77 бланкетна. Щоо зясувати, якi правила
руху або експлуатацiє транспорту були порушенi, потрiмо звер-
нутися до нормативних актiв, чинних на залiзничному, водному
та повiтряному транспортi.
8. Порушення правил безпеки руху та експлуатацiє цих видiв
транспорту вчинюуться шляхом дiє або бездiяльностi. Конкретнi
порушення - це перевищення швидкостi руху, порушення правил
маневрування, проєзд локомотива на заборонений сигнал сема-
фора, недотримання правил розходження iз зустрiчними суд-
нами, недотримання коридора польоту, неврахування диспетчер-
ськоє або радiолокацiйноє iнформацiє, дозвiл на експлуатацiю
несправного рухомого складу аоо суден тощо.
9. Дiяння, яке входить в обуктивну сторону злочину, може
полягати в недоброякiсному ремонтi рухомого складу (локо-
мотивiв, вагонiв, теплоходiв, оарж, лiтакiв тощо), залiзничних
колiй, засобiв сигналiзацiє (наприклад, бакенiв), засобiв звязку
Це ремонт з вiдступом вiд визначених стандартiв, вiд певноє
технологiє, неусунення окремих несправностей тощо, коли тран-
спортнi засоби та iншi предмети пiсля ремонту у встановленому
порядку переданi до експлуатацiє.
10. Нещаснi випадки з людьми, про якi йдеться в ч.I ст.77, -
це спричинення потерпiлому середньоє тяжкостi або тяжких
тiлесних ушкоджень, а також смертi. Поняттям нещасних
випадкiв з людьми не охоплюуться заподiяння легких тiлесних
ушкоджень одному або кiльком потерпiлим, воно входить в
обуктивну сторону злочину, передбаченого ч.2 ст.77. Заподiяння
будь-якого ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень, а також смертi
охоплюуться ст.77 i не потребуу додатковоє квалiфiкацiє.
II. Пiд катастрофою слiд розумiти зiткнення рухомого
складу або суден, потоплення судна або затоплення його частин,
викидання на берег, посадку на мiлину тощо, якщо це
спричинило калiцтво або смерть членам екiпажу або пасажирам
чи призвело де знищення або iстотного пошкодження локо-
мотивiв, рухомого складу, шляхiв сполучень, повiтряних,
рiчкових, морських суден тощо.
12. Аварiя - це пригода, повязана iз зiткненням суден,
сходженням поєздiв з рейок та iншi аварiйнi випадки, якi не
призвели до загибелi людей, але заподiяли значну шкоду або
iстотнi порушення роботи транспорту.
IЗ. До iнших тяжких наслiдкiв вiдносять загибель цiнного
вантажу, велику перерву руху поєздiв або суден, iстотне пору-
шення розкладу єх руху тощо. Питання про вiднесення тих чи
iнших наслiдкiв до категорiє "iнших тяжких" вирiшууться в
залежностi вiд фактичних обставин справи.
14. Субектшна сторона злочину, передбаченого ч.I ст.77,
характеризууться необережною формою вини (злочинною самов-
певненiстю або злочинною недбалiстю). До самоє дiє чи
бездiяльностi, яка входить в обуктивну сторону злочину, винний
може вiдноситись як необережно, так i умисно.
Субуктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.77, може
характеризуватися такими рiзновидами вини, як злочинна само-
надiянiсть або непрямий умисел - щодо можливих наслiдкiв,
вказаних у ч.I ст.77, якi фактично не настали.
15. Субуктом злочину може бути тiльки працiвник
залiзничного, водного чи повiтряного транспорту (машинiст,
помiчник машинiста, складач поєздiв, черговий по станцiє,
капiтан, помiчник капiтана, штурман, шкiпер, командир
повiтряного судна, пiлот, радист, механiк, диспетчер та iншi
особи, дiяльнiсть яких безпосередньо повязана з експлуатацiую
та ремонтом цих видiв транспорту). Це також можуть бути
працiвшпаi вiдомчих залiзниць, метрополiтену, особи, якi пра-
цюють на риболовецьких, науково-дослiдних та iнших суднах.
Субукт злочину надiлений сукупнiстю двох ознак: а) перебу-
вання на службi чи роботi на вiдповiдному видi транспорту;
б) повязанiсть його дiяльностi з виконанням обовязкiв по
безпецi руху, експлуатацiє чи ремонту транспортних засобiв,
колiй,засобiв сигналiзацiє чи звязку.
За загальним правилом вiдповiдальнiсть за ст.77 передба-
чауться з шiстнадцятирiчного вiку, але фактично на цi посади
на транспортi допускаються особи не молодше 18 рокiв.
Стаття 77\ Порушення порздку -мористання
повiтряного простору Украєни
Порушення порядку використання повiтряного прост-
ору Украєни пiд час польотiв повiтряних суден)
пiлотованих особами, якi не < працiвниками
повiтряного транспорту, пуску ракет, проведення всiх
видiв стрiльби, пiдривних робiт або пiд час проведення
Iншоє дiяльностi, повязано? з пiдняттям, пересуванням
та спусканням у повiтряному просторi Украєни ма-
терiальних обсктiв, що призвело до нещасних випадкiв
з людьми чи Iнших тяжких наслiдкiв, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до де-
сяти рокiв.
Тi ж дIТ, якщо вони не спричинили, але завiдомо ство-
рювали загрозу настання наслiдкiв, передбачених
частиною 1 цiує статтi, -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом до двадцяти двох офiцiйно встановлених
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
1. Безпосереднiм обуктом даного злочину у порядок
використання повiтряного простору i його безпека.
Повiтряним простором Украєни у частина повiтряноє сфери,
розташована над суходолом i водною територiую Украєни, в тому
числi над iє територiальними водами (територiальним морем)
(ст.I ПК).
2. Обуктивна сторона включау: 1) порушення пiлотом чи
iншою особою, якi не у працiвниками повiтряного транспорту,
вимог, що мiстяться в загальних або спецiальних нормативних
актах про дотримання порядку використання повiтряного прос-
тору; 2) настання шкiдливих наслiдкiв - нещасних випадкiв з
людьми або iнших тяжких наслiдкiв або загрози ваставня таких
наслiдкiв; 3) причинний звязок мiж порушенням порядку
використання повiтряного простору i наслiдками, що настали, чи
реальною загрозою настання таких наслiдкiв.
3. Диспозицiя ст.77 бланкетна. Для зясування того, якi
правила про порядок використання повiтряного транспорту було
порушено, необхiдно звернутися до вiдповiдних правил. Наведе-
мо деякi вiдомчi правовi акти в цiй галузi: правила, настанови,
iнструкцiє про польоти суден, якi пiлотуються не представниками
повiтряного транспорту (пiлотами окремих пiдприумств або
органiзацiй чи пiлотами, яким лiтаки або iншi лiтальнi апарати
належать на правi приватноє масностi); про запуск рiзнихракет:
про проведення зевiтних чи iнших повiтряних стрiльб; про
проведення вибухiв у повiтрi; про використання вертольотiв при
будiвництвi складних обуктiв; про запуск повiтряних апаратiв й
iнших лiтальних апаратiв тощо.
4. Пiд нещасними випадками з людьми слiд розумiти настан-
ня в результатi таких порушень загибелi або травмування
(тяжких тiлесних ушкоджень) хоча б однiує людини.
5. До iнших тяжких наслiдкiв вiдносяться: заподiяння серед-
ньоє тяжкостi тiлесних ушкоджень декiльком особам, руйнування
жилих будинкiв та iнших споруд тощо.
6. В ч.2 ст.77 передбачена вiдповiдальнiсть за такi ж дiє, якi
завiдомо створили загрозу настання вказаних в ч. I ст.77
наслiдкiв. Така загроза повинна бути реальною, а тяжкi наслiдки
не настали в силу лише випадкових обставин. Наприклад, за-
подiяння легких тiлесних ушкоджень багатьом особам слiд вва-
жати реальною загрозою настання тяжких наслiдкiв.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться необереж-
ною формою вини до наслiдкiв. Саме порушення порядку
використання повiтряного простору може бути умисним чи нео-
бережним.
В ч.2 ст.77 йдеться "про завiдомiсть" для винноє особи настан-
ня тяжких наслiдкiв. Це означау, що ставлення особи до пору-
шення порядку у умисним, а до можливих наслiдкiв може харак-
теризуватися необережною формою вини у виглядi злочинноє
самонадiяностi.
8. Субуктам злочину можуть бути пiлоти, якi не у
працiвниками повiтряного транспорту, а також особи,
вiдповiдальнi за порядок безпечного використання повiтряного
простору (командири, начальники, технiки безпеки) при запуску
ракет, проведеннi стрiльб та iнших дiй, вказаних в ст.77.
Стаття 78. Пошкодження шляхiв сполучення i
транспортних засобiв
Умисне зруйнування або пошкодження шляхiв сполу-
чення, споруд на них, рухомого складу або суден, за-
собiв звязку чи сигналiзацiє, яке спричинило або могло
спричинити аварiю поєзда, судна або порушення нор-
мальноє роботи транспорту i звязку, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
пятнадцяти рокiв.
1; Предметом злочину у транспортнi засоби залiзничного,
повiтряного, а також водного транспорту i єх комунiкацiє, засоби
сигналiзацiє та звязку (види рухомого складу та iнших транс-
портних засобiв i шляхiв сполучень розглянутi в коментарi до ст.77).
Попереднiй зговiр групи осiб передбачау наявнiсть двох чя
бiльше осiб, якi наперед домоввлися про спiльве вчинення злочту..
Особою, ранiше судимою за вигопимлення або збут
мiдробяеншс грошей чи цiнних паперiв, вважауться така, з якiм
судимiсть за перший злочин не знята i не погашена у встанов-
леному законом порядку.
Стаття 80. Порушення пра-п про млютi опер-Т
Незаконнi скуповування, продаж, обмiн, використан-
ня валютних цiнностей як засобу платежу або як за
стави, вчиненi протягом року пiсля накладення
адмiнiстративного стягнення за такi ж порушення, а та-
кож вчинення цих дiй у значних розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв з
конфiскацiсю валютних цiнностей, або виправними
роботами строком до двох рокiв, або штрафом до ста
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з конфiскацiсю
валютних цiнностей.
ТI ж дiє, вчиненi органiзованою групою або особою,
ранiше судимою за злочин, передбачений цiую стат-
тею, чи у великих розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до де-
сяти рокiв з конфiскацiую майна 1 валютних цiнностей.
Примiтка. Незаконна операцiя з валютними цiнностями
визнауться вчиненою у значному розмiрi, якщо вартiсть предмета цiує
операцIГ перевищуу двадцять мiнiмальних розмiрiв заробIтноТ плати.
Незаконна операцiя з валютними цiнностями визнауться вчиненою
у великому розмiрi, якщо вартiсть предмета цiує операцiє перевищуу
сто мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
(Ст. 80 в редакцiє Закону вiд 28 сiчня 1994 р. // Голос Ук-
раєни. - 1994. - 23 березнй).
V
1. Безпосереднiм обуктом цього злочину у кредитно-
фiнансова система Украєни у сферi законних операцiй з ва-
лютними цiнностями.
2. До валютних цiнностей вiдповiдно до Декрету Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни "Про систему валютного регулювання i ва-
лютного контролю" вiд 19 лютого 1993 р. (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1993. - №17. - Ст.184) вiдносяться: 1) валюта
Украєни - грошовi знаки; 2) кошти на рахунках, у внесках в
банкiвських та iнших кредитно-фiнансових установах на
територiє Украєни; 3) платiжнi документи (акцiє, купони до них,
бони, векселi (тратти), борговi розписки, акредитиви, чеки,
банкiвськi накази, депозитнi сертифiкати, ощаднi книхки, iншi
фiнансовi та банкiвськi документи, вираженi у грошових знаках
та якi у законним платiжним засобом на територiє Украєни;
4) iноземна валюта - iноземнi грошовi знаки, що перебувають в
обiгу та у законним платiжним засобом на територiє вiдповiдноє
iноземноє держави; 5) кошти у грошових одиницях iноземних
держав та мiжнародних розрахункових одиницях, що перебува-
ють на рахунках або заносяться до банкiвсвких та iнших
(Ьiнансово-кредитних установ за межами Украєни; 6) платiжнi
документи, вираженi в iноземнiй валютi або монетарних металах;
) монетарнi метали - золото, метали iридiуво-платиновоє групи
у будь-якому виглядi та станi, за винятком ювелiрних,
промислових i побутових виробiв з цих металiв та брухту цих
металiв (ст. 1).
з. Валютнi операцiє - це операцiє, повязанi з переходом
права власностi на валютнi цiнностi, за винятком операцiй, що
здiйснюються мiж резидентами у валютi Украєни.
Резиденти ( це, зокрема, фiзичнi особи - громадяни
Украєни, iноземнi громадяни, а також особи без громадян-
ства), якi мають постiйне мiсце проживання на територiє
Украєни, в тому числi тi, що тимчасово перебувають за
кордоном) i нерезиденти (це, зокрема, фiзичнi особи -
iноземнi громадяни, громадяни Украєни, особи без грома-
дянства, якi мають постiйне мiсце проживання за межами
Украєни, в .тому числi тi, що тимчасово перебувають на
територiє Украєни), - мають право бутв власниками ва-
лютних цiнностей, що знаходяться на територiє Украєни
або за єє межами. Вони мають право здiйснювати операцiє
з валютними цiнностями з урахуванням обмежень, вста-
новлених Декретов Кабiнету Мiнiстрiв "Про систему ва-
лютного регулювання i валютного контролю". Декретом
регулюються, головним чином, операцiє з валютними
цiнностями в iноземнiй валютi.
Згаданим Декретом передбачено, що всi надходження (за
незначними винятками) на користь резидентiв у iноземнiй ва-
лютi пiдлягають обовязковому продажу через уповноваженi
банки на мiжбанкiвському валютному ринку. В числi виняткiв -
валюта, отримана вiд приватизацiє державного майна, валюта,
одержана фiзичними особами-резидентами, включаючи оплату
працi, за винятком коштiв, отриманих вiд пiдприумницькоє
дiяльностi.
4. Нацiональний банк Украєни у головним органом валютного
реiудювання, вiн видау iндивiдуальнi лiцензiє на здiйснення
операцiй з валютними цiнностями.
Торгiвля iноземною валютою на територiє Украєни
резидентом i нерезидентом здiйснюуться через уповнова-
женi банки та iншi фiнансово-кредитнi установи, якi одер-
жали лiцензiє на таку торгiвлю у Нацiональному банку
Украєни.
Фiзичнi особи-резиденти i нерезиденти мають право прода-
вати iноземну валюту уповноваженим банкам та iншим
резидентам, якi одержали лiцензiю Нацiонального банку Ук-
раєни, або за єх посередництвом - iншим фiзичним особам-
резидентам.
Здiйснення розрахункiв за господарську дiяльнiсть мiх резиде-
нтами i нерезидентами у валютi Украєни потребуу iндивiдуальноє
лiцензiє Нацiонального банку Украєни.
5. Обвктшна сторона даного злочину може проявитись у
пятьох незаконних (оез вiдповiдного дозволу) формах: 1) ску-
повування; 2) продаж; 3) обмiн; 4) використання валютних
цiнностей як засобу платежу або як 5) застави.
Скуповування валютних цiнностей - це одноразове або бага-
торазове сплатне придбання таких цiнностей.
Продаж валютних цiнностей - це вiдчуження таких цiнностей
за певну винагороду. Скуповування та перепродаж валютних
цiнностей створюу спекуляцiю ними, що охоплюуться ст. 80.
Обмiн валютних цiнностей - це вiдчуження одноє валютноє
цiнностi взамiн на iншу валютну цiннiсть.
Використання валютних цiнностей як засобу платежу або як
застави - це плата валютою за товар або послугу чи передача або
переказ валютних цiнностей в рахунок боргу (щодо першого
випадку), або вiддача таких цiнностей для забезпечення
обовязку пiд отримання позички.
Слiд мати на увазi, що порушення правил про валютнi операцiє
визнауться злочином при обовязковiй умовi, якщо таке пору-
шення було вчинене протягом року пiсля накладення
адмiнiстративного стягнення за будь-яке iз названих порушень.
Злочин буде i в разi, якщо порушення правил про валютнi
операцiє було вчинено у значних або великих розмiрах (про
поняття названих ознак див. примiтку до статтi 80). В цих
випадках для притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi
адмiнiстративна преюдицiя не вимагауться.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення протягом
року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення за будь-яку iз
незаконних валютних операцiй, а також з моменту Iiяннення хоча
б однiує з незаконних дiй у значних чи у великих розмiрах.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною у
формi прямого умислу. Винна особа усвiдомлюу, що вона пору-
шуу правила про валютнi операцiє, i бажау укласти незаконну
угоду, предметом якоє у валюта.
8. Субектсм злочину можуть бути громадяни Украєни (приватнi
i службовi особи), iноземнi громадяни, особи без громадянства, якi
на момент вчинення злочину досягли шiстнадцяти рокiв.
9. Вчинення злочину: 1) органiзованою групою або 2) особою,
ранiше судимою за злочин, передбачений "г.80, чи 3) у великих
розмiрах тягне за собою вiдповiдальнiсть за ч.2 ст. 80.
Органiзована група - це стiйке обуднання двох або бiльше осiб,
Ранiше судимою за цей злочин вважауться особа, судимiсть з якоє
не знята i не погашена у встановленому законом порядку. Поняття
великий розмiр валютноє операцiє дано в ч.2 примiтки до ст.80.
Стаття 80.Приховування валютноє виручки
вiдкриття i використання га межами Украєни ва-
лютних рахункiв пiдпривмств, устане> т органi-цМ
без дозволу Нацiонального банку Украєни олужте-<єй
особами пiдприумств, установ та органIванМ, Щв Дiють
на територiє Украєни, чи за Тх дорученням Iншм-и оео-
бами або особами, якi займаються I)IАI>I>М<м<цыкио
дiяльнiстю, незалежно вiд форм влаомосП, а так само
будь-якою iншою особою, яка < громадяимном Украєни
i постiйно проживав на ?i тефиторi?, або iфихмуватм
валютноє виручки -
караються позбавленням волi на строк де> дмх рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом до пятисот офiцiйно встановлених мiнiмальних
розмiрiв заробiтне?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
руху або експлуатацiє транспорту були порушенi, потрiмо звер-
нутися до нормативних актiв, чинних на залiзничному, водному
та повiтряному транспортi.
8. Порушення правил безпеки руху та експлуатацiє цих видiв
транспорту вчинюуться шляхом дiє або бездiяльностi. Конкретнi
порушення - це перевищення швидкостi руху, порушення правил
маневрування, проєзд локомотива на заборонений сигнал сема-
фора, недотримання правил розходження iз зустрiчними суд-
нами, недотримання коридора польоту, неврахування диспетчер-
ськоє або радiолокацiйноє iнформацiє, дозвiл на експлуатацiю
несправного рухомого складу аоо суден тощо.
9. Дiяння, яке входить в обуктивну сторону злочину, може
полягати в недоброякiсному ремонтi рухомого складу (локо-
мотивiв, вагонiв, теплоходiв, оарж, лiтакiв тощо), залiзничних
колiй, засобiв сигналiзацiє (наприклад, бакенiв), засобiв звязку
Це ремонт з вiдступом вiд визначених стандартiв, вiд певноє
технологiє, неусунення окремих несправностей тощо, коли тран-
спортнi засоби та iншi предмети пiсля ремонту у встановленому
порядку переданi до експлуатацiє.
10. Нещаснi випадки з людьми, про якi йдеться в ч.I ст.77, -
це спричинення потерпiлому середньоє тяжкостi або тяжких
тiлесних ушкоджень, а також смертi. Поняттям нещасних
випадкiв з людьми не охоплюуться заподiяння легких тiлесних
ушкоджень одному або кiльком потерпiлим, воно входить в
обуктивну сторону злочину, передбаченого ч.2 ст.77. Заподiяння
будь-якого ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень, а також смертi
охоплюуться ст.77 i не потребуу додатковоє квалiфiкацiє.
II. Пiд катастрофою слiд розумiти зiткнення рухомого
складу або суден, потоплення судна або затоплення його частин,
викидання на берег, посадку на мiлину тощо, якщо це
спричинило калiцтво або смерть членам екiпажу або пасажирам
чи призвело де знищення або iстотного пошкодження локо-
мотивiв, рухомого складу, шляхiв сполучень, повiтряних,
рiчкових, морських суден тощо.
12. Аварiя - це пригода, повязана iз зiткненням суден,
сходженням поєздiв з рейок та iншi аварiйнi випадки, якi не
призвели до загибелi людей, але заподiяли значну шкоду або
iстотнi порушення роботи транспорту.
IЗ. До iнших тяжких наслiдкiв вiдносять загибель цiнного
вантажу, велику перерву руху поєздiв або суден, iстотне пору-
шення розкладу єх руху тощо. Питання про вiднесення тих чи
iнших наслiдкiв до категорiє "iнших тяжких" вирiшууться в
залежностi вiд фактичних обставин справи.
14. Субектшна сторона злочину, передбаченого ч.I ст.77,
характеризууться необережною формою вини (злочинною самов-
певненiстю або злочинною недбалiстю). До самоє дiє чи
бездiяльностi, яка входить в обуктивну сторону злочину, винний
може вiдноситись як необережно, так i умисно.
Субуктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.77, може
характеризуватися такими рiзновидами вини, як злочинна само-
надiянiсть або непрямий умисел - щодо можливих наслiдкiв,
вказаних у ч.I ст.77, якi фактично не настали.
15. Субуктом злочину може бути тiльки працiвник
залiзничного, водного чи повiтряного транспорту (машинiст,
помiчник машинiста, складач поєздiв, черговий по станцiє,
капiтан, помiчник капiтана, штурман, шкiпер, командир
повiтряного судна, пiлот, радист, механiк, диспетчер та iншi
особи, дiяльнiсть яких безпосередньо повязана з експлуатацiую
та ремонтом цих видiв транспорту). Це також можуть бути
працiвшпаi вiдомчих залiзниць, метрополiтену, особи, якi пра-
цюють на риболовецьких, науково-дослiдних та iнших суднах.
Субукт злочину надiлений сукупнiстю двох ознак: а) перебу-
вання на службi чи роботi на вiдповiдному видi транспорту;
б) повязанiсть його дiяльностi з виконанням обовязкiв по
безпецi руху, експлуатацiє чи ремонту транспортних засобiв,
колiй,засобiв сигналiзацiє чи звязку.
За загальним правилом вiдповiдальнiсть за ст.77 передба-
чауться з шiстнадцятирiчного вiку, але фактично на цi посади
на транспортi допускаються особи не молодше 18 рокiв.
Стаття 77\ Порушення порздку -мористання
повiтряного простору Украєни
Порушення порядку використання повiтряного прост-
ору Украєни пiд час польотiв повiтряних суден)
пiлотованих особами, якi не < працiвниками
повiтряного транспорту, пуску ракет, проведення всiх
видiв стрiльби, пiдривних робiт або пiд час проведення
Iншоє дiяльностi, повязано? з пiдняттям, пересуванням
та спусканням у повiтряному просторi Украєни ма-
терiальних обсктiв, що призвело до нещасних випадкiв
з людьми чи Iнших тяжких наслiдкiв, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до де-
сяти рокiв.
Тi ж дIТ, якщо вони не спричинили, але завiдомо ство-
рювали загрозу настання наслiдкiв, передбачених
частиною 1 цiує статтi, -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом до двадцяти двох офiцiйно встановлених
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
1. Безпосереднiм обуктом даного злочину у порядок
використання повiтряного простору i його безпека.
Повiтряним простором Украєни у частина повiтряноє сфери,
розташована над суходолом i водною територiую Украєни, в тому
числi над iє територiальними водами (територiальним морем)
(ст.I ПК).
2. Обуктивна сторона включау: 1) порушення пiлотом чи
iншою особою, якi не у працiвниками повiтряного транспорту,
вимог, що мiстяться в загальних або спецiальних нормативних
актах про дотримання порядку використання повiтряного прос-
тору; 2) настання шкiдливих наслiдкiв - нещасних випадкiв з
людьми або iнших тяжких наслiдкiв або загрози ваставня таких
наслiдкiв; 3) причинний звязок мiж порушенням порядку
використання повiтряного простору i наслiдками, що настали, чи
реальною загрозою настання таких наслiдкiв.
3. Диспозицiя ст.77 бланкетна. Для зясування того, якi
правила про порядок використання повiтряного транспорту було
порушено, необхiдно звернутися до вiдповiдних правил. Наведе-
мо деякi вiдомчi правовi акти в цiй галузi: правила, настанови,
iнструкцiє про польоти суден, якi пiлотуються не представниками
повiтряного транспорту (пiлотами окремих пiдприумств або
органiзацiй чи пiлотами, яким лiтаки або iншi лiтальнi апарати
належать на правi приватноє масностi); про запуск рiзнихракет:
про проведення зевiтних чи iнших повiтряних стрiльб; про
проведення вибухiв у повiтрi; про використання вертольотiв при
будiвництвi складних обуктiв; про запуск повiтряних апаратiв й
iнших лiтальних апаратiв тощо.
4. Пiд нещасними випадками з людьми слiд розумiти настан-
ня в результатi таких порушень загибелi або травмування
(тяжких тiлесних ушкоджень) хоча б однiує людини.
5. До iнших тяжких наслiдкiв вiдносяться: заподiяння серед-
ньоє тяжкостi тiлесних ушкоджень декiльком особам, руйнування
жилих будинкiв та iнших споруд тощо.
6. В ч.2 ст.77 передбачена вiдповiдальнiсть за такi ж дiє, якi
завiдомо створили загрозу настання вказаних в ч. I ст.77
наслiдкiв. Така загроза повинна бути реальною, а тяжкi наслiдки
не настали в силу лише випадкових обставин. Наприклад, за-
подiяння легких тiлесних ушкоджень багатьом особам слiд вва-
жати реальною загрозою настання тяжких наслiдкiв.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться необереж-
ною формою вини до наслiдкiв. Саме порушення порядку
використання повiтряного простору може бути умисним чи нео-
бережним.
В ч.2 ст.77 йдеться "про завiдомiсть" для винноє особи настан-
ня тяжких наслiдкiв. Це означау, що ставлення особи до пору-
шення порядку у умисним, а до можливих наслiдкiв може харак-
теризуватися необережною формою вини у виглядi злочинноє
самонадiяностi.
8. Субуктам злочину можуть бути пiлоти, якi не у
працiвниками повiтряного транспорту, а також особи,
вiдповiдальнi за порядок безпечного використання повiтряного
простору (командири, начальники, технiки безпеки) при запуску
ракет, проведеннi стрiльб та iнших дiй, вказаних в ст.77.
Стаття 78. Пошкодження шляхiв сполучення i
транспортних засобiв
Умисне зруйнування або пошкодження шляхiв сполу-
чення, споруд на них, рухомого складу або суден, за-
собiв звязку чи сигналiзацiє, яке спричинило або могло
спричинити аварiю поєзда, судна або порушення нор-
мальноє роботи транспорту i звязку, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
пятнадцяти рокiв.
1; Предметом злочину у транспортнi засоби залiзничного,
повiтряного, а також водного транспорту i єх комунiкацiє, засоби
сигналiзацiє та звязку (види рухомого складу та iнших транс-
портних засобiв i шляхiв сполучень розглянутi в коментарi до ст.77).
Попереднiй зговiр групи осiб передбачау наявнiсть двох чя
бiльше осiб, якi наперед домоввлися про спiльве вчинення злочту..
Особою, ранiше судимою за вигопимлення або збут
мiдробяеншс грошей чи цiнних паперiв, вважауться така, з якiм
судимiсть за перший злочин не знята i не погашена у встанов-
леному законом порядку.
Стаття 80. Порушення пра-п про млютi опер-Т
Незаконнi скуповування, продаж, обмiн, використан-
ня валютних цiнностей як засобу платежу або як за
стави, вчиненi протягом року пiсля накладення
адмiнiстративного стягнення за такi ж порушення, а та-
кож вчинення цих дiй у значних розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв з
конфiскацiсю валютних цiнностей, або виправними
роботами строком до двох рокiв, або штрафом до ста
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з конфiскацiсю
валютних цiнностей.
ТI ж дiє, вчиненi органiзованою групою або особою,
ранiше судимою за злочин, передбачений цiую стат-
тею, чи у великих розмiрах, -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до де-
сяти рокiв з конфiскацiую майна 1 валютних цiнностей.
Примiтка. Незаконна операцiя з валютними цiнностями
визнауться вчиненою у значному розмiрi, якщо вартiсть предмета цiує
операцIГ перевищуу двадцять мiнiмальних розмiрiв заробIтноТ плати.
Незаконна операцiя з валютними цiнностями визнауться вчиненою
у великому розмiрi, якщо вартiсть предмета цiує операцiє перевищуу
сто мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
(Ст. 80 в редакцiє Закону вiд 28 сiчня 1994 р. // Голос Ук-
раєни. - 1994. - 23 березнй).
V
1. Безпосереднiм обуктом цього злочину у кредитно-
фiнансова система Украєни у сферi законних операцiй з ва-
лютними цiнностями.
2. До валютних цiнностей вiдповiдно до Декрету Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни "Про систему валютного регулювання i ва-
лютного контролю" вiд 19 лютого 1993 р. (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1993. - №17. - Ст.184) вiдносяться: 1) валюта
Украєни - грошовi знаки; 2) кошти на рахунках, у внесках в
банкiвських та iнших кредитно-фiнансових установах на
територiє Украєни; 3) платiжнi документи (акцiє, купони до них,
бони, векселi (тратти), борговi розписки, акредитиви, чеки,
банкiвськi накази, депозитнi сертифiкати, ощаднi книхки, iншi
фiнансовi та банкiвськi документи, вираженi у грошових знаках
та якi у законним платiжним засобом на територiє Украєни;
4) iноземна валюта - iноземнi грошовi знаки, що перебувають в
обiгу та у законним платiжним засобом на територiє вiдповiдноє
iноземноє держави; 5) кошти у грошових одиницях iноземних
держав та мiжнародних розрахункових одиницях, що перебува-
ють на рахунках або заносяться до банкiвсвких та iнших
(Ьiнансово-кредитних установ за межами Украєни; 6) платiжнi
документи, вираженi в iноземнiй валютi або монетарних металах;
) монетарнi метали - золото, метали iридiуво-платиновоє групи
у будь-якому виглядi та станi, за винятком ювелiрних,
промислових i побутових виробiв з цих металiв та брухту цих
металiв (ст. 1).
з. Валютнi операцiє - це операцiє, повязанi з переходом
права власностi на валютнi цiнностi, за винятком операцiй, що
здiйснюються мiж резидентами у валютi Украєни.
Резиденти ( це, зокрема, фiзичнi особи - громадяни
Украєни, iноземнi громадяни, а також особи без громадян-
ства), якi мають постiйне мiсце проживання на територiє
Украєни, в тому числi тi, що тимчасово перебувають за
кордоном) i нерезиденти (це, зокрема, фiзичнi особи -
iноземнi громадяни, громадяни Украєни, особи без грома-
дянства, якi мають постiйне мiсце проживання за межами
Украєни, в .тому числi тi, що тимчасово перебувають на
територiє Украєни), - мають право бутв власниками ва-
лютних цiнностей, що знаходяться на територiє Украєни
або за єє межами. Вони мають право здiйснювати операцiє
з валютними цiнностями з урахуванням обмежень, вста-
новлених Декретов Кабiнету Мiнiстрiв "Про систему ва-
лютного регулювання i валютного контролю". Декретом
регулюються, головним чином, операцiє з валютними
цiнностями в iноземнiй валютi.
Згаданим Декретом передбачено, що всi надходження (за
незначними винятками) на користь резидентiв у iноземнiй ва-
лютi пiдлягають обовязковому продажу через уповноваженi
банки на мiжбанкiвському валютному ринку. В числi виняткiв -
валюта, отримана вiд приватизацiє державного майна, валюта,
одержана фiзичними особами-резидентами, включаючи оплату
працi, за винятком коштiв, отриманих вiд пiдприумницькоє
дiяльностi.
4. Нацiональний банк Украєни у головним органом валютного
реiудювання, вiн видау iндивiдуальнi лiцензiє на здiйснення
операцiй з валютними цiнностями.
Торгiвля iноземною валютою на територiє Украєни
резидентом i нерезидентом здiйснюуться через уповнова-
женi банки та iншi фiнансово-кредитнi установи, якi одер-
жали лiцензiє на таку торгiвлю у Нацiональному банку
Украєни.
Фiзичнi особи-резиденти i нерезиденти мають право прода-
вати iноземну валюту уповноваженим банкам та iншим
резидентам, якi одержали лiцензiю Нацiонального банку Ук-
раєни, або за єх посередництвом - iншим фiзичним особам-
резидентам.
Здiйснення розрахункiв за господарську дiяльнiсть мiх резиде-
нтами i нерезидентами у валютi Украєни потребуу iндивiдуальноє
лiцензiє Нацiонального банку Украєни.
5. Обвктшна сторона даного злочину може проявитись у
пятьох незаконних (оез вiдповiдного дозволу) формах: 1) ску-
повування; 2) продаж; 3) обмiн; 4) використання валютних
цiнностей як засобу платежу або як 5) застави.
Скуповування валютних цiнностей - це одноразове або бага-
торазове сплатне придбання таких цiнностей.
Продаж валютних цiнностей - це вiдчуження таких цiнностей
за певну винагороду. Скуповування та перепродаж валютних
цiнностей створюу спекуляцiю ними, що охоплюуться ст. 80.
Обмiн валютних цiнностей - це вiдчуження одноє валютноє
цiнностi взамiн на iншу валютну цiннiсть.
Використання валютних цiнностей як засобу платежу або як
застави - це плата валютою за товар або послугу чи передача або
переказ валютних цiнностей в рахунок боргу (щодо першого
випадку), або вiддача таких цiнностей для забезпечення
обовязку пiд отримання позички.
Слiд мати на увазi, що порушення правил про валютнi операцiє
визнауться злочином при обовязковiй умовi, якщо таке пору-
шення було вчинене протягом року пiсля накладення
адмiнiстративного стягнення за будь-яке iз названих порушень.
Злочин буде i в разi, якщо порушення правил про валютнi
операцiє було вчинено у значних або великих розмiрах (про
поняття названих ознак див. примiтку до статтi 80). В цих
випадках для притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi
адмiнiстративна преюдицiя не вимагауться.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення протягом
року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення за будь-яку iз
незаконних валютних операцiй, а також з моменту Iiяннення хоча
б однiує з незаконних дiй у значних чи у великих розмiрах.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною у
формi прямого умислу. Винна особа усвiдомлюу, що вона пору-
шуу правила про валютнi операцiє, i бажау укласти незаконну
угоду, предметом якоє у валюта.
8. Субектсм злочину можуть бути громадяни Украєни (приватнi
i службовi особи), iноземнi громадяни, особи без громадянства, якi
на момент вчинення злочину досягли шiстнадцяти рокiв.
9. Вчинення злочину: 1) органiзованою групою або 2) особою,
ранiше судимою за злочин, передбачений "г.80, чи 3) у великих
розмiрах тягне за собою вiдповiдальнiсть за ч.2 ст. 80.
Органiзована група - це стiйке обуднання двох або бiльше осiб,
Ранiше судимою за цей злочин вважауться особа, судимiсть з якоє
не знята i не погашена у встановленому законом порядку. Поняття
великий розмiр валютноє операцiє дано в ч.2 примiтки до ст.80.
Стаття 80.Приховування валютноє виручки
вiдкриття i використання га межами Украєни ва-
лютних рахункiв пiдпривмств, устане> т органi-цМ
без дозволу Нацiонального банку Украєни олужте-<єй
особами пiдприумств, установ та органIванМ, Щв Дiють
на територiє Украєни, чи за Тх дорученням Iншм-и оео-
бами або особами, якi займаються I)IАI>I>М<м<цыкио
дiяльнiстю, незалежно вiд форм влаомосП, а так само
будь-якою iншою особою, яка < громадяимном Украєни
i постiйно проживав на ?i тефиторi?, або iфихмуватм
валютноє виручки -
караються позбавленням волi на строк де> дмх рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом до пятисот офiцiйно встановлених мiнiмальних
розмiрiв заробiтне?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125