2. Предметом злочину у тварини (сiльськогосподарськi,
свiйськi, зоопарковi, лабораторнi та iншi представники фауни, а
також ембрiони, заплiднена iкра тощо), продукти тваринного
походження (мясо i мясопродукти, молоко i молокопродукта,
яйця, рибопродукти, продукти бджiльництва тощо) i сировина
тваринного походження (шкiра, вовна, волос, хутро, пух, пiря,
залози внутрiшньоє секрецiє, кишки, роги, копита, кiстки, легенi,
печiнка, iншi субпродукти, жовч, кров, вощина тощо).
3. Ветеринарнi правила - це ветеринарнi вимоги, якi регу-
люють дiяльнiсть юридичних i фiзичних осiб у галузi герина-
рноє медицини. Цi правила мiстяться в Законi "Про ветеринарну
медицину", iнших законодавчих актах, постановах Кабiнету
Мiнiстрiв, зокрема, в постановi вiд 15 серпня 1992 р. №478 "Про
перелiк протиепiзоотичних лiкувальних та iнших ветеринарно-
санiтарних заходiв, що проводяться органами державноє ве-
теринарноє медицини за рахунок вiдповiдних бюджетних та
iнших коштiв" (ЗП Украєни. - 1992. - №10. - Сг.241), нор-
мативних актах Мiнiстерства сiльського господарства i продо-
вольства, Головного управлiння ветеринарноє медицини з де-
ржавною iнспекцiую Мiнiстерства сiльського господарства i про-
довольства та його регiональних пiдроздiлiв, нормативних актах
iнших органiв, виданих вiдповiдно до єх компетенцiє. Постановою
Верховноє Ради Украєни "Про порядок введення в дiю Закону
"Про ветеринарну медицину" вiд 25 червня 1992 р. передбачено
також прийняття Закону "Про карантин тварин" i дано доручен-
ня Кабiнету Мiнiстрiв затвердити Статут ветеринарноє медицини
та Положення про надзвичайнi протиепiзоотичнi комiсiє
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №36. - Ст.523).
4. Обуктивна сторона злочину характеризууться наявнiстю
трьох обовязкових ознако 1) дiянням у виглядi порушення
ветеринарних правил; 2) наслiдками у виглядi поширення
дiзоотiє чи iнших тяжких наслiдкiв; 3) причинним звязком мiж
порушенням ветеринарних правил i зазначеними наслiдками.
5. Порушення ветеринарних правил може бути вчинене як
активними дiями, так i бездiяльнiстю особи: продаж заражених
дродуктiв i сировини тваринного походження; неправильне за-
стосування iмунобiологiчних, бiологiчних, рослинних, хiмiчних,
хiмiко-фармацевтичних ветеринарних препаратiв та кормових
добавок; використання з метою прискорення росту i збiльшення
продуктивностi (лактацiє) худоби бiологiчних стимуляторi i гор-
монiв, що мають тиреостатичну, екстрогенну, андрогенну або
гестагенну дiю; невжиття заходiв щодо запобiгання i лiквiдацiє
iнфекцiйних захворювань тварин; непроведення необхiдних ла-
бораторно-дiагностичних та радiологiчних дослiджень харчових
продуктiв i сировини та iнших ветеринарно-санiтарних i
протиепiзоотичних заходiв, недодержання карантинних правил;
непроведення забою тварин, знезараження продуктiв i сировини
тваринного походження чи єх утилiзацiє при встановленнi за-
разних хвороб чи виникненнi пiдозри на наявнiсть особливо
небезпечних захворювань тварин тощо.
6. Епiзоотiя - це масове поширення заразноє хвороби серед
тварин, яке охоплюу значну територiю.
7. До iнших тяжких наслiдкiв вiдносяться втрати поголiвя
худоби чи птицi вiд хвороб, падежу; зниження якостi продукцiє
i сировини тваринного походження, масова загибель дичини,
бджiл, риби; захворювання людей на хвороби, спiльнi для людей
ветеринарних правил тяжкими повинно вирiшуватись у кожному
конкретному випадку з урахуванням всiх обставин справи.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною виною щодо наслiдкiв, порушення ветеринарних правил
може бути i умисним.
9. Субуктом злочину можуть бути як службовi, так i приватнi
особи, що досягли шiстнадцятирiчного вiку, на яких законом чи
iншим нормативним актом покладено обовязок дотримання ве-
теринарних правил.
Стаття 158. Порушення правил по боротьбi з
хворобами i шкiдниками рослин
Порушення правил, встановлених з метою боротьби з
хворобами i шкiдниками рослин) що спричинило тяжкi
наслiдки, -
карауться виправними роботами на строк до одного
Року або штрафом до двадцяти пяти мiнiмальних
розмiрiв заробiтноє плати.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 25 лютого 1994 р. //
Голос Украєни. - 1994. - 15 квiтня).
I. Найбiльш дiйовим засобом iнтенсифiкацiє землеробства i впливу
на формування якiсних показникiв сiльськогосподарськоє продукцiє
у його хiмiзацiя. Проте невпорядковане або надлишкове використан-
ня засобiв хiмiзацiє призводить до погiршення якостi агродандшафгiв
i одержаноє з них продукцiє рослинництва, Гi забруднення
шюддивими дiя здоровя людей отруйними речовинами.
2. Рослинний свiт е одним iз обуктiв правовоє охорони на-
вколишнього природного середовища (Закон вiд 25 червня 1991 р.
"Про охорону навколишнього природного середовища"
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1991.- №41. - Ст.546).
3. Хвороби рослин - це вiдхилення вiд єх нормального
фiзiологiчного стану i розвитку, що характеризууться порушен-
ням основних функцiй всiує рослини чи окремих єє частин.
Хвороби рослин можуть викликатись абiотичними факторами
(надлишок чи нестача води, нестача поживних речовин (еле-
ментiв) у грунтi; механiчними пошкодженнями, порушенням
температурного вплшу) i збудниками хвороб: вiрусами, бак-
терiями, грибами-паразитами, квiтковими паразитами.
Шкiдники рослин - це комахи i тварини, якi знищують чи
псують рослини (колорадський жук, довгоносик, сарана, хлiбна
жужелиця.коренеiд, злакова попелиця, мишi та iншi гризуни тощо).
4. Предметам змчину у рослини - органiзми, що живляться
органiчними i неорганiчними речовинами грунту, води i повiтря
i здатнi створювати органiчнi речовини iз неорганiчних в природ-
ному станi, незалежно вiд єх народногосподарського та iншого
значення, а також єх плоди (зерно, насiння, коренеплоди,
цибулини, овочi тощо).
5. Для боротьби з хворобами рослин застосовуються рiзнi заходи:
а) агротехнiчнi - спрямованi на те, щоб знешкодити розвиток
збудникiв хвороб i посилити стiйкiсть до них рослин (бiологiчно
обгрунтованi сiвозмiни, додержання строкiв садiння i сiвби,
правильне використання органiчних добрив та iн.); б) селекцiя i
впровадження у сiльськогосподарське виробництво сортiв рослин,
стiйких проти хвороб i шкiдникiв; в) бiологiчнi - чищення чи
придушування розвитку збудникiв хвороб за допоКгою iнших
живих органiзмiв (ентомофагiв) чи продуктiв Єх життудiяльностi
(використання паразитiв другого порядку, мiкробiв-антагонiстiв,
антибiотикiв, антибiотичних властивостей вищих лослин
(фiтонцидiв); г) бiофiзичний i фiзико-механiчний вплив на збудникiв
хвороб (використання радiацiйного випромiнювання, струму високоє
частоти, ультразвуку, високих i низьких температур тощо);
д) хiмiчнi - використання рiзних органiчних i неорганiчних сполук,
токсичних для збудникiв хвороб, якi мають узагальнену назву
пестицидiв. Застосування пестицидiв здiйснюуться вiдповiдно до
Списку хiмiчних i бiологiчних засобiв боротьби з шкiдниками,
хворобами рослин i бурянами i регуляторiв росту рослин, дозволених
для використання в сiльському господарствi, який затверджууться
створеною Кабiнетом Мiнiстрiв Державною мiжвiдомчою комiсiую
Украєни в справах дослiдження i реустрацiє засобiв захисту i регу-
ляторiв росту рослин i добрив (Голос Украєни. - 1993. - 28 серпня);
е) карантин - правовий режим, що передбачау систему державних
заходiв, спрямованих на захист рослин, продукцiє єх переробки,
сировини, окремих вантажiв тощо, вiд карантинних обуктiв.
б Диспозицiя ст. 158 у бланкетною, тому необхiдно встановити,
<п?Т конкретно порушено правила, встановленi для боротьби з
єаоробамГi шкiдниками рослин. Цi правила мiстяться в законах
Ьш "Про охорону навколишнього природного середовища,
иродно-заповiдний фонд" вiд 16 червня 1992 р. (Вiдомостi
воощи Укоаєни. - 1992. - №34. - Сг.502), "Про карантин
лин" вiд ЗО червня 1993 р. (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.
1993. - №34. - Ст.352), постановах Кабiнету Мiнiстрiв,
Iдрукцiях, наказах, правилах, що видаються Мiнiстерством
сiльського господарства i продовольства, Державною мiжвiдомчою
комiсiую Украєни в справах дослiдження i реустрацiє засобiв захисту
i регуляторiв росту рослин i добрив, Головною державною
iнспекцiую з карантину рослин Украєни, iншими мiнiстерствами i
вiдомствами в межах єх компетенцiє, рiшеннях мiсцевих органiв
влади. Правилами визначауться проведення агротехнiчних заходiв,
спрямованих на профiлактику, запобiгання поширення, а також
лiквiдацiю хвороб рослин i знищення шкiдникiв.
7. Обуктивна сторона злочину характеризууться неявнiстю
трьох ознак: 1) дiяння у виглядi порушення правил, встанов-
лених для боротьби з хворобами i шкiдниками рослин; 2) тяжких
наслiдкiв: 3) причинного звязку мiж дiянням i наслiдками.
Як правило, порушення правил, встановлених для боротьби з
хворобами i шкiдниками рослин, характеризуються бездiяльнiстю:
неприйняття заходiв, спрямованих на знищення збудникiв хвороб
чи шкiдникiв рослин, на придушування розвитку збудникiв хвороб
рослин, непроведення необхiдних агротехнiчних заходiв, невико-
нання правил карантину рослин тощо. Рiдше правила порушуються
шляхом активних дiй: надмiрного вживання пестицидiв, необгрун-
тованого використання радiацiйного чи ультразвукового
опромiнювання насiння, вживання для знищення шкiдникiв забо-
ронених хiмiчних сполук тощо.
8. Порушення правил, встановлених для боротьби з хворобами
i шкiдниками рослин, призводять до рiзних негативних наслiдкiв:
знищення гризунами вирощеного врожаю, єх масове
розплiднення, зараження сiльськогосподарських культур
отруйними речовинами, отрууння людей, свiйських i диких тварин
i птицi, значне поширення хвороб рослин - епiфiтотiє, втрата
насiнням генеративних i вегетативних якостей чи єх зниження,
зниження врожайностi сiльськогосподарських культур, знищення чи
пошкодження посiвiв i насаджень iнших культур тощо. Питання про
визнання наслiдкiв тяжкими повинно вирiшуватись у кожному
конкретному випадку з урахуванням всiх обставин справи. При
цьому мають враховуватись, зокрема, шкода, заподiяна рослинному
i тваринному свiту, навколишньому середовищу, збитки, що е
наслiдком зниження врожаю, його знищення, вартiсть заходiв,
здiйснених для зменшення негативних наслiдкiв недодержання
правил, встановлених для боротьби з хворобами i шкiдниками рослин,
виникнення вогнищ або поширення на значних територiях ка-
рантинних обуктiв, вартiсть робiт по знезараженню пiдкарантинних
матерiалiв та обуктiв тощо.
9. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною виною щодо наслiдкiв, порушення правил може бути
вчинене i умисно.
10. Субуктом злочину у як службовi, так i приватнi особи,
якi досягли шiстнадцятирiчного вiку i на яких покладенi
обовязки по здiйсненню заходiв по боротьбi з шкiдниками i
хворобами рослин.
II. Дiя СТ.158 не поширюуться на заподiяння шкоди внаслiдок
порушення правил боротьби з бурянами, зокрема, порушення
правил застосування гербiцидiв - хiмiчних засооiв захисту рослин
вiд бурянiв, розширення масштабiв застосування яких в останнi
роки призвело до ряду серйозних негативних наслiдкiв: забруднен-
ня токсикантами грунту, нагромадження залишкiв препаратiв та єх
матаболiтiв у рослинницькiй продукцiє, мутагенна дiя на рослини,
виникнення стiйких форм бурянiв, забруднення пiдгрунтових вод
i водойм тощо. Тобто наслiдки порушення правил боротьби з
бурянами у не менш тяжкими i небезпечними для навколишнього
середовища i людей, нiж порушення правил боротьби з хворобами
i шкiдниками рослин. Вiдповiдальнiсть за порушення правил бо-
ротьби з бурянами, зокрема, порушення правил застосування
гербiцидiв, настау за наявностi ознак службового злочину, злочинiв
проти здоровя людей чи злочинiв проти власностi.
пошкодження на-
Стаття 159. Потрава посiвiв
саджень
Умисна потрава посiвiв або умисне пошкодження
захисних лiсонасаджень, плодово-ягiдних та Iнших на-
саджень, що завдали великоє шкоди державному, кол-
госпному чи Iншому громадському господарству, -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст.50).
I. Предметом злочину у посiви i насаджання
сiльськогосподарських культур незалежно вiд єх виду (зернових,
зернобобових, технiчних, кормових, овоче-баштанних та iн.) ;
плодово-ягiднi насадження (виноградники, фруктовi дерева,
ягiднi кущi); захиснi лiсонасадження (на сiльськогосподарських
угiддях, пiсках, балках, ярах, бiля водойм та iншi), якi виконують
водозахиснi, полезахиснi та iншi подiбнi функцiє; iншi насаджен-
ня (декоративнi, парковi та iншi озеленювальнi насадження у
мiстах, при дорогах, посiви лiкарських рослин тощо).
Предметом злочину можуть оути лише посiви i насадження,
якi здiйсненi людиною. Дикоростучi плодово-ягiднi дерева I
кущi, рослини, природнi лiси тощо до предмета злочину, що
розглядауться, не вiдносяться.
Посiвами вважаються як лише закопанi в грунт для проростан-
ня, так i вже пророслi насiння, плоди, коренеплоди, циоулини,
корiння та єх сходи, а також скошенi, але ще не зiоранi культури
(скошенi у валки, але ще не обмолоченi зерновi i зернобооовi
улиури, скошенi трави тощо).
2. Зiбраний врожай сiльськогосподарських культур, незалежно
вiд того, де вiн знаходиться, не вiдноситься до предмета даного
злочину. Залежно вiд конкретних обставин, знищення чи пош-
кодження зiбраного врожаю тягне вiдповiдальнiсть за ст. 104
КАП чи кримiнальну вiдповiдальнiсть за статтями 89, 90 КК.
3. Посiви, захиснi лiсонасадження, плодово-ягiднi та iншi
насадження вважаються предметом зазначеного злочину лише у
разi, коли вони належать державному, колгоспному чи iншому
громадському господарству. Потрава посiвiв, захисних
лiсонасаджень, плодово-ягiдних та iнших насаджень, якi нале-
жать селянським фермерським господарствам, окремим особам,
може тягти вiдповiдальнiсть за статтями 145, 199, 206 (при
наявностi необхiдних ознак цих злочинiв).
4. З обуктивноє сторони злочин характеризууться потра-
вою посiвiв або пошкодженням насаджень.
Потрава посiвiв - це єх знищення чи пошкодження худобою чв
птицею, транспортними засобами, сiльськогосподарськими
машинами, а також iнтими фiзичними (механiчними) факторами;
Потравою посiвiв буде i єх знищення чи пошкодження в результатi
застосування хiмiчних, в тому числi отруйних, речовин. Як потраву
посiвiв слiд розглядати i єх знищення чи пошкодження людьми,
наприклад, витоптування при полюваннi на посiвах, самовiльному
будiвництвi рiзних споруд, проведеннi вiйськових навчань тощо.
Пошкодження насаджень виражауться в єх порубцi, ламаннi
руками, пошкодженнi транспортними засобами, витоптуваннi
худобою тощо, тобто в єх повному чи частковому знищеннi або
в приведеннi єх в часткову непридатнiсть.
5. Обовязковою ознакою обуктивноє сторони злочину у за-
подiяння потравою посiвiв iпошкодженнямнасадженьмишхвiшходи
державному, колгоспному чи iншому громадському господарству.
Питання про визнання заподiяноє шкоди великою вирiшууться
в кожному конкретному випадку з врахуванням всiх обставин
справи: кiлькостi знищених насаджень, вартостi врожаю, який
мiг би бути зiбраний на земельнiй дiлянцi, на якiй посiви
потравленi, виду сiльськогосподарськоє культури, посiви якоє
потравленi, цiльового призначення посiвiв, наприклад, потрава
посiвiв на дослiднiй дiлянцi чи посiвiв i насаджень рiдкiсних або
особливо цiнних культур.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться лише
умисною виною. Мотив i мета на квалiфiкацiю не впливають, але
повиннi враховуватись при призначеннi покарання.
7. Субуктом злочину у приватнi особи, якi досягли
шiстнадцятирiчного вiку (власники худоби i птицi, особи, що
керують транспортними засобами i сiльськогосподарськими
машинами, пастухи тощо).
Стаття 160. Незаконна порубка лiсу
Незаконна порубка дерев 1 чагарникiв у лiсах першоє
груци, що виконують захиснi, санiтарно-гiгiунiчнi та
оздоровчi функцiє, в лiсах заповiдникiв, нацiональних I
природних паркiв, заповiдних лiсових дiлянках, лiсах,
що мають наукове або Iсторичне значення, природних
памятках) лiсопарках, якщо шкода перевищуу сто кар-
бованцiв, а в Iнших лiсах, що належать до першоє групи,
- двiстi карбованцiв за таксою, встановленою для
обчислення розмiру стягнень за шкоду, заподiяну неза-
конною порубкою 1 пошкодженням дерев 1 чагарникiв,
або незаконна порубка дерев 1 чагарникiв в Iнших лiсах,
якщо шкода перевищуу триста карбованцiв за тiую ж
таксою, а також порубка дерев I чагарникiв у зазна-
чених лiсах, що потягла за собою заподiяння шкоди в
меншому розмiрi, але вчинена повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв, з конфiскацiую
незаконно добутого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125