А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

а) продуктiв харчування - молочних
продуктiв, сокiв, олiє та iнших; б) напоєв - спиртних напоєв, пива,
квасу, кави та iнших; в) технiчних рiдин - бензину, миючих
засобiв, розчинникiв та iнших. Недолив може вчинюватись як пiд
час продажу рiдин, так i пiд час єх фасування через рiзнi автомати
i напiвавтомати (олiє, пива, сокiв та iнших), коли такi автомати
i напiвавтомати налагоджуються таким чином, щоб рiдина
вiдмiрювалась в меншiй кiлькостi. Досить часто для вiдпуску
рiдин в меншiй кiлькостi використовуються спецiально виготов-
ленi мiрнi умкостi (прилади, мензурки, склянки та iн.) з потов-
щеними стiнками, з неправильно нанесеними мiрними познач-
ками тощо. Подекуди рiдини перед продажем пiдiгрiваються з
метою збiльшення єх обуму. Недолив iнколи здiйснюуться за
допомогою певних хитрощiв, наприклад, за рахунок нахилу
мiрноє умкостi, наливання рiдини з пiдвищеним тиском з метою
утворення буйноє, густоє пiни тощо. Недомiр мау мiсце при
вiдпуску тканин, скла, стрiчок, пиломатерiалiв та iнших товарiв
i також часто здiйснюуться за допомогою певних хитрощiв.
4. Обважування - це вiдпуск товарiв, кiлькiснi показники яких
визначаються мiрами ваги (мiлiграми, грами, кiлограми, цент-
нери, тонни) в зменшенiй вазi. Для цього iнколи використову-
ються неправильно вiдрегульованi мiрнi прилади, якi, наприклад,
показують вагу товарiв бiльшу дiйсноє. Досить часто вага товарiв,
що продаються, зменшууться за рахунок збiльшення ваги паку-
вальних матерiалiв, збiльшення ваги iнвентарноє тари, завищен-
ня процентного вмiсту розсолу, соку чи маринаду при продажу
оселедцiв, маринованих, засолених плодiв i овочiв, продажу
нерозморожених продуктiв з великим вмiстом льоду, продажу
мясопродуктiв без попередньоє зачистки чи вирiзання обвязу-
вального шпагату, пергаментноє обгортки тощо.
5. При перевищеннi встановлених роздрiбних цiн покупець
сплачуу за товар грошi в сумi, що перевищуу цiну, визначену
для продажу товарiв компетентними органами чи особами.
6. Пiд "iшш. обманом." слiд розумiти "такi дiє, як обрахо-
вування покупцiв, продаж фальсифiкованих товарiв, продаж
товарiв нижчого сорту за цiною вищого, продаж знижених в цiнi
товарiв за цiнами, якi iснували до єх уцiнки, продаж неповного
комплекту товарiв, передачу покупцевi одного предмета пiд
виглядом iншого тощо" (абз.2 п.5 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiр 2 березня 1973 р. №2 "Про судову практику
в справах про обман покупцiв//Бюлетень... - С.128).
7. Обраховування у найпоширенiшим способом обману покупцiв
i виражауться або в тому, що з покупця вимагають за проданий
товар суму, яка перевищуу його вартiсть, тобто неправильно
шраховууться рартiсть покупки, або ж у тому, що покупцевi здача
або взагалi не дауться, або дауться не в повному розмiрi.
8. При фальсифiкацiє товарiв здiйснюуться обман покупцiв в
якостi товару, що купууться ними, наприклад, зменшууться вмiст
кави в приготовленому напоє, бiльш дорогий компонент страви
замiнюуться дешевшим (замiсть мяса першого сорту використо-
вууться мясо третього сорту тощо), молоко розбавляуться водою,
а сметана - молоком тощо.
9. Такi способи обману покупцiв, як продаж товарiв нижчого
сорту за цiною вищого, продаж знижених в цiнi товарiв за цiнами,
якi iснували до єх уцiнення, продаж покупцевi пiд виглядом
одного предмета iншого, мають ряд спiльних рис (ознак) з
обманом покупцiв шляхом перевищення встановлених
роздрiбних цiн, тому що при всiх названих способах обману
покупець оплачуу товар за цiною, що перевищуу його фактичну
вартiсть, тобто товар продауться за цiною, яка перевищуу вста-
новлену для його продажу цiну. Товари, що розподiляються на
сорти; також продаються за роздрiбними цiнами, встановленими
для вiдповiдного сорту. Тому продаж товарiв нижчого сорту за
цiною вищого у одночасно i його продажем за ццюю, яка
перевищуу визначену роздрiбну цiну для товару дажго сорту.
Проте, на вiдмiну вiд обману способом перевищення роздрiбних
цiн, при продажу товарiв нижчого сорту за цiною вищого поку-
пець обманюуться не тiльки у вартостi товару, а й в його якостi.
При продажу пiд виглядом одного товару iншого покупець також
обманюуться в якостi товару. При цьому обману щодо вартостi
товару може й не бути. Ооман покупцiв шляхом продажу пiд
виглядом одного товару iншого мау спiльнi риси з таким способом
обману, як фальсифiкацiя товарiв. Незважаючи на схожiсть
обману покупцiв i наявностi в них спiльних рис, при квалiфiкацiє
дiй винного спосiб повинен визначатись однозначно.
10. Обман одного й того ж покупця може бути вчинено
одночасно декiлькома способами, що у характерним для обману
покупцiв в пiдприумствах iомадського харчування. Наприклад,
при продажу продуктiв в буфетi покупця може бути ооважено
при продажу одного продукту, обраховано при продажу iншого,
третiй продукт буде фальсифiкованим, недолито четвертого про-
дукту тощо i, крiм всього, буде завищена загальна вартiсть всiх
куплених продуктiв. Якщо буде встановлено, що обман вчинено
iпточасно кiлькома способами, всi способи повиннi бути вказанi у
Сповiдних процесуальних документах, тобто необхiдно здтко
натати, яким конкретно способом i на яку суму вчинений обман.
"i Обман покупцiв вiдноситься до так званих матерiальних
-iадiд злочинiв, оскiльки одним з безпосереднiх обуктiв обману
єтокщiв у єх матерiальнi iнтереси, заподiяння реальноє шкоди яким
ддязковим для визнання обману закiнченим злочином. Тому в
разi коди дiями особи фактично не заподiяно матерiальних збиткiв
купцям (наприклад, обрахування виявлено пiд час проведення
розрахунку за куплений товар; працiвник молочного магазину
вготував для продажу сметану, розбавлену молоком, але
фальсифiкацiя виявлена при перевiрцi тощо), вчинене повинно
адiфiкуватись як готування до ооману чи замах на обман покупцiв.
Залежно вiд розмiру обману покупцiв вирiшууться питання про
ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого правопорушення, а отже;
i Пiднесення його до злочинiв чи дисциплiнарних проступкiв, якi
пiдпадають пiд поняття малозначних дiянь, що не являють суспiльноє
небезпеки через малозначнiсть (ч.2 ст.7). Вiд розмiру заподiяноє
покупцям матерiальноє шкоди залежить вiднесення обману покупцiв
до основного чи квалiфiкованого виду даного злочину,
12. Якщо особа мала намiр вчинити обман покупцiв на певну
суму, яка не у великим розмiром, але фактично вчянила обман
лише на частину цiує суми, єє дiє повиннi квалiфiкуватись як
закiнчений злочин за ч.I ст.155. Аналогiчно як закiнчений
злочин за ч.2 повинен квалiфiкуватись обман, коли особа мала
намiр вчинити обман у великих розмiрах на певну суму, але
фактично вчинила обман на меншу суму, яка теж вiдноситься до
обману у великих розмiрах.
IЗ. При визначеннi розмiру обману покупцiв необхiдно врахову-
вати всю суму, на яку вчинено обман всiх покупцiв, а не кожного
окремо. Ооман кожного окремого покупця може бути i незначним.
14. Потерпiлими при обманi покупцiв повиннi визнаватись
лише фiзичнi особи. Якщо покупцями у юридичнi особи, то єх
обман при продажу товарiв повинен квалiфiкуватись як розкра-
дання державного, колективного чи iндивiдуального майна.
15. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умисною виною. Обман покупцiв, вчинений з необережностi,
може квалiфiкуватись як халатнiсть за наявностi в дiях особи
ознак цього злочину. Вiдповiдальнiсть за ст.155 "настау лише
при встановленнi в дiях винного прямого умислу на вчинення
обмiрювання, обважування, перевищення встановлених
роздрiбних цiн або iншого обману покупцiв. Склад цього злочину
може мати мiсце як за наявностi корисливоє заiнтересованостi
винного, так i у випадках, коли обман покупцiв вчинено з iнтiтих
мотивiв" (п.б постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
2 березня 1973 р. №2 "Про судову практику в справах про обман
покупцiв"). Зокрема, обман покупцiв iнколи вчиняуться з метою
виконати план товарообiгу, отримання економiє, покриття
збиткiв, покращання показникiв роботи тощо.
16. Субуктами злочину у осоои, якi здiйснюють розрахунки
3 покупцями чи єх обслуговування в пiдприумствах торгiвлi чи
пiдприумствах громадського харчування. Це, насамперед, особи,
гкi знаходяться в трудових вiдносинах з вiдповiдними
пiдприумствамв, до фушщii яких входять безпосередну обслуго-
вування покупцiв чи проведення з ними розрахункiв (продавцi,
касври, офiцiанти, фасувальники товарiв, кiоскери та iн.).
17. Субуктами злочину можуть бути й iншi особи, якi
реалiзують товари в пiдприумствах торгiвлi чи громадського
харчування (п.8 згаданоє постанови) Зокрема, безпосередну
обслуговування покупцiв мохе здiйснюватись i особами, в
функцiє яких не входить здiйснення таких дiй (вантахники,
прибиральницi, мiгiптита посуду та iн.), але вони єх здiйснюють
за дорученням чн на прохання службовоє особи вiдповiдного
пiдприумства або навiть за власною iнiцiативою. Iнколи покупцiв
обслуговують особи, якi взагалi не перебувають в трудових
правовiдносинах з пiдприумством торгiвлi чи iромадського ха-
рчування: родичi i знайомi працiвникiв пiдприумства. Якщо такi
особи на прохання чи навiть за власною iнiцiативою здiйснюють
безпосередну обслуговування покупцiв i допускають єх обман,
вони повиннi визнаватись субуктом злочину обман покупцiв.
Наприклад, якщо при продаху фруктiв чи овочiв з лотка на
вулицi вiдлучауться продавець i просить свого знайомого чи
родича, який знаходиться поряд i допомагау обслуговувати
покупцiв, в його вiдсутнiсть обслуговувати покупцiв, або якщо
навiть така особа при вiдсутностi продавця за власною
iнiцiативою обслуговуу покупцiв i допускау при цьому єх обман,
вона повинна притягуватись до вiдповiдальностi за ст. 155.
18. Субуктом обману покупцiв можуть бути i службовi особи
пiдприумств торгiвлi чн громадського харчування, якщо вони:
1) безпосередньо здiйснюють обслуговування покупцiв; 2) дають
пiдлеглим розпорядження (накази), виконання яких обуктивно
утворюу ооман покупцiв за умови, що пiдлеглi, виконуючи такi
вказiвки, не знають, що ними вчиняуться обман покупцiв. Служ-
бова особа у цьому разi у посереднiм виконавцем обману
покупцiв, тому що нею використовуються невиннi дiє пiдлеглих
для вчинення обману покупцiв. Частiш за все в такус, випадках
здiйснюуться обман покупцiв шляхом перевищене встанов-
лених роздрiбних цiн. Якщо пiдлеглi усвiдомлюють, що ними
здiйснюуться обман покупцiв при виконаннi розпорядження
службовоє особи, вони повиннi притягуватись до вiдповiдальностi
як виконавцi цього злочину, а службовi особи, якi дали незаконне
розпорядження, - як спiвучасники (пiдмовники чи органiзатори)
обману покупцiв. Якщо ж службова особа не тiльки вiддау
незаконне розпорядження про обман покупцiв, але й вчиняу дiє,
якi утворюють обуктивну сторону цього злочину (наприклад,
виписуу цiнники на товари), вона виступау вже як спiввикона-
вець обману покупцiв.
Використовуючи пiдлеглих для обману покупцiв, службова
особа тим самим зловхввау своєм службовим станом, тому, якщо
єє дiями буде заподiяна iстотна шкода охоронюваним законом
iнтересам, необхiдна додаткова квалiфiкацiя таких дiй за ст. 165.
19. Обман покупцiв за попереднiм зговором групою осiб
передбачау наявнiсть попереднього порозумiння двох чи бiльше
осiб про спiльне вчинення обману покупцiв. При цьому не
обовязково, щоб всi цi особи безпосередньо вчинювали обман
покупцiв. У разi вчинення обману покупцiв органiзованою гру-
пою з розподiлом ролей (наприклад, одна особа недовкладау
продукти при єх фасуваннi або фальсифiкуу страви шляхом
замiни в них бiльш дорогих компонентiв дешевшими, а iншi
особи безпосередньо продають такi продукти i страви), то дiє всiх
членiв такоє групи повиннi квалiфiкуватись за ч.2 ст. 155 без
посилання на ст. 19. У всiх iнших випадках дiє спiвучасникiв
мають квалiфiкуватись з посиланням на ст. 19.
20. Для визнання розмiру обману покупцiв великим слiд
враховувати матерiальну шкоду, заподiяну всiм покупцям, а не
кожному з них окремо, оскiльки в законi говориться про обман
покупцiв у великих розмiрах, а не про обман, яким заподiяна
велика шкода покупцям. Вчиненим у великих розмiрах повинен
визнаватись обман покупцiв на суму, яка перевищуу мiнiмальний
розмiр заробiтноє плати.
21. Для квалiфiкацiє дiй за ч.2 ст.155 за ознакою вчинення
обману покупцiв особою, яка ранiше була судима за обман
покупцiв чи за обман замовникiв, необхiдно, щоб судимiсть за
ранiше вчинений нею злочин не була погашена чи знята у
встановленому законом порядку.
Стаття 155. Обман замовникiв
Перевищення встановлених цiн 1 тарифiв на побутовi i ко-
мунальнi послуги, що надаються населенню, обрахування
або iнший обман замовникiв у пiдприумствах побутового
обслуговування населення 1 комунального господарства -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв, або позбавленням права займати певнi посади в
пiдприумствах побутового обслуговування населення I
комунального господарства на строк до трьох рокiв, або
штрафом у розмiрi до чотирьохсот карбованцiв.
ТI самi дiяння, вчиненi за попереднiм зговором гру-
пою осiб, або у великих розмiрах, або особою, яка
ранiше була засуджена за такий же злочин чи злочин,
передбачений статтею 155 цього Кодексу, -
караються позбавленням волi на строк до шести рокiв
з конфiскацiую майна 1 з позбавленням права займати
певнi посади в пiдприумствах побутового обслугову-
вання населення i комунального господарства на строк
до пяти рокiв.
(Ст. 155 Кодекс доповнено Указом вiд 3 липня 1973 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1973. -№29. -Ст. 249).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. Як i при обманi покупцiв (ст.155) предметом розглядува-
ного злочину, залежно вiд способу вчинення обману замовникiв,
можуть бути грошовi кошти, а також рiзнi вироби, що виготов-
ляються чи ремонтуються за замовленнями громадян.
2. Мiсцем вчинення обману замовникiв у пiдприумства побу-
тового оослуговування населення i пiдприумства комунального
господарства незалежно вiд форми власностi на них (держаiнi,
споживчоє кооперацiє, колективнi, приватнi, заснованi на
змiтанiй формi власностi). До вказаних пiдприумств вiдносяться
будинки побуту, рiзнi пiдприумства, якi здiйснюють ремонт
належних громадянам речей за єх замовленнями (майстернi по
ремонту побутовоє технiки, взуття, одягу, годинникiв,
радiотелевiзiйноє апаратури тощо), в тому числi i тi, що викону-
ють гарантiйний ремонт, а також iнтттi пiдприумства, якi надають
певнi послуги, виконують певну роботу чи iншi замовлення
громадян (перукарнi, хiмчистки, лазнi, ательу iндивiдуального
пошиття одягу, взуття, виробiв iз шкiри, пiдприумства по ремонту
i будiвництву житла, пiдприумства, що надають громадянам
аудиторськi, юридичнi, сервiснi, транспортнi та iншi послуги).
3. Способи ооману замовникiв вказанi в диспозицiє ч.I ст.155
шляхом перерахування двох найбiльш поширених з них
(перевищення встановлених цiн i тарифiв, оорахування) i
вживанням як узагальнюючого всi iншi способи обману родового
поняття "iнший обман".
4. Перевищення вствновпениж цм i тарифiв на побутовi i
комунальнi послуги, що надаються населенню, - це отримання з
замовникiв бiлил високоє оплати вартостi послуг, нiж передбачено
прейскурантами на вiдповiднi послуги. При цьому способi обману
винний введiть замовника в оману щодо фактичноє вартостi робiт i
послуг за замовленням. Цей спосiб ооману замовникiв набув
поширення останнiм часом, що зумовлено постiйним зростанням
цiн i тарифi> на комунальнi та побутом послуги.
5. Муакуммня - один з найпоашренiпшх способiв обману за-
мовникiв. Вт виражаутiся в тому, що з замотнвка за наданi послуга
вимагаутьсясума,якапереяпи[ууфаiпiгчну вартiсть наданiхпосяуг,
або ж в тому, що нри промданнi розрахункiв з замовником варткль
наданоє послуп визначауться провально, але здача або взагалi л
вiддауться, або ж вiддауться не в повному розмiрi.
6. Пiд "iншим обманом" замовникiв слiд розумiти будь-якi дiє
винного, направленi иа отриманiя вiд громадян сум, що
перевищують вартiсть виконаноє за єх замовленням роботи чи
наданих послуг: штучне завищення складностi вiконуваних робiт
чи послуг, що надаються, завищення норм витрат сировини i
матерiалiв, оформлення замовлення як термiнового, а не звичаЛно-
го, фальсифiкацiя замоклених виробiв, замiна окремих деталей i
вузлiв в пооутовiй, радiотелевiзiйнiй та iнтлiй технiцi при єє ремонтi,
стягнення з замовникiв плати за робота (послуги), якi не викову- ,
вались, стягнення плати за ремонт виробiв пiд час гараигiйних
строкiв на них, тобтокмиповиненбув здiйснюватись єх гарантiйниi
ремонт безоплатно та iн. Зокрема, в перiод дiє гарангiйиого строку
на вироби замовавк вводиться в оману щодо того, що необхзднвв
ремонт не вiдноситься до гараитйного, оскiльки поломка виробу
сталася з вшк зямоиша, тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125