1992. -№35. -Ст. 511).
I. Статтею 84 передбачена вiдповiдальнiсть за три форми
розкрадання державного або колективного майна - привласнен-
ня, розтрату та розкрадання шляхом зловживання службовим
становищем. Єх характерною ознакою у те, що майно, яке
викрадауться, знаходиться в правомiрному володiннi або вiданнi
винного. Останнiй при вчиненнi розкрадання використовуу на-
явнi у нього правомочностi щодо предмету розкрадання (по
зберiганню, доставцi, розпорядженню тощо). Пленум Верховного
Суду Украєни в п.З постанови вiд 25 вересня 1981 р. №7 "Про
практику застосування судами Украєни законодавства у справах
про розкрадання державного та колективного майна" розяснив,
що "розкрадання державного чи колективного майна, вчинене
особою, яка одержала майно за документами (експедитором,
шофером, єздовим та iн.), на пiдставi яхого ця особа надiлена
вiдносно довiреного єй майна певною правомочнiстю, слiд
квалiфiкувати як привласнення або розтрату за ст.84 КК...
Розкрадання державного чи колективного майна, вчинене осо-
бою, яка не була надiлена певною правомочнiстю щодо викраде-
ного майна, а за родом своує дiяльностi мала лише доступ до цього
майна (комбайнер, сторож, стрiлець воунiзованоє охорони та iн.),
повинно квалiфiкуватися як крадiжка за ст.81 КК..." (Бюле-
тень... - С.65; див. також: п.З постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 27 березня 1987 р. №2 "Про практику засто-
сування судами Украєни законодавства у справах про розкра-
дання державного та колективного майна на пiдприумствах i в
органiзацiях агропромислового комплексу" // Бюлетень...-
С.72). Наявнiсть схожих ознак розглядуваних форм розкрадання
та приблизно однаковий ступiнь єх .суспiльноє небезпечностi
обумовили обуднання положень про вiдповiдальнiсть за єх вчине-
ння в одну норму - ст.84, однак кожна з них мау специфiчнi
особливостi, В процесуальних документах слiд вiдображати, в
якiй формi було вчинено розкрадання.
2. Привласнення характеризууться незаконним утриманням
винним на свою користь майна, яке знаходилось у його пра-
вомiрному володiннi, внаслiдок чого воно незаконно
перемiщауться iз володiння держави чи колективного пiдприумства
(установи, органiзацiє) в особисте користування винного.
Розтрата державного чи колективного майна, яке було
ввiрене винному або перебувало в його вiданнi, характеризууться
його протиправним витрачанням (продажем, даруванням,
споживанням тощо). Для цiує форми розкрадання характерним
у вiдсутнiсть певного промiжка часу, протягом якого винний
володiу майном незаконно, що притаманне привласненню.
Розкрадання шляхом зловживання службовим станом
полягау у незаконному оберненнi державного або колективного
майна на свою користь або користь третiх осiб з використанням
службовою особою свого службового стану всупереч iнтересам
служби. Розкрадання шляхом зловживання службовим станом
додатковоє квалiфiкацiє за ст. 165 не потребуу (Рад.право. - 1983.
- №7. - С.88). На вiдмiну вiд привласнення i розтрати розкра-
дання шляхом зловживання службовим станом може мати мiсце
i в тих випадках, коли винний не був надiлений певною право-
мочнiстю_щодо майна, яке викрадауться (скажiмо, за вказiвкою
службовоє особи торговельноє оптовоє бази працiвниками бази
шляхом обману при вiдпуску товарiв державним чя колективним
магазинам, єдальням, ресторанам тощо були утворенi лишки
товарiв i оберненi на користь такоє особи).
3. Розкрадання шляхом привласнення вважауться закiнченим
з моменту заволодiння винною особою майном i коли у реальна
можливiсть розпорядитися ним на свiй розсуд.При розтратi роз-
крадання вважауться закiнченим з моменту витрати майна, колв
воно продауться, споживауться тощо. При розкраданнi шляхом
зловживання службовим станом моментом закiнчення злочину
вважауться момент злочинного завододiння майном з можливiстю
розпорядитися ним на свiй розсуд.
Логiчним наслiдком привласнення i розтрати у недостача май-
на. Однак факт виявлення недостачi без зясування iє причин не
може бути пiдставою для висновку про наявнiсть розкрадання.
Недостача може утворюватися не тiльки з причини розкрадання
майна особою, якiй воно було ввiрене, а й в силу iнших причин,
наприклад, внаслiдок неналежного ставлення до обовязкiв по
зберiганню матерiальних цiнностей, що обумовило псування,
знищення, втрату майна чи розкрадання його iншими особами.
4. Якщо розкрадання майна шляхом зловживання службовим
станом було повязане з вчиненням службового пiдлогу, все вчинене
мау квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв - за ст.84 i ст.172.
Як розкрадання шляхом зловживання службовим становищем
слiд квалiфiкувати одержання службовою особою з корисливих
мотивiв державних або колективних коштiв за завiдомо
пiдложними трудовими договорами пiд виглядом заробiтноє плати
за роботу, яка фактично не виконувалася або була виконана не
у повному обсязi.
Як розкрадання державного майна слiд квалiфiкувати привлас-
нення службовими особами коштiв, отриманих вiд рiзного роду
приватних установ як податки, якi не оприбуткованi.
Не можуть розглядатися як розкрадання випадки самочинного
"тимчасового запозичення" державного майна службовою осо-
()ою, у володiннi якоє воно знаходилось, з метою повернути
запозичене. Такi дiє квалiфiкуються, за певних умов, як служ-
бовий злочин або як службова провина.
Розкрадання не буде i тодi, коли службова особа оформлюу на
роботу пiдставну особу, нараховуу єй платню i одержуу єє за
роботу, яку виконуу особисто. В цьому випадку мау мiсце служ-
бова провина, а не злочин, оскiльки державнi кошти, отриманi
винним, були замiненi вiдповiдним еквiвалентом (працею).
5. Субуктивна сторона розглядуваних злочинiв харак-
теризууться прямим умислом, корисливими мотивом та метою.
На вiдмiну вiд розкрадання шляхом зловживання службовим
станом (ст.84) зловживання службовим станом як самостiйний
злочин (ст. 165) хоча i вчинюуться з корисливих спонукань, але
не переслiдуу мети безоплатного обернення майна на користь
свою або третiх осiб.
6. Субуктом розглядуваних злочинiв у особи, яким
виповнилося до моменту вчинення злочину шiстнадцять рокiв.
При вчиненнi розкрадання шляхом зловживання службовим
станом виконавцем злочину може бути лише службова особа, а
при вчиненнi розкрадання шляхом привласнення або розтрати -
особа, якiй майно було ввiрене або яка ним вiдала.
Стаття 84\Виключена.
(Ст. 8 Кодекс доповнено Указом вiд 20 березня 1965 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1965. -№14. -Ст. 224).
(Виключена Указом вiд 12 сiчня 1983 р. / Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
Стаття 85. Виключена.
(Закон вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни. - 1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 86. Розбiй з метою розкрадання держав-
ного або колективного майна
Напад з метою заволодiння державним або ко-
лективним майном, поуднаний з насильством, небез-
печним для життя чи здоровя особи: яка зазнала напа-
ду; або з погрозою застосування такого насильства
(розбiй>, "
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацi?.
Тi ж дiє, якщо вони були спрямованi на заволодiння
державним чи колективним майном у великих розмiрах,
або вчиненi за попереднiм зговором групою осiб, або
поуднанi з спричиненням тяжких тiлесних ушкоджень,
9 Бюл. зiпонодавсiм. Спецвипуск. 257
або вчиненi з проникненням у примiщення чи iнше
сховище, або особливо небезпечним рецидивiстом чи
особою, яка ранiше вчинила розбiй з метою заво-
лодiння державним, колективним чи iндивiдуальним
майном громадян або бандитизм, -
караються позбавленням волi на строк вiд шести до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
нами вiд 6 березня 1992 р., 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. - 1983. -№4. -Ст. 50; Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1992. - №23. - Ст. 337; 1992. - №35. - Ст. 511).
1. Розбiй посягау не лише на державну або колективну
власнiсть, а й на особу. Розбiйного нападу може зазнати особа,
у вiданнi або пiд охороною якоє перебувау майно, а також
будь-яка iнша особа.
2. Напад при вчиненнi розбою може бути вiдкритим або
таумним (несподiваним для потерпiлого). Напад завжди
повязаний з насильством над потерпiлим з метою заволодiння
державним чи колективним майном. При цьому насильство - це
своурiдний засiб, здатний примусити особу, яка вiдау майном,
передати його винному, погодитися на вилучення майна, поз-
бавити таку особу можливостi вчинити опiр злочинцю або усу-
нути протидiю з боку будь-кого пiд час заволодiння майном.
3. Насильство при розбоє може бути фiзичним та психiчним.
Фiзичне насильство - це силовий вплив на потерпiлого, який
знаходить свiй вияв у заподiяннi легкого тiлесного ушкодження.
що призвело до короткочасного розладу здоровя або коротко-
часноє втрати працездатностi, у нанесеннi середньоє тяжкостi або
тяжкого тiлесного ушкодження. Таке насильство, за винятком
тяжкого тiлесного ушкодження, внаслiдок якого сталася смерть
потерпiлого, охоплюуться поняттям розбою i не потребуу додат-
ковоє квалiфiкацiє за статтями про злочини проти особи. Понят-
тям розбiй: охоплюуться також напад з метою завлодiння май-
ном, поуднаний з насильством, яке заподiяло потерпiлому легке
тiлесне ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу
здоровя або взагалi не спричинило нiякоє шкоди його здоровю,
однак було небезпечним для життя чи здоровя в момент за-
подiяння (наприклад, здушення шиє, застосування електростру-
му, зброє, намагання нанести удар тяжким предметом у голову,
хоча вiн фактично лише сковзнув .по руцi).
4. При квалiфiкацiє дiй винного, який з метою заволодiння
майном привiв потерпiлого шляхом застосування одурманюючих
або сильнодiючих речовин (газiв) до безпорадного стану, не-
обхiдно виходити з того, чи були такi дiє небезпечними для життя
або здоровя. При цьому важливими у такi критерiє: а) чи був
безпорадний стан потерпшого наслiдком насильницьких чи
обманних дiй винного або вiн був досягнутий завдяки до-
бровiльному вживанню потерпiлим наркотика чи алкоголю
(наприклад, споювання винним потерпiлого, використовуючи не
лише його пристрасть до вина, але i його згоду на вживання
алкоголю). В останньому випадку немау нападу i немау розбою;
є) наскiльки використана злочинцем речовина була небезпечна
ля життя або здоровя потерпiлого. Якщо одурманюючi засоби
були застосованi проти волi потерпiлого та створювали небезпеку
я життя чи здоровя потерпiлого i особа, що єх застосувала,
Усвiдомлювала таку небезпеку, вона винна у розбоє. У таких
випадках необхiдно мати висновок судово-медичноє експертизи;
5. Психiчне насильство при вчиненнi розбою полягау у погрозi
негайно застосувати фiзичне насильство, небезпечне для життя
чи здоровя особи, яка зазнала нападу. Погроза повинна бути
дiйсною i реальною. Iнколи погроза застосування насильства
небезпечного для життя чи здоровя потерпiлого, мау уявний
характер. Скажiмо, винний демонструу iграшковий пiстолет, що
мау лише схожiсть iз справжнiм, i вiн обуктивно не може бути
знаряддям насильства. У таких випадках основним критерiум
визначення реальностi погрози повинен бути характер
злочинних дiй i спрямованiсть умислу. Крiм того, необхiдно
враховувати субуктивне сприйняття погрози потерпiлим, на яке
завiдомо розраховував винний.
6. Розбiй вважауться закiнченим злочином з моменту нападу,
поуднаного iз застосуванням або погрозою застосування
насильства, небезпечного для життя чи здоровя, незалежно вiд
того, заволодiла винна особа майном чи нi. Тому застосування
такого насильства до потерпiлого у момент завояодiння майном,
хоча б таке почалося таумно чи шляхом обману, створюу розбiй.
Якщо ж особа, яку застали пiд час таумного заволодiння майном,
залишить майно i кинеться тiкати, застосовуючи насильство
лише з метою уникнути затримання, вона не може вiдповiдати
за розбiй. Такi дiє утворюють сукупнiсть злочинiв - замах на
крадiжку i злочин, в залежностi вiд характеру насильства, проти
особи аго проти порядку управлiння.
7. Розбiй учиняуться.? прямим умислом. Винний усвiдомлюу,
що вiн протиправне iз застосуванням насильства обертау майно
на свою або iншоє особи користь i бажау цього. Якщо в процесi
розбою було умисно заподiяно тяжке тiлесне ушкодження,
внаслiдок якого сталася смерть потерпiлого або останнього було
навмисно вбито, дiє винного належить квалiфiкувати за су-
купнiстю злочинiв, вiдповiдно за ч.2 ст.86 i ч.З ст.ЮI, ч.2 ст.86
i п.а" ст.93. Розбiйний напад, повязаний з необережним
вбивством потерпiлого, належить квалiфiкувати за ст.86 i ст.98.
Нерiдко умисел винного при розбiйному нападi щодо можливих
наслiдкiв неконкретизований. Це бувау тодi, коли злочинець,
застосовуючи насильство, передоачау настання рiзних наслiдкiв
для потерпiлого. Вiдповiдальнiсть в цьому випадку настау за
розбiй у залежностi вiд тяжкостi тiлесних ушкоджень, що
фактично настали, а якщо розбiй потягнув за собою смерть
потерпiлого, - за розбiй i умисне вбивство.
8. Субуктом розбою може бути особа, якiй до вчинення
злочину минуло чотирнадцять рокiв.
9. Розбiй при обтяжуючих обставинах мау мiсце тодi, коли
напад був: а) спрямований на заволодiння майном у iе-таких
розмiрах; б) вчинений за попереднiм зговором групою осiб;
в) поуднаний з спричиненням тяжких тiлесних ушкоджень;
г) вчинений з проникненням у примiщення чи iнше сховище;
д) вчинений особливо небезпечним рецидивiстом; е) вчиненiй
особою, яка ранiше вчинила розбiй з метою заволодiння де-
ржавним, колективним або iндивiдуальним майном громадян або
бандитвзм.
При наявностi хоча б однiує з перерахованих обставин розбiй
квалiфiкууться за ч.2 ст.86.
10. Злочин, передбачений ч.2 ст.8б, вважауться закiнченим,
якщо розбiйний напад був спрямований на заволодiння майном
у великих розмiрах, незалежно взд того, вдалося злочивдю
досягти такоє мети чи не вдалося.
II. Напад з метою заамодiння майном, вчинений бандою,
квалiфiкууться як бандитизм (ст.69). Сукупнiсть злочинiв -
бандитизм i розкрадання буде мати мiсце лише у випадках
викрадення майна учасникамг банди, яке здiйснене поза
вчиненими бандою нападами.
12. Розбiй, поуднаний iз змкщiянкам потерпiлому тяжких
тiлесних ушкоджень, квалiфiкууться за ч.2 ст.86. Позбавлення
життя потерпiлого не охоплюуться складом розбою. Тому умисне
вбивство, вчинене при розбiйному нападi, належить
квалiфiкувати за ч.2 ст.86 i п."а" ст.93. У випадку навмисною
посягання на життя потерпiлого, яке не призвело до його смертi,
вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст.86, ч.2 ст.17 i р. "а" ст.93. Однак,
розбiйний напад, поуднаний з насильством, небезпечним для
життя потерпiлого, при якому смерть або тяжке тiлесне ушкод-
ження не настали i у винного не було прямого умислу на єх
спричинення, охоплюуться ч. I ст.86.
IЗ. Розбiй, вчинений особою, яка ранiше вчинила розбiй з
метою заволодiння державним, колективним або iндивiдуальним
майном громадян або бандитизм, квалiфiкууться зач.2 ст.86.. Ця
ознака мау юридичне значення як при наявностi судамостi особа
за ранiше вчинений розбiй або бандитизм, так i у випадках 5
вiдсутностi. Однак, розбiй не може квалiфiкуватися за ч.2 ст.86
як повторний злочин, якщо судимiсть за ранiше вчинений злочин
знята у встановпеному законом порядку, а також коли на момент
вчинення нового злочину минули строки давностi притягнення
до вiдповiдальностi за ранiше вчинений розбiй або бандитизм.
Особа, яка ранiше вчинила розбiй з метою заволодiнна де-
ржавним чи колектввннм майном i не була засуджена за нього,
при повторному вчиненнi такого ж розбою пiдлягау
вiдповiдальностi за ч.2 ст.86. Всi цi дiє охоплюються поняттям
"повторнiсть розбою". Якщо ж особа спочатку вчинила розбiй з
метою заволодiння iндивiдуальним майном громадян i не була
засуджена за нього, а потiм вчинила напад з метою заволодiння
державним або колективним майном, вона пiдлягау суду за
обидва цi злочини за єх сукупнiстю - вiдповiдною частиною
ст. 142 i ч.2 ст.86.
Стаття 86 Розкрадання державного або ко-
лективного майна в особливо
великих розмiрах
Розкрадення державного або колективного майна,
вчинене в особливо великих розмiрах, незалежно вiд
способу розкрадання (статтi 81-84 1 86), -
карауться позбавленням волi на строк вiд десяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Ст. 86 Кодекс доповнено Указом вiд 27 червня 1961 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1961. -№28. -Ст. 342).
(Iз змiнами, внесеними Законами вiд 6 березня 1992 р.,
17 червня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. - №23. - Ст. 337; 1992. - №35. - Ст. 511).
i. Злочин, передбачений ст.86\ буде мати мiсце незалежно вiд
того, чи у особливо великий розмiр викраденого наслiдком одного
чи декiлькох розкрадань, вчиненi вони були в однiй чи рiзних
формах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125