Наприклад, особам, якi
вчинили крадiжки iндивiдуального майна громадян до 16 лютого
1993 р.,коли набув чинностi Закон "Про внесення доповнень i
змiн до Кримiнального i Кримiнально-процесуального кодексiв
Украєни" вiд 26 сiчня 1993 р., що посилив покарання за даний
злочин, суд повинен призначати покарання за санкцiую ст. 140
в попереднiй редакцiє.
Глава ПI
ПРО злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнауться передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння (дiя або
бездiяльнiсть), що посяга на суспiльний лад Украєни,
його полiтичну I економiчну системи, власнiсть, особу,
полiтичнi, трудовi, майновi та Iншi права 1 свободи грб-
мадян, а так само iнше передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння, яке посягав на пра-
вопорядок.
Не е злочином дiя або бездiяльнiсть, що хоч формаль-
но 1 мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не
являс суспiльноє небезпеки.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Стаття 7 мiстить загальне визначення поняття злочину, яке
включау його соцiальну ознаку - суспiльну небезпечнiсть та
нормативну ознаку злочину - дiяння, що передбачене
кримiнальним законом. Разом з тим у ч.I ст.З вказууться, що
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау лише особа, винна у
вчиненнi злочину, а в ч.2 ст.I говориться, що Кримiнальний
кодекс встановлюу покарання за вчиненi злочини. Отже, поняття
злочину включау чотири ознаки: суспiльну небезпечнiсть,
протиправнiсть, вину та каранiсть. Тому злочином за
кримiнальним правом визнауться дiявня (дiя або бездiяльнiсть),
яке у суспiльне небезпечним, протвправнвм, винним та караним.
В ст.7 названi соцiальнi цiнностi та блага, на якi посягау
злочин. Це суспiльний лад Украєни, полiтична i економiчна
системи, власнiсть, особа, полiтичнi, трудовi, майновi та iншi
права i свобода громадян та весь правопорядок. Поняття цих
обуктiв див. в ПП.З, 4,5,6,7 коментаря до ст.I.
2. Злочин - це конкретне суспiльне небезпечне дiяння людини.
Воно може проявлятися у формi дiє або бездiяльностi. Томудумки,
переконання та намiри осоои вчинити злочин, не реалiзованi у
конкретнiй суспiльне небезпечнiй дiє або бездiяльностi, злочином
не визнаються.
Злочинна дiя - це активна форма поведiнкв особи, наприклад,
угон транспортних засобiв (ст.215). Злочинна бездiяльнiсть -
це певна форма поведiнки особи, що повязана з невчиненням
дiй, якi вона повинна була i могла вчинити в силу закону або
взятого на себе зобовязання. Наприклад, неподання допомогв
хворому особою медiчного персоналу (ст. 113). Деякi злочини
можуть бути вчиненнi як шляхом дiє, так i шляхом бездiяльностi,
наприклад, порушення правил охорони працi (ст. 135).
3. Суспiтна небезпечнiсть - це обуктивна властивiсть
злочину причиняти або створювати загрозу спричинення шкоди
обуктам кримiнально-правовоi охорони. Iнакше кажучи,
суспiльна небезпечнiсть - це така ознака злочину, яка вказуу на
його суттуву шкоду. Разом з тим закон вживау i такi поняття, як
"характер" i "ступiнь суспiльноє небезпечностi". Характер
суспiльноє небезпечностi злочину - це якiсний показник, який
визначауться, перш за все, тiую або iншою групою суспiльних
вiдносин, на якi посягау злочин. Ступiнь суспiльноє небезпеч-
ностi вчиненого злочину залежить вiд форми вини, мотиву i мети,
способу вчинення дiй, мiсця, обстановки та стадiє його вчинення,
тяжкостi злочинних наслiдкiв тощо. Наприклад, крадiжка з
проникненням у житло значно пiдвищуу ступiнь суспiльноє
небезпечностi цього злочину у порiвняннi з крадiжкою
iндивiдуального майна з iнших примiщень.
4. Кримiнальна пропшпрввнiсть злочину - це юридичне
вираження суспiльноє небезпечностi. Суть єє в тому, що конкрет-
не суспiльне небезпечне дiяння визнауться злочином лише в
тому випадку, якщо. воно передбачене як злочин в чинному
кримiнальному законi (ст. З КК). Iз цього положення випливау
важливий висновок: при вирiшеннi питання про злочиннiсть або
незлочиннiсть дiяння не допускауться застосування аналогiє.
Слiд мати на увазi, iцо протиправнiсть як юридичне вираження
суспiльноє небезпечностi передбачау положення закону, що
мiститься в Загальнiй частинi КК (наприклад, про виннiсть
особи, вiк, стадiє вчинення злочину, спiвучасть), а також у
диспозицiє i санкцiє конкретноє статтi Особливоє частини КК.
Обидва цi положення у єх сукупностi створюють поняття того чи
iншого конкретного злочину.
5. Злочин - це винне дiяння. Воно визнауться таким при
наявностi у особи вiдповiдного психiчного ставлення (свiдомостi
i волi) до вчиненоє дiє або бездiяльностi. Це ставлення може
дiставати вияв у формi умислу чи необережностi (див. коментар
до статей 8 i 9). Не буде злочину в тому випадку, коди суспiльне
небезпечне дiяння вчинене особою, яка перебувала у станi
неосудностi. Не вважауться злочином також дiяння, яке фор-
мально мiстить ознаки злочину, але вчинене особою внаслiдок
непереборноє сили або пiд впливом фiзичного насильства, якому
вона не могла протистояти. Не буде складу злочину в дiяльностi
охоронця майна, якай внаслiдок поранення або пiд загрозою
смертi з боку злочинцiв був позбавлений можливостi переш-
кодити розкраданню.
6. Характерною рисою злочину у його каранiсть. Чинне
законодавство (наприклад, статтi 50, 51) в окремих випадках
передбачау можливiсть звiльнення особи, яка вчинила злочин,
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi та вiд покарання.
7. Наявнiсть у дiяннях особи формальних, тобто лише
зовнiшнiх ознак складу злочину, передбаченого законом, не
завжди у пiдставою для визнання такого дiяння злочином. Мова
йде про дiяння, яке через малозначнiсть не становить суспiльноє
небезпеки (ч.2 ст.7).
8. Мялоамячнмянь дiяння означау, пю вчинена дiя (бездiяльнiсть)
або зовсiм не сиричишла i не могла сиричишги шкоди, або
спричинила чи м(ила сiiрiчiiшєиi лишедуже незначну шкоду. Якщо
в дiяннi встаномевi освяки, якi вказанi в ч.2 ст.7, справа пiдлягау
закриттю за вiдсутшепо складу злочину (п.2 ст.б КПК).
Стаття 7. Поняття тяжкого злочину
Тяжкими иочимми визнаються перелiченi в частинi
2 цiвТ статтi умиснi дiяння, що являють пiдвищену
суспiльну небезпеку.
До тяжких злочинiв належать: особливо небезпечнi
злочини протидержави (статтi 56-60, 62, 63, 63); пору-
шення рiвноправностi громадян залежно вiд Тх расовоє,
нацiональноє приналежностi чи ставлення до релiгiє при
обтяжуючих обставинах (стаття 66 частини 2 1 3);
бандитизм (стаття 69); дiє, що дезорганiзують роботу
виправно-трудових установ (стаття 69); контрабанда
(стаття 70); масовi безпорядки (стаття 71); пошкоджен-
ня шляхiв сполучення 1 транспортних засобiв (стаття
78); виготовлення або збут пiдроблених грошей чи
цiнних паперiв (стаття 79); порушення правил про ва-
лютнi операцiє при обтяжуючих обставинах (стаття 80
частина 2); розкрадання державного або колективного
майна з проникненням у примiщення чи iнше сховище,
у великих розмiрах або в особливо великих розмiрах
(статтi 81 частини 3 i 4, 82 частини 3 1 4, 83 частина З,
84 частина 3 1 86); розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом грабежу, вчинене при обтя-
жуючих обставинах (стаття 82 частини 2 1 3); розбiй з
метою заволодiння державний, колективним майном
або iндивiдуальним майном громадян (статтi 86 1 142);
вимагательство державного або колективного майна
або iндивiдуального майна громадян прп обтяжуючих
обставинах (статтi 86 частина 3 i 144 частина 3); вчине-
не при обтяжуючих обставинах умисне знищення або
пошкодження державного чи колективного майна або
iндивiдуального майна громадян (статтi 89 частини 2 i
З та 14э частина 2); умисне пошкодження або знищеннi
майна працiвника правоохоронного органу (стаття 189
частина 2); умисне вбивство (статтi 93, 94196); умисне
тяжке тiлесне ушкодження (статтi 101, 189 частина 2);
згвалтування (стаття 117); захоплення заложникiв
(стаття 123); крадiжка Iндивiдуального майна з
проникненням у житло (стаття 140 частина 3); грабiж
при обтяжуючих обставинах (стаття 141 частини 2,314)
шахрайство з фiнансовими ресурсами (стаття 148"
частина 2);спекуляц1я при обтяжуючих обставинах
(стаття 154 частини 2 1 3); перевищення влади або
службових повноважень при оотяжуючих обставинах
(стаття 166 частина 2); одержання хабара (стаття 168);
посередництво в хабарництвi або дача хабара при обтя-
жуючих обставинах (статтi 169 частина 2 i 170 частина
2); притягнення завiдомо невинного до кримiнальноє
вiдповiдальностi при обтяжуючих обставинах (стаття
174 частина 2); примушення давати показання при обтя-
жуючих обставинах (стаття 175 частина 2); винесення
завiдомо неправосудного вироку, рiшення, ухвали або
постанови, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки (стат-
тя 176 частина 2); створення не передбачених законо-
давством вiйськових аоо Iнших збройних формувань чи
груп (стаття 187); посягання на життя працiвника
мiлiцiє або народного дружинника (стаття 190); злiсне
або особливо злiсне хулiганство (стаття 206 частини 2
I 3); угон або захоплення залiзничного рухомого скла-
АУповIтряного, морського чи рiчкового судна (стаття
217); блокування транспортних комунiкацiй (стаття
217 частина 3); розкрадання вогнестрiльноє зброє,
бойових припасiв або вибухових речовин (стаття 22);
розкрадання радiоактивних матерiалiв (стаття 228);
розкрадання наркотичних засобiв при обтяжуючих
обставинах (стаття 229- частини 2 1 3), а так само збут
або вчинене з метою забуту розкрадання, виготовлення,
придбання, зберiгання, перевозка або пересилка таких
засобiв (статтi 229 1 229-); непокора пи обтяжуючих
обставинах (стаття 232 пункти б" 1 в"); опiр на-
чальниковi або примушення його до порушення служ-
бових обовязкiв (стаття 234); насильницькi дiє щодо
начальника (стаття 236); порушення статутних правил
взаумовiдносин мiж вiйськовослужбовцями при
вiдсутностi мiж ними вiдносин пiдлеглостi при обтяжу-
ючих обставинах (стаття 238 пункти "б" 1 "в); де-
зертирство (стаття 241); умисне знищення або пошкод-
ження вiйськового майна при обтяжуючих обставинах
(стаття 245 пункти "б 1 "в"); порушення правил несення
бойового дежурства при обтяжуючих обставинах (стат-
тя 251 пункти в" i "г).
(Ст. 71 Кодекс доповнено Указом вiд 21 липня 1972 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1972. - №31. - Ст. 260. )
Цз змiнами, внесенимиУказамивiд 23липня1973р., 17 черв-
ня1974р., 12сiчня19в3р., 29дютого 1984 р., 31мтня19в7р.,
2iсерпня1987р., Мквтяє9в8р., 14квiтня1989р., 18сiчня1991р.
i3аконамивiд18вересня1в91р., 17червня1992р., 26снняє993р.,
ЗО червня 1993 р., 11 листопада 1993 р., 28 сiчня 1994 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1973. - №32. - Ст. 260; 1974. -
№27. - Ст. 222; 1983. - №4. - Ст. 50; 1984. - №11. - Ст. 203; 1987.
- №32. - Ст. 631; 1987. - №35. - Ст. 674; 1988. - №17. - Ст. 427;
1989. - №17. - Ст. 148; 1991. - №7. - Ст. 45; Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1991. - №47. - Ст. 650; 1992. - №35. - Ст. 511;
1993. -№12. -Ст. 97; Голос Украєни. -1993. -20 липня, 1 грудня;
1994. - 23 березня, ЗО березня).
I. Поняття тяжкого злочину включау двi конструктивнi
ознаки: 1) дiяння мусить бути умисним i 2) пiдвищений характер
або ступiнь суспiльноє небезпечностi такого дiяння.
За характером суспiльноє небезпечностi, залехно вiд важливостi
та цiнностi обукта, який охоронауться кришвалiавм загоном,
тяжкими у особливо небезпечнi злочини проти держави, злочини
проти життя особи, бандитизм, масовi безпорядки, розбiй тощо.
До тяжких злочинiв внаслiдок пiдвищеного ступеня єх
суспiльноє небезпечностi вiднесенi умисне знищення або пош-
кодження майна, перевищення влади або службових повноважень
i iншi дiяння, вчиненнi при обтяжуючих обставинах.
2. Стаття 7 мiстить вичерпний перелiк тяжких злочинiв.
Розширене єє тлумачення недопустиме.
3. Вчинення тяжкого злочину обумовлюу низку правових
наслiдкiв. Так, при засудженнi за тяжкий злочин особа, яка мау
вiйськове або спецiальне звання, може бути за вироком суду
позбавлена цього звання (ч.I ст.37); повнолiтнi особи чоловiчоє
статi, якi засудженi вперше до позбавлення волi за тяжкi
злочини, вiдбувають покарання у колонiях посиленого режиму
(ч.4 ст.25), а повнолiтнiм особам, якi вчинили особливо небез-
печнi злочини проти держави i засудженi за них до позбавлення
волi (незалежно вiд строку) або за iншi тяжкi злочини i засудженi
за них до позбавлення волi на строк понад пять рокiв, позбав-
лення волi може бути призначене у виглядi увязнення в тюрмi
на весь строк покарання або частину його (ч.8 ст.25) тощо.
4. Поняття "тяжкий злочин" iнодi вживауться у законi в
контекстi квалiфiкуючоє ознаки злочину. Наприклад, наклеп,
завiдомо неправдивий донос та завiдомо неправдиве показання,
якщо вони поеднаннi з обвинуваченням в особливо небезпечному
злочинi проти держави чи iншому тяжкому злочинi, тягнуть за
собою вiдповiдальнiсть згiдно з 4.3 ст.125,4.2 ст.177 i ч.2 ст.I/8 КК..
5. Залежно вiд характеру i ступеня суспiльноє небезпечностi
злочинiв, що вчиняються, кримiнальний закон крiм поняття
"тяжкий злочин", користууться поняттям "особливо тяжкий
злочин" (статтi 24, 25). Самостiйну групу утворюють злочини,
якi у теорiє та судовiй практицi визначаються поняттям "менш
тяжкий злочин" (наприклад, статтi 75, 91, 95, 98).
Стаття 8. Вчинення злочину умисно
Злочин визнауться вчиненим умисно, коли особа, яка
його вчинила, усвiдомлювала суспiльне небезпечний
характер своує дiє або бездiяльностi, передбачала ТI
суспiльне небезпечнi наслiдки I бажала єх або свiдомо
допускала настання цих наслiдкiв.
1. У ст.8 вказууться н двi характернi ознаки умислу - iнте-
лектуальну i вольову. Iнтелектуальна ознака умислу включау:
1) усвцсмквня особою суспiлiво нвоетечного характеру свхi дiє чи
бездiялнх)сгii2) пЁредбачЁЯняйогосуаддыюнвбезаечнихтаслщкт.
Вольова ознака умислу означау наявнiсть у субукта злочину
бажання настання вiд вчиненого ним дiяння суспiльне небез-
печних наслiдкiв чи свiдоме єх допущення.
вивниб та бахав !х настання, мохливо лхше при ретельному
аналiзi складу вчиненого злочину та виявленнi його елементiв i
всiх обставин справи. Порушення цiує вимоги породжуу серйознi
понидiй щодо квалiфiкацiє злочину. Так, М. було засуджено за
а."" ст.93 за вбивство з хулiганських мотивiв свого тестя Л-
Проте належний аналiз всiх обставин справи, зроблений судовою
колегiую Верховного Суду Украєни, привiв до висновку, що М.
не ставив за мету вчинити вбивство Л" а заподiяв йому тiлесне
ушкодження, яке викликало гостру втрату кровi, внаслiдок чого
сталася смерть. Враховуючи це, колегiя змiнила вирок суду щодо
М. i переквалiфiкувала його дiє з п."б" ст.93 на ч.3 ст. 101 КК
(Рад. право. - 1964. - №2. - С.144-145).
Мета - обовязкова ознака складу злочину лише тодi, коли вона
прямо передбачена у диспозицiє кримiнального закону. Це озна-
чау, що вiдповiдальнiсть за таким законом настау лише за такi
дiє, якi вчиняються iз вказаною в ньому метою. Наприклад, за
СТ.59 посягання на життя представника iноземноє держави
визнауться злочином проти держави, коли воно вчинене з метою
викликати мiжнароднi ускладнення. Разом з тим, встановлення
мети, як ознаки субуктивноє сторони дiяння, необхiдно в усiх
випадках вчинення умисного злочину, що дозволить виявити
його причини, а також визначити вид i мiру покарання.
8. До рiзновиду прямого умислу теорiя кримiнального права
вiдносить визначений, невизначений та альтернативний умисли.
Аизшчениилижелхарахтеiздуутьсянаявтспоувинногобажання
досяггнкснкрехногозлочннногонаслщку.напрвклад.запффятитяжке
тiлесне ушкодження, ощержятя хабара, викрасти чуже майно.
Иевизмменим е умисел, при якому винний передбачав
суспiльне небезпечнi наслiдки лише у загальних рисах, а не у
iндивiдуально визначеному виглядi. Так, при нанесеннi сильного
удару особа усвiдомлюу, що завдау потерпiлому тiлесне ушкод-
ження, не усвiдомлюючи, яким воно буде: тяжким, середньоє
тяжкостi чи легким. У цьому випадку така особа вiдповiдау за те
тiлесне ушкодження, яке вона фактично заподiяла.
Альтернапшвшш умисел мау мiсце тодi, коли особа передба-
чау i бажау настання одного iз кiлькох можливих злочинних
наслiдкiв (наприклад, смертi або тяжкого тiлесного ушкоджен-
ня). Винна особа в такому випадку буде вiдповiдати за тоб
наслiдок, який настав фактично.
9.3 урахуванням емоцiйноє сторони вчиненого злочину i умов
формування умислу в теорiє кримiнального права розрiзняють.
заздалегiдь обдуманий, раптовий та афектований умисли.
Заздалегiдь обдуманий умисел характеризууться тим, що: 1) вiн
виникау у винного ще до початку вчинення злочину; 2) завчасно
обдуманi найбiльш важливi дiє i умова, якi будуть мати значення
для успiшного здiйснення злочинного намiру.
Рапттий умисел виникау безпосередньо перед самим почат-
ком вчинення злочину. Iнакше кажучи, винний здiйснюу свiй
злочинний намiр у момент виникнення умислу.
Окремим видом раптового умислу у афектомашй умисел, тобто
такий, що виникау в процесi силiвого душеввого хвилюванви
(афекту) раптово, пiд впливом тих чи iнших особливих обсiавян,
найчастiше внаслiдок протизаконного насильства з боку поiуршлого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
вчинили крадiжки iндивiдуального майна громадян до 16 лютого
1993 р.,коли набув чинностi Закон "Про внесення доповнень i
змiн до Кримiнального i Кримiнально-процесуального кодексiв
Украєни" вiд 26 сiчня 1993 р., що посилив покарання за даний
злочин, суд повинен призначати покарання за санкцiую ст. 140
в попереднiй редакцiє.
Глава ПI
ПРО злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнауться передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння (дiя або
бездiяльнiсть), що посяга на суспiльний лад Украєни,
його полiтичну I економiчну системи, власнiсть, особу,
полiтичнi, трудовi, майновi та Iншi права 1 свободи грб-
мадян, а так само iнше передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння, яке посягав на пра-
вопорядок.
Не е злочином дiя або бездiяльнiсть, що хоч формаль-
но 1 мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не
являс суспiльноє небезпеки.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Стаття 7 мiстить загальне визначення поняття злочину, яке
включау його соцiальну ознаку - суспiльну небезпечнiсть та
нормативну ознаку злочину - дiяння, що передбачене
кримiнальним законом. Разом з тим у ч.I ст.З вказууться, що
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау лише особа, винна у
вчиненнi злочину, а в ч.2 ст.I говориться, що Кримiнальний
кодекс встановлюу покарання за вчиненi злочини. Отже, поняття
злочину включау чотири ознаки: суспiльну небезпечнiсть,
протиправнiсть, вину та каранiсть. Тому злочином за
кримiнальним правом визнауться дiявня (дiя або бездiяльнiсть),
яке у суспiльне небезпечним, протвправнвм, винним та караним.
В ст.7 названi соцiальнi цiнностi та блага, на якi посягау
злочин. Це суспiльний лад Украєни, полiтична i економiчна
системи, власнiсть, особа, полiтичнi, трудовi, майновi та iншi
права i свобода громадян та весь правопорядок. Поняття цих
обуктiв див. в ПП.З, 4,5,6,7 коментаря до ст.I.
2. Злочин - це конкретне суспiльне небезпечне дiяння людини.
Воно може проявлятися у формi дiє або бездiяльностi. Томудумки,
переконання та намiри осоои вчинити злочин, не реалiзованi у
конкретнiй суспiльне небезпечнiй дiє або бездiяльностi, злочином
не визнаються.
Злочинна дiя - це активна форма поведiнкв особи, наприклад,
угон транспортних засобiв (ст.215). Злочинна бездiяльнiсть -
це певна форма поведiнки особи, що повязана з невчиненням
дiй, якi вона повинна була i могла вчинити в силу закону або
взятого на себе зобовязання. Наприклад, неподання допомогв
хворому особою медiчного персоналу (ст. 113). Деякi злочини
можуть бути вчиненнi як шляхом дiє, так i шляхом бездiяльностi,
наприклад, порушення правил охорони працi (ст. 135).
3. Суспiтна небезпечнiсть - це обуктивна властивiсть
злочину причиняти або створювати загрозу спричинення шкоди
обуктам кримiнально-правовоi охорони. Iнакше кажучи,
суспiльна небезпечнiсть - це така ознака злочину, яка вказуу на
його суттуву шкоду. Разом з тим закон вживау i такi поняття, як
"характер" i "ступiнь суспiльноє небезпечностi". Характер
суспiльноє небезпечностi злочину - це якiсний показник, який
визначауться, перш за все, тiую або iншою групою суспiльних
вiдносин, на якi посягау злочин. Ступiнь суспiльноє небезпеч-
ностi вчиненого злочину залежить вiд форми вини, мотиву i мети,
способу вчинення дiй, мiсця, обстановки та стадiє його вчинення,
тяжкостi злочинних наслiдкiв тощо. Наприклад, крадiжка з
проникненням у житло значно пiдвищуу ступiнь суспiльноє
небезпечностi цього злочину у порiвняннi з крадiжкою
iндивiдуального майна з iнших примiщень.
4. Кримiнальна пропшпрввнiсть злочину - це юридичне
вираження суспiльноє небезпечностi. Суть єє в тому, що конкрет-
не суспiльне небезпечне дiяння визнауться злочином лише в
тому випадку, якщо. воно передбачене як злочин в чинному
кримiнальному законi (ст. З КК). Iз цього положення випливау
важливий висновок: при вирiшеннi питання про злочиннiсть або
незлочиннiсть дiяння не допускауться застосування аналогiє.
Слiд мати на увазi, iцо протиправнiсть як юридичне вираження
суспiльноє небезпечностi передбачау положення закону, що
мiститься в Загальнiй частинi КК (наприклад, про виннiсть
особи, вiк, стадiє вчинення злочину, спiвучасть), а також у
диспозицiє i санкцiє конкретноє статтi Особливоє частини КК.
Обидва цi положення у єх сукупностi створюють поняття того чи
iншого конкретного злочину.
5. Злочин - це винне дiяння. Воно визнауться таким при
наявностi у особи вiдповiдного психiчного ставлення (свiдомостi
i волi) до вчиненоє дiє або бездiяльностi. Це ставлення може
дiставати вияв у формi умислу чи необережностi (див. коментар
до статей 8 i 9). Не буде злочину в тому випадку, коди суспiльне
небезпечне дiяння вчинене особою, яка перебувала у станi
неосудностi. Не вважауться злочином також дiяння, яке фор-
мально мiстить ознаки злочину, але вчинене особою внаслiдок
непереборноє сили або пiд впливом фiзичного насильства, якому
вона не могла протистояти. Не буде складу злочину в дiяльностi
охоронця майна, якай внаслiдок поранення або пiд загрозою
смертi з боку злочинцiв був позбавлений можливостi переш-
кодити розкраданню.
6. Характерною рисою злочину у його каранiсть. Чинне
законодавство (наприклад, статтi 50, 51) в окремих випадках
передбачау можливiсть звiльнення особи, яка вчинила злочин,
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi та вiд покарання.
7. Наявнiсть у дiяннях особи формальних, тобто лише
зовнiшнiх ознак складу злочину, передбаченого законом, не
завжди у пiдставою для визнання такого дiяння злочином. Мова
йде про дiяння, яке через малозначнiсть не становить суспiльноє
небезпеки (ч.2 ст.7).
8. Мялоамячнмянь дiяння означау, пю вчинена дiя (бездiяльнiсть)
або зовсiм не сиричишла i не могла сиричишги шкоди, або
спричинила чи м(ила сiiрiчiiшєиi лишедуже незначну шкоду. Якщо
в дiяннi встаномевi освяки, якi вказанi в ч.2 ст.7, справа пiдлягау
закриттю за вiдсутшепо складу злочину (п.2 ст.б КПК).
Стаття 7. Поняття тяжкого злочину
Тяжкими иочимми визнаються перелiченi в частинi
2 цiвТ статтi умиснi дiяння, що являють пiдвищену
суспiльну небезпеку.
До тяжких злочинiв належать: особливо небезпечнi
злочини протидержави (статтi 56-60, 62, 63, 63); пору-
шення рiвноправностi громадян залежно вiд Тх расовоє,
нацiональноє приналежностi чи ставлення до релiгiє при
обтяжуючих обставинах (стаття 66 частини 2 1 3);
бандитизм (стаття 69); дiє, що дезорганiзують роботу
виправно-трудових установ (стаття 69); контрабанда
(стаття 70); масовi безпорядки (стаття 71); пошкоджен-
ня шляхiв сполучення 1 транспортних засобiв (стаття
78); виготовлення або збут пiдроблених грошей чи
цiнних паперiв (стаття 79); порушення правил про ва-
лютнi операцiє при обтяжуючих обставинах (стаття 80
частина 2); розкрадання державного або колективного
майна з проникненням у примiщення чи iнше сховище,
у великих розмiрах або в особливо великих розмiрах
(статтi 81 частини 3 i 4, 82 частини 3 1 4, 83 частина З,
84 частина 3 1 86); розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом грабежу, вчинене при обтя-
жуючих обставинах (стаття 82 частини 2 1 3); розбiй з
метою заволодiння державний, колективним майном
або iндивiдуальним майном громадян (статтi 86 1 142);
вимагательство державного або колективного майна
або iндивiдуального майна громадян прп обтяжуючих
обставинах (статтi 86 частина 3 i 144 частина 3); вчине-
не при обтяжуючих обставинах умисне знищення або
пошкодження державного чи колективного майна або
iндивiдуального майна громадян (статтi 89 частини 2 i
З та 14э частина 2); умисне пошкодження або знищеннi
майна працiвника правоохоронного органу (стаття 189
частина 2); умисне вбивство (статтi 93, 94196); умисне
тяжке тiлесне ушкодження (статтi 101, 189 частина 2);
згвалтування (стаття 117); захоплення заложникiв
(стаття 123); крадiжка Iндивiдуального майна з
проникненням у житло (стаття 140 частина 3); грабiж
при обтяжуючих обставинах (стаття 141 частини 2,314)
шахрайство з фiнансовими ресурсами (стаття 148"
частина 2);спекуляц1я при обтяжуючих обставинах
(стаття 154 частини 2 1 3); перевищення влади або
службових повноважень при оотяжуючих обставинах
(стаття 166 частина 2); одержання хабара (стаття 168);
посередництво в хабарництвi або дача хабара при обтя-
жуючих обставинах (статтi 169 частина 2 i 170 частина
2); притягнення завiдомо невинного до кримiнальноє
вiдповiдальностi при обтяжуючих обставинах (стаття
174 частина 2); примушення давати показання при обтя-
жуючих обставинах (стаття 175 частина 2); винесення
завiдомо неправосудного вироку, рiшення, ухвали або
постанови, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки (стат-
тя 176 частина 2); створення не передбачених законо-
давством вiйськових аоо Iнших збройних формувань чи
груп (стаття 187); посягання на життя працiвника
мiлiцiє або народного дружинника (стаття 190); злiсне
або особливо злiсне хулiганство (стаття 206 частини 2
I 3); угон або захоплення залiзничного рухомого скла-
АУповIтряного, морського чи рiчкового судна (стаття
217); блокування транспортних комунiкацiй (стаття
217 частина 3); розкрадання вогнестрiльноє зброє,
бойових припасiв або вибухових речовин (стаття 22);
розкрадання радiоактивних матерiалiв (стаття 228);
розкрадання наркотичних засобiв при обтяжуючих
обставинах (стаття 229- частини 2 1 3), а так само збут
або вчинене з метою забуту розкрадання, виготовлення,
придбання, зберiгання, перевозка або пересилка таких
засобiв (статтi 229 1 229-); непокора пи обтяжуючих
обставинах (стаття 232 пункти б" 1 в"); опiр на-
чальниковi або примушення його до порушення служ-
бових обовязкiв (стаття 234); насильницькi дiє щодо
начальника (стаття 236); порушення статутних правил
взаумовiдносин мiж вiйськовослужбовцями при
вiдсутностi мiж ними вiдносин пiдлеглостi при обтяжу-
ючих обставинах (стаття 238 пункти "б" 1 "в); де-
зертирство (стаття 241); умисне знищення або пошкод-
ження вiйськового майна при обтяжуючих обставинах
(стаття 245 пункти "б 1 "в"); порушення правил несення
бойового дежурства при обтяжуючих обставинах (стат-
тя 251 пункти в" i "г).
(Ст. 71 Кодекс доповнено Указом вiд 21 липня 1972 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1972. - №31. - Ст. 260. )
Цз змiнами, внесенимиУказамивiд 23липня1973р., 17 черв-
ня1974р., 12сiчня19в3р., 29дютого 1984 р., 31мтня19в7р.,
2iсерпня1987р., Мквтяє9в8р., 14квiтня1989р., 18сiчня1991р.
i3аконамивiд18вересня1в91р., 17червня1992р., 26снняє993р.,
ЗО червня 1993 р., 11 листопада 1993 р., 28 сiчня 1994 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1973. - №32. - Ст. 260; 1974. -
№27. - Ст. 222; 1983. - №4. - Ст. 50; 1984. - №11. - Ст. 203; 1987.
- №32. - Ст. 631; 1987. - №35. - Ст. 674; 1988. - №17. - Ст. 427;
1989. - №17. - Ст. 148; 1991. - №7. - Ст. 45; Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1991. - №47. - Ст. 650; 1992. - №35. - Ст. 511;
1993. -№12. -Ст. 97; Голос Украєни. -1993. -20 липня, 1 грудня;
1994. - 23 березня, ЗО березня).
I. Поняття тяжкого злочину включау двi конструктивнi
ознаки: 1) дiяння мусить бути умисним i 2) пiдвищений характер
або ступiнь суспiльноє небезпечностi такого дiяння.
За характером суспiльноє небезпечностi, залехно вiд важливостi
та цiнностi обукта, який охоронауться кришвалiавм загоном,
тяжкими у особливо небезпечнi злочини проти держави, злочини
проти життя особи, бандитизм, масовi безпорядки, розбiй тощо.
До тяжких злочинiв внаслiдок пiдвищеного ступеня єх
суспiльноє небезпечностi вiднесенi умисне знищення або пош-
кодження майна, перевищення влади або службових повноважень
i iншi дiяння, вчиненнi при обтяжуючих обставинах.
2. Стаття 7 мiстить вичерпний перелiк тяжких злочинiв.
Розширене єє тлумачення недопустиме.
3. Вчинення тяжкого злочину обумовлюу низку правових
наслiдкiв. Так, при засудженнi за тяжкий злочин особа, яка мау
вiйськове або спецiальне звання, може бути за вироком суду
позбавлена цього звання (ч.I ст.37); повнолiтнi особи чоловiчоє
статi, якi засудженi вперше до позбавлення волi за тяжкi
злочини, вiдбувають покарання у колонiях посиленого режиму
(ч.4 ст.25), а повнолiтнiм особам, якi вчинили особливо небез-
печнi злочини проти держави i засудженi за них до позбавлення
волi (незалежно вiд строку) або за iншi тяжкi злочини i засудженi
за них до позбавлення волi на строк понад пять рокiв, позбав-
лення волi може бути призначене у виглядi увязнення в тюрмi
на весь строк покарання або частину його (ч.8 ст.25) тощо.
4. Поняття "тяжкий злочин" iнодi вживауться у законi в
контекстi квалiфiкуючоє ознаки злочину. Наприклад, наклеп,
завiдомо неправдивий донос та завiдомо неправдиве показання,
якщо вони поеднаннi з обвинуваченням в особливо небезпечному
злочинi проти держави чи iншому тяжкому злочинi, тягнуть за
собою вiдповiдальнiсть згiдно з 4.3 ст.125,4.2 ст.177 i ч.2 ст.I/8 КК..
5. Залежно вiд характеру i ступеня суспiльноє небезпечностi
злочинiв, що вчиняються, кримiнальний закон крiм поняття
"тяжкий злочин", користууться поняттям "особливо тяжкий
злочин" (статтi 24, 25). Самостiйну групу утворюють злочини,
якi у теорiє та судовiй практицi визначаються поняттям "менш
тяжкий злочин" (наприклад, статтi 75, 91, 95, 98).
Стаття 8. Вчинення злочину умисно
Злочин визнауться вчиненим умисно, коли особа, яка
його вчинила, усвiдомлювала суспiльне небезпечний
характер своує дiє або бездiяльностi, передбачала ТI
суспiльне небезпечнi наслiдки I бажала єх або свiдомо
допускала настання цих наслiдкiв.
1. У ст.8 вказууться н двi характернi ознаки умислу - iнте-
лектуальну i вольову. Iнтелектуальна ознака умислу включау:
1) усвцсмквня особою суспiлiво нвоетечного характеру свхi дiє чи
бездiялнх)сгii2) пЁредбачЁЯняйогосуаддыюнвбезаечнихтаслщкт.
Вольова ознака умислу означау наявнiсть у субукта злочину
бажання настання вiд вчиненого ним дiяння суспiльне небез-
печних наслiдкiв чи свiдоме єх допущення.
вивниб та бахав !х настання, мохливо лхше при ретельному
аналiзi складу вчиненого злочину та виявленнi його елементiв i
всiх обставин справи. Порушення цiує вимоги породжуу серйознi
понидiй щодо квалiфiкацiє злочину. Так, М. було засуджено за
а."" ст.93 за вбивство з хулiганських мотивiв свого тестя Л-
Проте належний аналiз всiх обставин справи, зроблений судовою
колегiую Верховного Суду Украєни, привiв до висновку, що М.
не ставив за мету вчинити вбивство Л" а заподiяв йому тiлесне
ушкодження, яке викликало гостру втрату кровi, внаслiдок чого
сталася смерть. Враховуючи це, колегiя змiнила вирок суду щодо
М. i переквалiфiкувала його дiє з п."б" ст.93 на ч.3 ст. 101 КК
(Рад. право. - 1964. - №2. - С.144-145).
Мета - обовязкова ознака складу злочину лише тодi, коли вона
прямо передбачена у диспозицiє кримiнального закону. Це озна-
чау, що вiдповiдальнiсть за таким законом настау лише за такi
дiє, якi вчиняються iз вказаною в ньому метою. Наприклад, за
СТ.59 посягання на життя представника iноземноє держави
визнауться злочином проти держави, коли воно вчинене з метою
викликати мiжнароднi ускладнення. Разом з тим, встановлення
мети, як ознаки субуктивноє сторони дiяння, необхiдно в усiх
випадках вчинення умисного злочину, що дозволить виявити
його причини, а також визначити вид i мiру покарання.
8. До рiзновиду прямого умислу теорiя кримiнального права
вiдносить визначений, невизначений та альтернативний умисли.
Аизшчениилижелхарахтеiздуутьсянаявтспоувинногобажання
досяггнкснкрехногозлочннногонаслщку.напрвклад.запффятитяжке
тiлесне ушкодження, ощержятя хабара, викрасти чуже майно.
Иевизмменим е умисел, при якому винний передбачав
суспiльне небезпечнi наслiдки лише у загальних рисах, а не у
iндивiдуально визначеному виглядi. Так, при нанесеннi сильного
удару особа усвiдомлюу, що завдау потерпiлому тiлесне ушкод-
ження, не усвiдомлюючи, яким воно буде: тяжким, середньоє
тяжкостi чи легким. У цьому випадку така особа вiдповiдау за те
тiлесне ушкодження, яке вона фактично заподiяла.
Альтернапшвшш умисел мау мiсце тодi, коли особа передба-
чау i бажау настання одного iз кiлькох можливих злочинних
наслiдкiв (наприклад, смертi або тяжкого тiлесного ушкоджен-
ня). Винна особа в такому випадку буде вiдповiдати за тоб
наслiдок, який настав фактично.
9.3 урахуванням емоцiйноє сторони вчиненого злочину i умов
формування умислу в теорiє кримiнального права розрiзняють.
заздалегiдь обдуманий, раптовий та афектований умисли.
Заздалегiдь обдуманий умисел характеризууться тим, що: 1) вiн
виникау у винного ще до початку вчинення злочину; 2) завчасно
обдуманi найбiльш важливi дiє i умова, якi будуть мати значення
для успiшного здiйснення злочинного намiру.
Рапттий умисел виникау безпосередньо перед самим почат-
ком вчинення злочину. Iнакше кажучи, винний здiйснюу свiй
злочинний намiр у момент виникнення умислу.
Окремим видом раптового умислу у афектомашй умисел, тобто
такий, що виникау в процесi силiвого душеввого хвилюванви
(афекту) раптово, пiд впливом тих чи iнших особливих обсiавян,
найчастiше внаслiдок протизаконного насильства з боку поiуршлого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125