Це є плата за те, що він
організовує виробництво, управляє ним, впроваджує іннова-


Ф
а
іктори
двферев
щ
іації процентних
с
т
гаво
к

Ризв
Е

Терміновість

Оподаткування

Кою
на ір
куренція
ютовому







Р
жнку

Малюнок 28
91

ції (нововведення), ризикує. Виконуючи свої функції, під-
приємець забезпечує перевищення виручки (доходу) від ре-1
алізації продукції фірми над витратами на виробництво. |
Джерелом підприємницького доходу є досконалість орга-і
нізації виробництва та кваліфікованість управління. Завдя-|
ки цьому підприємець може навіть без додаткових інвестицій!
скоротити витрати на виробництво, підвищити продуктив-
ність праці. Частка прибутку в ціні продукції збільшиться,
Реалізація нових ідей у процесі виробництва сприяє знижен-
ню витрат, поліпшенню якості товарів і послуг, появі на рин-
ку нової продукції, збільшенню обсягів продажу, що забезпе-
чує додатковий доход фірмі. Підприємницький доход
включає в себе плату за ризик, який бере на себе підпри-
ємець. Економічним (або підприємницьким) ризиком нази-
вається загроза того, що підприємець матиме збитки, втра-
тить ресурси чи одержить доходи менші, ніж ті, на які він
розраховував. Але винагороду підприємець отримує, зви-
чайно, не просто за те, що ризикує, а за те, що вміє передба"|
чати наслідки ризику, своєчасно запобігти можливим втра-
там, реально оцінити найкращі варіанти проведені
виробничо-торговельних операцій. Ризик, на який свідої>
йде підприємець, упереджуючи всі негативні наслідки, є р
зумним. Це - гідна підстава для винагороди.
Прибутки, які одержують окремі підприємці, відрізня|
ються за величиною. Їх диференціація зумовлюється різ
ними факторами (див. мал. 29).
Чим більше коштів вкладено у виробництво, тим більш
обсяги виробництва, а отже, більша і виручка від реалізацй
а в ній - прибуток. Величина прибутку залежить в|
прибутковості, тобто від співвідношення прибутку і витраї
Прибутковість залежить від технологічних особливостей
рівня технічного розвитку виробництва. Скорочення витра|
на виробництво підвищує частку прибутку в ціні продукці|
Прискорення обороту капіталу навіть при незмінній
сумі коштів, що обертаються, збільшує обсяги виробництва
та реалізації продукції, а значить, і величину прибутку!
Коливання ринкової ціни спричиняє коливання вели
чини прибутку. Якщо ціна формується на рівні витраї
фірма взагалі не отримує прибутку. Ціна на рівні, і
перевищує витрати, дає можливість одержувати прибути
Своїми зусиллями у сфері реалізації фірма може сти>
лювати попит на продукцію і в такий спосіб підвищг
прибуток.
Прибуток, що обчислюється як різниця між виручко
(ціною реалізації) та витратами фірми (на виробниці
92

Швидкість
обороту
кіпіталу
Ринкова
ціна
Кілисість

Ступінь

Рівсн>
зад учених

прибутковості

витріт
Хо
виробвяцтм

вкладень

ва
коштів



виробшщпо



Малюнок 29
і реалізацію продукції),- це балансовий, або бухгалтер-
ський, прибуток. Одержавши його, фірма має зробити
певні виплати та відрахування. Головним чином, це -
податок на прибуток, проценти за кредити, рентні пла-
тежі.
Після всіх відрахувань у фірми залишається чистий
прибуток. Хоча він є власністю підприємця, його ніколи
не використовують тільки на особисті цілі. В ринковій
економіці прибуток є головним джерелом фінансування
розвитку фірми.
У конкурентній економіці прибуток виконує три функ-
ції: а) розвитку виробництва, оскільки частина прибутку
знову вкладається в розширення та оновлення виробництва,
підготовку та перепідготовку кадрів, преміювання праців-
ників тощо; б) стимулу виробництва, оскільки прибуток
спонукає підприємця до пошуку нових, нетрадиційних рі-
шень у виробництві та реалізації продукту; в) орієнтира
Доцільного розподілу ресурсів, оскільки прибуток показує,
яку галузь слід розвивати, а яку, навпаки, скорочувати
як неконкурентоспроможну.
ПЩСУМКИ
1 Кожний фактор, що бере участь у процесі виробництва,
в умовах ринкової економіки одержує винагороду.
Основними формами винагороди є рента, заробітна
ліата, позичковий процент і прибуток.
93

3. Рентою називається плата за користування землею або
іншими природними благами. Земля в умовах ринку може
також продаватись. Її ціна залежить від величини ренти і
рента
ставки позичкового процента: ціна =-----х 100 /о.
процент
Рента буває диференціальною та абсолютною.
4. Заробітна плата є платою за використання праці. Ціна
ресурсу праці формується на рівні її граничного продукту,
тобто корисного ефекту, який вона приносить підприєм-
цеві. Заробітна плата диференціюється залежно від про-
фесійних та особистих відмінностей працівників, умов їх-
ньої праці, а також від різних обмежень мобільності
робочої сили на ринку праці.
5. Позичковий процент - це винагорода, яку одержує
власник грошей за надання їх у позичку, або плата за
користування грошима. Ціну, яку сплачують за користу-
вання грошима, розраховують як процент від суми по-
зичених грошей. Це є ставка (норма) позичкового про-
цента. Факторами диференціації позичкового процента
є ризик, терміновість, оподаткування, конкуренція на гро-
шовому ринку.
6. Прибуток - це винагорода, яку одержує підприємець
за виконання організаційних, управлінських функцій, но-
ваторство та ризик. Розмір прибутку залежить від таких
факторів: кількість вкладених у виробництво коштів, сту-
пінь прибутковості вкладень, рівень витрат на виробницт-
во, швидкість обороту капіталу, коливання ринкових цін.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Знайдіть спільні та відмінні риси у формуванні різних доходів: ренти,
зарплати, процента і прибутку.
2. Є три ділянки землі однакової площі. На кращій ділянці одержано врожай
зерна 25 ц, на середній - 22 ц, на гіршій - 20 ц. Ринкова ціна за 1 й,
зерна 50 грошових одиниць. Розрахуйте, яку диференціальну ренту одер-
жать підприємці на кращій і середній ділянках.
3. Чим пояснити, що в ринковій економіці популярні актори, співаки одер- :
жують набагато вищу платню, ніж шахтарі, металурги? <
4. Ринкова ціна одного виробу - 120 грошових одиниць. Підприємство.
через свій фірмовий магазин реалізувало партію виробів у 100 одиниць.
Яким буде валовий прибуток, якщо сукупні витрати виробництва і реалізацЯ
цієї партії становлять 9600 грошових одиниць?

ПI
Розділ

ПIДПРИЄМСТВО
1 ПIДПРИЄМНИЦТВО

Досі мова йшла про загальні закономірності функціонуван-
ня економіки. Однак усі економічні процеси здійснюються
за участю конкретних дійових осіб. Ними є домашні гос-
подарства, держава та підприємства-виробники. Як свід-
чить світовий досвід, саме підприємства і підприємці, як і
люди, що спрямовують їхню діяльність, відіграють вирі-
шальну роль в економічному розвитку країни.
Після вивчення розділу ви
знатимете:
що таке підприємство, які бувають типи підпри-
ємств;
які функції виконує підприємець, як формується його
доход;
що таке менеджмент, маркетинг;
які особливості має підприємство в сучасній Україні.
Тема 1. Функції підприємства
і підприємця
Підприємство. Був час, коли товари виготовлялись окреми-
ми працівниками. Кожний продукт мав свого творця, навіть
носив відбиток його особистості. Варто згадати майстрів-ре-
місників, якими була багата Київська Русь. Але згодом про-
Цес виробництва ускладнюється. Робітник не може зробити
їовар самостійно, він спеціалізується на виконанні окремих
95

операцій, наприклад деталей для автомобіля. Ринок же ви-
знає тільки готову, кінцеву продукцію. Для того щоб її ви-
робити, працівники мають обєднувати свої трудові зусилля, |
кооперуватись. Організації, в які вони обєднуються з метою|
випуску завершеного продукту, утворюють підприємства. |
Уявіть собі завод чи ферму, магазин чи перукарню -л
все це приклади підприємства. Незважаючи на їх різно-1
манітність, усім їм притаманні спільні риси, що дають]
підставу характеризувати підприємство як основну ланку I
(субєкт) економіки. |
По-перше, підприємство являє собою технологічно і I
територіальне відособлену сукупність засобів виробництва;
та робочої сили. Фактори виробництва - праця, земля,;
капітал, які є трьома <китами> економіки,- функціонуютьі
та розвиваються тільки обєднавшись у рамках конкретних
підприємств. Кожне підприємство має різні фактори ви-
робництва і по-різному узгоджує їх. Наприклад, взуттєва!
фабрика та хлібозавод використовують аж ніяк не схожі |
верстати, обладнання, сировину, а їхні робітники мають
різні професії. На різних підприємствах застосовуються і
різні технології виробництва. Це означає, що дані підпри-
ємства технологічно і територіальне відособлені, як одне
від одного, так і від інших підприємств. У цьому розумінні |
підприємство можна визначати як технологічне поєднання]
факторів виробництва. З
По-друге, кожне підприємство спеціалізується на виго-
товленні певного товару чи послуги. Поєднання факторів
виробництва в процесі створення товару завершується ви-
пуском готової продукції, тобто виробничі процеси в рамках
підприємства набувають завершеності у вигляді кінцевого
результату. Нехай в одному випадку це буде літак, а в;
другому - тільки деталь цього літака; для кожного з цих;
підприємств то буде кінцева продукція.
По-третє, кожне підприємство, крім технологічно-тери-
торіальної, характеризується ще й економічною відособле-
ністю. Все майно підприємства, з усіма засобами вироб-
ництва та технологіями, є власністю фірми, яка володіє
даним підприємством. Зауважимо, що ця власність не буде
повною, коли фірма орендує підприємство. Отже, підпри--
ємство розпоряджається своїм майном. На цій підставі воно
самостійно складає свою виробничу програму, набирає ка-
дри, здійснює управління виробничим процесом, реалізує
одержану продукцію, відшкодовує свої витрати та отримує
прибуток. Навіть у такому схематичному переліку знайшли
відображення всі основні економічні процеси та явища. В
96

економіці підприємства в мініатюрі відбивається вся еко-
номіка, з усіма її головними процесами: виробництвом,
обміном, розподілом. Ось чому економічну життєдіяльність
підприємства називають мікроекономікою.
По-четверте, було б неправильно зводити усе життя
підприємства лише до технологічних і господарських про-
цесів. Підприємство - це завжди соціальний осередок сус-
пільства, певний колектив співробітників. На підприємстві
проходить важлива частина життя людини, через колектив
відбувається її розвиток, духовне зростання. Від злагоди
в колективі залежить економічний успіх підприємства. Ви,
напевне, чули, якого великого значення надають почуттю
колективізму на японських підприємствах. Під час зна-
йомства японець називає не своє прізвище, а фірму, де
він працює.
Які ж функції виконують підприємства в економіці?
Згадаємо основну мету економіки - створення товарів і
послуг для задоволення потреб населення з найменшими
витратами на виробництво та реалізацію продукції. Цю
мету і покликані реалізувати підприємства, в цьому і
полягає їх основна функція. Iншими словами, функцією
кожного підприємства є максимально можливий випуск
суспільне корисної продукції при найменших витратах.
Згадаємо математичний вигляд виробничої функції:
<3 - АИ),
де О - кількість виробленої продукції (від англійського
слова оиаШіїу - кількість); / - кількість затраченої праці
(від англійського слова IаЬоиг - праця), Iс - кількість
затраченого капіталу або засобів виробництва (від англій-
ського слова сарііаі - капітал).
Зрозуміло, що завданням підприємства є оптимізація
виробничої функції, тобто пошук, такого варіанта, коли б
кількість продукції була найбільшою, а затрачені ресурси -
найменшими.
Але математична формула, якою б складною вона не
здавалася, не може охопити всю реальну складність і
різноманітність функцій підприємства. Розкриваючи оз-
наки підприємства, ми торкнулись основних сфер .його
Діяльності: виробничо-технологічної, господарської, соці-
альної. Логічно припустити, що основна функція підпри-
ємства конкретизується в багатьох специфічних функціях,
чкі характеризують різні сторони його діяльності. Спро-
буємо показати різноманітність функцій підприємства на
хемі (див. мал. ЗО).

4 1 Радіонова
97


виробничо-технологічні

економічні
1>
соціахгаі

зовніаївьосковомічаі


вутріїяяьоскоиошчні ]

Малюнок ЗО. Функції підприємств
Отже, діяльність кожного підприємства підпорядкована
реалізації його основної виробничої функції - створенню
максимуму товарів чи послуг дл-я задоволення потреб сус-
пільства при найменших витратах виробництва. Для здійс-
нення цієї функції підприємство розгортає діяльність у ;
різних сферах, виконуючи у кожній специфічні функції. ;
Виробничо-технологічні функції підприємства <
повязані із забезпеченням процесу виробництва необхід-
ними засобами та їх використанням, впровадженням но-
вітніх технологій, раціоналізацією виробничих процесів і
винахідництвом.
Економічними функціями підлркємства (фірми)
є: управління процесами вирсбниц-за та збуту товарів;
укладання контрактів, найняття працівників і раціональна
організація їхньої праці, розподіл доходів (заробітної плат>
та прибутку), розрахунок економічної ефективності, ціно-
утворення, вивчення ринку.
Соціальні функції фірми такі: поліпшення умов.
праці та відпочинку співробітників, створення сприятливого
психологічного клімату в колективі, надання допомоги та
пільг працівникам і членам їхніх сімей, благодійна діяль-
ність. ]
Крім зазначених функцій, які виконує підприємство в ;
межах національної економіки, є зовнішньоекономічні -
функції. Підприємство бере участь у міжнародному обміні і
товарів, спільному з іноземними партнерами виробництві, !
будівництві, науково-технічному співробітництві.
В економіці кожної країни існує велика кількість під-
приємств. Причому чим розвинутіша країна, чим різно-
манітніші потреби її населення, тим більше й підприємств.
Наприклад, у Сполучених Штатах Америки їх налічується
близько 20 мільйонів і називаються вони там одиницями
98

бізнесу. В колишньому Радянському Союзі підприємств
було значно менше - близько 750 тисяч, у тому числі у
промисловості - 45 тисяч. Невелика кількість підприємств
властива адміністративній економіці, оскільки це спрощує
для центру управління низовими ланками.
Хоча підприємства і є самостійними ланками економіки,
діють вони не ізольовано. Всі вони перебувають у спільному
економічному просторі. Ті з них, що виробляють однорідну
продукцію, обєднуються в галузі. Між галузями існують
тісні звязки з поділу праці та обміну продукцією. На-
приклад, машинобудівна галузь забезпечує текстильну вер-
статами, деревообробна постачає сировину для меблевої
промисловості тощо. Такі звязки свідчать про те, що галузі
утворюють єдиний господарський організм - національну
економіку. Якщо розглядати національну економіку як
єдине ціле, то її складові елементи матимуть приблизно
такий вигляд, як на малюнку 31.
Підприємства утворюють найбільш численні ланки еко-
номіки. Підприємства, що випускають однорідну продук-
цію, групуються в галузі. Завдяки існуючим міцним звяз-
кам між галузями, вони обєднуються у національну
економіку, яку ще називають макроекономікою. Певне
співвідношення галузей утворює галузеву структуру еко-
номіки.
Місце та роль підприємства в національній економіці
країни багато в чому залежать від типу господарської
системи. Одна справа, коли підприємство функціонує в
межах адміністративно-командної системи, зовсім інша -
коли воно потрапляє в ринкове середовище. Підприємство
в ринковому середовищі діє за принципами економічної
свободи та конкуренції. Тут господарська діяльність набуває
характеру підприємництва.
Підприємництво. Термін <підприємець> увів французь-
кий. економіст Р. Кантіллон, який жив наприкінці XVII -
на початку XVIII ст. Він визначав підприємця як людину,
яка бере на себе ризик, повязаний з організацією нового
підприємства, реалізацією нової ідеї чи випуском нової
продукції.
Підприємництво не є зовсім незнаним явищем і для
нашої України. У XVIII ст. тільки на Лівобережжі прово-
дилось близько 400 ярмарків. Дрібніша торгівля велась на
700 місцевих базарах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27