Незначне за часом запiзнення
не тягне вiдповiдальностi на пiдставi ч.2 ст.7 КК.
4. З субуктивноє сторони дiяння характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона повинна у встановлений
строк повернутись у колонiю, але не бажау цього робити. При
цьому особа переслiдуу мету взагалi або на деякий час ухилитись
вiд вiдбування покарання. Необережнi дiє, якi призвели до не-_
своучасного повернення в колонiю, кримiнальноє
вiдповiдальностi не тягнуть. Вiдсутнiй склад злочину i в тих
випадках, коли несвоучасне повернення було викликане
поважними причинами: тяжкою хворобою особи, непереборною
силою (повiнь, припинення руху транспорту тощо).
18 Бюл. законодавства. Спецвипуск. 545
5. Субукт злочину - особа, яха досягла шiстнадцяти рокiв i
вiдбувау покарання у колонiях вищевказаних видiв, що отримала
на законнiй пiдставi дозвiл на короткочасний виєзд за мехi мiсця
позбавлення волi. Вiдповiдальнiсть за цей злочин несуть також
засудженi до вiдбування позбавлення водi у ВТК загального
режиму, якi вiдповiдно до ст.24 ВТК за єх згодою залишенi у
слiдчому iзоляторi чи тюрмi для роботи по господарському обслу-
говуванню.
Стаття IВЗ.Невиконання вироку суду про
позбавлення права займати
певнi посади або займатися пев-
ною дiяльнiстю
Невиконання вироку суду про позбавлення права зай-
мати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю
особою, щодо якоє винесено вирок, -
карауться штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
(Ст. 18У Кодекс доповнено Указом нiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - Мв4. - Ст. 50).
(iз змiнам>, внесеними Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. -№20. -Ст. 313).
1. Обектчвна сторона злочину вияваяуться в тому, що особа,
засуджена до позбавлення права займати певнi посади чи займатися
певною дiяльнiстю: а) продовжуу залишатись на цiй посадi або
займатись забороненою дiяльнiстю або б) протягом строку покарав-
ня влаштовууться на зазначену посаду чи розпочинау займаткь
забороненою для неє дiяльнiстю, приховуючи факт заборони.
Злочин у закiнченим з моменту вчинення зазначених дiянь.
2. Розглядуваний злочин мау триваючий характер. Вiн вва-
жауться припиненим з моменту закiнчення строку, на який
покарання було призначене, або з моменту, коли оса припиняу
займати певну посаду або займатися дiяльнiстю, ii єй були
забороненi вироком суду, за власною iнiцiативою або за
рiшенням службовоє особи.
3. Субвктшна сторона злочину характеризууться прямiм
умислом: особа усвiдомлюу, що займау посаду або займауться
дiяльнiстю, якими єй займатись заборонено за вироком суду, i
бажау цього. Мотиви злочину можуть бути рiзнi: зневага до
судового вироку, корисливi спонукання тощо.
4. Субвкт злочину - особа, засуджена за вироком суду до позбав-
лення права займати певнi посади або займатися певною дiяльнiспо.
5. Якщо розглядуваний злочин вчинюу особа, яка пiдмовма
службову особу не виконувати вирок суду, П дiє утворинот>
сукупнiсть злочинiв, передбачених ст. 183, ч.5 ст.19 i ст. 176.
У випадках, коли особа, що позбавлена права займати пе-i
посади або займатися певною дiяльнiстю, для того, щоб уникнутi
виховання вироку, використовуу пiдробленi документи, єє дД
квалiфiкуються за сукупнiстю злочинiв - за ст. 183 i ст. 194.
Стаття 183.3л1сна непокора вимогам
адмiнiстрацiє виправно-трудо-
воє установи
Злiсна непокора законним вимогам адмiнiстрацiє
виправно-трудовоє установи або Iнша протидiя
дмТнiстрацIГ у здiйсненнi єє функцiй особою, яка
дiдбува покарання в мiсцях позбавлення волi, якщо ця
особа за порушення вимог режиму вiдбування покаран-
ня пiддавалася протягом року стягненню у виглядi пере-
ведения в примiщення камерного типу (одиночну каме-
ру) або переводилася в тюрму, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
ТI ж дiє, вчиненi особливо небезпечним рецидивiстом
або особою, засудженою за тяжкий злочин, -
караються позбавленням водi на строк вiд одного
року до пяти рокiв.
(Ст. 18Р Кодекс доповнено Указом вiд 23 вересня 1983 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №40. - Ст. 807).
1. Найбiльш суворими мiрами стягнення, якi застосовуються
до осiб, що засудженi до позбавлення волi, за порушення вимог
режиму вiдбування покарання, у: переведения засуджених, що
утримуються у виправно-трудових колонiях загального, посиле-
ного та суворого режиму в примiщення камерного типу на строк
до шести мiсяцiв, у колонiях особливого режиму - у одиночнi
камери на строк до одного року, у тюрмах - на суворий режим у
межах вiд двох до шести мiсяцiв, переведення засуджених, якi
утримуються у звичайних жилих примiщеннях колонiє особливо-
го режиму, в примiщення камерного типу у тiй же колонiє (статтi
29,67 ВТК).
2. До представникiв адмiнiстрацiє виправно-трудовоє установи,
якi мають право предявляти вимоги до засуджених i за злiсну
непокору котрим настау вiдповiдальнiсть за ст.183, вiдносяться
посадовi особи виправно-трудовоє установи, якi на пiдставi ст.71
ВТК мають право накладання на засуджених дисциплiнарних
стягнень (начальник ВТУ, вищестоящi начальники, а також
заступники начальника ВТУ, начальник загону).
Непокора iншим особам не мiстить складу злочину, передба-
ченого ст. 183. За такi дiє може наставати дисциплiнарна
вiдповiдальнiсть згiдно зi ст.67 ВТК (п.22 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 березня 1993 р. №2 "Про судову
практику в справах про злочини, повязанi з порушеннями
режиму вiдбування покарання в мiсцях позбавлення волi").
3. У звязку з тим, що згiдно зi ст.71 ВТК переведення
засуджених до примiщення камерного типу (одиночну камеру)
здiйснюуться за мотивованою постановою начальника колонiє,
погодженою з спостережною комiсiую Ради народних депутатiв,
судам слiд перевiряти, чи виносилась така постанова та чи була
вона погоджена з спостерехною комiсiую. Погодхення зазначе-
ноє комiсiє повинно бути пiдтверджене вiдповiдним протоколом II
засiдання та рiшенням з цього питання.
Якщо засiдання спостерехно! комiсiє з приводу переведення
особи до примiщення камерного типу (одиночноє камери) не
проводилося, суд визнау таке переведения не обгрунтованим
(п.25 згаданоє постанови).
4. Вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин настау за:
1) злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або 2) iншу
протидiю у здiйсненнi єє функцiй.
5. Пiд злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє ВТУ слiд
розумiти вiдкриту вiдмову засудженого вiд виконання конк-
ретних законних вимог представника адмiнiстрацiє ВТУ, який в
силу свого службового становища мав право предявити таку
вимогу, а засуджений був зобовязаний i мiг iє виконати, але
умисно не виконав (наприклад, вiдмовлявся вiд роботи без
поважних причин, не виконав вимог про припинення порушеннi
режиму вiдбування покарання, неодноразово безпричинно
вiдмовлявся вiд виконання законних вимог адмiнiстрацiє, демон--
стративнiсть, зухвалiсть такоє вiдмови).
Порушення засудженим режиму утримання в ВТУ не мiстить
ознаки злiснсД непокори, якщо представник адмiнiстрацiє ВТУ
не звертався до засудженого з конкретними вимогами з цього
приводу (п. 16 постанови).
6. Iнша протидiя адмiнiстрацiє ВТУ у здiйсненнi єє функцiй
може полягати в навмисних дiях засудженого, спрямованих на
перешкоду нормальнiй працi засуджених або проведенню заходiв
адмiнiстрацiє згiдно з правилами внутрiшнього розпорядку ВТУ.
Зокрема, за цiую ознакою слiд квалiфiкувати, за наявностi
необхiдних ознак злiсноє непокори, дiє засуджених, якi були
органiзаторами та активними учасниками страйкiв у ВТУ.
Не у злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє або Цщою
протидiую єй порушення форми одягу, запiзнення до шикутня
та аналогiчнi малозначнi порушення (п. 17 постанови).
7. Субуктам злочину у особа, яка за рiшенням суду засуджена
i вiдбувау покарання у ВТК загального, посиленого, суворого або
особливого режиму, мала стягнення у виглядi переведения до
примiщення камерного типу (одиночну камеру) або на тюремие
увязнення i протягом року пiсля звiльнення вчинила злiсну непо-
кору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ чи iншу протидiю єй. Не у
субуктами злочину засудженi, якi вiдбувають покарання в тюрю.
Особа, якiй за вироком суду вiдбування частини покарання уло
призначене у тюрмi, пiсля переведення до ВТУ (колонiє) може бути
субуктом розглядуваного злочину (п.18 постанови). Засудженi, якi
вiдбувають покарання у виховно-трудових колонiях, субуктами
цього злочину бути не можуть (п.21 постанови).
Враховуючи, що згiдно зi ст.70 ВТК заборонено переводити у
примiщення камерного типу жiнок, якi мають при собi грудних
дiтей, а також звiльнених вiд роботи вагiтних, зазначенi категорiє
жiнок не можуть бути суоуктами розглядуваного злочину, за
винятком тих, яких переводили на тюремне увязнення (п.20
постанови).
8 Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли особа, ака
не довше ак пiк тому за порушення вимог режиму вiдбування
покаоання пiддавалася стягченню у виглядi перезедення в
приiщенчя камерного типу (одиночну камеру) або переводила-
ся ч ТЮРМУ, знову порушила режим у виглядi злiсноє непокори
дзконним вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або iншоє протидiє
адмiнiстрацiє у здiйсненнi єє функцiй.
9 Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона робить порушення, зазна-
ченi V диспозицiє ст. 18, i бажау цього. Мотиви дiяння на
квалiфiкацiю не впливають.
10. Особливо небезпечний рецидивiст (ст.26) або особа, яка
засуджена за тяжкий злочин (ст.7), не можуть бути притягнутi
до вiдповiдальностi за ч.2 ст. 183 якщо вiдносно них до вчинення
злiсноє непокори чи iншоє протидiє адмiнiстрацiє ВТУ протягом
року не застосовувались такi дисциплiнарнi стягнення, як пере-
ведення до примiщення камерного типу (одиночну камеру) або
тюремне увязнення (п. 19 постанови).
II. Злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ, вчинену за-
судженим, який вiдсувау покарання, визначене за сукупнiстю
злочинiв (вирокiв), з яких хоча б один вiднесений законом до
тяжких, належить квалiфiкувати за ч.2 ст.183 (п.28 постанови).
12. Захоплення заложникiв i наступна злiсна непокора вимо-
гам адмiнiстрацiє ВТУ про єх звiльнення, за наявностi iнших
необхiдних ознак злочину, передбаченого ст. 183, пiдлягають
квалiфiкацiє за ст.123 та ст.183 (п.II постанови).
IЗ. Якщо особа засуджена за ст. 183 за дiє, якi вона вчинила пiд
час незаконного позбавлення волi, вирок пiдлягау скасуванню, а
справа закриттю на пiдставi п.2 ст.б КПК за вiдсутнiстю в дiях
складу злочину (абз.I п.15 постанови вiд 26 березня 1993 р. №2).
Стаття 183. Незаконна передача заборонених
предметiв особам, яких тримають
у виправно-трудових установах,
слiдчих iзоляторах, лiкувальнотру-
дових i лiкувально-виховних
профiлакторiях
Прихована вiд огляду передача або спроба передачi
будь-яким способом особам, яких тримають у виправ-
но-трудових установах, слiдчих iзоляторах, лiкувально-
трудових або лiкувально-виховних профiлакторiях, ал-
когольних напоєв, лiкарських та Iнших засобiв, що
викликають одурманювання, а так само iнших заборо-
нених для передачi предметiв, вчинена пiсля накладен-
ня адмiнiстративного стягнення за такi ж дiє, або систе-
матично, або у великих розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
вона погодхена з спостерехною комiсiую. Погодхення зазначе-
ноє комiсiє повинно бути iвдтвердхене вiдаовiдним протоколом 5
засiдання та рiшенням з цього питания.
Якщо засiдання сностерехно! комiсiє з приводу переведення
особи до примiщення камерного типу (одиночноє камери) не
провадилося, суд визнау таке переведення не обгрунтованим
(п.25 згаданоє постанови).
4. Вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин настау за:
1) злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або 2) iншу
протидiю у здiйсненнi ЄЄ функцiй.
5. Пiд злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє ВТУ слiд
розумiти вiдкриту вiдмову засудхеного вiд виконання конк-
ретних законних вимог представника адмiнiстрацiє ВТУ, який в
силу свого слухбового становища мав право предявити таку
вимогу, а засудхений був зобовязаний i мiг єє виконати, але
умисно не виконав (наприклад, вiдмовлявся вiд роботи без
повахних причин, не виконав вимог про припинення порушення
рехиму вiдбування покарання, неодноразово безпричинно
вiдмовлявся вiд виконання законних вимог адмiнiстрацiє, демон-
стративнiсть, зухвалiсть такоє вiдмови).
Порушення засудхеним рехиму утримання в ВТУ не мiстить
ознаки злiсшй непокори, якщо представник адмiнiстрацiє ВТУ
не звертався до засудхеного з конкретними вимогами з цього
приводу (п. 16 постанови).
6. Iнша протидiя адмiнiстрацiє ВТУ у здiйсненнi єє функцiй
мохе полягати в навмисних дiях засудхеного, спрямованих на
перешкоду нормальнiй працi засудхених або проведенню заходiв
адмiнiстрацiє згiдно з правилами внутрiшнього розпорядку ВТУ.
Зокрема, за цiую ознакою слiд квалiфiкувати, за наявностi
необхiдних ознак злiсноє непокори, дiє засудхених, якi були
органiзаторами та активними учасниками страйкiв у ВТУ.
Не у злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє або Цюю
протидiую єй порушення форми одягу, запiзнення до шикутня
та аналогiчнi малозначнi порушення (п. 17 постанови).
7. Субуктам злочину у особа, яка за рiшенням суду засудхена
i вiдбувау покарання у ВТК загального, посиленого, суворого або
особливого рехиму, мала стягнення у виглядi переведения до
примiщення камерного типу (одиночну камеру) або на тюремне
увязнення i протягом року пiсля звiльнення вчинила злiсну непо-
кору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ чи iншу протидiю єй. Не у
суоуктамн злочину засудхенi, якi вiдбувають покарання в тюрмi.
Особа, якiй за вироком суду вiдбування частини покарання було
призначене у тюрмi, пiсля переведення до ВТУ (кодонiє) мохе бути
субуктом розглядуваного злочину (п.18 постанови). Засудхенi, якi
вiдбувають покарання у виховно-трудових колонiях, субуктами
цього злочину бути не мохуть (п.21 постанови).
Враховуючи, що згiдно зi ст.70 ВТК заборонено переводити у
примiщення камерного типу хiнок, якi мають при собi грудних
дiтей, а такох звiльнених вiд роботи вагiтних, зазначенi категорiє
хiнок не мохуть бути субуктами розглядуваного злочину, за
винятком тих, яких переводили на тюремне увязнення (п.20
постанови).
8 Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли особа, ака
не зовше ак пiк тому за порушення вимог режиму вiдбування
пскаоання пiддавалася стятченню у виглядi перезедення в
прищенчя камерного типу (одиночну камеру) або переводила-
ся в ТЮРМУ, знову порушила режим у виглядi злiсноє непокори
законним вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або iншоє протидiє
адмiнiстрацiє у здiйсненнi єє функцiй.
ч Субукпшвш сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона робить порушення, зазна-
ченi V диспозицiє ст. 183, i бажау цього. Мотиви дiяння на
квалiфiкацiю не впливають.
10. Особливо небезпечний рецидивiст (ст.26) або особа, яка
засудхена за тяхкий злочин (ст.7), не мохуть бути притягнутi
до вiдповiдальностi за ч.2 ст. 183, якщо вiдносно них до вчинення
злiсноє непокори чи iншоє протидiє адмiнiстрацiє ВТУ протягом
року не застосовувались такi дисциплiнарнi стягнення, як пере-
ведення до примiщення камерного типу (одиночну камеру) або
тюремне увязнення (п. 19 постанови).
II. Злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ, вчинену за-
судженим, який вiдсувау покарання, визначене за сукупнiстю
злочинiв (вирокiв), з яких хоча 6 один вiднесений законом до
тяжких, належить квалiфiкувати за ч.2 ст.183 (п.28 постанови).
12. Захоплення заложникiв i наступна злiсна непокора вимо-
гам адмiнiстрацiє ВТУ про єх звiльнення, за наявностi iнших
необхiдних ознак злочину, передбаченого ст. 183, пiдлягають
квалiфiкацiє за ст.123 та ст.183 (п.II постанови).
IЗ. Якщо особа засуджена за ст. 183 за дiє, якi вона вчинила пiд
час незаконного позбавлення волi, вирок пiдлягау скасуванню, а
справа закриттю на пiдставi п.2 ст.б КПК за вiдсутнiстю в дiях
складу злочину (абз.I п.55 постанови вiд 26 березня 1993 р. №2).
Стаття 183. Незаконна передача заборонених
предметiв особам, яких тримають
у виправно-трудових установах,
слiдчих iзоляторах, лiкувально-тру-
дових i лiкувально-виховних
профiлакторiях
Прихована вiд огляду передача або спроба передачi
будь-яким способом особам, яких тримають у виправ-
но-трудових установах, слiдчих Iзоляторах, лiкувально-
трудових або лiкувально-виховних профiлакторiях, ал-
когольних напоєв, лiкарських та Iнших засобiв, що
викликають одурманювання, а так само iнших заборо-
нених для передачi предметiв, вчинена пiсля накладен-
ня адмiнiстративного стягнення за такi ж дiє, або систе-
матично, або у великих розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Ст. 18 Кодекс доповнено Указом вiд 1 грудня 1987 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
не тягне вiдповiдальностi на пiдставi ч.2 ст.7 КК.
4. З субуктивноє сторони дiяння характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона повинна у встановлений
строк повернутись у колонiю, але не бажау цього робити. При
цьому особа переслiдуу мету взагалi або на деякий час ухилитись
вiд вiдбування покарання. Необережнi дiє, якi призвели до не-_
своучасного повернення в колонiю, кримiнальноє
вiдповiдальностi не тягнуть. Вiдсутнiй склад злочину i в тих
випадках, коли несвоучасне повернення було викликане
поважними причинами: тяжкою хворобою особи, непереборною
силою (повiнь, припинення руху транспорту тощо).
18 Бюл. законодавства. Спецвипуск. 545
5. Субукт злочину - особа, яха досягла шiстнадцяти рокiв i
вiдбувау покарання у колонiях вищевказаних видiв, що отримала
на законнiй пiдставi дозвiл на короткочасний виєзд за мехi мiсця
позбавлення волi. Вiдповiдальнiсть за цей злочин несуть також
засудженi до вiдбування позбавлення водi у ВТК загального
режиму, якi вiдповiдно до ст.24 ВТК за єх згодою залишенi у
слiдчому iзоляторi чи тюрмi для роботи по господарському обслу-
говуванню.
Стаття IВЗ.Невиконання вироку суду про
позбавлення права займати
певнi посади або займатися пев-
ною дiяльнiстю
Невиконання вироку суду про позбавлення права зай-
мати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю
особою, щодо якоє винесено вирок, -
карауться штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
(Ст. 18У Кодекс доповнено Указом нiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - Мв4. - Ст. 50).
(iз змiнам>, внесеними Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. -№20. -Ст. 313).
1. Обектчвна сторона злочину вияваяуться в тому, що особа,
засуджена до позбавлення права займати певнi посади чи займатися
певною дiяльнiстю: а) продовжуу залишатись на цiй посадi або
займатись забороненою дiяльнiстю або б) протягом строку покарав-
ня влаштовууться на зазначену посаду чи розпочинау займаткь
забороненою для неє дiяльнiстю, приховуючи факт заборони.
Злочин у закiнченим з моменту вчинення зазначених дiянь.
2. Розглядуваний злочин мау триваючий характер. Вiн вва-
жауться припиненим з моменту закiнчення строку, на який
покарання було призначене, або з моменту, коли оса припиняу
займати певну посаду або займатися дiяльнiстю, ii єй були
забороненi вироком суду, за власною iнiцiативою або за
рiшенням службовоє особи.
3. Субвктшна сторона злочину характеризууться прямiм
умислом: особа усвiдомлюу, що займау посаду або займауться
дiяльнiстю, якими єй займатись заборонено за вироком суду, i
бажау цього. Мотиви злочину можуть бути рiзнi: зневага до
судового вироку, корисливi спонукання тощо.
4. Субвкт злочину - особа, засуджена за вироком суду до позбав-
лення права займати певнi посади або займатися певною дiяльнiспо.
5. Якщо розглядуваний злочин вчинюу особа, яка пiдмовма
службову особу не виконувати вирок суду, П дiє утворинот>
сукупнiсть злочинiв, передбачених ст. 183, ч.5 ст.19 i ст. 176.
У випадках, коли особа, що позбавлена права займати пе-i
посади або займатися певною дiяльнiстю, для того, щоб уникнутi
виховання вироку, використовуу пiдробленi документи, єє дД
квалiфiкуються за сукупнiстю злочинiв - за ст. 183 i ст. 194.
Стаття 183.3л1сна непокора вимогам
адмiнiстрацiє виправно-трудо-
воє установи
Злiсна непокора законним вимогам адмiнiстрацiє
виправно-трудовоє установи або Iнша протидiя
дмТнiстрацIГ у здiйсненнi єє функцiй особою, яка
дiдбува покарання в мiсцях позбавлення волi, якщо ця
особа за порушення вимог режиму вiдбування покаран-
ня пiддавалася протягом року стягненню у виглядi пере-
ведения в примiщення камерного типу (одиночну каме-
ру) або переводилася в тюрму, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
ТI ж дiє, вчиненi особливо небезпечним рецидивiстом
або особою, засудженою за тяжкий злочин, -
караються позбавленням водi на строк вiд одного
року до пяти рокiв.
(Ст. 18Р Кодекс доповнено Указом вiд 23 вересня 1983 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №40. - Ст. 807).
1. Найбiльш суворими мiрами стягнення, якi застосовуються
до осiб, що засудженi до позбавлення волi, за порушення вимог
режиму вiдбування покарання, у: переведения засуджених, що
утримуються у виправно-трудових колонiях загального, посиле-
ного та суворого режиму в примiщення камерного типу на строк
до шести мiсяцiв, у колонiях особливого режиму - у одиночнi
камери на строк до одного року, у тюрмах - на суворий режим у
межах вiд двох до шести мiсяцiв, переведення засуджених, якi
утримуються у звичайних жилих примiщеннях колонiє особливо-
го режиму, в примiщення камерного типу у тiй же колонiє (статтi
29,67 ВТК).
2. До представникiв адмiнiстрацiє виправно-трудовоє установи,
якi мають право предявляти вимоги до засуджених i за злiсну
непокору котрим настау вiдповiдальнiсть за ст.183, вiдносяться
посадовi особи виправно-трудовоє установи, якi на пiдставi ст.71
ВТК мають право накладання на засуджених дисциплiнарних
стягнень (начальник ВТУ, вищестоящi начальники, а також
заступники начальника ВТУ, начальник загону).
Непокора iншим особам не мiстить складу злочину, передба-
ченого ст. 183. За такi дiє може наставати дисциплiнарна
вiдповiдальнiсть згiдно зi ст.67 ВТК (п.22 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 березня 1993 р. №2 "Про судову
практику в справах про злочини, повязанi з порушеннями
режиму вiдбування покарання в мiсцях позбавлення волi").
3. У звязку з тим, що згiдно зi ст.71 ВТК переведення
засуджених до примiщення камерного типу (одиночну камеру)
здiйснюуться за мотивованою постановою начальника колонiє,
погодженою з спостережною комiсiую Ради народних депутатiв,
судам слiд перевiряти, чи виносилась така постанова та чи була
вона погоджена з спостерехною комiсiую. Погодхення зазначе-
ноє комiсiє повинно бути пiдтверджене вiдповiдним протоколом II
засiдання та рiшенням з цього питання.
Якщо засiдання спостерехно! комiсiє з приводу переведення
особи до примiщення камерного типу (одиночноє камери) не
проводилося, суд визнау таке переведения не обгрунтованим
(п.25 згаданоє постанови).
4. Вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин настау за:
1) злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або 2) iншу
протидiю у здiйсненнi єє функцiй.
5. Пiд злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє ВТУ слiд
розумiти вiдкриту вiдмову засудженого вiд виконання конк-
ретних законних вимог представника адмiнiстрацiє ВТУ, який в
силу свого службового становища мав право предявити таку
вимогу, а засуджений був зобовязаний i мiг iє виконати, але
умисно не виконав (наприклад, вiдмовлявся вiд роботи без
поважних причин, не виконав вимог про припинення порушеннi
режиму вiдбування покарання, неодноразово безпричинно
вiдмовлявся вiд виконання законних вимог адмiнiстрацiє, демон--
стративнiсть, зухвалiсть такоє вiдмови).
Порушення засудженим режиму утримання в ВТУ не мiстить
ознаки злiснсД непокори, якщо представник адмiнiстрацiє ВТУ
не звертався до засудженого з конкретними вимогами з цього
приводу (п. 16 постанови).
6. Iнша протидiя адмiнiстрацiє ВТУ у здiйсненнi єє функцiй
може полягати в навмисних дiях засудженого, спрямованих на
перешкоду нормальнiй працi засуджених або проведенню заходiв
адмiнiстрацiє згiдно з правилами внутрiшнього розпорядку ВТУ.
Зокрема, за цiую ознакою слiд квалiфiкувати, за наявностi
необхiдних ознак злiсноє непокори, дiє засуджених, якi були
органiзаторами та активними учасниками страйкiв у ВТУ.
Не у злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє або Цщою
протидiую єй порушення форми одягу, запiзнення до шикутня
та аналогiчнi малозначнi порушення (п. 17 постанови).
7. Субуктам злочину у особа, яка за рiшенням суду засуджена
i вiдбувау покарання у ВТК загального, посиленого, суворого або
особливого режиму, мала стягнення у виглядi переведения до
примiщення камерного типу (одиночну камеру) або на тюремие
увязнення i протягом року пiсля звiльнення вчинила злiсну непо-
кору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ чи iншу протидiю єй. Не у
субуктами злочину засудженi, якi вiдбувають покарання в тюрю.
Особа, якiй за вироком суду вiдбування частини покарання уло
призначене у тюрмi, пiсля переведення до ВТУ (колонiє) може бути
субуктом розглядуваного злочину (п.18 постанови). Засудженi, якi
вiдбувають покарання у виховно-трудових колонiях, субуктами
цього злочину бути не можуть (п.21 постанови).
Враховуючи, що згiдно зi ст.70 ВТК заборонено переводити у
примiщення камерного типу жiнок, якi мають при собi грудних
дiтей, а також звiльнених вiд роботи вагiтних, зазначенi категорiє
жiнок не можуть бути суоуктами розглядуваного злочину, за
винятком тих, яких переводили на тюремне увязнення (п.20
постанови).
8 Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли особа, ака
не довше ак пiк тому за порушення вимог режиму вiдбування
покаоання пiддавалася стягченню у виглядi перезедення в
приiщенчя камерного типу (одиночну камеру) або переводила-
ся ч ТЮРМУ, знову порушила режим у виглядi злiсноє непокори
дзконним вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або iншоє протидiє
адмiнiстрацiє у здiйсненнi єє функцiй.
9 Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона робить порушення, зазна-
ченi V диспозицiє ст. 18, i бажау цього. Мотиви дiяння на
квалiфiкацiю не впливають.
10. Особливо небезпечний рецидивiст (ст.26) або особа, яка
засуджена за тяжкий злочин (ст.7), не можуть бути притягнутi
до вiдповiдальностi за ч.2 ст. 183 якщо вiдносно них до вчинення
злiсноє непокори чи iншоє протидiє адмiнiстрацiє ВТУ протягом
року не застосовувались такi дисциплiнарнi стягнення, як пере-
ведення до примiщення камерного типу (одиночну камеру) або
тюремне увязнення (п. 19 постанови).
II. Злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ, вчинену за-
судженим, який вiдсувау покарання, визначене за сукупнiстю
злочинiв (вирокiв), з яких хоча б один вiднесений законом до
тяжких, належить квалiфiкувати за ч.2 ст.183 (п.28 постанови).
12. Захоплення заложникiв i наступна злiсна непокора вимо-
гам адмiнiстрацiє ВТУ про єх звiльнення, за наявностi iнших
необхiдних ознак злочину, передбаченого ст. 183, пiдлягають
квалiфiкацiє за ст.123 та ст.183 (п.II постанови).
IЗ. Якщо особа засуджена за ст. 183 за дiє, якi вона вчинила пiд
час незаконного позбавлення волi, вирок пiдлягау скасуванню, а
справа закриттю на пiдставi п.2 ст.б КПК за вiдсутнiстю в дiях
складу злочину (абз.I п.15 постанови вiд 26 березня 1993 р. №2).
Стаття 183. Незаконна передача заборонених
предметiв особам, яких тримають
у виправно-трудових установах,
слiдчих iзоляторах, лiкувальнотру-
дових i лiкувально-виховних
профiлакторiях
Прихована вiд огляду передача або спроба передачi
будь-яким способом особам, яких тримають у виправ-
но-трудових установах, слiдчих iзоляторах, лiкувально-
трудових або лiкувально-виховних профiлакторiях, ал-
когольних напоєв, лiкарських та Iнших засобiв, що
викликають одурманювання, а так само iнших заборо-
нених для передачi предметiв, вчинена пiсля накладен-
ня адмiнiстративного стягнення за такi ж дiє, або систе-
матично, або у великих розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
вона погодхена з спостерехною комiсiую. Погодхення зазначе-
ноє комiсiє повинно бути iвдтвердхене вiдаовiдним протоколом 5
засiдання та рiшенням з цього питания.
Якщо засiдання сностерехно! комiсiє з приводу переведення
особи до примiщення камерного типу (одиночноє камери) не
провадилося, суд визнау таке переведення не обгрунтованим
(п.25 згаданоє постанови).
4. Вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин настау за:
1) злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або 2) iншу
протидiю у здiйсненнi ЄЄ функцiй.
5. Пiд злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє ВТУ слiд
розумiти вiдкриту вiдмову засудхеного вiд виконання конк-
ретних законних вимог представника адмiнiстрацiє ВТУ, який в
силу свого слухбового становища мав право предявити таку
вимогу, а засудхений був зобовязаний i мiг єє виконати, але
умисно не виконав (наприклад, вiдмовлявся вiд роботи без
повахних причин, не виконав вимог про припинення порушення
рехиму вiдбування покарання, неодноразово безпричинно
вiдмовлявся вiд виконання законних вимог адмiнiстрацiє, демон-
стративнiсть, зухвалiсть такоє вiдмови).
Порушення засудхеним рехиму утримання в ВТУ не мiстить
ознаки злiсшй непокори, якщо представник адмiнiстрацiє ВТУ
не звертався до засудхеного з конкретними вимогами з цього
приводу (п. 16 постанови).
6. Iнша протидiя адмiнiстрацiє ВТУ у здiйсненнi єє функцiй
мохе полягати в навмисних дiях засудхеного, спрямованих на
перешкоду нормальнiй працi засудхених або проведенню заходiв
адмiнiстрацiє згiдно з правилами внутрiшнього розпорядку ВТУ.
Зокрема, за цiую ознакою слiд квалiфiкувати, за наявностi
необхiдних ознак злiсноє непокори, дiє засудхених, якi були
органiзаторами та активними учасниками страйкiв у ВТУ.
Не у злiсною непокорою вимогам адмiнiстрацiє або Цюю
протидiую єй порушення форми одягу, запiзнення до шикутня
та аналогiчнi малозначнi порушення (п. 17 постанови).
7. Субуктам злочину у особа, яка за рiшенням суду засудхена
i вiдбувау покарання у ВТК загального, посиленого, суворого або
особливого рехиму, мала стягнення у виглядi переведения до
примiщення камерного типу (одиночну камеру) або на тюремне
увязнення i протягом року пiсля звiльнення вчинила злiсну непо-
кору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ чи iншу протидiю єй. Не у
суоуктамн злочину засудхенi, якi вiдбувають покарання в тюрмi.
Особа, якiй за вироком суду вiдбування частини покарання було
призначене у тюрмi, пiсля переведення до ВТУ (кодонiє) мохе бути
субуктом розглядуваного злочину (п.18 постанови). Засудхенi, якi
вiдбувають покарання у виховно-трудових колонiях, субуктами
цього злочину бути не мохуть (п.21 постанови).
Враховуючи, що згiдно зi ст.70 ВТК заборонено переводити у
примiщення камерного типу хiнок, якi мають при собi грудних
дiтей, а такох звiльнених вiд роботи вагiтних, зазначенi категорiє
хiнок не мохуть бути субуктами розглядуваного злочину, за
винятком тих, яких переводили на тюремне увязнення (п.20
постанови).
8 Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли особа, ака
не зовше ак пiк тому за порушення вимог режиму вiдбування
пскаоання пiддавалася стятченню у виглядi перезедення в
прищенчя камерного типу (одиночну камеру) або переводила-
ся в ТЮРМУ, знову порушила режим у виглядi злiсноє непокори
законним вимогам адмiнiстрацiє ВТУ або iншоє протидiє
адмiнiстрацiє у здiйсненнi єє функцiй.
ч Субукпшвш сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що вона робить порушення, зазна-
ченi V диспозицiє ст. 183, i бажау цього. Мотиви дiяння на
квалiфiкацiю не впливають.
10. Особливо небезпечний рецидивiст (ст.26) або особа, яка
засудхена за тяхкий злочин (ст.7), не мохуть бути притягнутi
до вiдповiдальностi за ч.2 ст. 183, якщо вiдносно них до вчинення
злiсноє непокори чи iншоє протидiє адмiнiстрацiє ВТУ протягом
року не застосовувались такi дисциплiнарнi стягнення, як пере-
ведення до примiщення камерного типу (одиночну камеру) або
тюремне увязнення (п. 19 постанови).
II. Злiсну непокору вимогам адмiнiстрацiє ВТУ, вчинену за-
судженим, який вiдсувау покарання, визначене за сукупнiстю
злочинiв (вирокiв), з яких хоча 6 один вiднесений законом до
тяжких, належить квалiфiкувати за ч.2 ст.183 (п.28 постанови).
12. Захоплення заложникiв i наступна злiсна непокора вимо-
гам адмiнiстрацiє ВТУ про єх звiльнення, за наявностi iнших
необхiдних ознак злочину, передбаченого ст. 183, пiдлягають
квалiфiкацiє за ст.123 та ст.183 (п.II постанови).
IЗ. Якщо особа засуджена за ст. 183 за дiє, якi вона вчинила пiд
час незаконного позбавлення волi, вирок пiдлягау скасуванню, а
справа закриттю на пiдставi п.2 ст.б КПК за вiдсутнiстю в дiях
складу злочину (абз.I п.55 постанови вiд 26 березня 1993 р. №2).
Стаття 183. Незаконна передача заборонених
предметiв особам, яких тримають
у виправно-трудових установах,
слiдчих iзоляторах, лiкувально-тру-
дових i лiкувально-виховних
профiлакторiях
Прихована вiд огляду передача або спроба передачi
будь-яким способом особам, яких тримають у виправ-
но-трудових установах, слiдчих Iзоляторах, лiкувально-
трудових або лiкувально-виховних профiлакторiях, ал-
когольних напоєв, лiкарських та Iнших засобiв, що
викликають одурманювання, а так само iнших заборо-
нених для передачi предметiв, вчинена пiсля накладен-
ня адмiнiстративного стягнення за такi ж дiє, або систе-
матично, або у великих розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Ст. 18 Кодекс доповнено Указом вiд 1 грудня 1987 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125