6. Субуктом злочину можуть бути тiльки професiйнi суддi або
народнi засiдателi, якi беруть участь у розглядi справи, знають, що
акт неправосудний, i бажають його прийняття. Тi з названих осiб,
якi погодились з неправосудним актом, але не усвiдомлювали його
неправосудностi, за ст. 176 вiдповiдальностi не несуть.
7. Щодо розглядуваного дiяння, якщо воно спричинило тяжкi
наслiдки (ч.2 ст.176), то питання про єх наявнiсть вирiшууться у
кожному окремому випадку з врахуванням реальноє шкоди, яка
настала, i причинного звязку з (рактом постановления вироку. Це
можуть бути приведення у виконання смертноє кари засудженому,
самогубство або психiчне захворювання засудженого тощо.
Стаття 176. Втручання у вирiшення судових справ
Вплив у будь-якiй формi на суддiв або народних
засiдателiв з метою перешкодити всебiчному, повному
I обуктивному розглядовi конкретноє справи або
добитися винесення незаконного судового рiшення -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiує тисячi
карбованцiв.
ТI ж дiє, вчиненi з використанням службового стану, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. -1990. - №20. - Ст. 313)
1. З обуктивноє сторони злочин полягау у незаконному
втручаннi у вирiшення будь-яких судових справ (кримiнальних,
цивiльних чи адмiнiстративних), у будь-якiй iнстанцiє шляхом
впливу на суддiв або народних засiдателiв (хоча б на одну з цих
осiб; вiд рiшень якоє залежить доля справи).
Суддi - див. п. I коментаря до ст. 176.
Народнi засiдателi - це обранi у встановленому порядку гро-
мадяни Украєни, якi у кiлькостi трьох разом з двома суддями
розглядають в судi першоє iнстанцiє кримiнальнi справи про
злочини, за якi законом передбачена можливiсть призначення
покарання у виглядi смертноє кари. При здiйсненнi правосудця
народнi засiдателi користуються всiма правами суддi (ст. 17 КПК).
2. Вказаний вплив може мати рiзнi форми: обiцяння якихось
вигiд майнового характеру чи допомоги у справi карури суддi чи
народного засiдателя, погроз сприяти усуненню суддi з посади,
яку вiн обiймау, не надавати йому жилоє площi, пригощання
суддi, надання послуг у придбаннi автомашини, дачi тощо.
3. Вплив, повязаний з дачею хабара, квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст. 176 та ст. 170. Вплив, повязаний з
погрозою вбивством, насильством чи знищенням майна, щодо
суддi або народного засiдателя, а так само щодо єх близьких
родичiв (батькiв, дiтей тощо), квалiфiкууться за ст. 176
4. Одне тiльки прохання щодо прийняття певного рiшення
суддею по справi, яка б влаштувала того, хто таке прохання
висловив, не тягне кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо не
походить вiд особи, яка обiймау службову посаду, що дау
можливiсть впливати на суддю.
5. Перешкодження у всебiчному, повному i обуктивному
розглядовi конкретноє справи може виявитись, наприклад, у
намаганнi добитись, щоб не були викликанi у судове засiдання
важливi свiдки по справi, не Оули включенi у формулу обвину-
вачення певнi епiзоди, не проводилась необхiдна експертиза
тощо. Намiр добитися винесення незаконного судового рiшення
може означати вплив на суддю, який би призвiв до виправдання
винного, засудження невинного, прийняття рiшення по цивiльнiй
справi, яке не грунтууться на законi, тощо.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiй, якi
можуть бути оцiненi як вплив, незалежно вiд єх результатiв. Якщо
цей вплив призвiв до незаконних дiй суддi по справЦр особи,
що впливала на суддю, повиннi розглядатись поряд iз ст. 176 як
спiвучасть у вчиненнi суддею злочину, передбаченого статтями
176,165 чи ст.iбб.
7. Будь-якi з названих форм впливу на суддю чи народного
засiдателя мають бути повязанi з розглядом конкретноє справи.
Якщо вплив мав iсце з iншою метою (заручитись довiрою суддi,
подружитися з ним тощо), вiн не носить кримiнального характеру. -
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Особа усвiдомлюу, що впливау зазначеними вище спо-
собами на суддю чи народного засiдателя з метою перешкодити
всебiчному, повному i обуктивному розглядовi конкретноє справи
або добитися винесення незаконного судового рiшення по справi
i бажау цього.
9. Субуктам злочину, передбаченого ч. I ст. 176, може бути
приватна особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв, а також службова
особа, якщо вона дiу без використання свого службового стану.
10. Дiє, вказанi у ч.I ст. 176, якщо вони вчиненi з використан-
ням службового стану, квалiфiкуються за ч.2 цiує статтi.
Використання службового стану розумiуться не тiльки у
вузькому тлумаченнi цього поняття, коли службовець начебто дiу
у мехах своєх повноважень (наприклад, голова суду, використо-
вуючи наданi йому по службi можливостi, на нарадi пропонуу
суддi вирiшити справу всупереч вимогам закону), але й у
широкому - коли службова особа використовуу для незаконного
впливу свiй службовий авторитет. Скажiмо, представник президе-
нта у районi настирливо радить суддi вирiшити справу саме так,
як вiн цього бажау.
Стаття 176. Потроза щепо еддр або народ<го
засiдателя
Погроза вбивством, насильством чи знищенням май-
на щодо суддi або народного засiдателя; а так само що-
до єхнiх близьких родичiв, у звязку iз здiйсненням суд-
дею або народним засiдателем правосуддя Ї
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. - 1990. - №20. -Ст. 313).
1. Погроза розправитися з суддею чи народним засiдателем або
єхнiми близькими родичами здатна суттуво вплинути на всебiчнiсть,
повноту i обуктивнiсть розгляду судовоє справи, призвести до
прийняття суддею (судом) неправосудного рiшення по справi.
2. Правосуддя - це дiяльнiсть суду, яка здiйснюуться шляхом
розгляду i вирiшення у судовому засiданнi у встановленому
порядку кримiнальних, цивiльних та адмiнiстративних справ.
Зазначеною статтею передбачена вiдповiдальнiсть саме за на-
магання перелiченими засобами психiчного впливу перешкодити
прийняттю законного рiшення по будь-якiй з названих категорiй
справ. Дiє винного можуть торкатись рiшення по справi в цiлому
або в якiйсь iє частинi, можуть вiдноситися до всiх пiдсудних по
справi (вiдповiдачiв, позивачiв, осiб, що притягуються до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi, тощо.) або одного з них, вони
можуть також поуднуватися з вимогами до потерпiлого усунутись
вiд участi у справi. Нарештi, можливе вчинення погрози i пiсля
закiнчення провадження по справi.
3. Якщо перелiченi форми впливу на суддю чи народного
засiдателя здiйснюються у звязку з iншою службовою чи громадсь-
кою дiяльнiстю цих осiб, вiдповiдальнiсть повинна настати за ст. 190.
4. Погроза вбивством - це погроза позбавити життя,
насильством - погроза застосувати фiзичну силу; вiд побоєв до
тяжких тiлесних ушкоджень, знищенням майна - погроза
пiдпалити будинок, пiдiрвати автомоОiль, знищити худобу тощо.
5. Погроза може бути доведена до потерпiлого будь-яким
способом (усно, демонстрацiую зброє, через iнших людей,
письмово, по телефону тощо), в тому числi 6 анонiмно.
6. Близькими родичами стосовно цього випадку треба ввахатi
дружину, чоловiка, матiр, батька, брата, сестру, дiтей, дiда, бабу,
онукiв (п.11 ст-32 КПК), а в залежностi вiд ситуацiє ними можуть
бути визнанi й iншi родичi.
7. Злочин вважауться закiнченим з моменту доведення погрозi
до вiдома особи, якiй вона була призначена. Якщо погроза була
втiлена у життя, квалiфiкацiя здiйснюуться за сукупнiстю ст.17та статей 189, 189 або п.в" ст.93.
8. Якщо погроза призвела до порушення вимог правосуддi
суддею чи народним засiдателем, дiє особи, яка погрожувала,
повиннi розглядатись крiм ст. 176 як спiвучасть у вчиненнi
суддею злочинiв, передбачених статтями176, 165 чи ст. 166.
9. З субуктивноє сторони дiяння може бути вчинене тiльки
з прямим умислом. Особа усвiдомлюу, що з допомогою погрозi
впливау на суддю для досягнення своує протиправноє мети, i
бажау цього. Питання про те, чи мав суоукт злочину намiр
втiлити погрозу у життя або чи мiг реально це зробити, не впливау
на квалiфiкацiю злочину.
10. Субуктом злочину у особа , яка досягла шiстнадцяти рока. ,
Стаття 176. Образа суддi або народного
засiдателя
Образа суддi або народного засiдателя у звязку :
єхньою дiяльнiстю по здiйсненню правосуддя -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. - №20. - Ст. 313).
1. Вiдповiдно до закону (ст. 126 КК) образою у умисяв
приниження честi i гiдностi особи, виражене в непристойнii
формi. Таким приниженням честi i гiдностi суддi або щуiрднот>
засiдателя буде негативна по сутi i непристойна по формлiбiнп,
дана у звязку з єхньою дiяльнiстю по здiйсненню правосуддя.
Сама тiльки негативна оцiнка, хоча й невiрна по сутi, ие <в
образою. Для складу злочину образи необхiдно, щоб така оцiша .1
була по формi непристойною. Непристойнiсть оцiнюуться М i
нормами загальнолюдськоє моралi. Це прерогатива слiдства I
суду, а не потерпiлого.
2. Злочиннi дiє можуть бути вчиненi в уснiй формi, письмо-I
(лист, малюнок) або дiую (ляпас, плювок, непристойнi жестi
тощо). Вони можуть мати мiсце прилюдно, в присутностi абоi
за вiдсутностi потерпiлого, з використанням технiчних засобi
або без них. Дiяння може бути вчинено як безпосередньо пiд час
виконання потерпiлим своєх службових обовязкiв, так i в iнший час.
3. Образа повинна бути обовязково повязана з дiяльнiстк
потерпiлого по здiйсненню правосуддя, тобто розглядом
кримiнальних, цивiльних або адмiнiстративних справ. Образа
названих у зазначенiй статтi осiб на грунтi особистих вiднесе>
квалiфiкууться за ст. 126. Прилюдна оораза суддi або народжЖ>
дяiдателя, яка була вчинена у звязку з виконанням ними
..убових обовязкiв або з приводу єх виконання, але не
IЮязаних iз здiйсненням правосуддя (наприклад, у звязку з
повiльним прийомом суддею вiдвiдувачiв), повинна
квалiфiкувT 9-
4. Термiн "у звязку" означау, що образа може мати мiсце до
позгляяУ " ч розгляду або пiсля розгляду судовоє справи.
5. Злочин вважауться закiнченим з моменту висловлювання
дд дi якi носять характер образи. Якщо вона вчинена письмово
- з моменту ознайомлення з нею хоча б однiує людини, в тому
числi потерпшого.
6. Субуктивна сторона злочину виражауться в формi пря-
мого умислу. Особа усвiдомлюу, що ображау суддю або народ-
ного засiдателя у звязку з єхньою дiяльнiстю по здiйсненню
правосуддя, i бажау цього. Мотиви, якими керувався субукт
злочину (помста, бажання принизити тощо), на квалiфiкацiю
не вп-iивають.
7. Субуктам злочину у особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв.
8. Якщо образа мау мiсце одночасно з вчиненням бiльш
небезпечного злочину.квалiфiкацiя здiйснюуться за сукупнiстю
злочинiв (наприклад, за ст. 176 та ст. 176 чи ст. 189).
Стаття 176. Невиконання судового рiшення
Умисне невиконання службовою особою рiшення,
вироку, ухвали чи постанови суду або перешкодження
єх виконанню -
карауться штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiує
тисячi карбованцiв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1990. -№20. -Ст. 313).
1. Судовi рiшення, вироки, ухвали та постанови, прийнятi як
суддею одноособове (крiм ухвал), так i колегiальне складом суду,
якi набрали чинностi, обовязковi до виконання всiма службовими
особами та громадянами.
2. Служоовими особ.
1. Служоовими особами, якi повиннi виконувати судовi
рiшення або допомагати єх виконанню, у керiвники та iншi
працiвники органiв та установ внутрiшнiх справ, судовi вико-
навцi, керiвники та iншi службовi особи рiзноманiтних
пiдприумств.установ та органiзацiй.
3. Невиконання будь-якого судового рiшення, яке безпосеред-
ньо запропоновано виконати данiй службовiй особi, або переш-
кодження нею його виконанню, становить склад зазначеного
злочину. Невиконання може характеризуватись бездiяльнiстю.
Наприклад, службова особа, що отримала вирок, яким пiдлеглому
єй працiвниковi заборонено займати посаду, на якiй вiн працюу,
не робить нiяких дiй для його виконання. Бездiяльнiсть може
поуднуватись з певними дiями (наприклад, у наведеному випадку
службова особа, щоб не виконати вирок, формально видау розпо-
рядження про перемiщення працiвника, яке не виконууться, чим
суд вводиться в оману). Можливий i такий випадок, коли службова
особа чинить дiє, якi прямо забороненi судовим рiшенням (приймау
працiвника саме на ту посаду, займати яку вiн не може). Невико-
нання судового рiшення може бути пiдтверджено службовою особою
письмово, безпосередньо суддi, по телефону тощо, але склад
злочину буде й тодi, коли нiяких заяв з цього приводу не робилось.
4. Вiдповiдальнiсть настау як за невиконання пiдсумкового судо-
вого документа по справi, так й iншого, прийнятого пiд час розгляду
справи (наприклад, керiвник установи мау виконати ухвалу суду
щодо подання певних документiв, але не робить цього, начальник
РВВС не виконуу постанову суддi вiдносно приводу пiдсудного до
суду). Невиконання запиту суддi, зробленого поза межами судового
процесу, не тягне вiдповiдальностi за даною статтею.
5. Перешкоджеиня виконанню судового рiшення буде мати
мiсце тодi,коли службова особа, використовуючи своє службовi
повноваження, заважау особам, якi виконують рiшення, робити ще.
Якщо такi дiє повязанi з вчиненням iншого злочину, квалiфiкацiя
мау здiйснюватись за сукупнiстю злочинiв (наприклад, нанесення
побоєв судовому виконавцю при виконаннi ним судового рiшення
буде квалiфiкуватись за ст. 176 i ч.2 ст. 190 ).
6. Злочин вважауться закiнченим пiсля того, як судове рiшення
надiйшло до службовоє особи, яка повинна його виконувати, але
цього зроблено не було (наприклад.згiдно з ст.401 КПК при
постановленнi виправдувального вироку пiдсудний, який пере-
бувау пiд вартою, звiльняуться з-пiд варти у залi судовою
засiдання. Невиконання цiує вимоги начальником варти ста-
новить склад розглядуваного злочину). Для наявностi злочину
треба, щоб було встановлено, що вiдповiдний документ надiйшов
з суду до особи, яка його повинна виконувати, i вона мала реальну
можливiсть це зробити. При перешкодженнi виконанню судового
рiшення злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiй.
7. З моменту невиконання судового рiшення злочин набувау
тривалого характеру. Такий стан може тривати до того часу, коля
службова особа буде примушена виконатидшення, або це зробит>
iнша службова осооа аоо особа, щодо якоє принято судове рiшення.
Такi випадки не звiльняють субукта вiд вiдповiдальностi. .
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Особа, якiй за єє службовим становищем необхiднiшi
виконати судове рiшення, усвiдомлюу свiй обовязок, але не;
бажау це робити i не виконуу розпорядження при умовi наявностi,
можливостей для його виконання або перешкоджау такому вико-
нанню. Мотиви злочину (службовi амйцii, бажання допомога>
засудженому тощо) на квалiфiкацiю не впливають.Невиконання
судового рiшення з необережностi при наявностi пiдстав може"
квалiфiкуватися за ст. 167. .
9. Субектом злочину може бути службова особа, яка, вихо-
дячи з єє службових обовязкiв, повинна виконати судове рiшеннi.
10. Якщо невиконання судового рiшення або перешкодженйi
його виконанню завдають iстотноє шкоди державним чи гро-
мадським iнтересам або охоронюваним законом правам та iнте-
ресам окремих громадян, квалiфiкацiя здiйснюуться за су-
купнiстю злочинiв за стб та ст. 165.
Стаття 176. Образа прокурора або слiдчого
Образа прокурора або слiдчого у звязку з єх службо-
вою дiяльнiстю -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв,
(Ст. 17 Кодекс доповнено Указом вiд 18 сiчня 1991 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1991. - №7. - Ст. 45. )
1. Про поняття образи див. п.I, коментаря до ст. 176.
2. Прокурором у особа, яка здiйснюу вищий нагляд за додер-
жанням законiв вiдповiдно до Закону вiд 5 листопада 1991 р. "Про
прокуратуру" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни - 1991 - №53 -
Ст. 793). Це може бути осооа, яка займау в системi прокуратури
посаду прокурора, його заступника або помiчника. Пiд слiдчим.
розумiуться службова особа, що затверджена наказом на цiй посадi
у будь-якому єє рiзновидi; слiдчий, старший слiдчий тощо у всiх
органах прокуратури, МВС та СБ. Образа особи, яка провадить
дiзнання по кримiнальнiй справi, квалiфiкууться за ст. 189.
3. Образа повинна бути обовязково повязана з службовою
дiяльнiстю прокурора або слiдчого, яка охоплюу весь обсяг
обовязкiв, що ними виконуються (пiдтримання державного обвину-
вачення, проведення слiдчоє дiє, виступ перед населенням тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125