А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


При крайнiй необхiдностi шкода заподiюуться третiм особам,
а при затриманнi - особi, яка вчинила злочин.
При крайнiй необхiдностi заподiяна шкода повинна бути менш
значною, нiж вiдвернена, а при затриманнi злочинця ця умова
не у обовязковою.
Стаття 17. Вiдповiдальнiсiь за готування до
злочину i за замах на злочин
Готуванням до злочину визнауться пiдшукання або
пристосування засобiв чи знарядь або Iнше умисне
створення умов для вчинення злочину.
Замахом на злочин визнауться умисна дiя, безпосе-
редньо спрямована на вчинення злочину, якщо при цьо-
му злочин не було доведено до кiнця з причин, що не
залежали вiд волi винного.
Покарання за готування до злочину i за замах на
злочин призначауться за законом, який передбачау
вiдповiдальнiсть за даний злочин.
Призначаючи покарання, суд враховуу характер i
ступiнь суспiльноє небезпечностi дiй, вчинених
винним, ступiнь здiйснення злочинного намiру i
причини, через якi злочин не було доведено до кiнця.
1. Iснуу три стадiє вчинення злочину: готування, замах i
закiнчений злочин. Вони вiдрiзняються рiзним ступенем
здiйснення злочинного намiру, характером дiй i суспiльноє не-
безпечностi вчиненого. Першi двi стадiє називають попередньою
злочинною дiяльнiстю.
2. Готуванню до злочину передуу виявлення умислу (голий
умисел), пiд яким розумiють висловлення намiру здiйснити
злочин.
Не у злочином висловлення окремих iдей, поглядiв i побажань.
Виявлення умислу не у суспiльне небезпечним дiянням i тому не
може породжувати кримiнальноє вiдповiдальностi. Виявлення
умислу мау значення для профiлактичноє дiяльностi працiвникiв
мiлiцiє i служби безпеки, одним з основних завдань якоє у
запобiгання вчиненню злочинiв.
3. Першою стадiую злочину у готування, яке являу собою
умисне створення умов для подальшого здiйснення злочину.
Воно, зокрема, дiстау вияв у пiдшуканнi або пристосуваннi
засобiв чи знарядь для вчинення злочину.
Пiдшукання припускау будь-який спосiб набуття, а присто-
сування - будь-який спосiб виготоклення знарядь чи засобiв
вчинення злочину або видозмiни, переробки, ремонту предметiв
для здiйснення злочину.
Засобами вчинення злочину у предмети, документи i присто-
сування, якi полегшують його здiйснення (наприклад,
пiдроблений документ для вчинення шахрайства). Знаряддя
вчинення злочину - це рiзнi предмети, якi оезпосередньо засто-
совуються для здiйснення злочинних дiянь (наприклад, нiж для
заподiяння тiлесних ушкоджень, сiтка для заняття незаконним
рибним промислом).
Пiд iншим умисним створенням умов для вчинення злочину
слiд розумiти дiє, якi спрямованi на реалiзацiю злочинного
задуму (пiдшукання спiвучасникiв, усунення перешкод для
здiйснення злочину тощо).
Готування, як правило, вiдбувауться у формi дiй, але може
дiставати вияв i у бездiяльностi. Наприклад, сторож крамницi не
виходить на чергування, тим самим створюючи умови своєм
спiльникам для викрадення цiнностей.
4. В деяких випадках готування за законом визнауться
закiнченим злочином (наприклад, ст.69) або одночасно у стадiую
вчинення одного злочину й iншим закiнченим злочином.
Наприклад, носiння фiнського ножа з метою застосування його
для заподiяння тiлесних ушкоджень пiд час хулiганських дiй у
готуванням до вчинення особливо злiсного хулiганства (ч. I ст. 17
i ч.З СТ.206) i в той же час закiнченим злочином, передбаченим
ч.З СТ.222.
5. Замах на злочин полягау в здiйсненнi дiяння, яке безпосе-
редньо спрямоване на вчинення злочину, але не було доведено
до кiнця з причин, що не залежали вiд волi винного. Пiд такими
причинами слiд розумiти рiзнi обставини, якi перешкоджають
завершенню злочину всупереч зусиллям винного. При замаху
дiяння входить в обуктивну сторону злочину, що вiдсутну при
готуваннi до його вчинення.
Замах, як правило, здiйснюуться шляхом дiє, в деяких випадках
- шляхом бездiяльностi. Наприклад, замахом на вбивство буде
неподання допомоги лiкарем тяжко хворому з метою спричинити
його смерть, коли єє настання вдалося вiдвернути iншим особам.
6. Розрiзняють замах закiнчений i незакiнчений. Закiнченим
вважауться такий замах, коли винний виконав все те, що вважав
за необхiдне зробити, але злочинний результат не настав з
причин, якi не залежали вiд його волi. Наприклад, особа з метою
вбивства стрiляла у потерпiлого, але вiд поранення його смерть
не настала.
Незакiнченим вважауться замах, при якому винний усвiдомлював,
що вiн не виконав всiх необхiдних для завершення злочину дiй з
незалежних вiд його волi причин. Наприклад, в момент замаху на
вбивство у винного вiдiбрали нiж. Ступiнь суснiльноє небезпечностi
незакiнченого замаху у меншим, нiж закiнченого.
Особливими видами замаху у замах на неналежний обукт i
замах з непридатними засобами. Замаж на неналежний обукт
являу собою намагання здiйснити злочинний намiр щодо обукта,
який надiлений такими якостями, якi виключають досягнення
злочинного результату (наприклад, пострiл у предмет, який
помилково був прийнятий за особу).
Замах з непридатними засобами мау мiсце при застосуваннi
таких засобiв, якi за своєми обуктивними якостями не можуть
привести до бажаного результату (наприклад, невдале намагання
збути грубо пiдробленi грошi). Непридатний замах за загальним
правилом тягне за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть на тих хе
пiдставах, як i всякий iнший замах.
7. Всi так званi матерiальнi склади умисних злочинiв можуть
мати стадiє готування i замаху, а всi так званi формальнi склади
злочинiв - стадiю готування. Замах на вчинення формального
злочину може мати мiсце, коли його обуктивна сторона скла-
дауться з декiлькох дiй (наприклад, скуповування товарiв або
iнших предметiв для подальшого єх перепродажу за наявностi
умов, вказаних у ст. 154, у замахом на спекуляцiю).
Момент закiнчення злочину законодавець може перенести на
стадiю замаху (див., наприклад, статтi 86, 86).
8. Попередня злочинна дiяльнiсть може мати мiсце у злочинах,
якi здiйснюються з прямим умислом. В необережних злочинах
стадiє готування i замаху неможливi, оскiльки у винного вiдсутнiй
злочинний намiр.
9. Вiдповiдальнiсть за готування i замах на злочин настау, за
законом, який передбачау вiдповiдальнiсть за конкретний
злочин. При квалiфiкацiє готування або замаху необхiдно
посилатися на вiдповiдну частину ст. 17 i статтю Особливоє
частини КК, яка передбачау даний злочин. При визначеннi мiри
покарання за готування або замах гiа злочин суд враховуу
характер i ступiнь суспiльноє небезпечностi дiй, якi вчиненi
винним, а також ступiнь здiйснення ним злочинного намiру та
причини недоведення злочину до кiнця.
10. Злочин вважауться закiнченим, коли в здiйсненому дiяннi
у всi ознаки складу злочину, описаного в кримiнальному законi.
За моментом закiнчення злочини, ознаки яких описанi в
диспозицiє Особливоє частини КК, подiляються на матерiальнi i
формальнi. Злочини з матерiальним складом - це такi злочини, для
закiнчення яких необхiдно настання передбачених диспозицiую
кримiнально-правовоє норми наслiдкiв (наприклад, крадiжка,
вбивство, недбале зберiгання вогнестрiльноє зброє i боуприпасiв).
Злочин з формальним складом визнауться закiнченим з момен-
ту вчинення зазначеного в диспозицiє кримiнально-правовоє
норми дiяння незалежно вiд настання зумовлених ним наслiдкiв.
Стаття 18. Добровiльна вiдмова вiд вчинення
злочину
Особа, яка добровiльно вiдмовилася вiд доведення
злочину до кiнця) пiдлягав кримiнальнiй
вiдповiдальностi лише в тому разii коли фактично
вчинене нею дiяння мiстить склад iншого злочину.
I.Щобзаiiобiлвпщгопiвжiiомуаборозгiочатомузпочннучивцвернута
його, законстамулюуособудодобровшьногойогоiюлшпення, гарантуючи
повне заiшкння вщ вiдповщальносп чи зменшеаня єє обсягу.
Добровiльна вiдмова свiдчить про повну або часткову втрату
особою суспiльноє небезпечностi. Це породжуу три види аль-
тернативних чи сукупних правових наслiдкiв: а) особа повнiстю
звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi за добровiльно
полишене готування до злочину чи замах, якщо це не утворюу
складу iншого закiнченого злочину; б) особа вiдповiдау за са-
мостiйний закiнчений злочин, утворений готуванням до до-
бровiльно полишеного злочину; в) оосяг вiдповiдальностi змен-
шууться, якщо добровiльно полишений замах завдав шкоди
iншому охоронюваному законом обукту i це утворюу склад
iншого закiнченого злочину. Квалiфiкацiя цього замаху про-
вадиться не з урахуванням спрямованостi умислу, а лише з
урахуванням фактично заподiяноє шкоди iншому охоронювано-
му законом обукту. Тут вiдбуваються законодавча замiна
обуктiв посягання та законодавча трансформацiя вчиненого
замаху в iнший, менш тяхкий злочин.
2. Добровiльна вiдмова вiд вчинення злочину - це до-
бровiльне та остаточне припинення розпочатоє дiяльностi при
усвiдомленнi наявноє можливостi єє успiшного завершення. Особа
безумовно i назавжди полишау готування до злочину або замах
на нього. Добровiльнiсть полягау у вiдмовi вiд продовження
злочинноє дiяльностi за власною волею особи, без фiзичного та
психiчного примусу з боку iншоє особи.
3. Добровiльна вiдмова можлива лише при усвiдомленнi наявноє
можливостi безперешкодного чи з подоланням певних перешкод
доведення злочинноє дiяльностi до кiнця. Добровiльною у вiдмова
i при неусвiдомленнi особою наявностi та нездоланностi переш-
коди. Оманне ж усвiдомлення наявностi нездоланноє перепони
виключау добровiльнiсть вiдмови.
Причини виникнення перепон чи єх нездоланностi у факто-
рами, не залежними вiд винноє особи. Ними можуть бути,
наприклад, неспроможнiсть насильника щодо подолання опору
потерпiлоє чи завершення злочину через фiзiологiчнi причини
(абз.2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
27 березня 1992 р. №4 "Про судову практику в справах про
згвалтування та iншi статевi злочини" // Бюлетень... - С.87),
втрата чи непридатнiсть знарядь вчинення злочину, рiзнi змiни
обстановки вчинення злочину тощо.
4. Остаточнiсть полишення злочинноє дiяльностi полягау в
безумовному i безповоротному рiшеннi особи щодо припинення
вчинення даного злочину.
5. Добровiльна вiдмова можлива лише щодо злочину, вчинюваного
з прямим умислом. Мотиви вiдмови можуть бути будь-якими: страх
вiдповiдальностi, жалiсть щодо потерпiлого, сором тощо.
6. Добровiльна вiдмова при готуваннi та незакiнченому замаху
здiйснюуться шляхом утримання вiд продовження злочинних дiй.
В деяких випадках добровiльна вiдмова можлива i при
закiнченому замаху на злочин, коли мiж вчиненням дiяння та
настанням шкiдливих наслiдкiв iснуу певний промiжок часу, а
розвиток причинного звязку особа контролюу i шляхом його
нейтралiзацiє вiдвертау загрозу та реальне заподiяння шкоди
обукту злочину. Наприклад, якщо з метою вбивства особа ввела
потерпiлому повiльно дiючу отруту, а потiм, вiдмовившись вiд
вбивства (сама чи за допомогою лiкаря), знешкодила отруту в
органiзмi i вiдвернула смерть потерпiлого. Успiшне вiдвернення
смертi звiльняу особу вiд вiдповiдальностi за замах на злочин,
але не виключау єє щодо можливого заподiяння тiлесних ушкод-
жень потерпiлому. Невдале вiдвернення тягне вiдповiдальнiсть
за закiнчений злочин (вбивство) при помякшеннi покарання на
пiдставi п. 8 ч.I ст. 40.
7. Утримання особи вiд повторення замаху на злочин, коли
попереднiй замах був невдалим, добровiльноє вiдмови не утворюу.
Особа вiдповiдау на загальних пiдставах.
8. Добровiльна вiдмова спiвучасникiв вiд вчинюваного злочину
оцiнюуться за критерiями ст. 18, однак мау особливостi, зумовленi
функцiональною роллю спiвучасника. Така вiдмова стосууться дiй
.тише того спiвучасника, який до них вдався. Проте не виключауться
можливiсть спiльного добровiльного подишення спiвучасниками
вчинюваного злочину або вiдвернення його наслiдкiв.
Органiзатор i пiдмовник мають вжити заходiв щодо полишення
злочинних дiй виконавцем або спiввиконавцями злочину. По-
собник злочину мау до здiйснення замаху сповiстити виконавця
та органiзатора злочину про свою вiдмову вiд участi у злочинi
або ж лiквiдувати (нейтралiзувати) створенi ним умови щодо
вчинення даного злочину чи-вчасно сповiстити органи влади про
пiдготовлений злочин. Вiдмова виконавця (спiввиконавця) поля-
гау в утриманнi вiд виконання чи продовження злочинних дiй
або у вiдверненнi настання шкiдливих наслiдкiв закiнченого
замаху на злочин.
9. Добровiльна вiдмова спiвучасника може вiдбуватися i
шляхом застосування необхiдноє оборони щодо виконавця,
спiввиконавця чи iншого спiвучасника, який вiдмовляуться
припинити розпочатий замах на злочин, примушуу виконав-
ця (спiввиконавця) до продовження злочину чи перешкод-
жау вiдвернути неминучi шкiдливi наслiдки закiнченого
замаху.
До необхiдноє оборони вправi вдаватися i особа, яка
вiдмовилася вiд злочину на стадiє закiнченого замаху, але
створила сприятливi умови для вчинення злочину, якi нама-
гауться використати або використовуу iнша осооа. Скажiмо,
тодi, коли особа нейтралiзувала охоронну сигналiзцiю ма-
газину, розбила вiтрину, а потiм вiдмовилася вiд вчинення
крадiжки i залишилася охороняти магазин вiд можливих
крадiєв.
10. Вiд добровiльноє вiдмови слiд вiдрiзняти дiяльне каяття -
дiяльнiсть особи пiсля вчинення закiнченого злочину або
закiнченого замаху, що не дав бажаного злочинного наслiдку,
яха також може бути спрямована на вiдвернення бiльш тяжких
наслiдкiв.
Вiдвернення бiльш тяжких наслiдкiв закiнченого злочину
полягау у недопущеннi настання похiдних бiльш тяжких
наслiдкiв, якi можуть перетворити вчинене у бiльш тяжкий
злочин, наприклад, у тому, щоб завiдоме залишення особи в
небезпечному для життя становищi (ч. I ст. I II) не спричинило
смертi потерпiлого (ч. 2 ст. I II).
Вiдвернення настання бiльш тяжких наслiдкiв закiнченого
замаху на злочин, який не дав бажаного результату, дiстау вияв
у тому, що винна особа лише пiсля цього втрачау умисел щодо
досягнення цього результату та вiдвертау настання iнших
можливих наслiдкiв даного замаху. Скажiмо, пострiлом з метою
вбивства винний тяжко поранив потерпiлого, а потiм надав йому
медичну допомогу тощо.
Таке вiдвернення шкiдливих наслiдкiв не охоплюуться озна-
ками ст.". а лише враховууться при iндивiдуалiзацiє покарання
як помякшуюча обставина.
Стаття 19. Спiвучасть
Спiвучастю визнауться умисна спiльна участь двох
або бiльше осiб у вчиненнi злочину.
Спiвучасниками злочину, поряд з виконавцями,
визнаються органiзатори, пiдмовники 1 пособники.
Виконавцем визнауться особа) яка безпосередньо
вчинила злочин.
Органiзатором визнауться особа, яка органiзувала
вчинення злочину або керувала його вчиненням.
Пiдмовником визнауться особа, яка схилила до
вчинення злочину.
Пособником визнауться особа, яка сприяла вчиненню
злочину порадами, вказiвками, наданням засобiв або
усуненням перешкод, а також особа, яка заздалегiдь
обiцяла сховати злочинця, знаряддя 1 засоби вчинення
злочину, слiди злочину або предмети, добутi
злочинним шляхом.
Ступiнь 1 характер участi кожного з спiвучасникiв у
вчиненнi злочину повиннi бути врахованi судом при
призначеннi покарання.
I. Умисна спiльна участь у виконаннi злочину кiлькох осiб, як
правило, являу собою бiльшу суспiльну небезпеку, нiж вчинення
злочину однiую особою. Ця обставина не тiльки враховууться в
настановах Загально! частини, але й дiстау вияв у деяких нормах
Особливоє частини. Такi, наприклад, злочини, як масовi безпо-
рядки, органiзацiя або участь в групових дiях, якi порушують
громадський порядок, можуть вчинюватись тiльки у спiвучастi.
2. Спiльна участь кiлькох осiб у вчиненнi злочину надау у рядi
випадкiв окремим складам злочинiв квалiфiкованого виду. Скажiмо,
крадiжка, грабiж, розбiй з метою розкрадання набувають такого
виду, якщо вони вчиненi за попереднiм зговором групою осiб.
Спiвучасть, як особлива форма злочинноє дiяльностi, харак-
теризууться сукупнiстю обовязкових обуктивних i субуктивних
ознак.
3. З обуктивноє сторони спiвучасть передбачау дiяльнiсть,
особливiстю якоє у те, що вона: 1) виходить вiд кiлькох осiб, якi
безпосередньо беруть участь у вчиненнi злочину або сприяють
йому; 2) у складовою частиною спiльних зусиль осiб, якi беруть
участь у злочинi, i веде до певного удиного результату.
За своєм характером така дiяльнiсть може становити просте
обуднання зусиль кiлькох осiб (спiввиннiсть), за якого дiє одного
дорiвнюють дiям кожного з учасникiв злочину. Так, А. i Б.,
домовившись мiж собою, викрали 2 бiдони меду загальною вагою
54 кг, який належав колгоспу. В цьому випадку дiє кожного
однаковi i безпосередньо спрямованi на вчинення крадiжки. Тому
А. i Б. були засудженi як виконавцi злочину за ч.2 ст.81.
Злочинна дiяльнiсть кiлькох осiб може бути бiльш складною i
дiставати вияв у вчиненнi кожним з учасникiв рiзних дiй, а в
деяких випадках у бездiяльностi окремих з них.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125