8. Злочин вважауться закiнченим з настанням наслiдкiв
(загинула людина, заподiянi тяжкi тiлеснi ушкодження тощо).
9. Субуктивна сторона характеризууться необережною.
виною. Особа, порушуючи вимоги по безпечному зберiганню
зброє (бойових припасiв), передбачала можливiсть настання
суспiльне небезпечних наслiдкiв, але легковажно розраховувала л
на єх вiдвернення або не передбачала можливостi настання таких
наслiдкiв, хоч повинна була i могла єх передбачити.
10. Випадки, коли зброя або бойовi припаси передаються iншiй
особi для здiйснення злочину, у спiвучастю у скоуннi
вiдповiдного злочину - вбивства, розбiйного нападу тощо.
11. Субуктом злочину у особа, яка досягла 16-рiчного вiку.
12. Особи, якi скористались з недбалого зберiгання вог-
нестрiльноє зброє або бойових припасiв i безпосередньо заподiяли
шкоду, вiдповiдають за самостiйний злочин.
Стаття 224\ Виключена.
(Ст. 22 Кодекс доповнено Указом вiд 24 грудня 1981 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1982. - №1. - Ст. 2).
(Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 225. Незаконна пересилка легко-
займистих або єдких речовин
Незаконна пересилка поштою або багажем легко-
займистих або Тдких речовин, якщо це спричинило
тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
В/домоет/верховна Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. Легкозаймистi речовини - див. п.2 коментаря до ст. 221.
Деякi вибуховi речовини водночас у легкозаймистими. Незакон-
на пе.ресилка таких речовин тягне вiдповiдальнiсть за ст.221.
2. єдкi речовини - це хiмiчно активнi речовини, що мають
подразнюючий, денатуруючий та деструктивний вплив на живi
тканини, а також на деякi неорганiчнi матерiали. До них нале-
жать усi види кислот та лугiв (сiрчана та оцтова кислоти, єдкий
натр, негашене вапно тощо).
Якщо здка речовина водночас у отруйною або сильнодiючою,
вiдповiдальнiсть настау, за ст.229 (при вiдсутностi тяжких
наслiдкiв) або за ст.225 (при наявностi тяжких наслiдкiв).
3. Для зясування належностi предметiв, що пересилались
багажем або поштою, до вiдповiдноє групи речовин у бiльшостi
випадкiв слiд призначати експертизу.
4. Оскiльки в диспозицiє ст.225 вказууться на незаконну
пересилку легкозаймистих та єдких речовин, для зясування
характеру пересилки потрiбно звернутись до правил, що регулю-
ють порядок поштовоє та багажноє пересилки речей i iнших
предметiв.
Про поняття пересилки поштою та пересилки багажем,а також
про правила, що дiють на поштi та окремих видах транспорту,
див. П.9-12 коментаря до ст.221.
Якщо зазначенi у диспозицiє речовини не пересилаються, а
незаконно перевозяться, це може утворити (при наявностi
тяжких наслiдкiв) склад злочину, передбачений ст.90.
5. Тяжкi наслiдки - це загибель однiує або декiлькох осiб, а
також заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень однiй або кiльком
особам, середньоє тяжкостi тiлесних ушкоджень двом та бiльше
особам або заподiяння значноє матерiальноє шкоди.
6. Обовязковою ознакою злочину у наявнiсть причинного
звязку мiж незаконною пересилкою легкозаймистих або єдких
речовин та наслiдками, що настали.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться необереж-
ною виною до наслiдкiв, хоча саме порупiеiгня вчинюуться умисно.
8. Субуктом у особа, що досягла загального вiку кримiнальноє
вiдповiдальностi, тобто 16 рокiв.
Стаття 226. Незаконне лiкарювання
Заняття лiкарюванням як професiую, здiйснюване
особою, яка не мау належноє медичноє освiти, якщо це
спричинило розлад здоровя або смерть, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
1. Обуктом незаконного лiкарювання у здоровя населення.
2. Обуктивна сторона злочину полягау в постiйному або
тимчасовому заняттi лiкарюванням як професiую з боку осiб, якi
не мають вiдповiдноє медичноє освiти.
Право лiкарювання в окреслених межах належить лiкарю,
фельдшеру, акушерцi, медичнiй сестрi. Iншi особи з числа
медичного персоналу цього права не мають.
Заняття лiкарюванням може проявлятися в рiзноманiтних
дiях лiкувального характеру (огляд хворого, постановленiм
дiагнозу, встановлення засобiв, методiв та прийомiв впливу на
органiзм людини). Не у лiкарюванням пропаганда заборонених
або недостатньо вивчених методiв впливу на органiзм людини.
Фармацевтична дiяльнiсть також не у лiкарюванням. Заняття
фармацевтичною дiяльнiстю може утворити склад злочЩ,
передбачених статтями 229, 229. Виготовлення i збут лiкарсьДх
засобiв, котрi не у наркотиками, сильнодiючими чи отруйними
речовинами, не утворюють складу злочину.
3. Незаконне лiкарювання - це вплив на органiзм людини,
який здiйснюуться забороненими чи взагалi нелегальними
медичними методами i засобами або хоча б i дозволеними, але
здiйснюваний тими, хто не мау на це права.
Закон передбачау кримiнальну вiдповiдальнiсть в разi,копи
незаконним лiкарюванням особа займауться як професiую, тобто
систематично, як правило, з отриманням матерiальноє вигоди.
Епiзодичнi заняття подiбною дiяльнiстю складу розглядувано-
го злочину не утворюють. В разi спричинення в таких випадках
смертi або тiлесних ушкоджень особi такi дiє слiд квалiфiкувати
як злочин проти особи.
Закiнченим злочин вважауться з моменту, коли незаконяе
лiкарювання викликало розлад здоровя або смерть. Спричине-
ння цих наслiдкiв не вимагау додатковоє квалiфiкацiє за злочинi
проти особи, оскiльки вони входять в обуктивну сторону злочину.
Використання незаконного лiкарювання для виманювання гро-
шей або iнших матерiальних цiнностей тягне за сооою
вiдповiдальнiсть за ст. 143, а при настаннi зазначених у ст. 226
наслiдкiв - також за цiую нормою.
4. Субуктивна сторона незаконного лiкарювання харак-
теризууться необережною виною до наслiдкiв, саме ж дiяння
вчинюуться умисно.
5. Субуктом злочину у особа, яка досягла до скоуння злочину
16-рiчного вiку i яка не мау вiдповiдноє медичноє освiти.
Стаття 227. Порушення правил по боротьбi
з епiдемiями
Порушення обовязкових правил, встановлених з ме-
тою запобiгання епiдемiчним та iншим заразним захво-
рюванням 1 боротьби з ними, якщо цi дiє спричинили або
завiдомо могли спричинити поширення заразних захво-
рювань, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Обуктом злочину у здоровя населення.
2. Обуктивна сторона злочину проявляуться в дiє або
бездiяльностi, якi порушують вiдповiднi правила по запобiганню
епiдемiчним та iншим заразним захворюванням.
Диспозицiя ст. 227 бланкетна. До нормативних актiв, в яких
мiстяться санiтарно-гiгiунiчнi та санiтарно-протиепiдемiчнi
правила, належать декрети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, накази
та iнструкцiє Мiнiстерства охорони здоровя.
До них належать правила, якi регулюють санiтарний контроль
за водозабезпеченням населення та якiстю продовольства; забез-
печують належний санiтарний стан населених пунктiв, транс-
порту, промислових пiдприумств; проведення масових за-
побiжних щеплень за епiдемiологiчними показниками тощо.
Обовязковi правила запобiгання епiдемiчним та iншим за-
лення бацилоносiєв; знищення тварин, якi у джерелом iнфекцiє;
карантинiзацiє та обсервацiє осiо, якi стикалися з хворими;
закриття окремих мiсцевостей для ввозу та вивозу вантажiв i
пасажирiв; iзоляцiя хворих тощо.
3. Для наявностi складу злочину необхiдно, щоб порушення
правил призвело до поширення епiдемiчних та iнших заразних
захворювань або створило загрозу єх поширення.
Поширення захворювань аоо наявнiсть загрози єх поширення
повиннi перебувати в причинному звязку з фактами порушення
вiдповiдних правил.
Пiд епiдемiую розумiуться швидке i масове поширення гостро-
заразних iнфекцiйних хвороб (чуми, холери, вiспи, тифу тощо).
Iншi заразнi захворювання - це такi хвороби, якi виклика-
ються мiкроорганiзмами, що .передаються вiд зараженого до
здорового органiзму не так швидко i масово (сухоти, бруцельоз,
туляремiя тощо).
Пiд поширенням захворювання слiд розумiти збiльшення
кiлькостi випадкiв захворювання однiую i тую ж хворобою.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною виною до наслiдку у виглядi поширення захворювань, а
до можливостi його настання - злочинною самовпевненiстю або
непрямим умислом. Саме порушення правил може бути умисним
або необережним.
5. Субуктом злочину у будь-яка осудна особа, яка досягла
16-рiчного вiку. Службовi особи за порушення правил по боротьбi
з епiдемiчними та iншими заразними захворюваннями можуть
нести вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв - за ст.227 i за
службовий злочин.
Порушення правил боротьби з венеричними захворюваннями
i вiрусом iмунодефiциту людини за наявностi для цього пiдстав
квалiфiкуються як злочин проти особи.
Стаття 227
Утаювання або перекручення
вiдомостей про стан еко-
логiчноє обстановки чи захво-
рюваностi населення
Утаювання або навмисне перекручення службовою
особою вiдомостей про стан екологiчноє, в тому числi
радiацiйноє, обстановки, який звязаний з забруднен-
ням землi, водних ресурсiв, атмосферного повiтря)
продуктiв харчування i негативно впливау на здоровя
людей, рослинний 1 тваринний свiт, а також про стан
захворюваностi населення в районах з пiдвищеною
екологiчною небезпекою- _.
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi вiд ста до чотирьохсот кар-
бованцiв.
Те саме дiяння, вчинене повторно, або таке, що за-
вдало значноє шкоди здоровю людей чи спричинило
Iншi тяжкi наслiдки,-
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв, з позбавленням права займати певнi посади
на строко трьох рокiв.
(Ст. 22г Кодекс доповнено Указом вiд 19 сiчня 1990 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. - №5. - Ст. 60).
1. Обуктом злочину у здоровя населення, а також еко-
номiчнi iнтереси держави й субуктiв господарювання та
вiдносини по пiдтриманню задовiльного екологiчного стану в
Украєнi.
2. Предметом злочину у, по-перше, вiдомостi про стан еко-
логiчноє обстановки. В свою чергу цей стан визначауться додержан-
ням або порушенням iснуючих екатогiчних нормативiв (ст.ЗЗ
Закону вiд 26 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природ-
ного серезовиша" // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1991. -
1041. - Ст.546). Вiдомо, що важко знайти мiсце, де цi норми
витримувались би достатньо точно. Iнакше кажучи, стан екологiчноє
обстановки у бiльшостi регiонiв у незадовiльним, що загальновiдомо
i споБIiдати про нього немау потреби. Тому у ст.227 йдеться не пре
всякий (звичайний) стан екатогiчноє обстановки, який може харак-
теризуватись як добрий чи поганий, але бiльш чи менш стабiльний,
а про стан, що рiзко i загрозливо погiршився. Таке погiршення
повязане з забрудненням землi, водних ресурсiв, атмосферного
повiтря або продуктiв харчування.
Забруднення може мати рiзнi джерела. Це насамперед
радiоактивне забруднення, на яке прямо вказано у диспозицiє
ст.227. Стан екологiчноє обстановки може значно погiршитись
також внаслiдок забруднення навколишнього середовища чи
продуктiв харчування хiмiчними, бактерiологiчними та iншими
речовинами, а також значного задимлення та запилення атмос-
ферного повiтря.
Таким чином, вiдомостi про стан екологiчноє обстановки
являють собою iнформацiю про значне перевищення встанов-
лених нормативiв i звичайного для даноє мiсцевостi ступеня
радiоактивного та iншого забруднення землi, водних ресурсiв,
атмосферного повiтря та продуктiв харчування.
Порядок iнформування про стан навколишнього природного
середовища визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв (Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. -1991.- №41. -Ст.546).
3. Iншим предметом цього злочину у вiдомостi про стан
захворюваностi населення в районах з пiдвищеною еко-
логiчною небезпекою.
В районах, де сталось забруднення навколишнього середовища
i внаслiдок цього створилась пiдвищена екологiчна небезпека,
встановлюуться особливий режим спостерiгання за станом захво-
рюваностi населення як на хвороби, специфiчнi для забруднення,
то сталося (наприклад, про захворювання променевою хворобою
при радiоактивному забрудненнi), так i на хвороби загальноє
етiологiє (рак, запалення легенiв та iн.). Це дозволяу оцiнити
ступiнь загрози для населення i вжити профiлактичних i
лiкувальних заходiв або у випадку потреби евакуювати людей.
Таким чином, до вiдомостей про стан захворюваностi населення
<-:пд вiдносити iнформацiю про чисельнiсть хворих в районах з
пцвищеною екологiчною небезпекою, про дiагнози, якi були єм
поставленi, та iн.
4. Вказiвка в законi на те, що забруднення землi, водних ресурсiв,
атмосферного повiтря та продуктiв харчування негативно впливау
на здоровя людей, рослинний i тваринний свiт, означау, що
предметом цього злочину у не будь-якi вiдомостi, а лише вiдомостi
про забруднення, що становить реальну загрозу для здоровя людей
i навколишнього середовища.
5. Утаювання вiдомостей мау мiсце, коли винна особа взагалi
не дау або не дау своучасно вiдомостей про стан екологiчноє
обстановки.
6. Перекручення вiдомостей - це подання таких вiдомостей про
екологiчний стан або про стан захворюваностi населення, що не
вiдповiдають дiйсностi (заниження показникiв забрудненостi на-
вколишнього середовища, запис у вiдповiдних документах мен-
шоє кiлькостi хворих тощо).
7. Склад злочину, передбаченого ч. I ст.227 у формальним.
Для притягнення до вiдповiдальностi винноє особи встановлення
будь-яких наслiдкiв дiяння не вимагауться. В той хе час,
спричинення шкоди здоровю людей, знищення або пошкоджен-
ня рослин, падiж худоби тощо охоплюються ч. I ст.227, якщо
шкода здоровю не у значною, а iншi наслiдки не можна вiднести
до тяжких.
8. Пiд завданням значноє шкоди здоровю людей слiд
розумiти насамперед завдання шкоди здоровю населення
(пiдвищення рiвня захворюваностi, поява шкiдливих спадкових
змiн, зменшення тривалостi життя, порушення статевих
функцiй). Захворювання хоча б однiує людини, що потягло за
собою наслiдки, якi належать до тяжких (див. ст. 101), чи захво-
рювання двох i бiльше осiб з наслiдками, якi належать до
середньоє тяжкостi тiлесних ушкоджень (див. ст. 102), також у
заподiянням значноє шкоди здоровю людей.
9. Iншi тяжкi наслiдки - це велика екологiчна шкода або
великi майновi збитки внаслiдок невжиття своучасних заходiв,
зумовлених вiдповiдним станом екологiчноє обстановки. Це може
бути, зокрема, загибель чи пошкодження -великоє кiлькостi
сiльгосппродукцiє, пошкодження на значних площах угiдь,
посiвiв, насаджень, падiж або захворювання багатьох голiв худоби.
10. Субуктивна сторона злочину, перехоченого ч.I
ст.227, характеризууться умисною виною: особiтрозумiу, що
вона не подау необхiдну iнформацiю (при утаюваннi) або -подау
перекручену iнформацiю, усвiдомлюу суспiльну небезпечнiсть
такого дiяння та бажау утаєти або перекрутити вiдповiднi
вiдомостi.
Мотиви та цiлi для квалiфiкацiє дiяння за ст. 227 вирiшального
значення не мають. Це може бути, наприклад, мета уникнути
вiдповiдальностi за службовий проступок, каруристськi мотиви.
Якщо дiяння вчинене з корисливих спонукань з метою одер-
жання хабара, скоуне квалiфiкууться за сукупнiстю злочинi>,
передбачених ст. 168 та ст. 227.
Ставлення до наслiдкiв, передбачених ч. 2 ст. 227, харак-
теризууться необережною виною.
12. Субуктом злочину у лише посадова особа, на яку покла-
дений обовязок збирання, узагальнення та (або) подання.
вiдповiдних вiдомостей.
Стаття 227. Заготiвля, переробка або збут
радiоактивно забруднених продуктiв
харчування чи iншоє продукцiє
Заготiвля, переробка з метою збуту або збут про-
дуктiв харчування чи iншоє продукцiє, радiоактивно за-
бруднених понад рiвнi, що допускаються, якщо цi дIТ
вчиненi протягом року пiсля накладення
адмiнiстративного стягнення за таке ж порушення, -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двох тисяч карбованцiв.
Заготiвля, переробка з метою збуту або збут про-
дуктiв харчування чи iншоє продукцiє, радiоактивно за-
бруднених понад рiвнi, що допускаються, якщо вони
завдали шкоди здоров ю людей або потягли за собою
iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(Ст. 22Т Кодекс доповнено Указом вiд 28 сiчня 1991 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. -1991. -№11. -Ст. 106).
1. Обуктом злочину у здоровя населення, а також еко-
номiчнi iнтереси держави та субуктiв господарювання.
2. Продукти харчування - це продукти рослинного або
тваринного походження, що призначенi у природному виглядi
(яблука, морква тощо), та (або) пiсля певноє обробки (картопля,
мясо, олiя тощо) для вживання людьми.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125