Це
стосууться i тих випадкiв, коли вилученi у потерпiлого предмети
були створенi ним в результатi трудовоє дiяльностi. За вiдсутностi
цiн на майно його вартiсть може бути визначена шляхом прове-
дення експертизи. Якщо потерпiлий придбав майно за ринковими
чи комiсiйними цiнами, вартiсть повинна визначатися, виходячи
iз цих цiн на час вчинення злочину (п.27 постанови).
17. Крадiжку (як i грабiж, розбiй, шахрайство та вимагатель-
ство) належить квалiфiкувати як здiйсненi за попереднiй зго-
вором групою осiб тодi, коли у вчиненнi вiдповiдного злочину
брали участь за домовленiстю як спiввиконавцi двi i бiльше особи
(п.25 постанови).
Зговiр слiд вважати попереднiм, якщо домовленiсть про вчине-
ння злочину проти iндивiдуальноє власностi вiдбулася до початку
посягання, тобто на стадiє готування чи безпосередньо перед
замахом.
Дiє учасникiв крадiжки, грабежу, розбою, шахрайства чи вима-
гательства, вчиненi за попереднiм зговором, належить
квалiфiкувати за ч.2 ст. 140, статтями 141, 142, 143 i 144
незалежно вiд того, що iншi учасники групи не були притягнутi
до кримiнальноє вiдповiдальностi у звязку з недосягненням вiку,
з якого настау кримiнальна вiдповiдальнiсть, чи з iнших за-
конних пiдстав.
"Коли група осiб за попереднiм зговором мала намiр вчинити
крадiжку чи грабiж, а один з єє учасникiв застосував або погро-
жував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи
здоровя потерпiлого, то його дiє належить квалiфiкувати як
розбiй, а дiє iнших осiб - вiдповiдно як крадiжку чи грабiж при
умовi, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню
насильства або не скористалiся ним для заволодiння майном
потерпiлоге" (а6з.2 п.25 постанови).
38
18. Згiдво з примiткою до ст. 140 повторним у статтях 140,
141, 143, 144 визнауться злочин, вчинений особою, яка ранiше
вчинила будь-який iз злочинiв, передбачених цими статтями або
статтями 69, 81-84, 86, 86 862, 142, 223, 2283,2292.
Пленум Виховного Суду Украєни в постановi вщ 25 грудня 1992 р.
зазначив, що викрадення приватного майна не мохе
квалiфiкуватися як повторне: коли судимiсть за ранiше вчинешб
злочин знята з винного в порядку амнiстiє чи помилування, пога-
шена чи знята згiдно зi ст. 55; якщо на момент вчинення нового
злочину минули строки давностi притягнення до вiдповiдальностi
за ранiше вчинений злочин; у випадках, коли винна особа хоча
ранiше i вчинила дiяння, що мiстять ознаки злочинiв, зазначених
у примiтцi до ст. 140, але була у встановленому законом порядку
звiльнена вiд кримiнальноє вiдповiдальностi.
У випадку вчинення винною особою декiлькох злочинiв, перед-
бачених однiую iз вказаних статей (140, 141, 143, Ы4), и дiє за
вiдсутностi iнших квалiфiкуючих ознак належить квалiфiкувати за
частиною другою тiує чи iншоє статтi. Додатково квалiфiкувати
перший злочин ще i за частиною першою даноє статтi не потрiбно.
В разi вчинення декiлькох посягань на приватну власнiсть
рiзними способами перший злочин (за вiдсутностi iнших
квалiфiкуючих ознак) належить квалiфiкувати за частиною
першою вiдповiдноє статтi, а iншi, як вчиненi повторно, за
частинами другими вiдповiдних статей КК.
Неодноразове вилучення майна (чи завододiння ним) у одного i
того ж потерпiлого, якщо воно складалося iз ряду тотожнiх дiє,
охоплювалося з самого початку удиним умислом на заволодiння
конкретним майном i вчинено одним способом, належить розгладати
як ояив продовжуваний злочин (п. 23 згаданоє постанови).
19. У вiдповiдностi з розясненнями Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 25 грудня 1992 р. №12, вирiшуючи питання про
наявнiсть в дiях винноє особи такоє квалiфiкуючоє ознаки, як
проннкнения у житло, слiд мати на увазi таке.
Проникнення - це вторгнення у житло з метою вчхМЦрвш
крадiжки, грабежу чи розбою. Воно може здiйснюватися як таумно,
так i вiдкрито, як з подоланням перешкод або опору людей, так i
безперешкодно, а також з допомогою рiзхрх засобiв, якi дозволяяпь
виннiй особi викрадати майно iз житла ез входу до нього.
Житло - це примiщення, яке призначене для постiйного ч>
тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира,
кiмната в готелi, дача, садовий будинок тощо), а також тi його
складовi частини, якi використовуються для вiдпочинку,
зберiгання майна або задоволення iнших потреб людини (бал-
кони, веранди, комори тощо).
Не можуть визнаватися житлом примiщення, не призначенi i
не пристосованi для постiйного чи тимчасового проживання
(вiдокремленi вiд жилих будiвель погреби, гаражi, iншi будiвлi
господарського призначення).
Вирiшуючи питання про наявнiсть в дiях винноє особи названоє
квалiфiкуючоє ознаки/судам належить зясовувати, з якою ме-
тою вона опинилася у житлi i коли в неє виник умисел на
заволодiння майном. Якщо винна особа опинилась у житлi_без
дамiру вчинити злочин, а потiм заволодiла чужим майном, єє дiє
не можна квалiфiкувати як вчиненi з проникненням у житло.
Якщо ж вона потрапила у житло з вiдповiдного дозволу,
вдкдоиставши для цього дiйсний чи вигаданий привiд з метою
викрадення майна чи заволодiння ним, єє дiє належить
квалiфiкувати як вчиненi з проникненням у житло.
Якщо дiє, розпочатi як крадiжка з проникненням у житло,
переросли в грабiж чи розбiй, єх належить квалiфiкувати
вiдповiдно за ч. З ст. 141 чи ч. З ст. 142 як вчиненi з проникнен-
ням у житло (п. ЗО постанови).
20. За ч. 4 ст. 140, як i за iншими статтями, що передбачають
пiдвищену вiдповiдальнiсть за злочин, вчинений особливо ме-
безпечним рецидивiстом (ч. 4 ст. 141, ч. З ст. 142, ч.З ст. 143,
ч. З ст. 144), дiє винноє особи можуть квалiфiкуватися як вчиненi
особливо небезпечним рецидивiстом лише тодi, коли вона була
визнана особливо небезпечнимрецидивiстом до вчинення даного
злочину вироком суду, що набрав законноє сили, i судимiсть в
установленому порядку не знята (п. ЗI постанови).
2 i. Якщо винна осоа вчинила крадiжку, грабiж, розбiй, шах-
райство чи вимагательство i в єє дiях у декiлька квалiфiкуючих
ознак, передбачених рiзними частинами тiує чи iншоє статтi,
вчинене належить квалiфiкувати за тiую частиною, яка передба-
чау (повиннi бути вказанi в постановi про притягнення як обвинува-
ченого, обвинувальному висновку i в мотивувальнiй частинi
вир-оку (п. 32 постанови).
Стаття 141. Грабiж
Вiдкрите викрадення Iндивiдуального майна грома-
дян (грабiж) -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв.
Грабiж, поуднаний з насильством, що не е небез-
печним для життя чи здоровя потерпiлого, або з погро-
зою застосування такого насильства, а так само грабiж,
що завдав значно? шкоди потерпiлому або вчинений за
попереднiм зговором групою осiб чи повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до восьми
рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж з проникненням у житло
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
дванадцяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж, вчинений особливо небезпечним
рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
п ятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1883 р. i Зако-
нами вiд в березня 1992 р., 17 червня 19в2р., 26 сiчня 1993 р.
// Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - Нй4. - Ст. 50;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - Є9в2. - №23. - Ст. 337;
1992. - №38. - Ст. 511; 1993. - №12. - Ст. 97).
1. Грабiх - бiльш небезпечна, нiж крвдiхха, форма аккрадення
iндивiдуального майна громадян. На вiдмiну вiд крадiжки при
грабежi викрадання майна носить <чдкршюш характер. В пос-
тановi Пленуму Верховного Суду Украєнi вiд 25 грудня 1992 р.
№12 сказано, що грабiж - це вiдкрите викрадення майна у
присутностi потерпiлого або iнших осiб, якщо винна особа
усвiдомлюу цю обставину (абз.2 п.5). Однак слiд мати на увазi,
що одна лише фактична присутнiсть потерпiлого чи iнших осiб
при викраденнi майна не перетворюу автоматично його у грабiж.
Вiдкритим викрадення може визнаватися лише тодi, коли потер-
пiлий чи iншi особи усвiдомлювали характер вчинюваних винним
дiй i сприймали єх як злочиннi (обуктивна ознака), а викрадач
усвiдомлював, що вони розумiють протиправний характер
вчинюваного ним посягання (субуктивна ознака). Вирiшальним
моментом для оцiнки викрадення як вiдкритого слiд вважати
субуктивнi ознаки.
У цьому звязку таумним, а не вiдкритим, буде викрадення, коди
субукт вилучау майно в присутностi iнших осiб, якi помилково
вважають, що дiє винного правомiрнi, на що останнiй i розраховуу.
Крадiжкою, а не грабежем, слiд визнавати викрадення, вчинюючи
яке, субукт вважав, що дiу таумно, хоч насправдi iншi особи
спостерiгали за його дiями i усвiдомлювали єх характер. Крадiжкою
слiд також визнавати викрадення майна у присутностi осiб, якi хоч
i не були спiвучасниками цього злочину, але у звязку з певними
стосунками з винним (родиннi та особистi звязки, попередня
спiльна злочинна дiяльнiсть тощо) не вживатимуть, на його думку,
заходiв до викриття вчинюваного ним злочину.
Викрадення iндивiдуального майна в присутностi малолiтнього,
який розумiв характер i значення вчинюваних винним дiй, якщо
при цьому i сам винний знав чи допускав, що малолiтнiй розумiу
те, що вiдбувауться, охоплюуться поняттям грабiж.
2. Викрадення повинно визнаватися вiдкритим без насильства
i в тих випадках, коли винний дiу раптово (за допомогою ривка).
вдаючись до певних зусиль (не подавляючи волi потерпiлого) для
заволодiння майном. Скажiмо, субукт вирвав iз рук сумку з
грошима чи зiрвав з голови шапку. Якщо ж зусилля винного, що
застосовууться при ривку, одночасно супроводжууться i посяган-
ням на тiлесну недоторканнiсть особи, воно Стау фiзичним
насильством. Наприклад, вихоплення майна, яке тримау потер-
пiлий, з виверненням руки утворюу фiзичне насильство. Такi дiє
тягнуть за собою вiдповiдальнiсть за ч.2 ст. 141.
3. Грабiж належить вважати закiнченим з моменту, коли винна
особа вилучила майно i мау реальну хоча 6 початкову можливiсть
розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати iншим
особам тощо).
4. Субекпимна сторона грабежу характеризууться прямим
умислом, який, крiм загальних ознак, включау усвiдомлення
винним того, що вилучення майна здiйснюуться вiдкр>то. Субукт
усвiдомлюу, що потерпiлий або iншi особи розумiють характер
його дiй, але iгноруу цю обставину.
5. Субуктом грабежу може бути особа, яка до моменту
вчинення злочину досягла чотирнадцятирiчного вiку,
6. Грабiж, вчинений з застосуванням насильспа, що не у
небезпечним для життя чи здоровя потерпiлого, або з погрозою
застосування такого насильства, квалiфiкууться за ч. 2 ст. 141.
Насильство при грабежi застосовууться з метою примусити
потерпiлого вiддати грабiжнику майно або вчишпт такi дiє, що
сприяють вилученню майна. Насильство при грабежi може за-
стосовуватись для утримання майна, яке викрадене таумно або
вiдкрито без застосування насильства.
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд 25 грудня
1992 р. (п.9) розяснив, що пiд насильством, що не у небезпечним
для життя чи здоровя потерпiлого, слiд розумiти заподiяння
легкого тiлесного ушкодження, що не призвело до короткочас-
ного розладу здоровя або короткочасноє втрати працездатностi,
а також вчинення iнших насильницьких дiй (нанесення ударiв,
побоєв, обмеження чи незаконне позбавлення волi) за умови, що
вони не були небезпечними для життя чи здоровя в момент
заподiяння. Такi насильницькi дiє, вчинейi в процесi грабежу,
повнiстю охоплюються ч.2 ст. 141 i додатковоє квалiфiкацiє за
iншими статтями КК не потребують.
7. Застосування до потерпiлого без його згоди наркотичних
засобiв, отруйних чи сильнодiючих речовин (газiв) з метою
заволодiння його майном належить розглядати як насильство i
якщо воно не було небезпечним для життя або здоровя,
квалiфiкувати за ч.2 ст. 141. Якщо застосування вказаних засобiв
i речовин було небезпечним для життя чи здоровя потерпiлого,
вчинене слiд квалiфiкувати за ст. 142 як розбiй за умови, що
винна особа усвiдомлювала можливiсть заподiяння названих
вище тiлесних ушкоджень (п. 11 постанови).
8. Психiчне насильство при грабежi полягау в погрозi негайно
застосувати фiзичне насильство, що не у небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого (абз.I п. 13 постанови).
9. Якщо вилучення iндивiдуального майна супроводжу валося
насильством, небезпечним для життя чи здоровя, або погрозою
застосування такого насильства, вчинене квалiфiкууться за ст.
142 як розбiй. Оцiнка небезпечностi насильства для життя чи
здоровя потерпiлого повинна грунтуватися не тiльки на
субуктивному сприйняттi небезпечностi потерпiлим, а й на
об активних критерiях - наскiльки таке насильство було дiйсним
i реальним. Насильницький грабiж буде мати мiсце i тодi, коли
його наслiдки для особи потерпiлого у виглядi фiзичного болю чи
вказаних ушкоджень обуктивно не виражають реальноє небез-
печностi настання бiльш тяжких для здоровя потерпiлого
наслiдкiв. В iншому випадку може йтися про розбiй (спроба
задушити потерпiлого, викинути його пiд час руху поєзда тощо).
10. Про iншi обтяжуючi грабiж обставини (заподiяння значноє
шкоди потерпiлому, вчинення за попереднiм зговором групою
осiб, повторно, з проникненням у житло i особливо небезпечним
рецидивiстом) див. пл. 16, 17, 18, 19, 20 коментаря до ст.140.
Стаття 142. Розбiй
Напад з метою заволодiння Iндивiдуальним майном
громадян, поуднаний з насильством, небезпечним для
життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, або з пог-
розою застосування такого насильства (розбiй), -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв < конфiскацiвю майна або без конфiскацiє.
Розбiй, вчинений за попереднiм зговором групою
осiб або особою, яка ранiше вчинила розбiй з метою за-
володiння державним, колективним чи Iндивiдуальним
майном громадян, або бандитизм, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
дванадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Розбiй, поуднаний з спричиненням тяжких тiлесних
ушкоджень або вчинений з проникненням у житло чи
особливо небезпечним рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд шестфдо
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
нами вiд 6 березня 1992 р., 17 червня 1992 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. -1992. -№23. -Ст. 337; 1992. -№35. -
Ст. 511).
1. Пiд розбоум слiд розумiти вiдкритий чи таумний (не-
сподiваний для потерпiлого) напад з метою заволодiння
iндивiдуальним майном громадян, поуднаний з насильство
небезпечним для життя чи здоровя потерпiлого, або з погрозота
застосування такого насильства.
2. При розбоє насильство може бути фiзичним або психiчнiм.
Фiзичне насильство при розбоє, на вiдмiну вiд грабежу, у небез-
печне для життя чи здоровя потерпiлого. Пленум Верховного
Суду Украєни у п.IО постанови вiд 25 грудня 1992 р. №12 (п.IО)
розяснив, що небезпечне для життя чи здоровя потерпiлого
насильство - це заподiяння йому легкого тiлесного ушкодження,
що спричинило короткочасний розлад здоровя або короткочасну
втрату працездатностi, середньоє тяжкостi або тяжкого тiлесного
ушкодження, а також iншi насильницькi дiє, якi не призвели до
вказаних наслiдкiв, але були небезпечними для життя чи здоровя
в момент заподiяння. До останнiх, зокрема, слiд вiдносити
насильство, що призвело до знепритомнення чи носило характер
мордування, здушення шиє, скидання з висоти, застосування
електроструму, зброє, спецiальних знарядь тощо. Пленум також
вказав, що застосування до потерпiлого без його згоди нар-
котичних засобiв, отруйних чи сильнодiючих речовин (газiв) з
метою заволодiння його майном належить розглядати як
насильство i, якщо воно було небезпечним для життя або здо-
ровя, квалiфiкувати такi дiє за вiдповiдною частиною ст. 142.
Якщо застосування таких засобiв було небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого, але не призвело до заподiяння легкого
тiлесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад
здоровя або короткочасну втрату працездатностi, середньоє тяж-
костi або тяжкого тiлесного ушкодження, вчинене належить
квалiфiкувати як розбiй лише за умови, що винна особа
усвiдомлювала можливiсть заподiяння таких тiлесних ушкоджень
(п. 11 постанови).
3. Заподiяння в процесi розбою легкого тiлесного ушкодження,
що спричинило короткочасний розлад здоровя або короткочасну
втрату працездатностi, середньоє тяжкостi тiлесного ушкоджен-
ня, позбавлення волi, вчинене способом, небезпечним для життя
або здоровя потерпiлого, нанесення побоєв, що мали характер
мордування, охоплюуться ст. 142 i додатковоє квалiфiкацiє за
iншими статтями КК не потребуу (п. 12 постанови).
4. Психiчне насильство при розбоє полягау в погрозi негайно
застосувати фiзичне насильство, небезпечне для життя чи здо-
ровя потерпiлого (погроза вбити, заподiяти тяжке або середньоє
тяжкостi тiлесне ушкодження, легке тiлесне ушкодження з роз-
ладом здоровя).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125