При ухиленнi вказаних осiб вiд
виконання обовязку по утримуванню дiтей кошти для цього стягу-
ються з них в судовому порядку.
3. Цивiльнi справи про стягнення алiментiв на утримування дiтей
(згiдно iз змiнами i доповненнями, внесеними до Закону "Про
судоустрiй Украєни" та ЦПК Украєни ЗакономУд 17 че{дня 1992 р.)
розглядаються суддею одноособове (Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни. - 1992. - №35. - Сг.508). Колегiальний розглад таких справ
може мати мiсце лише у разi надiслання справи судом касацiйноє
або наглядовоє iнстанцiє при скасуваннi рiшення i направленнi
справи на новий розгляд у звязку з єє складнiстю (ч.З ст.124 ЦПК
в редакцiє Закону вiд 22 квiтня 1993 р. // Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1993. - №22. - Ст.228).
Рiшення суддi чи суду про обовязок особи сплачувати алiменти
на утримування неповнолiтнiх дiтей у необхiдною умовою притяг-
нення до вiдповiдальностi за злiсне ухилення вiд сплати алiментiв.
Для притягнення до вiдповiдальностi батькiв за злiсне ухилення
вiд утримування неповнодiтнiх або непрацездатних дiтей, <кi пере-
бувають на єх утримуваннi, рiшення судцi чи суду не обовязкове.
4. Неповнолiтнi дiти - дiти, якi не досягли 18 рокiв. Непра-
цездатнi повнолiтнi дiти - дiти, визнанi iнвалiдами 1 чи II групи,
або тi, якi досягли пенсiйного вiку. Непрацездатнiсть дiтей може
.бути постiйною або тимчасовою.
5, Ухиленням вiд сплати алiментiв буде як пряма вiдмова вiд
сплати встановлених рiшенням суду або постановою суддi
алiментiв, так i рiзнi дiє (бездiяльнiсть) особи, яка повинна єх
сплачувати, спрямованi на повне чи часткове ухилення вiд єх
сплати: змiна мiсця роботи чи проживання, приховування видiв
заробiтку доходу), якi згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв
ч.,""тптг Моi4й пiд єй лттпго 1993 п. "Про види заробiтку
Украєни №146 вiд 26 лютого 1993 р. "Про види
~~ ----1 -м" ..IттаVДГIIТГпi
(доходу), що пiдлягають облiковi при вiдрахуваннi алiментiв"
(ЗП Украєни. - 1993. - №8. - Ст.iбi) пiдлягають облiковi при
вiдрахуваннi алiментiв i з яких повиннi вони утримуватись,
звiльнення з роботи та iншi дiє, що свiдчать про намiри особи
повнiстю чи частково ухилитись вiд сплати алiментiв.
6. Пiд ухиленням батькiв вiд утримування неповнолiтнiх
або непрацездатних дiтей, якi перебувають на єх утриманнi,
слiд розумiти вiдмову батькiв повнiстю або частково надавати
таким дiтям необхiднi кошти, пiклуватися про них, створювати
належнi умови для проживання.
7. Ухилення вiд сплати алiментiв на утримування дiтей та
ухилення батькiв вiд утримування неповнолiтнiх або непрацез-
датних дiтей, якi перебувають на єх утриманнi, для визнання його
злочином повинно бути злiсним. Питання про визнання ухилен-
ня злiсним мау вирiшуватись в кожному конкретному випадку
окремо з врахуванням всiх обставин справи. При цьому повиннi
враховуватись, зокрема, його тривалiсть, способи ухилення,
вплив на матерiальний стан дитини, його мотиви, сiмейний i
матерiальний стан особи, яка ухиляуться.
8. Субуктивна сторона злочинiв характеризууться прямим
умислом. Мотиви єх вчинення на квалiфiкацiю не впливають, але
повиннi враховуватись при призначеннi покарання. Як правило,
мотиви вчинення розглядуваних злочинiв корисливi.
9. Субуктом злiсного ухилення вiд сплати алiментiв на
утримування дiтей можуть бути, крiм батькiв, також особи, якi
рiшенням суду або постановою суддi у вiдповiдностi з ст.95 КШС
зобовязанi сплачувати кошти на утримування дiтей (алiменти)
(див. п.2 коментаря до цiує статтi).
Субуктом злiсного ухилення батькiв вiд утримування непов-
нолiтнiх або непрацездатних дiтей, котрi перебувають на єх
утриманнi, у осоои, якi органами запису актiв громадянського
стану в книзi запису актiв громадянського стану записанi як
кровнi батьки за походженням: а) при реустрацiє народження
дитини вiд певних батькiв, коли вони перебувають мiж собою в
шлюбi; б) добровiльного визнання батькiвства дитини батьком,
який не перебувау в шлюбi з єє матiрю; в) встановлення
батькiвства судом, коли батько заперечуу батькiвство. Крiм того,
субуктами цього злочину можуть бути також усиновителi.
Стаття 115. Зловживання опiкунськими правами
змишення iвдогiчмк даси без мгощу
допопкхи
Використання опiки з корисливою метою на шкоду
пiдопiчному (заняття жилоТ площi) використання май-
на, яке аалмшилося пiсля смертi батькiв, тощо) або
залишення пiдопiчних дiтей без нагляду I необхiдноє
матерiальноє допомоги -
карауться виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -Не4. -Ст. 50).
1. Для виховання неповнодiтнiх дiтей, якi внаслiдок смертi
батькiв, позбавдення батькiвських прав, хвороби батькiв чи з iнших
иричян залишилися без батькiвського пiхлування, та для захисту
особистих i манноврх прав цих дiтей, а також для захисту особистих
i майнових прав та iнтересiв повнолiтнiх осiб, якi за станом здоровя
не можуть самостiйно здiйснювати своє права i виконувати
обовязки, згiдно з статтями 128, 129 КШС органами виконавчоє
влади (державними адмiнiстрацiями чи виконавчими комiгетамв)
може встановлюватись щодо таких осiб опiха або пiклування.
2. Пiдопiчнi - особи, над якими встановлено опiку або
пiклування. Опiка встановлюуться над неповнолiтнiми, якi не
досягли пятнадцяти рокiв, i над громадянами, визнаними судом
недiуздатними внаслiдок душевноє хвороби або недоумства.
Пiклування встановлюуться над неповнолiтнiми вiком вiд
пятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв i над громадянами, визнаними
судом обмежено дiуздатними внаслiдок зловживання спиртними
напоями або наркотичними засобами. Пiклування також може
бути встановлено над особами, якi за станом здоровя не можуть
самостiйно захищати своє права.
3. Обуктивна сторона злочину виражауться у:
1) використаннi опiки з корисливою метою на шкоду
пiдопiчному або 2) залипенш пiдопiчних дiтей без нагляду i
необхiдноє матерiальноє допомоги.
Пiд використанням опiки з корисливою метою на шкоду
пiдопiчному слiд розумiти будь-якi дiє (бездiяльнiсть)ошкуна
(пiклувальника), якими пiдопiчним заподiюуться матерiальна
шкода. Найбiльш поширенi 1 них перерахованi безпосередньо в -
ст. 115: а) заняття жилоє площi; б) використання майна, яке
залишилось пiсля смертi батькiв. Використанням опiки з
корисливою метою буде також привласнення чи розтрата майна,
яке належить пiдопiчному, використання доходiв пiдопiчних
(пенсiй, допомога або алiментiв. Iнших поточних надходжень або
доходiв вiд майна, що єм належить) для задоволення власних
потреб, вселення за плату на жилу площу пiдопiчних iнших осiб,
укладення вiд iменi пiдопiчних невигiдних для них угод тощо.
Згiдно з ст. 143 КШС опiкуни i пiклувальники над непов-
нолiтнiми зобовязанi виховувати пiдопiчних, пiклуватися про єх
здоровя, фiзичний i моральний розвиток, навчання, готувати iх
до працi, захищати єх права i iвтересв. Невиконання цих
обовязкiв опiкуном чи пiклувальником утворюу обуктивну сто-
рону залишення пiдопiчних дiтей без нагляду i необхiдноє ма-
терiальноє допомоги.
<Э4В
I
i
Ч.i
4. Злотаи вважауться закiитним з моменту вчюення
опiкуном чи пiклувальником дiй (або невчавення неоомдних
дiй), вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 115, незалежно вiд
наслiдкiв, тр вони спричинили для пiдопiчного.
5. Субвашш сторона злочину хараiстеризуутьоiисною
виною, а при виюристаннi опiки на ШКОДУ пiдопiчному обовязко-
вою ознаюю суективи> сторони у корислива мета, тобто отриман-
ня вигадi маЛвового характеру за рахунок пiдопiчного.
6. Субисмом злочину у особи, якi у встановленому законом
порядку прюваченi ошкунами чи пiклувальниками.
Стаття 115. Розгопошемм таемни усиновяення
Розгояошеиня та-яиицi усиновлення проти волi
усииомггма -
кар-тмя виправними роботами на отрок до двох
рокiв, або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв,
або громадською доганою.
(Ст. 1ЄУ Кодекс доповнено Указом вiд 28 серпня 1970 р. //
Вiдомостi ВерховноєРади УРСР. -1970. -№36, - Ст.285).
(Iз зияшмч, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
i. ?(яVя>е< таадяi уцiишщвиня iерiдво дризвопшь до тяжких
сiмй1ихi(хявпихравеiкояфиiкгiв,розяиу(аййнихвдиосиита
iнших
р(вгодтеiцяво<нвдуснаiвжiниаiфоiиюяiуеиноиiиеяя.Усiiж)й)дi-
ня згiдао з КШСяопуаавися лигне щодо аеаовнаапяiх фея i в єх
iнтересах в яврвдку, передбаявнону аагаями 101-I 16.
2. Згiдви) > ст. 112 КЩС таумниця усиноияеяия охорсяюуться
законом. Ве> згоди усииовитедiвг а в разi єх смертi без згоди
органiв 04).> i пiклувавия забороняуться оовiдомляти будь-якi
вiдомостi про усииоддеяня, а також видавати виписки з книг
запису актiв громадянського стану, з яких було 6 видно, що
усиновятеяi не у кровними батьками усиновленого. Для заоезиб-
чення таумницi усиновлення на прохання усиаовитедя може бути
змiнено мiсце i дату народження дитини.
3. Розголошення таумницi усиновлення з обуктивноє сто-
рони характеризууться протиправнiм повiдомленням без згоди
усиновителiв будь-яким способом iншим особам вiдомостей про
те, що усиновителi не у кровними батьками усиновленого. Для
настання вiдповiдальностi не мау значення, яким способом (усно,
письмово тощо) i яким особам розголошена таумниця усиновлен-
ня. Найбiльшу суспiльну небезпеку становлять випадки розго-
лошення таумницi усиновлення самому усиновленому.
4. Обовязкова умова вiдповiдальностi за ст. 115 - вiдсутнiсть
згоди усиновителя на розголошення таумницi усиновлення.
Злочин буде i в разi розголошення таумницi усиновлення зi згоди
одного з усиновителiв проти водi iншого усиновителя.
5. Злочин вважауться закiнченим з моменту, ксяи вiдомостi про
усиноваеннв доведенi до вiдома iнших осiб незалежно вiд наслiдкiв.
6. Субекпшянв сторона злочину характеризууться прямим
умиспом.отиви розгожмлення таумницi усигхжжннядпя квалiфiкацiє
значення не мають.
7. Субуктам злочину може бути будь-яка особа, яка досягла
16 рокiв, незалежно вiд того, з яких джерел єй стали вiдомi
вiдомостi про усиновлення даноє особи. Субуктом злочину може
бути i один iз усиновителiв, якщо на розголошення таумницi
усиновлення нема згоди iншого усиновителя.
Стаття 116. Ухилення вiд сплати коштiв на
утримування непрацездатних батькiв
Злiсне ухилення вiд сплати встановлених рiшенням
суду коштiв на утримування непрацездатних батькiв -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або громадською доганою.
1. Згiдно з ст.81 КШС повнолiтнi дiти зобовязанi утримувати
непрацездатних батькiв, якi погребують матерiальноє допомога, i
пiклуватися про них. У разi ухилення вiд виконання вказаних
обовязкiв за рiшенням суду на користь батькiв з повнолiтнiх дiтей
можуть стягуватись алiменти у твердiй грошовiй сумi. При визна-
ченнi розмiру алiментiв враховуються матерiальний i сiмейний стан
кожного з батькiв i дiтей. Останнi можуть бути звiльненi ввд
обовязку утримувати своєх батькiв, якщо буде встановлено, що
батьки ухилялися вiд виконання батькiвських обовязкiв.
Пiд рiшенням суду про сплату коштiв на утримування батькiв
слiд розумiти постанову суддi про стягнення алiментiв на користь
батькiв з повнолiтнiх дiтей, оскiльки цивiльнi справи цiує кате-
горiє згiдно з ч.I ст. 124 ЦПК (iз змiнами, внесеними Законами
вiд 17 червня 1992 р. та вiд 22 квiтня 1993 р.//Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №35. - Ст.508; 1993. - №22.
- Ст. 228), розглядаються суддею одноособове.
2. Непрацездатнi батьки - це батьки, якi досяглi пенсiiвого
вiку, а також iнвалiди 1 i II груп.
3. Злiсне ухилення - див. п.7 коментаря до ст.114.
4. Постанова суддi про стягнення алiментiв з дiтей на користь
непрацездатних батькiв у обовязковою умовою притягнення до
вiдповiдальностi за ст. 116.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом.
6. Субукт злочину - повнолiтня особа, яка згiдно з запасом
органiв загсу визнана кровною дитиною або була усиновлена у
встановленому законом порядку.
Стаття 117. Згвалтування
Згвалтування, тобто статевi зносини з застосуванням
фiзичного насильства, погрози або з використанням
безпорадного стану потерпiлоє, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв.
Згвалтування, вчинене особою, яка ранiше вчинила
такий злочин,-
карауться позбавленням волi на строк вiд п яти до де-
сяти рокiв.
Згвалтування, вчинене групою осiб, або згвалтування
неповнолiтньоє -
карауться позбавленням волi на строк вiд п яти до
пятнадцяти рокiв.
Згвалтування, вчинене особливо небезпечним
рецидивiстом, аботаке, щоспричинилоособливотяжкi
наслiдки, а так само згвалтування малолiтньоє -
карауться позбавленням волi на строк вiд восьми до
пятнадцяти рокiв.
(ВредакцiТУказувiд26сiчня 1980 р. //Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР. - 1980. -№24. -Ст. 430).
(Iз змiнами, внесеними Законами вiд 6 березня 1992 р. ,
17 червня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №23. - Ст. 337; 1992. -№35. -Ст. 511).
I. Згвотпувонням у вчинення статевого акту чоловiка з жiнкою
природним способом iз застосуванням фiзичного насильства, пог-
рози або з використанням безпорадного стану потерпiлоє.
Потерпiлою вiд цього злочину може бути тiльки жiнка,
незалежно вiд єє попередньоє поведiнки (в т.ч. i аморальноє) та
стосункiв з субуктом злочину (перебування з ним у фактичному
чи юридичному шлюбi).
2. Даний у законi перелiк неправомiрних дiй, якi за наявностi
хоча б однiує з них ооумовдюють факт згвалтування (застосу-
вання фiзичного насильства, погрози або використання безпо-
радного стану потерпiлоє), у вичерпним. Тому дiє особи, яка
домоглася згоди потерпiлоє на статевий акт шляхом зловживання .
довiрям, наприклад, обiцянки укласти шлюб, не можуть розгля-
датися як згвалтування.
Згвалтування вважауться закiнченим злочином з моменту
початку насильницького статевого акту. Закiнчення
насильником статевого акту у фiзiологiчному розумiннi для
визнання згвалтування закiнченим не вимагауться (абз.З п.б
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд IТ березня
1992 р. №4 "Про судову практику у справах про згвалтування
та iншi статевi злочини" //Бюлетень...- С.83-84).
3. Фiзичне насильство при згвалтуваннi може мати дiапазон
вiд утримання силою потерпiлоє до позбавлення єє життя.
Застосування сили до потерпiлоє без заподiяння єй тiлесних
ушкоджень або заподiяння єй легких чи середньоє тяжкостi
тiлесних ушкоджень квалiфiкууться за ч.I ст. 117. Додатковоє
квалiфiкацiє за iншими статтiйш про злочини проти особи в
такому разi не потрiбно (п.7 постанови).
4. Пiд погрозою, що застосовууться як засiб подолання опору
потерпiлоє, слiд розумiти єє залякування висловлюваннями, жес-
тами чи iншими дiями про застосування фiзичного насильства до
самоє потерпiлоє чи до єє родичiв (наприклад, до дитини), а так
само про знищення або пошкодхення майна потерпiлоє чв 5
родичiв, погрозу розголошення вiдомостей, що ганьблять честь i
гiднiсть потерпiлоє. В усякому разi погроза повинна сприйматись
як реальна. Вона може сприйматися саме так, виходячи з обста-
новки, що склалася (оточення потерпiлоє групою осiб, глухе i
безлюдне мiсце, нiчний час, зухвале, грубе i настирливе дома-
гання вступити в статевий звязок тощо). Погроза вбивством
повнiстю охоплюуться складом злочину, передбаченого ст. 117, i
додатковоє квалiфiкацiє заст. 100 не погреоуу (п.8 постанови),
5. Згвалтування слiд визнавати вчиненим з використанням
безпорадного стану потерпiлоє у вкладках.колк вона за свош
фiзичним або психiчним станом (малолiтнiй вiк, фiзичнi
вадн,розлад душевноє дiяльностi, хворобливий або непритомний
стан тощо) не могла розумiти характеру i значення вчинюваних
з нею дiй або не могла чiшити опiр насильнику, який мiг i
повинен був усвiдомлювати, що потерпiла перебувау саме в
такому станi (п.9 постанови).
Для визнання згвалтування вчиненим з використанням безпо-
радного стану потерпiлоє внаслiдок алкогольного, наркотичного
спянiння або дiє на єє органiзм отруйних, токсичних та iнших
сильнодiючих речовин не мау значення, чи винний призвiв
потерпiлу до такого стану (наприклад, дав наркотик, снотворне
тощо), чи вона знаходилась в безпорадному станi незалежно вiд
його дiй (п. 10 постанови).
6. Однак сам по собi факт скоуння статевого акту з жiнкою,
яка перебувала у станi спянiння, викликаного прийняттям будь-
яких засобiв, не може розглядатись як згвалтування, якщо не
буде доведено, що це спянiння призвело єє до безпорадного стану,
у якому вона не могла розумiти характеру i значення вчиню-
ваних з нею дiй або не могла чинити опiр насильнику.
7. Субсктияш сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що здiйснюу статевий акт з шлерпiлою з
застосуванням фiзичного насильства, погрози або з викорцданням
безпорадного стану потерпiлоє, i бажау цього. Метою згвалтиння у
вчинення статевого акту, мотивами можуть бути бажання зэдодскюнвх
статевоє пристрастi, помста, бажання скомпрометувати жiнку тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
виконання обовязку по утримуванню дiтей кошти для цього стягу-
ються з них в судовому порядку.
3. Цивiльнi справи про стягнення алiментiв на утримування дiтей
(згiдно iз змiнами i доповненнями, внесеними до Закону "Про
судоустрiй Украєни" та ЦПК Украєни ЗакономУд 17 че{дня 1992 р.)
розглядаються суддею одноособове (Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни. - 1992. - №35. - Сг.508). Колегiальний розглад таких справ
може мати мiсце лише у разi надiслання справи судом касацiйноє
або наглядовоє iнстанцiє при скасуваннi рiшення i направленнi
справи на новий розгляд у звязку з єє складнiстю (ч.З ст.124 ЦПК
в редакцiє Закону вiд 22 квiтня 1993 р. // Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1993. - №22. - Ст.228).
Рiшення суддi чи суду про обовязок особи сплачувати алiменти
на утримування неповнолiтнiх дiтей у необхiдною умовою притяг-
нення до вiдповiдальностi за злiсне ухилення вiд сплати алiментiв.
Для притягнення до вiдповiдальностi батькiв за злiсне ухилення
вiд утримування неповнодiтнiх або непрацездатних дiтей, <кi пере-
бувають на єх утримуваннi, рiшення судцi чи суду не обовязкове.
4. Неповнолiтнi дiти - дiти, якi не досягли 18 рокiв. Непра-
цездатнi повнолiтнi дiти - дiти, визнанi iнвалiдами 1 чи II групи,
або тi, якi досягли пенсiйного вiку. Непрацездатнiсть дiтей може
.бути постiйною або тимчасовою.
5, Ухиленням вiд сплати алiментiв буде як пряма вiдмова вiд
сплати встановлених рiшенням суду або постановою суддi
алiментiв, так i рiзнi дiє (бездiяльнiсть) особи, яка повинна єх
сплачувати, спрямованi на повне чи часткове ухилення вiд єх
сплати: змiна мiсця роботи чи проживання, приховування видiв
заробiтку доходу), якi згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв
ч.,""тптг Моi4й пiд єй лттпго 1993 п. "Про види заробiтку
Украєни №146 вiд 26 лютого 1993 р. "Про види
~~ ----1 -м" ..IттаVДГIIТГпi
(доходу), що пiдлягають облiковi при вiдрахуваннi алiментiв"
(ЗП Украєни. - 1993. - №8. - Ст.iбi) пiдлягають облiковi при
вiдрахуваннi алiментiв i з яких повиннi вони утримуватись,
звiльнення з роботи та iншi дiє, що свiдчать про намiри особи
повнiстю чи частково ухилитись вiд сплати алiментiв.
6. Пiд ухиленням батькiв вiд утримування неповнолiтнiх
або непрацездатних дiтей, якi перебувають на єх утриманнi,
слiд розумiти вiдмову батькiв повнiстю або частково надавати
таким дiтям необхiднi кошти, пiклуватися про них, створювати
належнi умови для проживання.
7. Ухилення вiд сплати алiментiв на утримування дiтей та
ухилення батькiв вiд утримування неповнолiтнiх або непрацез-
датних дiтей, якi перебувають на єх утриманнi, для визнання його
злочином повинно бути злiсним. Питання про визнання ухилен-
ня злiсним мау вирiшуватись в кожному конкретному випадку
окремо з врахуванням всiх обставин справи. При цьому повиннi
враховуватись, зокрема, його тривалiсть, способи ухилення,
вплив на матерiальний стан дитини, його мотиви, сiмейний i
матерiальний стан особи, яка ухиляуться.
8. Субуктивна сторона злочинiв характеризууться прямим
умислом. Мотиви єх вчинення на квалiфiкацiю не впливають, але
повиннi враховуватись при призначеннi покарання. Як правило,
мотиви вчинення розглядуваних злочинiв корисливi.
9. Субуктом злiсного ухилення вiд сплати алiментiв на
утримування дiтей можуть бути, крiм батькiв, також особи, якi
рiшенням суду або постановою суддi у вiдповiдностi з ст.95 КШС
зобовязанi сплачувати кошти на утримування дiтей (алiменти)
(див. п.2 коментаря до цiує статтi).
Субуктом злiсного ухилення батькiв вiд утримування непов-
нолiтнiх або непрацездатних дiтей, котрi перебувають на єх
утриманнi, у осоои, якi органами запису актiв громадянського
стану в книзi запису актiв громадянського стану записанi як
кровнi батьки за походженням: а) при реустрацiє народження
дитини вiд певних батькiв, коли вони перебувають мiж собою в
шлюбi; б) добровiльного визнання батькiвства дитини батьком,
який не перебувау в шлюбi з єє матiрю; в) встановлення
батькiвства судом, коли батько заперечуу батькiвство. Крiм того,
субуктами цього злочину можуть бути також усиновителi.
Стаття 115. Зловживання опiкунськими правами
змишення iвдогiчмк даси без мгощу
допопкхи
Використання опiки з корисливою метою на шкоду
пiдопiчному (заняття жилоТ площi) використання май-
на, яке аалмшилося пiсля смертi батькiв, тощо) або
залишення пiдопiчних дiтей без нагляду I необхiдноє
матерiальноє допомоги -
карауться виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -Не4. -Ст. 50).
1. Для виховання неповнодiтнiх дiтей, якi внаслiдок смертi
батькiв, позбавдення батькiвських прав, хвороби батькiв чи з iнших
иричян залишилися без батькiвського пiхлування, та для захисту
особистих i манноврх прав цих дiтей, а також для захисту особистих
i майнових прав та iнтересiв повнолiтнiх осiб, якi за станом здоровя
не можуть самостiйно здiйснювати своє права i виконувати
обовязки, згiдно з статтями 128, 129 КШС органами виконавчоє
влади (державними адмiнiстрацiями чи виконавчими комiгетамв)
може встановлюватись щодо таких осiб опiха або пiклування.
2. Пiдопiчнi - особи, над якими встановлено опiку або
пiклування. Опiка встановлюуться над неповнолiтнiми, якi не
досягли пятнадцяти рокiв, i над громадянами, визнаними судом
недiуздатними внаслiдок душевноє хвороби або недоумства.
Пiклування встановлюуться над неповнолiтнiми вiком вiд
пятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв i над громадянами, визнаними
судом обмежено дiуздатними внаслiдок зловживання спиртними
напоями або наркотичними засобами. Пiклування також може
бути встановлено над особами, якi за станом здоровя не можуть
самостiйно захищати своє права.
3. Обуктивна сторона злочину виражауться у:
1) використаннi опiки з корисливою метою на шкоду
пiдопiчному або 2) залипенш пiдопiчних дiтей без нагляду i
необхiдноє матерiальноє допомоги.
Пiд використанням опiки з корисливою метою на шкоду
пiдопiчному слiд розумiти будь-якi дiє (бездiяльнiсть)ошкуна
(пiклувальника), якими пiдопiчним заподiюуться матерiальна
шкода. Найбiльш поширенi 1 них перерахованi безпосередньо в -
ст. 115: а) заняття жилоє площi; б) використання майна, яке
залишилось пiсля смертi батькiв. Використанням опiки з
корисливою метою буде також привласнення чи розтрата майна,
яке належить пiдопiчному, використання доходiв пiдопiчних
(пенсiй, допомога або алiментiв. Iнших поточних надходжень або
доходiв вiд майна, що єм належить) для задоволення власних
потреб, вселення за плату на жилу площу пiдопiчних iнших осiб,
укладення вiд iменi пiдопiчних невигiдних для них угод тощо.
Згiдно з ст. 143 КШС опiкуни i пiклувальники над непов-
нолiтнiми зобовязанi виховувати пiдопiчних, пiклуватися про єх
здоровя, фiзичний i моральний розвиток, навчання, готувати iх
до працi, захищати єх права i iвтересв. Невиконання цих
обовязкiв опiкуном чи пiклувальником утворюу обуктивну сто-
рону залишення пiдопiчних дiтей без нагляду i необхiдноє ма-
терiальноє допомоги.
<Э4В
I
i
Ч.i
4. Злотаи вважауться закiитним з моменту вчюення
опiкуном чи пiклувальником дiй (або невчавення неоомдних
дiй), вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 115, незалежно вiд
наслiдкiв, тр вони спричинили для пiдопiчного.
5. Субвашш сторона злочину хараiстеризуутьоiисною
виною, а при виюристаннi опiки на ШКОДУ пiдопiчному обовязко-
вою ознаюю суективи> сторони у корислива мета, тобто отриман-
ня вигадi маЛвового характеру за рахунок пiдопiчного.
6. Субисмом злочину у особи, якi у встановленому законом
порядку прюваченi ошкунами чи пiклувальниками.
Стаття 115. Розгопошемм таемни усиновяення
Розгояошеиня та-яиицi усиновлення проти волi
усииомггма -
кар-тмя виправними роботами на отрок до двох
рокiв, або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв,
або громадською доганою.
(Ст. 1ЄУ Кодекс доповнено Указом вiд 28 серпня 1970 р. //
Вiдомостi ВерховноєРади УРСР. -1970. -№36, - Ст.285).
(Iз зияшмч, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
i. ?(яVя>е< таадяi уцiишщвиня iерiдво дризвопшь до тяжких
сiмй1ихi(хявпихравеiкояфиiкгiв,розяиу(аййнихвдиосиита
iнших
р(вгодтеiцяво<нвдуснаiвжiниаiфоiиюяiуеиноиiиеяя.Усiiж)й)дi-
ня згiдао з КШСяопуаавися лигне щодо аеаовнаапяiх фея i в єх
iнтересах в яврвдку, передбаявнону аагаями 101-I 16.
2. Згiдви) > ст. 112 КЩС таумниця усиноияеяия охорсяюуться
законом. Ве> згоди усииовитедiвг а в разi єх смертi без згоди
органiв 04).> i пiклувавия забороняуться оовiдомляти будь-якi
вiдомостi про усииоддеяня, а також видавати виписки з книг
запису актiв громадянського стану, з яких було 6 видно, що
усиновятеяi не у кровними батьками усиновленого. Для заоезиб-
чення таумницi усиновлення на прохання усиаовитедя може бути
змiнено мiсце i дату народження дитини.
3. Розголошення таумницi усиновлення з обуктивноє сто-
рони характеризууться протиправнiм повiдомленням без згоди
усиновителiв будь-яким способом iншим особам вiдомостей про
те, що усиновителi не у кровними батьками усиновленого. Для
настання вiдповiдальностi не мау значення, яким способом (усно,
письмово тощо) i яким особам розголошена таумниця усиновлен-
ня. Найбiльшу суспiльну небезпеку становлять випадки розго-
лошення таумницi усиновлення самому усиновленому.
4. Обовязкова умова вiдповiдальностi за ст. 115 - вiдсутнiсть
згоди усиновителя на розголошення таумницi усиновлення.
Злочин буде i в разi розголошення таумницi усиновлення зi згоди
одного з усиновителiв проти водi iншого усиновителя.
5. Злочин вважауться закiнченим з моменту, ксяи вiдомостi про
усиноваеннв доведенi до вiдома iнших осiб незалежно вiд наслiдкiв.
6. Субекпшянв сторона злочину характеризууться прямим
умиспом.отиви розгожмлення таумницi усигхжжннядпя квалiфiкацiє
значення не мають.
7. Субуктам злочину може бути будь-яка особа, яка досягла
16 рокiв, незалежно вiд того, з яких джерел єй стали вiдомi
вiдомостi про усиновлення даноє особи. Субуктом злочину може
бути i один iз усиновителiв, якщо на розголошення таумницi
усиновлення нема згоди iншого усиновителя.
Стаття 116. Ухилення вiд сплати коштiв на
утримування непрацездатних батькiв
Злiсне ухилення вiд сплати встановлених рiшенням
суду коштiв на утримування непрацездатних батькiв -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або громадською доганою.
1. Згiдно з ст.81 КШС повнолiтнi дiти зобовязанi утримувати
непрацездатних батькiв, якi погребують матерiальноє допомога, i
пiклуватися про них. У разi ухилення вiд виконання вказаних
обовязкiв за рiшенням суду на користь батькiв з повнолiтнiх дiтей
можуть стягуватись алiменти у твердiй грошовiй сумi. При визна-
ченнi розмiру алiментiв враховуються матерiальний i сiмейний стан
кожного з батькiв i дiтей. Останнi можуть бути звiльненi ввд
обовязку утримувати своєх батькiв, якщо буде встановлено, що
батьки ухилялися вiд виконання батькiвських обовязкiв.
Пiд рiшенням суду про сплату коштiв на утримування батькiв
слiд розумiти постанову суддi про стягнення алiментiв на користь
батькiв з повнолiтнiх дiтей, оскiльки цивiльнi справи цiує кате-
горiє згiдно з ч.I ст. 124 ЦПК (iз змiнами, внесеними Законами
вiд 17 червня 1992 р. та вiд 22 квiтня 1993 р.//Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №35. - Ст.508; 1993. - №22.
- Ст. 228), розглядаються суддею одноособове.
2. Непрацездатнi батьки - це батьки, якi досяглi пенсiiвого
вiку, а також iнвалiди 1 i II груп.
3. Злiсне ухилення - див. п.7 коментаря до ст.114.
4. Постанова суддi про стягнення алiментiв з дiтей на користь
непрацездатних батькiв у обовязковою умовою притягнення до
вiдповiдальностi за ст. 116.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом.
6. Субукт злочину - повнолiтня особа, яка згiдно з запасом
органiв загсу визнана кровною дитиною або була усиновлена у
встановленому законом порядку.
Стаття 117. Згвалтування
Згвалтування, тобто статевi зносини з застосуванням
фiзичного насильства, погрози або з використанням
безпорадного стану потерпiлоє, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв.
Згвалтування, вчинене особою, яка ранiше вчинила
такий злочин,-
карауться позбавленням волi на строк вiд п яти до де-
сяти рокiв.
Згвалтування, вчинене групою осiб, або згвалтування
неповнолiтньоє -
карауться позбавленням волi на строк вiд п яти до
пятнадцяти рокiв.
Згвалтування, вчинене особливо небезпечним
рецидивiстом, аботаке, щоспричинилоособливотяжкi
наслiдки, а так само згвалтування малолiтньоє -
карауться позбавленням волi на строк вiд восьми до
пятнадцяти рокiв.
(ВредакцiТУказувiд26сiчня 1980 р. //Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР. - 1980. -№24. -Ст. 430).
(Iз змiнами, внесеними Законами вiд 6 березня 1992 р. ,
17 червня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №23. - Ст. 337; 1992. -№35. -Ст. 511).
I. Згвотпувонням у вчинення статевого акту чоловiка з жiнкою
природним способом iз застосуванням фiзичного насильства, пог-
рози або з використанням безпорадного стану потерпiлоє.
Потерпiлою вiд цього злочину може бути тiльки жiнка,
незалежно вiд єє попередньоє поведiнки (в т.ч. i аморальноє) та
стосункiв з субуктом злочину (перебування з ним у фактичному
чи юридичному шлюбi).
2. Даний у законi перелiк неправомiрних дiй, якi за наявностi
хоча б однiує з них ооумовдюють факт згвалтування (застосу-
вання фiзичного насильства, погрози або використання безпо-
радного стану потерпiлоє), у вичерпним. Тому дiє особи, яка
домоглася згоди потерпiлоє на статевий акт шляхом зловживання .
довiрям, наприклад, обiцянки укласти шлюб, не можуть розгля-
датися як згвалтування.
Згвалтування вважауться закiнченим злочином з моменту
початку насильницького статевого акту. Закiнчення
насильником статевого акту у фiзiологiчному розумiннi для
визнання згвалтування закiнченим не вимагауться (абз.З п.б
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд IТ березня
1992 р. №4 "Про судову практику у справах про згвалтування
та iншi статевi злочини" //Бюлетень...- С.83-84).
3. Фiзичне насильство при згвалтуваннi може мати дiапазон
вiд утримання силою потерпiлоє до позбавлення єє життя.
Застосування сили до потерпiлоє без заподiяння єй тiлесних
ушкоджень або заподiяння єй легких чи середньоє тяжкостi
тiлесних ушкоджень квалiфiкууться за ч.I ст. 117. Додатковоє
квалiфiкацiє за iншими статтiйш про злочини проти особи в
такому разi не потрiбно (п.7 постанови).
4. Пiд погрозою, що застосовууться як засiб подолання опору
потерпiлоє, слiд розумiти єє залякування висловлюваннями, жес-
тами чи iншими дiями про застосування фiзичного насильства до
самоє потерпiлоє чи до єє родичiв (наприклад, до дитини), а так
само про знищення або пошкодхення майна потерпiлоє чв 5
родичiв, погрозу розголошення вiдомостей, що ганьблять честь i
гiднiсть потерпiлоє. В усякому разi погроза повинна сприйматись
як реальна. Вона може сприйматися саме так, виходячи з обста-
новки, що склалася (оточення потерпiлоє групою осiб, глухе i
безлюдне мiсце, нiчний час, зухвале, грубе i настирливе дома-
гання вступити в статевий звязок тощо). Погроза вбивством
повнiстю охоплюуться складом злочину, передбаченого ст. 117, i
додатковоє квалiфiкацiє заст. 100 не погреоуу (п.8 постанови),
5. Згвалтування слiд визнавати вчиненим з використанням
безпорадного стану потерпiлоє у вкладках.колк вона за свош
фiзичним або психiчним станом (малолiтнiй вiк, фiзичнi
вадн,розлад душевноє дiяльностi, хворобливий або непритомний
стан тощо) не могла розумiти характеру i значення вчинюваних
з нею дiй або не могла чiшити опiр насильнику, який мiг i
повинен був усвiдомлювати, що потерпiла перебувау саме в
такому станi (п.9 постанови).
Для визнання згвалтування вчиненим з використанням безпо-
радного стану потерпiлоє внаслiдок алкогольного, наркотичного
спянiння або дiє на єє органiзм отруйних, токсичних та iнших
сильнодiючих речовин не мау значення, чи винний призвiв
потерпiлу до такого стану (наприклад, дав наркотик, снотворне
тощо), чи вона знаходилась в безпорадному станi незалежно вiд
його дiй (п. 10 постанови).
6. Однак сам по собi факт скоуння статевого акту з жiнкою,
яка перебувала у станi спянiння, викликаного прийняттям будь-
яких засобiв, не може розглядатись як згвалтування, якщо не
буде доведено, що це спянiння призвело єє до безпорадного стану,
у якому вона не могла розумiти характеру i значення вчиню-
ваних з нею дiй або не могла чинити опiр насильнику.
7. Субсктияш сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що здiйснюу статевий акт з шлерпiлою з
застосуванням фiзичного насильства, погрози або з викорцданням
безпорадного стану потерпiлоє, i бажау цього. Метою згвалтиння у
вчинення статевого акту, мотивами можуть бути бажання зэдодскюнвх
статевоє пристрастi, помста, бажання скомпрометувати жiнку тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125