Неподаимя вiдповiдальними за те службовими осо-
бами суден та Iнших плавучих засобiв, повiтряних су-
ден, платформ чи Iнших штучно споруджених у морi
конструкцiй адмiнiстрацiє найближчого порту Украєни,
гамвохамп. Сиакв-фв.
а у випадках скидання з метою поховання -1 органiзацiє,
яка видав дозволи на скидання) вiдомостей про
лiдготовлюване або здiйснене внаслiдок крайньоє пот-
реби скидання або невiдворотнi втрати ними в межах
внутрiшнiх морських 1 територiальних вод Украєни
речовин, шкiдливих для здоровя людей або для живих
ресурсiв моря) або сумiшей, що мiстять такi речовини
понад встановленi норми, або Iнших вiдходiв i ма-
терiалiв, якi можуть завдати шкоди зонам вiдпочинку чи
перешкоджати Iншим законним вида- використання
моря, а так само неподання адмiнiстрацiє найближчого
порту Украєни, а у випадках скидання з метою похован-
ня - I органiзацiє, яка видас дозволи на скидання,
вiдповiдальними за те службовими особами суден т<
Iнших плавучих засобiв, повiтряних суден, платформ чи
Iнших штучно споруджених у морi конструкцiй
вiдомостей про пiдготовлюване або здiйснене
внаслiдок крайньоє потреби скидання зазначених
речовин, сумiшей, вiдходiв 1 матерiалiв у вiдкритому
морi
караються виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до пятисот карбованцiв.
(Ст. 228 Кодекс доповнено Указом вiд 14 жовтня 1974 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1974. -№44. -Ст.445).
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 9 липня 1980 р., 12
сiчня 1983 р. i Законом вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомостi Вер-
ховнее Ради УРСР. -1980. -№30. -Ст. 561; 1983. -№4. -Ст. 50;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
1. Нормативними актами, що регулюють вiдносини по охороиi
моря вiд забруднення, у Мiжнародна конвенцiя по запобiганню
заорудненню моря нафтою (1954) .з поправками (196,1969,
1971); Женевська конвенцiя про вiдкрите море (1958)?<года
про Антарктику (1959); Мiжнародна конвенцiя щодо втручання
у вiдкритому морi у випадках аварiй, що призводять до забруд-
нення нафтою (1969): Конвенцiя по запобiганню заоруднення
моря скидами вiдходiв i iнших матерiалiв (19.72); Мiжнародна
конвенцiя з попередження забруднення з суден (1973) з поп-
равками (1978); Протокол про втручання у вiдкритому морi у
випадках аварiй, що призводять до забруднення речовинами,
iншими нiж нафта (1973); Конвенцiя про попередження забруд-
нення морського середовица шляхом скиду речовин з суден i
лiтальних апаратiв (1972); Конвенцiя пре захист Середземного
моря вiд забруднення (1976) (див.: Международное право в
документах. - М.,1982. - С.599-609); постанова Ради Мiнiстрiв
СРСР вiд 14 лютого 1974 р. №118 "Про посилення боротьби з
забрудненням моря речовинами, шкiдливими для здоровя люде
або живих ресурсiв моря" (СП СССР. - 1974. - №6. - Ст.26);
"Перелiк речовин, шкiдливихдля здоровя людей або для живих
ресурсiв моря, скид яких заоороняеться, i норм гранично до-
пустимоє концентрацiє цих речовин у скидуваних сумiшах"
2. Обуктам злочину у суспiльнi вiдносини, що забезпечують
охорону внутрiшнiх морських вод Украєни, вод вiдкритого моря,
територiальнi води, а також живих ресурсiв моря i здоровя людей
вiд заподiяння єм шкоди забрудненням.
Предметам злочину у внутрiшнi морськi води, територiальнi
води Украєни, вiдкрите море.
До внутрiшнiх морських вод належать води портiв, обмеженi
лiнiую, що проходить через найбiльш вiддаленi в оiк моря точки
гiдротехнiчних i iнших споруд портiв; води заток, бухт, губiв i
лиманiв, береги яких повнiстю належать Украєнi, до прямоє лiнiє,
проведеноє вiд берега до берега в мiсцi, де з боку моря вперше
утворюуться один чи декiлька проходiв, якщо ширина кожного
iз них не перевищуу 24 морських миль (ст. 6 Закону вiд 4
листопада 1991 р. "Про державний кордон Украєни" // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №2. - Ст.5).
Територiальнi води Украєни - це морський пояс, що
примикау до сухопутноє територiє або внутрiшнiх морських вод,
шириною 12 морських миль. В окремих випадках, що передбаченi
угодами Украєни з iншими державами, ширина територiальних
вод може бути iншою.
Вiдкрите море - це весь морський простiр, який не входить
у терiторiальнi i внутрiшнi води Украєни або iншоє держави i на
який не поширюуться нiчий суверенiтет.
3. Обуктивна сторона злочину (ч. I ст.228) харак-
теризууться незаконним скиданням (вiдкачка, вимивання тощо)
з суден та iнших плавучих засобiв, повiтряних суден, платформ
чи iнших штучно споруджених у морi конструкцiй речовин,
шкiдливих для здоровя людей або живих ресурсiв моря, або
iнших вiдходiв i матерiалiв, якi можуть завдати шкоди зонам
вiдпочинку чи перешкоджати iншим видам використання моря.
Злочин вважауться закiнченим у момент самого скиду.
Обуктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.228\
характеризууться дiянням - дiую (скидання речовин, шкiдливих
для здоровя людей або для живих ресурсiв моря, сумiшей, що
мiстять такi речовини понад встановленi норми, або iнших
вiдходiв i матерiалiв, якi можуть завдати шкоди зонам вiдпочинку
чи перешкодити iншим законним видам використання моря) або
бездiяльнiстю (невжиття необхiдних заходiв для вiдвернення
втрат зазначених речовин, сумiшей, вiдходiв i матерiалiв),
внаслiдок iого сталось забруднення внутрiшнiх морських i
територiальних вод Украєни, а так само забруднення вод
вiдкритого моря на порушення мiжнародних договорiв Украєни.
Обуктивна сторона злочину, передбаченого ч.З ст.228, вклю-
чау дiяння, наслiдок i причинний звязок мiж ними. Наслiдком у
заподiяння iстотноє шкоди здоровю людей або живим ресурсам
моря, зонам вiдпочинку чи iншим законним видам використання
моря. Iстотною шкодою слiд вважати захворювання хоча б однiує
людини, масову загибель риби чи iнших морських iстот, якi насе-
ляють море. Крiм того, суди в кожнiй конкретнiй справi мають
враховуъа-и розмiр матерiальноє шкоди, в тому числi шкоду,
повязану з витратами, необхiдними для лiквiдацiє наслiдкiв забруд-
нення морських вод (див. п.б постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1 "Про порядок розгляду
судами справ про вiдповiдальнiсть за порушення законодавства
про охорону природи" // Бюлетень...- С.175).
Неповiдомлення службовими особами суден та iнших плавучих
засобiв, повiтряних суден, платформ або iнших штучно споруд-
жених у морi конструкцiй адмiнiстрацiє порту або органiзацiє, що
видау дозвiл на скидання названих вище засобiв, тягне
вiдповiдальнiсть за ч.4 ст.228.
Засоби вчинення злочину - це речовини, шкiдливi для здоровя
людей чи для живих ресурсiв моря, або iншi вiдходи i матерiали, що
можуть завдати шкоди зонам вiдпочинку або заважають iншим
законним видам використання моря, а також сумiшi, якi мiстять
такi речовини (див. постанову Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 6 березня
1979 р. №222 "Про заходи щодо забезпечення виконання_ зо-
бовязань Радянськоє сторони, що випливають з Конвенцiє по
запобiганню забрудненню моря скидами вiдходiв та iнших ма-
терiалiв 1972 р.; додаток №1 до цiує постанови - Перелiк вiдходiв i
iнших матерiалiв, скид яких з метою захоронения в морi заборо-
няуться // Свод законов СССР. Т.4. - М., 1989. - С.315 -318).
Скидання таких засобiв може мати мiсце лише з суден i iнших
плавучих засобiв, повiтряних суден, платформ i iнших штучно
споруджених у морi конструкцiй. Забруднення з берега (з
пiдприумств та iн.) слiд квалiфiкувати за ст. 228.
6. Субуктом злочинiв, передбачених чч.I, 2, 3 ст.228\ можуть
бути каштани i iншi члени команди суден чи iншого плавучого
засобу або працiвники платформ i iнших штучних споруд, у
службовi обовязки яких входило недопущення скидаiшя в море
шкiдливих речовин, а також командири повiтряних суден.
Субуктам злочину, передбаченого ч.4 ст.228, можуть бути
лише службовi особи суден i iнших плавучих засобiв, платформ
або iнших штучних споруд у морi, якi зобовязанi повiдомляти
адмiнiстрацiю порту або органiзацiє, яка видау дозiє на захоро-
нения шкiдливих речовин, про пiдготовлюване або здiйснене
вимушене скидання чи невiдворотну втрату шкiдливих речовин.
7. З субуктивноє сторони при вчиненнi цього злочину
можлива як умисна, так i необережна вина. Заподiяння шкода
здоровю людей з прямим умислом квалiфiкууться як злочин
проти особи, а за наявностi цiлi ослаблення держави - за ст.бО.
Стаття 228. Незаконне прцдбаiшя, зберiгання,
використання, передача або руйну-
вання рамоакпвних матерiалiв
Незаконне придбання, зберiгання, використаiнм,
передача або руйнування радiоактивних матерiалiв
(джерел iонiзуючого випромiнювання, радiоактивимх
речовин 1 ядерних матерiалiв, що перебувають у будь
якому фiзичному станi в установцi або у виробi чи в
Iншому будь-якому виглядi), -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
ТI ж дiє, якщо вони спричинили загибель людей або
Iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до десяти
рокiв.
(Ст. 22У Кодекс доповнено Указом вiд 14 квiтня 1988 р. //
Вiдомостi Верховна РадмУРСР. - 1988. -№17. -Ст. 427).
I. Поняття радiоактивних матерiалiв розкривауться певною
мiрою в диспозицiє ст.228 Це природного або штучного походжен-
ня джерела iонiзуючого випромiнювання, радiоактивнi речовини i
ядернi матерiали, що перебувають у будь-якому фiзичному станi в
установцi або у виробi чи в iншому будь-якому виглядi i стосовно
яких дiють спецiальнi правила поводження з ними.
Пiд iонiзуючим випромiнюванням розумiуться випускання зазна-
ченими джерелами електромагнiтних або корпускулярних променiв.
2. До предметiв цього злочину належать не тiльки речовини,
єдо здатнi до первiсного випромiнювання (радiй, уран, стронцiй
тощо), але i звичайнi речовини, матерiали i речi з них, якi набули
радiоактивностi внаслiдок впливу первiсного випромiнювання.
Тому, наприклад, належать до джерел iонiзуючого
випромiнювання у розумiннi статей 228 - 228, автомобiлi,
будiвельнi матерiали, побутовi речi та iншi предмети, що знахо-
дяться в зонi вiдчуження пiсля Чорнобильськоє катастрофи.
3. Не вiдносяться до предметiв цього злочину рентгенiвськi апа-
рати, деякi радiолампи та iншi джерела випромiнювання, що не
мiстять радiоактивних речовин i ядерних матерiалiв i можуть
випромiнювати радiоактивнi частки лише при включеному живленнi.
4. Небезпека радiоактивних матерiалiв як одного з видiв джерел
загальноє небезпеки полягау у тому, що єх випромiнювання
шкiдливо впливау на живi органiзми, насамперед - на людину.
Незаконнi дiє щодо радiоактивних матерiалiв можуть призвести до
єх попадання в навколишну середовище (грунт, воду, продукти
харчування), що створюу велику небезпеку для людей. Добре
вiдомi, наприклад, тяжкi наслiдки попадання ампули з
радiоактивною речовиною (цезiум-137) у стiну одного з жилих
будинкiв у м. Краматорську: смерть трьох i захворювання ще
кiлькох осiб (Вечiрнiй Києв. - 1990. - IЗ лютого).
5. Диспозицiя статтi у бланкетною, на що вказуу застосування
термiна "незаконне". Для зясування того, якi дiє щодо
радiоактивних матерiалiв визнаються незаконними, слiд звер-
нутись до вiдповiдних нормативних актiв.
Згiдно з Основами законодавства про охорону здоровя
виробництво, обробка, транспортування, використання та зберiгання
радiоактивних речовин, єх переробка та знешкодження здшснюються
пiд наглядом санiтарнопiдемiологiчноє служои. Забезпечення де-
ржавного облiку розщiплюваних матерiалiв i контродь за єх
зберiганням i використанням покладено на Державний комiтет
Украєнизядерноєтарадiацiйиоєбезпеки (Держагомнагаяд Украєни).
6. Для вирiшення питання про вiднесення конкретнiм речовини,
виробу тощо до радiоактивних матерiалiв необхiдне призначення
експертизи. Це тим бiльше потрiбно, коля зважати на те, ода не всi
Ж
радiоактивнi речовдни та аероби з єх використанням становлять
небезпеку для людей та навколишнього середовища (наприклад,
активований тритiум сульфiд цинку використовууться для нане-
сення свiтляноє сумiши на циферблати годинникiв). Дiє по
придбанню, зберiганню, використанню, передачi або руйнуван-
ню таких речовин не мажуть визнаватись незаконними. При
призначеннi експертизи доцiльно поставити й запитання про
найменування радiоактивного матерiалу та про те, якими
правилами регламентууться порядок його придбання,
використання тощо.
7. Придбання - див. п.IЗ коментаря до ст.222. Викрадення
радiоактивних матерiалiв тягне вiдповiдальнiсть за ст. 228.
8. Зберiгання - це володiння радiоактивними матерiалами, що
знаходяться або при виннiй особi (в кишенi, у портфелi тощо),
або в ЄЄ оселi, гаражi, автомобiлi, на виробництвi, де працюу винна
особа, на його дачi, в схованцi у будь-якому мiсцi. Зберiгання
може бути як таумним, так i вiдкритим.
9. Використання полягау в застосуваннi радiоактивних ма-
терiалiв для задоволення потреби побутового, виробничого,
медичного, наукового характеру тощо. Так, утворюють склад
цього злочину дiє по застосуванню радiоактивних матерiалiв для
ачищенна шкiдливих комах, тестування деталей, лiкування
тощо. коди вони <е були узгодженi в устаноменому порядку.
Використанням слiд також визнавати викидання радiоактивних
матерiалiв у веду, на смiтник, закопування у землю та iншi дiє,
що створюють небезпеку для людей i навколишнього середовища.
Пересилка радiоактивних матерiалiв поштою або багажем на
своу iмя у також, по сутi, єх використанням.
10- Використання радiоактивних матерiалiв для вбивства або
заподiяння тiлесних ушкоджень повинно квалiфiкуватись за
сукупнiстю злочинiв - за ст. 228 та вiдповiдними статтями глави
III Особдивоє частини КК.
II. Передача мау мiсце щи врученнi радюактрх матерiадiв
буда-якiй особi за iшату чи безкоштовно у власнiсть аЯ> для тимчасо-
вого використання.. Пересилка радiоактивних матерiалiв поштою чи
багажем на адресу iншоє лiйдани повинна розглядатись як передача.
12. Дiє особи, що передау з .метою наживи пiд виглядом
радiоактивних матерiалiв речi, що до них не належать, повиннi
розглядатись як шахрайство. Покупцi вiдповiдають за замах на
придбання радiоактивнiх матерiалiв.
IЗ. Руйнування - це розбирання агрегату, де знаходиться
радiоактивна речовина; сплющування капсули; розбиття ампули;
спалення виробу та iншi дiє, що порушують оболонку або iнший
захист вiд радiоактивного випромiнювання.
14. Склад злочину, передбаченого ч. I ст.228 сконструйованиi
як формальгаш. Злочин у закiнченим у момент скоуння дiя
безвiдносао до настання суспiльно небезпечних наслiдкiв. Насяда
отi д> пиувур)и)гп.iiщ прiкiття ттагеих, на увапiфисяттипне втягаакль, аяе
повиоя бує> фахсванi судом iфи постаiюшкiви вироку.
15. Заiибельдюдей - це смерть хоча б однiує людини внаслiдок
дiй, що зазначенi в ч. I ст. 228-.
16. Iншi тяжкi наслiдки - це заподiяння тяжких тiлесних
ушкоджень однiй чи кiльком особам, середньоє тяжкостi тiлесних
ушкоджень двом або бiльше особам, значних матерiальних збиткiв
державнiй, громадськiй органiзацiє або громадянам, тривалий простiй
пiдприумств, цехiв або єх виробничих дiльниць, значна екологiчна
шкода внаслiдок незаконних дiй г радiоактивними матерiалами.
17. При застосуваннi ч.2 ст.228 слiд встановити наявнiсть
причинного звязку мiж дiями особи та наслiдками, що настали.
18. Злочин, передбачений ч. I ст.228, у умисним, тобто особа
усвiдомлюу суспiльне небезпечний характер своєх дiє щодо
радiоактивних матерiалiв та бажау дiяти саме таким чином.
19. Злочин, передбачений ч.2 ст.228 у необережним, що
визначауться ставленням особи до наслiдкiв. Субукт передбачау
можливiсть настання людських жертв чи iнших тяжких наслiдкiв
своує дiє або бездiяльностi, але легковажно розраховуу на єх
вiдвернення або не передбачау можливостi настання таких
наслiдкiв, хоч повинен був i мiг єх передбачити.
20. Субуктам злочину може бути приватна осудна особа з 16
рокiв, яка не мау повноважень на вчинення перелiчених у ч. I
ст. 228 дiй щодо радiоактивних матерiалiв. Особи, яким радiоактивнi
матерiали були довiренi по службi або якi мали доступ до
радiоактивних матерiалiв згiдно з виробничими функцiями, можуть
нести вiдповiдальнiсть у вiдповiдних випадках за ст. 228.
Стаття 228"
Розкрадання
матерiалiв
радiоактивних
Розкрадання радiоактивних матерiалiв -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiр з конфiскацiую майна або без такоє.
(Ст. 228- Кодекс доповнено Указом вiд 14 квiтня 1988 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1988. -№17. -Ст.427).
1. Про поняття радiоактивних матерiалiв див. пп.I-З ко-
ментаря до ст.228.
2. Розкрадання радiоактивних матерiалiв може бути скоуне не
лише з фондiв державних та колективних пiдприумств i установ,
але i у громадян, якi володiють ними правомiрно або незаконно.
3. З обуктивноє сторони злочин може проявлятись у рiзних
формах розкрадання (крадiжка, грабiж тощо). Для зясування
питань змiсту обуктивноє сторони цього злочину див. коментарi до
вiдповiдних статей про вiдповiдальнiсть за злочини проти власностi.
4. Розкрадання радiоактивних матерiалiв вважауться
закiнченим у момент заволодiння ними, а коли розкрадання
вчинено шляхом розбiйного нападу - у момент нападу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125