I ст.9 Конвенцiє визвала неприйнятною особою i
сповiстила про це дану державу, а та протягом "розумного
строку" не вiдкликала цю особу або не припинила 5 повноважень
чи вiдмовклась це зробити.
Моменти набуття i закiнчення дипломатичного iмунiтету рег-
ламентують статтi 5, 8, 9, IЗ, 39, 43, 44 Конвенцiє.
Особи, якi мають обмежений дипломатичний iмунiтет, не
пiдлягають кримiнальнiй юрясдiкцiє Украєни лише щодо дiй,
вчинених ними при виконаннi своєх обовязкiв (ст.38, п.З ст.37,
пп.5, 6 ст.27 Конвенцiє, п.IОст.Iб Положення).
9. Повний динммяпшчнш iмунiтет мають дипломатичнi
агенти (голова дипломатичного представництва - посол, пос-
ланник, повiренiй у справах; членi дипломатичного персоналу
дипломатичного представництва, що мають дипломатичний ранг,
- радники, торговi представники, вiйськовi аташе, перщi, другi i
третi секретарi, заступники торговях представникiв, помiчники
аташе i члени сiмей всiх вказаних осiб, якщо вони не у громадя-
нами Украєнi).
10. Дипломатичний курур у недоторканним та не пщлягау
украєнськiй кримiнальнiй юрисдикцiє лише при виконаннi своєх
обовязкiв, а тимчасовий дипломатичнiй курур - лише на час
доставки пошти за призначенням.
II. Обмежений диилшмпшчний Iмунiтет згiдно з ст8
Конвенцiє мау дипломатичний агент, який у громадянином Ук-
раєни або постiйно в нiй проживау. Вiн користууться iмунiтетом
вiд кримiнальноє юрисдикцiє Украєни та особистою недотор-
каннiстю лише щодо офiцiйних дiй, вчиненях ним при виконаннi
своєх функцiй.
12. Недоторканнiстю та iмунiтетом вiд кримiнальноє
юрисдикцiє корiстуюпiся також дшломатячнi агенти, акредито-
ванi в iншiй державi, якi транзитом проєжджають через територiю
Украєни. Це поширюуться i на членiв єх сiмей, якi супроводжують
вказаних осiб або слiдують окремо,щоб приуднатися до них або
повернутися у свою державу.
IЗ. Члени адмiнiстративно-технiчного персоналу дипло-
матичного представництва, а також члени єх сiмей, якщо всi вони
не у пюмадянами Украєни або не проживають в нiй постiйно,
користуються правом особистоє недоторканностi та iмунiтете вiд
кримiнальноє юрисдикцiє Украiии (ст. 15 Положення). Члени
оослуговуючого персоналу, якi не у громадянами Украєни або в
нiй постiйно не проживають, користуються iмунiтетом вiд
кримiнальноє юрисдикцiє Украєни лише щодо дiй, вчинених при
виконаннi службових обовязкiв (ст. 16 Положення).
14. Консульськi посадовi особи консульськоє установи, яким
доручено виконання консульських функцiй, в тому числi i глава
консульськоє установи, мають обмежену дипломатичну недотор-
каннiсть та обмежений iмунiтет вiд кримiнальноє юрисдикцiє
Украєни. На цих осiб кримiнальна юрисдикцiя не поширюуться
лише шоло дiй, якi стосуються єх офiцiйноє службовоє дiяльностi.
Цi особи можуть бути затркмаш або заареiтгошнi "у разi
переслiдування за вчинення тяжкого злочину або виконання
вироку (ухвалi, постанови) суду, 90 набрав законноє сили"
(ст. 25 Положення).
15. Зясовуючи шпаввя про обсяг далломатичного шуштету
ковсульськвх посадокк осiб i ковсульсьхвх сяухбiпщв, а тахох
спiвробiтшкiв адiивiстратгввогехнiчвого та обсауговуючого
персоналу дашкшатвчного представництва, а також членiв сiмеб
усiх цих осiб, веобхiдао, грiм Конвенцiє та П(миження, звер-
татись ще i до конкретахм угоди мiх Украєною та вiдповiдною
iноземною дерхавоя) про заснування днишматичного чи кон-
сульського представництва.
Цiую угодою згiдно з Конвенцiую та Полохенням даним
особам на пiдставi взаемвостi мохе бути надано бiльшого обсяху
iмунiтету вiд юрисдикцiє Украєни. Зокрема, Консульська кон-
венцiя мiх Украєною та Угорською Республiкою вiд ЗI травня
1991 р. (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.- 1992. - №51. -
Ст.682) надау консульським посадовим особам та членам єх сiмей,
якi разом з ними прохивають, замiсть обмехеного повний
iмунiтет вiд кримiнальноє юрисдикцiє Украєни (пп.1, 3 ст.15).
16. Особисто недоторканними та вiльними вiд кримiнальноє
юрисдикцiє Украєни у i представники iноземних дерхав, члени
парламентських делегацiй, а такок на пiдставi взаемвостi
спiвробiтники делегацiй iноземних дерхав, якi приєздять в Ук-
раєну чи проiхдхають через неє травзитом для участi в
мiхнародних переговорах, мiхнародних кооференцiях та нара-
дах аоо з iншими офiцiйними дорученнями.
Вищесказаве стосуутiся i члецiв сiмей цих осiб, якi єх супровод-
хують, якщо вовн не е громадянами Украєни (ст.27 Полохення).
17. Особисто недоторканними та вiльними вiд кримiнальноє
юрисдикцiє Украєни е такох Генеральний Секретар ООН, його
помiчники та iншi посадовi особи ООН, а такох члени єх сiмей.
Обсяг єхнього iмунiтету, порядок та пiдстави його анулювання
визначаютьроадiли 11, 12, 14, 18, 19, 20 Конвенцiє про привiлеє та
iмунiтети Ооуднаних Нацiй вiд IЗ лютого 1946 р. (див.: Мехдуна-
роцное право в документах. - М., 1982. - С.138-142) та аiлппаiлиi
мiхнароднi договори, в яких бере участь Украєна (п.28 Подохення).
18. Крiм даного КК ва територiє Украєни мають чиннiсть i
загальновизнанi норми мiхнародного права, якi iмплементованi
у нацiональне законодавство Украєни як його невiдумна
частина, норми прямоє дiє Законом Украєни "Про дiю
мiхнародних договорiв на тервiорiє Украiвв" вiд 10 грудня 1991 р.
(далi - Закон // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -
№10.-Ст.137). Оскiльки ця iмплементацiя у загальногалузевою,
то стосууться вона i кримiнального законодавства Украєни.
Iмплементованими нормами у як вказанi у Законi ратифiкованi
Украєною мiхнароднi договори, так i договори, вказанi в iнших
офiцiйних документах Верховноє Ради Украєни (у Законi "Про
правонаступництво Украєни" вiд 12 вересня 1991 р.// Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №46. - Ст.617; у Зверненнi
Верховноє Ради Украєни до парламентiв i народiв свiту вiд
5 грудня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992.
- №8. - Ст. 199-200; у Заявi Верховноє Ради Украєни з приводу
укладення Украєною Угоди про спiвдрухнiсть незалехних де-
рхав вiд 20 грудня 1991 р.// Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.
- 1992. - №13. - Ст.180), iншi загальновизнанi мiхнародно-пра-
вовi акти, зокрема Загальна Декларацiя прав людини вiд
10 грудня 1948 р. та Мiхнародний пакт про громадянськi i
полiтичнi права вiд 19 грудня 1966 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1976. - №Й. - Ст. 198.
У випадках суперечностi мiх нормами мiхнародного права та
КК прiоритетну чиннiсть мають мiхнароднi норми (див. Х роздiл
Декларацiє про дерхавний суверенiтет Украєни // Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. - 1990. - №31. - Ст.429).
Стаття 5. Чиннiсть Кримiнального кодексу
щодо дiянь, вчинених за межами
Украєни
Громадяни УкраТни, якi вчинили злочини за межами
Украєни, пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за
цим Кодексом, якщо вони притягнутi до кримiнальноє
вiдповiдальностi або вiдданi до суду на територiє Ук-
раТни.
На тих же пiдставах несуть вiдповiдальнiсть перебува-
ючi в Украєнi особи без громадянства, якi вчинили
злочини за межами Украєни.
Якщо названi особи за вчиненi злочини зазнали пока-
рання за кордоном, суд може вiдповiдно помякшити
призначене єм покарання або повнiстю звiльнить
винного вiд вiдбування покарання.
Iноземнi громадяни за злочини, вчиненi поза межами
УкраТни, пiдлягають вiдповiдальностi за кримiнальними
законами УкраТни у випадках, передбачених
мiжнародними договорами.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради УкраТни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
I. Стаття 5 сконструйована як логiчна норма, що мiстить кiлька
iнститутiв. Зокрема, в ч. I йдеться про: _
а) iнститут охорони правопорядку Украєни вiд посягань єє гро iа-
дян, вчинюваних за iє мехами, в тому числi i в iноземнiй державi;
б) iнститут охорони тотохних або аналогiчних украєнським
iнтересiв правопорядку iноземноє дерхави, наприклад, хиття,
власностi, громадського порядку, вiд посягань громадян Украєни
за ЄЄ мехами, в тому числi i на територiє цiує дерхави.
2. Передбачена ч. I ст.5 вiдповiдальнiсть за злочини, вчиненi
за мехами Украєни, грунтууться на нацiональному принципi
просторовоє чинностi кримiнального закону. Пiдстави такоє
вiдповiдальностi вiдобрахають породхений громадянством Ук-
раєни постiйний правовий звязок особи з дерхавою у формi єх
взаумних прав та обовязкiв. Зокрема, громадяни Украєни згiдно
з Конституцiую зобовязанi дотримуватись всiх законiв дерхави,
а та зобовязана здiйснювати "захист i заступництво iромаян
Украєни, якi пересувають за кордоном" (ст.8 Закону Украєни
"Про громадянство Украєни" вiд 8 ховтня 1991 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 199Г -№50. - Ст.701).
3. Згiдно з ч.I ст.5 громадянин Украєни несе вiдповiдальнiсть
на батькiвщинi за вчинене за кордоном дiяння лише за умови,
що воно визнауться злочинним даним КК. Згiдно з ч.2 ст.5 на
таких же пiдставах за данi дiяння несуть вiдповiдальнiсть i
"перебуваючi в Украєнi особи оез громадянства", тобго особи, якi
не мають доказiв налехностi до громадянства ходноi дерхахи i
постiйно прохквають в Украєнi.
4. Притягнення до вiдповiдальностi за злочини, вчиненi за
кордоном, передбачау необхiднiсть точного встановлення, що
дана особа на момент вчинення цього дiяння була громадянином
Украєни чх особою без громадянства, що постiйно проживау в
Украєнi. Питання про належнiсть до громадянства Украєни
вирiшууться згiдно з статтями 1-21 Закону "Про громадянство
Украєни" iз змiнами i доповненнями вiд 28 сiчня 1993 р.
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №14. - Ст.121).
5. На таких хе пiдставах несуть за даний злочин
вiдповiдальнiсть i особи, що мають подвiйне громадянство -
Украєни та iншоє держави, якщо в останнiй ца особа не понесла
вiдповiдальностi за вчинене. На пiдставах ч.I ст.5 мають
вiдповiдати данi особи i за злочин, вчинений на територiє iншоє
держави, громадянами якоє вони також у, якщо iнше не перед-
бачене договором мiж Украєною i цiую державою.
6. Громадяни Украєни, якi за вчиненi за кордоном злочини
засудженi iноземним судом до позбавлення волi, можуть переда-
ватися для вiдбування цього вироку Украєнi згiдно з Конвенцiую
про передачу осiб, засуджених до позбавлення волi, для
вiдбування покарання в державi, громадянами якоє вони у, вiд
19 травня 1978 р., що була укладена з iнiцiативи СРСР мiж
краєнами колишньоє соцiалiстичноє спiвдружностi (далi - Кон-
венцiя), та Указу Президiє Верховноє Ради СРСР про порядок
виконання зобовязань, що випливають для СРСР з цiує Кон-
венцiє (далi - Указ) вiд 10 серпня 1979 р. (Вiдомостi Верховноє
Ради СРСР. - 1979. - №33. - Ст.539-540). Аналогiчний договiр
згодом було укладено мiж СРСР 1 Фiнляндiую. Цi акти зберiгають
чиннiсть в Украєнi вiдповiдно до єє зобовязань щодо правона-
ступництва мiжнародних догоюрiв СРСР (див. ст.5 Закону "Про
правонаступнiцтю Украєни" вiд 12 вересня 1991 р.// Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №46. - Ст.617; п. 12 Заяви
Верховноє Радi Украєни з приводу укладення Украєною Угоди
про спiвдружнiсть незалежних держав вiд 20 грудня 1991 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №13. - Ст. 180) та
Постанови Верховноє Ради Украєни "Про порядок тимчасовоє дiє
на територiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР"
вiд 12 вересня 1991 р. (Вiдомостi Верховноє Ради Украєнi. -1991.
- №46. - СТ.621).
На пiдставi ст. 11 Конвенцiє та ст. 12 Указу щодо засудженого,
переданого для вiдбування покарання Украєнi, настають такi ж
правовi наслiдки засудження, як i щодо особи, засудженоє за таке
ж дiяння в Украєнi.
7. Частина 4ст.5 передбачау вiдповiдальнiсть лише iноземних
громадян та осiб без громадянства, якi постiйно в Украєнi не
проживають, тiльки щодо вчинених за межами Украєни i не проти
єє iнтересiв злочинiв, боротьбу з якими веде свiтове спiвтовариство
на основi мiжнародних договорiв, якщо учасницею єх у Украєна.
Особлива частина КК передбачау дiяння, кримiналiзацiя яких
вiдбулася на пiдставi укладених колишнiм СРСР мiжнародних
договорiв щодо боротьби з окремими видами злочинiв
(наприклад, ст.123 "Захоплення заложникiв").
8. На пiдставi мiжнародних угод виннi у вказаних в ч.4 ст.5
злочинiв особи можуть передаватися iноземнiй державi для
кримiнального переслiдування. За вчинення за межамиУкраєни
злочинiв iнтiтiпс видiв данi особв можуть передаватися iншiй державi
лише за наявностi мiждержавного договору про правову допомогу.
Видача громадянина Украєни iноземнiй державi у
неприпустимою, крiм випадкiв, передбачених мiжнародними уго-
дами (ст.9 Закону "Про громадянство Украєни"). Найбiльш
iмовiрно це може стосуватися громадян з подвiйним громадянст-
вом щодо видачi державi, в якiй вони мають друге громадянство,
або щодо iнших громадян, якi вчинили злочини проти осiб, якi
користуються мiжнародним захистом, в тому числi i проти дипло-
матичних агентiв, якщо "обставини того вимагають" (ст.б Кон-
венцiє про вiдвернення i покарання злочинiв проти осiб, якi
користуються дипломатичним захистом, в тому числi й дипло-
матичних агентiв, вiд 14 грудня 1973 р. // Международное право
в документах.- М., 1982. - С.411).
Стаття 6. Чиннiсть кримiнального закону в часi
Злочиннiсть) каранiсть дiяння визначаються законом,
який дiяв пiд час вчинення цього дiяння.
Закон, що усувас каранiсть дiяння або помякшуу
покарання, мав зворотну силу, тобто поширюуться з
моменту набрання ним чинностi також на дiяння,
вчиненi до його видання.
Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу
покарання, зворотно? сили не мас.
(Iа змiнами, внесеними Законом вiд 7 липня 1992 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни-1992. -№39. -Ст. 570).
1. Чинним визнауться закон, що набув законноє сили, до його
скасування чи замiни новим законом, а якщо закон було прийня-
то на певний строк, - до закiнчення такого строку.
2. Питання набуття законноє скли законом врегульованi ч.5
ст.97 Конституцiє Украєни в редакцiє вiд 14 лютого 1992 р.
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №20. - Ст.271) так:
"Закон набирау чинностi пiсля десяти днiв з моменту його
опублiкування, якщо iнше не передбачено самим законом, але
не ранiше дня його опублiкування". Офiцiйними джерелами, в
яких публiкуються закони, у "Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни" та газета "Голос Украєни".
3. Згiдно ч.I ст.б злочиннiсть i каранiсть дiяння вязначаються
законом, який дiяв пiд час вчинення цього дiяння. Однак ч.2 ст.6
обумовлюу випадки, коли прийнятий повий закон усувау
злочиннiсть дiяння або помякшуу покарання за нього. Таквй
i-iчi
закон мау зворотну силу, тобто поширюуться з моменту набуття
чинностi на дiяння, вчиненi до його видання. Проте закон, що
встановлюу каранiсть дiяння або посилюу покарання, зворотноє
сили не мау.
Усунення або встановлення караностi дiяння, а також
помякшення або посилення покарання здiйснюються шляхом
законодавчого виключення чи введення нового складу злочину,
шляхом змiни диспозицiє або санкцiє, а також шляхом введення
або виключення обставин, що зменшують або збiльшують ступiнь
суспiльноє небезпеки певного злочину.
4. Якщо закон виключау каранiсть дiяння, вiн мау зворотну
силу - дiяння, вчинене особою до набуття сили цим законом,
бiльше не вважауться злочинним. Кримiнальна справа щодо неє
не може бути порушена, а наявна пiдлягау закриттю за
вiдсутнiстю складу злочину. Якщо особа вже засуджена i вiдбувау
покарання за дане дiяння, то на пiдставi ч.2ст.54 вона пiдлягау
звiльненню вiд покарання в порядку ст.405 КПК. Дана особа,
а також особа, яка повнiстю вiдбула покарання за це дiяння, на
пiдставi п. I ч. I ст.55 визнаються такими, що не мають судимостi.
5. Зворотну Салу мау i закон, який помякшуу покарання.
Помякшення покарання визначауться шляхом порiвняння
санкцiй попереднього та нового закону, який набув чинностi, як
щодо основних, так i щодо додаткових покарань, а також i
поуднання цих покарань. Якщо новий закон помякшуу пока-
рання, то застосовууться саме вiн щодо дiянь, вчинених до
набуття ним сили. Особам, засудженим за даний злочин за
ранiше дiючим законом, мiра покарання, що перевищуу санкцiю
нововиданого закону, знижууться до максимальноє межi пока-
рання, встановленого новим законом, на пiдставi ч.З ст.54 КК в
порядку ст. 405 КПК.
6. Стаття 54 КК текстуальне не регламентуу ситуацiє, коли
засудженiй особi призначено покарання бiльш суворого виду, нiж
передбачено санкцiую нового закону. Однак вiдповiдь на це дау
системний аналiз змiсту статей 54, 3, 6, 39, 47 КК та ст.405
КПК. Таке покарання пiсля набуття чинностi новим законом
втрачау законнi пiдстави i тому пiдлягау замiнi на найбiльш
суворий вид покарання, передбаченого новим законом, iз засто-
суванням коефiцiунтiв, вказаних в ст.47 КК щодо переведення
одного виду покарання в iнший. При цьому максимальний розмiр
такого покарання не може перевищувати максимального його
розмiру за санкцiую нового закону.
7. Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу пока-
рання, зворотноє сили не мау. Особа, яка вчинила злочин до
набуття чинностi цим законом, вiдповiдау за законом, який дiяв
пiд час вчинення даного злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125
сповiстила про це дану державу, а та протягом "розумного
строку" не вiдкликала цю особу або не припинила 5 повноважень
чи вiдмовклась це зробити.
Моменти набуття i закiнчення дипломатичного iмунiтету рег-
ламентують статтi 5, 8, 9, IЗ, 39, 43, 44 Конвенцiє.
Особи, якi мають обмежений дипломатичний iмунiтет, не
пiдлягають кримiнальнiй юрясдiкцiє Украєни лише щодо дiй,
вчинених ними при виконаннi своєх обовязкiв (ст.38, п.З ст.37,
пп.5, 6 ст.27 Конвенцiє, п.IОст.Iб Положення).
9. Повний динммяпшчнш iмунiтет мають дипломатичнi
агенти (голова дипломатичного представництва - посол, пос-
ланник, повiренiй у справах; членi дипломатичного персоналу
дипломатичного представництва, що мають дипломатичний ранг,
- радники, торговi представники, вiйськовi аташе, перщi, другi i
третi секретарi, заступники торговях представникiв, помiчники
аташе i члени сiмей всiх вказаних осiб, якщо вони не у громадя-
нами Украєнi).
10. Дипломатичний курур у недоторканним та не пщлягау
украєнськiй кримiнальнiй юрисдикцiє лише при виконаннi своєх
обовязкiв, а тимчасовий дипломатичнiй курур - лише на час
доставки пошти за призначенням.
II. Обмежений диилшмпшчний Iмунiтет згiдно з ст8
Конвенцiє мау дипломатичний агент, який у громадянином Ук-
раєни або постiйно в нiй проживау. Вiн користууться iмунiтетом
вiд кримiнальноє юрисдикцiє Украєни та особистою недотор-
каннiстю лише щодо офiцiйних дiй, вчиненях ним при виконаннi
своєх функцiй.
12. Недоторканнiстю та iмунiтетом вiд кримiнальноє
юрисдикцiє корiстуюпiся також дшломатячнi агенти, акредито-
ванi в iншiй державi, якi транзитом проєжджають через територiю
Украєни. Це поширюуться i на членiв єх сiмей, якi супроводжують
вказаних осiб або слiдують окремо,щоб приуднатися до них або
повернутися у свою державу.
IЗ. Члени адмiнiстративно-технiчного персоналу дипло-
матичного представництва, а також члени єх сiмей, якщо всi вони
не у пюмадянами Украєни або не проживають в нiй постiйно,
користуються правом особистоє недоторканностi та iмунiтете вiд
кримiнальноє юрисдикцiє Украiии (ст. 15 Положення). Члени
оослуговуючого персоналу, якi не у громадянами Украєни або в
нiй постiйно не проживають, користуються iмунiтетом вiд
кримiнальноє юрисдикцiє Украєни лише щодо дiй, вчинених при
виконаннi службових обовязкiв (ст. 16 Положення).
14. Консульськi посадовi особи консульськоє установи, яким
доручено виконання консульських функцiй, в тому числi i глава
консульськоє установи, мають обмежену дипломатичну недотор-
каннiсть та обмежений iмунiтет вiд кримiнальноє юрисдикцiє
Украєни. На цих осiб кримiнальна юрисдикцiя не поширюуться
лише шоло дiй, якi стосуються єх офiцiйноє службовоє дiяльностi.
Цi особи можуть бути затркмаш або заареiтгошнi "у разi
переслiдування за вчинення тяжкого злочину або виконання
вироку (ухвалi, постанови) суду, 90 набрав законноє сили"
(ст. 25 Положення).
15. Зясовуючи шпаввя про обсяг далломатичного шуштету
ковсульськвх посадокк осiб i ковсульсьхвх сяухбiпщв, а тахох
спiвробiтшкiв адiивiстратгввогехнiчвого та обсауговуючого
персоналу дашкшатвчного представництва, а також членiв сiмеб
усiх цих осiб, веобхiдао, грiм Конвенцiє та П(миження, звер-
татись ще i до конкретахм угоди мiх Украєною та вiдповiдною
iноземною дерхавоя) про заснування днишматичного чи кон-
сульського представництва.
Цiую угодою згiдно з Конвенцiую та Полохенням даним
особам на пiдставi взаемвостi мохе бути надано бiльшого обсяху
iмунiтету вiд юрисдикцiє Украєни. Зокрема, Консульська кон-
венцiя мiх Украєною та Угорською Республiкою вiд ЗI травня
1991 р. (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.- 1992. - №51. -
Ст.682) надау консульським посадовим особам та членам єх сiмей,
якi разом з ними прохивають, замiсть обмехеного повний
iмунiтет вiд кримiнальноє юрисдикцiє Украєни (пп.1, 3 ст.15).
16. Особисто недоторканними та вiльними вiд кримiнальноє
юрисдикцiє Украєни у i представники iноземних дерхав, члени
парламентських делегацiй, а такок на пiдставi взаемвостi
спiвробiтники делегацiй iноземних дерхав, якi приєздять в Ук-
раєну чи проiхдхають через неє травзитом для участi в
мiхнародних переговорах, мiхнародних кооференцiях та нара-
дах аоо з iншими офiцiйними дорученнями.
Вищесказаве стосуутiся i члецiв сiмей цих осiб, якi єх супровод-
хують, якщо вовн не е громадянами Украєни (ст.27 Полохення).
17. Особисто недоторканними та вiльними вiд кримiнальноє
юрисдикцiє Украєни е такох Генеральний Секретар ООН, його
помiчники та iншi посадовi особи ООН, а такох члени єх сiмей.
Обсяг єхнього iмунiтету, порядок та пiдстави його анулювання
визначаютьроадiли 11, 12, 14, 18, 19, 20 Конвенцiє про привiлеє та
iмунiтети Ооуднаних Нацiй вiд IЗ лютого 1946 р. (див.: Мехдуна-
роцное право в документах. - М., 1982. - С.138-142) та аiлппаiлиi
мiхнароднi договори, в яких бере участь Украєна (п.28 Подохення).
18. Крiм даного КК ва територiє Украєни мають чиннiсть i
загальновизнанi норми мiхнародного права, якi iмплементованi
у нацiональне законодавство Украєни як його невiдумна
частина, норми прямоє дiє Законом Украєни "Про дiю
мiхнародних договорiв на тервiорiє Украiвв" вiд 10 грудня 1991 р.
(далi - Закон // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -
№10.-Ст.137). Оскiльки ця iмплементацiя у загальногалузевою,
то стосууться вона i кримiнального законодавства Украєни.
Iмплементованими нормами у як вказанi у Законi ратифiкованi
Украєною мiхнароднi договори, так i договори, вказанi в iнших
офiцiйних документах Верховноє Ради Украєни (у Законi "Про
правонаступництво Украєни" вiд 12 вересня 1991 р.// Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №46. - Ст.617; у Зверненнi
Верховноє Ради Украєни до парламентiв i народiв свiту вiд
5 грудня 1991 р. // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992.
- №8. - Ст. 199-200; у Заявi Верховноє Ради Украєни з приводу
укладення Украєною Угоди про спiвдрухнiсть незалехних де-
рхав вiд 20 грудня 1991 р.// Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.
- 1992. - №13. - Ст.180), iншi загальновизнанi мiхнародно-пра-
вовi акти, зокрема Загальна Декларацiя прав людини вiд
10 грудня 1948 р. та Мiхнародний пакт про громадянськi i
полiтичнi права вiд 19 грудня 1966 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1976. - №Й. - Ст. 198.
У випадках суперечностi мiх нормами мiхнародного права та
КК прiоритетну чиннiсть мають мiхнароднi норми (див. Х роздiл
Декларацiє про дерхавний суверенiтет Украєни // Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. - 1990. - №31. - Ст.429).
Стаття 5. Чиннiсть Кримiнального кодексу
щодо дiянь, вчинених за межами
Украєни
Громадяни УкраТни, якi вчинили злочини за межами
Украєни, пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за
цим Кодексом, якщо вони притягнутi до кримiнальноє
вiдповiдальностi або вiдданi до суду на територiє Ук-
раТни.
На тих же пiдставах несуть вiдповiдальнiсть перебува-
ючi в Украєнi особи без громадянства, якi вчинили
злочини за межами Украєни.
Якщо названi особи за вчиненi злочини зазнали пока-
рання за кордоном, суд може вiдповiдно помякшити
призначене єм покарання або повнiстю звiльнить
винного вiд вiдбування покарання.
Iноземнi громадяни за злочини, вчиненi поза межами
УкраТни, пiдлягають вiдповiдальностi за кримiнальними
законами УкраТни у випадках, передбачених
мiжнародними договорами.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради УкраТни. -
1992. - №35. - Ст. 511).
I. Стаття 5 сконструйована як логiчна норма, що мiстить кiлька
iнститутiв. Зокрема, в ч. I йдеться про: _
а) iнститут охорони правопорядку Украєни вiд посягань єє гро iа-
дян, вчинюваних за iє мехами, в тому числi i в iноземнiй державi;
б) iнститут охорони тотохних або аналогiчних украєнським
iнтересiв правопорядку iноземноє дерхави, наприклад, хиття,
власностi, громадського порядку, вiд посягань громадян Украєни
за ЄЄ мехами, в тому числi i на територiє цiує дерхави.
2. Передбачена ч. I ст.5 вiдповiдальнiсть за злочини, вчиненi
за мехами Украєни, грунтууться на нацiональному принципi
просторовоє чинностi кримiнального закону. Пiдстави такоє
вiдповiдальностi вiдобрахають породхений громадянством Ук-
раєни постiйний правовий звязок особи з дерхавою у формi єх
взаумних прав та обовязкiв. Зокрема, громадяни Украєни згiдно
з Конституцiую зобовязанi дотримуватись всiх законiв дерхави,
а та зобовязана здiйснювати "захист i заступництво iромаян
Украєни, якi пересувають за кордоном" (ст.8 Закону Украєни
"Про громадянство Украєни" вiд 8 ховтня 1991 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 199Г -№50. - Ст.701).
3. Згiдно з ч.I ст.5 громадянин Украєни несе вiдповiдальнiсть
на батькiвщинi за вчинене за кордоном дiяння лише за умови,
що воно визнауться злочинним даним КК. Згiдно з ч.2 ст.5 на
таких же пiдставах за данi дiяння несуть вiдповiдальнiсть i
"перебуваючi в Украєнi особи оез громадянства", тобго особи, якi
не мають доказiв налехностi до громадянства ходноi дерхахи i
постiйно прохквають в Украєнi.
4. Притягнення до вiдповiдальностi за злочини, вчиненi за
кордоном, передбачау необхiднiсть точного встановлення, що
дана особа на момент вчинення цього дiяння була громадянином
Украєни чх особою без громадянства, що постiйно проживау в
Украєнi. Питання про належнiсть до громадянства Украєни
вирiшууться згiдно з статтями 1-21 Закону "Про громадянство
Украєни" iз змiнами i доповненнями вiд 28 сiчня 1993 р.
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №14. - Ст.121).
5. На таких хе пiдставах несуть за даний злочин
вiдповiдальнiсть i особи, що мають подвiйне громадянство -
Украєни та iншоє держави, якщо в останнiй ца особа не понесла
вiдповiдальностi за вчинене. На пiдставах ч.I ст.5 мають
вiдповiдати данi особи i за злочин, вчинений на територiє iншоє
держави, громадянами якоє вони також у, якщо iнше не перед-
бачене договором мiж Украєною i цiую державою.
6. Громадяни Украєни, якi за вчиненi за кордоном злочини
засудженi iноземним судом до позбавлення волi, можуть переда-
ватися для вiдбування цього вироку Украєнi згiдно з Конвенцiую
про передачу осiб, засуджених до позбавлення волi, для
вiдбування покарання в державi, громадянами якоє вони у, вiд
19 травня 1978 р., що була укладена з iнiцiативи СРСР мiж
краєнами колишньоє соцiалiстичноє спiвдружностi (далi - Кон-
венцiя), та Указу Президiє Верховноє Ради СРСР про порядок
виконання зобовязань, що випливають для СРСР з цiує Кон-
венцiє (далi - Указ) вiд 10 серпня 1979 р. (Вiдомостi Верховноє
Ради СРСР. - 1979. - №33. - Ст.539-540). Аналогiчний договiр
згодом було укладено мiж СРСР 1 Фiнляндiую. Цi акти зберiгають
чиннiсть в Украєнi вiдповiдно до єє зобовязань щодо правона-
ступництва мiжнародних догоюрiв СРСР (див. ст.5 Закону "Про
правонаступнiцтю Украєни" вiд 12 вересня 1991 р.// Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №46. - Ст.617; п. 12 Заяви
Верховноє Радi Украєни з приводу укладення Украєною Угоди
про спiвдружнiсть незалежних держав вiд 20 грудня 1991 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №13. - Ст. 180) та
Постанови Верховноє Ради Украєни "Про порядок тимчасовоє дiє
на територiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР"
вiд 12 вересня 1991 р. (Вiдомостi Верховноє Ради Украєнi. -1991.
- №46. - СТ.621).
На пiдставi ст. 11 Конвенцiє та ст. 12 Указу щодо засудженого,
переданого для вiдбування покарання Украєнi, настають такi ж
правовi наслiдки засудження, як i щодо особи, засудженоє за таке
ж дiяння в Украєнi.
7. Частина 4ст.5 передбачау вiдповiдальнiсть лише iноземних
громадян та осiб без громадянства, якi постiйно в Украєнi не
проживають, тiльки щодо вчинених за межами Украєни i не проти
єє iнтересiв злочинiв, боротьбу з якими веде свiтове спiвтовариство
на основi мiжнародних договорiв, якщо учасницею єх у Украєна.
Особлива частина КК передбачау дiяння, кримiналiзацiя яких
вiдбулася на пiдставi укладених колишнiм СРСР мiжнародних
договорiв щодо боротьби з окремими видами злочинiв
(наприклад, ст.123 "Захоплення заложникiв").
8. На пiдставi мiжнародних угод виннi у вказаних в ч.4 ст.5
злочинiв особи можуть передаватися iноземнiй державi для
кримiнального переслiдування. За вчинення за межамиУкраєни
злочинiв iнтiтiпс видiв данi особв можуть передаватися iншiй державi
лише за наявностi мiждержавного договору про правову допомогу.
Видача громадянина Украєни iноземнiй державi у
неприпустимою, крiм випадкiв, передбачених мiжнародними уго-
дами (ст.9 Закону "Про громадянство Украєни"). Найбiльш
iмовiрно це може стосуватися громадян з подвiйним громадянст-
вом щодо видачi державi, в якiй вони мають друге громадянство,
або щодо iнших громадян, якi вчинили злочини проти осiб, якi
користуються мiжнародним захистом, в тому числi i проти дипло-
матичних агентiв, якщо "обставини того вимагають" (ст.б Кон-
венцiє про вiдвернення i покарання злочинiв проти осiб, якi
користуються дипломатичним захистом, в тому числi й дипло-
матичних агентiв, вiд 14 грудня 1973 р. // Международное право
в документах.- М., 1982. - С.411).
Стаття 6. Чиннiсть кримiнального закону в часi
Злочиннiсть) каранiсть дiяння визначаються законом,
який дiяв пiд час вчинення цього дiяння.
Закон, що усувас каранiсть дiяння або помякшуу
покарання, мав зворотну силу, тобто поширюуться з
моменту набрання ним чинностi також на дiяння,
вчиненi до його видання.
Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу
покарання, зворотно? сили не мас.
(Iа змiнами, внесеними Законом вiд 7 липня 1992 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни-1992. -№39. -Ст. 570).
1. Чинним визнауться закон, що набув законноє сили, до його
скасування чи замiни новим законом, а якщо закон було прийня-
то на певний строк, - до закiнчення такого строку.
2. Питання набуття законноє скли законом врегульованi ч.5
ст.97 Конституцiє Украєни в редакцiє вiд 14 лютого 1992 р.
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №20. - Ст.271) так:
"Закон набирау чинностi пiсля десяти днiв з моменту його
опублiкування, якщо iнше не передбачено самим законом, але
не ранiше дня його опублiкування". Офiцiйними джерелами, в
яких публiкуються закони, у "Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни" та газета "Голос Украєни".
3. Згiдно ч.I ст.б злочиннiсть i каранiсть дiяння вязначаються
законом, який дiяв пiд час вчинення цього дiяння. Однак ч.2 ст.6
обумовлюу випадки, коли прийнятий повий закон усувау
злочиннiсть дiяння або помякшуу покарання за нього. Таквй
i-iчi
закон мау зворотну силу, тобто поширюуться з моменту набуття
чинностi на дiяння, вчиненi до його видання. Проте закон, що
встановлюу каранiсть дiяння або посилюу покарання, зворотноє
сили не мау.
Усунення або встановлення караностi дiяння, а також
помякшення або посилення покарання здiйснюються шляхом
законодавчого виключення чи введення нового складу злочину,
шляхом змiни диспозицiє або санкцiє, а також шляхом введення
або виключення обставин, що зменшують або збiльшують ступiнь
суспiльноє небезпеки певного злочину.
4. Якщо закон виключау каранiсть дiяння, вiн мау зворотну
силу - дiяння, вчинене особою до набуття сили цим законом,
бiльше не вважауться злочинним. Кримiнальна справа щодо неє
не може бути порушена, а наявна пiдлягау закриттю за
вiдсутнiстю складу злочину. Якщо особа вже засуджена i вiдбувау
покарання за дане дiяння, то на пiдставi ч.2ст.54 вона пiдлягау
звiльненню вiд покарання в порядку ст.405 КПК. Дана особа,
а також особа, яка повнiстю вiдбула покарання за це дiяння, на
пiдставi п. I ч. I ст.55 визнаються такими, що не мають судимостi.
5. Зворотну Салу мау i закон, який помякшуу покарання.
Помякшення покарання визначауться шляхом порiвняння
санкцiй попереднього та нового закону, який набув чинностi, як
щодо основних, так i щодо додаткових покарань, а також i
поуднання цих покарань. Якщо новий закон помякшуу пока-
рання, то застосовууться саме вiн щодо дiянь, вчинених до
набуття ним сили. Особам, засудженим за даний злочин за
ранiше дiючим законом, мiра покарання, що перевищуу санкцiю
нововиданого закону, знижууться до максимальноє межi пока-
рання, встановленого новим законом, на пiдставi ч.З ст.54 КК в
порядку ст. 405 КПК.
6. Стаття 54 КК текстуальне не регламентуу ситуацiє, коли
засудженiй особi призначено покарання бiльш суворого виду, нiж
передбачено санкцiую нового закону. Однак вiдповiдь на це дау
системний аналiз змiсту статей 54, 3, 6, 39, 47 КК та ст.405
КПК. Таке покарання пiсля набуття чинностi новим законом
втрачау законнi пiдстави i тому пiдлягау замiнi на найбiльш
суворий вид покарання, передбаченого новим законом, iз засто-
суванням коефiцiунтiв, вказаних в ст.47 КК щодо переведення
одного виду покарання в iнший. При цьому максимальний розмiр
такого покарання не може перевищувати максимального його
розмiру за санкцiую нового закону.
7. Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу пока-
рання, зворотноє сили не мау. Особа, яка вчинила злочин до
набуття чинностi цим законом, вiдповiдау за законом, який дiяв
пiд час вчинення даного злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125