Про
мiлiцiю" (Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1991. - №4. - Сi-.20;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №36. - Сг-526; 1993. -
№11.- Сi-.83). При цьому не мау значення, виконував вiн єх
перебуваючи безпосередньо на службi чи в iнший, вiльний вiд
роботи час (наприклад, пiд час вiдпустки).
Прилюдну образу працiвника мiлiцiє, вчинену не пiд час, а у
звязку з виконанням ним службових обовязкiв, слiд
квалiфiкувати за ст. 189. Якщо ж вона вчинена вiч-на-вiч з
потерпiлим, по телефону, у листi i т.н., без ознак публiчностi,
скоуне охоплюуться ст.126.
8. Вiдповiдальнiсть за образу народного дружинника i
вiйськовослужбовця настау як за дiє, вчиненi пiд час виконання
обовязкiв по охоронi громадського порядку, так i в iнший час
(наприклад, як помста за єх дiяльнiсть по охоронi громадського
порядку в минулому).
9. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Винна особа усвiдомлюу, що ображау працiвника мiлiцiє
саме при виконаннi ним службових обовязкiв, а народного
дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з виконанням ними
обовязкiв по охоронi громадського порядку, i бажау так чинити.
Вчинення образи вказаних осiб на грунтi особистих
неприязних вiдносин слiд квалiфiкувати за ст.126.
10. Субуктом злочину у особа, якiй до моменту вчинення
злочину виповнилось шiстнадцять рокiв.
Стаття 189 .Погроза щодо працiвника проку-
ратури або органу внутрiшнiх
справ чи безпеки
Погроза вбивством, насильством чи знищенням май-
на щодо працiвника прокуратури або органу внутрiшнiх
справ чи безпеки, а так само щодо його близьких
родичiв у звязку Iз виконанням ним службових
ооовязкiв -
зарауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
аоо виправними роботами на той же строк.
(Ст. 189 Кодекс доповнено Указом вiд 18 сiчня 1991 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1991. -№7. -Ст. 45).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №38. - Ст. 511).
1. Сусмiльш небезпечнiсть злочину полягау в тому, що його
вчиненням порушууться або може бути порушена нормальна
дiяльнiсть прокуратури, органу внутрiшнiх справ та без-
пеки Його вчинення викликау або може викликати у працiвникiв
вказаних органiв вiдчуття тривоги i неспокою, заважау єм вико-
нувати належним чином службовi обовязки як пiд час погроз,
так i в майбутньому.
2. Ст. 189 передбачау вiдповiдальнiсть за погрозу вбивством,
насильством та знищенням майна. Ця погроза у формою
психiчного насильства над вказаними у законi особами.
Для квалiфiкацiє дiє винноє особи за ст. 189 достатньо встановига
лише факт погрози працiвнику правоохоронного органу або його
близьким родичам у звязку з виконанням цим працiвником слух-
бових обовязкiв.Погроза може виявлятися у висловлюваннi (усно,
письмово, iз застосуванням технiчних засооiв), а також жестах або
iнших дiях, за допомогою яких винний залякуу потерпiлого вчине-
нням вбивства, застосуванням до нього насильства чи знищенням
його майна. На вiдмiну вiд ст. 100 наявнiсть реальних пiдстав
побоювання потерпiлим виконання погроз не у обовязковою (абз.I
п.IО постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 червня
1992 р. №8 //Бюлетень...- С.142).
Пiд погрозою вбивством слiд розумiти виражений зовнi та
доведений до потерпiлого намiр позбавити життя працiвника
прокуратури, органу внутрiшнiх справ чи безпеки або ж iх
близьких родичiв.
Пiд погрозою насильством слiд розумiти погрозу заподiяння
потерпiлому побоєв чи тiлесних ушкоджень, а також скоуння
таких дiй, якi можуть призвести до тiлесних ушiжень
(наприклад.звязування та залишення пiд дощем, у мiстiвостi,
де у багато комарiв, мошкари, на вогкiй землi у холодну пору
року тощо). При цьому ступiнь небезпечностi насильства для
здоровя потерпiлого на квалiфiкацiю не впливау: винний може
погрожувати нанесенням побоєв, мордуванням, заподiянням
рiзного ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень.
Пiд погрозою знищення майна слiд розумiти вираженi зовнi
та доведенi до потерпiлого нахваляння призвести майно
працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх справ чи безпеки, а
також єх близьких родичiв в стан, при якому його неможливо
використати за цiльовим призначенням. В той же час протидiя
законнiй дiяльностi працiвника правоохоронного органу може
здiйснюватися i шляхом погрози пошкодження майна. При цьому
цiна ремонту майна, яке особа погрожувала пошкодити, може
дорiвнювати або перевищувати цiну майна, яке особа погрожу-
вала знищити. Iншими словами, ступiнь суспiльноє небезпечностi
таких дiй може рiвнятись або навiть перевищувати ступiнь
суспiльноє небезпечностi передбаченого ст. 1892 злочину, вчине-
ного шляхом погрози знищення майна працiвника правоохорон-
ного органу. Це означау, що погроза пошкодження майна за
певних обставин може вплинути на психiку потерпiлого так, що
протидiя його законнiй дiяльностi буде бiльш ефективною. Пле-
нум Верховного Суду Украєни в абз.2 п.IО постанови вiд
26 червня 1992 р. у звязку з цим розяснив, що як погрозу
знищення майна слiд квалiфiкувати погрозу знищити будь-яке
майно повнiстю або його частину, наприклад, окремi частини
будiвлi, вузли механiзму, скло автомобiля тощо.
з. Пiд майном слiд розумiти як рухоме (грошi, носильнi речi,
автомашини, мотоцикли, худобу тощо), так i нерухоме (жилий
будинок, дача, пдодоягзднi та iншi насадження, посiви тощо) майно.
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли погроза була
доведена до вiдома працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ або безпеки. Це правило стосууться i випадкiв, коди
погроза була вчинена щодо близьких родичiв названих осiб.
Такий висновок випливау iз пункту 3 зазначеноє вище постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни, у вiдповiдностi з яким
вiдповiдальнiсть за ст. 189 настау лише за умови протидiє за-
коннiй службовiй дiяльностi працiвника прокуратури, органу
внутрiшнiх справ чи служби безпеки. В той же час для наявностi
складу цього злочину не мау значення, вдалося винному до-
могтися того, щоб працiвник правоохоронного органу нена-
лежним чином виконував своє службовi обовязки, чи нi.
Погроза вбивством, завдати тiлеснi ушкодження чи знищити
майно, висловлена у звязку з виконанням потерпiлим будь-яких
незаконних дiй, злочином, що розглядауться, не вважауться.
5. Посягання на життя, здоровя та власнiсть працiвника
правоохоронного органу або його близьких родичiв, скоуне без-
посередньо пiсля погрози вчинити такi дiє, не потребуу додатковоє
квалiфiкацiє за ст. 189.
6. Потерпiлими вiд цього злочину можуть бути:
а) працiвники прокуратури, а саме: слiдчi та прокурори,
перелiк яких даний вiдповiдно у ст. 17 та ст.56 Закону вiд
5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру" (Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1991. - №3. - Ст.793. Голос Украєни. - 1993. -
22 грудня);
б) працiвники органiв внутрiшнiх справ, у тому числi
особи, якi вiдповiдно до ст. 16 Закону вiд 20 грудня 1990 р.
"Про мiлiцiю" перебувають на державнiй службi в
пiдроздiлах мiлiцiє i яким присвоуне спецiальне звання
мiлiцiє. Згiдно зi ст.9 цього Закону до виконання завдань по
охоронi громадського порядку можуть залучатись iншi
працiвники органiв внутрiшнiх справ, вiйськовослужбовцi
органiв внутрiшнiх справ (працiвники виправно-трудових
установ, пожежноє охорони, а також курсанти, слухачi,
адюнкти, iншi атестованi працiвники, в тому числi i викла-
дацького складу навчальних закладiв МВС).
19 Бкiя. законодавства. Спецвипуск. 577
, Крiм того, потерпiлими можуть бути iншi особи, прийнятi .ва
службу в органи внутрiшнiх справ, якi мають пройти атестацiю;
в) працiвники служби безпеки, якi перелiченi в ст. 19 Закону
вiд 20 березня 1992 р. "Про службу безпеки Украєни" (Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №27. - Ст382). До них,
зокрема, вiдносяться спiвробiтники-вiйськовослужбовцi,
працiвники, якi уклали трудовий договiр зi Службою безпеки, а
також вiйськовослужбовцi термiновоє служби.
Названi вище особи можуть визнаватися потерпiлими не тiлiiхх
годi, коли погроза вчинюуться в процесi виконання ними своєх
службових обовязкiв (в робочий чи неробочий час), а й у
випадках, коли вона повязана iз виконанням цих обовязкiв у
майбутньому.
Погроза, вчинена щодо технiчних працiвникiв, секретарiв,
прибиральниць та iнших осiб, робота яких не повязана iз
основними функцiями дiяльностi прокуратури, органiв
внутрiшнiх справ та служби безпеки, мау квалiфiкуватися за
наявностi вiдповiдних ознак за статтями Кримiнального кодексу,
що передбачають вiдповiдальнiсть за злочин проти особи (ст. 100)
або проти порядку управлiння (ст. 190);
г) близькi родичi зазначених у пiдпунктах "а", "б" i "в" цього
пункту працiвникiв. Вiдповiдно до п.11 ст.32 КПК такими у:
батьки, подружжя, дiти, рiднi брати i сестри, дiд, баба i онуст
(див.: Право Украєни. - 1992. -№11.- С.36).
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямвм
умислом. Винний усвiдомлюу, що погрозою вiн протидiу законна
службовiй дiяльностi працiвника правоохоронного органу i бахау
робити саме так, тобто бажау, щоб у працiвника прокуратури,
органу внутрiшнiх справ чи безпеки виникло почуття занепо-
коуння, страху, що може перешкодити йому виконати своє служ-
бовi обовязки.
Виникнення намiру погрожувати, повязане iз виконанням
працiвником прокуратури, органу внутрiшнiх справ чи безпем
своєх службових обовязкiв. 1
Пiд виконанням iслужбових обовязкiв слiд розумiти
дiяльнiсть по виконанню названими особами обовязкiв по
службi, що випливають iз законiв i пiдзаконних актiв, в тому
числi порадникiв, статутiв, iнструкцiй i т. iн. Тому погрозу
працiвнику прокуратури або органу внутрiшнiх справ чи без-
пеки, який виступау у ролi свiдка, потерпiлого, експерта, яе-
обхiдно квалiфiкувати за ст. 180. Якщо. погроза вчинюуться
внаслiдок осоонстих неприязних стосункiв, або у невiдумною
ознакою якогось iншого злочину, то скоуне за наявностi не-
обхiдних умов слiд квалiфiкувати за вiдповiдними статтями КК
(наприклад, за статтями 100, 86 117, 142 чи ст. 144).
8. Субуктам злочину у особа, якiй до вчинення злочину
виповнилось шiстнадцять рокiв. Службовi особи, якi для погрозв
використовують своу службове становище, мають нести
вiдповiдальнiсть за перевищення влади або службових повнов>-
жень (ч.2 ст. 166).
Стаття 189.Втручання у дiяльнiсть
працiвника прокуратури, органу
внутрiшнiх справ, безпеки
Вплив у будь-якiй формi на працiвника прокуратури,
органу внутрiшнiх справ, безпеки з метою перешкодити
виконанню ним службових обовязкiв або добитися
прийняття неправомiрних рiшень -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiс? тисячi
карбованцiв.
ТI ж дiє) якщо вони перешкодили запобiгти злочину чи
затримати особу) яка його вчинила, або вчиненi особою
з використанням свого службового становища, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного до двох
рокiв.
(Ст. 18У Кодекс доповнено Указом вiд 18 сiчня 1991 р. //
Вiдомостi Верховно! Ради УРСР. - 1991. -№7. -Ст. 45).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украй ни. - 1992. -№35. -Ст. 511).
I. Суспiльна небезпечнiсть цього злочину полягау в тому, що
втручання у дiяльнiсть працiвника правоохоронного органу
призводить або може призвести до невиконання ним службових
обовазкiв, прийняття неправомiрних рiшень) а в деяких випад-
ках i до неможливостi припинити скоуння злочину або затримати
особу, яка його вчинила.
2. Пiд втручанням у дiяльнiсть працiвника прокуратури,
органу внутрiшнiх справ чи служби безпеки слiд розумiти кон-
кретнi дiє, спрямованi на перешкоду у виконаннi цим
працiвником службових обовязкiв або на досягнення прийняття
неправомiрного рiшення. Втручання може виявлятися в умов-
ляннi, шантажуваннi потерпiлого, погрозi вiдмовити в наданнi
законних благ, а також у будь-якiй iншiй формi впливу (абз.I
п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 червня
1992 р. №8 // Бюлетень...- С.142).
Умовляння може супроводжуватися обiцянками допомогти
придбати дефiцитнi товари, вирiшити якiсь сiмейнi проблеми, надати
можливiсть користуватися автомобiлем, дачною дiлянкою тощо.
Слiд мати на увазi, що прохання, наприклад, батькiв або iнших
родичiв правопорушника про прийняття працiвником правоохо-
ронного органу рiшення в iнтересах цього правопорушника не
утворюу складу даного злочину (див.: Бюлетень...- С.142).
Шантажування може здiйснюватися шляхом погрози розго-
лосити вiдомостi, що ганьблять потерпiлого чи близьких йому
осiб, таумницю усиновлення тощо.
Iншими формами впливу можуть бути вiдмова у доглядi за
дiтьми, старими батьками,хворими, погроза згвалтування тощо.
Вплив н працiвника правоохоронного органу шляхом захвату чи
угрямання заложниками його близького родича або спiвробiтника
охоплюуться ч.5 ст. i 23 i додатковоє квалiфiкацiє за ст. 189 цього
кодексу не потребуу (абз.З п. 11 згаданоє постанови).
Вплав на працiвника правоохоронного органу шляхом пiдкупу
належить квалiфiкувати як дачу або замах на дачу хабара (ст. 170
або ч.2 ст. 17 i ст. i 70), а якщо це перешкодило запобiгти злочин
чи затримати особу, яка його скоєла, то й за ч.2 ст. 189.
Засобом впливу на працiвника правоохоронного органу може бути
вчинення й iншого злочину. Наприклад, втручання вчинювалось
шляхом насильницького опору особою, до якоє не була безпосеред-
ньо звернена вимога працiвника мiлiцiє. Якщо дiє такоє особи не
перешкодили затримати правопорушника, в тому числi i злочинця,
або запобiгти злочинне посягання, то скоуне слiд квалiфiкувати за
ч.I ст. 188. Коди ж внаслiдок вказаних дiй винному вдалось
перешкодити запобiгти вчиненню злочину або затримати особу, яка
його вчинила, вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст. 189 . Вчинення
таких дiй щодо працiвника прокуратури або служби безпеки тягне
вiдповiдальнiсть вiдповiдно за ч.I ст.188 або за ст.189.
Якщо вплив на працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ або служби безпеки з метою перешкодити виконанню ним
службових обовязкiв чи домогтися прийняття неправомiрних
рiшень вчинюуться погрозою вбивством, насильством або
знищенням майна i ця погроза перешкодила запобiгти злочину
чи затримати особу, яка його вчинила, скоуне слiд квалiфiкувати
лише за ч.2 ст.i89. Якщо вказанi наслiдки не настали, застосо-
вууться тiльки ст. 189. У всiх цих випадках використовууться
правило про конкуренцiю загальноє та спецiальноє норм.
Пленум Верховного Суду Украєни розяснив, що коли втру-
чання в дiяльнiсть працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ i безпеки поуднане з дiями, передбаченими ч.2 ст.188
статтями 189, 189 або ст.i90\ скоуне слiд квалiфiкувати за
сукупнiстю вiдповiдних статей Кримiнального кодексудив.:
Бюлетень...- С.142).
3. Злочин, передбачений ч.I ст.I89, вважауться закiнченим з
моменту вчинення дiє, яка являу собою вплив у будь-якiй формi
на працiвника правоохоронного органу. Для квалiфiкацiє вчине-
ного за ч.I ст.189, а також ч.2 ст.є89 в частинi скоуння цього
злочину особою iз використанням свого службового становища
не мау значення, чи вдалось злочинцю перешкодити виконанню
працiвником правоохоронного органу своєх службових обовязкiв
або домогтися прийняття ним неправомiрного рiшення.
Якщо втручання у дiяльнiсть працiвника правоохоронного
органу здiйснювалось пiсля прийняття ним неправомiрного
рiшення, а винний цього не знав, вiдповiдальнiсть настау за
замах на скоуння злочину, передбаченого ст. 189.
4. Про поняття працiвника прокуратури, органу
внутрiшнiх справ та безпеки див. п.о коментаря до ст.189-
д. Субуктивна сторона злочину, передбаченого ст. 189,
характеризууться прямим умислом. Винна особа усвiдомлюу
суспiльне небезпечний характер впливу на працiвника правоо-
хоронного органу i бажау втрутитись в його дiяльнiсть.
При цьому злочинець ставить перед собою мету перешкодити
потерпiлим виконувати своє службовi обовязки або домогтися вiд
них прийняття неправомiрних рiшень.
Про поняття виконання службових обовязкiв див. п.7 ко-
ментаря до ст. 1892.
Неправомiрними слiд визнавати такi рiшення працiвникiв
правоохоронних органiв, якi не вiдповiдають вимогам, що
мiстяться у законодавчих й iнших нормативних актах. Непра-
вомiрним слiд визнавати i рiшення нiчого не робити, тобто не
виконувати тi дiє, якi вiн був зобовязаний у вiдповiдностi iз
законодавством виконати.
6. Субуктом злочину у фiзична особа, якiй до його скоуння
виповнилось шiстнадцять рокiв.
7. Частиною 2 ст.189 передбачена вiдповiдальнiсть за втру-
чання в дiяльнiсть працiвника правоохоронного органу, якщо
воно перешкодило запобiгти вчиненню злочину аоо затримати
особу, яка його вчинила, а також вчинене особою iз використан-
ням свого службового становища. Першi двi квалiфiкуючi ознаки
мають мiсце у випадках, коли працiвник правоохоронного органу
мав реальну можливiсть запобiгти вчиненню злочину або
затримати особу, яка його вчинила, але не змiг єє використати
через втручання у свою дiяльнiсть злочинця.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
мiлiцiю" (Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1991. - №4. - Сi-.20;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №36. - Сг-526; 1993. -
№11.- Сi-.83). При цьому не мау значення, виконував вiн єх
перебуваючи безпосередньо на службi чи в iнший, вiльний вiд
роботи час (наприклад, пiд час вiдпустки).
Прилюдну образу працiвника мiлiцiє, вчинену не пiд час, а у
звязку з виконанням ним службових обовязкiв, слiд
квалiфiкувати за ст. 189. Якщо ж вона вчинена вiч-на-вiч з
потерпiлим, по телефону, у листi i т.н., без ознак публiчностi,
скоуне охоплюуться ст.126.
8. Вiдповiдальнiсть за образу народного дружинника i
вiйськовослужбовця настау як за дiє, вчиненi пiд час виконання
обовязкiв по охоронi громадського порядку, так i в iнший час
(наприклад, як помста за єх дiяльнiсть по охоронi громадського
порядку в минулому).
9. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Винна особа усвiдомлюу, що ображау працiвника мiлiцiє
саме при виконаннi ним службових обовязкiв, а народного
дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з виконанням ними
обовязкiв по охоронi громадського порядку, i бажау так чинити.
Вчинення образи вказаних осiб на грунтi особистих
неприязних вiдносин слiд квалiфiкувати за ст.126.
10. Субуктом злочину у особа, якiй до моменту вчинення
злочину виповнилось шiстнадцять рокiв.
Стаття 189 .Погроза щодо працiвника проку-
ратури або органу внутрiшнiх
справ чи безпеки
Погроза вбивством, насильством чи знищенням май-
на щодо працiвника прокуратури або органу внутрiшнiх
справ чи безпеки, а так само щодо його близьких
родичiв у звязку Iз виконанням ним службових
ооовязкiв -
зарауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
аоо виправними роботами на той же строк.
(Ст. 189 Кодекс доповнено Указом вiд 18 сiчня 1991 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1991. -№7. -Ст. 45).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №38. - Ст. 511).
1. Сусмiльш небезпечнiсть злочину полягау в тому, що його
вчиненням порушууться або може бути порушена нормальна
дiяльнiсть прокуратури, органу внутрiшнiх справ та без-
пеки Його вчинення викликау або може викликати у працiвникiв
вказаних органiв вiдчуття тривоги i неспокою, заважау єм вико-
нувати належним чином службовi обовязки як пiд час погроз,
так i в майбутньому.
2. Ст. 189 передбачау вiдповiдальнiсть за погрозу вбивством,
насильством та знищенням майна. Ця погроза у формою
психiчного насильства над вказаними у законi особами.
Для квалiфiкацiє дiє винноє особи за ст. 189 достатньо встановига
лише факт погрози працiвнику правоохоронного органу або його
близьким родичам у звязку з виконанням цим працiвником слух-
бових обовязкiв.Погроза може виявлятися у висловлюваннi (усно,
письмово, iз застосуванням технiчних засооiв), а також жестах або
iнших дiях, за допомогою яких винний залякуу потерпiлого вчине-
нням вбивства, застосуванням до нього насильства чи знищенням
його майна. На вiдмiну вiд ст. 100 наявнiсть реальних пiдстав
побоювання потерпiлим виконання погроз не у обовязковою (абз.I
п.IО постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 червня
1992 р. №8 //Бюлетень...- С.142).
Пiд погрозою вбивством слiд розумiти виражений зовнi та
доведений до потерпiлого намiр позбавити життя працiвника
прокуратури, органу внутрiшнiх справ чи безпеки або ж iх
близьких родичiв.
Пiд погрозою насильством слiд розумiти погрозу заподiяння
потерпiлому побоєв чи тiлесних ушкоджень, а також скоуння
таких дiй, якi можуть призвести до тiлесних ушiжень
(наприклад.звязування та залишення пiд дощем, у мiстiвостi,
де у багато комарiв, мошкари, на вогкiй землi у холодну пору
року тощо). При цьому ступiнь небезпечностi насильства для
здоровя потерпiлого на квалiфiкацiю не впливау: винний може
погрожувати нанесенням побоєв, мордуванням, заподiянням
рiзного ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень.
Пiд погрозою знищення майна слiд розумiти вираженi зовнi
та доведенi до потерпiлого нахваляння призвести майно
працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх справ чи безпеки, а
також єх близьких родичiв в стан, при якому його неможливо
використати за цiльовим призначенням. В той же час протидiя
законнiй дiяльностi працiвника правоохоронного органу може
здiйснюватися i шляхом погрози пошкодження майна. При цьому
цiна ремонту майна, яке особа погрожувала пошкодити, може
дорiвнювати або перевищувати цiну майна, яке особа погрожу-
вала знищити. Iншими словами, ступiнь суспiльноє небезпечностi
таких дiй може рiвнятись або навiть перевищувати ступiнь
суспiльноє небезпечностi передбаченого ст. 1892 злочину, вчине-
ного шляхом погрози знищення майна працiвника правоохорон-
ного органу. Це означау, що погроза пошкодження майна за
певних обставин може вплинути на психiку потерпiлого так, що
протидiя його законнiй дiяльностi буде бiльш ефективною. Пле-
нум Верховного Суду Украєни в абз.2 п.IО постанови вiд
26 червня 1992 р. у звязку з цим розяснив, що як погрозу
знищення майна слiд квалiфiкувати погрозу знищити будь-яке
майно повнiстю або його частину, наприклад, окремi частини
будiвлi, вузли механiзму, скло автомобiля тощо.
з. Пiд майном слiд розумiти як рухоме (грошi, носильнi речi,
автомашини, мотоцикли, худобу тощо), так i нерухоме (жилий
будинок, дача, пдодоягзднi та iншi насадження, посiви тощо) майно.
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли погроза була
доведена до вiдома працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ або безпеки. Це правило стосууться i випадкiв, коди
погроза була вчинена щодо близьких родичiв названих осiб.
Такий висновок випливау iз пункту 3 зазначеноє вище постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни, у вiдповiдностi з яким
вiдповiдальнiсть за ст. 189 настау лише за умови протидiє за-
коннiй службовiй дiяльностi працiвника прокуратури, органу
внутрiшнiх справ чи служби безпеки. В той же час для наявностi
складу цього злочину не мау значення, вдалося винному до-
могтися того, щоб працiвник правоохоронного органу нена-
лежним чином виконував своє службовi обовязки, чи нi.
Погроза вбивством, завдати тiлеснi ушкодження чи знищити
майно, висловлена у звязку з виконанням потерпiлим будь-яких
незаконних дiй, злочином, що розглядауться, не вважауться.
5. Посягання на життя, здоровя та власнiсть працiвника
правоохоронного органу або його близьких родичiв, скоуне без-
посередньо пiсля погрози вчинити такi дiє, не потребуу додатковоє
квалiфiкацiє за ст. 189.
6. Потерпiлими вiд цього злочину можуть бути:
а) працiвники прокуратури, а саме: слiдчi та прокурори,
перелiк яких даний вiдповiдно у ст. 17 та ст.56 Закону вiд
5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру" (Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1991. - №3. - Ст.793. Голос Украєни. - 1993. -
22 грудня);
б) працiвники органiв внутрiшнiх справ, у тому числi
особи, якi вiдповiдно до ст. 16 Закону вiд 20 грудня 1990 р.
"Про мiлiцiю" перебувають на державнiй службi в
пiдроздiлах мiлiцiє i яким присвоуне спецiальне звання
мiлiцiє. Згiдно зi ст.9 цього Закону до виконання завдань по
охоронi громадського порядку можуть залучатись iншi
працiвники органiв внутрiшнiх справ, вiйськовослужбовцi
органiв внутрiшнiх справ (працiвники виправно-трудових
установ, пожежноє охорони, а також курсанти, слухачi,
адюнкти, iншi атестованi працiвники, в тому числi i викла-
дацького складу навчальних закладiв МВС).
19 Бкiя. законодавства. Спецвипуск. 577
, Крiм того, потерпiлими можуть бути iншi особи, прийнятi .ва
службу в органи внутрiшнiх справ, якi мають пройти атестацiю;
в) працiвники служби безпеки, якi перелiченi в ст. 19 Закону
вiд 20 березня 1992 р. "Про службу безпеки Украєни" (Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №27. - Ст382). До них,
зокрема, вiдносяться спiвробiтники-вiйськовослужбовцi,
працiвники, якi уклали трудовий договiр зi Службою безпеки, а
також вiйськовослужбовцi термiновоє служби.
Названi вище особи можуть визнаватися потерпiлими не тiлiiхх
годi, коли погроза вчинюуться в процесi виконання ними своєх
службових обовязкiв (в робочий чи неробочий час), а й у
випадках, коли вона повязана iз виконанням цих обовязкiв у
майбутньому.
Погроза, вчинена щодо технiчних працiвникiв, секретарiв,
прибиральниць та iнших осiб, робота яких не повязана iз
основними функцiями дiяльностi прокуратури, органiв
внутрiшнiх справ та служби безпеки, мау квалiфiкуватися за
наявностi вiдповiдних ознак за статтями Кримiнального кодексу,
що передбачають вiдповiдальнiсть за злочин проти особи (ст. 100)
або проти порядку управлiння (ст. 190);
г) близькi родичi зазначених у пiдпунктах "а", "б" i "в" цього
пункту працiвникiв. Вiдповiдно до п.11 ст.32 КПК такими у:
батьки, подружжя, дiти, рiднi брати i сестри, дiд, баба i онуст
(див.: Право Украєни. - 1992. -№11.- С.36).
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямвм
умислом. Винний усвiдомлюу, що погрозою вiн протидiу законна
службовiй дiяльностi працiвника правоохоронного органу i бахау
робити саме так, тобто бажау, щоб у працiвника прокуратури,
органу внутрiшнiх справ чи безпеки виникло почуття занепо-
коуння, страху, що може перешкодити йому виконати своє служ-
бовi обовязки.
Виникнення намiру погрожувати, повязане iз виконанням
працiвником прокуратури, органу внутрiшнiх справ чи безпем
своєх службових обовязкiв. 1
Пiд виконанням iслужбових обовязкiв слiд розумiти
дiяльнiсть по виконанню названими особами обовязкiв по
службi, що випливають iз законiв i пiдзаконних актiв, в тому
числi порадникiв, статутiв, iнструкцiй i т. iн. Тому погрозу
працiвнику прокуратури або органу внутрiшнiх справ чи без-
пеки, який виступау у ролi свiдка, потерпiлого, експерта, яе-
обхiдно квалiфiкувати за ст. 180. Якщо. погроза вчинюуться
внаслiдок осоонстих неприязних стосункiв, або у невiдумною
ознакою якогось iншого злочину, то скоуне за наявностi не-
обхiдних умов слiд квалiфiкувати за вiдповiдними статтями КК
(наприклад, за статтями 100, 86 117, 142 чи ст. 144).
8. Субуктам злочину у особа, якiй до вчинення злочину
виповнилось шiстнадцять рокiв. Службовi особи, якi для погрозв
використовують своу службове становище, мають нести
вiдповiдальнiсть за перевищення влади або службових повнов>-
жень (ч.2 ст. 166).
Стаття 189.Втручання у дiяльнiсть
працiвника прокуратури, органу
внутрiшнiх справ, безпеки
Вплив у будь-якiй формi на працiвника прокуратури,
органу внутрiшнiх справ, безпеки з метою перешкодити
виконанню ним службових обовязкiв або добитися
прийняття неправомiрних рiшень -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiс? тисячi
карбованцiв.
ТI ж дiє) якщо вони перешкодили запобiгти злочину чи
затримати особу) яка його вчинила, або вчиненi особою
з використанням свого службового становища, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного до двох
рокiв.
(Ст. 18У Кодекс доповнено Указом вiд 18 сiчня 1991 р. //
Вiдомостi Верховно! Ради УРСР. - 1991. -№7. -Ст. 45).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украй ни. - 1992. -№35. -Ст. 511).
I. Суспiльна небезпечнiсть цього злочину полягау в тому, що
втручання у дiяльнiсть працiвника правоохоронного органу
призводить або може призвести до невиконання ним службових
обовазкiв, прийняття неправомiрних рiшень) а в деяких випад-
ках i до неможливостi припинити скоуння злочину або затримати
особу, яка його вчинила.
2. Пiд втручанням у дiяльнiсть працiвника прокуратури,
органу внутрiшнiх справ чи служби безпеки слiд розумiти кон-
кретнi дiє, спрямованi на перешкоду у виконаннi цим
працiвником службових обовязкiв або на досягнення прийняття
неправомiрного рiшення. Втручання може виявлятися в умов-
ляннi, шантажуваннi потерпiлого, погрозi вiдмовити в наданнi
законних благ, а також у будь-якiй iншiй формi впливу (абз.I
п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 червня
1992 р. №8 // Бюлетень...- С.142).
Умовляння може супроводжуватися обiцянками допомогти
придбати дефiцитнi товари, вирiшити якiсь сiмейнi проблеми, надати
можливiсть користуватися автомобiлем, дачною дiлянкою тощо.
Слiд мати на увазi, що прохання, наприклад, батькiв або iнших
родичiв правопорушника про прийняття працiвником правоохо-
ронного органу рiшення в iнтересах цього правопорушника не
утворюу складу даного злочину (див.: Бюлетень...- С.142).
Шантажування може здiйснюватися шляхом погрози розго-
лосити вiдомостi, що ганьблять потерпiлого чи близьких йому
осiб, таумницю усиновлення тощо.
Iншими формами впливу можуть бути вiдмова у доглядi за
дiтьми, старими батьками,хворими, погроза згвалтування тощо.
Вплив н працiвника правоохоронного органу шляхом захвату чи
угрямання заложниками його близького родича або спiвробiтника
охоплюуться ч.5 ст. i 23 i додатковоє квалiфiкацiє за ст. 189 цього
кодексу не потребуу (абз.З п. 11 згаданоє постанови).
Вплав на працiвника правоохоронного органу шляхом пiдкупу
належить квалiфiкувати як дачу або замах на дачу хабара (ст. 170
або ч.2 ст. 17 i ст. i 70), а якщо це перешкодило запобiгти злочин
чи затримати особу, яка його скоєла, то й за ч.2 ст. 189.
Засобом впливу на працiвника правоохоронного органу може бути
вчинення й iншого злочину. Наприклад, втручання вчинювалось
шляхом насильницького опору особою, до якоє не була безпосеред-
ньо звернена вимога працiвника мiлiцiє. Якщо дiє такоє особи не
перешкодили затримати правопорушника, в тому числi i злочинця,
або запобiгти злочинне посягання, то скоуне слiд квалiфiкувати за
ч.I ст. 188. Коди ж внаслiдок вказаних дiй винному вдалось
перешкодити запобiгти вчиненню злочину або затримати особу, яка
його вчинила, вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст. 189 . Вчинення
таких дiй щодо працiвника прокуратури або служби безпеки тягне
вiдповiдальнiсть вiдповiдно за ч.I ст.188 або за ст.189.
Якщо вплив на працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ або служби безпеки з метою перешкодити виконанню ним
службових обовязкiв чи домогтися прийняття неправомiрних
рiшень вчинюуться погрозою вбивством, насильством або
знищенням майна i ця погроза перешкодила запобiгти злочину
чи затримати особу, яка його вчинила, скоуне слiд квалiфiкувати
лише за ч.2 ст.i89. Якщо вказанi наслiдки не настали, застосо-
вууться тiльки ст. 189. У всiх цих випадках використовууться
правило про конкуренцiю загальноє та спецiальноє норм.
Пленум Верховного Суду Украєни розяснив, що коли втру-
чання в дiяльнiсть працiвника прокуратури, органу внутрiшнiх
справ i безпеки поуднане з дiями, передбаченими ч.2 ст.188
статтями 189, 189 або ст.i90\ скоуне слiд квалiфiкувати за
сукупнiстю вiдповiдних статей Кримiнального кодексудив.:
Бюлетень...- С.142).
3. Злочин, передбачений ч.I ст.I89, вважауться закiнченим з
моменту вчинення дiє, яка являу собою вплив у будь-якiй формi
на працiвника правоохоронного органу. Для квалiфiкацiє вчине-
ного за ч.I ст.189, а також ч.2 ст.є89 в частинi скоуння цього
злочину особою iз використанням свого службового становища
не мау значення, чи вдалось злочинцю перешкодити виконанню
працiвником правоохоронного органу своєх службових обовязкiв
або домогтися прийняття ним неправомiрного рiшення.
Якщо втручання у дiяльнiсть працiвника правоохоронного
органу здiйснювалось пiсля прийняття ним неправомiрного
рiшення, а винний цього не знав, вiдповiдальнiсть настау за
замах на скоуння злочину, передбаченого ст. 189.
4. Про поняття працiвника прокуратури, органу
внутрiшнiх справ та безпеки див. п.о коментаря до ст.189-
д. Субуктивна сторона злочину, передбаченого ст. 189,
характеризууться прямим умислом. Винна особа усвiдомлюу
суспiльне небезпечний характер впливу на працiвника правоо-
хоронного органу i бажау втрутитись в його дiяльнiсть.
При цьому злочинець ставить перед собою мету перешкодити
потерпiлим виконувати своє службовi обовязки або домогтися вiд
них прийняття неправомiрних рiшень.
Про поняття виконання службових обовязкiв див. п.7 ко-
ментаря до ст. 1892.
Неправомiрними слiд визнавати такi рiшення працiвникiв
правоохоронних органiв, якi не вiдповiдають вимогам, що
мiстяться у законодавчих й iнших нормативних актах. Непра-
вомiрним слiд визнавати i рiшення нiчого не робити, тобто не
виконувати тi дiє, якi вiн був зобовязаний у вiдповiдностi iз
законодавством виконати.
6. Субуктом злочину у фiзична особа, якiй до його скоуння
виповнилось шiстнадцять рокiв.
7. Частиною 2 ст.189 передбачена вiдповiдальнiсть за втру-
чання в дiяльнiсть працiвника правоохоронного органу, якщо
воно перешкодило запобiгти вчиненню злочину аоо затримати
особу, яка його вчинила, а також вчинене особою iз використан-
ням свого службового становища. Першi двi квалiфiкуючi ознаки
мають мiсце у випадках, коли працiвник правоохоронного органу
мав реальну можливiсть запобiгти вчиненню злочину або
затримати особу, яка його вчинила, але не змiг єє використати
через втручання у свою дiяльнiсть злочинця.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125