Тяжке тiлесне ушкодження повинно оцiнюватися як
квалiфiковане (ч.2 ст.IОI) також тодi, коли воно сталося
внаслiдок систематичних легких чи середньоє тяжкостi тiлесних
ушкоджень. Систематичнiсть таких дiй вказуу на те, що вони
вчиняються часто i тривало.
14. Тяжке тiлесне ушкодження визнауться особливо
квалiфiкованим (ч.З ст.IОI), якщо: 1) внаслiдок нього сталася
смерть потерпiлого чи 2) воно було вчинене особлiво небез-
печним рецедивiстом.
Тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого сталася смерть
потерпiлого, характеризууться тим, що воно посягау на два обуктi
i одночасно спричиняу два дуже вiдмiнних за тяжкiстю злочинних
наслiдки: шкоду здоровю i смерть потерпiлого. Щодо кожного iз
цих наслiдкiв у винного було рiзне ставлення: заподiяння тяжких
тiлесних ушкоджень було умисним, а смертi - необережним (див.,
наприклад, справу Д. // Практика... - С.101-102).
Злочин може квалiфiкуватися за ч.З ст.IОI лише тодi, коли
тяжкий характер ушкодження охоплювався намiром винного,
коли цей наслiдок винним передбачався. В тих випадках, коли
смерть потерпiлого сталася внаслiдок необережного заподiяння
тяжкого тiлесного ушкодження, злочин не може бути
квалiфiкований за ч.З ст.IОI.
Наприклад, безпiдставно за ч.З ст. 101 були квалiфiкованi дiє
Т., який кулаком ударив П. по обличчю, вiд чого П. упав i
ударився головою об брукiвку. Внаслiдок цього удару перела-
мались кiстки черепу, стався крововилив у мозок, вiд чого
потерпiлий помер. Як було доведено, смерть П. сталася не вiд
УдаРУ рукою в обличчя, а внаслiдок удару головою об брукiвку
при падiннi. В справке було доказiв, якi б свiдчили про те, що,
бючи кулаком в обличчя, П. мав намiр заподiяти, потерпiлому
тяхке тiлесне ушкодження. Тому дiє П. були переквалiфiкованi
за ст.98, як необережне заподiяння смертi.
Склад злочину, передбаченого ч.З ст.IОI, у особливий,
видiлений законодавцем в окремий вид необережного заподiяння
смертi, оскiльки за самою суттю, природою речей удиним засобом
заподiяти смерть у нанесення тiлесних ушкоджень. Законодав-
цем всi види тiлесних ушкоджень, внаслiдок яких сталася смерть,
подiленi на три групи:
1) Всi умиснi тiлеснi ушкодження, внаслiдок яких сталася
смерть потерпiлого, яку винний передбачав i бажав чи погоджу-
вався з єє настанням, утворюють умисне вбивство (статтi 93-97);
2) Умиснi тяжкi тiлеснi ушкодження, внаслiдок яких сталася
смерть з необережностi, утворюють той наслiдок, який по сутi у
необережним вбивством;
3) Всi iншi види тiлесних ушкоджень (необережнi тяхкi, а також
середньоє тяжкостi, рiвно як i умиснi середньоє тяжкостi або легкi),
внаслiдок яких сталася смерть з необережностi, утворюють необе-
режне вбивство, яке квалiфiкууться за ст.98. Умиснi тiлеснi ушкод-
ження при цьому потребують самостiйноє квалiфiкацiє.
В тих випадках, коли тяжкi тiлеснi ушкодження, внаслiдок
яких сталася смерть, були заподiянi в станi сильного душевного
хвилювання, вони квалiфiкуються за ст.IОЗ.
Заподiяння потерпiлому тяжких телiсних ушкоджень i задишення
його в небезпечному для життя станi, якщо внаслiдок цього сталася
смерть особи, залишеноє без допомоги, квалiфiкуються лише за ч.I чи
ч.Зст.IОI.Додатковаквалiфiкацiятакихдiяньщейзач.2ст.III буде
зайвою. Залишення в небезпецi в такому разi у лише цродовженням
злочину проти особи, а тому воно сукупностi злочинiв не утворюу.
15. Тяжке тiлесне ушкодження визнауться особливо
квалiфiкованим, якщо воно спричинено було особою, яка до
вчинення цього злочину уже була визнана судом особливо
небезпечним рецидивiстом (див.коментар до ст. 26).
16. Умисне тяжке тiлесне ушкодження за багатьма ознаками
подiбне до замаху на вбивство. Рiзниця мiж цими злочинами полягау
в єх субуктивних ознаках - спрямованостi умислу i змiстi його
iнтелектуального моменту. Розмежування мiж замахом на вбивство
i тiлесними ушкодженнями мау складнiсть лише в тих випадках,
коли тiлеснi ушкодження вчиненi були з прямим умислом, оскiльки
замах на вбивство з непрямим умислом неможливий.
Для зясування змiсту умислу винного враховуються всi
обставини злочину: засоби i знаряддя його вчинення, кiлькiсть,
характер i мiсця нанесення ран, спрямованiсть ударiв в життуво
важливi органи людини, причини припинення злочинних дiй, а
також попередня поведiнка винного i потерпiлого, єх
взаумовiдносини тощо (див., наприклад, постанову президiє Тер-
нопiльського обдасвого суду в справi К. // Практика... - С.95-96).
Якщо мiх тiлесним> ушкодженнями та настанням смертi був
якийсь час, навiть тривалий, то це ще не свiдчить про те, що
смерть заподiяна необерехно.
При умисному тiлесному ушкодженнi (легкому, середньоє тяж-
костi i тяжкому), на вiдмiну вiд замаху на вбивство, настання
смертi виннiм не допускауться. Вiн або не передбачау П настання
або розраховуу на те, що зумiу єє вiдвернути.
Стаття 102. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне
ушмОАження
Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження, тоб-
то умисне тiлесне ушкодження, що не небеапечннм
для життя, але таке, що спричинило тривале порушення
функцiй будь-якого органу або Iншгiй тривалий розлад
здоровя без наслiдкiв, зазначених у статтi 101 цього Ко-
дексу, -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами на строк до двох рокiв.
Примiтка. Вжите в цiй статтi 1 статтях 103, 105 1 215 поняття "се-
редньоє тяжкостi тiлесне ушкодження" вiдповiдау поняттю "менш
тяжке тiлесне ушкодження", що його вжито в статтi 238 вiдповiдно до
статтi 8 Закону СРСР "Про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вiйськовi
злочини" в редакцIГ 15 грудня 1983 року.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 12 сiчня 1983 р.,
29 лютого 4984 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983.
- №4. - Ст. 50; 1984. - №11. - Ст. 203).
1. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження мау такi
ознаки: а) в момент єх заподiяння рони не у небезпечними для
життя потерпiлого; б) не дають наслiдкiв, передбачених ст.IОI;
в) спричиняють тривале порушення функцiй будь-якого органу;
г) стiйку втрату працездатностi менше нiж на одну третину або
д) спричиняють iнший тривалий розлад здоровя.
2. Порушенням функцiй будь-якого органу Правила судо-
во-медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень
називають послаблення функцiй органiв лiодини (мови, зору,
уху, рук, нiг тощо). Це можуть бути i випадки повноє, але
тимчасовоє втрати органом його функцiй.
3. До iншого тривалого розладу здоровя вiдносяться
випадки заподiяння шкоди здоровю, яке не було повязане з
порушенням функцiй якого-небудь органу, але викликало втрату
працездатностi менше нiж на одну третину (наприклад, заражен-
нi якоюсь хворобою).
4. Трыяаяим вважауться таке порушення функцiй органiв чи
iнший розлад здоровя, для поновлення яких необхiдно бiльше
3-х тижнiв (бiльше 21 дня).
399
Згiдно з Правилами тривалими визнаються i таii тiлеснi уш-
кодження, якi викликали тимчасову втрату працездатностi мен-
ше однiує третини (вiд 10 до 33 вiдсоткiв).
5. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження, внаслiдок
якого з необережностi сталася смерть, квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст-108 та ст.98 як необерене вбивство.
6. При наявностi в заподiяних потерпiлому тiлесних ушкод-
женнях ознак кiлькох видiв тiлесних ушкоджень скоуне мау бути
квалiфiковане за статтею КК, яка передбачау вiдповiдальнiсть за
найбiльш тяжкий єх зид (наприклад, за ч.I ст.ЮI, якщо тiлесне
ушкодження мау ознаки тяжкого i середньоє тяжкостi, оскiльки
тяжке тiлесне ушкодження завжди мiстить в собi i ознаки
тiлесного ушкодження середньоє тяжкостi). Такi випадки не
утворюють сукупностi злочинiв.
7. Субуктивне сторона злочину характеризууться умислом
(прямим або непрямим;.
8. Субуктам злочину у особа, якiй виповнилось чотирнадцять
рокiв.
Стаття 103. Умисне тяжке або середньоє тяжкостi
тiлесне ушкодження, заподiяне в
стам сильного душевного хвилювання
Умисне тяжке або середньоє тяжкостi тiлесне ушкод-
ження, заподiяне в станi сильного душевного хвилю-
вання, що раптово виникло внаслiдок протизаконного
насильства або тяжкоє образи з боку потерпiлого, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Умисне тяжке або середньоє тяжкостi тiлеса ушкодження,
яке було заподiяне в станi сильного душевного хвилювання
(фiзiологiчного афекту), що раптово виникло внаслiдок протиза-
конного насильства або тяжкоє образи винного потерпiлим,
визнауться законодавцем як заподiяне при помякшуючих
вiдповiдальнiсть обставинах.
Обставини, що помякшують вiдповiдальнiсть, в складi
злочину, передбаченого ст. 103, у обовязковими ознаками.
2. Про ознаки тяжкого i середньоє тяжкостi тiлесного ушкод-
ження див.коментарi до ст.ЮI i ст.102.
3. Про сильне душевне хвилювання див.п.2 коментаря до ст.95.
4. Протизаконне насильство може бути фiзичним (удари, побоє,
тiлеснi ушкодження, позбавлення волi тощо) або психiчним
п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня
1994 р. №1 "Про судову практику в справах про злочини проти
життя i здоровя людини" // Бюлетень... - С.80).
Таке насильство мау бути iстотним, тобто здатним викликати
сильне душевне хвилювання, реальним, а не-уявним.
Для застосування ст. 103 треба довести, що насильство було
протизаконним. Правомiрне застосування працiвниками право-
охоронного органу сили до злочинця незалежно вiд його
психiчного стану не може бути визнане таким, що здатне
викликати сильне душевне хвилювання (фiзiологiчний афект).
5. Тяжка образа потерпiлим винного - це будь-яке iстотне
приниження честi i гiдностi,зроблене в непристойнiй формi. Така
образа здатна викликати сильне душевне хвилювання.
Як свiдчить слiдча та судова практика, найчастiше тяжка
образа спричиняуться приниженням нацiональноє гiдностi,
релiгiйних почуттiв.
6. Протизаконне насильство чи тяжка образа може вiдноситися
як до того.хто заподiяв тiлесне ушкодження, так i до iнших осiб.
Наприклад, Верховний Суд Украєни визнав правильною
квалiфiкацiю дiй К. за ст. 103. Вiн обухом сокири заподiяв 3.
тяжке тiлесне ушкодження за те , що 3. побив маму К. (Рад.
право. 1973. - №8. - С. 107).
7. Для застосування ст. 103 важливо визначити два часових
iнтервали: а) час мiж протиправним насильством чи тяжкою
образою i виникненням сильного душевного хвилювання. Цей
час може бути коротким i тривалим. Юридичного значення ця
обставина не мау: сильне душевне хвилювання може
викликати i таке протизаконне насильство (чи тяжка образа),
яке було вчинене як щойно, так i ранiше (наприклад, дочка
розповiла батьку про побиття єє хулiганами по дорозi зi школи
додому); б) час мiж виникненням сильного душевного хвилю-
вання i заподiянням тяжкого чи середньоє тяжкостi тiлесного
ушкодження. Для злочину, передбаченого ст. 103, характерною
ознакою у негайне виникнення намiру заподiяти шкоду
потерпiлому. Як свiдчить практика, такий стан тривау не бiльше
кiлькох хвилин. Тiльки в цей час заподiяна шкода може бути
визнана як заподiяна в станi сильного душевного хвилювання i
квалiфiкуватися за ст. 103.
8. Стаття 103 передбачау вiдповiдальнiсть лише за умисне
тяжке або середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за необережно заподiянi названi тiлеснi ушкод-
ження за таких обставин настау за ст. 105.
9. Умисне тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого сталася
смерть потерпiлого, але скоуне в станi сильного душевного
хвилювання, квалiфiкууться за ст. 103, а не ч.З ст.ЮI (див.,
наприклад, справу П. // Практика... - С.121-122).
10. Якщо тяжкi тiлеснi ушкодження були заподiянi в станi
сильного душевного хвилювання особою, яка при цьому перебу-
вала в станi необхiдноє оборони, але перевищила єє межi, вони
квалiфiкуються не за ст.IОЗ, а за ст.104.
II. У нипадках, коли тяжке чи середньоє тяжкостi тiлесне
ушкодження заподiяно пiсля того, коли стан сильного душевного
хвилювання пройшов, дii винного не потрiбно квалiфiкувати за
статтею КК, що передбачау вiдповiдальнiсть за вказанi злочини,
вчиненi без помякшуючих обставин. Протиправна поведiнка
потерпiлого в такому разi може бути визнана обставиною, що
iстотно знижуу суспiльну небезпечнiсть злочину i помякшуу
вiдповiдальнiсть винного (абз.2 п.24 постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. М 1 "Про судову практику
в справах про злочини проти життя i здоровя людини" //
Бюлетень... - С.80).
12. Субуктом злочину у особа, якiй виповнилось чотирнад-
цять рокiв.
Стаття 104. Заподiяння тяжких тiлеснi> ушкод-
жень при перевищеннi меж не-
обхiдноє оборони
Заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень при
перевищеннi меж необхiдно? оборони -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на той же строк.
1. Тяжкими тiлесними ушкодженнями в ст. 104 визнаються такi
ж ушкодження, як i в ст. 101 (див. коментар до цiує статтi).
2. Про межi необхiдноє оборони i єх перевищення див.коментар
до СТ.15.
3. Заподiяння умисного тяжкого тiлесного ушкодження при
перевищеннi меж необхiдноє оборони квалiфiкууться за ст. 104 i
в тому випадку, коли вiд тяжких тiлесних ушкоджень "настала
смерть, при вiдсутностi умислу на позбаменнядиття" (абз.2 п.IО
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р.
№4 "Про практику застосування судами законодавства, яке
забезпечуу право на необхiдну оборону вiд суспiльне небез-
печних посягань" // Бюлетень...- С.21).
4. Якщо тяжкi тiлеснi ушкодження були заподiянi при
перевищеннi меж необхiдноє оборони i винний одночасно пере-
бував у станi сильного душевного хвилювання, що раптово
виникло, то його дiє належить квалiфiкувати за ст. 104, тобто за
бiльш мяким законом, а не заст.IОЗ (абз.I п.IО згаданоє
постанови).
5. Вiдповiдальностi за ст. 104 пiдлягають як тi особи, якi
захищали вiд суспiльне небезпечного посягання себе, так i тi, якi
захищали iнших громадян чи iнтереси суспiльства або держави,
якщо вони, захищаючись, перевищили межi необхiдноє оборони,
тобто заподiяли тому, хто посягау, шкоду у виглядi тяжких
тiлесних ушкоджень, яка явно не вiдповiдау небезпечностi пося-
гання чи обстановцi захисту.
Стаття 105. Необережне тяжке або середньоє
тяжмосп тiпесне ушкодження
Необережне тяжке або середньоє тяжкостi тiлесне
ушкодження -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на той же строк.
I. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена законом лише за
тяжке i середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження (див. коментар
до ст. 101 i ст. 102), заподiяне необережно. Необережно заподiянi
легкi тiлеснi ушкодження складу злочину не утворюють i
кримiнальному покаранню не пiдлягають.
2. Тяжкi i середньоє тяжкостi тiлеснi ушкодження мстять склад
злочину тодi, коли особа, яка єх заподiяла, передбачала
можливiсть єх настання, але легковажно розраховувала на єх
вiдвернення, або не передбачала можливостi настання таких
наслiдкiв, хоча повинна була i могла єх передбачити.
Я. був засуджений за ч.I ст.101 за те, що пiд час
будiвництва власного гаража вiн кинув вапняний розчин у
бiк дiтей, i той потрапив в око неповнолiтньому К., котрий
одержав тяжкi тiлеснi ушкодження. Засуджений показав, що
пiд час будiвництва гаража розмiшував вапняний розчин
руками. Оскiльки дiти, якi знаходились за огорожею розта-
шованого поблизу дитячого комбiнату, дражнили його, вiн
з метою прогнати єх махнув рукою в єхнiй бiк. При цьому
залишки розчину злетiли з руки i потрапили в око К. Цi
обставини пiдтвердили потерпiлий та свiдки Ф. М. i Г.
Обставини справи не давали пiдстав для висновку, що Я. мав
умисел на заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень. Кида-
ючи у бiк дiтей вапняний розчин, Я. не передбачав
можливостi настання суспiльне небезпечних наслiдкiв своєх
дiй, проте мiг i повинен був єх передбачити. За таких
обставин президiя Чернiгiвського обласного суду визнала,
що Я. вчинив злочин з необережностi, i переквалiфiкувала
його дiє з ч.I ст.IОI на ст.105 (Практика... - С.133-134).
3. В тих випадках, коли особа, яка заподiяла тяжкi
або середньоє тяжкостi тiлеснi ушкодження, не повинна
була чи не могла передбачити єх настання, вона не може
бути вiдповiдальною за них за вiдсутнiстю єє вини
(випадок).
4. Вiдповiдальнiсть за необережнi тяжкi чи середньоє тяжкостi
тiлеснi ушкодження настау з шiстнадцяти рокiв.
5. Необережне тяжке чи середньоє тяжкостi тiлесне ушкоджен-
ня, внаслiдок якого сталася смерть потерпiлого, квалiфiкууться
за ст.98 як необережне заподiяння смертi.
Стаття 106. Умисне легке тiлесне ушкодження
Умисне легке тiлесне ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоровя або короткочасну втра-
ту працездатностi) -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на той же строк.
Умисне легке тiлесне ушкодження без наслiдкiв, за-
значених в частинi 1 цiвi статтi, -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв, або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125