плати з коифiскацiвю вкладу 1 ва-
лютноє виручки.
(Ст. 8(У в редакцiє Закону вiд 28 сiчня 1993 р. //Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №14. - Ст. 120).
I. Безпосереднiм обуктом даного злочину у кредитно-фiнансова
система Украши у сферi надходжень в iноземнiй валюп.
2. Обуктивна сторона злочину - це незаконне вiдкриття i
використання за межами Украєни валютних рахункiв
пiдприумств, установ, органiзацiй або приватних осiб.
Незаконне вiдкриття валютних рахункiв у банках iнших де-
рхав - це вiдкриття таких рахункiв без вiдповiдного на те дозволу
Нацiонального банку Украєни.
Використання таких рахункiв полягау в отриманнi за ними
валюти чи неконтрольованих доходiв.
Злочви у цiй формi вважауться закiнченим при наявностi цих
двох дiй (вiдкриття i використання валютних рахункiв) i мiсця
вчинення дiє - територiя iншоє держави.
3. Приховування валютноє виручки полягау в приховуваннi
валютноє виручки в iноземнiй валютi, отриманiй вiд реалiзацiє на
територiє iншоє держави сировини, продукцiє, матерiалiв, добутих
або вироблених на територiє Украєни. Злочин у цiй формi вва-
жауться закiнченим з моменту приховання валютноє виручки вiд
реалiзацiє товарiв у iншiй державi.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною у
формi прямого умислу: особа усвiдомлюу, що вона незаконно
вiдкривау i використовуу за межами Украєни валютний рахунок
або приховуу валютну виручку, i бажау цього.
5. Субуктом злочину може бути лише iромадянин Украєни -
працiвник державного, колективного чи приватного ко-
мерцiйного пiдприумства, яка здiйснюу господарську, в тому
числi торгову, дiяльнiсть.
Стаття 80Виключена.
Глава II
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЄ I
КОЛЕКТИВНОЄ ВЛАСНОСТI
(Назва глави II - iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня
1992 р. II Вiдомостi Верховна Ради Украни. - 1991 - №33. - СтЗII).
Загальнi положення
I. У статтях 81 - 86 передбачена вiдповiдальнiсть за рiзнi
формв розкрадання дерхавного чи колективного майна. При
цьому термiн "розкрадання" вживауться як родове поняття.
Розкрадання - це навмисне протиправне обернення винною
особою певним способом колективного чи державного майна на
користь свою або iншоє особи з корисливих спонукань.
2. Безмосередчiм обуктом посягання при розкраданнi у
право власностi на майно. "Право власностi в Украєнi, - йдеться
в п.2 ст.2 Закону Украєни вiд 7 лютого 1991 р. "Про власнiсть",
- охороняуться законом". Право власностi - це врегульованi
законом суспiльнi вiдносини щодо володiння, користування i
розпорядження майном (п. I ст.2) (Вiдомостi Верховноє Ради
УРСР. - 1991. - №20. - Ст.249).
3. Предметом розкрадання може бути майно, яке мау
вартiсть, цiну i належить колективу чи державi на правi власностi.
Таке майно повинне перебувати у фондах цих органiзацiй або
перебувати у вiданнi уповноваженоє на це особи. Наприклад,
розкрадання майна буде мати мiсце у разi обернення рноалками
на свою користь зловленоє у сiтку риби з державшого лову,
касиром - грошей, одержаних у оанку для того, щоб видати
заробiтну плату. Розкрадання буде i у випадку обернення винним
на свою користь грошей, що надiйшли вiд пасажирiв за транс-
портнi послуги, тощо. Колективним чи державним майном визна-
ються також кошти, якi були отриманi вiд окремих громадян
особами, уповноваженими колективом чи державою на отриман-
ня таких коштiв вiд громадян як плату за наданi послуги чи
перевезення пасажирiв або вантажу тощо.
4. Будь-яка рiч, яка мау матерiальну цiннiсть, може бути пред-
метом розкрадання, в тому числi грошi, цiннi папери, якi мають
номiнальну вартiсть, за якою вони реалiзуються (облiгацiє де-
ржавних позик тощо), а також документи, що виконують роль
грошового еквiваленту (наприклад, бiлети грошово-речовоє лотереє,
транспортнi бiлети, талони на паливнi чи мастильнi матерiали та
iншi документи, що являють собою обмiнну цiннiсть).
5. Протиправне заволодiння документами, якi надають лише
право на одержання майна (квитанцiя на багаж, товарнi чеки
тощо), квалiфiкууться як готування до розкрадання.
б До колективного чи державного майна прирiвнюуться у
кримiнально-правовому значеннi iндивiдуальне майно громадян,
де було передане пiд матерiальну вiдповiдальнiсть колективу чи
державi. Наприклад, рiч була здана в автоматичну камеру,
гардероб тощо для зберiгання, перевезення чи пересилки. Роз-
крадання такого майна слiд квалiфiкувати за вiдповiдними стат-
тями цiує глави, оскiльки колектив чи держава у звязку з
певними вiдносинами зобовязанi в таких випадках вiдшкодувати
власнику вартiсть викраденого.
Колектив чи держава звiльняються вiд цього зобовязання,
коли таке майно було видано за вiдповiдною квитанцiую чи
номером, якi були викраденi у власника речi, якщо в обовязки
особи, котра видала майно, не входила перевiрка особи одержу-
вача. Останнiй в даному разi буде вiдповiдати за розкрадання
iндивiдуального майна за статтями глави про злочини проти
iндивiдуальноє власностi громадян. Аналогiчно, треба
квалiфiкувати випадки розкрадання iндивiдуального майна з>
автоматичноє камери зберiгання, якщо проникнення розкрадача
до камери стало можливим з вини самого власника майна
(наприклад, власник розголосив шифр камери).
Крадiжка колективного чи державного майна, яке ранiше було
викрадене iншими особами (крадiжка викраденого), - у розкра-
дання такого майна, якщо винна особа усвiдомлювала фактичну
належнiсть цього майна колективу чи державi.
Предметом розкрадання може бути i майно церкви, яке пере-
дано єй державою для вiдправлення релiгiйного культу або
придбане церквою чи пожертвуване єй.
7. Предметом розкрадання не можуть бути природнi багатства
в єх природному станi (земля, Н надра, лiс на пнi, дичина у лiсi,
риба у водi). Порушення правил охорони або порядку
використання природних багатств тягау вiдповiдальнiсть в залеж-
ностi вiд конкретних, вказаних в законi, обставин за статтями
160, 161, 162, 162 163, 163\ 165, 199. Однак незаконно
обернення на свою користь плодiв землi, якi вирощенi працею
людини або якi вже були видобутi з природи, у розкраданням,
наприклад, врожаю засiяного поля, саджанцiв розсадника,
лiсопродукцiє на лiсовiй дiлянцi, рибн 1 водних тварин, що
вирощуються у спецiально створених або пристосованих водой-
мах, диких тварин та птахiв, якi знаходяться у вольурах.
8. Розкрадання вогнестрiльноє зброє, крiм гладкоствольно?
мисливськоє, бойових припасiв до неє або вибухових речовин; а
також радiоактивних матерiалiв та наркотичних засобiв,
вiднесено до злочинiв проти громадськоє безпеки (статтi 223,
228) та народного здоровя (ст.229). При цьому слiд мати на
увазi, що розкрадання складових частин або окремих деталей
вогнестрiльноє зороє для збирання придатноє до стрiльби зброє
слiд квалiфiкувати у залежностi вiд способу розкрадання за
вiдповiдною статтею цiує глави i, за наявностi вказаних у законi
пiдстав, як готування до злочину, передбаченого ч. I ст. 222.
За статтями цiує глави настау вiдповiдальнiсть за розкрадання
мисливських (гладкоствольних) та пневматичних рушниць,
сигнальних, стартових та газових пiстолетiв, ракетниць, вибу-
хових пакетiв та iнших iмiтацiйно-пiротехнiчних i
освiтлювальних засобiв, а також за розкрадання бойових
припасiв до гладкоствольно? мисяивськоi зброє.
9. Не буде розкрадання у випадку привласнення знайденого
або такого, що випадково опинилося у винного, майна, яке
завiдомо належить колективнiй чв державнiй органiзацiє (див.ко-
ментар до ст. 88). Не у розкраданням i обманне ухилення особи
вiд передачi вiдповiдно до закону, договору або iиттиге зобовязань
у колективну чи державну власнiсть iндивiдуального майна,
наприклад, ухилення вiд сплати податку або вiд оплати кому-
нальних послуг (див. коментар до ст.87).
10. Предметом розкрадання не може вважатися майно, яке
пiсля отримання особою вiд колективноє чи державноє органiзацiє
як позика, аванс, спецодяг або обмундирування чи за трудовою
угодою було нею привласнене або розтрачене.
II. Обскпшвна сторона розкрадання полягау в тому, що
винна особа тим або iншим способом обертау колективне чи
державне майно на свою чи iншоє особи користь.
Розкрадання може бути у формi крадiжки (ст.81), грабежу
(СТ.82), шахрайства (ст.83), привласнення, розтрати, розкрадан-
ня шляхом зловживання службовим станом (ст.84), розбою
(СТ.86) та вимагательства (ст.86). Характерною ознакою кожноє
з цих форм розкрадання у особливий, притаманний лише єй,
спосiб дiє винноє особи. При цьому будь-який спосiб розкрадання
повязаний з наявнiстю спецiальноє мети - обернути (заволодiти)
майно на свою чи iншоє особи користь.
12. Поняття обернення майна на свою або iншоє особи користь
означау одержання матерiальноє вигоди за рахунок зменшення
матерiальних цiнностей держави або колективу без оплати єх
вартостi та вiдшкодування єх еквiваленту (безоплатно). Таке
обернення вчиняуться проти волi власника майна при завiдомiй
вiдсутностi у винного права на таке майно. Даф означау, що
розкрадання завжди спричиняу матерiальну шкоду державi або
колективу. Дана ознака мау мiсце i у випадках так званого
продажу за значно заниженими цiнами колективноє продукцiє,
начебто вибракованоє, списаноє або такоє, що "стала непридат-
ною". Це може бути i заволодiння майном, яке було ввiрене
винному, шляхом замiни його на менш цiнне i привласнення
рiзницi у вартостi майна.
Не буде вважатися розкраданням колективного майна обернен-
ня винним грошей, якi були ним зiбранi у порядку громадськоє
iнiцiативи з працiвникiв пiдприумства чи установи, наприклад, з
метою закупити для них сiльськогосподарськi продукти.
IЗ. Розкрадання вважауться закшеним злочином з моменту
обернення винним майна на свою або iншоє особи користь (розбiй
вважауться закiнченим з моменту нападу при наявностi такоє
iЦлi, а вимагательство - з моменту вимоги майна пiд вiдповiдною
погрозою потерпiлому). Для цього необхiдно встановити, що
винний вилучив майно iз володiння держави чи колективу i мав
реальну початкову можливiсть розпорядитися чи користуватися
таким майно. Повернення викраденого або вiдшкодування його
вартостi не виключау складу злочину, а може бути лише
пiдставою для помякшення покарання.
14. Субуктивна сторона розкрадання характеризууться
наявнiстю прямого умислу. Субукт злочину усвiдомлюу, що
майно, яке вiн викрадау, у або може бути державним чи ко-
лективним i що вiн вчиняу розкрадання такого майна, а також
бахау його вчинити.
15. Розкрадання - це корисливий злочин. В основi його лежить
бахання протиправно збагатитися за рахунок державного чи
колективного майна та спецiальна мета - безоплатно обернути
його на свою або iншоє особи користь. Обертаючи викрадене на
свою користь, злочинець тим самим одержуу особисту наживу.
Розкрадання не перестау бути корисливим злочином i втому
випадку, коди злочинець обертау викрадене на користь iншоє
особи, оскiльки мотивом такого розкрадання у також корислива
зацiкавленiсть - незаконно збагатити особу.
При вчиненнi розкрадання декiлькома особами корисливий
мотив у завжди у виконавця злочину. У iнших його спiвучасникiв
можливi iншi мотиви (особистi доорi стосунки, пiдлабузництво,
розрахунки на майбутну сприятливе ставлення тощо).
16. При вчиненнi розкрадання винний усвiдомлюу, що вiн
обертау на свою чи iншоє особи користь майно, належне державi
або колективу. При цьому не мау значення - знаходилося таке
майно у правомiрному чи протиправному володiннi тiує особи, в
якоє воно було викрадено (наприклад, крадiжка краденого).
17. Помилка осоои щодо обукта злочину вирiшууться у залеж-
ностi вiд спрямованостi єє умислу. Якщо особа, звергаючи на свою
користь майно, не знала, кому конкретно воно належить, i при
цьому допускала, що воно може належати як державнiй чи
колективнiй органiзацiє, так i окремому громадянину (альтер-
нативний умисел), то вона пiдлягау вiдповiдальностi за розкра-
дання в залежностi вiд фактичноє належностi майна. "Якщо ж,
помиляючись щодо фактичноє належностi майна, - говориться в
абз.2 п.22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
25 грудня 1992 р. №12 "Про судову практику в справах про
корисливi злочини проти приватноє класностi", - винний звернув
на свою користь приватне майно, бажаючи викрасти чи заво-
лодiти державним чи колективним майном, або звернув на свою
користь державне чи колективне майно, бажаючи викрасти
приватне майно чи заволодiти ним, його дiє належить
квалiфiкувати як замах на той злочин, який винний бажав
вчинити" (Бюлетень...- С.IОЗ).
18. Субуктивна сторона розкрадання передбачау також, що
винний, звертаючи майно на свою користь, робить це всупереч
волi власника i знау, що вiн не мау права на це майно. Тому
заволодiння державним чи колективним майном, здiйснене всу-
переч встановленому законом порядку свого дiйсного або гада-
ного права на таке майно, не може розглядатися як розкрадання.
У цих випадках самовiльне утримання державного чи ко-
лективного майна, яке було ввiрене винному чи було в його
вiданнi як розрахунок за борг йому даних органiзацiй або ях
розрахунок за невиплачену заробiтну плату, а також
протиправний вiдпуск товару у кредит тощо, створюу при наяв-
ностi всiх необхiдних для того ознак склад злочину - зловживан-
ня службовим станом (ст. 165), службовий пiдлог (ст. 172),
пiдробка документiв (ст. 194) або самоуправство (ст. 198).
Розкрадання вiдсутну i у тому разi, коли особа заволодiла
майном однiує державноє чи колективноє органiзацiє не на свою
користь, а виключно для того, щоб використати таке майно в
iнтересах iншоє державноє чи колективноє органiзацiє.
Вiдповiдальнiсть у таких випадках можлива у залежностi вiд
наявностi певних ознак за ст. 165 або ст. 198.
Угон транспортних засобiв, що належать державi чи ко-
лективнiй органiзацiє, при вiдсутностi мети єх викрадення, але
якщо така мета виникла у винного пiсля угону транспортного
засобу i була здiйснена, створюу сукупнiсть злочинiв - угон
транспортних засобiв i розкрадання.
19. Субуктам крадiжки, грабежу i розбою може бути особа,
яка досягла чотирнадцяти рокiв; субуктом шахрайства, привлас-
нення, розтрати, розкрадання шляхом зловживання службовим
станом, а також вимагательства - особа, яка досягла до вчинення
злочину шiстнадцяти рокiв.
20. Обставинами, що обтяжують розкрадання, у: повторнiсть
розкрадання; вчинення його за попереднiм зговором групою осМ
великий розмiр викраденого; вчинення розкрадання особливо
небезпечним рецидивiстом. До обставин, що обтяжують
крадiжку, грабiж i розбiй, крiм названих, вiднесено i вчинення
цих злочинiв з проникненням у примiщення чи iнше сховище. В
ч.2 ст-82, ч.2 СТ.86 та ч.2 i ч.З ст.86 передбаченi також й iншi
специфiчнi для цих форм розкрадання ооставинв, що обтяжують
злочин (див. коментарi до названих статей).
21. Розкрадання визнауться вчиненим повторно у всiх випад-
ках, якщо особа ранiше вчинила один iз злочинiв, що перерахф
ванi у примiтцi до ст.81, незалежно вiд того, чи була вона ранiше
засуджена за це. Повторностi не буде, якщо до вчинення остан-
нього розкрадання закiнчився строк давностi притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi за ранiше вчинене розкрадання.
Якщо ж особа ранiше була засуджена за розкрадання i знову
вчинила розкрадання, останну не може квалiфiкуватись як пов-
торне в тому разi, коли судимiсть з такоє особи була знята у
порядку амнiстiє чи помилування або була погашена чи зняте
вiдповiдно до СТ.55.
22. При квалiфiкацiє вчинених особою двох або бiльше розк-
радань (якщо за жодне з них вона не притягалась до
кримiнальноє вiдповiдальностi) за ознакою повторностi необхiдно
вiдрiзняти повторне вчинення аналогiчного розкрадання вiд пов-
торного вчинення однорiдних, не тотожних злочинiв. У першому
випадку обидва розкрадання за тотожнiстю обукта та способу
створюють одну i ту ж форму розкрадання. Вони охоплюються
однiую статтею i квалiфiкуються лише за ознакою повторностi
без застосування правила про сукупнiсть. Так, крадiжка держав-
ного чи колективного майна особою.яка ранiше вчинила
крадiжку такого майна, квалiфiкууться при вiдсутностi iнших
обтяжуючих обставин за ч.2 ст.81. У тому ж випадку, коли особа
вчинила декiлька розкрадань, рiзних за складом злочину,
кожний з них слiд квалiфiкувати окремо за вiдповiдними стат-
тями закону. Наприклад, якщо особа ранiше вчинила крадiжку
державного майна, а пiзнiше грабiж такого ж майна, то вона буде
вiдповiдати за перший злочин за ч. I ст.81, а за наступний - за
ч.2 СТ.82. Тут вже мау мiсце сукупнiсть i повторнiсть.
23. Повторнiсть розкрадання буде мати мiсце незалежно вiд того,
вилучалося майно з одного чи з рiзних джерел, за винятком
випадкiв, коли такi дiє утворюють одне продовжуване розкрадання.
24. Продовжуваним розкраданням визнауться неодноразове
протиправне безоплатне вилучення державного або колективного
майна, яке складауться iз ряду тотожних злочинних дiй, що
мають загальну мету незаконного заволодiння таким майном та
охоплюються удиним умислом винноє особи, що становить у
сукупностi один злочин (див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
лютноє виручки.
(Ст. 8(У в редакцiє Закону вiд 28 сiчня 1993 р. //Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №14. - Ст. 120).
I. Безпосереднiм обуктом даного злочину у кредитно-фiнансова
система Украши у сферi надходжень в iноземнiй валюп.
2. Обуктивна сторона злочину - це незаконне вiдкриття i
використання за межами Украєни валютних рахункiв
пiдприумств, установ, органiзацiй або приватних осiб.
Незаконне вiдкриття валютних рахункiв у банках iнших де-
рхав - це вiдкриття таких рахункiв без вiдповiдного на те дозволу
Нацiонального банку Украєни.
Використання таких рахункiв полягау в отриманнi за ними
валюти чи неконтрольованих доходiв.
Злочви у цiй формi вважауться закiнченим при наявностi цих
двох дiй (вiдкриття i використання валютних рахункiв) i мiсця
вчинення дiє - територiя iншоє держави.
3. Приховування валютноє виручки полягау в приховуваннi
валютноє виручки в iноземнiй валютi, отриманiй вiд реалiзацiє на
територiє iншоє держави сировини, продукцiє, матерiалiв, добутих
або вироблених на територiє Украєни. Злочин у цiй формi вва-
жауться закiнченим з моменту приховання валютноє виручки вiд
реалiзацiє товарiв у iншiй державi.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною у
формi прямого умислу: особа усвiдомлюу, що вона незаконно
вiдкривау i використовуу за межами Украєни валютний рахунок
або приховуу валютну виручку, i бажау цього.
5. Субуктом злочину може бути лише iромадянин Украєни -
працiвник державного, колективного чи приватного ко-
мерцiйного пiдприумства, яка здiйснюу господарську, в тому
числi торгову, дiяльнiсть.
Стаття 80Виключена.
Глава II
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЄ I
КОЛЕКТИВНОЄ ВЛАСНОСТI
(Назва глави II - iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня
1992 р. II Вiдомостi Верховна Ради Украни. - 1991 - №33. - СтЗII).
Загальнi положення
I. У статтях 81 - 86 передбачена вiдповiдальнiсть за рiзнi
формв розкрадання дерхавного чи колективного майна. При
цьому термiн "розкрадання" вживауться як родове поняття.
Розкрадання - це навмисне протиправне обернення винною
особою певним способом колективного чи державного майна на
користь свою або iншоє особи з корисливих спонукань.
2. Безмосередчiм обуктом посягання при розкраданнi у
право власностi на майно. "Право власностi в Украєнi, - йдеться
в п.2 ст.2 Закону Украєни вiд 7 лютого 1991 р. "Про власнiсть",
- охороняуться законом". Право власностi - це врегульованi
законом суспiльнi вiдносини щодо володiння, користування i
розпорядження майном (п. I ст.2) (Вiдомостi Верховноє Ради
УРСР. - 1991. - №20. - Ст.249).
3. Предметом розкрадання може бути майно, яке мау
вартiсть, цiну i належить колективу чи державi на правi власностi.
Таке майно повинне перебувати у фондах цих органiзацiй або
перебувати у вiданнi уповноваженоє на це особи. Наприклад,
розкрадання майна буде мати мiсце у разi обернення рноалками
на свою користь зловленоє у сiтку риби з державшого лову,
касиром - грошей, одержаних у оанку для того, щоб видати
заробiтну плату. Розкрадання буде i у випадку обернення винним
на свою користь грошей, що надiйшли вiд пасажирiв за транс-
портнi послуги, тощо. Колективним чи державним майном визна-
ються також кошти, якi були отриманi вiд окремих громадян
особами, уповноваженими колективом чи державою на отриман-
ня таких коштiв вiд громадян як плату за наданi послуги чи
перевезення пасажирiв або вантажу тощо.
4. Будь-яка рiч, яка мау матерiальну цiннiсть, може бути пред-
метом розкрадання, в тому числi грошi, цiннi папери, якi мають
номiнальну вартiсть, за якою вони реалiзуються (облiгацiє де-
ржавних позик тощо), а також документи, що виконують роль
грошового еквiваленту (наприклад, бiлети грошово-речовоє лотереє,
транспортнi бiлети, талони на паливнi чи мастильнi матерiали та
iншi документи, що являють собою обмiнну цiннiсть).
5. Протиправне заволодiння документами, якi надають лише
право на одержання майна (квитанцiя на багаж, товарнi чеки
тощо), квалiфiкууться як готування до розкрадання.
б До колективного чи державного майна прирiвнюуться у
кримiнально-правовому значеннi iндивiдуальне майно громадян,
де було передане пiд матерiальну вiдповiдальнiсть колективу чи
державi. Наприклад, рiч була здана в автоматичну камеру,
гардероб тощо для зберiгання, перевезення чи пересилки. Роз-
крадання такого майна слiд квалiфiкувати за вiдповiдними стат-
тями цiує глави, оскiльки колектив чи держава у звязку з
певними вiдносинами зобовязанi в таких випадках вiдшкодувати
власнику вартiсть викраденого.
Колектив чи держава звiльняються вiд цього зобовязання,
коли таке майно було видано за вiдповiдною квитанцiую чи
номером, якi були викраденi у власника речi, якщо в обовязки
особи, котра видала майно, не входила перевiрка особи одержу-
вача. Останнiй в даному разi буде вiдповiдати за розкрадання
iндивiдуального майна за статтями глави про злочини проти
iндивiдуальноє власностi громадян. Аналогiчно, треба
квалiфiкувати випадки розкрадання iндивiдуального майна з>
автоматичноє камери зберiгання, якщо проникнення розкрадача
до камери стало можливим з вини самого власника майна
(наприклад, власник розголосив шифр камери).
Крадiжка колективного чи державного майна, яке ранiше було
викрадене iншими особами (крадiжка викраденого), - у розкра-
дання такого майна, якщо винна особа усвiдомлювала фактичну
належнiсть цього майна колективу чи державi.
Предметом розкрадання може бути i майно церкви, яке пере-
дано єй державою для вiдправлення релiгiйного культу або
придбане церквою чи пожертвуване єй.
7. Предметом розкрадання не можуть бути природнi багатства
в єх природному станi (земля, Н надра, лiс на пнi, дичина у лiсi,
риба у водi). Порушення правил охорони або порядку
використання природних багатств тягау вiдповiдальнiсть в залеж-
ностi вiд конкретних, вказаних в законi, обставин за статтями
160, 161, 162, 162 163, 163\ 165, 199. Однак незаконно
обернення на свою користь плодiв землi, якi вирощенi працею
людини або якi вже були видобутi з природи, у розкраданням,
наприклад, врожаю засiяного поля, саджанцiв розсадника,
лiсопродукцiє на лiсовiй дiлянцi, рибн 1 водних тварин, що
вирощуються у спецiально створених або пристосованих водой-
мах, диких тварин та птахiв, якi знаходяться у вольурах.
8. Розкрадання вогнестрiльноє зброє, крiм гладкоствольно?
мисливськоє, бойових припасiв до неє або вибухових речовин; а
також радiоактивних матерiалiв та наркотичних засобiв,
вiднесено до злочинiв проти громадськоє безпеки (статтi 223,
228) та народного здоровя (ст.229). При цьому слiд мати на
увазi, що розкрадання складових частин або окремих деталей
вогнестрiльноє зороє для збирання придатноє до стрiльби зброє
слiд квалiфiкувати у залежностi вiд способу розкрадання за
вiдповiдною статтею цiує глави i, за наявностi вказаних у законi
пiдстав, як готування до злочину, передбаченого ч. I ст. 222.
За статтями цiує глави настау вiдповiдальнiсть за розкрадання
мисливських (гладкоствольних) та пневматичних рушниць,
сигнальних, стартових та газових пiстолетiв, ракетниць, вибу-
хових пакетiв та iнших iмiтацiйно-пiротехнiчних i
освiтлювальних засобiв, а також за розкрадання бойових
припасiв до гладкоствольно? мисяивськоi зброє.
9. Не буде розкрадання у випадку привласнення знайденого
або такого, що випадково опинилося у винного, майна, яке
завiдомо належить колективнiй чв державнiй органiзацiє (див.ко-
ментар до ст. 88). Не у розкраданням i обманне ухилення особи
вiд передачi вiдповiдно до закону, договору або iиттиге зобовязань
у колективну чи державну власнiсть iндивiдуального майна,
наприклад, ухилення вiд сплати податку або вiд оплати кому-
нальних послуг (див. коментар до ст.87).
10. Предметом розкрадання не може вважатися майно, яке
пiсля отримання особою вiд колективноє чи державноє органiзацiє
як позика, аванс, спецодяг або обмундирування чи за трудовою
угодою було нею привласнене або розтрачене.
II. Обскпшвна сторона розкрадання полягау в тому, що
винна особа тим або iншим способом обертау колективне чи
державне майно на свою чи iншоє особи користь.
Розкрадання може бути у формi крадiжки (ст.81), грабежу
(СТ.82), шахрайства (ст.83), привласнення, розтрати, розкрадан-
ня шляхом зловживання службовим станом (ст.84), розбою
(СТ.86) та вимагательства (ст.86). Характерною ознакою кожноє
з цих форм розкрадання у особливий, притаманний лише єй,
спосiб дiє винноє особи. При цьому будь-який спосiб розкрадання
повязаний з наявнiстю спецiальноє мети - обернути (заволодiти)
майно на свою чи iншоє особи користь.
12. Поняття обернення майна на свою або iншоє особи користь
означау одержання матерiальноє вигоди за рахунок зменшення
матерiальних цiнностей держави або колективу без оплати єх
вартостi та вiдшкодування єх еквiваленту (безоплатно). Таке
обернення вчиняуться проти волi власника майна при завiдомiй
вiдсутностi у винного права на таке майно. Даф означау, що
розкрадання завжди спричиняу матерiальну шкоду державi або
колективу. Дана ознака мау мiсце i у випадках так званого
продажу за значно заниженими цiнами колективноє продукцiє,
начебто вибракованоє, списаноє або такоє, що "стала непридат-
ною". Це може бути i заволодiння майном, яке було ввiрене
винному, шляхом замiни його на менш цiнне i привласнення
рiзницi у вартостi майна.
Не буде вважатися розкраданням колективного майна обернен-
ня винним грошей, якi були ним зiбранi у порядку громадськоє
iнiцiативи з працiвникiв пiдприумства чи установи, наприклад, з
метою закупити для них сiльськогосподарськi продукти.
IЗ. Розкрадання вважауться закшеним злочином з моменту
обернення винним майна на свою або iншоє особи користь (розбiй
вважауться закiнченим з моменту нападу при наявностi такоє
iЦлi, а вимагательство - з моменту вимоги майна пiд вiдповiдною
погрозою потерпiлому). Для цього необхiдно встановити, що
винний вилучив майно iз володiння держави чи колективу i мав
реальну початкову можливiсть розпорядитися чи користуватися
таким майно. Повернення викраденого або вiдшкодування його
вартостi не виключау складу злочину, а може бути лише
пiдставою для помякшення покарання.
14. Субуктивна сторона розкрадання характеризууться
наявнiстю прямого умислу. Субукт злочину усвiдомлюу, що
майно, яке вiн викрадау, у або може бути державним чи ко-
лективним i що вiн вчиняу розкрадання такого майна, а також
бахау його вчинити.
15. Розкрадання - це корисливий злочин. В основi його лежить
бахання протиправно збагатитися за рахунок державного чи
колективного майна та спецiальна мета - безоплатно обернути
його на свою або iншоє особи користь. Обертаючи викрадене на
свою користь, злочинець тим самим одержуу особисту наживу.
Розкрадання не перестау бути корисливим злочином i втому
випадку, коди злочинець обертау викрадене на користь iншоє
особи, оскiльки мотивом такого розкрадання у також корислива
зацiкавленiсть - незаконно збагатити особу.
При вчиненнi розкрадання декiлькома особами корисливий
мотив у завжди у виконавця злочину. У iнших його спiвучасникiв
можливi iншi мотиви (особистi доорi стосунки, пiдлабузництво,
розрахунки на майбутну сприятливе ставлення тощо).
16. При вчиненнi розкрадання винний усвiдомлюу, що вiн
обертау на свою чи iншоє особи користь майно, належне державi
або колективу. При цьому не мау значення - знаходилося таке
майно у правомiрному чи протиправному володiннi тiує особи, в
якоє воно було викрадено (наприклад, крадiжка краденого).
17. Помилка осоои щодо обукта злочину вирiшууться у залеж-
ностi вiд спрямованостi єє умислу. Якщо особа, звергаючи на свою
користь майно, не знала, кому конкретно воно належить, i при
цьому допускала, що воно може належати як державнiй чи
колективнiй органiзацiє, так i окремому громадянину (альтер-
нативний умисел), то вона пiдлягау вiдповiдальностi за розкра-
дання в залежностi вiд фактичноє належностi майна. "Якщо ж,
помиляючись щодо фактичноє належностi майна, - говориться в
абз.2 п.22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
25 грудня 1992 р. №12 "Про судову практику в справах про
корисливi злочини проти приватноє класностi", - винний звернув
на свою користь приватне майно, бажаючи викрасти чи заво-
лодiти державним чи колективним майном, або звернув на свою
користь державне чи колективне майно, бажаючи викрасти
приватне майно чи заволодiти ним, його дiє належить
квалiфiкувати як замах на той злочин, який винний бажав
вчинити" (Бюлетень...- С.IОЗ).
18. Субуктивна сторона розкрадання передбачау також, що
винний, звертаючи майно на свою користь, робить це всупереч
волi власника i знау, що вiн не мау права на це майно. Тому
заволодiння державним чи колективним майном, здiйснене всу-
переч встановленому законом порядку свого дiйсного або гада-
ного права на таке майно, не може розглядатися як розкрадання.
У цих випадках самовiльне утримання державного чи ко-
лективного майна, яке було ввiрене винному чи було в його
вiданнi як розрахунок за борг йому даних органiзацiй або ях
розрахунок за невиплачену заробiтну плату, а також
протиправний вiдпуск товару у кредит тощо, створюу при наяв-
ностi всiх необхiдних для того ознак склад злочину - зловживан-
ня службовим станом (ст. 165), службовий пiдлог (ст. 172),
пiдробка документiв (ст. 194) або самоуправство (ст. 198).
Розкрадання вiдсутну i у тому разi, коли особа заволодiла
майном однiує державноє чи колективноє органiзацiє не на свою
користь, а виключно для того, щоб використати таке майно в
iнтересах iншоє державноє чи колективноє органiзацiє.
Вiдповiдальнiсть у таких випадках можлива у залежностi вiд
наявностi певних ознак за ст. 165 або ст. 198.
Угон транспортних засобiв, що належать державi чи ко-
лективнiй органiзацiє, при вiдсутностi мети єх викрадення, але
якщо така мета виникла у винного пiсля угону транспортного
засобу i була здiйснена, створюу сукупнiсть злочинiв - угон
транспортних засобiв i розкрадання.
19. Субуктам крадiжки, грабежу i розбою може бути особа,
яка досягла чотирнадцяти рокiв; субуктом шахрайства, привлас-
нення, розтрати, розкрадання шляхом зловживання службовим
станом, а також вимагательства - особа, яка досягла до вчинення
злочину шiстнадцяти рокiв.
20. Обставинами, що обтяжують розкрадання, у: повторнiсть
розкрадання; вчинення його за попереднiм зговором групою осМ
великий розмiр викраденого; вчинення розкрадання особливо
небезпечним рецидивiстом. До обставин, що обтяжують
крадiжку, грабiж i розбiй, крiм названих, вiднесено i вчинення
цих злочинiв з проникненням у примiщення чи iнше сховище. В
ч.2 ст-82, ч.2 СТ.86 та ч.2 i ч.З ст.86 передбаченi також й iншi
специфiчнi для цих форм розкрадання ооставинв, що обтяжують
злочин (див. коментарi до названих статей).
21. Розкрадання визнауться вчиненим повторно у всiх випад-
ках, якщо особа ранiше вчинила один iз злочинiв, що перерахф
ванi у примiтцi до ст.81, незалежно вiд того, чи була вона ранiше
засуджена за це. Повторностi не буде, якщо до вчинення остан-
нього розкрадання закiнчився строк давностi притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi за ранiше вчинене розкрадання.
Якщо ж особа ранiше була засуджена за розкрадання i знову
вчинила розкрадання, останну не може квалiфiкуватись як пов-
торне в тому разi, коли судимiсть з такоє особи була знята у
порядку амнiстiє чи помилування або була погашена чи зняте
вiдповiдно до СТ.55.
22. При квалiфiкацiє вчинених особою двох або бiльше розк-
радань (якщо за жодне з них вона не притягалась до
кримiнальноє вiдповiдальностi) за ознакою повторностi необхiдно
вiдрiзняти повторне вчинення аналогiчного розкрадання вiд пов-
торного вчинення однорiдних, не тотожних злочинiв. У першому
випадку обидва розкрадання за тотожнiстю обукта та способу
створюють одну i ту ж форму розкрадання. Вони охоплюються
однiую статтею i квалiфiкуються лише за ознакою повторностi
без застосування правила про сукупнiсть. Так, крадiжка держав-
ного чи колективного майна особою.яка ранiше вчинила
крадiжку такого майна, квалiфiкууться при вiдсутностi iнших
обтяжуючих обставин за ч.2 ст.81. У тому ж випадку, коли особа
вчинила декiлька розкрадань, рiзних за складом злочину,
кожний з них слiд квалiфiкувати окремо за вiдповiдними стат-
тями закону. Наприклад, якщо особа ранiше вчинила крадiжку
державного майна, а пiзнiше грабiж такого ж майна, то вона буде
вiдповiдати за перший злочин за ч. I ст.81, а за наступний - за
ч.2 СТ.82. Тут вже мау мiсце сукупнiсть i повторнiсть.
23. Повторнiсть розкрадання буде мати мiсце незалежно вiд того,
вилучалося майно з одного чи з рiзних джерел, за винятком
випадкiв, коли такi дiє утворюють одне продовжуване розкрадання.
24. Продовжуваним розкраданням визнауться неодноразове
протиправне безоплатне вилучення державного або колективного
майна, яке складауться iз ряду тотожних злочинних дiй, що
мають загальну мету незаконного заволодiння таким майном та
охоплюються удиним умислом винноє особи, що становить у
сукупностi один злочин (див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125