А-П

П-Я

 

Цим завершується перше (на нашій схемі -
внутрішнє) коло кругообігу ринкової економіки.
Друге коло кругообігу починається з підприємств. Під-
приємства, здійснюючи витрати, виступають на ринку ре-

2>
35


Малюнок 13. Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
сурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств,
воии сплачують їм доходи: заробітну плату, ревту, процент
і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходя, здійс-
нюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують
товаре та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги
реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Які особливості має ринкова економіка?
По-перше; домогосподарства і підприємства беруть
участь у кругообігу як самостійні і незалежні субєкти
господарювання, що мають власні інтереси. Ніхто спеці-
ально не займається координацією їхньої діяльності. По-
друге, домогосподарства і підприємства одночасно діють
як покупці і як продавщ. На ринку ресурсів домогоспо-
дарстаа пропонують працю, землю, капітал і здатність до
щдприємюіцтва, а підприємства визначають свій попит на
них. На ринку продуктів вони міняються місцями: підпри-
ємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства
визначають свій попит на них. По-третє, подвійним звязок
домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і
через ринок продуктів за6е<печує узгодженість їхніх дій.
Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку
продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів,
отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть
придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої
від реалізації товарів і послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схе-
мою передбачає дотримання певних вимог (принципів)
у стосунках дійових осіб. Це - принципи ринкової
економіки.
36

Принцип перший - економічна свобода. Вона три-
мається на приватній власності і вільній підприємницькій
діяльності.
Приватна власність надає приватним особам право ко-
ристуватись і розпоряджатися ресурсами.
Свобода підприємництва полягає у можливості здійс-
нювати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані
ресурси і реалізовувати створені товари та послуги, вихо-
дячи з власмх інтересів.
Зворотним боком економічної свободи, своєрідною пла-
тою за неї є економізда відповідальність і ризик. Кожний,
хто користується економічною свободою, розплачується за
негативні ївслідки прийнятих рішень і дій своїм майном,
коштами, втраченими можливостями отримати доходи і
збагатитись, марно в-раченим часом.
Принцип другий - конкуренція. Економічна свобода
є передумовою конкуренції, або, іншими словами, змагання
за можливість повніше реалізувати власний інтерес. Кон-
куренція називається досконалою, якщо:
а) на ринках існує така значна кількість продавців і
покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на
ціну, тобто стати монополістом;
б) кожний продавець і покупець може вільно ввійти в
певну галузь і так само вільно вийти з неї, тобто не існує
юридичних або організанйіних перешкод для плинності
ресурсів із галузі в галузь.
Конкуренція виконує роль такого механізму, який дає
змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими га-
лузями та виробництвами і швидко орієнтувати вироб-
ництво на задоволення потреб споживачів.
Принцип третій - автоматизм регулювання. Ринкова
економіка є системою надзвичайно складних звязків з великою
кількістю дійових осіб (субєктів). Кожний субєкт економіки
керується власним інтересом, приймає власні рішення, що
врівноважуються й узгоджуються автоштично. Таке врівно-
важення й узгодження відбувається завдяки конкуренції та
вільному ціноутвореюю. Репсові ціни коливаються, їх збіль-
шення або зменшення надає виробникам і споживачам най-
необхіднішу інформацію: виробництво яких товарів і послуг
збільшити, а яких - зменшити; які ресурси використовувати,
а які - ні; як розподілити бюджет домогосподарств на різні
споживчі витрати; від чого потрібно відмовитись, а що можна
спожити в більшій кількості. Ті, хто керуються інформацією,
Що її надають ціни, і вчасно переорієнтовуються, дістають
певні вигоди, інші втрачають майно, капітал і доходи.
37

Ринкова економіка, без сумніву, має великі переваги.
А чи є в неї недоліки? Звичайно, є. По-перше, ринок
погано реагує на деякі загальнонаціональні і загальнодер-
жавні потреби, наприклад в освіті, культурі, у фундамен-
тальних дослідженнях, збереженні навколишнього середо-
вища. Ці сфери діяльності не забезпечують приватному
бізнесу прибутків, які б відповідали їх (сфер) значенню
у житті суспільства. По-друге, механізм ринкової конку-
ренції може спричиняти явища масових банкрутств, без-
робіття, соціального розшарування суспільства. По-третє,
конкуренція, цей рушійний механізм ринкової економіки,
що забезпечує її головні переваги, має тенденцію до за-
тухання. Конкуренції протидіють такі процеси, як злиття
фірм, мета яких - посісти монопольне становище на рин-
ку, як укрупнення підприємств під впливом технічного
прогресу.
Ці та інші недоліки ринкової економіки відомі не лише
вченим, а й урядам країн. Iснують економічні теорії, еко-
номічні, правові, адміністративні заходи, що дають змогу
певним чином обмежити ці недоліки.
Якби можна було на терезах історії зважити переваги
ринкової економіки і забезпечені нею блага, з одного боку,
та її недоліки і втрати від функціонування ринку - з
другого, то, напевне, переважили б перші.
Скориставшись схемою, розглянемо особливості круго-
обігу планової (командної) економіки (див. мал. 14).
Кругообіг планової економіки здійснюється між трьома
субєктами: державою, виробниками і споживачами - при
посередництві так званих псевдоринку предметів спожи-
вання і <чорного> ринку. На першому ринку представлені
держава та споживачі, на другому - виробники та спо-
живачі.
Єдиним власником усіх ресурсів (включаючи частково
і ресурс праці) є держава. У командній економіці держава
стає розпорядником ресурсу праці, тому що можливості
громадян пересуватись обмежуються системою паспортної
прописки, немає альтернативних можливостей, крім дер-
жавних підприємств, для використання здатності людини
до праці. Держава забезпечує виробників засобами вироб-
ництва через прямий їх розподіл. Виробники створюють
продукт, який є власністю держави. На цьому завершується
перше (мале) коло кругообігу планової економіки.
Частину одержаного від виробників продукту (предмети
особистого споживання та деякі послуги) держава постачає
на псевдоринок споживання. Псевдоринком його називають
38


Малюнок 14. Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у плановій економіці
тому, що обсяги та структуру виробництва тут визначають
не безпосередньо споживачі, а держава, ціни ж формуються
не під впливом попиту і пропозиції, а розраховуються цен-
тральними плануючими органами. Товари та послуги отри-
мують споживачі, які віддають свою працю державі. Держа-
ва відшкодовує споживачам витрати на відтворення робочої
сили у формі централізовано визначеної заробітної плати та
безоплатних послуг в освіті й охороні здоровя. Грошові до-
ходи споживачів використовуються на придбання предметів
споживання і привласнюються державою як доходи від реалі-
зації. Цим завершується друге коло кругообігу.
Постійними супутниками командної економіки є: дефі-
цит продуктів, тобто незадоволені потреби, з одного боку, і
невикористані ресурси (через неможливість досягти їх раці-
онального використання в умовах централізованого розподі-
лу) - з другого. Саме ці фактори породжують <чорний>,
тобто нелегальний, не визнаний державою, ринок. Продук-
ція <чорного> ринку створюється працею робітників у робо-
чий або позаробочий час на устаткуванні державних підпри-
ємств з матеріалів, прихованих від державного обліку. Таке
приховане виробництво стає логічним наслідком незацікав-
леності виробників у інтенсивній і продуктивній праці на
офіційних засадах. У прихованому виробництві створюються
товари та послуги, які реалізуються на <чорному> ринку за
кошти, що їх споживачі не могли <отоварити> в державній
торгівлі. Виробники отримують додаткові, невраховані дер-
жавою доходи, споживачі - потрібні їм товари. Цим завер-
шується третє коло кругообігу.
39

Які ж особливості має командна економіка?
По-перше, виробники і споживачі, які беруть участь в
економічному кругообігу, повністю залежать від рапень цен-
тральних плануючих органів щодо розподілу ресурсів, обсягів
виробництва, цін на товари та послуги, доходів тощо.
По-друге, відносини виробників обмежуються звязками
з державою на натуральній основі: ресурси - продукти.
Це гарантує стабільність їхньої діяльності і виключає мож-
ливість банкрутства.
По-третє, кругообіг планової економіки гарантує рів-
ність розподілу доходів і продуктів у межах, визначених
державою, але він не забезпечує еквівалентності обмінів,
бо позбавлений механізмів обєктивної оцінки. Виробники,
які, одержуючи від держави ресурси, повністю реалізують
свої можливості, опиняються у гіршому становкщі, ніж ті,
хто їх приховує. Централізоване визначення доходів спо-
живачів і безоплатність частини послуг потенпишо містять
у собі можливість безпідставної диференціації у споживанні.
Нарешті, <чорний> ринок, хоч і допомагає суспільству
розвязувати проблему задоволення потреб, дає змогу зба-
гачуватися тим прошаркам суспільства, які мають доступ
до державних ресурсів.
По-четверте, відносини споживачів з державою грун-
туються на обміні: праця - зарплата та безоплатні по-
слуги. Цей безпосередній звязок міг би забезпечити іде-
альний розподіл за двох умов: а) якби існував механізм
безпосереднього виміру і зіставлення праці; б) якби отри-
мані доходи можна було вільно обміняти на товари та
послуги. Однак ні першої, ні другої умови командна еко-
номіка не забезпечує.
Розглянемо принципи планової (командної) економіки,
за якими вона функціонує.
Принцип перший - централізм. У командній еко-
номіці централізм реалізується через привласнення дер-
жавою ресурсе, їх розподіл, а також через визначення
цій і доходав. Засобом централізму стало всеохоплююче
планування. Процес планування розпочинався з визначен-
ня пятирічних завдань, продовжувався коригуванням їх
на рівні окремих галузей, підприємств та узгодженням
внесених змін і завершувався розробкою річних планів і
доведенням їх як обовязкових показників діяльності до
міністерств та підприємств.
Принцип другий - ієрархія. Всі відносини командної
економіки грунтуються на субординації, підпорядкуванні
інтересів нижчих ланок (окремих споживачів, виробників)
40

інтересам вищих (галузевих міністерств, територіальних
обєднань), держави в цілому.
Принцип третій - зрівняльність. Командна еконо-
міка обмежує діиференціацію доходів, тобто зрівнює доходи
більшості споживачів. Людина є лише неповним власником
своєї здатності до праці. Вона не отримує доходів як
власник землі чи капіталу. Явище ж підприємництва вза-
галі розглядається як нелегальне і може реалізуватися
тільки завдяки <чорному> ринку. Зворотним боком зр-
няльності є те, що вона гарантує певний невисокий рівень
споживання для всіх і забезпечує інтереси тих, хто не
може, не хоче або ве вміє працювати краще. Зретяяльність
і гврантованість споживання позбавляють зацікавленості у
досягненні вищих результатів праці.
Чи має командна економіка свої переваги? Так, має.
Вона, по-перше, може швидко нагромаджувати виробничі
ресурси і перерозподіляти їх на користь деяких пріоритет-
них напрямів чи галузей, а по-друге, позбавитись явиого
безробіття та очевидних злиднів, забезпечити всім певний
рівень освіти і медичного обслуговування.
Переваги планової економіки не перевищують її недо-
ліків, головними з яких є: нездатність забезпечити тех-
нічний прогрес та раціональне використання ресурсів, не-
свобода у виробництві і споживанні, низький рівень
задоволення потреб. Саме через ці недоліки практично всі
країни з командною економікою відмовилися від її прин-
ципів і намагаються надолужити втрачені можливості шля-
хом переходу до ринку.
Економічна система більшості країн світу є мішаною.
Це означає, що в нй ринкові принципи реалізуються не
у чистому вигляді. Причиною цього є недоліки ринкової
економіки, їх негативний вплив на життя сусиільства може
бути помякшений державним регулюванням, причому дер-
жава частково бере ва себе ті функції, що властиві їй у
командній економіці, а саме:
а) перерозподіляє декади за допомогою податків і фор-
мує фонд централізованих коштів;
б) стає властаком частини виробничих ресурсів і під-
тримує підприємства державного сектора;
в) фінансує виробництво суспільних благ: освіту, куль-
чУРУ. фундаментальні дослідження, забезпечення громад-
ського порвдсу;
г) впливає на перерозподіл ресурсів між галузями для
запобігання спадам виробництва і безробіттю.
41

ПIДСУМКИ
1. Залежно від того, як координується діяльність субєктів
економічних відносин, розрізняють ринкову і планову
(командну) економічні системи.
2. Кожній системі властиві свої особливості економічного
кругообігу, тобто взаємозвязаного руху ресурсів, про-
дуктів, доходів.
3. Кругообіг у ринковій економіці має такі особливості:
здійснюється між домашніми господарствами та вироб-
никами; відбувається при посередництві ринку ресурсів
і ринку продуктів; узгодженість дій забезпечується від-
повідністю ресурсів і доходів, доходів і продуктів.
4. Ринкова економіка грунтується на принципах еко-
номічної свободи, конкуренції, автоматизму регулю-
вання.
5. Кругообіг у плановій (командній) економіці має такі
особливості: здійснюється між державою, виробниками
та споживачами; відбувається частково на натуральній
основі, а також при посередництві псевдоринку предметів
споживання та <чорного> ринку; узгодженість дій забез-
печується централізованим розподілом ресурсів, визна-
ченням обсягів виробництва, цін і доходів.
6. Планова (командна) економіка грунтується на прин-
ципах централізму, ієрархії, зрівняльності.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте окремо для ринкової економіки: а) внутрішнє коло
кругообігу, що відображає рух ресурсів і товарів; б) зовнішнє коло кру-
гообігу, що відображає рух грошових доходів домашніх господарств і під-
приємств.
2. Які фактори забезпечують узгодженість дій економічних субєктів у рин-
ковій економіці? Виберіть правильні відповіді:
а) Виробники та споживачі дістають інформацію, стежачи за коливан-
ням цін, і використовують її у своїй діяльності.
б) Держава орієнтує підприємців щодо напрямів їхньої діяльності.
в) Кожний виробник і кожний споживач керується у своїй діяльності
спільними інтересами.
г) Iснує відповідність між доходами домогосподарств як власників
ресурсів та їх витратами як споживачів, з одного боку, і між витратами
підприємств на придбання ресурсів і їх виручкою від реалізації - з
іншого.
3. Заповніть таку таблицю;
4?

Економічні системи
"Тереваги (можливості)
Недоліки (обмеження)
Ринкова
1
1

2
2

3
3
Планова (командна)
1
2

2


3
3

4. Протягом усіх років існування адміністративної економіки їй оув власти-
вий так званий <чорний> ринок. Держава боролася з ним засобами адміні-
стративно-правового та морального тиску, але позитивних наслідків ця бо-
ротьба не мала. Поясніть цей факт

II

Розділ
РИНКОВА ЕКОНОМIКА
ТА П ФУНКЦIОНУВАННЯ

У попередній темі ми ознайомилися з принципами органі-
зації ринкової економіки та особливостями кругообігу в ній
ресурсів, продуктів і доходів.
У цьому розділі розглянемо конкретний механізм функ-
ціонування ринкової економіки.
Після вивчення розділу ви
знатимете:
як ринок розподіляє виробничі ресурси, задовольняє
потреби і оцінює створене;
яку роль в організації економічного життя суспільства
відіграють гроші;
які установи забезпечують функціонування ринку;
за якими принципами власники ресурсів отримують
свої доходи: зарплату, ренту, процент і прибуток.
Тема 1. Як ринок розвязує
основні проблеми економіки
Визначення економіки як науки вибору відбиває її найха-
рактернішу ознаку, яка полягає в тому, що дійові особи еко-
номічного ЖЕГТЯ іювсяхчас змушені розвязувати безліч про-
блем, повязаних з необхідністю вибору.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27