//
\. Пiд документом слiд розумiти письмовий акт, призна-
чення засвiдчувати подiє або факти, якi мають юридичне
значення.
Офiцiйними вважаються документи, якi виходять вiд служ-
бових осiб, що єх склали або видали вiд iменi державних
органiв, установ, пiдприумств i органiзацiй. До таких доку-
ментiв вiдносяться також документи, якi виходять вiд
приватних осiб i перебувають у вiданнi державних чи гро-
мадських органiзацiй (наприклад, довiренiсть на отримання
зарплати).
2. Службовий пiдлог полягау в умисному перекручуваннi
iстина в офiцiйному документi, яке вчинене службовою особою,
що дiяла при цьому з використанням свого службового ста-
новиiЦа.
3. Внесення службовою особою в офiцiйний документ
неправдивих вiдомостей передбачау внесення, в документ,
одхгрчленш з зовнiшньоє сторони вiрно (справжнiй бланк, печат-
ка, пiдпис), даних, якi за своєм змiстом хоча 6 частково не
вiдпойiдають дiйсностi.
4. Складання неправдивих документiв передбачау внесення
в документ, який оформлений з зовнiшньоє сторони правильно,
вiдомостей, якi за своєм змiстом повнiстю не вiдповiдають
дiйсностi.
5. Пiдробка документiв означау повну або часткову злину
зшету вже оформленого справжнього документа, а тахож скла-
дена документа з внесенням в нього даних, якi повнiстю або
частково не вiдповiдають дiйсностi, i засвiдчення такого
пiдробленим пiдписом або вiдбитком пiдробленоє печатки.
Пiдробку документiв, як правило, виявляють за допомогою
кримiналiстичноє експертизи.
6. Видача завiдомо неправдивого документа може бути
здiйснена службовою особою, яка його склала. Вказана видача
буде i у випадку, коли службова особа видала документ,
пiдроблений iншою особою.
7. З субуктивноє сторони службовий пiдлог може бути
вчинений лише з прямим умислом. Обовязковою ознакою даного
зiочвну у те, що вiн вчинюуться з корисливих спонукань чи
iншоє особистоє заiнтересованостi. При вiдсутностi цих мотивiв
службовий пiдлог розглядауться не як злочин, а як
дисциплiнарний проступок (див., наприклад, справу Г. //
кгика... - С.171-172).
. Субуктом службового пiдлогу може бути лише службова
Глава VIII
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ
Стаття 173. Завiдомо незаконний арешт,
затримання або привiд
Завiдомо незаконний арешт -
карауться позбавленням волi на строк до одного року.
Завiдомо незаконне затримання або незаконний
привiд -
карауться виправними роботами на строк до одного року.
1. Стаття. 173 передбачау вiдповiдальнiсть за три склади
злочинiв: а) незаконний арешт; б) незаконне затримання;
в) незаконний привiд.
2. Арешт (взяття пiд варту) - запобiжний захiд, який засто-
совууться до обвинуваченого, пiдозрюваного пiд час проведення
попереднього розслiдування вiдповiдно до статей 155, 156 КПК.
3. затримання як процесуальний зажзд примусу - корслхочасне
позбавлення ваш (на строк не оiльше трьох дiб) ооо<ж, яка пiдозрюуться
у вчиненнi злочину, за який може бути призначено покарання у
виглядi позбавлення водi, у випадках, передбачених ст. 106 КПК.
Привiд - процесуальний захiд, який означау примусове достав-
ления спiвробiтниками мiлiцiє обвинуваченого, пiдозрюваного чи
свiдка до особи, яка здiйснюу попередну розслiдування в справi
або в суд, якщо вони без поважних причин не зявляються у
вказаний час та мiсце за викликом. Пiдстави та порядок приводу
регламентованi статтями.70, 135, 136 КПК.
4. Обуктивна сторона злочину знаходить вияв у дiях, якi
призвели до незаконного арешту, затримання або приводу.
Незаконним вважауться здiйснення арешту, затрщгая або
приводу не на пiдставах або не в порядку, який регламентууться
КПК та Законом вiд ЗО червня 1993 р. "Про попередну увязнен-
ня" (Урядовий курур. - 1993. - 12 серпня).
5. Незаконнiсть арешту, затримання або приводу може полягати
в порушеннi процесуальних (формальних) вимог пiд час провад-
ження цих дiй: арешт без санiцiГ прокурора або постанови суду,
арешт або затримання особi, яка вчинила злочин, передбачений
статтею КК, санкцiя якоє не мiстить вказiвки на можливiсть призна-
чення покарання у виглядi позбавлення волi, затримання або привiд
без складання вiдповiдних процесуальних документiв тощо.
6. Незаконнiсть вказаних заходiв може бути також визнана в
разi вiдсутностi для цього необхiдних матерiальних пiдстав: у
дiях заарештованого або затриманого вiдсутнiй склад злочину,
немау будь-яких пiдстав вважати, що обвинувачений, якого
заарештовано, перебуваючи на волi, буде переховуватись вiд
слiдства i суду або перешкодить встановленню iстини у
кримiнальнiй справi, або вдауться до злочинноє дiяльностi; особа,
щодо якоє здiйснено привiд, не ухилялась вiд явки до слiдчого тощо.
7 Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення хоча б
одного з перелiчених у ст. 173 дiянь. Факт винесення незаконноє
постанови про арешт, затримання чи привiд у готуванням до злочину.
8 Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Мотиви та мета, якi переслiдувались при цьому, на
дадiфiкацiю не впливають. Це може бути корисливiсть, помста,
бахання шляхом порушення закону розкрити злочин тощо.
Необережна вина, якщо при цьому завдано iстотноє шкоди, може
дати пiдстави для квалiфiкацiє вчиненого за ст. 167.
9. Завiдомо незаконне затримання, здiйснене в
адмiнiстративному порядку, тягне за собою дисциплiнарну
вiдповiдальнiсть, а при наявностi iстотноє шкоди як наслiдку
цього затримання можлива вiдповiдальнiсть за ст. 165.
i0. Субуктом злочину може бути працiвник органу дiзнання,
слiдчий або прокурор. Суддi за такi дiє несуть вiдповiдальнiсть
за ст. 176. Iншi службовi особи, якi вчинили єх, вiдповiдають за
ст.iбб, приватнi особи - за ст.123.
єє. Незаконний арешт, затримання або привiд у сукупностi з
притягненням завiдомо невинного до кримiнальноє
вiдповiдальностi квалiфiкуються за ст. 173 i ст. 174.
Стаття 174. Притягнення завiдомо невинного
до кримiнальноє вiдповiдальностi
Притягнення завiдомо невинного до кримiнальноє
вiдповiдальностi особою, яка провадить дiзнання,
слiдчим або прокурором з корисливих мотивiв чи Iншоє
особистоє заiнтересованостi -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
Те саме дiяння, поуднане з обвинуваченням у
вчиненнi особливо небезпечного державного злочину
або такого iншого тяжкого злочину, за який згiдно з за-
коном може бути призначено покарання у виглядi поз-
бавлення волi строком на вiсiм рокiв 1 бiльше чи смерт-
ноє кари, або поуднане з штучним створенням доказiв
обвинувачення, -
карауться позбавленням волi на строк до восьми
рокiв.
I. Склад злочину буде мати мiсце у разi: а) вiдсутностi подiє
злочину, за який особа притягууться до кримiнальноє
вiдповiдальностi; б) вiдсутностi складу злочину у дiяннi особи,
що притягууться до кримiнальноє вiдповiдальностi; в) недоведе-
ностi участi особи у вчиненнi злочину; г) вчиненнi особою менш
тяжкого злочину, нiж той, за який вона притягууться до
кримiнальноє вiдповiдальностi; д) притягнення особи до
вiдповiдальностi за злочин, якого вона не вчиняла, поряд з
притягненням за iнший, який вона дiйсно вчинила; у) встанови
лення факту невинностi особи вже пiсля притягнення єє до
кримiнальноє вiдповiдальностi, без наступного закриття
кримiнальноє справи щодо неє.
2. Злочин вважауться закiнченим з моменту оголошення невиннiй
особi постанови про притягнення як обвинуваченого за злочин, якого
вона не вчиняла, незалежно вiд подальшоє далi кримiнальноє справи.
Факт винесення постанови про притягнення цiує особи як обвинува-
ченого мау розцiнюватися як готування до злочину.
3. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом, бо законодавець вказуу на завiдомiсть притягнення
невинного до кримiнальноє вiдповiдальностi. Якщо притягнення
до кримiнальноє вiдповiдальностi невинного сталося з необереж-
ноє вини особи, яка провадить дiзнання, слiдчого чи прокурора,
вчинене може являти собою дисциплiнарний проступок або
злочин, передбачений ст. 167.
4. Для наявностi складу злочину необхiдно, щоб субукт керу-
вався корисливими мотивами (бажання отримати якiсь ма-
терiальнi вигоди; одержання хабара тягне за собою
вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв, передбачених ст. 174 i ст.168)
або мав iншу особисту заiнтересованiсть (помста, заздрiсть,
каруристськi спонукання тощо).
5. Навмисне непритягнення винноє особи до кримiнальноє
вiдповiдальностi, незаконне закриття справи або незаконна
вiдмова у Гє порушеннi тягнуть вiдповiдальнiсть за ст. 165.
6. Субуктом може бути особа, яка провадить дiзнання або
попередну слiдство, а також прокурор, котрий наглядау за
розслiдуванням кримiнальноє справи.
7.ДСваяiисуiочи<ирозгладуванедiянняобсгавинами (ч.2ст.174)
у випадки, коди воно поуднано з: а) обвинуваченням у вчиненнi
особливо небезпечного злочину проти держат (статтi 56-60,62,63,63),
або такого iншого тяжкого злочину (перелiк тяжких злочинiв дауться
у ст.7), за який згiдно з законом може бути призначене покарання
у виглядi позбавлення водi строком на вiсiм рокiв i бiльше чи смершоI
кари; 6) штучним створенням доказiв обвинувачення
(фальсифiкування пiдсумкiв слiдчих дiй, документiв, речових до-
казiв, знищення або вилучення зi справи документiв, спонукання
експертiв до завiдомо неправдивого висновку тощо).
8. Якщо притягнення завiдомо невинного до кримiнальноє
вiдповiдальностi було повязане з завiдомо незаконним арештом,
затриманням або приводом, квалiфiкацiя здiйснюуться за су-
купнiстю злочинiв -ст.174 i СТ.173. Такi ж дiє суддi тягнуть його
вiдповiдальщсть за ст. 176.
Стаття 175. Примушення давати показання
Примушення давати показання при допитi шляхом не-
законних дiй з боку особи, яка провадить дiзнання або
попередив слiдство, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
Те саме дiяння, поуднане з застосуванням насильства
або Iз знущанням з особи, яку допитують, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до
восьми рокiв.
i. Кримiнально-процесуальне законодавство забороняу дома-
гатися показань обвинуваченого та iнших осiб, якi беруть участь
у справi, шляхом насильства, погроз та iнших незаконних за-
ходiв (ст. 22 КПК). Стаття 175 у кримiнально-правовою га-
рантiую додержання вимог закону пiд час проведення допиту,
чноє ставки, предявлення для впiзнання та вiдтворення обста-
новки i обставин подiє.
2. Потерпiлими вiд злочину можуть бути такi учасники
кримiнального процесу на стадiє попереднього розслiдування:
свiдок, пiдозрюваний, обвинувачений, потерпiлий, експерт.
З. Диспозицiя статтi мiстить вказiвку на характер дiй (примушен-
ня давати показання) i спосiб здiйснення цього примушення (шля-
хом незаконних дiй). Пiд примушенням давати показання
розумiуться домагання вiд особи, яка допитууться, бажаних пока-
зань шляхом застосування психiчного або фiзичного впливу. Не-
законними дiями у розумiннi ч.I ст. 175 вважаються рiзнi форми
психiчного впливу: 1) погроза застосувати насильство до допитува-
ного або до близьких йому осiб, розголосити вiдомостi, що ганьблять
допитуваного або цих осiб, або ставлять єх у невигiдне становище,
притягнути допитуваного або вказаних осiб до вiдповiдальностi за
злочини, якi вони не вчиняли, тощо; 2) обман (демонстрування
фальшивоє постанови про арешт, брехливе повiдомлення про те, що
вiдносно допитуваного у докази його вини тощо); 3) приниження
гiдностi особи допитуваного (образою, яка вчинюуться словами i
жестами, вимоги дати клятву тощо); 4) задобрювання
(нездiйсненими обiцянками закрити кримiнальну справу, звiльнити
з-пiд варти, незаконними матерiальними заохоченнями: частуван-
ням горiлкою, наркотиками тощо).
4. Для квалiфiкацiє дiяння за ст. 175 не мау значення, правдивих
чи неправдивих показань домагався субукт. Злочин вважауться
закiнченим з моменту вчинення незаконного впливу, який спря-
мований на примушення допитуваного давати показання.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Мотиви злочину для квалiфiкацiє значення не мають:
це можуть бути каруристськi спонукання, помста, бажання
принизити людську гiднiсть тощо.
(з. Суб ектом злочину може бути особа, котра провадить
дiзнання або попередну слiдство, незалежно вiд посади, яку вона
займау. Це стосууться i випадкiв, коли участь особи обмежууться
навть однiую слiдчою дiую. Злочин може бути вчинено у
спiвучастi з особами, якi можуть бути як працiвниками правоо-
хоронних органiв, так й iншими громадянами.
7. Вказанi у ст. 175 дiє, якi були вчиненi не пiд час допиту або
iншоє процесуальноєдiє, тягнуть вiдповiдальнiстьзаст.iбб. Суддя
за такi дiє також несе вiдповiдальнiсть за ст. 166.
8. Квалiфiкуючими ознаками розглядуваного дiяння згiдно з
ч.2 ет.175 у його поуднання: а) iз застосуванням насильства або
з знущанням з особи, яку допитують. Насильство може бути
застосоване у виглядi побоєв та мордування, заподiяння тiлесних
ушкоджень (тяжке тiлесне ушкодження при таких обставинах
ягне квалiфiкацiю за сукупнiстю злочинiв). Знущання з особи
созумiуться як глум (плювок в обличчя, примушування робити
дiє, якi найбiльш цинiчно принижують гiднiсть людини, тощо).
Стаття 176. Винесення суддями завiдомо не-
правосудного вироку, рiшення, ух-
вали або постанови
Винесення суддями з корисливих мотивiв або Iншоє
особистоє заiнтересованостi завiдомо неправосудного
вироку, рiшення, ухвали або постанови
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до восьми
рокiв.
1. Стаття 176 у кримiнально-правовою гарантiую охорони закон-
ностi правосуддя. Правосуддя чиниться у: Конституцiйному Судi
Украєни, Верховному Судi Украєни, Верховному Судi Республiки
Крим, обласних, Києвському i Севастопольскому мiських, районних
(мiських), мiхрайонних ((кружних), вiйськових судах регiонiв,
Вiйськово-Морських Сил i гарнiзонiв, Вищому арбiтражному судi
Украєни, арбiтражному судi Республiки Крим, обласних. Києвсько-
му, Севастопольскому мiських арбiтражних судах. Будь-якi iншi
формування (наприклад, товариськi суди) не можуть бути вiднесеш
до судовоє системи.
Суддi у посадовими особами державноє влади, якi в
конституцiйному порядку надiленi повноваженнями
здiйснювати правосуддя i виконувати своє обовязки на
професiйнiй основi у перелiчених судах (див. ст. I Закону
вiд 15 грудня 1992 р. "Про статус суддiв" // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. 1993. - №8. - Ст.56).
2. За ст. 176 мають бути квалiфiкованi винесенi суддями (або
одноособове суддею) завiдомо неправосуднi акти у будь-якiй
справi, яка знаходиться у єх (чи його) провадженнi, тобто
рiшення i висновки по справi у Конституцiйному Судi Украєни,
вироки, ухвали чи постанови у кримiнальнiй справi, рiшер,
ухвали чи постанови у цивiльнiй справi, а також постановив
справi про адмiнiстративне правопорушення.
з. Вирок, ухвала чи постанова в кримiнальнiй справi будуть
неправосудними, якщо: засуджено невинного або виправдано
винного чи iн безпiдставно звiльнений вiд покарання, призна-
чено явно несправедливе занадто суворе чи занадто мяке пока-
рання, здiйснена неправильна квалiфiкацiя злочину, що потягло
за сооою несправедливу мiру покарання, тощо. В аналогiчних
випадках буде вважатись -неправосудною постанова в справi про
адмiнiстративне правопорушення.
Рiшенiм, ухвала чи постанова в цивiльнiй справi будуть неправо-
судними, якщо: задоволене необгрунтований позов чи безпiдставно
вiдмовлено у задоволеннi позовних вимог, позов задоволений у
меншому чи бiльшому обсязi, нiж те необхiдно згiдно з законом.
Прийняття суддею (суддями) завiдомо невiрного рiшення з
питання, що не вирiшуу справи по сутi (наприклад, необгрунто-
вана вiдмова у виклику свiдка), не тягне вiдповiдальностi за цiую
статтею.
Злочин вважауться закiнченим з моменту проголошення не-
правосудного судового акта незалежно вiд набрання ним
чинностi i наступного виконання.
4. Для наявностi складу злочину не мау значення, якою
судовою iнстанцiую (першою, другою чи наглядною) винесено
неправосудний акт, винесений вiн колегiальне чи одноособове.
Субективна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: суддя усвiдомлюу, що судовий акт, який приймауться, по
сутi справи у неправосудним, i бажау його винесення. Це бахання
згiдно з законом повинно виходити з корисливих мотивiв (прагнен-
ня отримати якихось матерiальних вигод: хабара, квартири засуд-
женого тощо) або iншоє особистоє заiнтересованостi (помста, рев-
нощi, дружнi стосунки з учасником процесу, на догоду якому
приймауться незаконний акт, тощо).
Винесення неправосудного вироку, рiшення, ухвали або пос-
танови з необережностi при наявностi злочинноє халатностi тягне
вiдповiдальнiсть за ст. 167. Прийняття одного з вказаних судових
актiв за хабар повинно квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв
за ст. 176 i ст. 168. Але сам факт одержання хабара не обовязково
означау, що судовий акт буде неправосудним.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125