.
пiдприумствами торгiвлi та громадського харчування), пiдсобш
примiщення (всi допомiжнi примiщення, якi призначенi для
складування товарiв, єх фасування та iншоє пiдготовки ДД.
реалiзацiє, виробничi зали пiдприумств громадського харчувняя,
кабiнети адмiнiстрацiє, холодильнi камери, роздягальнi,
коридори, побутовi, комунальнi i т.п.), а також iншi примiщення,
якi безпосередньо не використовуються для торгiвлi i обслугову-
вання покупцiв, але призначенi для забезпечення нормальаоi
дiяльностi вказаних в ст. 155 пiдприумств. Мiсцем вчинення
ючину у також рiзнi транспортнi засоби, якими здiйснюуться
перевезення (транспортування) товарiв. При цьому слiд врахо-
вувати, що правилами торгiвлi передбачауться i порядок
реалiзацiє товарiв безпосередньо зi складiв, зокрема, магазинiв-
адiв по продажу дрiбнооптових партiй товарiв, баз та транс-
портних засобiв при виєзнiй торгiвлi.
7. Обовязковою ознакою мiсця вчинення порушення правил
торгiвлi у належнiсть перерахованих в ст. 155 пiдприумств де-
ржавi чи споживчiй кооперацiє. Порушення правил торгiвлi в
пiдприумствах iнших форм власностi (приватна, колективна) не
може квалiфiкуватись за ст.155.
8. Закiнченим злочин буде з моменту фактичного продажу
товарiв з баз, складiв, пiдсобних примiщень, транспортних за-
собiв, а при єх приховуваннi - з моменту неподання товарiв для
реалiзацiє в торговельнi зали в строки, визначенi правилами
торгiвлi вiдповiдними товарами, тобто розглядуваний злочин
вiдноситься до формальних складiв злочину.
9. Субуктивна сторона злочину характеризууться лише
прямим умислом. Мотиви i мета порушення правил торгiвлi
можуть бути рiзними i на квалiфiкацiю не впливають. Прихову-
вання товарiв вiд покупцiв найчастiше здiйснюуться з метою
забезпечення дефiцитними товарами близьких, знайомих, для
реалiзацiє єх за пiдвищеними цiнами, зокрема, спекулянтам, для
продажу через певний промiжок часу за новими пiдвищеними
цiнами, якi постiйно зростають внаслiдок iнфляцiйних процесiв,
для створення запасiв товарiв для власних потреб спiвробiтникiв
пiдприумства торгiвлi. Продаж товарiв зi складiв, баз, пiдсобних
та iнших примiщень, а також з транспортних засобiв пiд час
транспортування здiйснюуться найчастiше з корисливою метою:
отримати винагороду за продаж дефiцитних товарiв, продати
товари за пiдвищеними цiнами, а також з мотивiв, характерних
для приховування товарiв. Порушення правил торгiвлi досить
часто поуднууться з обманом покупцiв та одержанням винагороди
за незаконний вiдпуск товарiв.
Якщо в дiях особи будуть ознаки й iнших складiв злочинiв (спеку-
ляцiє, одержання незаконноє винагороди вiд громадян шляхта вимага-
тельства, обману покупцiв, одержання хабара та iнших) чи ознаки
спiвучастi в них, єє дiє повиннi квалiфiкуватися за сукупнiстю злочинiв.
10 Сл6ас><м<злочинузач.1 ст.155 можутьбутилишейiiужбовi
особи. Iншi працiвника пiдприумств торгiвлi та iнших пiдприумств,
що здiйснюють реалiзацiю товарiв населенню, за вчинення вка-
зань:; в ч.I ст. 155 дiй несуть вiдповiдальнiсть за ст. 155 КАП або
ж за 4.2, 3 ст.155 за наявностi в єх дiях ознак цих злочинiв.
11, Квалiфiкованими видами розглядуваного злочину для
слух.бових осiб, а так само основним (ч.2) i квалiфiкованим (ч.3)
длх iнших працiвникiв, якi не у службовими особами, у вчинення
передбачених ч.I, ч.2 i ч.З дiй при таких квалiфiкуючих ознаках:
1) за попереднiм зговором групою осiб (ч.2); 2) у великих (ч.2)
чк особливо великих (ч.З) розмiрах; 3) вчинення особою, ранiше
СУЛЕМОЮ за ст. 155.
12. Залежно вiд розмiру (тобто вiд вартостi) прихованих вiд
реалiзацiє чи незаконно проданих зi складiв, баз, пiдсобних та
iнших примiщень пiдприумств (органiзацiй) державноє торгiвлi
(громадського харчування), iнших державних пiдприумств
(органiзацiй), споживчоє кооперацiє, а також з транспортних
засобiв товарiв дiє неслужбовоє особи можуть квалiфiкуватись як.
адмiнiстративне правопорушення (ст. 155 КАП), або за ч.2
(великий розмiр) чи ч.З (особливо великий розмiр) ст. 155 КК,
а службовоє особи - за ч. I (невеликий розмiр), ч.2 (великий
розмiр) чи ч.З (особливо великий розмiр) ст. 155 КК.
Згiдно з примiткою до ст. 155 великим розмiром незаконного
продажу i приховування товарiв слiд вважати продаж i прихову-
вання продуктiв харчування на суму не менше пятисот карбо-
ванцiв, iнших товарiв - на суму не менше пяти тисяч карбо-
ванцiв, а особливо великим розмiром - на суму не менте
двадцяти тисяч карбованцiв. Названi критерiє встановленi Захо-
ном вiд 25 червня 1991 р. "Про захист споживчого ринку в
Украєнськiй РСР" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1991. -
№40. - Ст.527) i залишаються незмiнними незважаючи на
зростання з того часу цiн на основнi види товарiв в декiлька тисяч
разiв. Це змушуу суди при розглядi справ про порушення правил
торгiвлi, квалiфiкуючи дiє винних як порушення правил торгiвлi,
вчинене у великих чи особливо великих розмiрах, у вiдповiдностi
з визначеними критерiями, майже в кожнiй справi застосовуватя
статтi 44 i 45 КК, тобто призначати бiльш мяке покарання, нiж
передбачено ч.2 i ч.З ст. 155, особливо у випадках квалiфiкацiє
дiй за ч.З ст. 155 (виправнi роботи без позбавлення волi, позбав-
лення права займати певнi посади чи займатися певною
дiяльнiстю, штраф замiсть передбаченого санкцiую ч.З позбав-
лення волi), або ж застосовувати умовне засудження.
IЗ. Продаж товарiв зi складiв, баз, пiдсобних та iнших
примiщень пiдприумств (органiзацiй) державноє торгiвлi (гро-
мадського харчування), iнших дерєних пiдприумств
(органiзацiй), споживчоє кооперацiє на порушення встановлених
правил, а так само пiд час транспортування або приховування
товарiв вiд покупцiв, вчиненi за попереднiм зговором групою
осiб, передбачають наявнiсть попереднього, до вчинення пере-
рахованих в ч.2 ст. 155 дiй, порозумiння про незаконний продаж
чи приховування товарiв. При цьому необхiдно, щоб хоча б двi
особи були спiввиконавцями, тобто безпосередньо здiйснювали
повнiстю чи частково дiє, вказанi в диспозицiє ч.2 ст. 155.
14. Для квалiфiкацiє дiй за ч.З ст. 155 за ознакою вчинення
порушення правил торгiвлi особою, ранiше судимою з>ц
злочини, передбаченi ст. 155 необхiдно, щоб особа ранiше зя-
суджувалась за однiую з частин ст. 155 i судимiсть з неє не булА
знята або погашена у встановленому законом порядку.
15. Порушення правил торгiвлi, вчинене служооврю особою, у
спецiальною нормою щодо зловживання владою або службовим
вимагау.
Стаття 155. Виключена.
/Ст є55 Кодекс доповнено Указом вiд 20 вересня 1983 р.
/вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№40. -Ст. 805).
i Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховна Ради Украєни. -1992. -№39. -Ст. 570).
Стаття 155. Штучне пiдвищення i пiдтриман-
ня високих цiн на товари народ-
ного споживання та послуги
населенню
примушування особи до штучного пiдвищення чи
пiдтримання високих цiн на товари або послуги насе-
ленню шляхом насильства, завдання шкоди або пог-
рози єх иетосування - .
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв
з конфiскацiю майна чи без тако? або штрафом у розмiрi
до пяти тисяч карбованцiв.
тi ж дiє, вчиненi особою, ранiше судимою за злочини,
передбаченi цiую статтею, або органiзованою групою, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до
пяти рокiв з конфiскацiую майна або штрафом у розмiрi
вiд восьми тисяч до пятнадцяти тисяч карбованцiв.
(Ст. 15У Кодекс доповнено Законом вiд 25 червня 1991 р.
// Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №40. -
Ст.527).
1. Розвинута ринкова економiка передбачау вiльну конку-
ренцiю товаровиробникiв, яка сприяу зниженню цiй на товари та
послуги. Але при цьому прагнення отримати максимальнi
прибутки вiд реалiзацiє товарiв i послуг породжуу тенденцiю
монополiзацiє цiн на товари i послуги, штучне регулювання
обумiв певних товарiв i послуг з метою недопущення пере-
насичення ними ринку, яке призводить до зниження цiн на них.
Iнтереси споживачiв в краєнах розвинутоє ринковоє економiки
захищау антимонопольне законодавство, яке в Украєнi
знаходиться поки що в станi становлення.Верховною Ра-
дою 18 лютого 1992 р. прийнятий Закон "Про обмеження
монополiзму та недопущення недобросовiсноє конкуренцiє у
пiдприумницькiй дiяльностi" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.
- 1992. - №21. - Ст.296) i 26 листопада 1993 р. Закон "Про
антимонопольний комiтет Украєни" (Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1993. - №50. - Ст.472). Окремi норми, спрямованi на
обмеження монополiзму i розвиток конкуренцiє, мiстяться в
законодавчих актах, що регламентують процес приватизацiє
майна державних пiдприумств. Однiм iз засобiв боротьби з
монополiзацiую цiн на товари i послуги у ст.i55, яка передбачау
вiдповiдальнiсть за штучве пiдвищення i шдтрвмаизя високих
iцн на товари народного споживаяня та послуги васеленню.
2.3 обуктивноє сторони злочин характеризууться застосу-
ванням до особи, яка здiйснюу продаж товарiв чи надау послуги
населенню, насильства, заподiянням шкоди або погрозою iх
застосування з. метою примусити таку особу продавати товари чи
надавати послуги за цiнами, якi значно перевищують реальну
вартiсть таких товарiв i послуг.
Пiд примушуванням слiд розумiти вимогу до особи, шляхом
застосування до неє насильства (фiзичного i психiчного) н
шляхом заподiяння шкоди iншим єє iнтересам спонукати
реалiзовувати товари (надавати послуги) за цiнами, якi значно
перевищують економiчно обгрунтовану єх вартiсть.
3. Насильство при примушуваннi особи до штучного
пiдвищення чи пiдтримання високих цiн на товари або послуга
населенню може виражатись у навмисному нанесеннi ударiв,
побоєв, легких тiлесних ушкоджень, позбавленнi волi, в том
числi i повязаного iз захопленням або триманням особи як
заложника, iншому фiзичному впливовi на особу. Такi дiє охопл-
юються диспозицiую ч.I ст.155 i додатковоє квалiфiкацiє не
потребують. Якщо ж при застосуваннi насильства потерпiлому
будуть заподiянi середньоє тяжкостi чи тяжкi тiлеснi ушкоджен-
ня, вчинене слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв.
Насильство може бути застосоване як безпосередньо до особи
яка здiйснюу продаж товарiв чи надау послуги населенню, так I
до членiв сiмє такоє особи, єє близьких родичiв. У цьому разi дiє
винного слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв.
4. Пiд завданням шкоди потерпiлому слiд розумiти заподiянт
йому, перш за все, матерiальних збиткiв внаслiдок знищення чи
пошкодження товарiв, якi потерпiлий мау намiр реалiзувати,
знищення чи пошкодження iншого майна потерпiлого (наприклад,
знищення шляхом пiдпалу чи iншим способом торговельних кiоскiв,
магазинiв, майстерень, транспортних засобiв, верстатiв, обладнання,
устаткування, iнструментiв та iншого майна, яке використовуупсi
потерпiлим для продажу товарiв, єх виготовлення, транспортування
надання послуг), а також заподiяння збиткiв потерпiдiу внаслiдж
позбавлення його можливостi реалiзувати товари чи надати послуiя,
в тому числi i повязаних з недоотриманими прибутками. Шкода
може бути завдана потерпiлому i шляхом поширення неправдивих
наклепницьких, компроментуючих вiдомостей як щодо особи
потерпiлого, так i якостi товарiв, якi ним реалiзуються, чи послуг,;
якi ним надаються, внаслiдок чого попит населення на них значно
знижууться чи взагалi стау вiдсутнiм (наприклад, поширення не-
правдивих вiдомостей серед покупцiв про те, що продукти харчу-
вання, якi реалiзуються особою, забрудненi радiонуклiдами, маияь
високий вмiст нiтратiв, iнших небезпечних для здоровя речовiй,.
тобто у екологiчно забрудненими тощо).
5. Погроза застосування насильства чи завдання шкоди полв
гау у погрожуючих жестах, рiзного роду дiях або висловлювання
(усних, письмових, за допомогою технiчних засобiв), якi свiдчать
про П намiр особи застосувати насильство чи заподiяти певними
дiями шкоду, якщо потерпiлий не пiдвищить цiни на товари та
послуга аооне буде пiдтримувати єх на певномурiвнi. При цьому
слiд виходити з того, що погроза повинна бути реальною
сприйматись як така потерпiлим.
б. З обекмшвмоє сторони злочин у матерiальноюрмальним.
При застосуваннi насильства i заподiяннi шкоди необхiдно вста-
новити настання наслiдкiв, перерахованих вище. З цього моменту
злочин буде вважатись закiнченим. Якщо ж дiє винного виражають-
ся у погрозi застосування насильства чи заподiяння шкоди, злочин
буде вважатись закiнченим з моменту висловлювання погрози.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться лише
прямим умислом i обовязково спецiальною метою - примусити
особу встановити чи пiдтримувати необгрунтовано високi цiни на
товари, що реалiзуються, i послуги, що надаються, всупереч волi
такоє особи. Таке примушення переслiдуу мету реалiзацiє певного
виду товарiв i надання окремих послуг за монопольне визна-
ченими завищеними цiнами, усунення конкуренцiє на ринку
товарiв i послуг для одержання вiд такоє дiяльностi прибуткiв в
максимально можливих розмiрах. При цьому можуть одночасно
вчинюватись i дiє, спрямованi на штучне створення дефiциту
певних товарiв i послуг для пiдтримання на них штучно створе-
ного незабезпеченого попиту, що дау змогу пiдтримувати на такi
товари i послуги економiчно необгрунтованi завищенi цiни
(наприклад, знищення товарiв, єх приховування вiд реалiзацiє
тощо). Такi дiє, за наявностi в них ознак iнших злочинiв, повиннi
квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв.
Мотив вчинення злочину - корисливий, тобто особа, яка приму-
шуу iнших осiб пiдтримувати високi цiни чи штучно єх пiдвищу-
вати, або бажау за штучно завищеними цiнами реалiзовувати
власнi товари i надавати послуги, одержуючи вiд цього прибутки
у великих i особливо великих розмiрах, або примушуу продавати
товари чи надавати послуги за завищеними цiнами в iнтересах
iнших осiб, зокрема, за отриману вiд них винагороду.
8. Субуктом злочину можуть бути як приватнi особи, якi
досягли шiстнадцятирiчного вiку, так i службовi особи. Це перш
за все особи, якi примушують iнших осiб пiдвищувати чи
пiдтримувати високi цiни для того, щоб за такими ж цiнами
продавати власнi товари чи надавати послуги, тобто метою
примушування у монополiзацiя цiн на товари i послуги.
Субуктами можуть бути i особи, якi в iнтересах iнших осiб, як
правило, за винагороду, примушують потерпiлих продавати то-
вари i надавати послуги за завищеними цiнами. Дiє службових
осiб, якi, використовуючи своу службове становище, примушують
iнших осiб до продажу товарiв i надання послуг за штучно
завищеними цiнами, повиннi додатково квалiфiкуватись i як
службовий злочин за наявностi в єх дiях ознак такого злочину.
9. Квалiфiкованими видами злочину у примушування до штуч-
ного пiдвищення чи пiдтримання високих цiн на товари або
послуги, вчинене особою, ранiше судимою за ч.I чи ч.2 ст. 155,
а також вчинене органiзованою групою.
Ранiше судимою у особа, яка засуджувалась за ч.I чи ч.2
ст. 155 i судимiсть з неє не знята або не погашена у встановле-
ному законом порядку.
10. Пiд органiзованою групою слiд розумiти стiйке обуднан-
ня двох або бiльше осiб, якi з метою усунення конкуренцiє цiн
на ринку товарiв i послуг, єх монополiзацiє спецiально зор-
ганiзувались для примушування iнших осiб реалiзовувати товаре.
i надавати послуги за штучно завищеними цiнами. Мiж членами
такоє групи може бути розподiл функцiй: однi особи лише
здiйснюють продаж товарiв чи надають послуги, iншi члени
групи виконують функцiє контролю i координацiє цiн, за якими
реалiзуються товари i надаються послуги iншими особами, засто-
совуючи в необхiдних випадках психiчне чи фiзичне насильство
до таких осiб чи вчинюють iншi дiє, повязанi з заподiянням ш
шкоди (наприклад, перешкоджають реалiзацiє товарiв i послуг,
пошкоджують чи знищують товари конкурентiв) з метою
примусити єх продавати товари чи надавати послуги за
завищеними цiнами, тобто безпосередньо вчинюють дiє, передба-
ченi статтею 155. Дiє всiх членiв органiзованоє групи повиннi
квалiфiкуватись за ч.2 ст.155 без посилання на ст.19.
Стаття 155. Незаконна торговельна дiяльнiсть
Незаконна торговельна дiяльнiсть) тобто здiйснення
угод купiвлi-продажу товарiв чи iнших предметiв <гЦ
ухиленням вiд реустрацiє в установленому порядку жI
метою одержання неконтрольованого державою прибут-i
ку, якщо цi дi? вчиненi протягом року пiсля накладенiм;
адмiнiстративного стягнення за порушення порядку за-
няття пiдприумницькою дiяльнiстю в сферi торгiвлi, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв, -
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до пяти тисяч карбованцiв.
Незаконна торговельна дiяльнiсть, вчинена за попе
реднiм зговором групою осiб, або з одержанням
прибутку у великих розмiрах, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох д0
пяти рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє абО
штрафом у розмiрi вiд пяти тисяч до дяти тисячу
карбованцiв.
Дiє, передбаченi частиною першою цiує статтi>
вчиненi органiзованою групою, або особою, ранiим1
судимою за незаконну торговельну дiяльнiсть чи спеку-
ляцiю, або з одержанням прибутку в особливо великмх
розмiрах, - -Щ
караються позбавленням волi на строк вiд п яти до Дв-I
сяти рокiв з конфiскацiую майна або штрафом у розмiрiв
вiд десяти тисяч до пятнадцяти тисяч карбованцiв о
Примiтка.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125