Немедичним вживанням лiкарських засобiв може бути
приймання єх без припису лiкаря, а також у значно бiльшiй
кiлькостi, нiж приписано лiкарем, з метою викликати одурманю-
вання (скажiмо, вживання єх у великiй кiлькостi разом з
спиртними напоями для посилення одурманюючоє дiє останнiх).
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчиненнА дiй, в яках
проявляуться втягаення неповнолiтнього у немедичне вживаяня
лiкарських та iнших засобiв, що викликають одУрмавюваавя,
незалежно вiд того, чи неповнолiтнiй насправдi єх ужив i чя
опинився в станi одурманювання.
3. Субуктивна сторона характеризууться умислом: вишиiХ
усвiдомлюу, що вчинюу вказанi у ст.208 дiє, i бажау так чиняя.
4. Субукт - особа, яка досятоа 18-рiчного вiку.
Стаття 209. Посягання на здоровя грома-
дян пiд приводом виконання
релiгiйних обрядiв
органiзацiя або керiвництво групою) дiяльнiсть яко?,
що здiйснюуться пiд приводом проповiдування
релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних обрядiв,
Поуднана з заподiянням шкоди здоровю громадян або
статевою розпустою, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(В редакцi Закону вiд 15 травня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховнi Ради Укрiйни. - 1992. - №32. - Ст. 457).
i. Громадянам гарантууться свобода совiстi, тобто право
сповiдувати будь-яку релiгiю або не сповiдувати нiякоє,
вiдправляти релiгiйнi культи, висловлювати релiгiйнi або
атеєстичнi погляди (ч. I ст.50 Конституцiє). Здiйснення свободи
сповiдувати релiгiю або переконання пiдлягау лише тим обме-
женням, якi необхiднi для охорони громадськоє безпеки та поряд-
ку, життя, здоровя i моралi, а також прав i свобод iнших
громадян, що встановленi законом i вiдповiдають мiжнародним
зобовязанням Украєни (ч.4 ст.З Закону "Про свободу совiстi i
релiгiйнi органiзацiє" вiд 23 квiтня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1991. - №25. - Ст.283).
Положення СТ.209 призначенi для боротьби з суспiльне небез-
печними формами використання релiгiйних почуттiв вiруючих,
здiйснюваного в рамках груповоє дiяльностi i повязаного з
заподiянням шкоди здоровю громадян або статевою розпустою.
2. При застосуваннi коментованоє статтi слiд виходити з харак-
теру i спрямованостi дiяльностi групи, а не з кiлькостi Й членiв,
не з того, чи зареустрована вона в установленому порядку,
виконуються обряди в молитовному домi чи на приватнiй
квартирi. Головне, що дiяльнiсть групи поуднана з посяганням
на здоровя громадян або на громадську мораль i здiйснюуться
пiд приводом проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання
релiгiйних обрядiв.
3. Заподiяння шкоди здоровю означау заподiяння смертi,
нанесення тiлесних ушкоджень, спричинення самогубства тощо.
Шкода здоровю може дiставати вияв як у рiзного роду фiзичних
недугах, так i в розладi психiки внаслiдок, скажiмо, "гласодалiй"
у пятидесятникiв, мордування та самомордування у "хлистiв",
калiчення та кастрацiє у скопцiв.
Якщо спричинення шкоди здоровю чи громадськiй моралi за
ступенем або характером суспiльноє небезпеки саме по собi у
дiянням бiльш тяжким, нiж передбачене ст.209, вчинене при
наявностi всiх пiдстав слiд квалiфiкувати також за статтями 93,
94, 98, 101, 105 чи 120. В тому разi, коли винний пiдмовляу
конкретних осiб до вчинення дiянь, що являють собою будь-який
злочин проти особи, так само як i iнший злочин, вiн мау нести
вiдповiдальнiсть за спiвучасть у злочинi або за готування до його
вчинення (при невдалому пiдмовляннi).
Пiд статевою розпустою розумiуться участь членiв групi
в неупорядкованих статевих зносинах (наприклад, "гуртовий
грiх" в сектi "хлистiв"), iнших видах розпусти.
4. Пiд органiзацiую групи розумiуться будь-яка
органiзаторська дiяльнiсть (накреслення планiв, залучення
прихильникiв, пiдшукування примiщень для зiбрань тощо),
спрямована на и створення.
Керiвництво групою полягау в дiяльностi осiб, якi П
очолюють, спрямованiй на забезпечення функцiонування групи
(органiзацiя молiнь, проголошення проповiдей, керiвництво
здiйсненням бузувiрських обрядiв, накладення покарань -
епiтимiй, тобто обовязку молитися понад звичайний термiн,
встановлений для iтпiтоу учасникiв групи - тощо).
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення вказаних
у ст.209 дiй незалежно вiд того, чи вдалось, наприклад, створити
групу, чи спричинена конкретна шкода здоровю.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
виною: особа розумiу, що займауться органiзацiую групи або
керiвництвом групою, дiяльнiсть якоє здiйснюуться пiд приводом
проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних
обрядiв i повзанз заподiянням шкоди здоровю громадян або
статевою розпустою, i бахау так чинити.
6. Субукт - особа, яка досягла 16-рiчного вiку.
Стаття 210. Держання домiв розпусти i
звiдництво
Держання домiв розпусти або звiдництво для роз-
пусти -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 6 березня 1992 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№23. -Ст. 337).
1. Пiд домом (iнакше - кублом) розпусти слрозумiти
будь-яке примiщення, використовуване в будь-який або певний
час для вчинення розпусних дiй (неупорядкованого статевого
спiлкування, задоволення .статевоє пристрастi неприродним спо-
собом, проституцiє тощо) невизначеним колом осiб або одними i
тими х особами, але у яких мiняються партнери. Це може бути
не лише будинок у власному розумiннi цього слова, але також
комунальна чи окрема квартира, готельна кiмната, примiщення,
зайняте органiзацiую (лазня, кочегарка, пiдсобка тощо), намет,
сарай, землянка, iншi примiщення, де вчинюються розпуснi дiє.
Множина стосовно слова "будинок" в законодавчому формулю-
ваннi означау рiзноманiтнiсть примiщень, а не єх кiлькiсть.
2. Держання дому розпусти полягау у вчиненнi дiй, якi
проявляються в пiдтриманнi спецiально пристосованого
примiщення в станi, придатному для функцiонування його як
мiсця вчинення розпусних дiй протягом бiльш-менш тривалого
часу. Це можуть бути також дiє, якi полягають у неодноразовому
не обовязково спецiально пiдготовлюваному фактичному над-
аннi примiщення для вчинення розпусних дiй, якщо мiж такими
ами немау великого розриву в часi. Розглядуваний злочин
сутнiй, якщо володiлець примiщення або користувач ним не
надау його iншим особам, а сам займауться розпустою з парте-
рами, якi змiнюються.
3. Звiдництво для розпусти - це посередництво в розпустi,
яке полягау у сприяннi добровiльним статевим зносинам незнай-
дщдм мiж собою особам. Воно може проявлятися в пiдшукуваннi
осiб, готових займатися розпустою, схиляннi до заняття розпу-
стою з iншими особами тощо. Для звiдництва не обовязкова
неодноразовiсть посередництва в розпустi, однак слiд врахову-
вати, що одиничний факт не завжди надiлений суспiльною
небезпечнiстю, притаманною злочину, особливо при вiдсутностi
корисливоє заiнтересованостi.
4. Субуктивна сторона вказаних злочинiв харак-
теризууться умислом: особа усвiдомлюу суспiльну небезпечнiсть
вчинюваних нею дiй, якi дiстають вияв в триманнi кубла розпусти
або звiдництвi для розпусти, i бажау єх вчинювати. В постановi
в справi А. Пленум Верховного Суду Украєни вказав, що ст.210
встановлена вiдповiдальнiсть незалежно вiд того, чи переслiдував
винний при вчиненнi передбачених нею дiй корисливу мету.
5. Субукт - особа, яка досягла 16-рiчного вiку.
6. Якщо держання дому розпусти поуднууться зi звiдництвом
для розпусти, це мау враховуватись при призначеннi покарання.
Розглядуванi злочини можуть супроводжуватись вчиненням
iнших злочинiв, що вимагау квалiфiкацiє скоуного за сукупнiстю
злочинiв, - за ст.210 та, наприклад, статтями 120, 121, 122, 149,
208, 208 211, 211\ 2291 чи 229".
Стаття 211. Вигаговлемм, збут i роопонскуриення
псрнотрафнних предметiв
Виготовлення, збут або розповсюдження порног-
рафiчних творiв, зображень чи iнших предметiв порног-
рафiчного характеру -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв, з вилученням I
знищенням порнографiчних предметiв i засобiв Тх виго-
товлення.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
i. Розгiоесюдження порнографiчних предметiв у доводi небез-
печною формою порушення принципiв статевоє моралi, що
спричиняу шкоду моральному вихованню людей шляхом створення
вкiфивяуного уявлення, особливо у молодi, про iнтимнi стосунки
мiж статами i може виступати засобом нетрудового збагачення.
2. Обукт злочину - громадський порядок у частинi дотриман-
ня принципiв статевоє моралi, предмет - предмети порног-
рафiчного характеру, тобто призначенi для збудження нездоро-
воє статевоє пристрастi шляхом цинiчного, грубо натуралiстично-
го або протиприродного вiдображення сфери статевого життя.
Ними можуть бути рiзнi зображення (на фотографiях, малюнках
i т.п.), твори (друкованi, машинописнi, рукописнi), кiно- та
дiафiльми, магнiтофоннi та вiдеозаписи, слайди, грамплатiвки,
скульптури тощо.
Не належать до порнографiчних предметiв твори мистецтва,
якi оспiвують красу людського тiла, глибину людських почуттiв,
включаючи iнтимну сферу, що досягауться без грубого нату-
ралiзму, а також зображення оголеного тiла з науковою метою.
При сумнiвi стосовно того чи iншого твору призначауться
мистецтвознавча експертиза.
3. Обуктивна сторона злочину полягау у вчиненнi хоча б
однiує з передбачених ст.211 дiй.
Пiд виготовленням предметiв порнографiчного характеру
слiд розумiти як єх створення (авторство), так i технiчне
вiдтворення (друкування, запис на магнiтну стрiчку, монтаж
тощо). Можливi стадiє готування i замаху. Наприклад, фотогра-
фування без проявлення фотоплiвки i друкування фотознiмкiв
являють собою замах на злочин. В ухвалi в справi Л. i Р. судова
колегiя Верховного Суду Украєни вказала, що "пiд виготовлен-
ням порнографiчних предметiв розумiуться створення повнiстю
або частково якихось зображень, якi могли б явно, реально
сприйматися як порнографiчнi".
Розповсюдження передбачау єх опублiкування, дарування,
показ та iншi дiє, внаслiдок яких предмет переходить до iнших
осiб або останнi сприймають його в обуктивованiй формi. В той
же час ведення за допомогою радiопередавальних пристроєв
передач порнографiчного характеру може являти собою
хулiганство (ст.206).
Збут порнографiчних предметiв - це рiзнi форми єх можливого
вiдчуження, зокрема, продаж.
При розповсюдженнi i збутi злочин вважауться закiнчщмум з
моменту переходу предмета до iншоє особи або сприйнятнею
його змiсту.
Зберiгання названих предметiв з метою єх розповсюдження
особою, яка єх не виготовляла, у готуванням де вчинення
злочину, а єх рекламування, тобто-сповiщення про виготовлення,
розповсюдження кимось з метою сприяння цьому, являу собою
пособництво у вчиненнi злочину.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться
усвiдомленням особою суспiльноє небезпечностi виготовлення,
збуту або розповсюдження предметiв порнографiчного характеру
i бажанням зробити цi предмети надбанням iнтлих осiб.
5. Субукт - особа, яка досягла 16-рiчного вiку. Позування,
виконання для запису твору порнографiчного характеру може
квалiфiкуватися за наявностi всiх необхiдних ознак як спiвучасть
у злочинi.
6. Виготовлення, збут i розповсюдження предметiв порнографiчного
характеру може поуднуватися з вчиненням iнших злочинiв
(наприклад, передбачених статтями 70, 121, 208, 210, 211).
211. Виготовлення або розповсюд-
ження творiв, що пропагують
культ насильства i жорстокостi
виготовлення, розповсюдження, демонстрацiя або
зберiгання з метою розповсюдження чи демонстрацiє
кiно- 1 вiдеофiльмiв або Iнших творiв, що пропагують
культ насильства 1 жорстокостi, -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв, з конфiскацiую
творiв 1 засобiв єх виготовлення 1 демонстрацiє.
(Ст. 21 Кодекс доповнено Указом вiд 18 серпня 1986 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1986. - №35. - Ст. 750).
i. Суспiльна небезпечнiсть дiй, повязаних з розповсюджен-
ням творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi,
полягау в тому, що вони деформують духовно-моральнi цiнностi
суспiльства, насаджують бездуховнiсть, ведуть до деградацiє
особи, шкiдливих зрушень в сферi психiки, часто-густо
вiдiграють роль джерела нетрудового збагачення винних у єх
вчиненнi осiб. Негативно впливаючи не лише на свiдомiсть, але
й на психофiзiологiчну сферу людини, вони розгальмовують
низькi iнстинкти i потяги.
2. Обукт злочину - вiдносини в сферi духовного i культурного
життя суспiльства, предмет - будь-якi твори (вiдеофiльми,
кiнофiльми, магнiтофоннi записи тощо), що пропагують культ
насильства i жорстокостi. Це твори, якi вихваляють застосування
грубоє фiзичноє сили для вирiшення виникаючих мiж людьми
конфлiктiв, досягнення егоєстичних цiлей, прославляють безсер-
дечнiсть, безжалiснiсть тощо. Конкретнi форми пропагування
культу насильства i жорстокостi можуть бути рiзними: смакуван-
ня подробиць вбивств, застосування тортур, показ кривавих
розправ, проявiв садизму, патологiє свiту вампiризму в людськiй
i звiринiй подобi тощо.
Для визначення характеру твору призначауться експертиза,
при здiйсненнi якоє до складу комiсiє можуть входити психiатри,
мистецтвознавцi, сексопатологи та iншi спецiалiсти.
3. Обуктиви> сторона злочину полягау у вчиненнi хоча 6
однiує з передбачених ст.211 дiй.
Пiд виготовленням творiв згаданого характеру розумiуться
як єх створення, так i технiчне вiдтворення (тиражування тощо).
Розповсюдження творiв - це сплатне чи безоплатне єх
вiдчуження, дача для перегляду тощо, демонстрацiя - ознай-
омлення iз змiстом твору хоча б однiує людини шляхом показу
єй вiдеофiльму, кiнофiльму тощо, зберiгання передбачау
осiдання названого твору.
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення хоча б
однiує з вказаних дiб - виготовлення, розповсюдження,
зберiгання або демонстрацiє згаданих творiв. Можливi стадiє
готування до злочину i замаху на його вчинення.
4. Субективиа сторона злочину характеризууться
усвiдомленням особою суспiльноє небезпечностi передбаченвх
ст.211 дiй, включаючи усвiдомлення змiсту твору, що полягау
в пропагандi культу насильства та жорстокостi, i баханням
вчинення цих дiй, а при виготовленнi i зберiганнi названих творiв
- також метою єх розповсюдження або демонстрацiє.
5. Субукт - особа, яка досягла 16-рiчного вiку.
6. Розглядуваний злочин може бути повязаний з вчиненням
iнших злочинiв, зокрема, передбачених статтями 70, 210, 211,
що мау бути вiдображене у квалiфiкацiє всього вчиненого за
сукупнiстю злочинiв.
Стаття 212. Глум над могилою
Глум над могилою, а так само викрадення предметiв,
що знаходяться в могилi чи на могилi, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983. р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Предмет злочину - могила (в тому чвслi у виглядi склепу)
на кладовищi чи в iншому мiсцi, а також предмети, що знахо-
дяться в могилi чи на могилi (труп, одяг, що знаходиться на трупi,
гроб, памятник, вiнки, квiти тощо).
2. Глум над могилою полягау у вчиненнi таких образливих
для памятi померших дiй, як осквернення могили, єє розриття,
руйнування надмогильних плит, памятника, загороди, витопту-
вання квiтiв тощо.
Умисне знищення, зруйнування чв зiпсування стародавнiх похо-
вань, взятих пiд охорону держави як археологiчнi памятi, тягнуть
вiдповiдальнiсть за ст.207. Вчинення таких дiй стосом> могили,
взятоє державою пiд свою охорону як памятка iсторiє (наприклад,
могила вiдомого письменника), пiдлягау квалiфiкацiє за сукупнiстю
адочинiв, передбачених статтями 207 та 212.
4. Викрадення предметiв, що знаходяться в могилi чи на
могилi, - це протиправне єх вилучення, вчинене таумно чи
вiдкрито. Якщо викрадення поуднане з застосуванням
васильстш, вчинене пiдлягау квалiфiкацiє не лише за ст.212, але
iякажiвнiцюгеособв (схахiмо,застатгяии101,102, IОбчиЮТ)
або проти порядку управлiння (скажiмо, за статтями ЄМ, 188, ,
189, 190). Квалiфiицii вчижного за статтями про злочянii
прота масвостi ве поiрiбва з врахуванням того, що iфедмеп I
злочхших дiв в розгавдуваному випадку ве перебувають ш i
чiЯ вмсаостi. Наступне поводження з викраденими предиетамв
зиамквпсi за мехами авадiзовавого злочину i може уткфюватя
СХЛЙД IВНЮГОЗЛОЧIНу.
< Злочин у формi глуму над могилою буде мхймвмкм з
менту вчинення самих дiй, а при викраденнi предметiв - тодi,
д внаслiдок єх вилучення винний одержав можливiсть розпо-
детяся ними на свiй розсуд.
субуктивна сторона розглядуваних злочвшв харак-
дизуться умисною виною: при глумi над могилою особа
Усвiдомлюу опоганювальний характер своєх дiй i бажад єх
iпявятя, при викраденнi предметiв - також бажау вилучити iх
розпорядитися ними на свiй розсуд.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125