А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


2) особа, яка ранiше двiчi в будь-якiй послiдовностi
була засуджена до позбавлення волi за особливо не-
безпечний злочин проти держави (статтi 56-60) 62, 63);
бандитизм (стаття 69); масовi безпорядки (стаття 71);
виготовлення або збут пiдроблених грошей або цiнних
паперiв (стаття 79); порушення правил про валютнi опе-
рацiє (стаття 80); розкрадання державного або ко-
лективного майна при обтяжуючих обставинах (статтi 81
частини 2,314,82 частини 2,314, 83 частини 2 1 3, 84
частини 2 та 3 1 86); розбiй з метою заволодiння де-
ржавним, колективним майном або Iндивiдуальним
майном громадян (статтi 86 1 142); умисне вбивство
(статтi 93, 94 1234 пункт "в"); умисне тяжке тiлесне уш-
кодження (статтi 101, 189 частина 2); згвалтування
(стаття 117); захоплення заложникiв (стаття 123);
крадiжку, грабiж або шахрайство, вчиненi при обтяжу-
ючих обставинах (статтi 140 частини 2 1 3, 141 частини 2
та 3 1 143 частина 2); спекуляцiю при обтяжуючих
обставинах (стаття 154 частини 213); одержання хабара
(стаття 168); створення не передбачених законодавст-
вом вiйськових або Iнших збройних формувань чи груп
(стаття 187); посягання на життя працiвника мiлiцiє або
народного дружинника у звязку з ?х службовою або гро-
мадською дiяльнiсти) по охоронi громадського порядку
(стаття 190); особливо злiсне хулiганство (стаття 206
частина 3); угон або захоплення залiзничного рухомого
складу, повiтряного, морського чи рiчкового судна
(стаття 217); блокування транспортних комунiкацiй
(стаття 217 частина 3); розкрадання вогнестрiльноє
зброє, бойових припасiв або вибухових речовин при
обтяжуючих обставинах (стаття 223 частина 2); розкра-
дання радiоактивних матерiалiв (стаття 228); розкра-
дання, виготовлення, придбання, зберiгання, перевоз-
ка або пересилка наркотичних засобiв з метою збуту,
збут таких засобiв (статтi 229 1229), а так само розкра-
дання єх при обтяжуючих обставинах (стаття 229
частини2 1 3) I знову вчинила будь-який з перелiчених
злочинiв, за який вона засуджууться до позбавлення
волi на строк бiльше трьох рокiв;
3) особа, яка ранiше три рази або бiльше в будь-якiй
послiдовностi була засуджена до позбавлення волi за
злiсне хулiганство (стаття 206 частина 2) або за
злочини, перелiченi в пунктi 2 частини 1 цiує статтi, I
знову вчинила злiсне хулiганство або будь-який з
злочинiв, перелiчених у пунктi 2 частини 1 цiує статтi,
за який вона засуджууться до позбавлення волi;
4) особа, яка вiдбувау покарання у виглядi позбавлен-
ня волi за будь-який з злочинiв, перелiчених у пунктах 2
I 3 частини 1 цiує статтi, 1 знову вчинила умисний
злочин, за який вона засуджууться до позбавлення волi
Иа строк не нижче пяти рокiв.
Суд, розглядаючи питання прО визнання особи
особливо небезпечним рецидивiстом враховуу особу
винного, ступiнь суспiльноє небезпечностi вчинених
злочинiв, єх мотиви, ступiнь здiйснення злочинних
намiрiв, ступiнь 1 характер участi у вчиненнi злочинiв та
iншi обставини справи. Рiшення суду повинно бути
мотивоване у вироку.
При вирiшеннi питання про визнання особи особливо
небезпечним рецидивiстом не враховууться судимiсть
за злочин, вчинений цiую особою вiком до вiсiмнадцяти
рокiв, а також судимiсть, яка знсита або погашена у
встановленому законом порядку.
Визнання особи особливо небезпечним рецидивiстом
скасовууться при зняттi з неє судимостi.
Статтi цього Кодексу, iiо передбачають
вiдповiдальнiсть за вчинення злочину особливо небез-
печним рецидивiстом, застосовуються у випадках,
коли особа була визнана у встановленому законом
порядку особливо небезпечним рецидивiстом до
вчинення даного злочину.
(Iз змiнами, внесеними Указами ВIД 12 грудня 1969 р. ,
23 липня 1973 р., 17 червня 1974 р., 26 травня 1980 р., 12 сiчня
1983 р., 31 липня 1987 р., 21 серпня 1987 Р., 14 квiтня 1988 р.,
18 сiчня 1991 р. i Законами вiд 18 вересня 1991 р., 17 червня
1992 р., 26 сiчня 1993 р., 11 листопада 13 Р-, 28 сiчня 1994 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -169. -№50. -Ст. 388;
1973. - №32. - Ст. 260; 1974. - №27. - Ст. 222; 1980. - №24. -
Ст. 430; 1983. -№4. -Ст. 50; 1987. -№32. -Ст. 631; 1987. -
№35. - Ст. 674; 1988. - №17. - Ст. 427; 1991. - №7. - Ст. 45:
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - i99є- - №47. - Ст. 650;
1992. -№35. -Ст. 511; Голос Украєни. -1993. -1 грудня; 1994.
- 23 березня).
1. Пiдвищену суспiльну небезпеку вляу собою вчинення
злочину повторно, але ще небезпечнiший так званий рецидив
тобто вчинення злочину особою, яка мау судимiсть. В теорiє
кримiнального права розрiзняють такi <иои рецидиву: а) за-
гальний рецидив - вчинення злочину, неоднорiдного з попе-
реднiм, за який особа була судимою; б) спецiальний рецидив-
коли особа мау судимiсть за злочин, тотожний або однорiдний iз
вчиненим пiзнiше; в) пенiтенцiарний рецЗДив - вчинення нового
злочину особою, яка вiдбула або вiдбувау покарання у виглядi
позбавлення волi; г) особливо небезпечний рецидив, тобто вчине-
ння тяжких або особливо тяжких злочинiв i певних злочинних
дiянь, вказаних в законi, за якi особа ранiше була судима.
Останнiй вид рецидиву найбiльш небезпечний. Вчинення
злочину в таких випадках свiдчить про стiйкiсть злочинних
намiрiв особи, яскраво виражену антисоцiальну спрямованiсть
поведiнки, моральну деградацiю людини До таких осiб органи
правосуддя мають застосовувати суворi мiри покарання, оскiльки
в протилежному випадку виправлення тi перевиховання особи
вельми утруднене. В законi цi особи названi особливо небез-
печними рецидивiстами.
2. Визнання особи особливо небезпечним рецидивiстом
можливе лише за вироком суду. Пiдставою для цього у
комплекс таких обставин: а) наявнiсть судимостi за злочини,
зазначенi у пп.I-З ч.I ст.26, або вiдбування покарання за
будь-який iз злочинiв, названих у п.2 та 3 ч. I тiує ж статтi;
6) вчинення цiую особою саме таких злочинних дiянь, про якi
йдеться в ст.26; в) вкрай високий ступiнь конкретноє небезпеч-
ностi вчинених дiянь; г) пiдвищена суспiльна небезпечнiсть
особи злочинця.
3. У ч.I ст.26 описанi чотири варiанти ситуацiй, за яких
особу можна визнати особливо небезпечним рецидивiстом. В п. I
ч.I ст.26 передбачено ту з них, коли особа, яка ранiше засуджу-
валась за особливо тяжкi злочини, перелiченi в цьому пунктi,
знову вчинюу будь-який iз цих злочинiв. При цьому закон
встановлюу вимогу - за умови засудження особи за останнiй
злочин на строк не нижче пяти рокiв позбавлення волi.
4. Згiдно з п.2 ч.I ст.26 особливо небезпечним рецидивiстом
може бути визнана особа, яка ранiше двiчi в будь-якiй
послiдовностi засуджувалась до позбавлення волi за злочини,
перелiченi в цьому пунктi, i знову вчинила будь-який iз названих
злочинiв. На вiдмiну вiд варiанта, описаного в п.I ч.I ст.26, в
цих випадках особа може визнаватися особливо небезпечним
рецидивiстом при вчиненнi злочину втрету. Крiм того, за останнiй
злочин особа повинна засуджуватись на строк бiльше трьох рокiв.
Спiвставляючи пп.I та 2, можна зазначити, що в них наведено
цiлий ряд одних i тих же злочинiв, судимiсть за якi дау пiдстави
для визнання особи особливо небезпечним рецидивiстом.
Наприклад, в обох пунктах вказанi особливо небезпечнi злочини
проти держави, бандитизм тощо. Це пояснюуться тим, що при
засудженнi за цi злочини вдруге особi може бути призначено
покарання у виглядi позбавлення волi на строк нижче пяти рокiв
i визнати ЄЄ особливо небезпечним рецидивiстом в такому разi
буде не можна. Iнодi мають мiсце такi ситуацiє, що дозволяють
лише формально зробити висновок про визнання особи особливо
небезпечним рецидивiстом, але суд не приймау такого рiшення,
враховуючи конкретнi обставини справи. Однак якщо особа
втрету вчинить будь-який iз зазначених вище злочинiв, вона
може бути визнана особливо небезпечним рецидивiстом.
5. Особливiстю варiанта, описаного в п.З ч.I ст.26, у доповнен-
ня перелiку злочинiв, судимостi за якi або вчинення яких
виступау умовою для визнання особи особливо небезпечним
рецидивiстом, таким злочином, як злiсне хулiганство. Крiм того,
в цих випадках особа визнауться такою пiсля вчинення злочину
вчетверте, причому за останнiй злочин достатньо засудження до
позбавлення волi на будь-який строк.
6. Згiдно з п.4 ч.I ст.26 особливо небезпечним рецидивiстом
може визнаватись особа, яка вчинила умвсний злочин не просто
в той час, коли мау судимiсть за попереднi злочини, перелiченi
в пп.2 та 3 ч.I ст.26 (що властиво i варiантам, про якi йдеться в
iнших пунктах цiує статтi), а саме в процесi вiдбування покарання
за цi злочини. При цьому особа повинна бути засуджена за останнiй
злочин до позбавлення ватi на строк не нижче пяти рокiв.
7. Наведений у ч.I ст.26 перелiк злочинiв, судимiсть за якi або
вчинення яких у умовою визнання особи особливо небезпечним
рецидивiстом, у вичерпним i розширювальному тлумаченню не
годлягау.
8. При застосуваннi пунктiв 1-3 ч.I ст.26 такою, що "ранiше
засуджувалась до позбавлення волi", слiд вважати особу, якiй в
минулому за вироком суду, що вступив у законну силу, признача-
лося покарання у виглядi позбавлення волi з вiдбуванням його у
виправно-трудовiй установi, в тому числi й тодi, коди це покарання
особа не вiдбувала (наприклад, ухилилась вiд його вiдбування або
виконання вироку було вiдстрочене на пiдставi ст. 405 КПК), за
винятком випадкiв, коли вирок не був виконаний в звязку iз
закiнченням строкiв давностi (ст. 49). Особа визнауться також
ранiше судимою до позбавлення водi, якщо вона в минулому
засуджувалась умовно, умовно з обовязковим залученням до працi,
iз застосуванням вiдстрочки виконання вироку.
При цьому в будь-якому випадку не може враховуватись
судимiсть, що знята або погашена у встановленому порядку.
Згiдно з викладеним, за наявностi ознак, зазначених в пп. 1-3
ч.I тав ч.2 ст.26, суд мау право визнати особливо небезпечним
рецидивiстом i особу, що ранiше засуджувалась до позбавлення
волi умовно, або умовно з обовязковим залученням до працi, або
iз застосуванням вiдстрочки виконання вироку, якщо ця особа
вчинила новий злочин вiдповiдно протягом iспитового строку, або
строку обовязкового залучення до працi, або пiд час вiдстрочки
виконання вироку, або тодi, коли вона була за ухвалою суду
направлена для вiдбування призначеного за вироком суду поз-
бавлення волi в порядку ч.5 ст.45, ч.4 ст.25, частин 5, 6 ст.46.
Особи, якi засуджувались до позбавлення волi за дiяння, що
були частково декримiналiзованi на момент вирiшення питання
про визнання особи особливо небезпечним рецидивiстом
(наприклад, Законом вiд 25 червня 1991 р. було звужено поняття
спекуляцiє у порiвняннi з попередньою редакцiую ст.154), не
повиннi вважатись такими.
9. Особа, засуджена до виправних робiт без позбавлення волi,
якiй з пiдстав, передбачених ст.ЗО, виправнi роботи замiненi
позбавленням волi, а так само вiйськовослужбовець, до якого суд
вiдповiдно до ст. 34 замiсть позбавлення волi за вчинений злочин
застосував направлення в дисциплiнарний батальйон, не мо-
жуть розглядатись як такi, що засуджувались до позбавлення
волi. Не можуть вважатись такими i особи, якi вiдбули пока-
рання у виховно-трудовому профiлакторiє.
10. Пiд такою, що "вiдбувау покарання у виглядi позбавлен-
ня волi" (п.4 ч.I ст.26), мауться на увазi особа, яка вiдбувау за
вироком суду це покарання у виправно-трудовiй установi
(виправно-трудовiй колонiє будь-якого режиму, колонiє-посе-
леннi, тюрмi), слiдчому iзоляторi, а також осота, засуджена до
позбавлення волi, яка перебувау в iзоляторi тимчасового
утримання, на етапi, пiд конвоум або втекла з мiсць увязнення
чи з-пiд варти пiсля засудження до зазначеного виду покарання.
До категорiє тих, хто "вiдбувау покарання у виглядi позбавлен-
ня волi", належить i особа, якiй за вироком суду позбавлення
волi призначене умовно або надана вiдстрочка виконання
вироку, але ця особа направлена для вiдбування покарання у
мiсця позбавлення волi в порядку ч.5 ст.45 або чч.5, 6 ст.46.
11. Обговорюючи питання про визнання особи особливо небез-
печним рецидивiстом, суди повиннi ретельно дослiджувати
обставини справи, маючи на увазi, що такими можуть бути
визнанi лише злiснi злочинцi, якi становлять собою пiдвищену
небезпеку для суспiльства i вперто не бажають стати на шлях
виправлення. При цьому слiд враховувати не тiльки наявнiсть у
пiдсудного необхiдноє кiлькостi судимостей, але вiдповiдно до
вимог СТ.26 також данi про його особу, ступiнь суспiльноє небез-
печностi вчинених злочинiв та єх мотиви, ступiнь здiйснення
злочинних намiрiв та iншi обставини справи (п.9 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 29 червня 1984 р. №5
"Про практику застосування судами Украєни законодавства про
повторнi злочини" // Бюлетень... - С.49). Пiдстави для такого
рiшення повиннi бути дослiдженi в судi iз забезпеченням
пiдсудному можливостi здiйснити право на захист в цiй частинi
(дати показання, заявити клопотання про витребування
вiдповiдних докумен+iв).
Визнаючи особу особливо небезпечним рецидивiстом, суд
повинен згiдно з ч.2 ст. 26 в мотивувальнiй частинi вироку навести
мотиви, а в резолютивнiй - викласти прийнятi рiшення i пос-
латися на вiдповiднi пiдстави. Якщо суд за наявностi формальних
ознак, передбачених ч. I ст. 26, знайде за можливе не визнавати
особу особливо небезпечним рецидивiстом, це також повинно
бути мотивовано у вироку.
12. Перш нiж вирiшувати питання про визнання особи особливо
небезпечним рецидивiстом, треба перевiрити, Чи немау обставин,
що перешкоджають прийняттю .такого рiшення. Зокрема,
треба зясувати, чи не була знята або погашена судимiсть за цi
злочини, чи не змiнювалась квалiфiкацiя дiяння судом вищоє
iнстанцiє. З цiую метою необхiдно вимагати вiд органiв слiдства
приуднання до справи вирокiв та iнших документiв, що можуть мати
значення для вирiшення зазначеного питання.
IЗ. У тих випадках, кота особа мау судимостi за злочини,
перелiченi в ч.I ст.26, i знову засуджууться за сукупнiстю
злочинiв або вирокiв, суд, вирiшуючи питання про визнання особи
особливо небезпечним рецидивiстом, повинен виходити iз строку
позбавлення волi, призначеного за злочин, вчинення якого може
бути пiдставою для такого висновку, а не остаточного строку
позбавлення волi, призначеного за сукупнiстю злочинiв або вирокiв.
14. Якщо особа вчинила кiлька злочинiв, але була засуджена
за один з них, а решта була розкрита пiсля винесення вироку по
першiй справi, судимостi за такi злочини враховуються при
визнаннi особи особливо небезпечним рецидивiстом як одна
судимiсть.
15. Закон в категоричнiй формi вказуу на неприпустимiсть враху-
вання судимостей за злочини, вчиненi у вiщ до IЯ рокiв. В звязку
з цим не може бути визнано особливо небезпечним рецидивiстом
особу, яка вчинила злочин в мiсцях позбавлення водi, якщо вона
вiдбувала покарання за злочин, вчинений у вiцi до 18 рокiв.
16. Якщо в ст.26 вносяться змiни, що доповнюють перелiк
дiянь, вчинення яких або судимiсть за якi дають пiдстави для
визнання особи особливо небезпечним рецидивiстом, цей закон
зворотноє сили не мау, оскiльки посилюу вiдповiдальнiсть
особи. Якщо ж новий закон звужуу коло таких дiянь, вiн мау
зворотну силу.
17. Визнання особи особливо небезпечним рецидивiстом тягне
такi наслiдки: а) в рядi випадкiв вчинення дiяння особливо
небезпечним рецидивiстом розцiнюуться як квалiфiкуюча або
особливо квалiфiкуюча ознака складу злочину. Наприклад, за
вчинення особливо небезпечним рецидивiстом згвалтування
вiдповiдальнiсть настау за ч.4 ст. 117. За статтями, що передба-
чають пiдвищену вiдповiдальнiсть за злочини, вчиненi особливо
небезпечним рецидивiстом, можуть квалiфiкуватись дiє лише тих
осiб, якi до вчинення цього злочину вже були у встановленому
законом порядку визнанi особливо небезпечними рецидивiстами;
б) таким особам може бути призначене покарання у виглядi
позбавлення водi на строк до 15 рокiв (зрозумiло, якщо це дозволяу
санкцiя статтi). Причому єм призначауться вiдбування цього пока-
рання у виправно-трудовiй колонiє особливого режиму або в тюрмi;
в) до них не може застосовуватись умовно-дострокове звiльнення
або замiна покарання бiльш мяким в порядку ст.52; г) пiсля вiдбуття
покарання за цими особами встановлюуться адмiнiстративний на-
гляд; д) щодо особливо небезпечних рецидивiстiв встановлено
особливий порядок зняття судимостi (ст.55).
18. Визнання особи особливо небезпечним рецвдивiстом скасо-
вууться судом при погашеннi судимостi за умов, встановлених
п.8 ч.I ст.55.
Стаття 27. Виключена
(Закон Украєни вiд 6 березня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1992. - №23. - Ст. 337).
Стаття 28. Виключена
(Закон Украєнивiдбберезня 1992р. //Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1992. - №23. - Ст. 337).
Стаття 29. Виправнi роботи без позбавлення волi
Виправнi роботи без позбавлення волi призначаються
на строк вiд двох мiсяцiв до двох рокiв 1 вiдбуваються
вiдповiдно до вироку суду або за мiсцем роботи засуд-
женого, або в Iнших мiсцях, що визначаються орга-
нами, якi вiдають застосуванням виправних робiт, але
в районi проживання засудженого.
Iз заробiтку засудженого до виправних робiт без поз-
бавлення волi провадиться вiдрахування в доход де-
ржави у розмiрi, встановленому вироком суду, але не
бiльше 20 процентiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125