б) опис дiловоє дiяльностi емiтента, засвiдчений аудитором, насам-
перед iнформацiйнi вiдомостi про виробництво, реалiзацiю, науковi
дослiдження та iнвестицiє; в) данi про емiсiю цiнних паперiв: дата i
номер протоколу прийняття рiшення про випуск цiнник паперiв;
мета використання фiнансових ресурсiв, залучених вiд емiсiє; оосяг
емiсiє, що планууться; вид i категорiя цiнних паперiв, повязанi з
ними права: по акцiях - засновники й можливi права, що надаються
власникам привiлейованих акцiй; кiлькiсть, номiнальна вартiсть i
сума емiсiє цiнних паперiв; число серiй i порядковi номери; мiсце,
день початку й припинення продажу; iнформацiя про можливi
привiлеє масникiв цiнних паперiв: запланований курс; найменуван-
ня торговця цiнними паперами (якщо емiтент користууться його
послугами); дiє, що провадяться в разi перевищення або недосятен-
ня рiвня передплати; по процентних цiнних паперах - запланованi
проценти, метод обчислення i строк виплати процентiв; адреси мiсць
виплати доходiв, здiйснення операцiй i депонування; г) перелiк i
результати попереднiх емiсiй цiнних паперiв, а також розподiл
цiнних паперiв за видами; д) кiлькiсть iменних акцiй, випущених
емiтентом, у тому числi акцiй, що знаходяться у власностi керiвних
працiвникiв; е) строк погашення (для облiгацiй).
Вiдомостi, що мiстяться в iнформацiє про випуск цiнних
паперiв, не можуть мати давнiсть бiльше шести мiсяцiв та повиннi
вiдповiдати реальнiй дiйсностi й бути придатними для оцiнки
гоподарсько-фiнансового стану емiтента.
iнформацiя про випуск цiнних паперiв повинна бути пiдписана
емiтентом i торговцем цiнними паперами (якщо емiтент
користууться послугами останнього).
разi заснування акцiонерного товариства, що не мау право-
вого попередника, iнформацiя про випуск цiнних паперiв повинна
ити такi данi: фiрмове найменування майбутнього акцiонерного
вариства, предмет та цiлi дiяльностi, дату проведення установчих
зоорiв, розмiр статутного фонду, що передбачауться, склад майна,
що вноситься засновниками в натуральнiй формi, найменування
банкIЕСхоi установи та номер розрахункового рахунку, на який
мають бути внесенi початковi внески, а також данi про емiсiю
цiнних паперiв, визначенi в пiдпунктi "в" п.10 коментаря.
Якщо в емiтента чи його правового посередника протягом трьох
календапних рокiв, що передували емiсiє цiнних паперiв,
здiйснювалися дiє по економiчному оздоровленню (сапування)
аоо б-ла дана вказiвка про лiквiдацiю, то в iнформацiє слiд
вказати також вiдповiднi данi.
Якщо для виконання вказаних у цiнних паперах зобовязав>
яка-небудь юридична особа виступау як поручитель, то в iнфор-
мацiє iєро випуск цiнних паперiв слiд вказати данi, що належать
до такого поручительства.
В iнформацiє про випуск цiнних паперiв окремо слiд видiлити
М01IИР фактори ризику в дiловiй дiяльностi емiтента.
I 1. Обуктивна сторона злочину характеризуется: а) вне-
сенням в документи, якi подаються для реустрацiє емiсiє цiнних
папепiв, завiдомо недостовiрноє iнформацiє; б) затвердженням
документiв, якi подаються для реустрацiє емiсiє цiнних паперiв,
в яких мiститься завiдомо недостовiрна iнформацiя.
Обовязковою ознакою обуктивноє сторони злочину у за-:
подiякня особi, яка придбала цiннi папери, матерiальноє шкоди.
Враховуючи, що цiннi папери розмiщуються, як правило, серед
громадян, законодавець не обумовлюу наявнiсть складу злочину
залежно вiд розмiру заподiяноє iнвестору матерiальноє шкоди.
При вирiшеннi питання про розмiр заподiяноє матерiальноє
ШКОДЕ слiд враховувати як розмiр матерiальноє шкоди, заподiяноє
всiм iнвесторам, якi придбали випущенi цiннi папери, так i розмiр
шкодя, заподiяноє кожному з них.
12. З суб активноє сторони злочин може бути вчинений
лиш умисно. Гiди цьому психiчне ставлення винного до
наслiдкiв у виглядi заподiяння матерiальноє шкоди iнвестору.
може оу7И як у ФОРМI прямого, так i непрямого умислу.
єє. Сє6як>н10чин\,передбаченогоч.2ст.i4, - поомадянин, аий
у засновником акцiонерного товариства, або слухбова<1рз6а субукта.
пiдприумницькоє дiяльностi, яким здiйснюуться емiсiя цiнних паперiв.
Стаття 149. Виготовлення спиртних напоєв i
торгiвля ними
Виготовлення або зберiгання з метою продажу само-
гону чи Iнших мiцних спиртних напоєв домашнього
вироблення або виготовлення з цiую метою апаратiв
для єх вироблення, а так само торгiвля зазначеними
спиртними напоями чи апаратами -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до трьох рокiв з конфiскацiую майна чи без тако?)
або виправними роботами на строк до двох рокiв а
конфiскацiсю майна чи без такоє, або штрафом вiд
пяти до десяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
(В редакцiє Законiв вiд 7 липня 1992 р., 28 сiчня 1994 р. //
Вiдомостi Верховно! Ради Украєни. - 1992. - №39. - Ст. 570;
Голос Украєни. - 1994. - ЗО березня).
i. Суспiльна небезпечнiсть злочину визначауться тим, що
самогоноварiння перешкоджау дiяльностi держави по регулюван-
ню виообництва та реалiзацiє мщних спиртних напоєв, встанов-
лщто на них системи роздрiбних цiн, забезпеченню в повнiй
мiрi Iванових фiнансових надходжень до бюджету вiд продажу
мiцних спиртнЕх напоєв через державну торгiвлю, а також може
завдати суттувоє шкоди здоровю людини.
2 Пiд самогоном розумiють спиртовмiстку рiдину, одержану
пьтяхом вiдокремлення перегонкою через кустарнi апарати або
цшiим способом (скажiмо, виморожуванням) алкогольноє маси,
одержаноє внаслiдок штучного (тобто з застосуванням дрiжджiв)
бродiння продуктiв, що мiстять крахмалисii чи цукристi речовини.
3. До числа iнших мiцних спиртних напоє> належать такi,
що виробляються також шляхом вiдокремленнi перегонкою або
iншим способом з алкогольноє маси, одержаноє внаслiдок
бродiння згаданих продуктiв (зерна, картоплi, буряка, виногра-
ду, цукру та iн.). Усi вони фактично являють собою рiзновиди
самогону. Це може бути чача - самогон, виготовлений з вiдходiв
первинного виноробства; арака - самогон, виготовлений з рису,
молочних продуктiв, деяких штучних есенцiй; тутова горiлка -
самогон, виготовлений з плодiв тутового дерева - шовковицi.
Сировина, з якоє виготовлений самогон, та його мiцнiсть (вмiст
етилового спирту у процентах по мiсткостi) у мiнiмальних (так
само як i максимальних) величинах кримiнально-правового зна-
чення не мають, удиною необхiдною ознакою такого роду напоєв
у тiльки спосiб єх виготовлення.
Не вiдносяться до предмета злочину, передбаченого ст. 149,
закваска - спиртова маса, одержувана шляхом штучного
бродiння будь-яких цукристо-крахмалистих речовин для подаль-
шого виготовлення з неє самогону та його аналогiв, брага -
готовий для вживання алкогольний напiй, одержуваний шляхом
штучного бродiння, а також винограднi, плодово-ягiднi вина,
пиво. квас та iншi напоє, що виробляються тiльки шляхом
природного бродiння.
л Апаратами для виготовлення перелiчених у ст. 149 спиртних
напоєз слiд вважати будь-якi технiчнi пристосування, призначенi
для такого виробництва шляхом вiдохремлення спиртомiсткоє
риiБ з продуктiв бродiння перегонкою або iншим способом,
5. Заготовлення - це виробництво самогону та його рiзновидiв
iпiяхом вiдокремлення єх вiд самогонноє закваски перегонкою
або iншим способом.
Ло способiв виготовлення самогону, крiм перегонки, слiд
вiднести сепарацiю самогонноє закваски у побутових сепарато-
рах, виморожування.
Не можуть розглядатися як виготовлення самогону
рiзноманiтнi операцiє iз готовим до вживання самогоном, спря-
мованi на штучне пiдвищення його мiцностi.
Приготування продуктiв бродiння для подальшого виробництва
з них мiцних спиртних напоєв мау квалiфiкуватися як замах на
виготовлення мiцних спиртних, напоєв (п.7 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд II жовтня 1985 р. №7 "Про
практику застосування судами Украєни законодавства, спрямо-
ваного на подолання пияцтва i алкоголiзму, викоренення само-
гоноварiння" //Бюлетень...- С.IIО-III).
У випадку використання хоча б частини продуктiв бродiння
для виготовлення самогону або його аналогiв дiє винних слiд
квалiфiкувати як закiнчений злочин.
Виготовлення апарвтiв для внробнищва вказаних напоєв може
виражатися або у повному єх виготовленнi або пристосуваннi для цього
предметiв, що мають iнше господарсько-побутове призначення.
6. Зберiгання самогону чи iнших мiцних спиртних напоєв
домашнього вироблення, а також апаратiв для єх виготовлення -
це утримування єх виготовлювачем чи iншими особами у будь-
якому вiдомому єм мiсцi. Зберiгання цих предметiв особою, яка
єх виготовляла, охоплюуться поняттям "виготовлення" i не пот-
ребуу додатковоє квалiфiкацiє.
7. За ст. 149 квалiфiкуються випадки виготовлення або
зберiгання названих предметiв з метою продажу. Пiд метою
продажу слiд розумiти прагнення реалiзувати самогон, його
рiзновиди, самогонний апарат за грошову винагороду. Для наяв-
ностi закiнченого складу злочину достатньо встановити названу
мету, незалежно вiд того, чи мав мiсце продаж.
При вирiшеннi питання про те, виготовленi чи зберiгались такi
спиртнi напоє, а також апарати з метою продажу або без такоє,
слiд враховувати кiлькiсть знайдених спиртних напоєв, продуктiв
бродiння, апаратiв, кiлькiсть та характер дiяльностi учасникiв
процесу самогоноварiння та iншi конкретнi обставини справи.
8. Торгiвля вказаними спиртними напоями чи апаратами утво-
рюу самостiйний склад злочину, передбачений ст. 149. Торгiвля
передбачау реалiзацiю вказаних предметiв за грошову винагоро-
ду, повязану з задоволенням певних майнових iнтересiв винного.
Вона може здiйснюватися як виготовлювачем даних предметiв,
так й iншими особами.
Для встановлення мiцностi спиртного напою, iнших його
характеристик (способу виготовлення, вихiдного продукту
тощо) пiд час ведення кримiнальноє справи може бутпризна-
чено хiмiчну експертизу.
9. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом, корисливим мотивом, метою продажу вказаних у ст. 149
спиртних напоєв та апаратiв при єх виготовленнi або зберiганнi.
10. Субуктом злочину може бути будь-яка осудна особа,яка
досягла 16 рокiв. Використання в зазначених цiлях службового
становища може квалiфiкуватися додатково i як службовий злочин.
II. Дослiджуючи причини i умови, що сприяли скоунню
злочину, слiдчi та судовi органи повиннi виявляти всiх осiб, котрi
брали у ньому участь. Особи, якi сприяли виготовленню з метою
продажу та торгiвлi вказаними у ст. 149 спиртними напоями та
апаратами, мають притягатись до кримiнальноє
вiдповiдальностi як спiвучасники.
Стаття 150. Виключена.
(Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Ввр~
ховноТРади Украєни. - 1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 151. Виключена.
(Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховно! Ради Украєни. - 1992. -№39. -Ст. 570).
Стаття 152. Виключена.
(Вик.пючена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 153. Пiдробка знакiв поштовеє
оплати i проєзних квиткiв
Виготовлення з метою збуту, збут або використання
завiдомо пiдроблених знакiв поштовоє оплати,
мiжнародних вiдповiдних купонiв, посвiдчень особи для
мiжнародного поштового обмiну, вiдбиткiв маркiрувальних
або друкарських машин, а також квиткiв залiзничного,
водного, повiтряного або автомобiльного транспорту та
iнших проєзних 1 на провiз вантажiв документiв -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. Предметом розглядуваного злочину у; а) знаки поштовоє
оплати; б) мiжнароднi вiдповiднi купони; в) посвiдчення особи
для мiжнародного поштового обмiну; г) вiдбитки маркiрувальних
або друкарських машин; д) квитки залiзничного, водного,
повiтряного, автомобiльного транспорту; е) iншi проєзнi i на
провiз вантажiв документи.
У вiдповiдностi з укладеною у Вiднi 10 липня 1964 р. Всесвiтньою
поштовою конвенцiую (див.: Устав, конвенция и соглашения
Всемирного почтового союза. - М., 1965) чинне законодавство
передбачау такi знаки поштовоє оплати: марки, що наклеюються на
поштовi вiдправлення; вiньутки, тобто надрукованi на поштових
вiдправденнях зображення марок; штемпельнi вiдбитки марок
маркiрувальних чи друкарських машин, придбаних пiдприумствами.
установами i органiзацiями через заклади звязку, якi використову-
ються замiсть поштових марок; штемпелi, якi використовуються
окоемими пiдприумствами, установами i органiзацiями замiсть
вiдбиткiв маркiрувальних чи друкарських машин.
Мiжнароднi вiдповiднi купони - це знаки поштовоє оплати,
що випускаються в бiльшостi краєн - членiв Всесвiтнього пошто-
вого союзу, якi пiдлягають оомiну в будь-якiй краєнi - члена
союзу на поштовi марки за певним еквiвалентом i дають право
вд вiдправлення одного простого листа з даноє краєни за кордон.
Украєна мiжнароднi вiдповiднi купони не випускала, але вони
приймаються до оплати.
Посвiдчення особи для мiжнародного поштового обмiну
- це посвiдчення, що видаються поштовими закладами краєн, якi
входять до Всесвiтнього поштового союзу, i посвiдчують право
одержання поштовоє кореспонденцiє, що посилауться данiй особi
чи на поштову скриньку.
Квитки залiзничного, водного, повiтряного, авто-
мобiльного транспорту - це документи, якi дають право на
проєзд i провiз вантажу вiдповiдним транспортом. Квитки можуть
бути разовi, на одну осооу, груповi, мiсячнi, сезоннi, рiчнi.
Iншi проєзнi i на провiз вантажiв документи - це квитки
("алони) на проєзд в мiському електротранспортi, в тому числi
мiсячнi, квартальнi тощо проєзнi квитки, iншi документи (ван-
тажнi квитанцiє, плацкарти тощо), якi дають право на проєзд i
провiз вантажiв рiзними видами транспорту.
2. Розглядуваний злочин буде закiнченим з моменту вчинення
щодо предметiв, перерахованих в ст. 153, будь-якоє iз трьох дiй:
а) єх виготовлення з метою збуту; 6) збут; в) використання.
Пiд виготовленням слiд розумiти повну чи часткову єх
пiдробку друкарським чи iншим способом, наприклад, друкуван-
ня в друкарнi чи на ксерокопiювальних апаратах проєзних
квиткiв на проєзд в мiському електротранспортi, пiдробка дати
вiдрядження на дiйсних, але вже використаних квитках, тощо.
Збут згаданих предметiв - це єх вiдчуження у будь-якiй формi
Iншiй особi (продаж, обмiн, дарування та iнша передача) як
особою, яка єх виготовила, так i будь-якою iншою особою.
Використання вказаних в ст. 153 предметiв - це єх застосування
для оплати поштовоє кореспонденцiє, предявлення пiдробдених
квиткiв й iнших проєзних i на провiз вантажiв документiв для
проєзду i перевезення вантажiв та iншi подiбнi дiє.
3. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Для вчинення злочину у формi виготовлення вказаних
в ст. 153 предметiв обовязковою ознакою субуктивноє сторони у
мета єх збуту. Мотиви вчинення злочину, як правило, корисливi,
але для квалiфiкацiє значення не мають. ,
4. Субуктом злочину можуть бути як приЮтнi особи, якi
досягли 16-рiчного вiку, так i службовi особи. За наявностi в дiях
службових осiб i ознак службового злочину вони несуть
вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв, тобто за ст.153 i ст.165.
Стаття 154. Спекуляцiя
Спекуляцiя, тобто скуповування товарiв або Iнших
предметiв, на якi встановлено державнi роздрiбнi цiни,
в пiдприумствах (органiзацiях) торгiвлi, а так сами>
Iнших пiдприумствах, що здiйснюють реалiзацiю то-
варiв або iнших предметiв населенню, та єх перепродаж
з метою наживи; -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
з конфiскацiую майна чи без такоє) або виправними
роботами на строк до двох рокiв з конфiскацiую майна
чи без такоє, або штрафом у розмiрi до пяти тисяч
карбованцiв,

Спекуляцiя, вчинена неодноразово, або у великих
розмiрах, або за попереднiм зговором групою осiб, а
ак само службовою особою або Iншим працiвником
торгiвлi чи iншого пiдприумства, що здiйсню
реалiзацiю товарiв або Iнших предметiв населенню, з
"користанням свого службового стану, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
семи рокiв з конфiскацiую майна або штрафом у розмiрi
вiд трьох тисяч до пятнадцяти тисяч карбованцiв.
Спекуляцiя в особливо великих розмiрах або вчинена
особою, ранiше судимою за спекуляцiю, чи
органiзованою групою, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до де-
сяти рокiв з конфiскацiую майна.
Примiтка. Частина 1 цiує статтi застосовууться в тих
випадках, коли розмiр наживи становить понад триста
карбованцiв до двох тисяч карбованцiв. Пiд спеку-
ляцiую у великих розмiрах слiд розумiти спекуляцiю,
розмiр наживи вiд якоє становить понад двi тисячi кар-
бованцiв до десяти тисяч карбованцiв, а пiд спеку-
ляцiуiС в особливо великих розмiрах - понад десять
тисяч карбованцiв.
(Ст. 154 в редакцiє Закону вiд 25 червня 1991 р. //Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №40. - Ст. 527).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 7 липня 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125