I ст.239 чи ч.I ст.244), а
також тодi, коли суд, враховуючи обставини справи i особу
засудженого, дiйде висновку про доцiльнiсть застосувати до
винного це покарання замiсть позбавлення волi на строк до трьох
рокiв. В останньому випадку суд встановлюу строк позбавлення
волi, а потiм вказуу про замiну його направленням в
дисциплiнарний батальйон на той хе строк. Така замiна можлива
при засудженнi вiйськовослужбовця за вчинення не обовязково
вiйськового злочину. Вона неприпустима щодо особи, яка ранiше
вiдбувала покарання у виглядi позбавлення водi.
3. При призначеннi вiйськовослужбовцям строковоє служби
покарання в межах до трьох рокiв позбавлення водi суд обгово-
рюу питання про доцiльнiсть застосування замiсть цього пока-
рання напракаення в дисциплiнарний батальйон. Прийнявши
таке рiшення, суд мау мотивувати його у вироку i вказати про
тримання засудженного на гауптвахтi до набрання вироком
законноє сили.
Засудженим до направлення в дисциплiнарний батальйон у
передбачених законом випадках можуть призначатись додатковi
покарання, в тому числi й на строк, який перевищуу час
вiдбування основного покарання.
4. Розглядуване покарання застосовууться у випадках вчине-
ння злочинiв, що не являють значноє суспiльноє небезпеки, коли
засуджених можна залишити на вiйськовiй службi i виправити в
умовах спецiальноє вiйськовоє частини.
5. Засудженi, якi вiдбувають розглядуване покарання, не пере-
стають бути вiйськовослужбовцями. Однак час вiдбування ними
покарання в дисциплiнарних частинах до строку дiйсноє
вiйськовоє служби не зараховууться.
6. Звiльнення з дисциплiнарноє частини здiйснюуться: а) за
вiдбуттям строку покарання; б) при умовно-достроковому
звiльненнi вiд покарання (ст.52); в) при замiнi невiдбутоє частини
покарання бiльш мяким покаранням (ст.52); г) в силу акта
амнiстiє чи помилування; д) у випадку дострокового звiльнення;
е) при змiнi вироку з застосуванням умовного засудження чи
вiдстрочки виконання вироку; у) при скасуваннi вироку з
закриттям справи провадженням (ст. 66 Положення про
дисциплiнарний батальйон). Звiльненi з дисциплiнарноє частини
можуть направлятися для подальшого проходження дiйсноє
вiйськовоє служби.
7. Особи, визнанi за станом здоровя непридатними до
вiйськовоє служби, залежно вiд характеру i ступеня суспiльноє
небезпечностi вчиненого, тривалостi перебування у
дисциплiнарнiй частинi, характеристики по службi та iнших
обставин, можуть бути звiльненi з такоє частини як достроково,
так i з замiною невiдбутоє частини покарання бiльш мяким
покаранням. Особи, якi вiдбули покарання в дисциплiнарному
батальйонi або достроково звiльненi з нього, визнаються такими,
що не мають судимостi (п.2 ч. I ст.55).
8. У випадку засудження вiйськовослужбовця (строковоє та
надстроковоє служби, прапорщика, мiчмана, а також офiцера) за
вчинення загальнокримiнального злочину до виправних робiт
останнi замiнюються триманням на гауптвахтi. Максимальний
строк тримання на гауптвахтi - два мiсяцi, мiнiмальний в законi
не встановлений, отже може дорiвнювати i одному дню.
Спiввiдношення тримання на гауптвахтi з виправними роботами
суд визначау окремо в кожному конкретному випадку з враху-
ванням тяжкостi вчиненого, особи винного i можливостi досяг-
нення цiлей покарання. В строк тримання на гауптвахтi зарахо-
вууться строк перебування пiд вартою в порядку застосування
запобiжного заходу.
Особи, якi вiдбули покарання у виглядi тримання на гауптвахтi
взамiн виправних робiт, визнаються такими, що не мають
судимостi (п.2 ч.I ст.55).
Слiд розрiзняти тримання на гауптвахтi як покарання, призна-
чене судом за вчинення злочину, i як дисциплiнарне стягнення,
накладене командиром за вчинення проступку.
9. Замiна виправних робiт направленням у дисциплiнарний
батальйон законом не передбачена.
Стаття 34\Виключена
(Ст. 34 Кодекс доповнено Указом вiд 16 листопада 1982 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1982. -№48. -Ст. 774).
(Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 35. Конфiскацiя майна
Конфiскацiя майна полягав в примусовому безопла",-
ному вилученнi у власнiсть держави всього або частини
майна, яке е особистою власнiстю засудженого.
Конфiскацiю майна може бути призначено тiльки у
випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд повинен вказати у вироку, чи конфiскууться все
майно засудженого чи його частина; в останньому разi
суд повинен зазначити, яка частина майна
конфiскууться, або перелiчити предмети, якi
конфiскуються.
Не пiдлягають конфiскацiє предмети, необхiднi для
засудженого та осiб, якi перебувають на його
утриманнi, згiдно з перелiком, даним у Додатку до цьо-
го Кодексу.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 23 липня 1973 р.,
22 червня 1984 р. i Законом вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. -1973. -№32. -Ст. 260; 1984. -№27. -
Ст. 512; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №35. -
Ст. 511).
1. Конфiскацiя маша - рiзновид додаткового покарання. Вона
полягау в примусовому безоплатному вилученнi майна засудженого
у власнiсть держави. Конфiскацiє пiддягау майно, що у особистою
власнiстю засудженого, в тому числi його частка в спiльнiй влас-
ностi, а також акцiє, вклади засудженого в банки тощо.
Цей вид покарання застосовууться лише у випадках, коли вiн
передбачений санкцiую статтi закону, за якою пiдсудний
визнаний винним (абз.I п.23 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 29 червня 1990 р. №6 // Бюлетень... - С.29).
конфiскацiє, судам належить всебiчно перевiряти, чи визнанi
вони в установленому порядку знаряддями злочину, чи прилу-
ченi до справи як речовi докази.
Коди органи дiзнання чи попереднього слiдства не вирiшили
питання про визнання транспортних засобiв та iнших предметiв,
застосованих при браконурствi, знаряддями злочину, суд стосовно
до п.9 ст-242 КПК... може вжити заходiв до вирiшення питання про
визнання єх знаряддями злочину" // Бюлетень... - С.177).
Згiдно з п.I ч.I СТ.81 КПК автомобiль, мотоцикл та iнший
транспортнiй засiб, належний особi, визнанiй винною в розкра-
даннi, пiдлягау конфiскацiє, якщо його використано у процесi
вилучення або заволодiння майном i визнано знаряддям вчине-
ння злочину (абз.I п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 27 березня 1987 р. №2 // Бюлетень... - С.75).
Пiд знаряддями злочину, якi пiдлягають конфiскацiє
вiдповiдно до п.I ч.I ст.81 КПК, "стосовно корисливих посягань
на приватну власнiсть належить розумiти такi предмети чи
технiчнi засоби, якi умисно використовувалися єх власником
чи особами, у спiвучастi з якими вiн вчиняв злочин, для
викрадення майна чи заволодiння ним, а також для полегшен-
ня вчинення чи приховування злочину. Зокрема, транспортнi
засоби можуть бути визнанi знаряддями злочину не тiльки
тодi, коли вони використовувалися для безпосереднього вилу-
чення майна чи заволодiння ним, але й коли без єх використан-
ня вчинення злочину було неможливим чи надто складним
(транспортування членiв злочинноє групи до мiсця вчинення
злочину, перевезення викраденого майна з мiсця вчинення
злочину тощо)" (п.37 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 25 грудня 1992 р. №12 // Бюлетень...- С.108).
Суди зобовязанi у всiх випадках конфiсковувати предмети
спекуляцiє, виявленi у пiдсудного або осiб, яким вони були
переданi на зберiгання, а також звертати в доход держави в
порядку, передбаченому ст.81 КПК, грошi i цiнностi, нажитi
шляхом спекуляцiє. Не пiдлягають конфiскацiє предмети спе-
куляцiє, що знаходяться у покупцiв, за винятком вилучених з
обiгу. Автомобiлi, мотоцикли та iншi належнi винним транс-
портнi засоби, використанi як знаряддя злочину, пiдлягають
конфiскацiє на пiдставi ст.81 КПК (пп.4 i 5 постанови Плену-
му Верховного Суду Украєни вiд 25 червня 1982 р. №4 //
Бюлетень... - С.121-122).
Спецiальна конфiскацiя допускауться i при умовному засуд-
женнi, в той час як додаткове покарання у виглядi конфiскацiє
при застосуваннi ст. 45 КК не може мати мiсця.
8. Акт амнiстiє, в силу якого засуджений пiдлягау повнiстю
звiльненню вiд покарання, поширюуться i на конфiскацiю майна,
якщо до дня видання цього акта майно, яке пiдлягау конфiскацiє,
не було вилучене.
?
I
Стаття 36. Задоволення претенвiй за рахунок
конфiскованого майна
Конфiскуючи майно, держава не вiдповiда >а борги I
зобовязання, що обтяжують майно, якщо вони винi<ми
пiсля того, як орган дiзнання, попереднього слiдства або
суд вжили заходiв до охорони майна, 1 притому без згоди
органу, який вжив заходiв до охорони цього майна.
Щодо претензiй, якi належить задовольнити за раху-
нок конфiскованого майна, держава вiдповiдау тiльки в
межах активу, додержуючи черговостi задоволення
претензiй, передбаченоє цивiльним 1 цивiльно-проце-
суальним законодавством.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. Передача фiнансовим органам конфiскованого майка про-
вадиться пiсля задоволення вiдповiдно до чинного законодавства
усiх предявлених до засудженого вимог.
2. При виконаннi вирокiв, якими крiм конфiскацiє майна
постановлено також стягнути з засудженого суми на
вiдшкодування заподiяноє злочином матерiальноє шкоди, у пер-
шу чергу повиннi бути стягненi цi суми, а конфiскацiя звер-
тауться на решту майна, якщо воно за законом може бути
конфiсковане.
При предявленнi до особи, майно якоє конфiсковане, ма-
терiальних претензiй по боргах i зобовязаннях з боку третiх осiб
держава вiдповiдау тiльки у випадку єх виникнення до вжиття
слiдчими або судовими органами заходiв по охоронi майна (опису
майна i накладення на нього арешту) або пiсля вжиття таких
заходiв, однак за згодою цих органiв. Такi претензiє можуть бути
задоволенi за рахунок конфiскованого майна лише у випадку,
коли решти майна засудженого не вистачау для задоволення
претензiй або коли у нього немау iншого майна, на яке може бути
звернене стягнення з цiую метою.
За претензiями, якi пiдлягають задоволенню за рахунок
конфiскованого майна, держава вiдповiдау лише в межах вартостi
цього майна за оцiнкою фiнансових органiв.
3. При задоволеннi претензiй за рахунок конфiскованого
майна дотримууться черговiсть, передбачена цивiльно-процесу-
альним законодавством (зокрема, статтями 374, 375, 377 ЦПК).
Стаття 37. Позбавлення вiйськових, iнших
звань та державних нагород
При засудженнi за тяжкий злочин особа, яка мау
вiйськове або спецiальне звання, може бути за вироком
суду позбавлена цього звання,
г
ж
При засудженнi за тяжкий злочин особи, яка мав де-
ржавну нагороду або почесне звання чи вiйськове зван-
ня вищого офiцерського складу, суд при постановленнi
вироку вирiшуу питання про внесення подання
Президентовi Украєни про позбавлення засудженого
державноє нагороди, почесного звання чи вiйськового
звання вищого офiцерського складу.
(В редакцiє Закону вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомос тi Вер-
ховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
1. Позбавлення вiдповiдно до ч. I ст. 37 вiйськового або
спецiального звання у додатковим покаранням (п.2 ч.З ст.23) i
може бути застосоване до особи, засудженоє за тяжкий злочин,
зазначений у ст.7.
2. За вироком суду можуть бути позбавленi вiйськового
звання особи, якi належать до рядового складу (солдат,
старший солдат, старший матрос), сержантського i
старшинського складу (молодший сержант, старшина 2 статтi,
сержант, старшина 1 статтi, старший сержант, головний
старшина, старшина, головний корабельний старшина), скла-
ду прапорщикiв i мiчманiв (прапорщик, мiчман, старший
прапорщик, старший мiчман), молодшого офiцерського складу
(молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капiтан,
капiтан-лейтенант), старшого офiцерського складу (майор,
капiтан 3 рангу, пiдполковник, капiтан 2 рангу, полковник,
капiтан 1 рангу) Збройних Сил, Нацiональноє гвардiє. Служби
безпеки, Прикордонних вiйськ, вiйськ Цивiльноє оборони,
Управлiння охорони вищих посадових осiб Украєни та iнших
вiйськових формувань, створених вiдповiдно до законодавства
Украєни, у тому числi тi особи, якi перебувають у запасi чи
вiдставцi. Засудженi за тяжкi злочини особи вищого
офiцерського складу згаданих вiйськових формувань (гене-
рал-майор, контр-адмiрал, генерал-лейтенант, вiце-адмiрал,
генерал-полковник, адмiрал та генерал армiє Украєни) можуть
бути позбавленi вiйськового звання за поданням суду тiльки
Президентом Украєни, який присвоюу такi звання.
3. Специмый звания присвоюються Президентом Украєни,
керiвниками й iншими уповноваженими на те працiвниками
вiдомств особам, якi перебувають на службi у спецiальних органах
держави (дипломатичним, митним працiвникам, прокурорам i
слiдчим органiв прокуратури, спiвробiтникам органiв внутрiшнiх
справ, суддям, працiвникам залiзничного, морського, рiчкового,
повiтряного транспорту, воунiзованоє охорони, iнших органiв).
4. Позбавлення вiйськового або спецiального звання судом при
наявностi пiдстав, вказаних у ч.I ст.37, у покаранням i тягне за
собою несприятливi для засудженого наслiдки у виглядi втрати
певних прав, а в рядi випадкiв i звiльнення зi служби чи усунення
з посади.
5. Позбавлення особи, яка засуджууться за вчинення тяж-
кого злочину, державноє нагороди (ордена, медалi, почесного
знака Президента), почесного звання (наприклад, звання
"Заслужений наставник молодi") та вiйськовйго звання вищого
офiцерського складу не належить до комретенцiє суду i не у
додатковим покаранням. Суд лише вирiшуу питання про вне-
сення вiдповiдного подання до органу, який присвоюу цi
звання.
При вирiшеннi питання про позбавлення засудженого
вiйськового або спецiального звання суд мау керуватися за-
гальними началами призначення покарання (ст. З 9), враховуючи
характер i ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину,
конкретнi данi, що характеризують особу винного, обставини
справи, якi помякшують або обтяжують вiдповiдальнiсть.
Рiшення про внесення подання про позбавлення засудженого
державноє нагороди чи почесного звання приймауться судом з
урахуванням даних, що свiдчать про вчинення винним дiянь, якi
ганьблять його як нагородженого (п.б постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни вiд 18 iрудня 1987 р. №12 "Про судову
практику по застосуванню статтi 37 Кримiнального кодексу
Украєни" // Бюлетень... - С.41).
6. Кримiнальний закон не передбачау позбавлення наукових
ступенiв та вчених звань, у звязку з чим суд не вправi позбав-
ляти єх засуджених. Дане питання вирiшууться вiдповiдно до
СТ.56 Положення про порядок присудження наукових ступенiв i
присвоуння вчених звань, затвердженого постановою Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 20 травня 1992 р. №257.
7, Порядок i умови виконання покарання у виглядi позбавлен-
ня вiйськового або спецiального звання встановленi гл. VI Поло-
ження про порядок i умови виконання кримiнальних покарань,
не звязаних iз заходами виправно-трудового впливу на засуд-
жених, затвердженого Указом Президiє Верховноє Ради УРСР вiд
22 червня 1984 р.
Стаття 38. Позбавлення батькiвських прав
Позбавлення батькiвських прав може бути застосова-
но як додаткове покарання лиш у випадках, коли су-
дом встановлено зловживання цими правами з боку
винного.
Поновлення в батькiвських правах можливе лише в
порядку, передбаченому Кодексом про шлюб та сiмю
Украєни,
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 3 липни I973 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
-1973. -№29. -Ст. 249; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
1. Позбавлення батькiвських прав у додатковою мiрою пока-
рання (п.З ч.З ст.23), яка може призначатися лише у випадках,
коли буде встановлено, що пiдсудний зловживав цими правами
(див-.наприклад: рад.право. - 1988. - №9. - С.90).
В санкцiях Особливоє частини КК позбавлення батькiвських
прав не вказууться. Воно може застосовуватись при засуд-
женнi за всi тi злочини, вчинення яких було повязане зi
зловживанням цими правами (наприклад, за статтями 106,
III, 118, 120, 121, 208). Рiшення про призначення розгляду-
ваного покарання, викладене в резолютивнiй частинi вироку,
повинно мiстити посилання на ст.38 (абз.2 п.23 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 29 червня 1990 р. №6
// Бюлетень... - С.29).
Позбавлення батькiвських прав не стосууться дiтей, якi народ-
жуються пiсля постановления вироку i щодо яких засуджений,
природно, не допускав зловживання цими правами.
2. Сутнiсть розглядуваного покарання полягау в тому,
що засуджений втрачау всi права, якi грунтуються на фактi
спорiдненостi з дитиною, вiдносно якоє вiн позбавлений
прав, у тому числi право вимагати вiд неє в майбутньому
надання йому утримання. В той же час позбавлення
батькiвських прав не звiльняу батькiв (батька чи матiр) вiд
обовязку по утриманню дитини (ст. 74 КШС). Особи, поз-
бавленi батькiвських прав, не можуть бути опiкунами i
пiклувальниками (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125