в невжиттi заходiв до створення
спецiальних примiщень, кiмнат, сейфiв для зберiгання ма-
терiалiв; в невжиттi заходiв для усунення несправностей у
сховищах; в зберiганнi документiв або предметiв не в тих мiсцях,
якi спецiально для цього пристосованi (наприклад, замiсть сейфу
у шухлядi стола), або зберiгання не так, як цього вимагають
правила (в незамкнених сейфах тощо). Для наявностi злочину
необхiдно, щоб таке порушення правил зберiгання або поводжен-
ня iз документами або предметами призвело до вибуття єх iз
володiння особи, якiй вони були довiренi.
3. Пiд виходом документiв або предметiв iз володiння слiд
розумiти втрату можливостi розпоряджатися ними.
При цьому не мау значення, вийшов документ iз володiння
особи назавжди чи на незначний час. Це може мати мiсце при
втратi документа або предмета (скажiмо, документ заiублено на
вулицi) або при єх викраденнi. Останну передбачау йе тiльки
безповоротне вилучення документа, але й викрадення йсгз для
копiювання чи фотографування.
4. Вiдповiдальнiсть за ст.68 настау тодi, коди порушення правил
поводження з документами чи предметами з наступним єх виходом
iз володiння тих, кому вони були довiренi, призвело до можливостi
ознайомлення з єх змiстом стороннiх осiб.Наприклад, особа забула
папку з документами в таксi. Хоча папка i була єй повернута i
документи виявилися не викраденими, але в результатi виходу
документiв iз володiння особи створена реальна можливiсть ознай-
омлення iз єх змiстом стороннiми особами.
5. У випадку, коли особа, якiй були довiренi документи, що
мiстять державну таумницю, або предмети, вiдомостi пгю якi
становлять державну таумницю, не допустила порушення правил
користування ними чи зберiгання єх, але документи вилися
втраченими (наприклад, викраденими шляхом злому с .лiфа),
таку особу не можна притягати до кримiнальноє вiдповiдальностi.
Якщо особа, яка вiдау такими документами, пiд час знищення
непотрiбних паперiв по недбалостi знищила документ, який
мiстить державну таумницю, то вона при наявностi необхiдних
дотогоознак пiдлягаувiдповiдальностiзаст.167. Цiдiєнеможуть
бути квалiфiкованi за ст.68, тому що вiдсутня така ознака складу
злочану, як можливiсть ознайомлення iз втраченими докумен-
тами стороннiми особами i використання єх на шкоду державi.
6. Втрата предметiв або документiв, що мiстять державну
таумницю, вважауться закiнченим злочином незалежно вiд того, чи
заподiяла така втрата шкоду iнтересам Украєни. Настання тяжких
наслiдкiв надау цьому злочину квалiфiкований вид (ч.2 ст.68).
Тяжкими наслiдками слiд вважати тi ж наслiдки, що i при
розголошеннi державноє таумницi (див. п.4 коментаря до ст.67).
7. Даний злочин передбачау щодо втрати вказаних в статтi
документiв чи предметiв необережну вину - злочинну само-
надiянiсть чи злочинну недбалiсть. Правила ж зберiгання доку-
ментiв чи предметiв можуть бути порушенi як умисно, так i
IТРОЙТУТТIЛ
Загальним для обох видiв необережноє вини по вiдношенню до
втрати документiв у вихiд єх iз володiйня особи незалежно вiд єє
волi. Вихiд документiв iз володiння особи по єє волi (свiдомо)
повинен розглядатися як розголошення державноє таумницi, а
при наявностi у винного бажання, щоб такi вiдомостi були
використанi на шкоду державi - як державна зрада (при наяв-
ностi всiх iнших ознак цього злочину).
8. Субуктом злочину може бути особа, якiй були довiренi
вказанi в статтi документи або предмети по службi або по роботi.
Вiйськовослужбовець за утрату таких документiв несе
вiдповiдальнiсть за ст.253.
Стаття 68 .Передача iноземним органiзацiям
вiдомостей, що становлять службову
таумницю
Передача або збирання з метою передачi iноземним
органiзацiям або єх представникам економiчних, науко-
во-технiчних чи iнших вiдомостей, що становлять служ-
бову таумницю, особою, якiй цi вiдомостi були довiренi
або стали вiдомi по службi чи роботi, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом до пяти з половиною офiцiйно встановлених
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Тi ж дiє, якщо вони завдали великоє майновоє шкоди
пiдприумствам, установам, органiзацiям або
спричинили iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до восьми
рокiв.
I. Предметом посягання у цьому випадку можуть бути тiльки
вiдомостi, якi мiстять службову таумницю в силу закону, поста-
нови Кабiнету Мiнiстрiв, розпорядженнi органу влади або
вказiвки уповноваженоє особи. Втрата таких вiдомостей
.обуктивно може спричинити iстотну майнову чи iншу шкоду
державним, колективним чи громадським органiзацiям аоо
пiдприумствам. Такими вiдомостями визнаються: 1) вiдомостi
економiчного характеру (про дислокацiю пiдприумств i єх
виробничу дiяльнiсть, про запаси продовольства, про пропускну
здатнiсть шляхiв сполучення, про кориснi копалини та єх роз-
робку тощо); 2) вiдомостi науково-технiчного характеру (про
вiдкриття, винаходи, науковi i технiчнi експерименти, про змiст
i характер наукових дослiджень або єх результати тощо); 3) iншi
вiдомостi (про заходи в сферi громадськоє безпеки i громадського
порядку, охорони здоровя, про кадрову полiтику держави тощо).
Якщо предметом посягання у вiдомостi, що мiстять державну
чи вiйськову таумницю, винний, при наявностi всiх необхiдних
до того ознак, пiдлягау вiдповiдальностi за державну зраду у
формi шпигунства.
2. В ст. 68 наводиться вичерпний перелiк дiянь, якi складають
злочин. Це передача чи збирання з метою передачi iноземним
органiзацiям вiдомостей, якi мiстяж службову таумницю.
Передача таких вiдомостей передбачау повiдомлення єх вка-
занiй органiзацiє будь-яким способом. Вона можлива в уснiй чи
письмовiй формi (розповiдь, лист, креслення, план, зарисовка,
аудiозапис, вiдеоплiвка тощо) i може бути здiйснена особисто при
зустрiчi, пiд час розмови по телефону, по радiо, з використанням
тайникiв, тварин, птахiв, через посередникiв.
Збирання вiдомостей, що мiстять службову таумницю, полягау
в добуваннi єх рiзними способами (пiдслуховування, випитуван-
ня, фотографування). Злочин вважауться закiнченим з моменту
передачi або збирання вiдомостей, що мiстять службову
таумницю.
Зберiгання вiдомостей, зiбраних iншими особами, охоплюуться
поняттям пособництва i повинне квалiфiкуватися за ч.б ст.19 i ст. 68.
3. Склад розглядуваного злочину передбачау передачу або
збирання з метою передачi службовоє таумницi iноземнiй
органiзацiє або Гi представникам.
Iноземна органiзацiя - це будь-яка недержавна органiзацiя,
зацiкавлена в одержаннi вiдомостей, якi мiстять службову
таумницю. У тому випадку, коли мова йде про дiяльнiсть грома-
дянина Украєни по завданню iноземних державних органiзацiй,
вiдповiдальнiсть настау за державну зраду. До числа iноземних
органiзацiй у розумiннi ст.68 вiдносяться промисловi, науково-
дослiднi, торговельнi .або iншi обуднання тощо.
Представником iноземноє органiзацiє у особа, яка у
офiцiйним спiвробiтником iноземноє недержавноє органiзацiє або
за спецiальним повноваженням представляу iнтереси даноє
органiзацiє.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом.
Винна особа усвiдомлюу, що вчиняу дiє, вказанi в диспозицiє
ст.68\ i бажау такi дiє вчинити. Обовязковою ознакою цього
злочину у мета дiяльностi винноє особи - довести вiдомостi, якi
мiстять службову таумницю, до вiдома iноземноє органiзацiє або
Гє представника. Мотиви дiяльностi при вчиненнi даного злочину
можуть бути рiзними i на квалiфiкацiю не впливають. Якщо ж
службова особа поряд з даними дiями вчинить також iнший
злочин, наприклад, отримау хабар, то вона повинна вiдповiдати
заст.68Чст.168.
5. Субуктом злочину у службова особа, якiй такi вiдомостi
були довiренi, або iнша особа, якiй такi вiдомостi стали вiдомi по
службi або по роботi, а також вiйськовослужбовець, якщо вiн
передау або зоирау вiдомостi, якi не становлять вiйськовоє
таумницi, але мiстять службову таумницю.
6. Питання про наявнiсть обставин, якi обтяжують злочин, -
"заподiяння великоє майновоє шкоди" або "iншi тяжкi наслiдки"
(ч.2 ст.68), - вирiшууться у кожному окремому випадку з
урахуванням всiх конкретних обставин справи.
Стаття 69. Бандитизм
Органiзацiя озброуно? банди з метою нападу на
пiдприумства, установи, органiзацiє чи на окремих
осiб, а так само участь у такiй бандi або у вчинюваному
нею нападi -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
1. Небезпека бандитизму полягау в тому, що банда, будучи
особливим видом злочинного угрупування, яка володiу зброую,
загрожуу основам громадськоє безпеки.
2. Бандитизм мау мiсце при вчиненнi хоча б однiує iз таких дiй:
1) органiзацiя озброуноє банди; 2) участь у такiй бандi; 3) участь у
нападах, вчинюваних бандою.
3. Бандою визнауться стiйка озброуна група iз двох i бiльше
осiб, якi попередньо органiзувалися для вчинення нападiв на
пiдприумства, установи, органiзацiє оудь-якоє форми власностi
аоо окремих осiб.
Збройний напад, вчинений однiую особою, не може бути
визнаний бандитизмом. При наявностi необхiдних для того ознак
цi дiє квалiфiкуються як розбiй.
4. Група визнауться стiйкою при наявностi тiсного звязку мiж
особами, якi постiйно входять до єє складу. Цей звязок знаходить
свiй прояв в органiзованостi (удностi намiрiв, загальних дiях) для
вчинення, як правило, декiлькох нападiв. У деяких випадках
бандою може бути визнана i така озброуна група осiб, яка
органiзувалася для вчинення одного тяжкого злочину. Це можливо,
наприклад, тодi, коли груповий збройний напад було вчинено за
попередньо розробленим учасниками групи планом з розподiлом
ролей, на особливо важливий обукт (банк, лiтак тощо),
5. Озброунiсть банди означау наявнiсть зброє хоча б у одного
iз Гє учасникiв. При цьому iншi члени банди знають про наявнiсть
зброє та єє призначення. Пiд зброую слiд розумiти як воi
нестрiльну (гвинтiвка, пiстолет, обрiз, рушниця тощо), так i
холодну зброю (кортик, фiнський або армiйський нiж, шабля
тощо). Використання при нападi непридатноє до стрiльби зброє з
намiром усунути чи подолати опiр потерпiлого утворюу розбiй.
6. Органiзацiя озброуноє банди - це обуднання зусиль двох
i бiльше осiб у стiйку озброуну групу чи керiвництво єє
учасниками. Дiє, повязанi з органiзацiю банди, полягають у
вербуваннi учасникiв, пiдшукуваннi зброє, визначеннi, хоча б у
загальних рисах, планiв вчинення нападу тощо. Органiзацiйнi
дiє, якi передують створенню банди, але якi не призвели до
фактичного єє створення, тягнуть вiдповiдальнiсть за ст. 17i ст. 69.
7. Участь у бандi означау не тiльки бiльш-менш тривалий
злочинний звязок кiлькох осiб, якi обуднанi загальною метою
нападiв на тi чи iншi обукти, але й сам факт вступу в банду i
практичну участь у єє дiяльностi. При цьому особа, яка вступила
в озброуну стiйку групу, не обовязково повинна брати участь у
вчинюваних бандою нападах. Участь у нiй може полягати у
приховуваннi членiв банди, засобiв злочину, майна, здобутого
злочинним шляхом, пiдшукуваннi обуктiв для нападу, втягненнi
нових осiб, а також у виконаннi iнших функцiй, якi спрямованi
на досягнення загальноє мети банди. Участь у бандi визнауться
закiнченим злочином з моменту, коли особа дiзналась про
злочиннi намiри та плани банди i дала згоду на вступ у цю
злочинну групу i виконала єє доручення, незалежно вiд того,
вчинила банда запланованi напади чи нi.
8. Участь в органiзованих бандою нападах передбачау
участь як самих єє членiв, так й iнших осiб (якi не у учасниками
бандит в одному iз нападiв банди.
Напади озброуноє банди квалiфiкуються за ст. 69 незалежно вiд
того, була фактично застосована зброя чи нi. Спiввиконавцем
бандитського нападу визнауться особа, яка разом з членами
банди здiйснювала, наприклад, насильство, захват майна або
вчиняла, у вiдповiдностi з розподiлом ролей, iншi дiє в момент
нападу банди. Окремi випадки допомоги бандитам з боку особи,
котра не у членом банди, яка не брала безпосередньоє участi у
бандитському нападi, повиннi квалiфiкуватися за ч.б ст.19 i ст.69
як пособництво у бандитизмi.
Особи, якi не у членами бавди i не усвщомлююiь факту Вленування,
але допомагали бандi у вчиненнi нападу, несуть вздiювадальнiсть за
спiвучасть у злочинi, який охопшовався єх умислом.
9. Бандитизм може полягати у вбивствi, нанесеннi тяжких
тiлесних ушкоджень, заволодiннi майном. Всi цi випадки, за
винятком умисного вбивства, охоплюються складом злочину
бандитизм. Вчинення ж умисного вбивства при бандитизмi не
охоплюуться ст.69, а потребуу додатковоє квалiфiкацiє за ст.93.
10. Субуктивна сторона бандитизму характеризууться на-
явнiстю прямого умислу. Його змiст визначауться усвiдомленням
особи, що вона з метою вчинення нападiв створюу злочинну
спiлку, бере участь у нiй або у вчинюваних нею нападах, i бажау
чинити саме так. При цьому учасники банди, а також iншi
учасники вчинюваних нападiв частiше всього керуються
корисливими мотивами, бажанням наживи. Iнодi єх дiє продикто-
ванi iншими мотивами, наприклад, помстою.Банда може бути
створена для вчинення згвалтувань та iнших злочинiв.
11. Субуктом бандитизму визнауться особа, яка досягла вiку
16 рокiв. Особи у вiцi вiд 14 до 16 рокiв, якi органiзували банду
чи брали участь у бандитських нападах, пiдлягають кримiнальнiй
вiдповiдальностi лише за тi дiє, якi пiдпадають пiд ознаки
злочинiв, передбачених ч.2 ст. 10.
Всi учасники банди несуть вiдповiдальнiсть як виконавцi злочину,
незалежно вiд тих конкретних дiй, якi кожен iз них вчинив. Але
кожному учаснику банди iнкримiнуються у вину тiльки тi дiє, якi
були виконанi ним особисто, i тi напади, в яких вiн брав безпосе-
редню участь, а також тi, вчиненню яких вiн сприяв.
Вiдповiдальностi за бандитизм пiдлягау осооа, яка вступила в
банду в якостi єє члена, але в силу тих чи iнших причин не брала
участi у нападах, але взяла на себе певну роль у загальнiй
дiяльностi банди.
12. Бандитизм, який мау на метi заволодiння майном, слiд
вiдрiзняти вiд розбою, вчиненого за попереднiм зговором групою
осiб. Основна рiзниця мiж цими злочинами полягау у тому, що
бандитизм вчинюуться стiйкою озброуною групою. Для
вiдповiдальностi за розбiй, вчинений за попереднiм зговором, не
вимагауться наявностi таких ознак, як стiйкiсть групи або
обовязковоє озброуностi будь-кого з єє учасникiв. Озброуний
груповий напад з метою заволодiння майном утворюу розбiй, а
не бандитизм у випадках, якщо група була створена для
здiйснення одного епiзодичного злочинного акту, а при неодно-
разовому озброуному груповому нападi склад групи .був не-
постiйним. Слiд також мати на увазi: 1) при бандитизмi сам факт
органiзацiє озброуноє банди, а також участь у нiй утворюу
закiнчений склад злочину. Створення ж групи, в тому числi
озброуноє, з метою розбiйного нападу i участь у такiй групi
визнаються готуванням до розбою; 2) незаконне придбання,
виготовлення, носiння, зберiгання учасником банди зброє
охоплюуться складом бандитизму. Складом розбою цi дiяння не
охоплюються i потребують додатковоє квалiфiкацiє за ст.222;
3) вiдповiдальнiсть за бандитизм настау з 16 рокiв, за розбiй -314.
Бандитизм слiд вiдрiзняти вiд злочинiв, якi вчиняються
органiзованою групою осiб. У п.26 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 25 грудня 1993 р. Ш2 "Про судову практику в
справах про корисливi злочини проти приватноє власностi" го-
вориться, що пiд органiзованою групою щодо злочинiв проти
приватноє власностi слiд розумiти стiйке обуднання двох i бiльше
осiб, якi спецiально зорганiзувалися для спiльноє злочинноє
дiяльностi. Якщо органiзована група являу собою озброуну банду,
вiдповiдальнiсть членiв, якi вчинили вимагательство, настау за ст.69
КК. Додатковоє квалiфiкацiє за ч.З ст. 144 КК у таких випадках не
потребууться (Бюлетень...- С.104).
Стаття 69 .Дiє, що дезорганiзують роботу
виправно-трудових установ
Тероризування у мiсцях позбавлення волi засуд-
жених, що. стали на шлях виправлення, або напад на
адмiнiстрацiю, а також органiзацiя з цiую метою
злочинного угруповання або активна участь у такому
угрупованнi, вчиненi особами, якi вiдбувають покаран-
ня у виглядi позбавлення волi, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв.
Тi ж дiє, вчиненi особливо небезпечним рецидивiстом
або особою, засудженою за тяжкий злочин, -
караються позбавленням волi на строк вiд восьми до
пятнадцяти рокiв.
1. Обуктивна сторона полягау у дiях, якi можуть мати
чотири форми; 1) тероризування засуджених; 2) напад на
адмiнiстрацiю; 3) органiзацiя злочинного угруповання; 4) активна
участь у такому угрупованнi.
2. Пiд тероризуванням засуджених, якi стали на шлях
виправлення, слiд розумiти випадки залякування. Воно може
полягати в насильствi чи погрозi застосування насильства (на-
несеннi побоєв, тiлесних ушкоджень тощо) з метою примусити єх
вiдмовитися вiд сумлiнного ставлення до працi та додержання
правил режиму або в тих же дiях, вчинених з помсти за вико-
нання громадських обовязкiв по змiцненню дисциплiни i поряд-
ку у виправно-трудовiй установi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
спецiальних примiщень, кiмнат, сейфiв для зберiгання ма-
терiалiв; в невжиттi заходiв для усунення несправностей у
сховищах; в зберiганнi документiв або предметiв не в тих мiсцях,
якi спецiально для цього пристосованi (наприклад, замiсть сейфу
у шухлядi стола), або зберiгання не так, як цього вимагають
правила (в незамкнених сейфах тощо). Для наявностi злочину
необхiдно, щоб таке порушення правил зберiгання або поводжен-
ня iз документами або предметами призвело до вибуття єх iз
володiння особи, якiй вони були довiренi.
3. Пiд виходом документiв або предметiв iз володiння слiд
розумiти втрату можливостi розпоряджатися ними.
При цьому не мау значення, вийшов документ iз володiння
особи назавжди чи на незначний час. Це може мати мiсце при
втратi документа або предмета (скажiмо, документ заiублено на
вулицi) або при єх викраденнi. Останну передбачау йе тiльки
безповоротне вилучення документа, але й викрадення йсгз для
копiювання чи фотографування.
4. Вiдповiдальнiсть за ст.68 настау тодi, коди порушення правил
поводження з документами чи предметами з наступним єх виходом
iз володiння тих, кому вони були довiренi, призвело до можливостi
ознайомлення з єх змiстом стороннiх осiб.Наприклад, особа забула
папку з документами в таксi. Хоча папка i була єй повернута i
документи виявилися не викраденими, але в результатi виходу
документiв iз володiння особи створена реальна можливiсть ознай-
омлення iз єх змiстом стороннiми особами.
5. У випадку, коли особа, якiй були довiренi документи, що
мiстять державну таумницю, або предмети, вiдомостi пгю якi
становлять державну таумницю, не допустила порушення правил
користування ними чи зберiгання єх, але документи вилися
втраченими (наприклад, викраденими шляхом злому с .лiфа),
таку особу не можна притягати до кримiнальноє вiдповiдальностi.
Якщо особа, яка вiдау такими документами, пiд час знищення
непотрiбних паперiв по недбалостi знищила документ, який
мiстить державну таумницю, то вона при наявностi необхiдних
дотогоознак пiдлягаувiдповiдальностiзаст.167. Цiдiєнеможуть
бути квалiфiкованi за ст.68, тому що вiдсутня така ознака складу
злочану, як можливiсть ознайомлення iз втраченими докумен-
тами стороннiми особами i використання єх на шкоду державi.
6. Втрата предметiв або документiв, що мiстять державну
таумницю, вважауться закiнченим злочином незалежно вiд того, чи
заподiяла така втрата шкоду iнтересам Украєни. Настання тяжких
наслiдкiв надау цьому злочину квалiфiкований вид (ч.2 ст.68).
Тяжкими наслiдками слiд вважати тi ж наслiдки, що i при
розголошеннi державноє таумницi (див. п.4 коментаря до ст.67).
7. Даний злочин передбачау щодо втрати вказаних в статтi
документiв чи предметiв необережну вину - злочинну само-
надiянiсть чи злочинну недбалiсть. Правила ж зберiгання доку-
ментiв чи предметiв можуть бути порушенi як умисно, так i
IТРОЙТУТТIЛ
Загальним для обох видiв необережноє вини по вiдношенню до
втрати документiв у вихiд єх iз володiйня особи незалежно вiд єє
волi. Вихiд документiв iз володiння особи по єє волi (свiдомо)
повинен розглядатися як розголошення державноє таумницi, а
при наявностi у винного бажання, щоб такi вiдомостi були
використанi на шкоду державi - як державна зрада (при наяв-
ностi всiх iнших ознак цього злочину).
8. Субуктом злочину може бути особа, якiй були довiренi
вказанi в статтi документи або предмети по службi або по роботi.
Вiйськовослужбовець за утрату таких документiв несе
вiдповiдальнiсть за ст.253.
Стаття 68 .Передача iноземним органiзацiям
вiдомостей, що становлять службову
таумницю
Передача або збирання з метою передачi iноземним
органiзацiям або єх представникам економiчних, науко-
во-технiчних чи iнших вiдомостей, що становлять служ-
бову таумницю, особою, якiй цi вiдомостi були довiренi
або стали вiдомi по службi чи роботi, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом до пяти з половиною офiцiйно встановлених
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Тi ж дiє, якщо вони завдали великоє майновоє шкоди
пiдприумствам, установам, органiзацiям або
спричинили iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до восьми
рокiв.
I. Предметом посягання у цьому випадку можуть бути тiльки
вiдомостi, якi мiстять службову таумницю в силу закону, поста-
нови Кабiнету Мiнiстрiв, розпорядженнi органу влади або
вказiвки уповноваженоє особи. Втрата таких вiдомостей
.обуктивно може спричинити iстотну майнову чи iншу шкоду
державним, колективним чи громадським органiзацiям аоо
пiдприумствам. Такими вiдомостями визнаються: 1) вiдомостi
економiчного характеру (про дислокацiю пiдприумств i єх
виробничу дiяльнiсть, про запаси продовольства, про пропускну
здатнiсть шляхiв сполучення, про кориснi копалини та єх роз-
робку тощо); 2) вiдомостi науково-технiчного характеру (про
вiдкриття, винаходи, науковi i технiчнi експерименти, про змiст
i характер наукових дослiджень або єх результати тощо); 3) iншi
вiдомостi (про заходи в сферi громадськоє безпеки i громадського
порядку, охорони здоровя, про кадрову полiтику держави тощо).
Якщо предметом посягання у вiдомостi, що мiстять державну
чи вiйськову таумницю, винний, при наявностi всiх необхiдних
до того ознак, пiдлягау вiдповiдальностi за державну зраду у
формi шпигунства.
2. В ст. 68 наводиться вичерпний перелiк дiянь, якi складають
злочин. Це передача чи збирання з метою передачi iноземним
органiзацiям вiдомостей, якi мiстяж службову таумницю.
Передача таких вiдомостей передбачау повiдомлення єх вка-
занiй органiзацiє будь-яким способом. Вона можлива в уснiй чи
письмовiй формi (розповiдь, лист, креслення, план, зарисовка,
аудiозапис, вiдеоплiвка тощо) i може бути здiйснена особисто при
зустрiчi, пiд час розмови по телефону, по радiо, з використанням
тайникiв, тварин, птахiв, через посередникiв.
Збирання вiдомостей, що мiстять службову таумницю, полягау
в добуваннi єх рiзними способами (пiдслуховування, випитуван-
ня, фотографування). Злочин вважауться закiнченим з моменту
передачi або збирання вiдомостей, що мiстять службову
таумницю.
Зберiгання вiдомостей, зiбраних iншими особами, охоплюуться
поняттям пособництва i повинне квалiфiкуватися за ч.б ст.19 i ст. 68.
3. Склад розглядуваного злочину передбачау передачу або
збирання з метою передачi службовоє таумницi iноземнiй
органiзацiє або Гi представникам.
Iноземна органiзацiя - це будь-яка недержавна органiзацiя,
зацiкавлена в одержаннi вiдомостей, якi мiстять службову
таумницю. У тому випадку, коли мова йде про дiяльнiсть грома-
дянина Украєни по завданню iноземних державних органiзацiй,
вiдповiдальнiсть настау за державну зраду. До числа iноземних
органiзацiй у розумiннi ст.68 вiдносяться промисловi, науково-
дослiднi, торговельнi .або iншi обуднання тощо.
Представником iноземноє органiзацiє у особа, яка у
офiцiйним спiвробiтником iноземноє недержавноє органiзацiє або
за спецiальним повноваженням представляу iнтереси даноє
органiзацiє.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом.
Винна особа усвiдомлюу, що вчиняу дiє, вказанi в диспозицiє
ст.68\ i бажау такi дiє вчинити. Обовязковою ознакою цього
злочину у мета дiяльностi винноє особи - довести вiдомостi, якi
мiстять службову таумницю, до вiдома iноземноє органiзацiє або
Гє представника. Мотиви дiяльностi при вчиненнi даного злочину
можуть бути рiзними i на квалiфiкацiю не впливають. Якщо ж
службова особа поряд з даними дiями вчинить також iнший
злочин, наприклад, отримау хабар, то вона повинна вiдповiдати
заст.68Чст.168.
5. Субуктом злочину у службова особа, якiй такi вiдомостi
були довiренi, або iнша особа, якiй такi вiдомостi стали вiдомi по
службi або по роботi, а також вiйськовослужбовець, якщо вiн
передау або зоирау вiдомостi, якi не становлять вiйськовоє
таумницi, але мiстять службову таумницю.
6. Питання про наявнiсть обставин, якi обтяжують злочин, -
"заподiяння великоє майновоє шкоди" або "iншi тяжкi наслiдки"
(ч.2 ст.68), - вирiшууться у кожному окремому випадку з
урахуванням всiх конкретних обставин справи.
Стаття 69. Бандитизм
Органiзацiя озброуно? банди з метою нападу на
пiдприумства, установи, органiзацiє чи на окремих
осiб, а так само участь у такiй бандi або у вчинюваному
нею нападi -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
1. Небезпека бандитизму полягау в тому, що банда, будучи
особливим видом злочинного угрупування, яка володiу зброую,
загрожуу основам громадськоє безпеки.
2. Бандитизм мау мiсце при вчиненнi хоча б однiує iз таких дiй:
1) органiзацiя озброуноє банди; 2) участь у такiй бандi; 3) участь у
нападах, вчинюваних бандою.
3. Бандою визнауться стiйка озброуна група iз двох i бiльше
осiб, якi попередньо органiзувалися для вчинення нападiв на
пiдприумства, установи, органiзацiє оудь-якоє форми власностi
аоо окремих осiб.
Збройний напад, вчинений однiую особою, не може бути
визнаний бандитизмом. При наявностi необхiдних для того ознак
цi дiє квалiфiкуються як розбiй.
4. Група визнауться стiйкою при наявностi тiсного звязку мiж
особами, якi постiйно входять до єє складу. Цей звязок знаходить
свiй прояв в органiзованостi (удностi намiрiв, загальних дiях) для
вчинення, як правило, декiлькох нападiв. У деяких випадках
бандою може бути визнана i така озброуна група осiб, яка
органiзувалася для вчинення одного тяжкого злочину. Це можливо,
наприклад, тодi, коли груповий збройний напад було вчинено за
попередньо розробленим учасниками групи планом з розподiлом
ролей, на особливо важливий обукт (банк, лiтак тощо),
5. Озброунiсть банди означау наявнiсть зброє хоча б у одного
iз Гє учасникiв. При цьому iншi члени банди знають про наявнiсть
зброє та єє призначення. Пiд зброую слiд розумiти як воi
нестрiльну (гвинтiвка, пiстолет, обрiз, рушниця тощо), так i
холодну зброю (кортик, фiнський або армiйський нiж, шабля
тощо). Використання при нападi непридатноє до стрiльби зброє з
намiром усунути чи подолати опiр потерпiлого утворюу розбiй.
6. Органiзацiя озброуноє банди - це обуднання зусиль двох
i бiльше осiб у стiйку озброуну групу чи керiвництво єє
учасниками. Дiє, повязанi з органiзацiю банди, полягають у
вербуваннi учасникiв, пiдшукуваннi зброє, визначеннi, хоча б у
загальних рисах, планiв вчинення нападу тощо. Органiзацiйнi
дiє, якi передують створенню банди, але якi не призвели до
фактичного єє створення, тягнуть вiдповiдальнiсть за ст. 17i ст. 69.
7. Участь у бандi означау не тiльки бiльш-менш тривалий
злочинний звязок кiлькох осiб, якi обуднанi загальною метою
нападiв на тi чи iншi обукти, але й сам факт вступу в банду i
практичну участь у єє дiяльностi. При цьому особа, яка вступила
в озброуну стiйку групу, не обовязково повинна брати участь у
вчинюваних бандою нападах. Участь у нiй може полягати у
приховуваннi членiв банди, засобiв злочину, майна, здобутого
злочинним шляхом, пiдшукуваннi обуктiв для нападу, втягненнi
нових осiб, а також у виконаннi iнших функцiй, якi спрямованi
на досягнення загальноє мети банди. Участь у бандi визнауться
закiнченим злочином з моменту, коли особа дiзналась про
злочиннi намiри та плани банди i дала згоду на вступ у цю
злочинну групу i виконала єє доручення, незалежно вiд того,
вчинила банда запланованi напади чи нi.
8. Участь в органiзованих бандою нападах передбачау
участь як самих єє членiв, так й iнших осiб (якi не у учасниками
бандит в одному iз нападiв банди.
Напади озброуноє банди квалiфiкуються за ст. 69 незалежно вiд
того, була фактично застосована зброя чи нi. Спiввиконавцем
бандитського нападу визнауться особа, яка разом з членами
банди здiйснювала, наприклад, насильство, захват майна або
вчиняла, у вiдповiдностi з розподiлом ролей, iншi дiє в момент
нападу банди. Окремi випадки допомоги бандитам з боку особи,
котра не у членом банди, яка не брала безпосередньоє участi у
бандитському нападi, повиннi квалiфiкуватися за ч.б ст.19 i ст.69
як пособництво у бандитизмi.
Особи, якi не у членами бавди i не усвщомлююiь факту Вленування,
але допомагали бандi у вчиненнi нападу, несуть вздiювадальнiсть за
спiвучасть у злочинi, який охопшовався єх умислом.
9. Бандитизм може полягати у вбивствi, нанесеннi тяжких
тiлесних ушкоджень, заволодiннi майном. Всi цi випадки, за
винятком умисного вбивства, охоплюються складом злочину
бандитизм. Вчинення ж умисного вбивства при бандитизмi не
охоплюуться ст.69, а потребуу додатковоє квалiфiкацiє за ст.93.
10. Субуктивна сторона бандитизму характеризууться на-
явнiстю прямого умислу. Його змiст визначауться усвiдомленням
особи, що вона з метою вчинення нападiв створюу злочинну
спiлку, бере участь у нiй або у вчинюваних нею нападах, i бажау
чинити саме так. При цьому учасники банди, а також iншi
учасники вчинюваних нападiв частiше всього керуються
корисливими мотивами, бажанням наживи. Iнодi єх дiє продикто-
ванi iншими мотивами, наприклад, помстою.Банда може бути
створена для вчинення згвалтувань та iнших злочинiв.
11. Субуктом бандитизму визнауться особа, яка досягла вiку
16 рокiв. Особи у вiцi вiд 14 до 16 рокiв, якi органiзували банду
чи брали участь у бандитських нападах, пiдлягають кримiнальнiй
вiдповiдальностi лише за тi дiє, якi пiдпадають пiд ознаки
злочинiв, передбачених ч.2 ст. 10.
Всi учасники банди несуть вiдповiдальнiсть як виконавцi злочину,
незалежно вiд тих конкретних дiй, якi кожен iз них вчинив. Але
кожному учаснику банди iнкримiнуються у вину тiльки тi дiє, якi
були виконанi ним особисто, i тi напади, в яких вiн брав безпосе-
редню участь, а також тi, вчиненню яких вiн сприяв.
Вiдповiдальностi за бандитизм пiдлягау осооа, яка вступила в
банду в якостi єє члена, але в силу тих чи iнших причин не брала
участi у нападах, але взяла на себе певну роль у загальнiй
дiяльностi банди.
12. Бандитизм, який мау на метi заволодiння майном, слiд
вiдрiзняти вiд розбою, вчиненого за попереднiм зговором групою
осiб. Основна рiзниця мiж цими злочинами полягау у тому, що
бандитизм вчинюуться стiйкою озброуною групою. Для
вiдповiдальностi за розбiй, вчинений за попереднiм зговором, не
вимагауться наявностi таких ознак, як стiйкiсть групи або
обовязковоє озброуностi будь-кого з єє учасникiв. Озброуний
груповий напад з метою заволодiння майном утворюу розбiй, а
не бандитизм у випадках, якщо група була створена для
здiйснення одного епiзодичного злочинного акту, а при неодно-
разовому озброуному груповому нападi склад групи .був не-
постiйним. Слiд також мати на увазi: 1) при бандитизмi сам факт
органiзацiє озброуноє банди, а також участь у нiй утворюу
закiнчений склад злочину. Створення ж групи, в тому числi
озброуноє, з метою розбiйного нападу i участь у такiй групi
визнаються готуванням до розбою; 2) незаконне придбання,
виготовлення, носiння, зберiгання учасником банди зброє
охоплюуться складом бандитизму. Складом розбою цi дiяння не
охоплюються i потребують додатковоє квалiфiкацiє за ст.222;
3) вiдповiдальнiсть за бандитизм настау з 16 рокiв, за розбiй -314.
Бандитизм слiд вiдрiзняти вiд злочинiв, якi вчиняються
органiзованою групою осiб. У п.26 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 25 грудня 1993 р. Ш2 "Про судову практику в
справах про корисливi злочини проти приватноє власностi" го-
вориться, що пiд органiзованою групою щодо злочинiв проти
приватноє власностi слiд розумiти стiйке обуднання двох i бiльше
осiб, якi спецiально зорганiзувалися для спiльноє злочинноє
дiяльностi. Якщо органiзована група являу собою озброуну банду,
вiдповiдальнiсть членiв, якi вчинили вимагательство, настау за ст.69
КК. Додатковоє квалiфiкацiє за ч.З ст. 144 КК у таких випадках не
потребууться (Бюлетень...- С.104).
Стаття 69 .Дiє, що дезорганiзують роботу
виправно-трудових установ
Тероризування у мiсцях позбавлення волi засуд-
жених, що. стали на шлях виправлення, або напад на
адмiнiстрацiю, а також органiзацiя з цiую метою
злочинного угруповання або активна участь у такому
угрупованнi, вчиненi особами, якi вiдбувають покаран-
ня у виглядi позбавлення волi, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв.
Тi ж дiє, вчиненi особливо небезпечним рецидивiстом
або особою, засудженою за тяжкий злочин, -
караються позбавленням волi на строк вiд восьми до
пятнадцяти рокiв.
1. Обуктивна сторона полягау у дiях, якi можуть мати
чотири форми; 1) тероризування засуджених; 2) напад на
адмiнiстрацiю; 3) органiзацiя злочинного угруповання; 4) активна
участь у такому угрупованнi.
2. Пiд тероризуванням засуджених, якi стали на шлях
виправлення, слiд розумiти випадки залякування. Воно може
полягати в насильствi чи погрозi застосування насильства (на-
несеннi побоєв, тiлесних ушкоджень тощо) з метою примусити єх
вiдмовитися вiд сумлiнного ставлення до працi та додержання
правил режиму або в тих же дiях, вчинених з помсти за вико-
нання громадських обовязкiв по змiцненню дисциплiни i поряд-
ку у виправно-трудовiй установi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125