7. Обман опного i гого ж замомвка може бути вфгаево
одночасно декiлькома способами. Нащяклад, при ремовтi аоб-
товоГ чи радiотелевiзiйноє технiки, на експлуатацiю якоє ще не
црiилися гарантiйнi строки, з замовника стягууться плата за
ремонт, завищууться вартiсть ремонтних робiт та вартiсть
дей i вузлiв, якi необхiдно замiнити, стягууться плата за
еталi i вузли, якi фактично не замiнялись, замiна окремих
.i-адей i вузлiв на такi, що вже тривалий час експлуатувались
Є крiм всього, завищууться загальна вартiсть ремонту. У такому
разi всi способи обману повиннi бути встановленi, а також
означено, яким способом, на яку суму конкретно заподiянi
збитки замовнику, та загальна сума ооману.
8. Обман замовникiв слiд розглядати як матерiальний склад
злочину, тобто закiнченим злочин буде з моменту оплати за-
мовником вартостi наданоє йому послуги чи виконаноє за його
замовленням роботи в сумi, яка перевищуу єх фактичну вартiсть,
тобто з моменту заподiяння реальноє шкоди матерiальним iнте-
ресам замовникiв. У разi вiдсутностi заподiяння шкоди ма-
терiальним iнтересам замовникiв дiє винного квалiфiкуються як
готування до обману покупцiв чи замах на нього.
9. Розмiр заподiяноє матерiальноє шкоди замовникам обумовлюу
квалiфiкацiю дiй винного як обману у великих розмiрах за ч.2
ст.155 чи за ч. I як обману в невеликих розмiрах. Крiм того, розмiр
обману замовникiв повинен враховуватись при iндивiдуалiзацiє
вiдповiдальностi винного (див. п. 11 коментаря до ст. 155).
10. При визначеннi розмiру обману замовникiв враховууться загаль-
на сума, на яку здiйснено обман всiх замовникiв, а не кожного окремо.
11. Потерпiлими вiд обману замовникiв у фiзичнi особи, а
також пiдприумцi, якi займаються пiдприумницькою дiяльнiстю
без утворення юридичноє особи. Якщо замовниками у юридичнi
ососи, заснованi на державнiй, колективнiй чи приватнiй формi
власностi, дiє винного повиннi квалiфiкуватись як розкрадання
державного, колективного чи iндивiдуального майна.
12. Субуктивна сторона обману замовникiв характеризууться
виною у формi прямого умислу. Мотив i мета вчинення обману
замовникiв на квалiфiкацiю не впливають, але повиннi врахову-
ватись при iндивiдуалiзацiє вiдповiдальностi i при призначеннi
покарання винному. Як правило, обман замовникiв вчиняуться з
корисливим мотивом, але могти можуть бути й iншi: покриття
збиткiв пiдприумства, виконання плану надання послуг, досить
часто обман замовникiв вчиняуться iз-за небажання конкретних
виконавцiв робiт за замовленням виконувати роботи в повному
обсязi, визначеному в замовленнi i повнiстю оплачених, iнколи
обман замовникiв здiйснюуться на виконання незаконних розпо-
ряджень службових осiб (наприклад, виконання розпорядження
надавати послуги за завищеними тарифами, вiдмовдяти в прове-
деннi гарантiйних ремонтiв), коли мотивом дiй винного у небажання
перечити керiвникам, вступати з ними в конфлiкт, побоювання
переслiдування з боку службовоє особи тощо. Дiє службовоє особи,
яка вiддала незаконне розпорядження про обман замовникiв,
повиннi квалiфiкуватись як спiвучасть в обманi замовникiв.
IЗ. Субуктом обману замовникiв у не лише працiвники
побутових пiдприумств i пiдприумств комунального господар-
ства, якi впонують певнi робств за замовленнями громадян, а i
особи, якi приймають замовлення, проводять розрахунки прi
оплатi замовлень та iн. Ними мохуть бути ях штатнi працинвхж
тсд-чiiпiу пiдприумств, так i особи, що виконують для побутових
шдприумств та пiдприумств комунального господарства пехвi
роботи за договорами цивiльно-правового характеру, а такок будь-
якi iитттi особи, котрi вiд iменi таких пiдприумств обслуговуiоiь
замовникiв (див. пп.iб, 17, 18 коментарядо ст.155).
14. Пiдприумства побутового обслуговування iнкопи без попе-
реднiх замовлень iромадян виготовляють невеликi партiє виробiв
(взуття, одягу тощо), особливо при вiдсутностi замовдень в певниб
перiод, а потiм або продають єх, або, за наявностi замомень,
реалiзують єх як виготовленi за iндивiдуалiвими замовленнями. В
таких тгпяхяє завищууться вартiсть виробiв за рахунок вiднесеннi
на iх вартiсть суми додатковоє оплати за iндивiдуальнiсть замовлев-
ня, йоготермiновiсть, складнiсть тощо. В першому випадку дiє особе,
яка вчинила обман тромадянина, поввинi квалiфiкуватись як обмав
покупцiв, оскiльки вигопимеяня виробiв громадянином попередто
не замовлялось, а в другому випадку - як обман замовникiв за
рахунок завищення варгостi_робiт.
15. Частиною 2 ст.155 передбачена вiдповiдальнiсть за
матфiкованi види обману замовникiв: 1) вчинення його за
попереднiм зговором групою осiб; 2) особою, ранiше судимою за
обман замовникiв чи обман покупцiв. Про поняття цих
квалiфiкуючих обставин див. пп.19, 20, 21 коментаря до ст.155.
Стаття 155. Одаржання жзамтноє -<городи цц
громвдпн за м<мам робiт, звязаних
з обслуговуванням населення
Одержання працiвником пiдприумства) установи або.
органiзацiє, який не с службовою осооою, шляхом
вимагательства незаконноє винагороди Цiд грома-
дянина за виконання роботи або надання послуги у
сферi торгiвлi, громадського харчування, побутового,
комунального, медичного, транспортного або Iншого
обслуговування населення, що входять в коло служ-
бових обовязкiв такого працiвника, -
карасться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
ТI ж дIТ, вчиненi неодноразово або у великих
розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або штрафом у розмiрi до пятисот карбованцiв.
(Ст. 15У Кодекс доповнено Указом вiд 24 вересня 1981 ?
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1981. -№40. -Ст. 662
I. Отримання незаконноє винагороди вiд громадян у суспiльна
небезпечна, протиправна, кримiнальне карна дiя, вчинена шяя-
хом вимагательства неслужоовою особою пiдприумства, устанави.
чи органiзацiє сфери о5слуговування населення з корисливих
мотивiв з метою отримати майнову винагороду, що завдау шкоду
суспiльним вiдносинам, якi забезпечують нормальну дiяльнiсть
вищеназваних структурних одиниць сфери обслуговування, а
також майнову шкоду громадянам, якi користуються тими чи
iншими послугами.
2. Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини, що забезпечують
нормальну дiяльнiсть пiдприумств, установ або органiзацiй сфери
обслуговування, а також майновi iнтереси громадян, тобто єх
власнiсть.
3. Предметом злочину можуть бути рiзнi вигоди майнового
характеру (грошi, промисловi i продовольчi товари, квитки на
масовi заходи, путiвки в санаторiє i будинки вiдпочинку i т.п.).
Сюди включаються й отримання майнових вигiд в завуальованiй
формi, а також випадки передачi майнового права, звiльнення
вiд зобовязань, удаваний програш якого-небудь майна або гро-
шей, пригощання i т.п.
4. Обуктивна сторона злочину характеризууться
активними, цiлеспрямованими дiями винного. Обовязковою
ознакою зовнiшнього прояву злочину у спосiб - вимагательст-
во. В постановi Президiє Верховноє Ради УРСР вiд 24 вересня
1981 р. "Про порядок застосування ст.155 Кримiнального ко-
дексу УРСР" (Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1981. - №40.
- Ст. 664) указано, що пiд вимагательством слiд розумiти
усвiдомлену (iз корисливих спонукань), прямо виражену вимогу
працiвника, зайнятого у сферi обслуговування, виплати конк-
ретним громадянином певноє винагороди за виконання роботи або
надання послуги, якi входять у коло його службових обовязкiв,
а також умисне поставлення громадянина в такi умови, при яких
вiн змушений давати таку винагороду для уникнення шкiдливих
наслiдкiв його законним iнтересам.
Спонукання (примус) громадянина до наданиа незаконноє вина-
городи може виразитись у штучному створеннi чи використаннi
яких-небудь перепон як приводу для отримання незаконноє вина-
городи;прямiй вiдмовi або в умиснiй затримцi виконання службових
обов язкiв, надуманому посиланнi на вiдсутнiсть матерiалiв, за-
пасних частик, на неможливiсть якiсно i в строк виконати роботу
чи ридати послугу i т.п. Обгрунтована вiдмова або затримка у
виконаннi роботи або наданнi послуги з поважних причин не може
розгойдатись як вимога винагороди. Отримання працiвником сфери
осл\товування населення винагороди без вимоги, з iнiцiативи
громадянина, зiдповiдальностi не тягне.
5. робота, що виконууться, чи послуга, яка надауться, за якi
отоЕ-ана винагорода, повиннi входити в коло службових обовязкiв
плац_знЕка сфери обслуговування, що може визначатись нор-
"авнями акта>:и, трудовими угодами, iнструкцiями,, правилами
роботв такого пiдприумства, установи або органiзацiє. Iз вищеска-
заного випливау, що коли незаконна винагорода вимагауться за дiє,
якi не входять у коло службових обовязкiв осоои, то не буде складу,
передбаченого ст.155 (наприклад, електрика попросили
вiдремонтувати телевiзор, а слюсаря - квартиру).
6. Злочин вважауться закiнченим при отриманнi працiвником
сфери обслуговування населення хоча б частини незаконноє
винагороди.При цьому не мау значення, коли була отримана
незаконна винагорода - до чи пiсля виконання баханоi для
громадянина дiє. Якщо отримання незаконноє винагороди не
вiдбулося з причин,не залежних вiд волi винйого, дiє його
розцiнюються як замах на скоуння цього злочину.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною у
формi прямого умислу, корисливим мотивом i метою наживи.
8. Субуктом злочину може бути робiтник або службовець
(неслужбова особа) пiдприумства, установи, органiзацiє сфери
обслуговування населення, який шляхом вимагательства отримуу
незаконну винагороду за виконання роботи або надання послуги
виробничо-професiйного характеру, що входять в коло служ-
бових обовязкiв такого працiвника, якому на момент скоуння
злочину виповнилось 16 рокiв.
9. Пiд неодноразовiстю отримання незаконноє винагороди
розумiють вчинення цих дiй не менше двох разiв, якщо при
цьому не закiнчилися передбаченi законом строки давностi
притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi, або одночасне
отримання незаконноє винагороди вiд двох або оiльше громадян,
якщо винний усвiдомлював, що виконуу конкретну роботу чи
послугу в iнтересах кожного iз громадян, або отримання неза-
конноє винагороди особою, яка була ранiше судимою за такий
злочин i судимiсть не була знята чи погашена в установленому I
законом порядку. .
10. Великим розмiром незаконноє винагороди у вiдповiдностi
iз постан(дою Презвдiє Верховноє Ради УРСР вiд 24 вересня 1981 р.
вважауться винагорода на суму бiльше 200 крб. При вирiшеннi
питання про наявнiсть у дiях винного цiує квалiфiкуючоє ознаки
слiд виходити не з загальноє суми винагород, а з кожноє суми,
отриманоє окремо.
11. Дiє особи, яка одержала шляхом вимагательства незаконну
винагороду i при цьому привласнила грошовiасоби, що
надiйшли вiд громадян iк оплата за встановленимхрозцiнкамя
за виконану роботу або за надану послугу, слiд додатком
квалiфiкувати при вiдсутностi ознак розкрадання за ст.87.
Стаття 155.Порушення правил торгiвлi
Продаж-говарiвзiскладiв, баз, пiдсоб-<хтаiиiiмхпр-мiщень
пiдприумств (органiзацiй) державно? торгiвяi (громадсьмол>
харчування), Iнших державмих пплривмсiг (оргпii1ааiй)i
споживчоє кооперацiє на порушення астеномених прямя, >
так само пiд час iранспорiуваиия, або приховування iцiарiв
вiд покупцiв, вчиненi службовою особою пiдпрмемстм
(органiзацiє) з використатиiм свого службового стану, - ;
караються позбавленням волi на строк до одного року
або виправимми роботами на той же строк, або штрафом у
розмiрi вiд одмiеi тисячi до трыж тмсйч карбом-ц-1
позбавлениям права займати певнi посади аоо займятмвя
певною дiяльнiстю на строк до двох росiв.
Продаж товарiв зi складiв, баз, пiдсобних та iнших
примщень пдприемств (органiзацiй) державноє
торгiвлi (громадського харчування), iнших державних
пiдприумств (органiзацiй), споживчоє кооперацiє на
"орушеиня встановлених правил, а так само пiд час
транспортування, або приховування товарiв вiд
покупцiв, вчиненi за попереднiм зговором iгрупою осiб
чи V великих розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
з конфiскацiую майна чи без такоє, або виправними
роботами на строк до двох рокiв з конфiскацiую майна
чи без такоє, або штрафом у розмiрi вiд трьох тисяч до
пяти тисяч карбованцiв з позбавленням права займати
певкi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк
до ПЯТИ рокiв.
Продаж товарiв зi складiв, баз, пiдсобних та iнших
примiщень пiдприумств (органiзацiй) державноє
торгiвлi (громадського харчування), iнших державних
пiдприумств (органiзацiй), споживчоє кооперацiє на
порушення встановлених правил, а так само пiд час
тра-спортування, або приховування товарiв вiд
лок/чцiв, вчиненi в особливо великих розмiрах або
особою, ранiше судимою за злочини, передбаченi цiую
статтею, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
семи рокiв з конфiскацiую майна, з позбавленням пра-
ва займати певнi посади або займатися певною
дiяльнiстю на строк до пяти рокiв.
Примiтка. Великим розмiром продажу i приховування товарiв,
передбаченим цiую статтею, слiд вважати продаж i приховування
продуктiв харчування на суму не менше пятисот карбованцiв, iнших
товарiв - на суму не менше пяти тисяч карбованцiв, а особливо
великим розмiром - на суму не менше двадцяти тисяч карбованцiв.
(Ст. є55~ Кодекс доповнено Указом вiд 24 вересня 1981 р.
//В/домосгi Верховноє Ради УРСР. -1981. - №40. - Ст. 662).
(В редакцiє Закону вiд 25 червня 1991 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1991. - №40. - Ст. 527).
I - Приховування товарiв народного споживання вiд покупцiв та єх
продаж з порушенням встановденiх правил в умовах єх гострого
дефiь-дту внаслiдок постiйного зниження обсягiв виробнщтва заго-
стрюу й без того складну ситуацiю iю забезпеченню ними населення.
2. Ст. 155 передбачена вiдповiдальнiсть за два самостiйних
злочини: 1) порушення правил торгiвлi шляхом продажу товарiв
зi складiв, баз, пiдсобних та iнших примiщень пiдприумств
(органiзацiй) державноє торгiвлi (громадського харчування),
шших державних пiдприумств (органiзацiй), споживчоє коопе-
радii на порушення встановлених правил, а так само пiд час
транспортування i 2) приховуминi товарiв ид покупцiв.
3. Предметом злочину у товари, тобто речi, иризначенi для
задоволення яких-небудь потрео людини, яхi мают> мiнову
вартiсть (дав. п.2 коментаря до ст.154).
4. Обуктивна сторона злочину виражауться в: 1) продажу
товарiв в мiсцях, в яких єх продаж заборонений правиламж
торгiвлi та 2) приховуваннi товарiв вiд покупцiв.
Продаж товарiв - це єх вiдчуження покупцям будь-якiм
способом (з оплатою до безпосередньоє передачi товарiв, пiсля
передачi товарiв чи в момент передачi, вiдвантаження для пере-
везення покупцю, пересилання поштовим вiдправленням тощо).
Приховування товарiв - єх утаювання вщ покупцiв, неподання в
торговедьнi залидля продажу в строки, протягом яких товари повиннi
подаватись в торговельнi зали пiдприумств торгiвлi для реалiзацiє
пiсля єх доторговельноє пiдготовки.
Правилами торгiвлi та рiзними вiдомчими iнструкцiями встанов-
ленi строки прийняття товарiв в торговельних пiдприумствах за
якiстю i кiлькiстю, строки єх доторговельноє пiдготовки, порядок
подання товарiв в торговельнi зали для реалiзацiє, порядок
здiйснення розрахункiв за придбанi товари, порядок i мiсця
отримання товарiв, єх доставки покупцям та iн. (див., наприклад:
Основные правила торговли: сборник нормативних актов. - М.,
1988). Так, в торговельних залах можуть виставлятисьлише зразки
окремих товарiв (меблi, холодильники, автомобiлi тощо), оплата а
вартостi може здiйснюватись або безпосередньо в торговельних
залах, або через установи банкiв, товари можуть або отримувати> ,
безпосередньо в мiсцi єх продажу, або на складах чи базах за чеком, .
що свiдчить про єх оплату, або ж доставлятись з баз i складiв до
мiсця проживання покупцiв тощо. Iнколи на зразках товарiв, що
виставленi в торговельному залi, вивiшуються таблички "продано"
при фактичнiй наявностi товарiв в пiдсобних примiщеннях, вж
складах i базах. Реалiзацiя товарiв з порушенням встановлених ;
порядку i строкiв i у порушенням правил торгiвлi, наприклад, оплата
вартостi товарiв не в торговельних залах, а безпосередньо на складе,
базi, в пiдсосному примiщеннi. -
5. Судова практика порушенням правил торгiвлi також визнау
продаж товарiв, навiть якщо вiн здiйснюуться череорговельш ;
зали, в неробочий час (обiдню перерву, пiсля чио початку ;
робочого дня), особливо коли йдеться про товари пiдвищеного
попиту, дефiцитнi, коли такий продаж здiйснюуться для обслу- г,
говування знайомих, близьких, власних працiвникiв без черги.
6. Мiсцем незаконного продажу товарiв у склади (примiщення ,
в торговельних пiдприумствах та пiдприумствах громадського
харчування, в яких товари зберiгаються пiсля єх отримання для
реалiзацiє) бази (пiдприумства оптовоє торгiв/тi, якi йиконуюi> _
функцiє зберiгання товарiв i забезпечення ними торговельних
пiдприумств i пiдприумств громадського харчування, тобто
пiдприумства, що у промiжною ланкою мiж товаровиробниками I-:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125