Ущемления, про яке говориться у ст.134, - це обмехениж
або позбавлення прав i заковнвх iнтересiв громадянина (позбав-
лення премiє, виключення зi спискiв на отримання квартири,
позбавлення права користуватися земельною дiлянкою,
звiльнення з роботи або переведення на iншу робоiдь вiдмова в
наданнi путiвки для санаторного лiкування тощо). Цей злочав
мохе вчинятися i шляхом психiчного впливу (погрози) слухбомм
особи на громадянина з метою примусити його вiдкликати подану
ним заяву чи скаргу.
Погроза або залякування особи, яка подала заяву, скаргу або
виступила з критикою, висловами типу: "Ти довго памятатимефi
свiй виступ", "Я ще доберуся до тебе", не охоплюуться ст. 134.
Такi дiє слухбовоi особи у службовим проступком.
4. Ущемлення службовою особою прав i законних iнтересiв
громадянина за його завiдомо неправдиву заяву, скарту або виступ
не охоплюуться ст.134, а створюу за наявностi необхiдних для 1010
ознак, злочин, передбачений статсями 133, 165 або 166.
5. Сам факт ущемлення прав i ппереов iфомадянша за йоро
пронюицiю, заяву, скаргу абозахртшЕуушорюезшанчеиийэдочА.
6. Питання щодо спричинення iсиюпаює шкоди правам i
iнтересам громадянина (ч.2 ст. 134) вирiшууться у кожному
випадку окремо з врахуванням вахливостi прав та iнтересiв, шi
ущемленi, розмiру матерiалiiавх збиткiв, кiлькостi потерпiлих -кич>
7. Субекмшна старена характеризууться умислом: службо-
ва особа усвiдомлюу, що вона, користуючись своєм службовим
становищем, всупереч iнтересам служби, ущемлюу права i iнте-
реси потерпiлого, передбачау такi наслiдки i бажау єх. Мотивом
злочину у прагнення помститися за подану пропозицiю, заяву
чв скаргу або за критику.
8. Субккяюм злочину мохе бути лише службова особа, яка,
використовуючи своу службове становище, переслiдуу грома-
дянина за критику.
Стаття 135. Порушення правил охорони працi
Порушення службовою особою правил технiки без-
пеки, промисловоє санiтарiє або iнших правил охорони
працi, якщо це порушення створювало небезпеку для
життя або здоровя трудящих, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року, або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило нещаснi
випадки з людьми, -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв.
1. Вiдповiдно до Закону вiд 14 жовтня 1992 р. "Про охорону
працi" (ст.?) умови працi на робочому мiсцi, безпека техно-
логiчних процесiв, робота машин, механiзмiв, устаткування та
iнших засобiв виробництва, стан засобiв колективного та
iндивiдуального захисту, що використовуються працiвником, а
також санiтарно-побутовi умови повиннi вiдповiдати вимогам
нормативних актiв про охорону працi (Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1992. - №49 - Ст.668).
2. Поняттям "порушення правил охорони працi"
охоплюуться недотримання загальних правил, якi прийнятi з
метою охорони громадян вiд виробничих травм i професiйних
захворювань у процесi єх вирооничоє дiяльностi. Це, зокрема,
правила технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, правила
зберiгання i використання легкозаймистих або iдких речовин.
При засудженнi особи, яка винна у порушеннi правил охорони
працi, суд у своуму вироку повинен вказати, якi конкретно пункти
(параграфи) нормативних актiв були порушенi, i описати суть
порушення, яке мало мiсце (абз.2 п.б iюстаиови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 10 жовтня 1982 р. №6 "Про практику
застосування судами Украєни законодавства у справах, повязаних
з порушенням правил охорони працi" // Бюдетень... - С. 166).
Вiдповiдальнiсть за порушення спецiальних правил, що забез-
печують безпеку гiрничих, будiвельних робiт аоо робiт на вибу-
ховонебезпечних пiдприумствах (у цехах), передбачена статтями
218, 219, 220. Службовi особи, якi зобовязанi забезпечувати
дотримання правил охорони працi на гiрничих, будiвельних
Рвотах i роботах на вибуховонебезпечних пiдприумствах (у
Цэх), будуть вiдповiдати за ст. 135 лише у випадку, коли ними
порушега загалыи праввла охорони працi, що не е спецiшiьншк
для гiрничого, будiвельного або вибухововебезпечного
ифобнящва (п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєнi
вiд 10 жовтня 1982 р. №6).
3. Обсктшяш сторона злочину передбачау наявнiсть трьох
ознак у єх сукупностi: 1) порушення правил охоронi працi;
2) створення небезпеки для вптя чи здоровя як пращвввха
виробництва, так i iнших осiб, постiйна або тимчасова дiяльнiсть
яквхповязаназдавимвиробниатаом (ч.I ст.135),абоспричивеаня
нещасних випадкiв з людьми (ч.2 ст.135); 3) причинний звязок
мiх порушенням правал охорони пращ i стюревою небезпекою дпх
хиття чи здоровя трудящих або нещасними випадками з лкедьмв.
4. Способи порушення правил охорони працi рiзноманiтнi.
Це порушення мохе виявитися в непроведеннi вiдповiдного
iнструктаху або у вiдсутностi чи несправностi спецiальник
пристроєв для безпечноє роботи механiзмiв, верстатiв, елек-
тромерех, засобiв iндивiдуального захисту (маска, окулярi,
щити пiд час плавлення металу, спецiальний одяг,
спецiальне взуття тощо), неналехна перевiрка знання
робiтниками технiки безпеки тощо.
Поняття "створювало небезпеку" (ч.I ст.135) передбачау
наявнiсть реальноє мохливосгi загабелi чи травмування людей, єк
захворювання внаслiдок порушення правил охорони працi.
Наприклад, Iршавським народним судом Закарпатськоi областi Р
було засудхено за ч.1 ст.135 до виправних робiт строком на одан
рiк за те, що вiн, як гояовний iнхенер меблевого комбiнату, ве вхвi
заходiв щодо встановлення вентиляторiв у лакувальному цеху. Мiх
там, покрiптя меблiв лаком у цеху супроводхувалося видiленням
єдких речовин, повiтря у ньому ие провiтрювалося, внаслiдок чого
чотирьом робiтницям прху загрожувала небезпека этрати зору.
5. Пiд нещасними випадками з людьми (ч.2 ст.135)
вiдповiдно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 10 ховтня 1982 р. №6 слiд розумiти заподiiря смергi,
тяхкого, середньоє тяхкостi або легкого тiлесного упжодхения.
що спричинило короткочасний розлад здоровя або короткочасну
втрату працездатностi хоча б однiй особi. При цьому додаткова
квалiфiкацiя за статтями про злочини прати особи не потрiбна.
6. Порушення загальних правил, що забезпечують безпеку
виробництва, якщо воно заподiяло майнову шкоду пiдприолству або
робiтниковi, але не створило небезпеки для хття чи здоровя тру-
дящих, неох(иiлюЕтасяст.135. У такому випадкуслухб(>аособащяе
вiдпомдати у дисциплiнарному, адмiнiстратавному або цивiльному
порядку, а якщо така шкода буде iстотна, - за ст.165 або ст.167.
7.3 субскпшвшп сторони злочин передбачау складну струк-
туру вини. До факту порушення правил охорони працi особнi
ставиться умисно або неооерехно, до наслiдкiв - лише необереж-
но (ч.2 ст.135), а до можливостi єх настання (ч.I ст.135) яе
виключауться непрямий умисел.
8. Субвктом злочину мохе бути лише слухбова особа, на яку
аокладенiобовязкиiцодозабезпеченняохоротпрацiтадотртац-
вя правил технiки безпеки на вiдповiднiй дiлянцi роботи.
9. Порушення правил охорони працi самим робiтняком або
слухбовпем, якщо таке порушення спричинило калiцтво або
загибель iншого робiтника чи слухбовця, утворюу злочин проти
життя або здоровя особи (статтi 98, 105).
i0. Потерчiяим вiд цього злочину мохе бути як робiтник
пiдприумства або органiзацiє, так й iнша особа, постiйна або
тимчасова дiяльнiсть яких повязана з таким виробництвом
(наприклад, студенти-практиканти, стахисти, особи, якi
вiдрядхенi на таке виробництво). Якщо х порушенням правил
охорони працi була заподiяна шкода здоровю стороннiм особам,
винна особа буде вiдповiдати залехно вiд характеру злочинних
дiй за статтями про слухбовi злочини або злочини проти особи.
11. Злочин прати хиття i здоровя особи буде i у випадку, якщо
порушення правил охорони працi спричинило смерть або тiлесне
ушкодження домашнiй робiтницi аоо шоферу, якi працюють у
окремоє особи за наймом.
Стаття 136. Порушення авторських прав
Випуск пiд своєм Iмям або Iнше привласнення авторст-
ва на чужий твiр науки, лiтератури та мистецтва, неза-
конне вiдтворення або розповсюдження такого твору -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбо-
ванцiв.
((Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Законом вiд 23 грудня 1993 р. "Про авторське право i
сумiжнi права" встановлено правове регулювання у питаннях
охорони особистих (немайнових) та майнових прав авторiв, якi
у обуктом iнтелектуальноє власностi, повязаних iз створен-
ням та використанням лiтературних i худохнiх творiв (автор-
ське право), прав виконавцiв, виробникiв фонограм i
органiзацiй мовлення (сумiхнi права) (Голос Украєни. - 1994.
- 23 лютого).
2. Авторське право поширюуться на твори, якi у iнтелек-
туальним творiнням у галузi науки, лiтератури i мистецтва.
В ст.5 названого Закону дауться перелiк таких творiв. Серед
них: лiтературнi письмовi твори (книги, брошури, статтi,
компютернi програми тощо), сценiчнi переробки таких
творiв; виступи, лекцiє, промови, проповiдi та iншi уснi
твори; музичнi твори: драматичнi, музично-драматичнi
твори, пантомiми, хореографiчнi та iншi твори, створенi для
сценiчного показу; аудiовiзуальнi твори; скульптури,
картини, малюнки, гравюри, лiтографiє та iншi твори обра-
зотворчого мистецтва; фотографiє; iлюстрацiє, карти, плани,
креслення, пластичнi твори, що стосуються географiє, гео-
логи, топографiє, архiтектури; переклади, адаптацiє; аран-
жування; iншi твори.
3. Авторськi права поширюються ях на обнародуванi, так I не
обнародуванi твори незалежно вiд єх призначення, жанру, до-
стоєнства, обсягу, мети (освiта, iнформацiя, реклама, пропаганда,
розваги тощо), а також способу вiдтворення, якщо вони вираженi
в уснiй, письмовiй або iншiй формi.
4. Вiдповiдно до СТ.9 згаданого Закону охорона прав авторiв
надауться: 1) авторам незалежно вiд громадянства, твори яких
вперше опублiкованi або не опублiкованi, але знаходяться в
обуктивнiй формi на територiє Украєни; 2) авторам, твори яких
вперше опублiкованi в iншiй краєнi та протягом тридцяти днiв
опублiкованi в Украєнi незалежно вiд громадянства чи постiйного
мiсця проживання автора.
Авторам незалежно вiд громадянства, твори яких вперше
опублiкованi або не опублiкованi, але знаходяться в обуктивнiй
формi на територiє iншоє держави, надауться охорона вiдповiдно
до мiжнародних договорiв Украєни.
5. Авторовi твору належить особисте (немайнове) право: на
опублiкування, вiдтворення i розповсюдження свого твору всiма
дозволеними способами пiд своєм iмям, пiд умовним iмям (псев-
донимом) або без зазначення iменi (анонiмно), а також на
недоторканнiсть твору.
Автором вважауться названа при обнародуваннi твору особа,
яка вказана як автор на примiрнику обнародуваного твору, на
рукопису або на оригiналi твору мистецтва, доки в судовому
порядку не буде доведено iнше.
6. Порушення авторських прав переслiдууться у
кримiнальному порядку при вчиненнi таких дiй, що порушують
особистi права автора: 1) незаконне використання творiв та
обуктiв сумiжних прав (контрафакцiя); 2) примушення до ав-
торства; 3) привласнення авторства (плагiат).
7. Поняття "незаконне використання творiв та
обуктiв сумiжних прав (контрафакцiя) передбачау
опублiкування (випуск твору у свiт), вiдтворення, розпов-
сюдження, а також ввезення в Украєну без дозволу 096, якi
мають авторське право i сумiжнi права, примiрникiв творiв,
фонограм, програм мовлення.
Примiрники творiв, фонограм, виготовлених i розповсюджених
з порушенням авторського права i сумiжних прав, у контр-
афактними. Твiр вважауться використаних (обнародуваним)>,
якщо вiн у тiй чи iншiй формi доведений до вiдома суспiльства,
став доступним для публiки. Для лiтературних творiв формою
обнародування у єх видання, для драматичних i музично-дра-
матичних - єх публiчне виконання, для творiв образотворчого
мистецтва - публiчне виставлення, для кiнофiльму - публiчне
демонстрування, для аудiовiзуальних творiв - єх вiдтворення
тощо. _
Не вважауться порушенням авторського i сумiжних прав
повiдомлення про новини або про поточнi подiє, якi носятв
характер простоє прес-iнформацiє на твори народноє творчостi,>
також на офiцiйнi документи (закони, укази, постанови, судовi
рiшення тощо), державнi символи та знаки (прапори, герби,
отздсни, грошовi знаки), затвердженi державними органами.
Охорона авторського права не поширюуться також на звернен-
ня полiтичнi промови, доповiдi, проповiдi та iншi пуолiчно
дигодошенi подiбнi твори, якщо рони вiдтворюються в пресi,
передаються в ефiр, доводяться до загального вiдома по проводах
i стають предметом публiчних повiдомлень з iнфорлмцiшюю
метою (ст.? Закону).
д. примушення оо авторства передбачау психiчний або
фiзичний вплив на автора з метою примусити його створити
вiдповiдний твiр (погрозою вбивством, заподiянням тiлесних
ушкоджень чи знищенням майна щодо самого автора твору або
до його близьких родичiв). Це може бути i так зване примусове
спiвавторство, коли автора твору шляхом погрози застосування
фiзичноє сили, використання службовоє або iншоє залежностi
примушують включити у спiвавтори осiб, якi не мали вiдношення
до створення твору.
9. Привласнення авторства (плагiат) - це оприлюднення
у повному обсязi або частково чужого твору пiд своєм iмям.
10. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умислом. Мотиви порушення авторських i сумiжнiх прав не
мають значення для квалiфiкацiє злочину. Ними можуть бути
корисливiсть, каруризм або iнша особиста зацiкавленiсть.
Якщо ж привласнення авторства було повязане з крадiжкою
самого твору (рукопис, креслення, картина), вiдповiдальнiсть
настау за статтями 136 i 140.
II. Субуктом даного злочину може бути як службова, так i
приватна особа, у тому числi i сам автор, якщо вiн приховав
спiвавторство iншоє особи.
Стаття
Порушення винахiдницьких прав
Привласнення авторства на чуже вiдкриття, винахiд
чи рацiоналiзаторську пропозицiю) оголошення вина-
ходу або наукового вiдкриття до заявки без згоди авто
ра, а також незаконне використання винаходу, право
здiйснення якого належить державi, -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст.50).
1. Кримiнально-правовий захист винахiдницьких прав перед-
бачений у випадках злочинних посягань на субуктивнi права
автора. Обуктивна сторона цього злочину мау такi форми:
а) привласнення авторства на чуже вiдкриття, ввнахiд чи
рацiоналiзаторську пропозицiю чи сорт рослин; 6) оголошення
тез згоди автора вiдкриття, винаходу або сорту рослини до
подання заявки; в) незаконне використання винаходу, право
здiйснення якого належить державi.
2. Вiдкриття - це встановлення невiдомих ранiше обуктивщ)
iснуючих закономiрностей, властивостей, явищ матерiального
свiту, якi вносять корiннi змiни у рiвень його пiзнання.
3. Вiдповiдно до Закону вiд 15 грудня 1993 р. "Про охорону
прав на винаходи i кориснi моделi" (Голос Украєни. - 1994. -
З лютого) правова охорона надауться винаходу, що не суперечпь
суспiльним iнтересам, принципам гуманностi i моралi та
вiдповiдау умовам патентоспромохностi (п.I ст.5). В ст.б цього
Закону готериться, що винахiд вiдповiдау умовам патентоспро-
мохностi, якщо вiн новий, мау винахiдницький рiвен i у
оромислово придатний. Винахiд визнауться мовим, якщо вiн ве
у частиною рiвня технiки. Винахiд МОБ винахiдницький рiвень,
якщо для фахiвця вiн не випливау з рiвня технiки. Винахiд
визнауться нромисяово нридатним, якщо його мохе бутж
використано в промисловостi або iншiй сферi дiяльностi. Не може
бути пiдставою для визнання винаходу промислове непридатних
лвпе той факт, що в конкретних умовах на поточний час немау
засобiв для його використання.
4. Обуктом винаходу мохе бути: продукт (пристрiй,
речовина, штам мiкроорганiзму, культура клiтини рослин i
тварин), спосiб.
Винаходом не ввахаються: методи органiзацiє та уп-
равлiння господарством; умовнi позначення, резкладя,
правила; методи виконання розумових операцiй; результати
художнього конструювання; топологiє iнтегральних
мiкросхем (п.З ст.5 Закону).
5. Рацiоналiзаторською ввахауться пропозицiя, що у новою
i корисною для пiдприумства, якому вона подана, i яка передба
чау створення або змiну конструкцiє виробiв, технологiє
виробниiттва i застосовуваноє технiки або складу матерiалу.
6. Авторство на вiдкриття, винахiд i рацiоналiзаторську про-
позицiю засвiдчууться: на вiдкриття - диплом, на винахiд -
патентом, на рацiоналiзаторську пропозицiю - посвiдченням.
7. З обуктивноє сторони порушення винахiдницьких проя
у формi привласнення авторства мохе бути вчинене шляхом
обманного використання документiв i матерiалiв про вiдкриттi,
iншого обману, шляхом примушення автора до вiдмови вiЦi
авторства на користь особи, яка не мала вiдношення до такм,;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
або позбавлення прав i заковнвх iнтересiв громадянина (позбав-
лення премiє, виключення зi спискiв на отримання квартири,
позбавлення права користуватися земельною дiлянкою,
звiльнення з роботи або переведення на iншу робоiдь вiдмова в
наданнi путiвки для санаторного лiкування тощо). Цей злочав
мохе вчинятися i шляхом психiчного впливу (погрози) слухбомм
особи на громадянина з метою примусити його вiдкликати подану
ним заяву чи скаргу.
Погроза або залякування особи, яка подала заяву, скаргу або
виступила з критикою, висловами типу: "Ти довго памятатимефi
свiй виступ", "Я ще доберуся до тебе", не охоплюуться ст. 134.
Такi дiє слухбовоi особи у службовим проступком.
4. Ущемлення службовою особою прав i законних iнтересiв
громадянина за його завiдомо неправдиву заяву, скарту або виступ
не охоплюуться ст.134, а створюу за наявностi необхiдних для 1010
ознак, злочин, передбачений статсями 133, 165 або 166.
5. Сам факт ущемлення прав i ппереов iфомадянша за йоро
пронюицiю, заяву, скаргу абозахртшЕуушорюезшанчеиийэдочА.
6. Питання щодо спричинення iсиюпаює шкоди правам i
iнтересам громадянина (ч.2 ст. 134) вирiшууться у кожному
випадку окремо з врахуванням вахливостi прав та iнтересiв, шi
ущемленi, розмiру матерiалiiавх збиткiв, кiлькостi потерпiлих -кич>
7. Субекмшна старена характеризууться умислом: службо-
ва особа усвiдомлюу, що вона, користуючись своєм службовим
становищем, всупереч iнтересам служби, ущемлюу права i iнте-
реси потерпiлого, передбачау такi наслiдки i бажау єх. Мотивом
злочину у прагнення помститися за подану пропозицiю, заяву
чв скаргу або за критику.
8. Субккяюм злочину мохе бути лише службова особа, яка,
використовуючи своу службове становище, переслiдуу грома-
дянина за критику.
Стаття 135. Порушення правил охорони працi
Порушення службовою особою правил технiки без-
пеки, промисловоє санiтарiє або iнших правил охорони
працi, якщо це порушення створювало небезпеку для
життя або здоровя трудящих, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року, або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило нещаснi
випадки з людьми, -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв.
1. Вiдповiдно до Закону вiд 14 жовтня 1992 р. "Про охорону
працi" (ст.?) умови працi на робочому мiсцi, безпека техно-
логiчних процесiв, робота машин, механiзмiв, устаткування та
iнших засобiв виробництва, стан засобiв колективного та
iндивiдуального захисту, що використовуються працiвником, а
також санiтарно-побутовi умови повиннi вiдповiдати вимогам
нормативних актiв про охорону працi (Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1992. - №49 - Ст.668).
2. Поняттям "порушення правил охорони працi"
охоплюуться недотримання загальних правил, якi прийнятi з
метою охорони громадян вiд виробничих травм i професiйних
захворювань у процесi єх вирооничоє дiяльностi. Це, зокрема,
правила технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, правила
зберiгання i використання легкозаймистих або iдких речовин.
При засудженнi особи, яка винна у порушеннi правил охорони
працi, суд у своуму вироку повинен вказати, якi конкретно пункти
(параграфи) нормативних актiв були порушенi, i описати суть
порушення, яке мало мiсце (абз.2 п.б iюстаиови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 10 жовтня 1982 р. №6 "Про практику
застосування судами Украєни законодавства у справах, повязаних
з порушенням правил охорони працi" // Бюдетень... - С. 166).
Вiдповiдальнiсть за порушення спецiальних правил, що забез-
печують безпеку гiрничих, будiвельних робiт аоо робiт на вибу-
ховонебезпечних пiдприумствах (у цехах), передбачена статтями
218, 219, 220. Службовi особи, якi зобовязанi забезпечувати
дотримання правил охорони працi на гiрничих, будiвельних
Рвотах i роботах на вибуховонебезпечних пiдприумствах (у
Цэх), будуть вiдповiдати за ст. 135 лише у випадку, коли ними
порушега загалыи праввла охорони працi, що не е спецiшiьншк
для гiрничого, будiвельного або вибухововебезпечного
ифобнящва (п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєнi
вiд 10 жовтня 1982 р. №6).
3. Обсктшяш сторона злочину передбачау наявнiсть трьох
ознак у єх сукупностi: 1) порушення правил охоронi працi;
2) створення небезпеки для вптя чи здоровя як пращвввха
виробництва, так i iнших осiб, постiйна або тимчасова дiяльнiсть
яквхповязаназдавимвиробниатаом (ч.I ст.135),абоспричивеаня
нещасних випадкiв з людьми (ч.2 ст.135); 3) причинний звязок
мiх порушенням правал охорони пращ i стюревою небезпекою дпх
хиття чи здоровя трудящих або нещасними випадками з лкедьмв.
4. Способи порушення правил охорони працi рiзноманiтнi.
Це порушення мохе виявитися в непроведеннi вiдповiдного
iнструктаху або у вiдсутностi чи несправностi спецiальник
пристроєв для безпечноє роботи механiзмiв, верстатiв, елек-
тромерех, засобiв iндивiдуального захисту (маска, окулярi,
щити пiд час плавлення металу, спецiальний одяг,
спецiальне взуття тощо), неналехна перевiрка знання
робiтниками технiки безпеки тощо.
Поняття "створювало небезпеку" (ч.I ст.135) передбачау
наявнiсть реальноє мохливосгi загабелi чи травмування людей, єк
захворювання внаслiдок порушення правил охорони працi.
Наприклад, Iршавським народним судом Закарпатськоi областi Р
було засудхено за ч.1 ст.135 до виправних робiт строком на одан
рiк за те, що вiн, як гояовний iнхенер меблевого комбiнату, ве вхвi
заходiв щодо встановлення вентиляторiв у лакувальному цеху. Мiх
там, покрiптя меблiв лаком у цеху супроводхувалося видiленням
єдких речовин, повiтря у ньому ие провiтрювалося, внаслiдок чого
чотирьом робiтницям прху загрожувала небезпека этрати зору.
5. Пiд нещасними випадками з людьми (ч.2 ст.135)
вiдповiдно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 10 ховтня 1982 р. №6 слiд розумiти заподiiря смергi,
тяхкого, середньоє тяхкостi або легкого тiлесного упжодхения.
що спричинило короткочасний розлад здоровя або короткочасну
втрату працездатностi хоча б однiй особi. При цьому додаткова
квалiфiкацiя за статтями про злочини прати особи не потрiбна.
6. Порушення загальних правил, що забезпечують безпеку
виробництва, якщо воно заподiяло майнову шкоду пiдприолству або
робiтниковi, але не створило небезпеки для хття чи здоровя тру-
дящих, неох(иiлюЕтасяст.135. У такому випадкуслухб(>аособащяе
вiдпомдати у дисциплiнарному, адмiнiстратавному або цивiльному
порядку, а якщо така шкода буде iстотна, - за ст.165 або ст.167.
7.3 субскпшвшп сторони злочин передбачау складну струк-
туру вини. До факту порушення правил охорони працi особнi
ставиться умисно або неооерехно, до наслiдкiв - лише необереж-
но (ч.2 ст.135), а до можливостi єх настання (ч.I ст.135) яе
виключауться непрямий умисел.
8. Субвктом злочину мохе бути лише слухбова особа, на яку
аокладенiобовязкиiцодозабезпеченняохоротпрацiтадотртац-
вя правил технiки безпеки на вiдповiднiй дiлянцi роботи.
9. Порушення правил охорони працi самим робiтняком або
слухбовпем, якщо таке порушення спричинило калiцтво або
загибель iншого робiтника чи слухбовця, утворюу злочин проти
життя або здоровя особи (статтi 98, 105).
i0. Потерчiяим вiд цього злочину мохе бути як робiтник
пiдприумства або органiзацiє, так й iнша особа, постiйна або
тимчасова дiяльнiсть яких повязана з таким виробництвом
(наприклад, студенти-практиканти, стахисти, особи, якi
вiдрядхенi на таке виробництво). Якщо х порушенням правил
охорони працi була заподiяна шкода здоровю стороннiм особам,
винна особа буде вiдповiдати залехно вiд характеру злочинних
дiй за статтями про слухбовi злочини або злочини проти особи.
11. Злочин прати хиття i здоровя особи буде i у випадку, якщо
порушення правил охорони працi спричинило смерть або тiлесне
ушкодження домашнiй робiтницi аоо шоферу, якi працюють у
окремоє особи за наймом.
Стаття 136. Порушення авторських прав
Випуск пiд своєм Iмям або Iнше привласнення авторст-
ва на чужий твiр науки, лiтератури та мистецтва, неза-
конне вiдтворення або розповсюдження такого твору -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбо-
ванцiв.
((Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Законом вiд 23 грудня 1993 р. "Про авторське право i
сумiжнi права" встановлено правове регулювання у питаннях
охорони особистих (немайнових) та майнових прав авторiв, якi
у обуктом iнтелектуальноє власностi, повязаних iз створен-
ням та використанням лiтературних i худохнiх творiв (автор-
ське право), прав виконавцiв, виробникiв фонограм i
органiзацiй мовлення (сумiхнi права) (Голос Украєни. - 1994.
- 23 лютого).
2. Авторське право поширюуться на твори, якi у iнтелек-
туальним творiнням у галузi науки, лiтератури i мистецтва.
В ст.5 названого Закону дауться перелiк таких творiв. Серед
них: лiтературнi письмовi твори (книги, брошури, статтi,
компютернi програми тощо), сценiчнi переробки таких
творiв; виступи, лекцiє, промови, проповiдi та iншi уснi
твори; музичнi твори: драматичнi, музично-драматичнi
твори, пантомiми, хореографiчнi та iншi твори, створенi для
сценiчного показу; аудiовiзуальнi твори; скульптури,
картини, малюнки, гравюри, лiтографiє та iншi твори обра-
зотворчого мистецтва; фотографiє; iлюстрацiє, карти, плани,
креслення, пластичнi твори, що стосуються географiє, гео-
логи, топографiє, архiтектури; переклади, адаптацiє; аран-
жування; iншi твори.
3. Авторськi права поширюються ях на обнародуванi, так I не
обнародуванi твори незалежно вiд єх призначення, жанру, до-
стоєнства, обсягу, мети (освiта, iнформацiя, реклама, пропаганда,
розваги тощо), а також способу вiдтворення, якщо вони вираженi
в уснiй, письмовiй або iншiй формi.
4. Вiдповiдно до СТ.9 згаданого Закону охорона прав авторiв
надауться: 1) авторам незалежно вiд громадянства, твори яких
вперше опублiкованi або не опублiкованi, але знаходяться в
обуктивнiй формi на територiє Украєни; 2) авторам, твори яких
вперше опублiкованi в iншiй краєнi та протягом тридцяти днiв
опублiкованi в Украєнi незалежно вiд громадянства чи постiйного
мiсця проживання автора.
Авторам незалежно вiд громадянства, твори яких вперше
опублiкованi або не опублiкованi, але знаходяться в обуктивнiй
формi на територiє iншоє держави, надауться охорона вiдповiдно
до мiжнародних договорiв Украєни.
5. Авторовi твору належить особисте (немайнове) право: на
опублiкування, вiдтворення i розповсюдження свого твору всiма
дозволеними способами пiд своєм iмям, пiд умовним iмям (псев-
донимом) або без зазначення iменi (анонiмно), а також на
недоторканнiсть твору.
Автором вважауться названа при обнародуваннi твору особа,
яка вказана як автор на примiрнику обнародуваного твору, на
рукопису або на оригiналi твору мистецтва, доки в судовому
порядку не буде доведено iнше.
6. Порушення авторських прав переслiдууться у
кримiнальному порядку при вчиненнi таких дiй, що порушують
особистi права автора: 1) незаконне використання творiв та
обуктiв сумiжних прав (контрафакцiя); 2) примушення до ав-
торства; 3) привласнення авторства (плагiат).
7. Поняття "незаконне використання творiв та
обуктiв сумiжних прав (контрафакцiя) передбачау
опублiкування (випуск твору у свiт), вiдтворення, розпов-
сюдження, а також ввезення в Украєну без дозволу 096, якi
мають авторське право i сумiжнi права, примiрникiв творiв,
фонограм, програм мовлення.
Примiрники творiв, фонограм, виготовлених i розповсюджених
з порушенням авторського права i сумiжних прав, у контр-
афактними. Твiр вважауться використаних (обнародуваним)>,
якщо вiн у тiй чи iншiй формi доведений до вiдома суспiльства,
став доступним для публiки. Для лiтературних творiв формою
обнародування у єх видання, для драматичних i музично-дра-
матичних - єх публiчне виконання, для творiв образотворчого
мистецтва - публiчне виставлення, для кiнофiльму - публiчне
демонстрування, для аудiовiзуальних творiв - єх вiдтворення
тощо. _
Не вважауться порушенням авторського i сумiжних прав
повiдомлення про новини або про поточнi подiє, якi носятв
характер простоє прес-iнформацiє на твори народноє творчостi,>
також на офiцiйнi документи (закони, укази, постанови, судовi
рiшення тощо), державнi символи та знаки (прапори, герби,
отздсни, грошовi знаки), затвердженi державними органами.
Охорона авторського права не поширюуться також на звернен-
ня полiтичнi промови, доповiдi, проповiдi та iншi пуолiчно
дигодошенi подiбнi твори, якщо рони вiдтворюються в пресi,
передаються в ефiр, доводяться до загального вiдома по проводах
i стають предметом публiчних повiдомлень з iнфорлмцiшюю
метою (ст.? Закону).
д. примушення оо авторства передбачау психiчний або
фiзичний вплив на автора з метою примусити його створити
вiдповiдний твiр (погрозою вбивством, заподiянням тiлесних
ушкоджень чи знищенням майна щодо самого автора твору або
до його близьких родичiв). Це може бути i так зване примусове
спiвавторство, коли автора твору шляхом погрози застосування
фiзичноє сили, використання службовоє або iншоє залежностi
примушують включити у спiвавтори осiб, якi не мали вiдношення
до створення твору.
9. Привласнення авторства (плагiат) - це оприлюднення
у повному обсязi або частково чужого твору пiд своєм iмям.
10. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умислом. Мотиви порушення авторських i сумiжнiх прав не
мають значення для квалiфiкацiє злочину. Ними можуть бути
корисливiсть, каруризм або iнша особиста зацiкавленiсть.
Якщо ж привласнення авторства було повязане з крадiжкою
самого твору (рукопис, креслення, картина), вiдповiдальнiсть
настау за статтями 136 i 140.
II. Субуктом даного злочину може бути як службова, так i
приватна особа, у тому числi i сам автор, якщо вiн приховав
спiвавторство iншоє особи.
Стаття
Порушення винахiдницьких прав
Привласнення авторства на чуже вiдкриття, винахiд
чи рацiоналiзаторську пропозицiю) оголошення вина-
ходу або наукового вiдкриття до заявки без згоди авто
ра, а також незаконне використання винаходу, право
здiйснення якого належить державi, -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст.50).
1. Кримiнально-правовий захист винахiдницьких прав перед-
бачений у випадках злочинних посягань на субуктивнi права
автора. Обуктивна сторона цього злочину мау такi форми:
а) привласнення авторства на чуже вiдкриття, ввнахiд чи
рацiоналiзаторську пропозицiю чи сорт рослин; 6) оголошення
тез згоди автора вiдкриття, винаходу або сорту рослини до
подання заявки; в) незаконне використання винаходу, право
здiйснення якого належить державi.
2. Вiдкриття - це встановлення невiдомих ранiше обуктивщ)
iснуючих закономiрностей, властивостей, явищ матерiального
свiту, якi вносять корiннi змiни у рiвень його пiзнання.
3. Вiдповiдно до Закону вiд 15 грудня 1993 р. "Про охорону
прав на винаходи i кориснi моделi" (Голос Украєни. - 1994. -
З лютого) правова охорона надауться винаходу, що не суперечпь
суспiльним iнтересам, принципам гуманностi i моралi та
вiдповiдау умовам патентоспромохностi (п.I ст.5). В ст.б цього
Закону готериться, що винахiд вiдповiдау умовам патентоспро-
мохностi, якщо вiн новий, мау винахiдницький рiвен i у
оромислово придатний. Винахiд визнауться мовим, якщо вiн ве
у частиною рiвня технiки. Винахiд МОБ винахiдницький рiвень,
якщо для фахiвця вiн не випливау з рiвня технiки. Винахiд
визнауться нромисяово нридатним, якщо його мохе бутж
використано в промисловостi або iншiй сферi дiяльностi. Не може
бути пiдставою для визнання винаходу промислове непридатних
лвпе той факт, що в конкретних умовах на поточний час немау
засобiв для його використання.
4. Обуктом винаходу мохе бути: продукт (пристрiй,
речовина, штам мiкроорганiзму, культура клiтини рослин i
тварин), спосiб.
Винаходом не ввахаються: методи органiзацiє та уп-
равлiння господарством; умовнi позначення, резкладя,
правила; методи виконання розумових операцiй; результати
художнього конструювання; топологiє iнтегральних
мiкросхем (п.З ст.5 Закону).
5. Рацiоналiзаторською ввахауться пропозицiя, що у новою
i корисною для пiдприумства, якому вона подана, i яка передба
чау створення або змiну конструкцiє виробiв, технологiє
виробниiттва i застосовуваноє технiки або складу матерiалу.
6. Авторство на вiдкриття, винахiд i рацiоналiзаторську про-
позицiю засвiдчууться: на вiдкриття - диплом, на винахiд -
патентом, на рацiоналiзаторську пропозицiю - посвiдченням.
7. З обуктивноє сторони порушення винахiдницьких проя
у формi привласнення авторства мохе бути вчинене шляхом
обманного використання документiв i матерiалiв про вiдкриттi,
iншого обману, шляхом примушення автора до вiдмови вiЦi
авторства на користь особи, яка не мала вiдношення до такм,;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125