(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 25 листопада 1964 р.,
12 сiчня 1983 р., 20 травня 1985 р. i Законами вiд 6 березня
1992 р., 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1964. - №49. - Ст. 685; 1983. - №4. - Ст. 50; 1885. - №23.
- Ст. 543; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. - №23.
- Ст. 337; 1992. - №35. - Ст. 511).
логiчною шкодою - масовим знищенням рiдкiсних дерев, тварин
та птахiв, що занесенi до "Червоноє книги", тощо.
II. Для констатацiє розглядуваного складу злочину потрiбно
встановити причинний звязок мiх дiями та наслiдками, що настали.
12. Суб ективна сторона злочину характеризууться
умислом (прямим або непрямим): винний усвiдомлюу суспiльну
небезпечнiсть своєх дiй, передбачау знищення або пошкодження
майна та бажау чи свiдомо допускау настання цих наслiдкiв.
IЗ. Ставлення до такого наслiдку, як людськi жертви, харак-
теризууться, як правило, необережною формою винв: особа
передбачау можливiсть настання смертi потерпiлого, але легко-
важно розраховуу вiдвернути настання такого наслiдку або вза-
галi не передбачау можливостi настання смертi, хоча повинна
була i могла передбачати. У випадку умисного заподiяння смертi
потерпiлому при знищеннi чи пошкодженнi предмета злочину
шляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом
скоуне квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв за ст.93 та ч.З ст.89.
14. Моєми> та мета знищення чи пошкодження майна не у
обовязковими ознаками субуктивноє сторони розглядуваного
злочину, але мають значення для вiдмежування його вiд деяких
iнших злочинiв. Так, вчинення дiй, спрямованих на знищення
чи пошкодження майна з метою ослаблення держави, при наяв-
ностi всiх iнших ознак, вказаних у ст.бО, квалiфiкууться за цiую
нормою як диверсiя.
Знищення або пошкодження майна пiд час масових безпо-
рядкiв охоплюуться ст. 71.
Пошкодження або знищення державного чи колективного май-
на, заподiяне в процесi вимагательства з метою змусити
потерпшого виконати предявлену вимогу.якщо воно було вчине-
но не шляхом пiдпалу чи iншим загальнонебезпечним способом,
повнiстю охоплюуться ч.2 ст.86, а в разi заподiяння великоє
шкоди чи iнших тяжких наслiдкiв - ч.З ст.86. Якщо ж при цьому
майно було знищено чи пошкоджено шляхом пiдпалабо iншим
загальнонебезпечним способом, дiє винноє особи належить
квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв, передбачених ч.2 чи ч.З
ст.8б та ч.2 чи ч.З ст.89. Знищення, а також пошкодження майна
з метою полегшити скоуння крадiжки, грабежу чи розбою
повинно квалiфiкуватися за сукупнiстю як вiдповiдна форма
розкрадання за статтями 81,82,86 або ст.86 та за вiдповiдною
частиною ст.89.
Знищення або пошкодження державного чи колективного майна
без квалiфiкуючих ознак, вчинене з хулiганських мотивiв,
охоплюуться СТ.206, а за наявностi квалiфiкуючих ознак потребуу
квалiфiкацiє також за ч.2 чи ч.З ст,89. (п. 14 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову
практику в справах про хулiганство" // Бюяетень...- С. 152).
15. Субуктом злочину, передбаченого ч. I ст.89, у особа, яка
досягла 16 рокiв. За те саме дiяння, вчинене шляхом пiдпалу або
iншим загальнонебезпечним способом (ч.2 ст.89),
вiдповiдальгiiсть настау також з 16 рокiв. В той же час за умисне
знищення або пошкодження державного чи колективного майна,
що спричинило тяжкi наслiдки, вiдповiдальнiсть настау з 14 рокiв
(ч.2 ст. 10). Пiд тяжкими наслiдками розумiються наслiдки,
вказанi в ч.2 та ч.З ст.89.
Умисне знищення чи пошкодження державного чи ко-
дективного майна, вчинене внаслiдок перевищення службовою
особою влади або службових повноважень, пiдлягау квалiфiкацiє
за сукупнiстю ст. 166 i ст.89 (п. 7 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 27 грудня 1985 р. №12 "Про судову практику
в справах про перевищення влади або служОових повноважень"
// Бюлетень...- С.IЗЗ).
Стаття 90. Необережне знищення або пошкод-
ження державного чи колективного
майна
Необережне знищення або пошкодження держiвного
чи колективного майна, що спричинило людськi жертви
або Iншi тяжкi наслiдки, при вiдсутностi ознак злочину
проти громадськоє безпеки -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 16 лютого 1978 р.,
12 сiчня 1983 р. i Законом вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. -1978. - №9. - Ст. 165; 1983. - №4. - Ст. 50;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
1. Предмет злочину - див. п. I коментаря до ст.89.
Слiд мати на увазi, що необережне знищення або пошкодження
деяких видiв державного чи колективного майна утворюу са-
мостiйнi склади злочинiв. Це такi предмети, як
сiльскогосподарська технiка (ст. 147), морський телеграфний
кабель (ст.205), кабельнi лiнiє мiжмiського звязку (ст.205),
вiйськове майно (ст.244).
2. Склад злочину у матерiальним, що означау необхiднiсть
наявностi наслiдку, вказаного в коментованiй статтi. Цей злочин
може бути скоуний як дiями, так i внаслiдок бездiяльностi
(наприклад, сантехнiк забувау перекрити вентилi пiсля ремонту
в установi мережi водопроводу).
Про понiггтя знищення та пошкодження майна, а також
людськi жертви - див. пп.4, 6 коментаря до ст.89.
3. Iншi тяжкi наслiдки - це "зокрема, заподiяння тяжких
тiлесних ушкоджень однiй або кiльком особам, середньоє тяжкостi
тiлесних ушкоджень двом та бiльше особам або заподiяння значноє
матерiальноє шкоди" державнiй, тромадеькiй органiзацiє або грома-
дянам, залишення людей без житла або засобiв до iснування,
тривале припинення або дезорганiзацiя роботи шдщягемства, уста-
нови органiзацiє i т.п. (абз. З п. 7 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 2 липня 1976 р. №4 "Про питання, що виниклi
в судовiй практицi в справах про знищення та пошкодження
державного i колективного майна шляхом пiдпалу або внаслiдок
порушення правил пожежноє безпеки" // Бюлетень... - С. 172).
При вирiшеннi питання про те, чи у матерiальнi збитки
значними, слiд враховувати не тiльки вартiсть, розмiр знищеного
або пошкодженого майна в натуральному виглядi (вага, обсяг,
кiлькiсть предметiв), але i його значимiсть для народного госпо-
дарства. В усякому разi матерiальнi збитки на суму, яка
принаймнi у 100 разiв перевищуу розмiр мiнiмальноє заробiтноє
плати, повиннi розглядатися як значнi.
До iнших тяжких наслiдкiв може бути вiднесена також велика
екологiчна шкода.
4. Для застосування коментованоє статтi слiд встановити на-
явнiсть причинного звязку мiж дiями (бездiяльнiстю) особи та
наслiдками, що настали.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною формою вини: особа передбачау можливiсть знищення
(пошкодження) майна з спричиненням людських жертв або
iнших тяжких наслiдкiв, але легковажно розраховуу на
вiдвернення таких наслiдкiв або не передбачау цих наслiдкiв,
хоча повинна була i могла єх передбачити.
6. Субукт - це осудна приватна особа, яка досягла 16 рокiв.
Знищення або пошкодження державного чи колективного майна
внаслiдок невиконання або неналежного виконання службовою
особою своєх службових обовязкiв тягне вiдповiдальнiсть за
халатнiсть (ст. 167).
7.3гщнозпрямоюяказiвкоюзаконускладцьогозлочинуувнаявностi
за умови вiдсутностi ознак злочину проти iромадськоє безпеки.
До злочинiв проти громадськоє безпеки.при вчиненнi яких
можливо знищення або пошкодження державного i колективного
майна, вiдносяться злочини на транспортi (статтi 215, 215 217,
2173) та ряд iнших злочинiв (статтi 218,219,220,22021,224,225)
Стаття 91. Злочинно-недбале ставлення до
охорони державного або ко-
лективного майна
Злочинно-недбале ставлення особи, якiй доручено
зберiгання або охорону державного чи колективного
майна, до своєх обовязкiв, що потягло розкрадання,
пощкодження або загибель цього майна у великих
розмiрах, при вiдсутностi ознак службового злочину, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 199 2 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. -№4. - Ст. 50 ; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
i. Злочин, передбачений ст.91, буде при наявностi певних умов
уiх сукупностi: 1) державне або колективне майно було доручене
для зберiгання або охорони особi, яка дiяла при цьому не як
службова особа; 2) з боку такоє особи мало мiсце невиконання
або неналежне виконання обовязкiв по зберiганню чи охоронi
майна, яке єй доручене; 3) внаслiдок цього стало можливим
розкрадання, пошкодження або загибель цього майна у великих
розмiрах.
2. Субуктом цього злочину може бути приватна особа, якiй
до вчинення злочину минуло 16 рокiв i яка була зобовязана за
трудовим договором або спецiальним дорученням зберiгати або
охороняти майно (сторож, гардеробник, пастух тощо). Якщо
особа пiд час виконання своєх обовязкiв по охоронi майна
зазнала насильства або знаходилася в умовах, що позбавляли єє
можливостi перешкодити настанню майновоє шкоди, вона не
пiдлягау вiдповiдальностi за ст.91. Склад цього злочину буде
вiдсутнiй i тодi, коли особа iз-за своєх фiзичних вад (поганий
слух, зiр тощо) або у звязку з великою кiлькiстю обуктiв, якi
вона охороняу одночасно, не змогла справитися iз своєми
обовязками по охоронi чи зберiганню майна, що i обумовило
настання майновоє шкоди.
3. Злочинно-недбале ставлення до охорони майна безпосеред-
ньо не породжуу наслiдкiв, якi вказанi у ст.91, а лише створюу
обуктивнi умови для єх настання. Причиною наслiдкiв у виглядi
розкрадання, пошкодження або загибелi майна, запобiгання
яким входило до обовязкiв винноє особи, бувають дiє iнших осiб,
а також сили природи (повiнь, пожежа, удари блискавки, сильнi
морози тощо).
4, Субуктивна сторона розглядуваного матерiального
злочину характеризууться необережною формою вини. Саме ж
порушення правил зберiгання або охорони майна може бути як
необережним, так i умисним. Якщо особа, яка зберiгала або
охороняла майно, сприяла iншим особам, наприклад, в розкра-
даннi дорученого єй майна, вона буде вiдповiдати за спiвучасть
у розкраданнi.
5. Щодо обовязковоє ознаки цього злочину - великого розмiру
викраденого, пошкодженого чи загиблого майна, - то питання
про Гi наявнiсть вирiшууться у кожному випадку окремо у
залежностi вiд конкретних обставин справи. Стосовно розкрадан-
ня таким розмiром у шкода, яка у сто i бiльше разiв перевищуу
мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, яка встановлена законодав-
ством Украєни (ч.2 примiтки до ст.81).
Стаття 92. Виключена.
(Закон вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1992. - №35. - Ст. 511).
Глава III
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВЯ, ВОЛI I
ГIДНОСТI ОСОБИ
Стаття 93. Умисне вбивство при обтяжуючих
обставинах
Умисне вбивство: а) з корисливих мотивiв; б) з хулiганських
мотивiв; в) вчинене у звязку з виконанням потерпiли-
службового або громадського обовязку; г) двох або бiльше
осiб; д) жiнки, яка завiдомо для винного була в станi
вагiтностi; е) вчинене з особливою жорстокiстю або спо-
собом, небезпечним для життя багатьох осiб; ж) вчинене з
метою приховати iнший злочин або полегшити його вчине-
ння, а так само поуднане з згвалтуванням; з) вчинене
особливо небезпечним рецидивiстом або особою, яка
ранiше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства,
передбаченого статтями 95-97 цього Кодексу, -
карауться позбавленням волi на строк вiд восьми до
пятнадцяти рокiв або смертною карою, з
конфiскацiую, крiм того, майна у випадках, передба-
чених пунктом "а" цiує статтi.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 6 березня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№23. -Ст. 337).
1. Вбивства - найтяжчi злочини проти особи. Суспiльна небез-
печнiсть вбивств полягау в тому, що внаслiдок єх вчинення
людина позбавляуться життя - одного з найбiльш цiнних своєх
природних благ. При цьому наслiдки у виглядi смертi мають
незворотний характер i в звязку з цим шкода, заподiяна
потерпiлому, не може бути вiдшкодована.
2. Вбивство - це передбачене кримiнальним законом винне
суспiльне небезпечне дiяння, що посягау на життя iншоє людини
i спричиняу Гi смерть.
Кримiнальне законодавство Украєни поняттям вбивства охоплюу
перш за все злочинi, передбаченi статтями 93-98. Крiм того,
специфiчними видами умисного вбивства у також злочинi, перед-
випадках, коди формою єх вчинення у позбавлення життя
потерпiлого. Iншi злочинi, склад яких передбачау, зокрема, необе-
режне позбавлення життя однiує чи кiлькох осiб, поняттям вбивства
не охоплюуться. В п."з" ст.93 поняття умисного вбивства мау бiльш
широкий змiст - див.п.19 коментаря до цiує статтi.
3. Безпосереднiм обуктом вбивства у життя людiни. Почат-
ковим моментом життя у початок фiзiологiчних пологiв, в тому
числi передчасних чи штучних. Кiнцевим моментом життя у
бiологiчна смерть, тобто такий стан органiзму людини, при якому
остаточно припинена робота серця i в звязку з цим вiдбувся
незворотний процес розпаду клiтин ценєральноє нервовоє системи.
Кримiнальний закон, передбачаючи вiдповiдальнiсть за вбивство,
охороняу вiд протиправних посягань життя будь-якоє людини неза-
лежно вiд єє громадянства, стану здоров, вiку, становища, яке вона
займау в суспiльствi, моральних якостей тощо.
Поняттям вбивства охоплюуться позбавлення життя лише
iншоє людини. Самогубство, тобто позбавлення життя самого
себе, не може розглядатись як рiзновид вбивства i за
кримiнальним законодавством Украєни не визнауться злочином.
4. З обуктивноє сторони вбивство передбачау наявнiсть
трьох обовязкових ознак: а) дiяння, ою полягау в посяганнi на
життя iншоє людини; б) наслiдку у оглядi настання бiологiчноє
смертi потерпiлого; в) причинного звязку мiж дiянням i наслiдком.
Посягання на життя може бути здiйснене як шляхом дiє, так i
шляхом бездiяльностi. Дiя втiлюу в собi активну форму поведiнки
людини i може полягати як у безпосередньому фiзичному впливi
на органiзм потерпiлого (нанесення ударiв у життуво важливi
органи, здавлювання шиє тощо), так i зумовлювати такий вплив
через будь-якi фактори зовнiшнього середовища (дiя високоє чи
низькоє температур, електроструму, отрути, вибухових речовин,
радiоактивних матерiалiв тощо). Не виключауться посягання на
життя i шляхом психiчного впливу на потерпiлого, зокрема,
заподiяння йому психiчноє травми, шо призводить до смертi,
схиляння особи, яка не усвiдомлюу характер i значення своєх
дiй, до позбавлення життя самоє себе.
Вбивство шляхом бездiяльностi мау мiсце тодi, коли винний
не вчинив дiй, якi б вiдвернули настання смертi потерпiлого, хоча
в данiй конкретнiй ситуацiє вiн мiг i повинен був такi дiє вчинити
(вiдмова вiд годування дитини з боку матерi, ухилення вiд
лiкування хворого медичним працiвником тощо).
Наслiдок у виглядi бiологiчноє смергi потерпiлого - обовязкова
ознака вбивства, коли мова йде про склад закiнченого злочину. Вiд
бiологiчноє смертi слiд вiдрiзняти клiнiчну смерть, тобто такий стан
органiзму людини, при якому хоча i вiдбуваються припинення
дихання i зупинка роботи серця, але життуздатнiсть органiзму
зберiгауться i людина може бути повернена до життя. Протиправне
посягання, що призвело до клiнiчноє смертi потерпiлого, але
останнiй в кiнцевому пiдсумку залишився живим, за вiдповiдних
умов розглядауться як замах на умисне вбивство або як заподiяння
умисного чи необережного тяжкого тiлесного ушкодження, небез-
печного для життя в момент заподiяння.
Причинний звязок мiж дiянням i наслiдком при вбивствi
означау, що дiя або бездiяльнiсть винного у необхiдною умовою
(однiую з необхiдних умов) настанни смертi потерпiлого. При
наявностi такого звязку не мау значення, який промiжок часу
пройшов мiж посяганням на життя i настанням смертi
потерпiлого. В ухвалi у справi М., засудженого за п.б" ст.93,
судова колегiя Верховного Суду Украєни вказала: "Хоча смерть
i настала на 37 добу пiсля нанесення поранень, суд, виходячи з
того, що засуджений з великою силою наносив удари ножем в
мiсця розташування хиттуво вахлвввх (фтанiв, а тахох з раху-
ванням висновкiв експертизи про те, що смерть потерпiлого
знаходиться в безпосередньому причинному звязку iз за-
подiяними бому ушкодженнями, дiбшов правильного висновку
про наявнiсть у засудженого прямого умхслу на позбавлення
життя потерпiлого. Таким чином, довiд адвоката про те, що
значний промiжок часу мiж умисним спричиненням поранень I
смертю потерпiлого сам по собi свiдчить про вiдсутнiсть умислу
на вбивство, у неспроможним" (Информадвонний бюллетень
Верховного Суда УССР. - 1974. -№12.- С.32). Не обовязхввим
також у безпосереднiй характер причинного звязку мiж дiянням
i наслiдком. На настання смертi, крiм дiяння винноє особи,
можуть впливати й iншi фактаж, в тому числi дiє третiх осiб чи
поведiнка самого потерпiлого.
5. З субуктивно! снюрони вбивство може бути вчинене ях
умисно (статтi 93, 94, 95, 96, 97, 58, 59, 60, 190\ п. "в" ст.234),
так i з необережностi (ст.98).
Вбивство визнауться вчиненим умисно, коля винна особа
усвiдомлювала, що здiйснюу посягання на жаття iншоє люданн,
передбачала, що наслiдком iє дiяння буде (може бути) смерть
потерпiлого, i бажала (прямий умасел) або свiдомо допускала
(непрямий умисел) настання такого наслiдку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125