б) Насильство над iншими вiйськовополоненими або
жорстоке поводження з ними з боку
вiйськовополоненого, який перебував на становищi
старшого, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв.
в) Вчинення вiйськовослужбовцем, який перебував в
полонi,, дiй, спрямованих на шкоду Iншим
вiйськовополоненим, з корисливих мотивiв або з ме-
тою забезпечення поблажливого до себе ставлення з
боку ворога -
карауться позбавленням волi на строк вiд одного року
до трьох рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради Украєни. - 1992. - №35. - Ст. 511).
1. Навiть опинившись внаслiдок поранення або за iнших обставин
в полонi у супротивника, вiйськовослужбовець повинен додержу-
ватись вiйськовоє присяги, дорожити гiднiстю громадянина Украєни
i нi за яких обставин не подавати допомогу ворогу.
2. Ст. 259 передбачау вiдповiдальнiсть за три самостiйнi
вiйськовi злочини: 1) добровiльну участь вiйськовополоненого
в роботах, якi мають вiйськове значення (п."а"); 2) вчинення
вiйськовополоненим, що перебувау на становищi старшого,
насильства над iншими вiйськовополоненими (п.б"); 3) вчине-
ння вiйськовополоненим дiй, якi спрямованi на шкоду iншим
вiйськовополоненим (п."в").
3. Роботами, що мають вiйськове значення, визнаються будь-
жi роботи, спрямованi на будiвництво вiйськових обуктiв, виробництво
вiйськовоє технiки, боуприпасiв, будь-жих вiйськових матерiалiв.
Пiд iншими заходами визнаються органiзованi ворогом будь-
якi заходи, що сприяють посиленню сил ворога або послабленню
Украєни чи дружнiх з нею держав.
Участь у роботах або у зазначених вище заходах повинна бути
добровiльною, тобто вiйськовополонений бере участь в роботах без
примушування, маючи при цьому можливiсть ухилитися вiд них.
Женевська конвенцiя про поводження з вiйськовополоненими
1949р. забороняу використовувати вiйськовополонених тая роботах,
що мають вiйськове значення (ст.50). Вiйськовополонений мау
право вiдмовитися вiд участi в таких роботах i заходах. Офiцер, який
знаходиться у полонi, може, вiдповiдно до цiує конвенцiє,
вiдмовитися вiд будь-якоє роботи.
4. У вiдповiдностi з положеннями Женевськоє конвенцiє
вiйськовополонений, що перебувау на становищi старшого
(довiреного), повинен сприяти фiзичному, моральному i iнтедекту-
альному добробуту вiйськовополонених. Якщо ж старший порушуу
своє обовязки, допускау насильство або жорстоке поиоджеИяIь з
вiйськовополоненими, то його дiє слiд квалiфiкувати за п.б" ст.259.
Пiд насильством слiд розумiти будь-який психiчний чи
фiзичний вплив на вiйськовослужбовця.
Жорстоке поводження проявляуться у вчиненнi дiй, якi
принижують гiднiсть вiйськовополонених, спричиняють єм
страждання i муки.
5. Дч, якi спрямованi на шкоду iншим вiйськовополоненим,
можуть виражатися у вiдiбраннi у них одягу, харчiв, примушеннi
єх до виконання робiт, якi повинен виконувати iнший, доносi
адмiнiстрацiє про порушення режиму тощо.
6. Субуктивна сторона всiх трьох складiв злочину харак-
теризууться прямим умислом.
7. Субуктами злочинiв, передбачених ст.259, у вiйськово-
службовцi. що знаходяться в полонi. Субуктом злочину, перед-
баченого п.б" ст.259, у тiльки вiйськовополонений, який пере-
бувау на становищi старшого.
8. Для квалiфiкацiє дiяння за п."в" ст.259 потрiбна наявнiсть
у винного корисливостi або бажання забезпечити поблажливе до
себе ставлення зi сторони ворога.
Якщо злочиннi дiє вiйськовослужбовця, який знаходиться в
полонi, вчиненi iз антидержавних мотивiв, мають на метi послаб-
лення Украєни, то вони квалiфiкуються як державна зрада за ст.56.
Стаття 260. Мародерство
Викрадення на полi бою речей, що знаходяться при
вбитих 1 поранених (мародерство), -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв або смертною карою.
I. Мародерство - це викрадення речей, що знаходяться при вбитих
i поранених, тобто у таумному чи вiдкритому, з насильством чи без
насильства заволодiннi вiйськовослужбовцями на полi бою предметамi
особистого користування або обмундируванням, що знаходяться при
вбитих або поранених. Вилучення у вбитих i поранених зброє,
боуприпасiв, документiв i iнших предметiв з метою єх подальшого
використання ддя ведення вiйськових дiй не утворюу складу злочину.
2. Мародерство вчинюуться тiльки на полi бою пiд час бою або
вiдразу ж пiсля його завершення.
Полем бою слiд вважати не тiльки мiсцевiсть, де сталося
безпосередну зiткнення з противником, але й тиловi райони, якi
були пiдданi впливу зi сторони ворожих засобiв ураження.
Викрадення речей поза полем бою утворюу склад злочину
проти власностi.
З.Поранемтавбитi, уякихвикрадаютьсяречi, можутьналежати
до будь-яких армiй або бути iз числа цивiльного населення.
4. Мародерство вважауться закiнченим злочином з моменту
вилучення речей у пораненого чи вбитого.
5. Злочин вчинюуться тiльки з прямим умислом.
6. Субуктом злочину у тiльки вiйськовослужбовець. Цивiльнi
особи за викрадення на полi бою речей у поранених та вбитих
притягуються до кримiнальноє вiдповiдальностi за вiдповiдними
статтями глави II або глави V Особливоє частини КК.
Стаття 261. Насильство над населенням у
районi воунних дiй
Розбiй, протизаконне знищення майна, насильство, а
так само протизаконне вiдiбрання майна пiд приводом
военноТ необхiдностi, вчинюванi щодо населення в
районi воунних дiй, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти рокiв або смертною карою.
1. Женевська "Конвенцiя про захист цивiльного населення пiд
час вiйни" вiд 12 серпня 1949 р. (статтi 33 i 53), резолюцiя
Генеральноє Асамблеє ООН вiд 9 грудня 1970 р. "Основнi
принципи захисту цивiльного населення в перiод збройних
конфлiктiв" (ст. 2, 3, 7) забороняють будь-яке залякування,
терор, пограбування та репресiє щодо цивiльних осiб на окупо-
ванiй або захопленiй територiє. Забороняуться знищення рухо-
мого i нерухомого майна, якщо це не викликалось воунною
необхiднiстю; примусове перемiщення або iншi посягання на
недоторканнiсть громадян.
2. Сг.261 передсачау кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинення
в районi воунних дiй щодо населення: 1) розбою (див. коментар
до ст. 142); 2) протиправного знищення майна (див. коментар до
ст. 145); 3) насильства, тобто рiзноманiтних форм злочинного
посягання на гiднiсть, життя i здоровя громадян (вбивства,
тiлесних ушкоджень, згвалтування тощо); 4) протиправ-
ного вiдбирання майна пiд приводом воунноє необхiдностi.
3. При квалiфiкацiє зазначених дiй за ст. 261 не вимагауться
додатковоє квалiфiкацiє за статтями КК, що передбачають
вiдповiдальнiсть за злочини проти особи i власностi.
4. Не утворюють складу злочину знищення або вiдбирання майна у
населення, якщо цi дiє викликалися необхiднiстю воунноє обстановки.
5. Районом воунних дiй вважауться частина територiє, на яки
певнi угрупування вiйськ ведуть воуннi дiє.
6. Населення - це цивiльне населення цiує мiсцевостi (в тому
числi бiженцi, евакуйованi, угнанi супротивником i iншi особи,
якi з тих чи iнших причин опинилися в цьому районi).
7. Насильство над населенням в районi воунних дiй харак-
теризууться тiльки прямим умислом.
8. Субуктом злочину у тiльки вiйськовослужбовець.
Стаття 262. Погане поводження з вiйськово-
полоненими
а) Погане поводження а вiйськовополоненими, яке
мало мiсце неодноразово або звязане з особливою
жорстокiстю, або спрямоване проти хворих 1 пора-
нених, а так само недбале виконання обовязкiв щодо
хворих 1 поранених особами, на яких покладено
лiкування єх 1 пiклування про них, при вiдсутностi ознак
бiльш тяжкого злочину, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до трьох рокiв.
б) Погане поводження з вiйськовополоненими без
зазначених обтяжуючих обставин
тягне застосування правил Дисциплiнарного статуту
Збройних Сил.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Законом вiд
17червня1992р. //ВiдомостiВерховноєРадиУРСР. -1983. -НВ4. -
Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
1. Женевська "Конвенцiя про поводження iз
вiйськовополоненими" вiд 12 серпня 1949 р. установлюу такий
порядок поводження з вiйськовополоненими, при якому охоро-
няуться єх життя, здоровя, честь i гiднiсть. У вiдповiдностi з цiую
конвенцiую у КК передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть за
погане поводження з вiйськовополоненими.
2. Погане поводження з вiйськовополоненими може
виражатися в дiях вiйськовослужбовця, якими спричиняуться
шкода здоровю, ущемлюються права i честь вiйськовополонених
(нанесення побоєв, спричинення тiлесних ушкоджень, катування
i iншi прояви жорстокостi).
Подiбнi дiє тягнуть вiдповiдальнiсть у випадках, коли вони
вчинювались за наявностi хоча б однiує iз вказаних у ст. 262
обтяжуючих обставин: мали мiсце неодноразово, тобто не менш
як два рази, або супроводжувались особливою жорстокiстю,
або були спрямованi проти поранених та хворих. При
вiдсутностi цих обтяжуючих обставин погане поводження з
вiйськовослужбовцями тягне застосування правил
Дисциплiнарного статуту Збройних Сил.
3. Недбале виконання обовязкiв щодо хворих i поранених
ишюважманттiюiягаувзючинвонедбажму виконаннi обовязкiв
iюiiоданнюмлiкарсткоiдоасмсгаiдрiлздузатими, хто цього потребуу.
Закон спецiально застерiгау, що в цих випадках
вiдповiдальнiсть за ст. 262 настау тiльки тодi, коли вiдсутнi ознаки
бiльш тяжкого злочину.
4. Субуктивна сторона поганого поводження з
вiйськовополоненими характеризууться умисною формою вини,
а недбале виконання обовязкiв щодо хворих та поранених -
необережною формою вини.
5. Субуктом поганою поводження з
вiйськовополоненими може бути будь-який
вiйськовослужбовець, що за тих чи iнших обставин вступив у
постiйний або тимчасовий контакт з вiйськовополоненими.
Субуктом недбалого виконання обовязкiв можуть бути
тiльки тi вiйськовослужбовцi, на яких покладене лiкування
хворих i поранених або пiклування про них. Це можуть бути як
вiйськовослужбовцi Збройних Сил Украєни, так i особи iз складу
армiє супротивника, якi залучалися для подання лiкарськоє до-
помоги хворим i пораненим вiйськовополоненим.
Незаконне носiння знакiв Чер-
воного Хреста i Червоного
Пiвмiсяця та зловживання ними
Стаття 263.
Носiння в районi воунних дiй знакiв Червоного Хреста
або Червоного Пiвмiсяця особами, якi не мають на те
права, а так само зловживання у воунний час прапо-
рами або знаками Червоного Хреста 1 Червоного
Пiвмiсяця, або пофарбуванням,присвоуним транс-
портним засобам санiтарноє евакуацiє, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох
мiсяцiв до одного року.
I Женевська "Конвенцiя про покращання долi поранених i
хворих у дiючих армiях" вiд 12 серпня 1949 р. приписуу
(наказуу) сторонам, що воюють, утримуватися вiд нападу на
санiтарнi формування, транспортв i єх особовий склад, а при
веденнi бокових дiй санiтарнi заклади повиннi по можливостi
оберiгатись i щадитися.
Для кращого розпiзнавання санiтарнi служби мають вiдмiтнi
емблеми (знак "Червоний Хрест" на бiлому полi, а в деяких
державах "Червоний Пiвмiсяць" на бiлому полi). Використання
подiбних знакiв з iншою метою i особами, якi не мають
вiдношення до санiтарноє служби, заборонено.
У вiдповiдностi з мiжнародними угодами i передбачена
кримiнальна вiдповiдальнiсть за зловживання цими знаками.
2. Злочин може виражатися: 1) в носiннi в районi воунних дiй
знакiв Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця
вiйськовослужбовцями, якi не мають на це права; 2) у зловживаннi
у воунний час вiдмiтними знаками, якi нядяиi санiтарнiй службi.
Наприклад, утворюу склад злочину використання
вiйськовослужбовцем у воунний час для мети, яка не мау нiякого
вiдношення до санiтарноє служби, морських суден, пофарбованих у
бiлий колф, i таких, що мають на бортах i горизонтальнiй поверхнi
знаки Червоного Хреста або Червоного Пiвмiсяця.
3. Протиправне носiння знакiв Червоного Хреста i Червоного
Пiвмiсяця i зловживання ними можуть бути вчиненi мiльки з
прямим умислом.
4. Субуктам злочку може бути буда>-жий вшсiковослуювеф.
5. Про поняття "район воунних дiй" дш. п.5 коментаря д1ст.261
ДОДАТОК
Перелiк майна, що не пiдлягау конфiскацiє за
судовим вироком
I. Не пiдлягають конфiскацiє такi види майна та предмети, що
належать засудженому на правах особистоє власностi чи у його
часткою у спiльнiй власностi, необхiднi для засудженого та осiб,
якi перебувають на його утриманнi:
1. Жилий будинок з господарськими будiвлями в сiльськiй
мiсцевостi, якщо засуджений та його сiмя постiйно в ньому
проживають.
2. Носильнi речi та предмети домашнього вжитку, необхiднi
засудженому i особам, якi перебувають на його утриманнi:
а) одяг - на кожну особу; одне лiтну або осiнну пальто, одне
зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жiнок - два
зимових плаття), один лiтнiй костюм (для жiнок - два лiтнiх
плаття), головнi убори по одному на кожний сезон. Для жiнок,
крiм того, двi лiтнi хустки i одна тепла хустка (або шаль);
б) взуття в кiлькостi однiує пари шкiряноє, однiує пари гумовоє
i пари валянок на кожну особу;
в) бiлизна у кiлькостi двох змiн на кожну особу;
г) постiль (матрац, подушка, двi простинi, двi наволочки,
ковдра) i два особистих рушники на кожну особу;
д) необхiдний кухонний посуд;
е) меблi - по одному лiжку та стiльцю (або табуретцi) на кожну
особу, один стiл, одна шафа i одна скриня на сiмю;
ж) всi дитячi речi.
3. Продукти харчування, потрiбнi для особистого споживання
засудженому, членам його сiмє та особам, якi перебувають на
його утриманнi, - на три мiсяцi, а для осiб, якi займаються
сiльським господарством, - до нового врожаю.
4. Паливо, потрiбне засудженому, членам його сiмє та особам,
якi перебувають на його утриманнi, для готування єжi та
обiгрiвання примiщення на протязi шести мiсяцiв.
5. Одна корова, а при вiдсутностi корови - одна телиця; коли
немау нi корови, нi телицi - одна коза, вiвця чи свиня - у осiб,
якi займаються сiльським господарством.
6. Корм для худоби, яка не пiдлягау конфiскацiє, - в кiлькостi,
потрiбнiй до вигону худоби на пасовище або до збору нових
кормiв.
7. Насiння, потрiбне для чергових посiвiв (осiннього i весня-
ного), та незнятий урожай - у осiб, якi займаються сiльським
господарством.
8. Сiльськогосподарський iнвентар - у осiб, якi займаються
сiльським господарством.
9. Знаряддя особистоє кустарноє i ремiсничоє працi, а також
потрiбнi для особистих професiйних занять засудженого iнстру-
менти, приладдя i книги, за винятком випадкiв, коли суд позбавив
засудженого права займатися даною дiяльнiстю.
10. Пайовi внески до кооперативних органiзацiй (крiм дачно-
будiвних кооперативiв) та колгоспiв
Примiтка. Пайовi внески до житлобудiвних кооперативiв можуть
бути конфiскованi в разi, коли спорудження будинку ще не закiнчено.
II. В разi конфiскацiє частки засудженого в спiльному майнi
колгоспного двору чи господарства громадян, якi займаються
iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю в сiльському господарствi,
розмiр його частки визначауться пiсля виключення з цього майна
того, що не пiдлягау конфiскацiє.
1. Вступна частина роздiлу 1 Перелiку - iз змiнами, внесеними
Указом вiд 22 червня 1984 р. // Вiдомостi Верховноє Ради УРСР
- 1984. - №27 - Ст.512.
2. Пункт 10 роздiлу 1 i роздiл II - iз змiнами, внесеними Указом
вiд 12 сiчня 1983 р. // Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983.
- №4. - Ст.50.)
Змiст
Глава I
Глава II
ГлаяаIII
Глава IV
Глава V
Гламi
Глава II
ГлаваIII
Глава IV
Глава V
Глава VI
Глава VII
Глава VIII
Глава ЄХ
ГлаваХ
ГлаваХ]
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
МЕЖI ЧИННОСТI КРИМIНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ ...................
ПРОЗЛОЧИН .................
ПРО ПОКАРАННЯ ...... ......
ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ I ПРО
ЗВIЛЬНЕННЯ ВIД ПОКАРАННЯ
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВИ . .
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЄ I
КОЛЕКТИВНОЄ ВЛАСНОСТI
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВЯ, ВОЛI I
ГIДНОСТI ОСОБИ .................
злочини ПРОТИ полiтичних
I ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН .......
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ IНДИВIДУАЛЬНОЄ
ВЛАСНОСТI ГРОМАДЯН
ГОСПОДАРСЬКI ЗЛОЧИНИ
СЛУЖБОВI ЗЛОЧИНИ . . .
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ .......
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПОРЯДКУ УПРАВЛIННЯ .
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЄ БЕЗПЕКИ,
ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА НАРОДНОГО
ЗДОРОВЯ ........... ..........
ВIЙСЬКОВIЗЛОЧИНИ ..............
ДОДАТОК Перелiк майна, що не пiдлягау конфiскацiє
за судовим вироком .............
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125