А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


В диспозицiє ст. 108 йдеться про попередження, яке роблять
органи охорони здоровя. Однак Основи законодавства Украєни
про охорону здоровя розрiзняють поняття "органи охорони
здоровя" i "заклади охорони здоровя".-До "органiв охорони
здоровя" Основами вiднесенi Мiнiстерство охорони здоровя
Украєни, вiддiл охорони здоровя Ради Мiнiстрiв Республiки
Крим i органи мiсцевоє державноє адмiнiстрацiє. Безпосередньо
охорона здоровя населення забезпечууться закладами охорони
здоровя, до яких вiдносяться "пiдприумстваустанови та
органiзацiє, завданням яких у забезпечення рiзноманiтних пот-
реб населення в галузi охорони здоровя шляхом надання
медико-санiтарноє допомоги, включаючи широкий спектр
профiлактичних i лiкувальних заходiв або послуг медичного
характеру, а також виконання iнших функцiй на основi про-
фесiйного обовязку медичних працiвникiв" (ст.4 Основ //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №4. - Ст. 19).
Попередження про необхiднiсть лiкування венеричноє хвороби
повинне бути зроблене органами або закладами охорони здоровя.
Не може враховуватись попередження, зроблене iншими орга-
нами, наприклад, органами мiлiцiє, командиром вiйськовоє
частини, працiвником виправно-трудовоє установи.
4. Пiд ухиленням вiд лiкування венеричноє хвороби слiд
рвзумiти: 1) вiдмову вiд проходження призначеного курсу
лiкування; 2) порушення режиму такого лiкування, зокрема,
iфипнненкя лiкування на певний час, вiдмова проходити певнi
процедури чх приймати певнi лiки, самодiкуванвя; 3) ухилення
вiд котроямаи обстеження. Ухилення вiд яЬкуванвя ве-
неричноє кмрабж - цр вчинення дiє, якi перешкоджиоть
здiйсненню лiкування такоє хвороби. Злочин ввахауться
закiнченим з моменту техвевня дiй, якi перешкодхаюл. прове-
денню лЬiання надiтоє у витого венеричноє хвороби. Ухилея-
ня мохе бути як поввим, так i тимчасовим.
5. Субястявна снюрома харахтеризуеться умислом.
6. Субясяюм злочину у особа, яка досягоа шiстнадцяти рокiв
страждау на венеричну хворобу, знау про наявнiсть у веi такт
хвороби i йопередхена органом чи закладом охорони здоровя
про необiодвiстьпроходiешм курсу лiкуваинятавiдiговiдальшсi>
за ухилення вiд нмго.
Стаття IОв.Заражвтп вiрусом iмуно-
дфi1<мту людини
Завiлом> яоетамемия iмшоi особи в ивбезпеку зара-
жеммя вiотоом Iмунодефiцiлу людини -
кар-тмя яозбаюежпм волi на строк до пяти рокiв.
Зараж-ми Iншоє особи вiрусом Iмунодефiциту
людини особою, яка акала про наявнiсть у неТ IнфекцIТ,
<умоимоi цмм вiрусом,-
карм><ум теабавдеиням волi на строкдо восьми рокiв.
(Ст. ЮУ Кояекс доповнено Указом вiд Яянсппада 1987р.
// Вiяямстi Верховноє Ради УРСР. - 1887. - №48. -
Ст. 1008).
(Я реямщП Закону вiд 12 грудня 1981 р. // Вiдомостi Вер-
ховноє Рчям Украєни. - Мг. - №11. - Ст. 154).
I. "СНIД - особливо небезвечва iнфекцiйна хвороба, зарахен-
ня збудвком якш за умови вiдсутностi у дашЛ час ефективних
методiв явухання та специфiчноє профiлактика првзаацять до
смертi" (Закон Украєна "Про запобiгання захворюванню на
СНIД та соцiальний захист населення" вiд 12 грудня 1991 р. //
Вiдомосп Верковноi Ради Украєни. - 1992. -№11.- От. 152).
СНIД - "чума" XX стодiття, проти якоє ще не знайденi ш
надiбнi засоби профiлактики, нi ефективнi методи лiкування.
За станом на 1 сiчня 1993 р. в Украєнi зареустровано 303 нитадiпi
ВIЛ-iнфевщє."ВIЛ-iвфекцiя - захворювання, викликане вiрусом
iмунодефiциту людини" (ст. I згаданого Закону), iз них 191 iво-
земнвА громадянин. СШiова статистика бiльш тривожна: в 1992 р.
в свiтi нараховувалось 14 мiльйонiв ВIЛ-iнфiкованих i 1,5 мiльйова
хворих СНЩом (Годос Укриши. - 1993. - 2 липня). За прогаозами
спецiалiсгiв ВОЗ, кiлькiсть ВIЛ-iвфiкованих до кiнця скштгя може
досятта 30~40 мiльйонiв чадовiк.
Боротьба зi СНIДом визнана згаданим Законом одним з
iiроритетних завдань держави в галузi охорони здоровя насе-
леннi. Кабiаетом Мiнiстрiв Украєни затверджева 21 квiтня 1993 р.
Нацiональна програма iмунопрофiлактики населення на 1993-
2000 роки та Правила медигаото огляду < метою виявяеаня
заражених вiрусом iмунодефiциту людини, облiку, медичного
<Обстеження та профiлактичного нагляду за ВIЛ-iнфiкованими"
(Постанова №460 вiд 10.08.1992 р. // ЗП Украєни. - 1992. - №9.
Ст.218), а при Президентi Украєни створений Нацiональний
Комiтет боротьби iз захворюванням на СНIД.
2. Частина 1 ст. 108 передбачау вiдповiдальнiсть за завiдоме
йоставлення в небезпеку зараження вiрусом iмунодефiциту
людини iншоє особи. Враховуючи специфiку зараження вiрусом
iмунодефiциту, який передауться лише шляхом його безпосеред-
нього попадання в органiзм людини, злочиннi дiє можуть подя-
гати, перш за все, в статевих зносинах, гетеросексуальних та
iнших подiбних контактах.
Крiм того, способами поставлення в небезпеку зараження
вiрусом iмунодефiциту людини можуть бути дiє, повязанi з
спiльним використанням шприцiв для iнукцiй наркотичних за-
собi>, iнукцiй лiкiв шприцами, якi використовувались для
iнукцiй особам-носiям ВIЛ-iнфекцiє, переливання кровi вiд
иосiєв ВIЛ-iнфекцiє тощо.
3. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiя, якi в
даних конкретних умовах створюють реальну загрозу зараження
ВIЛ-iнфекцiую iншоє особи. Створення загрози особистого заражен-
ня ВIЛ-iнфекцiую не утворюу складу злочину. Наприклад, статевi
Зносини з особою-носiум ВIЛ-iнфекцiє, використання для iнукцiє
iшiрицiв, якi використовувались носiум ВIЛ-iнфекцiє, тощо.
4. Згода потерпiлого на поставлення його в небезпеку заражен-
ня ВIЛ-iнфекцiую не виключау кримiнальноє вiдповiдальностi.
5. Субуктивна сторона злочину, передбаченого ч.I ст.108,
характеризууться такими рiзновидами вини, як непрямий умисел
бо злочинна самонадiянiсть. Вчинення дiй, спрямованих на
досягнення мети заразити iншу особу ВIЛ-iнфекцiую,
квалiфiкууться як замах на зараження iншоє особи ВIЛ-
iнфекцiую (ч.2 ст.17i ч.2 ст. 108).
6. Субуктом злочину у особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв
i у носiум ВIЛ-iнфекцiє.
Вчинення умисних дiй, якi створюють загрозу зараження
iнших осiб ВIЛ-iнфекцiую, особою, яка не у носiум ВIЛ-iнфекцiє,
4а наявностi iнших ознак повинно квалiфiкуватись як замах на
Заподiяння тiлесних ушкоджень чи на воивство.
7. Частина 2 ст. 108 передбачау вiдповiдальнiсть за зараження
йiрусом iмунодефiциту людини особою, яка знала про наявнiсть у
неє iнфекцiє, зумовленоє цим вiрусом. Злочин вважауться
Мномченим з моменту, коля в органiзмi потерпiлого ввякпено вiрус
iмунодефiциту людини, тобто потерпiлий буде ВIЛ-iнфiкованим.
"До категорiє ВIЛ-iнфiкованих належать як особи без
клiнiчних проявiв хвороби (носiє ВIЛ), так i хворi на СНIД;
СНIД (синдром набутого iмунодефiциту) - кiнцева стадiя ВIЛ-
iнфекцiє. Хворi на СНIД - особи з рiзноманiтними патодогiчними
проявами, зумовленими глибоким ураженням iмунноє системи
вiрусом iмунодефiциту людини" (ст. I Закону "Про запобiгання
захворюванню на СНIД та соцiальний захист населення").
Для наявностi закiнченого складу злочину не мау значення,
чи захворiв потерпiлий реально на СНIД, чи його лише ВIЛ-
iнфiковано.Способи зараження ВIЛ-iнфекцiую можуть бути
рiзноманiтними i на квалiфiкацiю не впливають.
8. Субуктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.108,
характеризууться виною як умисною, так i необережною - у
виглядi злочинноє самонадiяiностi. Остання мау мiсце, коли
винний, усвiдомлюючи, що вiн у носiум ВIЛ-iнфекцiє, передбачау
можливiсть зараження iншоє соби ВIЛ-iнфекцiую, але розрахо-
вуу на ненастання таких наслiдкiв (наприклад, дезинфiкуу
шприци, використовуу запобiжнi засоби при статевих зносинах).
9. Субукт злочину - липiе особа, яка досягла 16 рокiв, у
носiум ВIЛ-iнфекцiє i знау прО те, що вона ВIЛ-iнфiкована особа.
ВIЛ-iнфiкованi особи у раз виявлення у них ВIЛ-iнфекцiє
попереджаються у письмовiй Дюрмi про необхiднiсть дотримання
профiлактичних заходiв з ме-гою запобiгання поширенню ВIЛ-
iнфекцiє та про кримiнальну рiдповiдальнiсть за свiдоме постав-
лення в небезпеку зараженнi або зараження iншоє особи ВIЛ-
iнфекцiую i зобовязанi письмово засвiдчити факт одержання за-
значеноє iнформацiє та попередження (ст.15 згаданого Закону).
10. Зараження iншоє особiИ вiрусом iмунодефiциту людини
особою, яка не знала про те, до вона у носiум ВIЛ-iнфекцiє, але
за обставинами справи повинна була i могла знати про це, за
наявностi iнших ознак може квалiфiкуватись як необережний
злочин проти життя чи Здоровя-
Стаття 108-Зараження вiрусом iмунодефiциту
людини медичними, фарма-
цекiичнимС практиками та
працiвниками iнших сфер
Неналежне виконання медичними, фармацевтичними
працiвниками або працiвниками Iнших сфер своєх про-
фесiйних обовязкiв через недбале або несумлiнне до
них ставлення, що призвело до зараження особи
вiрусом Iмунодефiциту лiМини, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв з поз-
бавленням права займами певнi посади чи займатися
певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило зараження
вiрусом Iмунодефiциту лiодини двох або бiльше осiб, -
карауться позбавленнОМ волi на строк до восьми
рокiв з позбавленням права займати певнi посади або
займатися певною дiяльiстю на строк до пяти рокiв.
(Ст. 10Р Кодекс доповнено Законом вiд 12 грудня 1991 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№11. -Ст. 154).
1. Основи законодавства Украєни про охорону здоровя
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №4. - Ст.19)
322
передбачають право громадян Украєни на квалiфiковану медико-
санiтарну допомогу, достовiрну та своучасну iнформацiю про
стан єх здоровя, вiдшкодування заподiяноє здоровю шкоди,
правовий захист вiд будь-яких форм дискримiнацiє, повязаних
зi станом здоровя, i вiдповiднi обовязки медичних i фарма-
цевтичних працiвникiв надавати своучасну i квалiфiковану
медичну i лiкарську допомогу.
2. Значна кiлькiсть зараження ВIЛ-iнфекцiую в багатьох
краєнах, зокрема в Украєнi, особливо на перших етапах поширен-
ня ВIЛ-iнфекцiє, вiдсувалась з вини медичних працiвникiв, як
правило, внаслiдок переливання кровi потерпiлим вiд осiб, якi
була носiями ВIЛ-iнфекцiє. Такi випадки мають мiсце i в даний
час, що зумовлюуться також i вiдсутнiстю необхiдного
ефективного дiагностичного устаткування для виявлення наяв-
ностi ВIЛ-iнфекцiє в кровi.
3. Обуктивна сторона злочину, передбаченого ст. 108,
полягау в неналежному виконаннi медичними, фармацевтичними
нрацiвниками i працiвниками iнших сфер своєх професiйних
обовязкiв через недбале або несумлiнне до них ставлення, що
призвело до зараження особи вiрусом iмунодефiциту людини (ч. I
ст.108) чи двох або бiльше осiб(ч.2 ст.108).
4. Неналежне виконання професiйних обовязкiв - це або
бездiяльнiсть особи, коли вона взагалi не виконуу дiє, якi входять
в коло єє професiйних обовязкiв, або виконуу такi дiє не в повному
обсязi чи без додержання правил, якi регламентують виконання
певних дiй (наприклад, переливання кровi людини, iнфiкованоє
ВIЛ-iнфекцiую, без проведення лабораторноє дiагностики на
наявнiсть ВIЛ-iнфекцiє).
5. Злочин, передбачений ч. I ст. 108, вважауться закiнченим з
моменту виявлення в органiзмi потерпiлого вiрусу iмунодефiциту
людини, а передбачений ч.2 ст. 108,- з моменту iнфiкування
вiрусом iмунодефiциту людини двох або бiльше осiб.
6. Субуктивна сторона злочину характеризууться лише
необережною формою вини (злочиннонедбалiстю чи
злочинною самонадiянiстю.
Якщо зараження iнших осiб вiрусом iмунодефiциту людини
було умисним, вiдповiдальнiсть настау в залежностi вiд наслiдкiв
за умиснi злочини проти життя чи здоровя.
7. Субуктом злочину, передбаченого ст. 108, можуть бути;
I) медичнi i фармацевтичнi працiвники; 2) працiвники iнших сфер.
Медичною i фармацевтичною практикою можуть займатися
особи, якi мають вiдповiдну Спецiальну освiту i вiдповiдають
единим квалiфiкацiйним вимогам. Пiдготовка, перепiдготовка та
пiдвищення квалiфiкацiє медичних i фармацевтичних
працiвникiв здiйснюуться вiдповiдними середнiми спецiальними
i вищими навчальними та науковими закладами, закладами
пiдвищення квалiфiкацiє i перепiдготовки кадрiв, а також черев
iнтернатуру, клiнiчну ординатуру, аспiрантуру i докторантуру.
Як виняток, за спецiальним дозволом Мiнiстерства охорони здо-
ровя Украєни або уповноваженого ним органу охорош здоровя
моке бути дозволена дiяльнiсть у галузi народноє i нетрздкiiiноi
медхщши особам, якi не мають спецiальноє освiти (статтi 74, 7
Основ законодавства У краєни про охорону здоров я).
Субуктом злочиву можуть бути i працiвники iнших сфер:
а) працовох правмнороцинх органга, якi не ваправяяюфь на
обовязковоє медичний огляд на вижлення зараження ВIЛ-
iнфекцiоо осiб, ипрi заiмакшiся просплущоо, i нарвоиаив, якi
вводять нафкопрiнi засоби пгаяхом шукщi; б) працiiвши органiв
мiлiцiє, якi не виковий напехвим чином оформлене подання
мощiчядi аатiяднi пгплпрi-триия рi-iЛ ст-щ пiдiiягакт.обовяако-
вому медачвому огавду на зарахевня вiрусом iмуводефiцспу
людапи, до iвдпоищниу аяда омфони здоровя для проведения
медичного огляду чи лiкування; в) працiвники мiсць позбавпення
волi, якi не забезпечвян недопущення ковгактiв мiх ВIЛ-
iнфiкомвопа та iншими особами, котрi вiдбувакль пжаравня у
випiяхi аоабйюення вопi, або не забезпечили мвдичний огляд нар-
команiв, якi вводять наркотичнi засоби шяяхом iнукцiй;
г> працiваяхи, котрi здiвсвiокль яаборатрву дамостику ВIЛ-
iнфекцiє, проводятi> науковi дослiдхехвя з використанням
iнфiковавого матерiалу чи зайняхi в сферi шi{)обцiщгва бкмопчшх
iфеларата дяя дiагностики СНIДу, якщо, вапраклад, вваслiдак
недбалого чи невалехвого iпптрняниа нимх своєх профеСiнвих
обовязки оясвiкаво дiаiхкк-пяiiна вдоутнiсть ВIЛ-iофекцiI у особи,
яка факпрво у носiум ташi iафекцiє, що призвеж) до зарахевня
ВIЛ-iнфекш) iяших осiб; д) iвви особi, в службовi чв iфофесiбнi
жязкж (оок ваюпвпь вчиавввя дiб, афямоваахх аа аедопущевня
iмувадсфщвту людини, iнтях осiб, та
ВIЛ-Iнфесiвю iятих осiб; д) iвви осаби, в слухмш чи професiйнi
обовязки аап входить вчиаеввяд),афяиовавгх аа аедшушення
зарахенш вiрусом iмуводефiдату людини, iншах осiб, та
профiлакпоп СНIДу.
8. Статко 29 Закову "Про згнюбiгаавя захаорвдваяню ва СНIД
та соцiаямiЛ захист ваоеяення" вн адмiнiсiрвцiю медичвих за-
кладiв, цц[<1пц>л яких iiринцщiл> дажностичш досяцхвввя ва ВIЛ-
iнфекцiю, вадау лiкуяалану допомху носiям ВЦI та хвоiям на
СНIД, а явох мау ковiакт з кровю та iншама маздявлама вiд
iнфiковаяхх осiб, пскладакпься обоягки забезпечення таких
працiвниди яройiсiдиими здоми здтсту, д мсиичрим дрццi>пппсзм
у разi вiдоугаостi тахах засобв захасту вадаао право вiдавжатяся
вiд лiкушнвя та подання дахкмхв хворому (Вiдомосгi Верховноє
Рада УкраЬи.- 1993. -№11.-Ст.152).В такому вшадау ><днпнвi
працiвник ашльаясться ид кримiнальноє вiдпоидадьносгi за вiдмову
вiд подання допомога iлiкуванняВIЛ-iвiмковавiк осiб, навiть якщо
це призвело до зарахення iнших осiб вiрусом iмунодефiциту люпини.
Стаття 108 .Розголошення вiдомостей про
проведений медичного огляду на
зараження вкусом iмунодефiциту
людини та його результатiв
Розголошення медичним працiвкиком або Iншою
службовою особою вiдомостей про проведення
медичного огляду особи на зараження вiрусом Iмуно-
дефiциту людини або захворювання на СНIД та його
результатiв, що стали Ти вiдомi у звязку з виконанням
службовях або професiйних обовязкiв, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до тисячi карбованцiв.
(Ст. 10(Т Кодекс доповнено Законом вiд 12 грудня 1991 р.
// Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №11. -
Ст. 154).
I. Медичний огляд особи на зараження вiрусом iмунодефiциту
людини або захворювання на СНIД - це лабораторне дослiдження
кровi або iнших бiологiчних рiдин з метою виявлення зараження
ВIЛ (ст. З Правил медичного огляду з метою виявлення зараження
вiрусом iмунодефiциту людини, облiку, медичного обстеження та
профiлактичного нагляду за ВIЛ-iнфiкованими, затверджених пос-
тановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 10 серпня 1992 р. №46в
(ЗП Украєни. - 1992. - №9. - Ст.218).
2. Вiдповiдно до зазначених правил: 1) обовязковому медично-
му оглядовi пiдлягають: громадяни iнших держав та особи без
громадянства, якi прибули в Украєну для навчання або роботи,
за винятком осiб, котрi мають сертифiкат, передбачений
вiдповiдною угодою мiж Украєною та iншою державою, - по
прибуттi; особи, якi займаються проституцiую, i наркомани, якi
вводять наркотичнi засоби шляхом iнукцiй (лише у разi, колi
вони визнанi такими в установленому законом порядку), - 1 раз
на 6 мiсяцiв; 2) медичному оглядовi пiдлягають: громадяни
Украєни, iнших держав та особи без громадянства, якi мали
статевi контакти з ВIЛ-iнфiкованими, - при єх виявленнi, а також
через 6 i 12 мiсяцiв, якщо при попереднiх обстеженнях одержано
негативнi результати; особи, в яких виявленi хвороби, що пере-
даються статевим шляхом: дiти, якi народилися вiд ВIЛ-
iнфiкованих матерiв, - при народженнi, а також через 6 i 12
мiсяцiв;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125