декларацiй та розрахункiв або прихо-
вання (заниження) обектiв оподаткування, вчиненi
службовою особою субукта пIдприемницькоТ
дiяльностi, якщо цi дii завдали шкоди державi у великих
розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
позбавленням права займати певнi посади чи зай-
матися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або
штрафом до ста мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
ТI ж дiє, вчиненi особою, ранiше судимою за ухилення
вiд сплати податкiв, або якщо вони завдали шкоди де-
ржавi в особливо великих розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до де-
сяти рокiв з позбавленням права займати певнi посади
чи займатися певною дiяльнiстю на строк до пяти рокiв
з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Примiтка. Пiд великим розмiром шкоди слiд розумiти суму подат-
ку, обчисленого з прихованого (заниженого) обукта оподаткування,
яка в сто i бiльше разiв перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє
плати, пiд особливо великим розмiром - суму податку, обчисленого з
прихованого (заниженого) обукта оподаткування, яка в тисячу I
бiльше разiв перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє плати.
(Ст. 14У в редакцiє Закону вiд 28 сiчня 1994 р. //Голос Ук-
раєни. - 1994. - 3 березня).
1. Згiдно з ст. I Закону вiд 25 червня 1991 р. "Про систему
оподаткування" в редакцiє вiд 2 лютого 1994 р. (Голос Украєни. -
1994. - 1 квiтня) пiд податком, збором, iншим обовязковим плате-
жем до бюджетiв i внеском до державних цiльових фондiв
розумiуться обовязковий внесок до бюджету вiдповiдного рiвня або
державного цiльового фонду, здiйснюваний платниками у порядку
i на умовах, що визначаються законодавчими актами Украєни.
2 Сукупнiсть податкiв та iнших обовязкових платежiв (понят-
тя iншi обовязковi платежi" в Законi вживауться як родове
поняття, яким охоплюються iншi, крiм податкiв, обовязковi
423
платежi до бюджетiв i внески до державних цiльових фондiв), що
справляються в установленому порядку, становлять систему опо-
даткування згiдно з ст. 2 вказаного Закону.
3. Податки й iншi обовязковi платежi подiляються на загальнодер-
жавнi i мiсцевi. Види загальнодержавних податкiв i обовязкових
платежiв перерахованi в ст.14 Закону "Про систему оподаткування".
До них, зокрема, вiдносяться; податок на добавдену вартiсть, акцизний
збiр, податок на доходи пiдприумств i органiзацiй, внески до фовду
сприяння зайнятостi населення, внески до фонду соцiального страху-
вання, внески до Пенсiйного фонду Украєни та деякi iншi. Ст.15
вказаного Закону визначаються мiсцевi податки i збори: податок з
реклами, збiр за право проведення мiсцевих аукцiонiв, конкурсного
розпродажу i лотерей, комунальний збiр та iн.
Частина податкiв, обовязкових платежiв i зборiв сплачууться за
рахунок доходу (прибутку), а решта за рахунок коштiв, що вiдносяться
ва собiвартiсть продукцiє (ст. 16 Закону "Про систему оподаткування").
4. Порядок сплати податкiв й iнших обовязкових платежiв
субуктами пiдприумницькоє дiяльностi - юридичними особами,
незалежно вiд форми власностi, ставки податкiв чи розмiри
обовязкових платежiв, строки єх сплати, пiльги з оподаткування
та iншi питання сплати податкiв й iнших обовязкових платежiв
регламентуються вiдповiдними законами i декретами Кабiнету
Мiнiстрiв та iнструкцiями Мiнiстерства фiнансiв i Головноє
податковоє iнспекцiє, в яких даються розяснення з питань
застосування вiдповiдних законiв i декретiв.
5. В рiзних краєнах в якостi узагальнюючого критерiю резуль-
татiв господарськоє дiяльностi пiдприумств i органiзацiй як
обукта оподаткування використовууться або прибуток вiд такоє
дiяльностi, або доход. В 1992 р. в Украєнi обуктом оподаткування
згiдно з Законом вiд 21 лютого 1992 р. "Про оподаткування
доходiв пiдприумств i органiзацiй" (Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - i992. - №23. - Ст.ЗЗЗ) був валовий доход, пiд яким
закон розумiв "суму доходiв вiд реалiзацiє продукцiє (робiт,
послуг), iнших матерiальних цiнностей i майна (включаючи
основнi фонди), нематерiальних активiв, брокерських мiсць (крiм
реалiзацiє оiржами) i доходiв вiд позареалiзацiйних операцiй,
зменшених на суму витрат по цих операцiях". Декретом
Кабiнету Мiнiстрiв вiд 26 грудня 1992 р. "Про податок на
прибуток пiдприумств i органiзацiй" (Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1993. - №10. - Ст.76) обуктом оподаткування
пiдприумств i органiзацiй замiсть єх доходу з 1 сiчня 1993 р.
введено валовий прибуток - "прибуток, який включау в себе
прибуток вiд дiяльностi пiдприумства, позареалiзацiйних опе-
рацiй, а також iншi доходи, не повязанi з дiяльнiстю
пiдприумства (дивiденди, проценти, авторськi права й лiцензiє,
iншi кошти), одержанi ним незалежно вiд способу, виду одержан-
ня доходу i методу вiдображення на рахунках бухгалтерського
облiку" (ст.I Декрету). Законом вiд 9 квiтня 1993 р. "Про
державний бюджет Украєни на 1993 рiк" (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1993. - №20..- Ст. 212) вiдновлена дiя Закону
"Про оподаткування доходiв пiдприумств i органiзацiй", почина-
юча з 1 квiтня 1993 р., а Законом вiд 1 лютого 1994 р. "Про
державний бюджет Украєни на 1994 рiк" дiя його продовжена на
1994 р. (Голос Украєни. - 1994. - 18 лютого).
б. При роослiдуваннi i судовому розглядi справ про ухилення вiд
пда-ги податкiв необхiдно точно встановила, який Закон дiяв в перiод,
ката мало мiсце ухилення вiд сплати податкiв. Якщо, наприклад,
ухилення вiд сплати податкiв мало мiсце в перiод дiє як одного, так й
iншого Закону, суму несплачених податкiв слiд вираховувати окремо
за перiод, в ЯКОМУ дiяв той чи iнший Закон. Сщд також враховувати,
що податкове законодавство нестабiльне, зазнау постiйних змiн, зок-
гемз.. i в частинi коштiв, якi включаються до складу доходу (прибутку)
дiя цiлей оподаткування, та пiльг з оподаткування, якi надаються
окремим категорiям платникiв податку.
7. Пiд "обуктами оподаткування" слiд розумiти обукти, якi
оподатковуються встановленими законодавством податками, збо-
рами, обовязковими внесками до державних цiльових фондiв i
платежами до бюджетiв. Обуктами оподаткування згiдно з ст. 6
Закону "Про систему оподаткування" у доходи (прибуток), добав-
лена вартiсть продукцiє (робiт, послуг), вартiсть певних товарiв,
спецiальне використання природних ресурсiв, майно юридичних i
фiзичних осiб та iншi обукти, визначенi законодавчими актами
Украєни. Наприклад, обуктом оподаткування акцизного збору у:
а) обороти з реалiзацiє вироблених в Украєнi пiдакцизних товарiв
(продукцiє) шляхом єх продажу, обмiну на iншi товари (продукцiю,
роботи, послуги), безплатноє передачi товарiв (продукцiє) або з
частковою єх оплатою; б) обороти з реалiзацiє (передачi) товарiв
(продукцiє) для власного споживання, промисловоє переробки (крiм
оборотiв з реалiзацiє (передачi) для виробництва пiдакцизних то-
варiв), а також для своєх працiвникiв; в) митна вартiсть iмпортних
товарiв (продукцiє), придбаних за iноземну валюту, крiм тих. по
яких вiдповiдно до удиного митного тарифу стягууться мито (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125