Наприклад, особа пiдбурюу мешканцiв будинку
здiйснити будiвництво льохiв для зберiгання
сiлiiсшогосподарськоi п]Л)дукци на прилеглiй до нього територiє,
ва якiй взагалi будь-яке будiвництво заборонене.
17. Субвктом злочину, передбаченого ч.3 ст. 199, може бути як
приваiна особа, яка досягла шiстнадцiгтирiчного вiку, так i службова
особа. Наприклад, директор радгоспу органiзовуу працiвникiв рад-
госпу дая зайняття земель сусiднього колгоспу, якi не використову-
юпся, для будiвництва дач, жилих будинкiв тощо. Дiє службовоi
особи при наявностi в них ознак зловживання владою чи перевтцен-
ня влади повиннi квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв.
18. 3я"ол<тад> груповтн дiями, спрямованими ва самовiльве
зайняття земельноє дiлянки чи самовiльне будiвництво, значноє
шкоди iiщпрвумствам, установам, органiзацiям або окремим iрома-
дянам утворюу квалiфiкований склад розглядуваного злочину,
вiдповiдальнiсть за який передбачена ч.4 ст. 199. Питання про
визнання заподiяноє шкоди значною повинно вирiшуватись в
кожному конкретному випадку окремо, з урахуванням всiх обставин
справа. Зокрема, повиннi враховуватись розмiри заподiяних ма-
терiальних збиткiв внаслiдок знесення будiвель, що знаходились на
земельнiй дiлянцi, знищення чи пошкодження посiвiв, плодово-
ялдннх та iнших .насаджень, чагарникiв, затрат на єх вiдновлення,
вiдволiкання значноє кiлькостi працiвникiв на охорону земельних
дiлянок i недопущення єх самовiльного зайняття тощо.
19. При наявностi в дiях винного ознак iнших, бiльш тяжких
злочинiв, наприклад, масових безпорядкiв, злiсного хулiганства,
умисного знищення державного чи колективного майна шляхом
пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом, ййго дiє
повиннi квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв.
Стаття 200. Незаконне користуванняембле-
мами i знаками Червоного Хреста i
Червоного Пiвмiсяця
Незаконне користування емблемами I
розпiзнавальними знаками Червоного Хреста 1 Черво-
ного Пiвмiсяця, а також найменуванням Червоного Хре-
ста 1 Червоного Пiвмiсяця -
карауться виправними роботами на строк до бдного
року або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
1. Мiжнародний Червоний Хрест як координуючий орган
добровiльних товариств допомоги вiйськовополоненим, пора-
неним i хворим в основу своує дiяльностi покладау пiклування
про долю жертв вiйни i дiу на пiдставi Статуту, прийнятого в 1965 р.,
який базууться на рядi мiжнародних угод, головною з яких у
Женевська конвенцiя вiд 12 серпня 1949 р. "Про полiпшення
долi поранених i хворих в дiючих армiях". Нацiональнi то-
вариства Червоного Хреста надають допомогу потерпiлим вiд
гяхiйного лиха, проводять на добровiльних засадах пiдготовку
пчаот i санiтарного персоналу. Для забезпечення нормаль-
дiяльностi i недоторканностi санiтарних формувань, надання
Покровительства i охорони з боку воюючих сторiн введенi
цiальнi розпiзнавальнi знаки санiтарноє служби - Червоний
пест Червоний Пiвмiсяць, Червоний Лев i Сонце на бiлому полi.
є Емблеми i знаки Червоного Хреста згiдно з вказаною
рдевською конвенцiую повиннi використовуватись виключно
для позначення персоналу, транспортних засобiв i установ
анiтарних служб. Конвенцiя детально регламентуу порядок
ддористання розпiзнавальних знакiв Червоного Хреста i слiв
"Червоний Хрест" чи "Женевський Хрест" (в рядi краєн - знакiв
Червоного Пiвмiсяця або Червоного Лева i Сонця на бiлому полi)
(див. Международное право в документах. - М., - 1982. -
С.742-743).
3. За незаконне користування емблемами i розпiзнавальними
знаками Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця, а також
найменуваннями Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця, якi
використовуються нацiональним товариством Червоного Хреста
Украєни, передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть (ст.200).
4. Обуктивна сторона злочину дiстау вияв у будь-яких
формах незаконного користування емблемами або знаками (пра-
пор, нарукавна повязка тощо) чи самим найменуванням Черво-
ного Хреста i Червоного Пiвмiсяця як для позначення рiзних
санiтарних формувань, транспортних засобiв, персоналу,
фальшивих документiв, так i як виробничим чи товарним знаком,
якщо це суперечить назвi товару, або в умовах, що можуть
зачепити швейцарськi нацiональнi почуття (Червоний Хрест -
геральдичний знак Швейцарiє). Наприклад, використання знакiв
Червоного Хреста чи Червоного Пiвмiсяця на транспортних
засобах, якi перевозять вiйськовi вантажi, розвiдувальними чи
диверсiйними пiдроздiлами тощо.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Мотив i мета незаконного використання знакiв i най-
менувань Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця для
квалiфiкацiє значення не мають.
6. Субуктом злочину у приватнi особи, якi досягли
шiстнадцятирiчного вiку, а також службовi особи. За незаконне
використання емблем, розпiзнавальних знакiв i лайменувань
Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця вiйськовослужбовцями
в районi воунних дiй або в воунний час вiдповiдальнiсть настау
за ст. 263 при наявностi ознак передбаченого нею злочину.
Стаття 201. Незаконне пiдняття Державного
прапора Украєни на рiчковому
або морському суднi
Пiдняття Державного прапора Украєни на рiчковому
або морському суднi без права на цей прапор -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
з конфiскацiую судна чи без конфiскацiє.
(iз амiнами, внесеними Указом вiя 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном аiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Рами УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховнсн Ради Укрмни.
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Женевською конвенцiую про вiдкрите море вiд 29 квiтня
1958 р.(див. Международное право в документах. - М., 1982. -
С.495-504) передбачено право кожноє держави на те, щоб єє судна
плавали пiд єє прапором у вiдкритому морi. Згiдно з цим доку-
ментом нацiональна належнiсть судна визначауться прапором
тiує держави, пiд яким воно вправi плавати.
2. Опис Державного прапора Украєни мiститься в постановi
Верховноє Ради Украєни "Про державний прапор Украєни" вiд
28 сiчня 1992 р. (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -
№12. - Ст.257). Використання Державного прапора Украєни
регулюуться Положенням про державних прапор Украєнськi
РСР, затвердженим Указом Президiє Верховноє Ради Украєнськоє
РСР вiд 6 квiтня 1981 р. (Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1981.
- №25. - Ст.375; 1984. - №37. - Ст.753).
3. Державний прапор Украєнi пiднiмауться як кормввшi пра-
пор на морському суднi, яке приписано до портiв Украєни, а
також на суднах, якi плавають на внутрiшнiх водних шляхах.
4. Незаконним пiдняття Державного прапора Украєнi буде в
тих випадках, коли вiн пiднiмауться на iноземному торговому чи
iншому суднi, яке знаходиться в територiальних водах Украєни,
а також на украєнських морських чи рiчкових суднах без належ-
ного права на такий прапор.
5. Статтею 201 передбачена вiдповiдальнiсть лише за незакон-
не пiдняття Державного, а не iнших прапорiв, що застосовуютьса
на флотi.
6. Закiнченим злочин буде з моменту незаконного пiдняття
Державного прапора.

7. Субвктняна сторона злочину характеризiться умисною
виною. Мотиви i мета незаконного пiдняттi Державного прапора
на квалiфiкацiю не впливають.
8. Субуктом злочину у особа (громадянин Украiви, iно-
земний громадянин чи особа без громадянства), яка досягла
шiстнадцятирiчного вiку.
Стаття 202. Порушення правил користуминя
радiоустановками на суднах
Порушення правил користування радiоустановками як
на суднах Украєни, так 1 на Iноземних суднах) що знахо-
дяться у водах Украєни, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховне> Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховна Ради Украйни.
1992. -№35. -Ст. 511).
i Статтею 202 передбачена вiдповiдальнiсть за порушення
ппавил користування радiоустановками на суднах Украєни, а
ох iноземних суднах, що знаходяться в водах Украєни.
2 Води Украєни згiдно з Законом "Про державний кордон
Украєни" вiд 4 листопада 1991 р. це: 1) територiальне море
Украєни i 2) внутрiшнi води Украєни (Вiдомостi Верховноє Ради
iни. - 1992.- №2. - Ст.5).
До територiального моря Украєни належать прибережнi
орськi води шириною 12 морських миль, вiдлiчуваних вiд лiнiє
найбiльшого вiдпливу як по материку, так i на островах, що
належать Украєнi, або вiд прямих вихiдних лiнiй, якi зуднують
вiдповiднi точки. До внутрiшнiх вод Украєни належать;
i) морськi водя, розташованi в бiк берега вiд прямих вихiдних
лiнiй, прийнятих для вiдлiку ширини територiального моря
Украєни; 2) води портiв Украєни, обмеженi лiнiую, яка про-
ходить через постiйнi портовi споруди, якi найбiльше виступа-
ють у бiк моря; 3) води заток, бухт, губ i лиманiв, гаваней i
рейдiв, береги яких повнiстю належать Украєнi, до прямоє лiнiє,
проведеноє вiд берега до берега в мiсцi, де з боку моря вперше
утворюються один або кiлька проходiв, якщо ширина кожного
з них не перевищуу 24 морських миль; 4) води заток, бухт, губ
i лиманiв, морiв i проток, що iсторично належать Украєнi;
5) води рiчок, озер та iнших водойм до лiнiє державного кордону,
береги яких належать Украєнi.
3. На суднах Украєни i iноземних суднах, якi знаходяться в водах
Украєни, повиннi додержуватись вiдповiднi правила користування
радiоустановками, порушення яких може призвести до зiткнення
суден, вiдхилення суден вiд курсiв, попадання на мiлину, прийняття
неправильних рiшень командами iнших суден тощо.
Порядок користування радiоустановками на суднах регламен-
тууться Мiжнародними радiотелеграфними конвенцiями 1912I
1927 рр., а також Мiжнародною конвенцiую радiозвязку 1952 р.
У вiдповiдностi з названими конвенцiями розробленi спецiальнi
правила користування радiоустановками на суднах Украєни i
iноземних суднах, що знаходяться в водах Украєни.
4. 06ккпшвма сторона злочину дiстау вияв у дiях, якими
порушуються встановленi правила використання радiоустановок.
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення таких дiй
незалежно вiд наслiдкiв.
Порушення правил користування радiоустановками на суднах
може виражатись у користуваннi недозволеними позивними
сигналами, у використаннi для переговорiв недозволених частот,
у створеннi перешкод для ведення переговорiв iншими суднами,
здiйснення радiопередач, якими створюються перешкоди
радiомовним службам тощо.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться як
умисною, так i необережною виною. Мотиви i мета на
квалiфiкацiю не впливають, за винятком випадкiв, коли
порушення правил користування радiоустановками у спосо-
бом вчинення iншого, бiльш тяжкого злочину, наприклад,
злiсного хулiганства (ч.2 ст.206), пропаганди вiйни (ст.бЗ),
посягання на територiальну цiлiснiсть Украєни (ст.62). В
таких випадках додаткова квалiфiкацiя за ст.202 не
потрiбна.
.iочину у особа (громадянин Украєна, iво-
.дн. особа без громадянства), яка досягла
го вiку.
6. Субукт
земниi громм
шiстнадцятирi-
Стаття 208 бам, що зазнали лиха
Неподання допомоги капiтаном судна Iншому судну,
ню вiткнулос" з ним, його екiпажевi та його пасажирам,
а так само зустрiнутим на морi чи Iншому водному шляху
особам, що зазнали лиха, якщо вiн мiг подати таку до-
помогу без серйозно? небезпеки для свого судна, його
екiпажу та пасажирiв, Ї
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Рятування людей на морi - мiхнародно-правовий
обовязок капiтана судна, передбачений мiжнародною Брюс-
сельською конвенцiую вiд 23 вересня 1910 р. про зiткнення
суден i про подання допомоги i рятування на морi (СЗ СССР.
- 1926. - №22. - Ст.45).
2. З обектшноє сторони злочин дiстау вияв у
бездiяльностi - ухиленнi капiтана судна вiд виконання
обовязку подання допомоги: 1) iншому судну, що зiткнулося
з ним, його екiпажевi та його пасажирам; 2) зустрiнутим на
морi чи iншому водному шляху осооам, що зазнали лиха.
Обовязок подавати допомогу судну, з яким сталося зiткнення,
не залежить вiд наявностi вини екiпажiв суден, а виникау iз
самого факту зiткнення суден. Вичерпного перелiку дiй, якi
капiтан судна повинен здiйснити для рятування iншого судна,
що зiткнулось з ним, екiпажу i пасажирiв такого судна, а
також iнших осiб, що зазнали лиха на морi нших водних
шляхах, нормативнi акти, що регулюють безпеку руху i
експлуатацiє морського i внутрiшнього водного транспорту
(Правила плавання на внутрiшнiх судноплавних шляхах; Ста-
тут служби на суднах рiчкового флоту; Кодекс торгового
мореплавства та iншi), не дають. Тому в кожному конкретному
випадку необхiдно встановити, чи мав можливiсть капiтан
судна подати допомогу iншому судну, його пасажирам i
екiпажу, а також особам, що зазнали лиха.
3. Вiдповiдальнiсть за неподання допомоги судну, з яким
сталося зiткнення, i особам, що зазнали лиха, настау за умовi,
що така допомога могла бути подана без серйозноє небезпеки для
свого судна, його екiпажу та пасажирiв.
4. Вiдповiдальнiсть за ст.203 настау незалежно вiд наслiдкiв,
якi настали (судно потонуло, екiпаж i пасажири загинули тощо).
З моменту ухилення вiд подання допомоги злочин вважауться
закiнченим.
5. Якщо зiткнення суден сталося з вини капiтана, який не
подав допомоги судну, з яким сталося зiткнення, дiє капiтаиа
пяиняi квалiфiкуватися за сукупнiстю злочинiв, передбачених
атгями77iМЗ. _____
(,. Субекпшвна сторона злочину хартпервзууiься умвсяж)
"убект злочину - капiтан судив чи особа, яка викойуу його
обовязки, незалежно вiд нацiональвоє належностi судна, яквй
не подав допомога. ___ .___
8 Неподання допомога членам ехiпаху, пасажирам, iншим
особам, що зазнали лиха, якщо воии перебувають >невезпечвому
ддя життя становищi, повинно додатково квалiфiкуватись за
т 112, а у разi, якщо зiткнення сден сталося з вини капiтана
судва, неподання допомога квалiфiкууться за ст.203 i ч.I ст.III,
(ккiльки його дiями члени екiпажу i пасахирн iншого судна, з
яким сталося зiткнення, поставленi в небезпечне для життя
становище.
Стаття 204. Неподомдення капiтаном на-и
свого судна при Неповiдомлення капiтаном судна єй-ому судну, що
зiткнулося з ним на морi, назви 1 порту приписки свого
судна, а також 1 мiсця свого вiдправлення та призначен-
ня, незважаючи на змогу подати цi вiдомостi, -
карауться виправними роботами на строк до трьох
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
1. При зiткненнi суден єх капiтани зобовязанi повiдомити
один одному назви своєх суден, порти єх приписок, мiсця
вiдправлення i призначення суден. Невиконання цих
обовязкiв тягне вiдповiдальнiсть за ст.204.
2. З обуктивноє сторони злочин дiстау вияву бездiяльностi
- вiдмовi повiдомити капiтану iншого судна необхiднi вiдомостi
про своу судно. Як неповiдомлення повинно квалiфiкуватись
також повiдомлення непраздивих даних.
3. Вiдповiдальнiсть за ст.204 настау за умови, що капiтан
судна мав змогу подати капiтану судна, з яким сталося
зiткнення, необхiднi вiдомостi про своу судно. Якщо неподан-
ня вiдомостей зумовлено обуктивними причинами,
вiдповiдальнiсть виключауться.
4. Субуктивна сторона злочину характеризуутася умвсввю
виною.
5. Субукт злочину - капiтан судна чи особа, що виконуу
його обовязки.
Стаття 205. Пошкодження морського те-
леграфного кабеля
Необережне пошкодження морського телеграфного
кабеля, якщо воно викликало або могло -клмкати
перерву телеграфного ополучеиия, -
карауться виправними роботами на отрок до шестм
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до ста карФомицIв.
1. Вiдповiдальнiсть за пошкодження морського телеграфного
кабеля передбачена вiдповiдно до мiжнародноє Паризькоє кон-
венцiє "Про охорону пiдводних телеграфних кабелiв" вiд
14 березня 1884 р. (Сборник международных конвенций, дого-
воров, соглашений и правил по вопросам торгового мореплавания.
- М., 1959. - С.218-223).
2. Стаття 205 передбачау вiдповiдальнiсть не за сам факт
пошкодження морського телеграфного кабеля, а за таке його
пошкодження, яке могло викликати чи викликало перериван-
ня телеграфного сполучення. Тривалiсть переривання телег-
рафного звязку значення для квалiфiкацiє не мау. Питання
про визнання злочином пошкодження, яке не потягло, а лише
могло потягти переривання телеграфного сполучення,
вирiшууться з врахуванням всiх обставин справи i реальностi
загрози такого переривання.
3. Для морських кабельних лiвiй звязку встановлю-
ються охороннi зони, траси цих лiнiй вказуються в
"Вiдомостях мореплавцям" i наносяться на морськi
карти. В охоронних зонах забороняуться влаштовувати
причали для суден i iнших плавзасобiв, проводити дно-
поглиблювальнi, землечерпальнi та iншi роботи, вести
вилов риби, промисел морських звiрiв, проходити зону
з кинутими якорями, ланцюгами тощо. Перерахованi дiє
становлять реальну загрозу пошкодження телеграфного
кабеля, тому обуктивна сторона розглядуваного
злочину може дiставати вияв насамперед в зазначених,
а також в iнших дiях.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125