Закони або
iншi рiшення, прийнятi референдумами, мають вищу юридичну
силу щодо iнших нормативних актiв.
Порядок проведення референдумiв регулюуться Законом вiд
З липня 1991 рПро всеукраєнський i мiсцевi референдуми"
(Вiдомостi Верховноє Радi Украєни. - 1991. - №33. - Ст.443).
2. Порушення законядаястм про референдум може бути у
формi: 1) перешкодхення громадянам вести вiдповiдну агiтацiю
до дня проведення референдуму або 2) перешкодхення грома-
дянам здiйснити право брати участь у референдумi. Це
протиправний вплив на громадян з метою не допустити єх до
участi у референдумi або у здiйсненнi агiтацiйних заходiв щодо
референдуму (наприклад, створення перешкод у роботi
iнiцiативних груп по збиранню пiдписiв для проведення рефе-
рендуму, спонукання громадян до участi або не участi у голосу-
ваннi при проведеннi референдуму чи до голосування за або
проти вирiшення питання, яке поставлене у бюлетенi референ-
думу). Такий вплив мохе здiйснюватися рiзними способами,
основнi з яких названi у ст.129.Це - насильство, обман, погрози,
пiдкуп (визначення цих понять див. у пп.4-7 коментаря до
ст. 127, визначення "iншого шляху" - в п.8 коментаря до ст. 127).
3. Субуктивна сторона злочину харакзервзууiiiся умисжм:
ишна особа усвiдомлюу прогиправнiсть своєх дiй i оахау шляхом єх
вчинення перешкодити люмадянам вiльно здiйснити єх право - брати
участь уреферендумiабоаестиагiтацiю "за" чи "проти" референдуму.
4. Субуктом злочину у приватна особа, яка досягла до
моменту вчинення злочину 16 рокiв. Якщо субуктом злочину,
передбаченого ст. 129\ виступау член комiсiє з референду або
iнша службова особа, яка використала для цього своу службове
становище, вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст. 129.
До членiв камси з референдуму належать: члени Централь-
ноє комiсiє з всеукраєнського референдуму; члени комiсiє з рефе-
рендуму Республiки Крим; члени обласних, мiських, районних,
сiльських, селищних комiсiй, а також дiльничних комiсiй з
референдуму. До iнших службових осiб, якi можуть бути
причетними до референдуму, належать голови вiдповiдних Рад
народних депутатiв, на територiє яких мау бути проведено рефе-
рендум (на них покладено обовязок завiряти пiдписи членiв
iнiцiативних груп i органiзовувати перевiрку вказаних у
пiдписних листах вiдомостей), керiвники державних i гро-
мадських органiв, пiдприумств, установ, органiзацiй, на яких в
силу закону покладено обовязок сприяти комiсiям по проведен-
ню референдуму (предстаддяти неоохiднi для єх роботи вiдомостi
i матерiали та надавати можливiсть виступати в пресi, по радiо,
телебаченню, забезпечувати можливiсть проведення до дня рефе-
рендуму зборiв, мiтингiв та iнших заходiв для агiтацiє щодо
референдуму топр).
5. За ч.3 ст. 129 настау вiдповiдальнiсть за порушення законо-
давства про реферевдум при вчиненнi однШ з таких дiй: 1) шдпог
документiв реферевдуму; 2) пряписка; 3) iавiдомо неправильний
пiдрахунок питасiв; 4) порушення таумнипi голосування.
Документами референдуму вiдповiдио до Закоту Украєни
"Про всеукраєнський i мiсцевi референдуми" слiд вважати про-
токоли i рiшення зборiв про утвореная iнiцiативноє трупи,
свiдоцтао про реустрацiю iнiцiативноє групи вiдповiдними Радами
народних депутатiв або Центральною комiсiую з всеукранiського
реферевдуму, пiдписнi листи, протоколи i документи перевiрки
пiдписних листiв, списки громадян, якi мають правобрати участь
у референдумi, бюлетенi для гопосуваная, протокол наслiдкiв
голосування та результати референдуму.
Про визначення поняття "пiдлог документiв", "приписка" та
"завiдомо неправильний пiдрахунок голосiв" - див. iш.2, 3, 5
коментаря до ст. 128, про поняття "порушення таумницi голосу-
вання" - п.2 коментаря до ст. 129.
Стаття 130. Порушення недоторканностi
житла громадян
Незаконний обшук, незаконне виселення або Iншi дIТ,
що порушують недоторканнiсть житла громадян,
вчиненi службовою особою, -
караються позбавленням волi на строк до одного
року, або виправними роботами на той же строк, або
штрафом у розмiрi до ста карбованi<єв, або громадсь-
кою доганою.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Конституцiя Украєни (ст.53) гарантуу недоторканнiсть
житла громадян: нiхто не мау права без законноє пiдстави увiйти
в житло проти волi осiб, якi проживають у ньому.
Порушення недоторканностi житла громадян - це
протиправне таумне або вiдкрите вторгнешня службовоє особи в
будинок, квартиру, кiмнату або iнше примiщення, у якому
проживау громадянин.
2. До дiй, якими порушуупся недогоркамнiсть житла грфiадян,
вiдносяться: а) незаконний обшук; б) незаконне виседення; в) шив
и. Пiд останнiми слiд розумiти незаконний <яляп житла, незаконну
вимку речей, якiвтомузнаходяiься.Цемо>е6утивсепеянявжитло
iнших iромадян без згоди тих, хто проживау > ньому.
3. Обшук, виселення, огляд, виємка визнаються неза-
конними, якщо вони вчиненi службовок> особою, яка не мау
на це права (директором заводу, комендантом, головою
профспiлки, головою колгоспу тощо). Такi дiє вважаються
незаконними i тодi, коли вони вчиненi службовою особою, яка
мала на це право (прокурором, слiдчим, судовим виконавцем), але
при вiдсутностi законних пiдстав на це або хоча б i на законних
пiдставах, але без дотримання перегачених законом правая
(скажiмо, при вiдсутностi сятггцiє прокурора або його заступника,
без запрошення понятих - див. статтi 177, 178, 181 i 191 КПК).
4. Слiд мати на увазi, що порушення недоторканностi житла
громадян у випадках, одi не терплять зволiкання (для за-
побiгання злочину, що готууться; для затримання злочинця; в
разi стихiйного лиха), не у злочином. Такi дiє охоплюються
поняттям "крайня необхiднiсть" (ст. 16).
5. Злочин вважауться звкмчеиим з моменту вчинення самоє дiє -
незаконного обшуку, незаконного вжелевня тощо. Яхшр ж внаслiдок
порушення недоторканностi житла громадян була заподiяна iстоша
шкода (скажiмо, знищене або пошкодхене майно), вiдповiдальоiсiг
настау за сукупнiстю злочинiв - статтi 130 i 165 чи ст.iбб.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом:
сяухте)ва особа усвiдомлюу, що вона здiйснюу незаконний
обшук, незаконне виселення або iншi дiє, котрi порушують
недоторканнiсть житла громадян, i бажау так дiяти.
7. Субуктом злочину може бути лише службова особа, якгi
викорвстала своу службове становище для вчинення вказаних
незаконних дiй. Приватнi особи, якi порушили недоторканнiсть
житла громадян, залежно вiд мотивiв та мети вчинення таких дiй,
можуть за наявностi для того пiдстав вiдповiдати за самоуправ-
ство (наприклад, незаконне виселення власником квартири най-
мача кiмнати) або хулiганство (скажiмо, вторгнення з особливим
зухвальством пяного у чужу квартиру).
Стаття 131. Порушення таумницi листування,
телефонних розмов i телеграфних
повiдомлень
Порушення тавмницi листування, телфонних розмов
I телеграфних повiдомлень громадян -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв, або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
(В редакцiє Указу вiд є2 сiчня 1983 р. // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Таемичця листування, телефонних розмов i телеграфних
повiдомлень охороняуться законом (ст.54 Конституцiє Украєни).
Це означау, що нiхто не мау права без згоди самого громадянина
знайомитися з його листуванням або розголошувати його змiст.
Виняток iз цього правила становлять випадки накладення арешту
на кореспонденцiю з метою боротьби iз злочиннiстю. Накладення
арешту на кореспонденцiю i виємка єє з поштово-телеграфиих
установ може здiйснюватись лише з санкцiє прокурора або його
заступника чи за постановою суду. Виємка кореспонденцiє
вiдбувауться у присутностi двох представникiв поштово-телеi-
рафноє установи, прощо складауться протокол (ст. 187 КПК)..
2. Поняттям "листування" охоплюуться рiзного роду корес-
понденцiя: листи, телеграми, бандеролi, пакети тощо.
3. Порушення таумницi листування - це дiє, повязанi з
ознайомленням особи, яка не мала на це права, зi змiстом чужого
листування, з незаконним розголошенням змiсту такоє кореспон-
денцiє без згоди громадянина, який написав чи отримав лист
(повiдомлення), або з розголошенням самого факту листування
мiж певними громадянами чи мiж певними громадянами i
органiзацiую, пiдприумством чи установою. Наприклад, злочин
буде у випадку повiдомлення працiвником пошти стороннiй особi
певних фактiв iз змiсту чужоє телеграми або передача єй чужого
листа для ознайомлення з його змiстом.
4. Знищення чужого листа, телеграми чи iншоє кореспонденцiє
не охоплюуться поняттям "порушення таумницi листування" i
не може квалiфiкуватися за ст.IЗI. В цьому випадку вiдсутну не
лише розголошення таумницi листування, але й небезпека єє
розголошення. Такi дiє, за наявностi необхiдних для того ознак,
можуть утворити злочин, передбачений ст. 193.
5. Порушення таумницi телефонних розмов i телеграфних
повiдомлень громадян - це рiзного роду дiє, повязанi з прослу-
ховуванням без вiдома чи без згоди особи єє розмови по телефону
або повiдомлення по телеграфу. Це може бути i розголошення
стороннiй особi працiвником поштово-телеграфноє установи са-
мого факту телефонноє розмови або телеграфного повiдомлення
(наприклад, хто з ким або коли вiв телефонну розмову).
Прослуховування вiдкритих телефонних переговорiв (при
вiдкритiй каоiнi телефону-автомата, у службовому примiщеннi
при стороннiх особах тощо), коли осооа, яка розмовляу по
телефону, не робить iз цього таумницi, не у злочином.
6. Субуктивна сторона характеризууться умислом: винний
усвiдомлюу, що телефонна розмова або листування iншоє особи
складають таумницю, що вiн своєми дiями порушуу єє, i бахау так
чинити. Загублення працiвником поштгчужого листа, телеграми,
iншоє кореспонденцiє або iнше розголошення таумницi листуван-
ня, вчинене з необережностi, не охоплюуться ст.IЗI.
7. Субуктом злочину може бути як приватна особа, так i
службова особа, яка за своєм службовим становищем зобовяза-
на зберiгати таумницю листування, телефонних розмов та
телеграфних повiдомлень.
законнiй
Стаття 132. Перешкодження
дiяльностi профспiлок
Перешкодження законнiй дiяльностi професiйних
спiлок або єх органiв -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або позбавленням права займати певнi посади на
строк до трьох рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 22 червня 1984 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1984. -№27. -Ст. 512).
1. Перешкоджеиня законнiв дiяльностi профспiлок може
вчинюватися рiзними способами з метою обмехитв або позбавити
єх можливостi здiйснювати своє статутнi права та обовязки у
вiдповiдностi з законами Украєни. Таке перешкодхення може
бутв виражене в умисному невиконаннi законного рiшевва
профспiлки або у скасуваннi такого рiшення, заборонi проводити
збори профспiлки або у протизаконному iє розпуску. Воно може
бути повязане з поiрозами або насильством щодо керiвшипi
профспiлок з метою не допустити виконання ними службових
обовязкiв або домогтися прябняття неправомiрних рiшень тощо.
2. Субекмиюм сторона злочину характеризууться умислом.
3. ("убекпюм злочину може бути як служоова, так i приватна
особа, якiй виповнилось 16 рокiв.
Стаття 133. Порушення занонодавсiва про праiро
Незаконне звiльнення трудящого з роботи або невико-
нання рiшення суду про поновлення на роботi з особистих
мотивiв, а так само Iнше грубе порушення законодавства
про працю, вчинене службовою особою державного або
громадського пiдприумства, установи чи органiзацi?, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або позбавленням права займати певнi посади на
строк до трьох рокiв.
I. Поняття "порушення законодавства про працю" передбачау
вiдповiдальнiсть, по-перше, за умисне посягання на загальнi
умови працi i, по-друге, за таке посягання, яке не створюу
небезпеку для- життя або здоровя трудящих. За цими двома
ознаками розглядуваний злочин вiдрiзняуться вiд злочинiв, за-
значених у статтях 135, 218, 219 i 220.
2. Обуктивна сторона цього злочину може бути виражена
у формi дiє чи бездiяльностi. Це: а) незаконне звiльнення трудя-
щого з роботи; 6) невиконання рiшення суду про поцовлення ва
роботi; в) iнше грубе порушення законодавства пропрацю.
3. Поняття "iнше грубе порушення законодавства про
працю" охоплюу випадки свiдомого обмеження або iгнорування
трудових прав громадян: свавiльне встановлення понаднормових
робiт, запровадження продовженого робочого дня, залучення до
важких робiт i робiт з шкiдливими або небезпечними умовами
працi осiб до 18 рокiв, а також вагiтних жiнок чи матерiв, якi
мають грудних дiтей, тощо (див., наприклад, статтi 14, 15 Закону
вiд 14 жовтня 1992 р. "Про охорону працi" // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1992. - №49. - ст.668).
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту порушення зако-
нодавства про працю (наприклад, звiльнення працiвника з
роботи при вiдсутностi для цього пiдстав).
5. Слiд мати на увазi, що порушення законодавства про працю
квалiфiкууться за ст. 133 i у тому випадку, коли воно мало мiсце
не лише у загальних галузях виробництва, а й у спецiальиii
галузях промисловостi (гiрничiй, будiвельнiй), а також на вибу-
ховонебезпечних пiдприумствах або цехах.
6. Субвкмшмма сморена аиючгну характеризууться умислом.
Порушення законодавства про працю у формi незаконного
звiльнення з робота абовеввкооання рiшення суду про поновлення
яа робогi визнауться злочином лише тодi, кота воно вчинене з
особистих мотивiв (єоркляисiь, омета, особиста неприязнь).
Врахування мотиву вчинення злочинних дiй допомагау
вiдмежовувати розглядуваний злочин вiд iнших сумiжних
злочинiв (статтi 66, 134, 134).
7. Субяамм злочину може бути службова особа, якiй наданi
права првХняггя т роботу та звiльнення з роботи, надання
вiдпустки або iншi права, повязанi з дотриманням законодавства
про працю.
Стаття 134. Вiдмова в прийомi
вагiтноє жiнки
на роботу
Вiдмова в прийомi жiнки на роботу з мотивiв
вагiтностi або вiдмова в прийомi на роботу матерi, яка
мау грудну дитину, а так само зниження заробiтноТ
плати або звiльнення жiнки з роботи з тих же мотивiв -
караются в-фавними роботами на строк до здюго року або
поабаолсiiiммправаааймiпипевнiпосадинасiрокдодвокрокiв.
{/з змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.ВО).
1. Обекишвна сторона злочину мау мiсце при вчиненнi хоча
б однiує з таких дiй: а) вiдмова в прийняттi вагiтноє жiнки на
роботу; б) вiдмова в прийняттi на роооту матерi, яка мау грудну
дитину; в) зниження вагiтнiй жiнцi або матерi, яка мау iрудну
дитину, заробiтноє плати; г) звiльнення таких жiнок з роботи.
Вiдмова в прийняттi на роботу таких жiнок може бути нелише при
ненаданнi єм роботи, але й при вiдмовi єм пiд приводом "вiдсуткостi"
вакантноє посади, "скорочення" штагiв.тощо. Такий же надуманий
привiд може шли мiсце i при звiльвеннi жiнки з роботи.
2. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом
та спецiальним мотивом - небажання мати на роботi жiнок
вагiтних тактах, хто мау грудних дiтей.
3. Субуктам злочину може бути службова особа, яка здiйснюу
прийняття на роботу, звiльнення з роботи або переведения на
iншу роботу.
Стаття 134\ Переслiдування
критику
громадян за
Умисне ущемлення службовою особою прав i охоро-
июваних законом Iнтересiв громадянина, звязане з
переслiдуванням його за подачу в установленому
порядку пропозицiй, заяв, скарг або за критику, що
мiститься в них, а так само за виступ з критикою в Iншiй
формi, -
карауться позбавленням права займати певнi посади
на строк до одного року або штрафом у розмiрi до
трьохсот карбованцiв.
ТI ж дiє, що спричинили iстотну шкоду правам 1 охоро-
нюваним законом Iнтересам громадянина, -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв)
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв, або позбавленням права займати певнi
посади на строк до трьох рокiв,
(Ст. 13 Кодекс доповнено Указом вiд 10 грудня 1985 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1985. - №52. - Ст. 1224)
1. Стаття 134 мау охороняти вiд злочинних посягань
конституцiйне право кожного громадянина Украєни - право
вносити в державнi органи i громадськi органiзацiє пропозицiє
про полiпшення єх дiяльностi, критикувати недолiки в роботi
(СТ.47 Конституцiє).
2.0ббхтмвнваиср0наздочинубудематимiсцезанаявюктi трьох
ознак у єх сукупностi: 1) переслiдування службовою особою
iюгерпiлого за подану останнiм пропозицiю, заяву, скарiу або за
критику, що мiститься в них, або за гисгуп з крипкою i ущемлення
його прав i занояних iнтересiв; 2) пропозицiя, заява, скарга або
критичний виступ птiниннi бути спрямованi на попiпшення дiяльносгi
деркавних чи колективних органiвабо повязанi з критиюхонедашхш
у роботi; 3) причинний звязок ве лише мiх дiями службовоє особи i
наслiдками у виглядi ущшленняправiзаноннххiнiересiвiхлершяхо,
аймiжзвераеннямабовиступомпромадянiiназкриiиксюiнаступним
за цим уiдемжнйям його прав чв законних шкресiв
3.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
iншi рiшення, прийнятi референдумами, мають вищу юридичну
силу щодо iнших нормативних актiв.
Порядок проведення референдумiв регулюуться Законом вiд
З липня 1991 рПро всеукраєнський i мiсцевi референдуми"
(Вiдомостi Верховноє Радi Украєни. - 1991. - №33. - Ст.443).
2. Порушення законядаястм про референдум може бути у
формi: 1) перешкодхення громадянам вести вiдповiдну агiтацiю
до дня проведення референдуму або 2) перешкодхення грома-
дянам здiйснити право брати участь у референдумi. Це
протиправний вплив на громадян з метою не допустити єх до
участi у референдумi або у здiйсненнi агiтацiйних заходiв щодо
референдуму (наприклад, створення перешкод у роботi
iнiцiативних груп по збиранню пiдписiв для проведення рефе-
рендуму, спонукання громадян до участi або не участi у голосу-
ваннi при проведеннi референдуму чи до голосування за або
проти вирiшення питання, яке поставлене у бюлетенi референ-
думу). Такий вплив мохе здiйснюватися рiзними способами,
основнi з яких названi у ст.129.Це - насильство, обман, погрози,
пiдкуп (визначення цих понять див. у пп.4-7 коментаря до
ст. 127, визначення "iншого шляху" - в п.8 коментаря до ст. 127).
3. Субуктивна сторона злочину харакзервзууiiiся умисжм:
ишна особа усвiдомлюу прогиправнiсть своєх дiй i оахау шляхом єх
вчинення перешкодити люмадянам вiльно здiйснити єх право - брати
участь уреферендумiабоаестиагiтацiю "за" чи "проти" референдуму.
4. Субуктом злочину у приватна особа, яка досягла до
моменту вчинення злочину 16 рокiв. Якщо субуктом злочину,
передбаченого ст. 129\ виступау член комiсiє з референду або
iнша службова особа, яка використала для цього своу службове
становище, вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст. 129.
До членiв камси з референдуму належать: члени Централь-
ноє комiсiє з всеукраєнського референдуму; члени комiсiє з рефе-
рендуму Республiки Крим; члени обласних, мiських, районних,
сiльських, селищних комiсiй, а також дiльничних комiсiй з
референдуму. До iнших службових осiб, якi можуть бути
причетними до референдуму, належать голови вiдповiдних Рад
народних депутатiв, на територiє яких мау бути проведено рефе-
рендум (на них покладено обовязок завiряти пiдписи членiв
iнiцiативних груп i органiзовувати перевiрку вказаних у
пiдписних листах вiдомостей), керiвники державних i гро-
мадських органiв, пiдприумств, установ, органiзацiй, на яких в
силу закону покладено обовязок сприяти комiсiям по проведен-
ню референдуму (предстаддяти неоохiднi для єх роботи вiдомостi
i матерiали та надавати можливiсть виступати в пресi, по радiо,
телебаченню, забезпечувати можливiсть проведення до дня рефе-
рендуму зборiв, мiтингiв та iнших заходiв для агiтацiє щодо
референдуму топр).
5. За ч.3 ст. 129 настау вiдповiдальнiсть за порушення законо-
давства про реферевдум при вчиненнi однШ з таких дiй: 1) шдпог
документiв реферевдуму; 2) пряписка; 3) iавiдомо неправильний
пiдрахунок питасiв; 4) порушення таумнипi голосування.
Документами референдуму вiдповiдио до Закоту Украєни
"Про всеукраєнський i мiсцевi референдуми" слiд вважати про-
токоли i рiшення зборiв про утвореная iнiцiативноє трупи,
свiдоцтао про реустрацiю iнiцiативноє групи вiдповiдними Радами
народних депутатiв або Центральною комiсiую з всеукранiського
реферевдуму, пiдписнi листи, протоколи i документи перевiрки
пiдписних листiв, списки громадян, якi мають правобрати участь
у референдумi, бюлетенi для гопосуваная, протокол наслiдкiв
голосування та результати референдуму.
Про визначення поняття "пiдлог документiв", "приписка" та
"завiдомо неправильний пiдрахунок голосiв" - див. iш.2, 3, 5
коментаря до ст. 128, про поняття "порушення таумницi голосу-
вання" - п.2 коментаря до ст. 129.
Стаття 130. Порушення недоторканностi
житла громадян
Незаконний обшук, незаконне виселення або Iншi дIТ,
що порушують недоторканнiсть житла громадян,
вчиненi службовою особою, -
караються позбавленням волi на строк до одного
року, або виправними роботами на той же строк, або
штрафом у розмiрi до ста карбованi<єв, або громадсь-
кою доганою.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Конституцiя Украєни (ст.53) гарантуу недоторканнiсть
житла громадян: нiхто не мау права без законноє пiдстави увiйти
в житло проти волi осiб, якi проживають у ньому.
Порушення недоторканностi житла громадян - це
протиправне таумне або вiдкрите вторгнешня службовоє особи в
будинок, квартиру, кiмнату або iнше примiщення, у якому
проживау громадянин.
2. До дiй, якими порушуупся недогоркамнiсть житла грфiадян,
вiдносяться: а) незаконний обшук; б) незаконне виседення; в) шив
и. Пiд останнiми слiд розумiти незаконний <яляп житла, незаконну
вимку речей, якiвтомузнаходяiься.Цемо>е6утивсепеянявжитло
iнших iромадян без згоди тих, хто проживау > ньому.
3. Обшук, виселення, огляд, виємка визнаються неза-
конними, якщо вони вчиненi службовок> особою, яка не мау
на це права (директором заводу, комендантом, головою
профспiлки, головою колгоспу тощо). Такi дiє вважаються
незаконними i тодi, коли вони вчиненi службовою особою, яка
мала на це право (прокурором, слiдчим, судовим виконавцем), але
при вiдсутностi законних пiдстав на це або хоча б i на законних
пiдставах, але без дотримання перегачених законом правая
(скажiмо, при вiдсутностi сятггцiє прокурора або його заступника,
без запрошення понятих - див. статтi 177, 178, 181 i 191 КПК).
4. Слiд мати на увазi, що порушення недоторканностi житла
громадян у випадках, одi не терплять зволiкання (для за-
побiгання злочину, що готууться; для затримання злочинця; в
разi стихiйного лиха), не у злочином. Такi дiє охоплюються
поняттям "крайня необхiднiсть" (ст. 16).
5. Злочин вважауться звкмчеиим з моменту вчинення самоє дiє -
незаконного обшуку, незаконного вжелевня тощо. Яхшр ж внаслiдок
порушення недоторканностi житла громадян була заподiяна iстоша
шкода (скажiмо, знищене або пошкодхене майно), вiдповiдальоiсiг
настау за сукупнiстю злочинiв - статтi 130 i 165 чи ст.iбб.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом:
сяухте)ва особа усвiдомлюу, що вона здiйснюу незаконний
обшук, незаконне виселення або iншi дiє, котрi порушують
недоторканнiсть житла громадян, i бажау так дiяти.
7. Субуктом злочину може бути лише службова особа, якгi
викорвстала своу службове становище для вчинення вказаних
незаконних дiй. Приватнi особи, якi порушили недоторканнiсть
житла громадян, залежно вiд мотивiв та мети вчинення таких дiй,
можуть за наявностi для того пiдстав вiдповiдати за самоуправ-
ство (наприклад, незаконне виселення власником квартири най-
мача кiмнати) або хулiганство (скажiмо, вторгнення з особливим
зухвальством пяного у чужу квартиру).
Стаття 131. Порушення таумницi листування,
телефонних розмов i телеграфних
повiдомлень
Порушення тавмницi листування, телфонних розмов
I телеграфних повiдомлень громадян -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв, або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
(В редакцiє Указу вiд є2 сiчня 1983 р. // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Таемичця листування, телефонних розмов i телеграфних
повiдомлень охороняуться законом (ст.54 Конституцiє Украєни).
Це означау, що нiхто не мау права без згоди самого громадянина
знайомитися з його листуванням або розголошувати його змiст.
Виняток iз цього правила становлять випадки накладення арешту
на кореспонденцiю з метою боротьби iз злочиннiстю. Накладення
арешту на кореспонденцiю i виємка єє з поштово-телеграфиих
установ може здiйснюватись лише з санкцiє прокурора або його
заступника чи за постановою суду. Виємка кореспонденцiє
вiдбувауться у присутностi двох представникiв поштово-телеi-
рафноє установи, прощо складауться протокол (ст. 187 КПК)..
2. Поняттям "листування" охоплюуться рiзного роду корес-
понденцiя: листи, телеграми, бандеролi, пакети тощо.
3. Порушення таумницi листування - це дiє, повязанi з
ознайомленням особи, яка не мала на це права, зi змiстом чужого
листування, з незаконним розголошенням змiсту такоє кореспон-
денцiє без згоди громадянина, який написав чи отримав лист
(повiдомлення), або з розголошенням самого факту листування
мiж певними громадянами чи мiж певними громадянами i
органiзацiую, пiдприумством чи установою. Наприклад, злочин
буде у випадку повiдомлення працiвником пошти стороннiй особi
певних фактiв iз змiсту чужоє телеграми або передача єй чужого
листа для ознайомлення з його змiстом.
4. Знищення чужого листа, телеграми чи iншоє кореспонденцiє
не охоплюуться поняттям "порушення таумницi листування" i
не може квалiфiкуватися за ст.IЗI. В цьому випадку вiдсутну не
лише розголошення таумницi листування, але й небезпека єє
розголошення. Такi дiє, за наявностi необхiдних для того ознак,
можуть утворити злочин, передбачений ст. 193.
5. Порушення таумницi телефонних розмов i телеграфних
повiдомлень громадян - це рiзного роду дiє, повязанi з прослу-
ховуванням без вiдома чи без згоди особи єє розмови по телефону
або повiдомлення по телеграфу. Це може бути i розголошення
стороннiй особi працiвником поштово-телеграфноє установи са-
мого факту телефонноє розмови або телеграфного повiдомлення
(наприклад, хто з ким або коли вiв телефонну розмову).
Прослуховування вiдкритих телефонних переговорiв (при
вiдкритiй каоiнi телефону-автомата, у службовому примiщеннi
при стороннiх особах тощо), коли осооа, яка розмовляу по
телефону, не робить iз цього таумницi, не у злочином.
6. Субуктивна сторона характеризууться умислом: винний
усвiдомлюу, що телефонна розмова або листування iншоє особи
складають таумницю, що вiн своєми дiями порушуу єє, i бахау так
чинити. Загублення працiвником поштгчужого листа, телеграми,
iншоє кореспонденцiє або iнше розголошення таумницi листуван-
ня, вчинене з необережностi, не охоплюуться ст.IЗI.
7. Субуктом злочину може бути як приватна особа, так i
службова особа, яка за своєм службовим становищем зобовяза-
на зберiгати таумницю листування, телефонних розмов та
телеграфних повiдомлень.
законнiй
Стаття 132. Перешкодження
дiяльностi профспiлок
Перешкодження законнiй дiяльностi професiйних
спiлок або єх органiв -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або позбавленням права займати певнi посади на
строк до трьох рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 22 червня 1984 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1984. -№27. -Ст. 512).
1. Перешкоджеиня законнiв дiяльностi профспiлок може
вчинюватися рiзними способами з метою обмехитв або позбавити
єх можливостi здiйснювати своє статутнi права та обовязки у
вiдповiдностi з законами Украєни. Таке перешкодхення може
бутв виражене в умисному невиконаннi законного рiшевва
профспiлки або у скасуваннi такого рiшення, заборонi проводити
збори профспiлки або у протизаконному iє розпуску. Воно може
бути повязане з поiрозами або насильством щодо керiвшипi
профспiлок з метою не допустити виконання ними службових
обовязкiв або домогтися прябняття неправомiрних рiшень тощо.
2. Субекмиюм сторона злочину характеризууться умислом.
3. ("убекпюм злочину може бути як служоова, так i приватна
особа, якiй виповнилось 16 рокiв.
Стаття 133. Порушення занонодавсiва про праiро
Незаконне звiльнення трудящого з роботи або невико-
нання рiшення суду про поновлення на роботi з особистих
мотивiв, а так само Iнше грубе порушення законодавства
про працю, вчинене службовою особою державного або
громадського пiдприумства, установи чи органiзацi?, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або позбавленням права займати певнi посади на
строк до трьох рокiв.
I. Поняття "порушення законодавства про працю" передбачау
вiдповiдальнiсть, по-перше, за умисне посягання на загальнi
умови працi i, по-друге, за таке посягання, яке не створюу
небезпеку для- життя або здоровя трудящих. За цими двома
ознаками розглядуваний злочин вiдрiзняуться вiд злочинiв, за-
значених у статтях 135, 218, 219 i 220.
2. Обуктивна сторона цього злочину може бути виражена
у формi дiє чи бездiяльностi. Це: а) незаконне звiльнення трудя-
щого з роботи; 6) невиконання рiшення суду про поцовлення ва
роботi; в) iнше грубе порушення законодавства пропрацю.
3. Поняття "iнше грубе порушення законодавства про
працю" охоплюу випадки свiдомого обмеження або iгнорування
трудових прав громадян: свавiльне встановлення понаднормових
робiт, запровадження продовженого робочого дня, залучення до
важких робiт i робiт з шкiдливими або небезпечними умовами
працi осiб до 18 рокiв, а також вагiтних жiнок чи матерiв, якi
мають грудних дiтей, тощо (див., наприклад, статтi 14, 15 Закону
вiд 14 жовтня 1992 р. "Про охорону працi" // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1992. - №49. - ст.668).
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту порушення зако-
нодавства про працю (наприклад, звiльнення працiвника з
роботи при вiдсутностi для цього пiдстав).
5. Слiд мати на увазi, що порушення законодавства про працю
квалiфiкууться за ст. 133 i у тому випадку, коли воно мало мiсце
не лише у загальних галузях виробництва, а й у спецiальиii
галузях промисловостi (гiрничiй, будiвельнiй), а також на вибу-
ховонебезпечних пiдприумствах або цехах.
6. Субвкмшмма сморена аиючгну характеризууться умислом.
Порушення законодавства про працю у формi незаконного
звiльнення з робота абовеввкооання рiшення суду про поновлення
яа робогi визнауться злочином лише тодi, кота воно вчинене з
особистих мотивiв (єоркляисiь, омета, особиста неприязнь).
Врахування мотиву вчинення злочинних дiй допомагау
вiдмежовувати розглядуваний злочин вiд iнших сумiжних
злочинiв (статтi 66, 134, 134).
7. Субяамм злочину може бути службова особа, якiй наданi
права првХняггя т роботу та звiльнення з роботи, надання
вiдпустки або iншi права, повязанi з дотриманням законодавства
про працю.
Стаття 134. Вiдмова в прийомi
вагiтноє жiнки
на роботу
Вiдмова в прийомi жiнки на роботу з мотивiв
вагiтностi або вiдмова в прийомi на роботу матерi, яка
мау грудну дитину, а так само зниження заробiтноТ
плати або звiльнення жiнки з роботи з тих же мотивiв -
караются в-фавними роботами на строк до здюго року або
поабаолсiiiммправаааймiпипевнiпосадинасiрокдодвокрокiв.
{/з змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.ВО).
1. Обекишвна сторона злочину мау мiсце при вчиненнi хоча
б однiує з таких дiй: а) вiдмова в прийняттi вагiтноє жiнки на
роботу; б) вiдмова в прийняттi на роооту матерi, яка мау грудну
дитину; в) зниження вагiтнiй жiнцi або матерi, яка мау iрудну
дитину, заробiтноє плати; г) звiльнення таких жiнок з роботи.
Вiдмова в прийняттi на роботу таких жiнок може бути нелише при
ненаданнi єм роботи, але й при вiдмовi єм пiд приводом "вiдсуткостi"
вакантноє посади, "скорочення" штагiв.тощо. Такий же надуманий
привiд може шли мiсце i при звiльвеннi жiнки з роботи.
2. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом
та спецiальним мотивом - небажання мати на роботi жiнок
вагiтних тактах, хто мау грудних дiтей.
3. Субуктам злочину може бути службова особа, яка здiйснюу
прийняття на роботу, звiльнення з роботи або переведения на
iншу роботу.
Стаття 134\ Переслiдування
критику
громадян за
Умисне ущемлення службовою особою прав i охоро-
июваних законом Iнтересiв громадянина, звязане з
переслiдуванням його за подачу в установленому
порядку пропозицiй, заяв, скарг або за критику, що
мiститься в них, а так само за виступ з критикою в Iншiй
формi, -
карауться позбавленням права займати певнi посади
на строк до одного року або штрафом у розмiрi до
трьохсот карбованцiв.
ТI ж дiє, що спричинили iстотну шкоду правам 1 охоро-
нюваним законом Iнтересам громадянина, -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв)
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв, або позбавленням права займати певнi
посади на строк до трьох рокiв,
(Ст. 13 Кодекс доповнено Указом вiд 10 грудня 1985 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1985. - №52. - Ст. 1224)
1. Стаття 134 мау охороняти вiд злочинних посягань
конституцiйне право кожного громадянина Украєни - право
вносити в державнi органи i громадськi органiзацiє пропозицiє
про полiпшення єх дiяльностi, критикувати недолiки в роботi
(СТ.47 Конституцiє).
2.0ббхтмвнваиср0наздочинубудематимiсцезанаявюктi трьох
ознак у єх сукупностi: 1) переслiдування службовою особою
iюгерпiлого за подану останнiм пропозицiю, заяву, скарiу або за
критику, що мiститься в них, або за гисгуп з крипкою i ущемлення
його прав i занояних iнтересiв; 2) пропозицiя, заява, скарга або
критичний виступ птiниннi бути спрямованi на попiпшення дiяльносгi
деркавних чи колективних органiвабо повязанi з критиюхонедашхш
у роботi; 3) причинний звязок ве лише мiх дiями службовоє особи i
наслiдками у виглядi ущшленняправiзаноннххiнiересiвiхлершяхо,
аймiжзвераеннямабовиступомпромадянiiназкриiиксюiнаступним
за цим уiдемжнйям його прав чв законних шкресiв
3.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125