Для
квалiфiкацiє вчиненого за ч.2 ст. 161 потрiбно встановити, що
вони застосовувались при вистежуваннi або добуваннi звiрiв i
птахiв.
"Виходячи з того, що вiдповiдно до статей 160, 161, 162 КК.."
i ст.81 КПК... знаряддя злочину, належнi виннiй особi, в тому
числi мисливськi рушницi, риболовнi сiтки, автомашини, човни
й iншi транспортнi та плавучi засоби, за допомогою яких вчиню-
ються чи полегшуються вилов риби, вiдстрiл звiрiв тощо,
пiдлягають конфiскацiє, судам належить всебiчно перевiряти, чи
визнанi вони в установленому порядку знаряддями злочину, чи
приуднанi до справи як речовi докази.
Коли органи дiзнання або попереднього слiдства не вирiшили
питання про визнання транспортних засобiв та iнших предметiв,
застосовуваних при браконьурствi, знаряддями злочину, суд
стосовно до п.9 ст.242 КПК... може вжити заходiв до вирiшення
питання про визнання єх знаряддями злочину" (п. 14 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1).
6, Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
або необережною виною. Мотиви можуть бути рiзними, вони на
квалiфiкацiю вчиненого не впливають, а можуть бути лише
врахованi судом при призначеннi покарання.
7. Субуктами незаконного полювання у особи, якi досягли
16-рiчного вiку. "Якщо у злочиннi угоди з браконьурами вступають
службовi особи органiв охорони природи чи самi самостiйно вчиню-
ють такi злочини, як незаконне заняття рибним промислом, неза-
конне полювання, незаконна порубка лiсу, вони повиннi нести
вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про охорону природи
i вiдповiдний службовий злочин" (абз.З п.9 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1).
Стаття 162. Незаконне заняття рибним,
звiриним або iншим водним
добувним промислом
Незаконне зняття рибним, звiриним або iншим
водним добувним промислом без належного дозволу,
чи в заборонений час, або в недозволених мiсцях, чм
забороненими способами та знаряддями лову -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв, з конфiскацiую
всього добутого, знарядь лову та плавучих засобiв з ?х
приналежностями або без конфiскацiє.
Те саме дiяння, якщо воно завдало значноє шкоди,
або вчинюване систематично, чи особою, ранiше
судимою за незаконне заняття рибним, звiриним або
Iншим водним добувним промислом,
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами на строк до двох рокiв,
з конфiскацiую майна або без конфiскацiє та з
обовязковою конфiскацiую всього добутого, знарядь
лову та плавучих засобiв з єх приналежностями.
(iз змiнами, внесеними Указами вiд 10 вересня 1962 р. i
12 сiчня 1983 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1962. -
№37. - Ст. 461; 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину визначауться тим, що вiн
завдау шкоди рибним запасам та iншим водним тваринам в
Украєнi хижацьким єх знищенням.
2. Порядок зайняття рибним, звiриним або iншiм водним
добувним промислом регулюуться низкою нормативних актiв,
зокрема: постановами Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 10 жовтня 1958 р.
№1449 "Про вiдтворення i охорону рибних запасiв у водоймах
Украєнськоє РСР" (ЗП УРСР. - 1958. - №10. - Ст. 190; 1979. -
№1. - Ст.IО; 1983. - №10. - Ст.бi), вiд 20 лютого 1970 р. №109
"Про заходи щодо посилення охорони рибних запасiв у водоймах
республiки" (ЗП УРСР. - 1970. - №3. - Сг.ЗО; 1974. -№12.- Ст.75),
вiд 21 липня 1976 р. №350 "Про упорядкування спортивного i
любительского рибальства" (ЗП УРСР. - 1976. - №7. - Ст.ЗI),
вiд 25 жовтня 1981 р. №535 "Про додатковi заходи щодо
посилення охорони рибних запасiв i полiпшенню органiзацiє
любительского i спортивного рибальства", вiд 3 грудня 1973 р.
№548 "Про посилення охорони запасiв цiнних видiв риб i водних
безхребетних в рибогосподарських водоймах республiки" (ЗП
УРСР. - 1974. - №12. - Сг.75), вiд 23 березня 1959 р. №402, якою
затвердженi "Правила використання водойм колгоспiв, радгоспiв
i пiдсобних господарств Украєнськоє РСР" (ЗП УРСР. - 1959. -
№3. - Ст.26).
3. Обуктам злочину у суспiльнi вiдносини, що забезпечують
науково обгрунтоване рацiональне використання i охорону риб i
iнших водних тварин та єх вiдтворення.
Предметом злочину у риби рiзних порiд, дельфiни, раки,
креветки, кальмари, восьминоги та iншi воднi тварини. До пред-
мета водного добувного промислу вiдносяться також деякi
морськi водоростi i морськi трави, якi мають промислове значен-
ня.Такi рослини широко застосовуються як продукти харчуван-
ня, для виробництва добрив, виготовлення медичних препаратiв.
Незаконне заволодiння на свою користь або на користь iнших
осiб рибою, водними тваринами, що не перебувають у станi
природноє свободи, не можуть квалiфiкуватися за ст. 162. Дiє осiб,
винних у незаконному виловi риби, добуваннi водяних тварин,
що вирощуються колгоспами, радгоспами, iншими державними
чи колективними пiдприумствами i органiзацiями в спецiально
влаштованих чи пристосованих водоймах, або заволодiння рибою,
водяними тваринами, вiдловленими цими органiзацiями,
пiдлягають квалiфiкацiє як розкрадання державного чи ко-
лективного майна (див. п. 11 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1 "Про практику розгляду
судами справ про вiдповiдальнiсть за порушення законодавства
про охорону природи" // Бюлетень...- С.176).
Вилов бобра, ондатри, хохулi, видри, якi у хутровими звiрямв,
слiд квалiфiкувати за ст. 161 як незаконне полювання.
4. З обуктивноє сторони злочин виявляуться в дiях якi,
визначенi в ч. I ст. 162 як незаконне заняття рибним, звiринним
або iншим водним добувним промислом без належного дозволу,
або в заборонений час, або в недозволеному мiсцi, або заборо-
неними способами та знаряддями лову.
Злочин у закiнченим з моменту вчинення незаконних дiй
незалежно вiд того, чи була здобута риба або iншi воднi тварини.
При цьому, щоб визнати дiяння злочинним, достатньо встановвп
наявнiсть хоча б одноє з перелiчених ознак.
5. Незаконнiсть заняття рибним, звiриним або iншим водив
добувним промислом мау мiсце при здiйсненнi його без належного
дозволу, у заборонений час, у недозвопених мiсцях, а також
забороненими способами i знаряддями лову.
6. Поняттям промислу охоплюються читiядки вилову риби i
водних тварин з використанням промислових знарядь (сiток, неводiв
тощо). Промислом може бути визнаний як одиничний акт добування
водних живих iстот, так i дiє, що складаються з ряду вольових актiв.
7. Заняття рибним, звiриним або iншим водним добувним
промислом без належного дозволу буде у випадках, коли добу-
вання водних тварин здiйснюуться самовiльно, без отримання права
на промисел. Дозвiл видауться органами рибоохорони у виглядi:
а) власне дозволу; б) бiлету направо вилову риби аоо iнших водшк
тварин; в) угоди на вiдвiд рибопромисловоє дiлянки або водоймища;
г) лiцензiє на спортивний i любительський вилов риби цiнних шщiв.
8. Названий вилов в заборонений час означау, що вiн про-
водиться тодi, коли будь-яке рибальство або заняття iншим
водним добувним промислом заборонено, або в строки, забороненi
для добування певних видiв i в конкретних водоймах. Тає,
забороняуться будь-яке рибальство .у новостворен водоймах -,
до певного розпорядження, а вилов вузькопалого рака - в усiх
водоймах з 20 квiтня до 1 червня.
9. До недозволених для промислу мiсць вiдносяться
тi, де вилов риби або iнших водяних тварин заборонено
взагалi або оомежено певним перiодом часу. Так, в певних
водоймах рибальство зовсiм заооронено (в заповiдниках,
заказниках, в зимувальних ямах тощо), в деяких воно
дозволяуться лише пiсля нересту, а в iнших тiльки допу-
скауться любительский вилов.
10. До заборонених способiв здiйснення указаного промислу
вiдносяться: добування риби або iнших водних тварин iз засто-
суванням вибухових, отруйних речовин, струму високоє напруT,
вогнепальноє зброє тощо.
11. До забороненних знарядь здiйснення промислу рибд або
iнших водних тварин вiдносяться вогнепальна, пневматичва
зброя, остроги, сiтки з дрiбним перерiзом, саморобнi гачком
сiтки, накиднi сiтки i т.п.
12.Пiд незаконним заняттям рибним та iншим водним добувиям
прокислом, що завдало значноє шкоди, слiд розумiти такi
дiє-1) якi завдали шкоди на значну суму; 2) якi призведи до видову
дiйних порiд риби; 3) вилов великоє кiлькостi риби та iнших водяних
тварин; 4) якi призвели до знищення мiсць нересту, i т.п.
При визначеннi розмiру шкоди слiд враховувати такси, перед-
баченi постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 3 грудня 1974 р.
№548 "Про посилення охорони запасiв цiнних видiв риб i
водяних безхребетних у рибогосподарських водоймах рес-
блики" (ЗП УРСР. - 174. - №12. - Ст.75).
iЗ.Си<дие<в>и<н>сiмьозначаувчиненняпередбаченихст.162дiй
три i бiльше разiв, при цьому кожна з них повинна мiстити ознаки
_..до кримiнальноє вщповiдальвостi за ч.2ст.162за ознакою цього
дiяння, вчинюваного систематично (п.8 постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1 "Про практику розгляду
судами справ про вурiовiдальнiсть за порушення законодавства про
охорону природи" // Бюлетень..- С.17а-176).
14. Ранiше судимою визначауться особа, яка мау судимiсть
за ч.I або 2 ст. 162, за умов, що судимiсть не знята i не погашена
в установленому законом порядку.
15. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною
у формi умислу або необережностi.
16. Субуктом злочину у особа, яка досягла 16-рiчного вiку.
Див. також п.б коментаря до ст. 161.
Стаття 162 Незаконне видобування корисних
копалин
Незаконне, тобто з порушенням установленого зако-
ном порядку) видобування громадянами корисних ко-
палин, крiм загальнолоширених, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом вiд трьох до одинадцяти мiнiмальних розмiрiв за-
робiтноє плати, з конфiскацiую незаконно добутого I
знарядь видобування.
Тi самi дiє, якщо вони завдали великоє шкоди державi,
або вчиненi повторно, або за попереднiм зговором гру-
пою осiб, а так само органiзацiя посадовою особою
видобування корисних копалин з порушенням установ-
леного законом порядку -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв з
конфiскацiую незаконно добутого i знарядь видобування.
(Ст. 16У Кодекс доповнено Законом вiд 16 жовтня
1992 р. //Вiдомостi Верховим Ради Украєни. - 1992. -
№47. - Ст. 647).
I, Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини, що забезпечують
охорону надр з метою рацiональних i ефективних методiв ввдобу-
вання незагальнопоширених корисних копалин громадянами, недо-
пущення понаднормативних втрат корисноє природноє сировини, псу-
вання сусiднiх родовищ корисних копалин, рацiональне
використання i розмiщення видобутих порiд i вiдходiв
вирооництва, охорону надр i iнших обуктiв навколишнього
природного середовища.
2. Предметом злочину у незагальнопоширенi кориснi ко-
палини: нафта, вугiлля, залiзна руда, мiдь, свинець i т.д.
Слiд вiдрiзняти вiд незагальнопоширених такi копалини, що
вiдносяться до загапьнопоишреник, якими вважаються пiсок,
глина, гравiй, щебiнь, камiнь, галька, гранiт, туф i багато iнших
компонентiв надр, якi зустрiчаються iсюди i найчастiше використо-
вуються як будiвельний матерiал, єх облiк ведеться мiсцевими
Радами народних депутатiв i територiальними геологiчними уп-
равлiннями. Вони використовуються за дозволом мiсцевих Рад.
3. Обуктивна сторона злочину характеризууться
активними дiями.
Пiд незаконним видобуванням корисних копалин слiд
розумiти порушення громадянами встановленого законом порядку
i правил видобування незагальнопоширених корисних копалин, а
саме: 1) видооування корисних копалин без акта, що засвiдчуу
гiрське вiдведення; 2) вибiркове вiдпрацювання багатих дiлянок
родовищ, що призводить до необгрунтованих втрат балансових
запасiв корисних копалин; 3) псування родовищ корисних копалин;
4) невиконання правил охорони надр, а також вимог до охорони
навколишнього природного середовища; 5) знищення або пош-
кодження спостережних режимних свердловин на пiдземнi води, а
також маркшейдерських i геодезичних знакiв; 6) невиконання
вимог щодо приведення лiквiдовуваних або законсервованих
гiрських виробок до стану, що забезпечуу безпеку населення, i т.д.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умисною виною.
5. Субуктом незаконного використання корисних копалин у
особа, що досягла 16-рiчного вiку. Субуктом злочину, передба-
ченого ч.2 ст. 162 може бути i посадова особа.
7. Квалiфiкуючi ознаки, передбаченi ч.2 ст. 162 КК: велика шкода,
завдана державi; дiє вчиненi повторно; дiє вчиненi за передшм
зговором групою осiб; органiзацiя посадовою особою видобування
корисних копалин з порушенням встаноменого законом порядку.
Велика шкода визначауться виходячи iз таких критерiєв:
1) цiнностi корисних копалин; 2) рiдкiсностi корисних копалин;
3) значноє грошовоє єх оцiнки; 4) псування сусiднiх родовищ;
5) великий розмiр втрат корисних копалин; 6) значна шкода,
завдана навколишньому природному середовищу.
Повторнiстю незаконного видобування корисних копалин
слiд вважати скоуння цього злочину вдруге (в межах строку
давностi притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi; при за-
судженнi за попереднiй злочин - при наявностi судимостi, яка не
була знята або погашена в установленому законом порядку). .
Щодо попереднього зговору групи осiб слiд зазначити, що
вiн завжди мау мiсце до вчинення злочину. Спiввиконавцiв
злочину мау бути не менше двох.
Квалiфiкацiя дiяння посадовоє особи за ч.2 ст. 162 мау мiсце тодi,
коли така особа органiзувала видобування незагальнопоширених
копалин. Додатковоє квалiфiкацiє за ст. 165 не вимагауться.
Стаття 163. Проведення вибухових робiт з пору-
шеним правил (морсни рибних запасiв
проведення вибухових робiт з порушенням правил,
що встановленi з метою охорони рибних запасiв, -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
i. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що в
результатi його вчинення може бути завдана iстотна шкода
приводним рибним запасам.
2. Ст. 163 передбачау вiдповiдальнiсть за спецiальний вид пору-
шення правил, встановлених з метою охорони рибних запасiв. Цi
правила мiстяться в "Положеннi про охорону рибних запасiв i
регулювання рибальства у водоймах СРСР", затвердженому пос-
тановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 15 вересня 1958 р. №1045 (СП
СССР. - 1958. - №16. - Ст.127).
3. Безпосереднiм обуктом цього злочину у суспiльнi
вiдносини, що забезпечують охорону рибних запасiв вiд знищен-
ня при проведеннi вибухових робiт, предметом - риба, що пере-
бувау у природних умовах.
4. З обуктивноє сторони злочин виражауться в проведеннi
вибухових робiт з порушенням правил, встановлених з метою
охорони рибних запасiв. Забороняуться проводити без дозволу
органiв рибоохорони у рибогосподарських водоймах вибуховi
роботи, за винятком проведення невiдкладних днопоглиблю-
вальних робiт для пiдтримання судноплавства i лiсосплаву на
обмiллих дiлянках рiчок, робiт по примусовому скресанню
сплавних рiчок i по запобiганню аварiям. Про проведення вибу-
хових робiт в зазначених випадках негайно сповiщаються органи
рибоохорони (пiдпункт "з" п. 11 згаданого Положення).
Вiдповiдальнiсть за вчинення злочину настау незалежно вiд того,
чи була в результатi вибуху завдана шкода. Наслiдки, що
настали, та єх характер враховуються при призначеннi покарання.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною в
формi умислу або необережностi.
6. Субуктом цього злочину у особи, що досягли 16-рiчного
вiку. Службовi особи, за наявностi у єх дiях ознак службового
злочину, несуть вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв.
Стаття 163. Порушення законодавства про
континентальний шельф Украєни
Будiвництво споруд та iнших установок на контине-
нтальному шельфi Украєни, а також створення навколо
них зон безпеки) без належного на те дозволу; неза-
безпечення охорони споруд та Iнших установок на
континентальному шельфi Украєни, пiдтримання
постiйних засобiв попередження про єх наявнiсть i
лiквiдацiю споруд i установок, експлуатацiя яких оста-
точно припинена, а також невжиття в зонi .безпеки за.
ходiв для захисту живих ресурсiв моря вiд шкiдливих
вiдходiв -
караються позбавленням волi на строк до одного року з
штрафомурозмiрiдодесятитисячкарбованцiвчибезтакого,
або штрафом у розмiрi до десяти тисяч карбованцiв.
Дослiдження, розвiдування, розробка природних ба-
гатств та iншi роботи на континентальному шельфi Ук-
раєни, якi провадяться iноземними громадянами, коли
це не передбачено договором мiж Украєною I
заiнтересованою Iноземною державою або
спецiальним дозволом, виданим компетентними вла-
стями Украєни,
караються позбавленням волi на строк до одного року
з конфiскацiую судна, всiх знарядь та iнструментiв,
якими користувався порушник, а також всього незакон-
но добутого i з штрафом у розмiрi до десяти тисяч кар-
бованцiв чи без такого, або штрафом у розмiрi до де-
сяти тисяч карбованцiв з конфiскацiую судна, всiх зна-
рядь та iнструментiв, якими користувався порушник, а
також всього незаконно добутого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
квалiфiкацiє вчиненого за ч.2 ст. 161 потрiбно встановити, що
вони застосовувались при вистежуваннi або добуваннi звiрiв i
птахiв.
"Виходячи з того, що вiдповiдно до статей 160, 161, 162 КК.."
i ст.81 КПК... знаряддя злочину, належнi виннiй особi, в тому
числi мисливськi рушницi, риболовнi сiтки, автомашини, човни
й iншi транспортнi та плавучi засоби, за допомогою яких вчиню-
ються чи полегшуються вилов риби, вiдстрiл звiрiв тощо,
пiдлягають конфiскацiє, судам належить всебiчно перевiряти, чи
визнанi вони в установленому порядку знаряддями злочину, чи
приуднанi до справи як речовi докази.
Коли органи дiзнання або попереднього слiдства не вирiшили
питання про визнання транспортних засобiв та iнших предметiв,
застосовуваних при браконьурствi, знаряддями злочину, суд
стосовно до п.9 ст.242 КПК... може вжити заходiв до вирiшення
питання про визнання єх знаряддями злочину" (п. 14 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1).
6, Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
або необережною виною. Мотиви можуть бути рiзними, вони на
квалiфiкацiю вчиненого не впливають, а можуть бути лише
врахованi судом при призначеннi покарання.
7. Субуктами незаконного полювання у особи, якi досягли
16-рiчного вiку. "Якщо у злочиннi угоди з браконьурами вступають
службовi особи органiв охорони природи чи самi самостiйно вчиню-
ють такi злочини, як незаконне заняття рибним промислом, неза-
конне полювання, незаконна порубка лiсу, вони повиннi нести
вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про охорону природи
i вiдповiдний службовий злочин" (абз.З п.9 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1).
Стаття 162. Незаконне заняття рибним,
звiриним або iншим водним
добувним промислом
Незаконне зняття рибним, звiриним або iншим
водним добувним промислом без належного дозволу,
чи в заборонений час, або в недозволених мiсцях, чм
забороненими способами та знаряддями лову -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв, з конфiскацiую
всього добутого, знарядь лову та плавучих засобiв з ?х
приналежностями або без конфiскацiє.
Те саме дiяння, якщо воно завдало значноє шкоди,
або вчинюване систематично, чи особою, ранiше
судимою за незаконне заняття рибним, звiриним або
Iншим водним добувним промислом,
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами на строк до двох рокiв,
з конфiскацiую майна або без конфiскацiє та з
обовязковою конфiскацiую всього добутого, знарядь
лову та плавучих засобiв з єх приналежностями.
(iз змiнами, внесеними Указами вiд 10 вересня 1962 р. i
12 сiчня 1983 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1962. -
№37. - Ст. 461; 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Суспiльна небезпечнiсть злочину визначауться тим, що вiн
завдау шкоди рибним запасам та iншим водним тваринам в
Украєнi хижацьким єх знищенням.
2. Порядок зайняття рибним, звiриним або iншiм водним
добувним промислом регулюуться низкою нормативних актiв,
зокрема: постановами Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 10 жовтня 1958 р.
№1449 "Про вiдтворення i охорону рибних запасiв у водоймах
Украєнськоє РСР" (ЗП УРСР. - 1958. - №10. - Ст. 190; 1979. -
№1. - Ст.IО; 1983. - №10. - Ст.бi), вiд 20 лютого 1970 р. №109
"Про заходи щодо посилення охорони рибних запасiв у водоймах
республiки" (ЗП УРСР. - 1970. - №3. - Сг.ЗО; 1974. -№12.- Ст.75),
вiд 21 липня 1976 р. №350 "Про упорядкування спортивного i
любительского рибальства" (ЗП УРСР. - 1976. - №7. - Ст.ЗI),
вiд 25 жовтня 1981 р. №535 "Про додатковi заходи щодо
посилення охорони рибних запасiв i полiпшенню органiзацiє
любительского i спортивного рибальства", вiд 3 грудня 1973 р.
№548 "Про посилення охорони запасiв цiнних видiв риб i водних
безхребетних в рибогосподарських водоймах республiки" (ЗП
УРСР. - 1974. - №12. - Сг.75), вiд 23 березня 1959 р. №402, якою
затвердженi "Правила використання водойм колгоспiв, радгоспiв
i пiдсобних господарств Украєнськоє РСР" (ЗП УРСР. - 1959. -
№3. - Ст.26).
3. Обуктам злочину у суспiльнi вiдносини, що забезпечують
науково обгрунтоване рацiональне використання i охорону риб i
iнших водних тварин та єх вiдтворення.
Предметом злочину у риби рiзних порiд, дельфiни, раки,
креветки, кальмари, восьминоги та iншi воднi тварини. До пред-
мета водного добувного промислу вiдносяться також деякi
морськi водоростi i морськi трави, якi мають промислове значен-
ня.Такi рослини широко застосовуються як продукти харчуван-
ня, для виробництва добрив, виготовлення медичних препаратiв.
Незаконне заволодiння на свою користь або на користь iнших
осiб рибою, водними тваринами, що не перебувають у станi
природноє свободи, не можуть квалiфiкуватися за ст. 162. Дiє осiб,
винних у незаконному виловi риби, добуваннi водяних тварин,
що вирощуються колгоспами, радгоспами, iншими державними
чи колективними пiдприумствами i органiзацiями в спецiально
влаштованих чи пристосованих водоймах, або заволодiння рибою,
водяними тваринами, вiдловленими цими органiзацiями,
пiдлягають квалiфiкацiє як розкрадання державного чи ко-
лективного майна (див. п. 11 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1 "Про практику розгляду
судами справ про вiдповiдальнiсть за порушення законодавства
про охорону природи" // Бюлетень...- С.176).
Вилов бобра, ондатри, хохулi, видри, якi у хутровими звiрямв,
слiд квалiфiкувати за ст. 161 як незаконне полювання.
4. З обуктивноє сторони злочин виявляуться в дiях якi,
визначенi в ч. I ст. 162 як незаконне заняття рибним, звiринним
або iншим водним добувним промислом без належного дозволу,
або в заборонений час, або в недозволеному мiсцi, або заборо-
неними способами та знаряддями лову.
Злочин у закiнченим з моменту вчинення незаконних дiй
незалежно вiд того, чи була здобута риба або iншi воднi тварини.
При цьому, щоб визнати дiяння злочинним, достатньо встановвп
наявнiсть хоча б одноє з перелiчених ознак.
5. Незаконнiсть заняття рибним, звiриним або iншим водив
добувним промислом мау мiсце при здiйсненнi його без належного
дозволу, у заборонений час, у недозвопених мiсцях, а також
забороненими способами i знаряддями лову.
6. Поняттям промислу охоплюються читiядки вилову риби i
водних тварин з використанням промислових знарядь (сiток, неводiв
тощо). Промислом може бути визнаний як одиничний акт добування
водних живих iстот, так i дiє, що складаються з ряду вольових актiв.
7. Заняття рибним, звiриним або iншим водним добувним
промислом без належного дозволу буде у випадках, коли добу-
вання водних тварин здiйснюуться самовiльно, без отримання права
на промисел. Дозвiл видауться органами рибоохорони у виглядi:
а) власне дозволу; б) бiлету направо вилову риби аоо iнших водшк
тварин; в) угоди на вiдвiд рибопромисловоє дiлянки або водоймища;
г) лiцензiє на спортивний i любительський вилов риби цiнних шщiв.
8. Названий вилов в заборонений час означау, що вiн про-
водиться тодi, коли будь-яке рибальство або заняття iншим
водним добувним промислом заборонено, або в строки, забороненi
для добування певних видiв i в конкретних водоймах. Тає,
забороняуться будь-яке рибальство .у новостворен водоймах -,
до певного розпорядження, а вилов вузькопалого рака - в усiх
водоймах з 20 квiтня до 1 червня.
9. До недозволених для промислу мiсць вiдносяться
тi, де вилов риби або iнших водяних тварин заборонено
взагалi або оомежено певним перiодом часу. Так, в певних
водоймах рибальство зовсiм заооронено (в заповiдниках,
заказниках, в зимувальних ямах тощо), в деяких воно
дозволяуться лише пiсля нересту, а в iнших тiльки допу-
скауться любительский вилов.
10. До заборонених способiв здiйснення указаного промислу
вiдносяться: добування риби або iнших водних тварин iз засто-
суванням вибухових, отруйних речовин, струму високоє напруT,
вогнепальноє зброє тощо.
11. До забороненних знарядь здiйснення промислу рибд або
iнших водних тварин вiдносяться вогнепальна, пневматичва
зброя, остроги, сiтки з дрiбним перерiзом, саморобнi гачком
сiтки, накиднi сiтки i т.п.
12.Пiд незаконним заняттям рибним та iншим водним добувиям
прокислом, що завдало значноє шкоди, слiд розумiти такi
дiє-1) якi завдали шкоди на значну суму; 2) якi призведи до видову
дiйних порiд риби; 3) вилов великоє кiлькостi риби та iнших водяних
тварин; 4) якi призвели до знищення мiсць нересту, i т.п.
При визначеннi розмiру шкоди слiд враховувати такси, перед-
баченi постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 3 грудня 1974 р.
№548 "Про посилення охорони запасiв цiнних видiв риб i
водяних безхребетних у рибогосподарських водоймах рес-
блики" (ЗП УРСР. - 174. - №12. - Ст.75).
iЗ.Си<дие<в>и<н>сiмьозначаувчиненняпередбаченихст.162дiй
три i бiльше разiв, при цьому кожна з них повинна мiстити ознаки
_..до кримiнальноє вщповiдальвостi за ч.2ст.162за ознакою цього
дiяння, вчинюваного систематично (п.8 постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1 "Про практику розгляду
судами справ про вурiовiдальнiсть за порушення законодавства про
охорону природи" // Бюлетень..- С.17а-176).
14. Ранiше судимою визначауться особа, яка мау судимiсть
за ч.I або 2 ст. 162, за умов, що судимiсть не знята i не погашена
в установленому законом порядку.
15. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною
у формi умислу або необережностi.
16. Субуктом злочину у особа, яка досягла 16-рiчного вiку.
Див. також п.б коментаря до ст. 161.
Стаття 162 Незаконне видобування корисних
копалин
Незаконне, тобто з порушенням установленого зако-
ном порядку) видобування громадянами корисних ко-
палин, крiм загальнолоширених, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом вiд трьох до одинадцяти мiнiмальних розмiрiв за-
робiтноє плати, з конфiскацiую незаконно добутого I
знарядь видобування.
Тi самi дiє, якщо вони завдали великоє шкоди державi,
або вчиненi повторно, або за попереднiм зговором гру-
пою осiб, а так само органiзацiя посадовою особою
видобування корисних копалин з порушенням установ-
леного законом порядку -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв з
конфiскацiую незаконно добутого i знарядь видобування.
(Ст. 16У Кодекс доповнено Законом вiд 16 жовтня
1992 р. //Вiдомостi Верховим Ради Украєни. - 1992. -
№47. - Ст. 647).
I, Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини, що забезпечують
охорону надр з метою рацiональних i ефективних методiв ввдобу-
вання незагальнопоширених корисних копалин громадянами, недо-
пущення понаднормативних втрат корисноє природноє сировини, псу-
вання сусiднiх родовищ корисних копалин, рацiональне
використання i розмiщення видобутих порiд i вiдходiв
вирооництва, охорону надр i iнших обуктiв навколишнього
природного середовища.
2. Предметом злочину у незагальнопоширенi кориснi ко-
палини: нафта, вугiлля, залiзна руда, мiдь, свинець i т.д.
Слiд вiдрiзняти вiд незагальнопоширених такi копалини, що
вiдносяться до загапьнопоишреник, якими вважаються пiсок,
глина, гравiй, щебiнь, камiнь, галька, гранiт, туф i багато iнших
компонентiв надр, якi зустрiчаються iсюди i найчастiше використо-
вуються як будiвельний матерiал, єх облiк ведеться мiсцевими
Радами народних депутатiв i територiальними геологiчними уп-
равлiннями. Вони використовуються за дозволом мiсцевих Рад.
3. Обуктивна сторона злочину характеризууться
активними дiями.
Пiд незаконним видобуванням корисних копалин слiд
розумiти порушення громадянами встановленого законом порядку
i правил видобування незагальнопоширених корисних копалин, а
саме: 1) видооування корисних копалин без акта, що засвiдчуу
гiрське вiдведення; 2) вибiркове вiдпрацювання багатих дiлянок
родовищ, що призводить до необгрунтованих втрат балансових
запасiв корисних копалин; 3) псування родовищ корисних копалин;
4) невиконання правил охорони надр, а також вимог до охорони
навколишнього природного середовища; 5) знищення або пош-
кодження спостережних режимних свердловин на пiдземнi води, а
також маркшейдерських i геодезичних знакiв; 6) невиконання
вимог щодо приведення лiквiдовуваних або законсервованих
гiрських виробок до стану, що забезпечуу безпеку населення, i т.д.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умисною виною.
5. Субуктом незаконного використання корисних копалин у
особа, що досягла 16-рiчного вiку. Субуктом злочину, передба-
ченого ч.2 ст. 162 може бути i посадова особа.
7. Квалiфiкуючi ознаки, передбаченi ч.2 ст. 162 КК: велика шкода,
завдана державi; дiє вчиненi повторно; дiє вчиненi за передшм
зговором групою осiб; органiзацiя посадовою особою видобування
корисних копалин з порушенням встаноменого законом порядку.
Велика шкода визначауться виходячи iз таких критерiєв:
1) цiнностi корисних копалин; 2) рiдкiсностi корисних копалин;
3) значноє грошовоє єх оцiнки; 4) псування сусiднiх родовищ;
5) великий розмiр втрат корисних копалин; 6) значна шкода,
завдана навколишньому природному середовищу.
Повторнiстю незаконного видобування корисних копалин
слiд вважати скоуння цього злочину вдруге (в межах строку
давностi притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi; при за-
судженнi за попереднiй злочин - при наявностi судимостi, яка не
була знята або погашена в установленому законом порядку). .
Щодо попереднього зговору групи осiб слiд зазначити, що
вiн завжди мау мiсце до вчинення злочину. Спiввиконавцiв
злочину мау бути не менше двох.
Квалiфiкацiя дiяння посадовоє особи за ч.2 ст. 162 мау мiсце тодi,
коли така особа органiзувала видобування незагальнопоширених
копалин. Додатковоє квалiфiкацiє за ст. 165 не вимагауться.
Стаття 163. Проведення вибухових робiт з пору-
шеним правил (морсни рибних запасiв
проведення вибухових робiт з порушенням правил,
що встановленi з метою охорони рибних запасiв, -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
i. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що в
результатi його вчинення може бути завдана iстотна шкода
приводним рибним запасам.
2. Ст. 163 передбачау вiдповiдальнiсть за спецiальний вид пору-
шення правил, встановлених з метою охорони рибних запасiв. Цi
правила мiстяться в "Положеннi про охорону рибних запасiв i
регулювання рибальства у водоймах СРСР", затвердженому пос-
тановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 15 вересня 1958 р. №1045 (СП
СССР. - 1958. - №16. - Ст.127).
3. Безпосереднiм обуктом цього злочину у суспiльнi
вiдносини, що забезпечують охорону рибних запасiв вiд знищен-
ня при проведеннi вибухових робiт, предметом - риба, що пере-
бувау у природних умовах.
4. З обуктивноє сторони злочин виражауться в проведеннi
вибухових робiт з порушенням правил, встановлених з метою
охорони рибних запасiв. Забороняуться проводити без дозволу
органiв рибоохорони у рибогосподарських водоймах вибуховi
роботи, за винятком проведення невiдкладних днопоглиблю-
вальних робiт для пiдтримання судноплавства i лiсосплаву на
обмiллих дiлянках рiчок, робiт по примусовому скресанню
сплавних рiчок i по запобiганню аварiям. Про проведення вибу-
хових робiт в зазначених випадках негайно сповiщаються органи
рибоохорони (пiдпункт "з" п. 11 згаданого Положення).
Вiдповiдальнiсть за вчинення злочину настау незалежно вiд того,
чи була в результатi вибуху завдана шкода. Наслiдки, що
настали, та єх характер враховуються при призначеннi покарання.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною в
формi умислу або необережностi.
6. Субуктом цього злочину у особи, що досягли 16-рiчного
вiку. Службовi особи, за наявностi у єх дiях ознак службового
злочину, несуть вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв.
Стаття 163. Порушення законодавства про
континентальний шельф Украєни
Будiвництво споруд та iнших установок на контине-
нтальному шельфi Украєни, а також створення навколо
них зон безпеки) без належного на те дозволу; неза-
безпечення охорони споруд та Iнших установок на
континентальному шельфi Украєни, пiдтримання
постiйних засобiв попередження про єх наявнiсть i
лiквiдацiю споруд i установок, експлуатацiя яких оста-
точно припинена, а також невжиття в зонi .безпеки за.
ходiв для захисту живих ресурсiв моря вiд шкiдливих
вiдходiв -
караються позбавленням волi на строк до одного року з
штрафомурозмiрiдодесятитисячкарбованцiвчибезтакого,
або штрафом у розмiрi до десяти тисяч карбованцiв.
Дослiдження, розвiдування, розробка природних ба-
гатств та iншi роботи на континентальному шельфi Ук-
раєни, якi провадяться iноземними громадянами, коли
це не передбачено договором мiж Украєною I
заiнтересованою Iноземною державою або
спецiальним дозволом, виданим компетентними вла-
стями Украєни,
караються позбавленням волi на строк до одного року
з конфiскацiую судна, всiх знарядь та iнструментiв,
якими користувався порушник, а також всього незакон-
но добутого i з штрафом у розмiрi до десяти тисяч кар-
бованцiв чи без такого, або штрафом у розмiрi до де-
сяти тисяч карбованцiв з конфiскацiую судна, всiх зна-
рядь та iнструментiв, якими користувався порушник, а
також всього незаконно добутого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125