А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Судимiсть таких осiб може бути погашена судом, якщо протягом
восьми рокiв пiсля вiдбуття основного й додаткового покарань
вони не вчинили нового злочину та довели своу виправлення i
нема пiдстав вважати засудженого таким, що мау судимiсть (п.б
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 16 травня 1975 р.
№4 "Про практику розгляду судами Украєни клопотань про
погашення i дострокове зняття судимостi" // Бюлетень... - С.55).
Умовою погашення судимостi (п.8 ч.I ст.55), так само як i
дострокового єє зняття (ч.5 ст.55) у виправлення особи (п зраз-
кова поведiнка i чесне ставлення до працi). При вирiшеннi цих
питань судам слiд ретельно дослiджувати поданi матерiали,
витребувати необхiднi документи, приблизний перелiк яких на-
ведений у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
16 травня 1975 р. №4.
6. Дострокове зняття судимостi застосовууться лише щодо
осiб, якi вiдбули покарання у виглядi позбавлення водi, а не якесь
iнше, за умови, що вони довели своу виправлення зразковою
поведiнкою i чесним ставленням до працi. Якщо особi були призна-
ченi, крiм позбавлення водi, додатковi покарання, то розглядати
питання про дострокове зняття судимостi до вiдбуття цих додат-
кових покарань (крiм позбавлення батькiвських прав) не можна.
Суд розглядау питання про дострокове зняття судимостi за
наявностi письмового клопотання громадськоє органiзацiє чи трудо-
вого колективу (ч.5 ст.55) або комiсiє у справах неповнолiтнiх (п.з"
СТ.14 Положення про комiсiє у справах неповнолiтнiх Украєни).
У п.5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
16 травня 1975 р. №4 розяснюуться: "вважати правильною
практику, що склалася в судах, розгляду клопотань про достро-
кове зняття судимостi на пiдставi ч.5 ст.55 ... не ранiш як через
рiк пiсля вiдбуття засудженим покарання (основного i додатко-
вого)". До закiнчення строку невiдоутоє частини покарання при
умовно-достроковому звiльненнi, достроковому звiльненнi у
звязку з тяжким захворюванням, строку вiдстрочки виконання
вироку, а також при замiнi актом помилування невiдбутоє
частини реально виконуваного покарання умовним засудженням
питання про дострокове зняття судимостi розгляду не пiдлягау.
Клопотання самих засуджених про дострокове зняття з них
судимостi не приймаються до розгляду, оскiльки закон не надау
єм права порушувати такi клопотання.
7. Порядок розгляду судами клопотань осiб, якi вiдбули пока-
рання у виглядi позоавлення волi строком понад десять рокiв,
про погашення судимостi, а також клопотання громадських
органiзацiй або трудового колективу про дострокове зняття
судимостi регламентууться ст. 414 КПК.
8. Дострокове зняття судимостi може мати мiсце також в силу
акта амнiстiє або помилування.
Якщо особа, котра в минулому була неодноразово судима,
звiльняуться в порядку помилування вiд подальшого вiдбування
покарання зi зняттям судимостi лише за злочин, за який вона
вiдбувала покарання, судимостi за попереднi злочини залиша-
ються до єх погашення або зняття у встановленому порядку.
9. Перебiг строку погашення судимостi починауться з моменту
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарань. Виняток
становить таке додаткове покарання, як позбавлення
батькiвських прав (ч.2 ст.55), яке у безстроковим. Поновлення в
батькiвських правах здiйснюуться на пiдставi i в порядку, перед-
баченому ст.75 КШС.
У випадках дострокового звiльнення судом особи вiд покарання
у звязку з тяжкою хворобою (ст.408 КПК) або дострокового
звiльнення вiд покарання в силу акта амнiстiє чи помилування
без зняття судимостi строк погашення останньоє обчислюуться
виходячи з реально вiдбутого (а не призначеного) строку пока-
рання з моменту фактичного звiльнення вiд вiдбування основного
i додаткового покарань (ч.З ст.55).
За тими ж правилами визначауться строк погашення судимостi
особi, умовно-достроково звiльненiй вiд покарання в силу статей 52
чи 53. При цьому у випадках умовно-дострокового звiльнення
засудженого, а такождостроковогозвiльнення непрацездатноє особи
на пiдставi ст. 109 ВТК судимiсть погашауться не ранiше
закiнчення строку, вiд вiдбування якого засуджений був звiльнений.
Встановлений ч.З ст.55 порядок обчислення строку погашення
судимостi поширюуться i на осiб, яким покарання скорочене у
звязку iз введенням в дiю нового кримiнального законодавства,
що передбачау бiльш мякi покарання.
10. У випадках, коли призначене судом покарання в силу акта
амнiстiє або помилування замiнено бiльш мяким покаранням, а
також коли це зроблено судом в порядку ч.З ст.2Хабо ст.52 чи 53,
строки погашення судимостi обчислюються виходячи з новоє, бiльш
мякоє мiри покарання, i починають текти з дня фактичного вiдбуття
бiльш мякого покарання (основного i додаткового). При цьому в
разi замiни невiдбутоє частини позбавлення волi виправними робо-
тами фактично вiдбутий строк покарання для обчислення строку
погашення судимостi визначауться шляхом складання фактично
вiдбутого строку позбавлення волi i строку позбавлення волi,
еквiвалентного вiдбутому строку бiльш мякого покарання, обчисле-
ного за правилами ст.47, тобто в пропорцiє 1;3.
У випадках, коли у звязку зi змiною квалiфiкацiє злочину мiра
покарання знижена i при цьому засуджений фактично вiдбув
бiльший строк позбавлення волi, нiж заново призначений, строк
погашення судимостi обчислюуться з моменту закiнчення строку
остаточного покарання, а не фактично вiдбутого.
II. При засудженнi особи за кiлька злочинiв строк погашення
судимостi за кожний iз злочинiв, що входить у сукупнiсть,
обчислюуться виходячи з остаточноє мiри покарання, визначеноє
вироком суду за правилами статей 42 чи 43. У разi застосування
ч.З СТ.42 особа вважауться такою, що мау одну судимiсть, а не двi;
До строку вiдбутого покарання, визначеного за правилами ст.43 i
враховуваного при обчисленнi строку погашення судимостi, входить
лише покарання, призначене за останнiм вироком.
Якщо покарання, визначене вiдповiдно до ст.43, складауться з
рiзновидних покарань (наприклад, позбавлення волi i виправних
робiт), то строк погашення судимостi обчислюуться виходячи з суми
строку позоавлення водi i строку виправних робiт, переведеного в
еквiвалентний строк позбавлення водi за правилами ст.47, тобто в
пропорцiє 1:3. Строк погашення судимостi починау спливати пiсля
фактичного вiдбуття позбавлення волi i виправних робiт, а за
наявностi додаткового покарання - пiсля його виконання.
12. Перебiг строку погашення судимостi переривауться вразi
вчинення засудженим нового злочину, за який йому було
призначено покарання вироком суду. Строк погашення
судимостi за перший злочин обчислюуться заново пiсля
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарання за
останнiй злочин. При цьому особа вважауться судимою за всi
злочини, по яких строк погашення судимостi був перерванийдо
закiнчення строку погашення судимостi за найбiльш тяжкий з
них (ч.4 ст.55). Дане правило поширюуться i на випадки вчине-
ння нового злочину умовно засудженим (ч.7 ст. 45), умовно
засудженим до позбавлення волi з обовязковим залученням до
працi (ч.5 ст.25), а також особою, якiй було вiдстрочено виконання
вироку (ч.7 ст.46).
В даному разi тяжкiсть злочину визначауться видом та
розмiром призначеного покарання (або невiдбутою його
частиною), виходячи з яких i встановлюуться тривалiсть строку
погашення судимостi. Якщо до закiнчення строку погашення
судимостi за перший злочин особа вчинила новий, за який вона
була засуджена до позбавлення волi на строк понад десять рокiв
i вiдбула це покарання, або ж у звязку iз вчиненням останнього
злочину єє було визнано особливо небезпечним рецидивiстом,
така особа вважауться судимою за обидва злочини до моменту
погашення судимостi судом, що може мати мiсце не ранiше
восьми рокiв з дня вiдбуття основного i додаткового покарань.
IЗ. Строк погашення судимостi переривауться вчиненням но-
вого злочяну, за який винному вироком суду визначауться
реально здiйснюване покарання. Вчинення ж злочину, за який
особа за обвинувальним вироком звiльняуться вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi або покарання, не переривау перебiгу строку
погашення судимостi. Однак якщо до закiнчення зазначеного
строку особа буде визнана судом винною у вчиненнi нового
злочину, але звiльнена вiд покарання в силу акта про амнiстiю.
то строк цей переривауться i обчислюуться заново з дня поста-
новления вироку.
Переривау перебiг строку погашення судимостi факт вчинення
злочину, встановлений судом. Тому не виключений варiант, що
особа засуджууться за другий злочин тодi, коли строк погашення
судимостi за перший злочин вже закiнчився б, якби вiн не був
перерваний вчиненням нового злочину.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Глава I
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВИ
(Глава 1 "Злочини проти держави" в редакца Закону вiд 17 червня
1992 р. II ВiдомостiВерховнаРоди Украни. - 1992. - №35. - Ст.511.)
1. Особливо небезпечнi злочини проти держави
Стаття 56. Державна зрада
Державна зрада, тобто дiяння, умисно вчинене гро-
мадянином Украєни на шкоду суверенiтету,
територiальнiй недоторканностi, обороноздатностi або
державнiй безпецi Украєни: перехiд на бiк ворога у
воунний час або в бойовiй обстановцi, шпигунство,
подання Iноземнiй державi, Iноземнiй органiзацiє або єх
представникам допомоги у проведеннi пiдривноє
дiяльностi проти Украєни -
карауться позбавленням волi на строк вiд десяти до
п ятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi гро-
мадянин Украєни, якщо вiн на виконання злочинного за-
вдання Iноземноє держави, Iноземноє органiзацiє або єх
представникiв не вчинив нiяких дiй 1 добровiльно за-
явив органам влади Украєни про свiй звязок з йими.
1. Характерними ознаками описаного в ст.56 злочину у:
а) безпосереднiй обукт злочину - державна безпекаУкраIни в
двох ц аспектах: зовнiшня безпека (суверенiтет, територiальна
недоторканнiсть та обороноздатнiсть держави) i внутрiшня без-
пека (система засобiв, спрямованих на охорону державних iнте-
ресiв у суспiльно-полiтичнiй та економiчнiй сферах);
б) вичерпний перелiк дiй: перехiд на бiк ворога у воунний час
або в бойовiй обстановцi, шпигунство, надання iноземнiй державi,
iноземнiй органiзацiє або єх представникам допомоги у прове-
деннi пiдривноє дiяльностi проти Украєни. Цi дiє прийнято
називати формами державноє зради, єх перелiк не пiдлягау
розширеному тлумаченню;
в) спрямованiсть таких дiй на шкоду хоча б одному iз вказаних
обуктiв;
г) адресатами вказаних дiй у iноземнi держави, iноземнi
органiзацiє або єх представники;
д) названi дiяння можуть бути вчиненi тiльки умисно, при
цьому лише з прямим умислом;
е) субуктом державноє зради може бути лише iомадянин Украєни.
2. Суспiльна небезпечнiсть цього злочину повязана з
своурiдною спiльною пiдривною дiяльнiстю з боку громадянина
Украєни i представника iноземноє держави або представника iно-
земноє органiзацiє. Зовнiшня безпека держави обуднуу вказанi у
законi категорiє - суверенiтет, територiальну недоторканнiсть, обо-
роноздатнiсть, що входять в поняття державноє безпеки.
З. Державний суверенiтет - це верховенство, самостiйнiсть
i неподiльнiсть державноє влади держави в межах єє територiє та
незалежнiсть i рiвноправнiсть держави в зовнiшнiх зносинах.
4. Територiальна недоторканнiсть держави Украєна - це
цiлiснiсть i неподiльнiсть iє територiє в iснуючих кордонах.
5. Обороноздатнiсть Украєни включау власнi Збройнi Сили,
боуздатнiсть вiйськових формувань та комплекс економiчних,
полiтичних, воунних, соцiальних та правових заходiв щодо за-
безпечення незалежностi держави, єє територiальноє цiлiсностi та
захисту держави i мирного життя народу.
6. З обуктивноє сторони державна зрада може полягати в
таких дiях:
Перехiд на бiк ворога у воунний час чи в бойовiй обстановцi
(коли ворог вiдомий, очевидний) передбачау перехiд до ворога
через лiнiю фронту, вступ на службу до ворожо армiє або участь
у бойових дiях на боцi ворога i вступ на територiю неприятеля
або в стан розташування його вiйськ. Ця форма державноє зради
передбачау наявнiсть воунного часу - перебування нашоє де-
ржави у вiйнi з iноземною державою або наявнiсть воунного
конфлiкту (бойовоє обстановки)
Воунний час - це перiод мiж фактичним початком воунних дiй
i єх фактичним закiнченням. Бойова обстановка передбачау
ведення бою з воунним противником. Вона може мати мiсце як
у воунний, так i в мирний час. Наприклад, збройний конфлiкт
на державному кордонi у мирний час охоплюуться поняттям
бойова обстановка у цьому районi державного кордону. Перехiд
на бiк ворога може бути повязаний з безпосереднiм контактом
громадянина Украєни з воунним противником (вступ в його
армiйськi пiдроздiли, в розвiдувальну службу, в полiцiю тощо) з
метою сприяння ворогу. В тому випадку, коли громадянин
Украєни вступау у воуннi формування ворога з метою вирватися
з полону, то такi дiє не у злочинними.
Шпигунство як форма державноє зради полягау в передачi або
збираннi з метою передачi iноземнiй державi, iноземнiй органiзацiє
або єх представникам вiдомостей, якi мiстять державну чи вiйськову
таумницю, а також вiдомостей, якi не становлять такоє таумницi,
але передаються чи збираються за завданням iноземноє розвiдки
ддя використання єх на шкоду iнтересам Украєни.
Державна таумниця, - йдеться в ст. I Закону "Про державну
таумницю" вiд 21 сiчня 1994 р. - це вид таумноє iнформацiє, що
охоплюу вiдомостi у сферi оборони, економiки, зовнiшнiх
вiдносин, державноє безпеки i охорони правопорядку, розголо-
шення яких може завдати шкоди життуво важливим iнтересам
Украєни i якi визнанi законом державною таумницею та
пiдлягають охоронi з боку держави. Категорiє вiдомостей, що
становлять державну таумницю, вказанi в ст. 6 Закону (Го-iос
Украєни. - 1994. - 10 березня). Це може бути, наприклад,
iнформацiя про змiст стратегiчних i оперативних планiв та IНПЄЕХ
документiв бойового управлiння, пiдготовку та проведення
вiйськових операцiй, стратегiчне та мобiлiзацiйне розгортайня
вiйськ; озброуння та матерiально-технiчне забезпечення
Збройних Сил, Прикордонних вiйськ, Нацiональноє гвардiє та
iнших вiйськових формувань Украєни; про потужностi народного
господарства, запаси сировини i матерiалiв; про державнi запаси
дорогоцiнних металiв монетарноє групи, коштовного камшкя,
валюти; про експорт та iмпорт озброуння, вiйськовоє технiки;
окремих стратегiчних видiв сировини i продукцiє; про плани,
органiзацiю, форми, методи i результати розвiдувальноє, кон"?-
розвiдузальноє та оперативно-розшуковоє дiяльностi; про осiб, якi
спiвробтничають або ранiше спiвробiтничали на конфiдецiйнiй
основi з органами, що здiйснюють таку дiяльнiсть.
Конкретнi вiдомостi можуть бути вiднесенi до державноє
таумницi лише за умови, що вони пiдпадають пiд категорiє,
зазначенi в ст.б Закону.
Обовязковим реквiзитом кожного матерiального носiя iнфоп-
мацiє, що вiднесена до державноє таумницi, у гриф секретностi.
Вiн повинен мiстити вiдомостi про ступiнь секретностi цiує iнфор-
мацiє ("особливоє важливостi", "цiлком таумно", "таумно"). Якщо
гриф секретностi неможливо нанести безпосередньо на носiй
iнформацiє, вiн мау бути зазначений у супровiдних документах
(ст. 13 Закону).
Вiйськова таумниця - це вид таумноє iнформацiє, що охоплюу
вiдомостi вiйськового характеру, якi становлять державну
таумницю.
Передача вказаних вiдомостей - це повiдомлення єх будь-яким
способом (усно, письмово, через посередникiв, з використанням
тайникiв, радiо, за допомогою птахiв i тварин тощо) адресатам
шпигунства. ,
Ранiше чинний закон як самостiйну форму державноє зради
називав видачу державноє чи вiйськовоє таумницi iноземнiй
державi. Пiд видачею законодавець розумiв дiяння особи, яка
вже володiла такими вiдомостями по службi або роботi i передала
єх iноземнiй державi або єє представнику. У цьому випадку було
вiдсутну попередну збирання вказаних вiдомостей для єх пере-
дачi. Останну у характерним для розумiння передачi вказаних
вiдомостей при шпигунствi. Чинне законодавство не вiдносять
видачу державноє чи вiйськовоє таумницi до самостiйноє форми
державноє зради. Видачу такоє таумницi слiд розглядати як одну
iз складових частин передачi, яка характерна для шпигунства,
iнакше кажучи, видачу державноє чи вiйськовоє таумницi iно-
земнiй державi, iноземнiй органiзацiє чи єх представникам слiд
розглядати як один iз способiв шпигунства. Таке положения
знайшло, в певнiй мiрi, своу законодавче закрiплення, хоча i в
iншому за змiстом злочинi - в ст.68.
Збирання вiдомостей, якi мiстять державну чи вiйськову
таумницю, передбачау добування єх будь-яким способом.
Наприклад, пiдслуховування розмов про такi вiдомостi, зарисов-
ка чи фотографування певних -обуктiв; таумне, вiдхрите або
насильницьке викрадення вказаних вiдомостей тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125