19. Частиною 2 ст. 147 передбачена вiдповiдальнiсть за два
квалiфiкованих види випуску на товарний ринок або iншоє
реалiзацiє недоброякiсноє або некомплектноє продукцiє i товарiв:
1) вчинення таких дiй у великих розмiрах; 2) заподiяння шкоди
здоровю споживача чи його смерть.
20. При вирiшеннi питання про визнання розмiру випущеноє
на товарний ринок або реалiзованоє iншим спосотом недобро-
якiсноє або некомплектноє продукцiє великим, повиннi врахову-
ватися iє загальна вартiсть, кiлькiсть випущеноє продукцiє, частка
недоброякiсноє продукцiє в обсязi всiує продукцiє вигогiвника,
розмiр заподiяних матерiальних збиткiв споживачам, можливiсть
використання продукцiє за єє цiльовим призначенням з наявними
дефектами чи некомплектноє тощо. Це питання вирiшууться в
кожному конкретному випадку з врахуванням всiх обставин
справи. При цьому повиннi враховуватись i затрати ьа виправ-
лення дефектiв продукцiє, переробку та доведення продукцiє до
належноє якостi i iє вiдповiдностi вимогам стандартiв.
412>
21. Використання недоброякiсноє i некомплектноє продукцiє i
товарiв нерiдко призводить до тяжких наслiдкiв у виглядi за-
подiяноє шкоди здоровю споживачiв, до єх смертi. Мають мiсце
масовi отрууння людей з тяжкими наслiдками в результатi
вживання недоброякiсних напоєв i продуктiв харчування,
загибель людей внаслiдок, наприклад, ураження струмом при
користуваннi побутовими приладами, загоряння телевiзорiв, при
використаннi iнших товарiв, що мiстять конструктивнi,
виробничi, рецептурнi та iншi недолiки. Шкода здоровю
споживачiв нерiдко заподiюуться в результатi неправильного
використання небезпечних товарiв (отрути, отрутохiмiкатiв,
вибухо- та вогненебезпечних речовин тощо), якi реалiзованi,
наприклад, без iнформацiє про правила та умови безпечного єх
використання.
Законом "Про захист прав споживачiв" передбачена обовязко-
ва сертифiкацiя товарiв, в тому числi iмпортних, на якi законо-
давством або iншими нормативними актами встановлено
обовязковi вимоги забезпечення безпеки життя, здоровя
споживачiв, єх майна i навколишнього середовища.
Пiд шкодою здоровю споживача слiд розумiти заподiяння _
йому при використаннi недоброякiсноє продукцiє i товарiв
тiлесних ушкоджень; середньоє тяжкостi чи тяжких хоча 6 однiй
особi, легких тiлесних ушкоджень - декiльком особам.
22. З субуктивноє сторони розглядуваний квалiфiкований
вид злочину характеризууться лише необережним ставленням
винного до наслiдкiв у виглядi заподiяння шкоди здоровю
споживача чи його смертi. Вина щодо випуску або реалiзацiє
недоброякiсноє продукцiє (товарiв) може бути як умисна так i
необережна. При умисному ставленнi винного до вказаних в ч.2
ст. 147 наслiдкiв його дiє повиннi квалiфiкуватися за сукупнiстю
злочинiв: за ч.2 ст. 147 i статтею, яка передбачау вiдповiдальнiсть
за конкретний умисний злочин проти здоровя.
23. Заподiяння майновоє шкоди споживачевi внаслiдок
використання недоброякiсноє продукцiє i товарiв складом
аналiзованого злочину не охоплюуться. Залежностi вiд розмiру
майновоє шкоди дiє особи, винноє у випуску на товарний ринок
чи iншiй реалiзацiє недоброякiсноє продукцiє або товарiв, повиннi
додатково квалiфiкуватись за статтею, що передбачау
вiдповiдальнiсть за умисне чи необережне знищення чи пошкод-
ження майна.
Розмiр майновоє шкоди споживачевi повинен враховуватись
при вирiшеннi питання про визнання випуску чи iншоє реалiзацiє
недоброякiсноє продукцiє вчиненим у великих розмiрах.
Стаття 147\ Виключена
(Ст. 14 Кодекс доповнено Указом вiд 27 червня 1961 р-
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1961. -№28. -Ст. 342).
(Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 147. Злочинмнедбапе використання або
зберiгання сiльськогосподарсьмоє
технiки
злочинно-недбале використання або зберiгання на-
лежних радгоспам, колгоспам та Iншим державним чи
кооперативним органiзацiям тракторiв, автомобiлiв,
комбайнiв та Iнших сiльськогосподарських машин, що
призвело до єх псування або поломки, а так само розу-
комплектування Цих машин, -
караються позбавленням волi на строк до одного
року, або виправними роботами на строк до двох рокiв,
або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
ТI самi дiяння, що вчиненi неодноразово або завдали
великоє шкоди, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
(Ст. 14Г Кодекс доповнено Указом вiд 8 сiчня 1962 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1962. - №3. - Ст. 52).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
I. Ст. 147 передбачау вiдповiдальнiсть за три самостiйних
склади злочинiв: 1) злочинно-недбале використання
сiльськогосподарських машин; 2) злочинно-недбале зберiгання
сiльськогосподарських машин; 3) розукомплектування
сiльськогосподарських машин.
2. Предметом розглядуваних злочинiв у трактори, автомобiлi,
комбайни та iншi сiльськогосподарськi машини, що належать рад-
госпам, колгоспам, iншим державним чи кооперативним
органiзацiям. Iншi сiльськогосподарськi мяiттитпi - де цргтппти i
механiзми, якi призначенi для використання або використовуються
в сiльськогосподарському виробництвi безпосередньо у виробничому
процесi чи для забезпечення його органiзацiйного обслуговування:
доєльнi апарати, рефрижератори для перевезення
сiльськогосподарськоє продукцiє, автобуси i автомобiлi для переве-
зення людей, сiялки, культиватори, зерносушильна технiка, сорту-
вальна технiка, технiка для поливу, плуга для оранки, жатки, технiка
для проведення мелiоративних, землевпорядних та iнших робiт.
Сiльськогосподарськими, таким чином, у не лише машини, ще
використовуються виключно в сiльськогосподарському виробництвi,
а й машини, якi мають бiльш широку сферу застосування.
3. Поняття "розукомплектування" сiльськогосподарських малин
вжито законодавцем в ст.147в двох значеннях: 1) як наслiдок єх
злочинно-недбалого зберiгання i 2) як самостiйний склад злочину.
4. Обуктивна сторона злочинiв, передбачених ст. 147,
арактеризууться наявнiстю трьох обовязкових ознак: 1) дiя або
оездiяльнiсть (при злочинно-недбалому використаннi i зберiганнi
сiльськогосподарських машин) винного; 2) наслiдки у вигдядi псу-
вання, поломки чи розукомплектування сiльськогосподарських
шшi, 3) причинний звязок мiж дiую (бездiяльнiстю) особи i
вказаними наслiдками.
5. Злочинно-недбале використання сiльськогосподарських
машин - це безвiдповiдальне ставлення до експлуатацiє
сiльськогосподарських машин, тобто порушення встановлених
правил єх використання (непроведення профiлактичних оглздiв,
перiодичних, середнiх i капiтальних ремонтiв). На практицi
злочинно-недбале використання сiльськогосподарських машин
зустрiчауться в двох основних формах: 1) експлуатацiя машин з
порушенням правил єх використання, без необхiдного догляду i
ремонту; 2) використання машин не за єх цiльовим призначенням.
6. Злочинно-недбале зберiгання сiльськогосподарських машин -
це безгосподарне єх тримання, грубе порушення правил зберiгання,
якi забезпечують єх належний технiчний стан i збереження,
внаслiдок чого машини повнiстю стають непридатними для
використання, або вимагають передчасних ремонтiв, або ж розук-
помплектовуються. Злочинно-недбалим буде, наприклад, невжиття
належних заходiв по охоронi сiльськогосподарських машин, пору-
шення правил технiчного обслуговування машин при єх зберiганнi,
недотримання вимог мiжсезонного зберiгання машин, тривале
зберiгання машин на вiдкритих площадках, а також порушення
iнших правил зберiгання машин. Сам по собi факт зберiгання машиВ
не в закритих примiщеннях чи не пiд навiсами, а "пiд вiдкритим
небом", якщо машини належним чином були пiдготовленi до такого
зберiгання i при цьому дотримувались правила зберiгання технiки
на вiдкритих площадках, складу розглядуваного злочину не утворюу.
7. Псування i поломка сiльськогосподарських машин - це таке iх
пошкодження, яке вимагау проведення єх суттувого ремонту або взагалi
виключау можливiсть єх використання за цiльовим призначенням, або
ж значно прискорюу знос машин, скорочуу строки єх експлуатацiє.
8. Розукомплектування сiльськогосподарських машин як са-
мостiйний склад злочину - це протиправне, не обумовлене станом
крайньоє необхiдностi, зняття з придатних для експлуатацiє
машин окремих вузлiв i деталей, як правило, з метю єх
використання на iнших аналогiчних машинах. Розукомiкту-
вання може бути i у виглядi повного демонтажу
сiльськогосподарських машин.
9. Якщо розукомплектування сiльськогосподарських машин
зумовлене станом крайньоє необхiдностi, склад злочину в дiях
особи вiдсутнiй. Наприклад, через вiдсутнiсть запасних частин
для комбайнiв в перiод збирання врожаю простоюють декiлька
комбайнiв, що створюу загрозу для збирання зернових у стислi
строки чи взагалi загрозу зiбрати повнiстю посiянi зерновi
культури. Зняття в такiй ситуацiє з одного комбайну деталей i
вузлiв для єх використання на iнших комбайнах слiд розглядати
як вчинене в станi крайньоє необхiдностi.
10. Субуктивна сторона злочинно-недбалого використання
сiльськогосподарських машин i єх злочинно-недбалого
зберiгання характеризууться або необережною виною, або ие-
рямим умислом. При непрямому умислi особа усвiдомлюу, що
внаслiдок порушення правил використання чи правил зберiгадня
сiльськогосподарських машин можливi наслiдки у виглядi єх
пгання, поломки чи розукомплектування iншими особами i, не
бажаючи цих наслiдкiв, свiдомо єх допускау. Якщо ж буде
встановлено, що особа бахала настання таких наслiдкiв, то
дiдповiдальнiсть вона повинна нести за злочини проти власностi
це службовi злочини.
i i/розукомплектування сiльськогосподарських машин як са-
"iрстiшiий злочин хапактеризууться лише прямим умислом. Ме-
тою розукомплектування у використання знятих деталей i вузлiв
на "iших сiльськогосподарських машинах, не зумовлене станом
крайньоє необхiдностi. Якщо ж розукомплектовуються машини з
метою обернення демонтованих деталей i вузлiв на користь свою
або шiих осiб, тобто з корисливою метою, дiє винного можуть
ква-тф куватись i як злочин проти власностi.
12. Субуктом злочинiв, передбачених ст.147, можуть бути як
служiюзi особи, так i рядовi працiвники радгоспiв, колгоспiв, iнших
державних чи кооперативних органiзацiй, на яких дiючими
правч-iами покладенi обовязки (постiйно чи тимчасово) по
зберанню, технiчному обслуговуванню i експлуатацiє
сiльськогосподарських машин. Псування, поломка i розукомплек-
ТУЖIЯНЯ сiльськогосподарських машин, вчиненi осооами, на яких
так обвязки не покладенi, тягне вiдповiдальнiсть за злочини проти
масностi (пошкодження чи знищення майна, розкрадання).
Iншi державнi i кооперативнi органiзацiє - це науково-дослiднi
IНСТТУ-Е. учбовi заклади, якi готують спецiалiстiв для
сiльс-когосподарського виробництва (вузи, технiкуми, училища,
школ" механiзаторiв, курси), дослiднi станцiє, тепличнi госпо-
дарсза, сiльськогосподарськi кооперативи, створенi на базi
госпрозрахункових пiдроздiлiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства або окремих груп
прапiвникiв, сiльськогосподарськi акцiонернi товариства,
асоцiацiє колективних сiльськогосподарських пiдприумств,
мiжколгоспнi та iншi пiдприумства i органiзацiє, якi здiйснюють
виробництво сiльськогосподарськоє продукцiє i продукцiє
тваринництва, в тому числi i пiдсобнi господарства пiдприумств
i органiзацiй, вiйськових частин, а також пiдприумства, що
здiйснюють ремонт сiльськогосподарських машин, єх технiчне
обслуговування, транспортування (наприклад, перевезення
сiльськогосподарських машин з однiує областi в iншу для допо-
моги в збираннi врожаю) та iншi.
IЗ. Законом вiд 14 лютого 1992 р. "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" (Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
товаровиробники сiльськогосподарськоє продукцiє, заснованi на ко-
лективнiй формi власностi, названi "колективне
iльськогосподарське пiдприумство", пiд яким розумiуться до-
Оровiльне обуднання громадян у самостiйне пiдприумство для
спiльного виробництва сiльськогосподарськоє продукцiє i яке дiу на
засадах пiдприумництва та самоврядування. Термiн "колгосп", "ко-
лттне господарство" нинi в законодавствi не вживауться. Iснуючi
.Їоспи слiд розглядати як вид колективного
сiльськогосподарського пiдприумства.
I-> Бiол. законодавства. Спецвипуск. 417
14. Дiя ст.147 не поширюуться на селянськi (фермерськi) гос-
подарства, навiть якщо злочинно-недбале використання чи
зберiгання, а також розукомплектування сiльськогосподарськоє
технiки вчинене особами, якi працюють в селянському (фермерсь-
кому) господарствi за трудовим договором (контрактом, угодою).
15. Квалiфiкованими видами розглядуваного злочину (ч.2
ст. 147) у вчинення передбачених ч. I ст. 147 дiянь неодноразово
або заподiяння ними великоє шкоди.
Злочинно-недбале використання або зберiгання чи розукомп-
лектування сiльськогосподарських машин слiд вважати вчиненим
неодноразово при його скоуннi два i бiльше рази, незалежно вiд
послiдовностi вчинення цих дiянь, притягнення особи за попе-
редну (попереднi) дiяння до дисциплiнарноє чи кримiнальноє
вiдповiдальностi, предмета злочину (це може бути як одна й та
ж сiльськогосподарська машина, так i рiзнi, спочатку особа
розукомплектувала сiльськогосподарську машину, а потiм до-
пустила II ПОЛОМКу ТОЩО).
16. Питання про визнання заподiяноє шкоди великою повинно
вирiшуватись в кожному конкретному випадку псування, поломки
чи розукомплектування сiльськогосподарських машин. При цьому
повиннi враховуватись вартiсть знятих деталей i вузлiв, вартiсть
ремонту чи вартiсть сiльськогосподарських машин взагалi при єх
повному виведеннi з експлуатацiє, збитки, заподiянi внамiдок
неможливостi використання сiльськогосподарських машин за єх
цiльовим призначенням, наприклад, вартiсть незiбраного врожаю
сiльськогосподарських культур тощо.
Стаття 147.3лочинио<едбале зберiгання зерна
та насiння олiйних культур
Злочинно-недбале зберiгання в колгоспах, радгос-
пах, Iнших державних чи кооперативних пiдприумствах
I органiзацiях зерна та насiння олiйiм культур, що
призвело до єх псування,-
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до тисячi карбованцiв.
ТI самi дiяння, що завдали великоє шкоди або вчиненi
неодноразово, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
(Ст. 147Ї Кодекс доповнено Указом вiд 25 серпня 1991 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №40. -
Ст. 531).
1. Предметом розглядуваного злочину у зерно i насiння
олiйних культур. Зерно - це плоди, насiння злакових, зернобо-
бових i деяких iнших рослин, якi використовуються для харчу-
вання людей i як корм для тварин i птицi (пшениця, жито, овес,
ячмiнь, кукурудза, рис, гречка, просо, горох та iн.). Носiння
олiйних культур - це плоди рослин, якi використовуються для
виробництва рослинного масла (олiє). До олiйних культур
дiдносяться соняшник, рицина, рапс, гiрчиця, рижiй, соя та iншi.
рослинне масло може вироблятись i з зерна злакових, льонових
та iнших рослин (кукурудзи, льону, конопель та iн.).
Не вiдноситься до предмета розглядуваного злочину насiння
технiчних, кормових та iнших культур (конюшини, тимофiєвки,
люцерни, бурякiв, огiркiв та iн.), яке використовууться лише як
посiвний матерiал для вирощування таких культур. "Насiння -
генеративнi i вегетативнi органи рослин, що використовуються
для вiдтворення сорту (саме насiння, саджанцi, циоулини,
бульби, меристема тощо)" (ст. I Закону вiд 23 грудня 1993 р.
"Про насiння" // Голос Украєни. - 1994. - 15 сiчня).
Не вiдносяться до предмета розглядуваного злочину i продукти
харчування, отриманi пiсля переробки зерна i насiння олiйних
культур (крупи, борошно, олiя, макуха тощо).
2. Мiсце вчинення злочину - колгоспи, радгоспи, iншi де-
ржавнi чи кооперативнi пiдприумства i органiзацiє. До iнших
державних пiдприумств i органiзацiй вiдносяться елеватори,
млини, зернообробнi пiдприумства, науково-дослiднi заклади,
дослiднi станцiє та iншi пiдприумства i органiзацiє, в яких
зберiгауться зерно i насiння олiйних культур.
3. Обуктивна сторона злочину характеризууться наявнiстю
трьох обовязкових ознак: 1) дiяння (як правило, бездiяльнiсть);
2) наслiдки у виглядi псування зерна i насiння олiйних культур;
3) причинний звязок мiж дiянням i наслiдками.
4. Пiд злочинно-недбалим зберiганням зерна i насiння
олiйних культур слiд розумiти порушення правил єх зберiгання:
зберiгання на вiдкритих токах, недотримання правил теплового
i повiтряного режиму в коморах, амбарах, портових термiналах,
iнших складських примiщеннях тощо.
Псування зерна i насiння олiйних культур - приведення єх у
повну чи часткову непридатнiсть для використання за цiльовим
призначенням внаслiдок втрати чи зниження якiсних властиво-
стей (наприклад, проростання зерна i насiння, втрата гене-
ративних i вегетативних якостей, зараження шкiдниками,
збудниками хвороб, зниження сортностi, зiпрiвання, загнивання,
забруднення хiмiчними речовинами).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125