А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Мотиви можуть бути
сiтями: помста, корисливi спонукання, забобони тощо. За
лум над братською могилою, що знаходвлась в
Шкiвдерiвському урочищi бiля селища Тучин в Гощанському
районi на Рiвненщинi, поуднаний з викраденням предметiв,
0 знаходились у могилi золотих зубiв i коронок, а також
зодотих монет), за ст.212 були засудженi М., О., К-е та К-в
(див. Комсомольская правда.- 1988. - 20 августа).
Вiдповiдно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову практику в
справах про хулiганство" глум над могилою, вчиненнi з
хулiганських спонукань, квалiфiкууться за ст.212 та ч.2 ст.206
(Бюлетень...- С.iаi).
Стаття 213. Придбання або абут мiЛив,
завiдомо здобутого зло--ммм
шляхом
Заздалегiдь не обiцяне прмдбаиiм майна, з-IАММ
здобутого злочинним шляхом, -
карауться позбавленням волi на строк до адиото (мху,
або виправними роботами на той же строк, або мiгув-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв, або громадсь-
кою доганою.
ТI самi дiє, вчиненi у великих розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк до двох роки) з
штрафом до пятисот карбованцiв чи без такого або
виправними роботами на строк до двох рокiв.
Заздалегiдь не обiцянi збут або зберiгання з метою
збуту, а так само придбання з метто збуту м<й-,
завiдомо здобутого злочинним шляхом, -
караються позбавленням вояi не отрок до пяти рокiв з
штрафом до пятисот карбевзицiв або вмярваимми
роботами на строк до двох рокiв з кенфiонвцiзю майнв
бо без такоє.
Дiє, передбаченi частийою 3 цiзi етаттi, <1н111 у
виглядi промислу, або у ветких розмiрне, або
особливо небезпечним роцидивiсгом,
караються позбавленням волi иа строк до семи рокiв з
конфiскацiвю майна чи без такоТ.
(В рвдакцУ Указу вiд 27 череня Ювв р. //Вiдомостi Вер-
ховно, Ради УРСР. -1986. - №27. - Ст. 530).
Пз змiнами, внесеними Законом вiд в берем> 1М2 р. //
Вiдомостi Верховнее Радм УкрЛнм. - 1М2. - №23. - Ст. 337).
Г. Предметом злочину е здобуте злочинним шляхом майво
тобто предмети, що становлять матерiальну цiннiсть, - готовi
вироби, сировина, продукти харчування, худоба, твори мистецтва
тощо. До них можуть належати грошi, цiннi папери, лотерейнi
бiлети, предявницькi ощаднi книжки, предмети, вилученi з
цивiльного обiгу, за винятком тих, вiдповiдальнiсть за придбання
або збут яких настау за iнтими статтями КК (скажiмо, ст.80, ч.1
ст-149, статтями 211, 211, 222, 2272, 2282, 229, 229 2290)
Однак якщо остання категорiя предметiв до моменту єх придбан-
ня або збуту здобута злочинним шляхом iншою особою, вчинене
квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв (наприклад, можлива
iдеальна сукупнiсть незаконноє операцiє з валютними цiнностями
i придбання майна, завiдомо здобутого злочинним шляхом).
В ст-213 мова йде про майно, здобуте злочинним шляхом, тобто
шляхом вчинення дiй, якi передбаченi в законi як кримiнально
каранi (наприклад, крадiжка, контрабанда, незаконне полюван-
ня, одержання хабара). До єх числа належать i дiє особи, яка не
пiдлягау кримiнальнiй вiдповiдальностi внаслiдок своує неосуд-
ностi або недосягнення вiку кримiнальноє вiдповiдальностi.
Не належать до передбачених ст.213 предметiв злочинiв тi, якi
не здобутi, а виготовленi злочинним шляхом (наприклад, при
вчиненнi злочину, передбаченого ст. 148), предмети, якi збува-
ються злочинним шляхом (скажiмо, при вчиненнi спекуляцiє), а
також одержанi взамiн здобутих злочинним шляхом.
2. Придбання являу собою будь-якi форми платного чи безоп-
латного одержання майна, здобутого злочинним шляхом
(купiвля, обмiн, прийняття в рахунок боргу, в дарунок).
Збут - платне або безоплатне вiдчуження такого майна (про-
даж, обмiн, дарування тощо). Це може бути i допомога в збутi
майна особою, яка здобула його злочинним шляхом (див. справу
Б.// Рад.право.- 1984. - №10. - С.84-85).
Зберiгання полягау в тимчасовому володiннi згаданим майном.
3. Злочин буде закiнченим при придбаннi - з моменту одер-
жання майна, при збутi - з моменту його вiдчуження. Можливий
замах на вчинення даних злочинiв. При зберiганнi з метою збуту>
а також придбаннi з метою збуту майна, завiдомо здобутого
злочинним шляхом (ч.З ст.213), злочин вважауться закiнчеиин
в момент вчинення дiяння незалежно вiд наступного фактичного
збуту такого майна.
4. Субуктивна сторона характеризууться умисною формою
вини: набуваючи або збуваючи майно, особа знау, що воно
здобуте злочинним шляхом, i бахау його придбати або збути.
Обовязковою ознакою субуктивноє сторони передбачених чч.3
та 4 ст.213 злочинiв, вчинюваних шляхом придбання або
зберiгання майна, завiдомо здобутого злочинним шляхом, у мета
його збуту. Джерелом знання того, що майно здобуто злочинним
шляхом, можуть бути повiдомлення вiдчужувача майна або iншоє
д особистi спостереження набувача майна, обстановка пере-
Ї речi, спосiб єє зберiгання тощо. Не вимагауться обiзнаностi
ому яким саме злочинним шлiхом було здобуте майно.
у газi, коли особа помилково вважау, що набувау чи збувау
дд здобуте злочинним шляхом, вчинене являу собою замах
на вчинення злочину, крiм тих випадкiв, коли воно в силу
ддозначностi не являу суспiльноє небезпеки (ч.2 ст.7).
5 Субуктом у особа, яка досяяiа 16-рiчного вiку. Заздалегiдь
це ошияне придбання або збут майна, завiдомо здобутого
здочинним шляхом, вчиненi службовою особою шляхом
дикористання свого службового стану, при умовi настання перед-
баченоє в законi шкоди в судовiй практицi прийнято
дадiфiкувати за сукупнiстю злочинiв - за вiдповiдними
частинами статей 213 i 165.
6. Промисел як квалiфiкуюча ознака злочину мау мiсце у разi
вчинення його систематично, коли протягом певного часу вiн
служить основним або додатковим джерелом доходу (див. поста-
нову президiє Кримського обласного суду в справi Г. // Рад.пра-
во.-1978.-№11.-С.105).
Питання про великий розмiр придбання або збуту майна,
завiдомо здобутого злочинним шляхом, як квалiфiкуючу ознаку
цих злочинiв в кожному випадку вирiшууться з врахуванням
вартостi, кiлькостi, обсягу, господарського значення майна.
Про особливо небезпечного рецидивiста див.коментар до ст.26.
7. Злочини, передбаченi ст.213, слiд вiдрiзняти вiд спiвучастi у
злочинi, шляхом вчинення якого здобуто майно. Якщо придбання
або збут такого майна були обiцянi виконавцю або iншому
спiвучаснику злочину до чи пiд час його вчинення або в силу
систематичностi єх вчинення давали пiдставу винному розрахову-
вати на подiбне сприяння, вони являють собою спiвучасть у злочинi.
Стаття 213 Виключена
(Ст.213 Кодекс доповнено Указом вiд 14 грудня 1988 р.
//Вiдомостi Верховна-Ради УРСР. -1988. -№52. -Ст.1184).
(Виключена Законом вiд 28 сiчня 1994 р.//Голос Украєни.
-1994. - ЗО березня).
Стаття 214. Виключена
(Закон вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Верховнi Ради Ук-
райни. -1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 214\ Виключена
(Ст. 21 Кодекс доповнено Указом вiд 18 березня 1970 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР, -1970. - №15. - Ст. 101).
(Виключена Указом в1д4 вересня 1975 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. -1975. -№37, -Ст.418).
Стаття 215.
Порушення правил безпеки
руху та експлуатацiє транспорту
особами, якi керують транс-
портними засобами
Порушення правил безпеки руху та експлуатацiє транспорту
особою, яка керуу транспортним засобом, що спричинило
потершлому легкi чи середньоє тяжкостi тiлеснi ушкодження -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до двох тисяч карбованцiв, з позбав-
ленням права керувати транспортними засобами на
строк до трьох рокiв або без такого.
ТI самi дiє, що спричинили смерть потерпiлого або за-
подiяння йому тяжкого тiлесного ушкодження, карають-
ся позбавленням волi на строк до десяти рокiв з позбав-
ленням права керувати транспортними засобами на
строю до пяти рокiв або без такого.
Дiє, передбаченi частиною 1 цiе? статтi, що
спричинили загибель кiлькох осiб, караються позбав-
ленням волi на строк вiд трьох до пятнадцяти рокiв э
позбавленням права керувати транспортними засо-
бами на строк до пяти рокiв або без такого.
Примiтка. Пiд транспортними засобами у цiй статтi та
статтях 215 i 215 слiд розумiти всi види автомобiлiв, трак-
тори та iншi самохiднi машини, трамває 1 тролейбуси, а та-
кож мотоцикли та iншi механiчнi транспортнi засоби.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 2 жовтня 1968 р.,
12 сiчня 1983 р., 1 серпня 1985 р., 15 листопада 1991 р. i За-
коном вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
-1968. -№41. -Ст. 273; 1983. -№4. -Ст. 50; 1985. -№33.
Ст. 787; Вiдомостi Верховна Ради Украєни. - 1992. - ЦЦ.
Ст. 40; 1992. - №39. - Ст. 570).
I. Суспiльнi вiдносини у сферi безпеки дорожнього руху регулюу
Закон "Про дорожнiй рух", прийнятий ЗО червня 1993р. (Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №31. - Сг.338). Законодавство
про дорожнiй рух складауться з цього Закону та актiв, що видаються
вiдповiдно до нього. Основним з них у Правила дорожнього руху,
затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗI грудня
1993 р. №1094, якi введенi в дiю з 1 травня 1994 р. (див Правила
дорожнього руху Украєни. - Вiнниця, 1994).
2. Однiую з норм, яка охороняу цi суспiльнi вiдносини, у ст.215.
Обуктом злочину у безпека дорожнього руху, здоровя i життя
громадян.
3. Злочин може бути вчинений тiльки при керуваннi транс-
портними засобами, якi вказанi в примiтцi до ст.215. Пiд трон-
iпортншш засобами слiд розумiти всi види автомобiлiв, траi-
орiз i iттгих самохiдних машин, трамває i тролейбуси, а також
<лоцикли та iншi механiчнi транспортнi засоби. Поняття ме-
ханiчного транспортною засобу як такого, "що приводиться в рух
з допомогою двигуна", визначають також вказанi вище Правила
дорожнього руху. Цей термiн поширюуться на трактори, самохiднi
фашини i механiзми (крiм мопедiв). Мопед визначений у цьому
документi як двоколiсний транспортний засiб, що мау двигун з
Збочим обумом до 50 куб.см. Отже, механiчний транспортний засiб
винен мати обум двигуна те менше 50 куб.см.
4. Поняттям "iншi самохiднi машини" охоплюються дорожнi,
будiвельнi, сiльськогосподарськi та iттпii спецiальнi самохiднi
машини (автокрани, екскаватори, скрепери, грейдери, дорожнi
котки, асфальтоукладачi, автонавантажувачi, збиральнi ком-
байни тощо).
в окремих випадках для встановпення технiчних параметрiв тран-
спортного засобу (самороие вигоговдення, внесення конструктивних
змiн i таке iнше) можливе проведення вадповiднiх експерiизи.
5. Обуктивна сторона злочину включау в себе такi
обовязковi ознаки: а) порушення правил безпеки руху та
експлуатацiє транспорту; б) суспiльно небезпечнi наслiдки;
в) причинний звязок мiж порушенням i наслiдками.
Порушення правил безпеки руху та експлуатацiєтранспор-
ту -це дiя або бездiяльнiсть осоои, яка керуу трансцоргним засобом,
повязана з порушенням однiує чи декiлькох вимог Правил дорож-
нього руху або iнших нормативних актiв, що регламентують безпе-
ку руху та експлуатацiю транспорту. Iнструкцiє i iншi нормативнi
акти, якi стосуються особливостей перевезення спецiальних ван-
тажiв, експлуатацiє окремих видiв транспортних засобiв, руху на
закритих територiях, повиннi грунтуватися на вимогах Закону "Про
дорожнiй рух" та Правил дорожнього руху.
Найчастiше порушення правил безпеки руху проявляються в
перевищеннi встановленоє швидкостi руху або в неправильному
єє виборi, порушеннi правил проєзду перехресть або зупинок
транспорту загального користування, правил обгону тощо.
6. Порушення правил екснлуатацГi - це порушення правил
перевезення людей або вантажу, експлуатацiя транспортного
засобу з несправною гальмовою системою або рульовим керуван-
ням i таке iнше. Маються на увазi такi порушення правил
безпеки руху або експлуатацiє транспорту, якi можуть викликати
злочиннi наслiдки.
7. Якщо узагальнити ознаки дiяння, то воно повинно бути
вчинене: а) тiльки при експлуатацiє транспортних засобiв, якi
вказанi в примiтцi до ст.215 ; б) особою, яка виконуу функцiю
керування транспортним засобом; в) в процесi дорожнього руху;
г) без одночасного поуднання руху транспортного засооу з
виконанням нетранспортних робiт; д) всупереч вимогам Правил
дорожнього руху або iншим нормативним актам.
8. Злочиннi наслiдки даного складу злочину передбаченi в
вiдповiдних частинах ст.215.
Мiх порушенням правил безпеки руху та експлуатацiє
"акспоту i наслiдками, що настали, повинен бути причинний
звязок, його вiдсутнiсть виключау кримiнальну вiдповiдальнiсть
особа за СТ.215.
16. У процесуальних документах треба обовязково вказатв, в
порушеннi яких правил безпеки руху або експлуатацiє транспор-
ту визнауться винною особа, у чому конкретно виявилися цi
порушення i чи перебувають у причинному звязку наслiдки, якi
настали, з цими порушеннями.
11. Вiдiюгiдальнiсп>заст.215 розподiляуться згiдно з єє частинами
залехно вiд тяжкостi наслiдкiв, що настали. За ч. I вiдповiдау особа,
в результатi дiяння якоє шлерпiлому заподiянi легкi або середньоє
тяхкостi тiлеснi ушкодхення, за ч.2 - тяхкi тiлеснi ушкодхевня
або смерть. Поняття тiлесних ушкодхень наведено в статтях
101,102,106, в коментарях до них, а такох в Правилах судово-
медичного визначення тяжкостi тiлесних ушкодхень.
Частина 3 ст.215 визначау вiдповiдальнiсть в разi вчинення
дiяння, передбаченого ч. I цiує статтi, якщо воно спричинило
загибель двох чи бiльше осiб.
Нiяка iнша шкода крiм тiує, що вказана в законi (наприклад,
матерiальна, моральна), не може визнаватися наслiдком
аналiзованого злочину.
12. Дiє винного, якi потягли одночасно наслiдки, передбаченi
рiзними частинами ст.215, потребують квалiфiкацiє за тiую з них,
яка передбачау найбiльш тяжкi з наслiдкiв, що настали.
Якщо порушення кожного разу мали самостiйний характер i
не повязанi мiж собою субуктивною стороною, а також мiсцем
або часом здiйснення, то вони в кожному випадку потребують
квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв.
13. Дiє особи, яка, керуюча транспортним засобом, двiчi порушила
в рiзний час правила безпеки руху i експлуатацiє транспорту,
внаслiдок чого в кожному з цих випадкiв заткнула одна людина,
слiд квалiфiкувати за ч.2 ст.215, а в тому разi, коли смерть двох i
бiльше осiб у наслiдком однiує й тiує ж транспортноє подiє, тобто
одного чи повязаних мiж собою кiлькох порушень правил безоекв
руху i експлуатацiє транспорту, - за 4.3 ст.215 (п.9 постановi
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 24 грудня 1982 Р?7 "Про
практику застосування судами Украєни законодавства уiтарамi
про транспортнi злочини/Бюдетень... - С.163).
14. В тих гападках, коли суспiлiiно небезпечнi наслiдки сталися
в результатi порушень, якi вчинили двоу i бiльше водiєв,кожен з них
може нести кримiнальну вiдповiдальнiсть за ст.215 при наявностi ;
його дiяннi всiх ознак даного складу злочину. .
15. Для вiдповiдальностi за ст.215 не мау значення мiсце, де;
був вчинений злочин. Це може бути автомагiстраль, iнша дорогi,
вулиця, провулок, двiр, територiя пiдприумства, поле та iншi
мiсця, де можливий рух транспортних засобiв. ,
16. Порушення потерпiлим (водiум, пiшоходом, пасажиромабо::
iншим учасником дорожнього руху) Правил дорожнього руху <
його iнша неправомiрна поведiнка не у пiдставою для звiльневня ;
водiя вiд кримiнальноє вiдповiдальностi при наявностi в його дiях :
складу злочину.Такi обставини можуть оути врахованi судом ях
помякшуючi вiдповiдальнiсть, "я
17. Склад злочину, передбаченого ст.215, за своую конст-i
рукцiую у матерiальним, але вiн не може мати стадiй готуваняi
або замаху. Злочин визнауться закiнченим з моменту настання
наслiдкiв, передбачених законом.
18. Субуктам у особа, яка до вчинення злочину досягла
iб-рiчного вiку.
Не мають значення обставини, повязанi з вiдсутнiстю у особи
права керування транспортним засобом або позбаменням єє
такого права в адмiнiстративному чи судовому порядку, з тим, у
вона працiвником транспорту чи нi. Не у обовязковою ознакою
субукта його вiдношення до транспортного засобу, тобто чи у вiн
власником або орендарем транспортного засобу, керуу ним за
дорученням чи самовiльно угнав його.
19. За порушення правил безпеки руху пiд час практичноє єзди
на учбовiй автомашинi з подвiйним керуванням вiдповщальнiсiь
несе iнструктор, а не особа, яка вавчаепся, якщо вiн не вжив
своучасннхзаходiвдовiдвервеннясуспiльнонебезпечнихнасдiдкiв.
20. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною формою вини, що визначауться характером ставлення
винного до наслiдкiв. Сама ж дiя або бездiяльнiсть при порушеннi
правил безпеки руху або експлуатацiє транспорту можуть бути
як умисними, так i вчиненими з неооерехностi.
21. Водiй, який пiсля вчинення розглядувабого злочину
завiдомо залишив потерпiлого в небезпечному для житiя ста-
новищi, повинен нести вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв
(вiдповiдною частиною ст.215 i ч.I ст.III).
22. Якщо в дiях водiя немау складу злочину, передбаченого
ст.215, але життя потерпiлого було поставлено пiд загрозу
внаслiдок дорожньо-транспортноє пригоди,яку вчинив водiй, то
завiдоме залишення потерпiлого оез допомоги за iнших не-
обхiдних ознак тягне вiдповiдальнiсть за ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125