На результа-
ти духовноє творчостi правоохороннi документи не видаються.
Для одержання правовоє охорони цих обуктiв досить надання
єм обуктивноє матерiальноє форми.
iстотною вiдмiннiстю цивiльно-правовоє охорони результатiв
духовноє i науково-технiчноє творчостi у рiзнi строки дiє автор-
ського i патентного права. __ |
Права авторства, право на iмя, право на недоторканiсть твору
не обмежуються строком. Автор будь-якого твору науки, лiтера-
тури i мистецтва чи обукта промисловоє власностi залишауться
таким незалежно вiд того, коли його створено. Права авторства
охороняються вiчно.
Право на iмя також нiяким строком не обмежене. Як i праве>
авторства, воно дiу безстрокове. Рiзниця полягау лише в тому>
що за авторським правом автор може випускати свiй твiр у свй
пiд власним iменем, пiд псевдонiмом або анонiмно. Що сто-
сууться обуктiв промисловоє власностi, то автор мау лише пра-|
во просити присвоєти своуму витвору своу iмя чи спецiальнi
назву, i
iншi авторськi права та права промисловоє власностi обмежся
певним строком дiє. Так, Закон Украєни про авторське право :
380
сумiжнi права у статтi 24 передбачау, що авторське право дiу
протягом усього життя автора i 50 рокiв пiсля його смертi, раху-
ючи з 1 сiчня року, який настау за роком смертi автора.
Строки дiє прав промисловоє власностi для рiзних обуктiв про-
мисловоє власностi чинним законодавством встановленi рiзнi.
Патенти на винаходи i новi сорти рослин дiють протягом 20
рокiв з дня надходження заявки до Держпатенту Украєни. Па-
тент на промисловий зразок видауться на 10 рокiв вiд дати над-
ходження заявки до Держпатенту Украєни. Проте патент на про-
мисловий зразок може бути продовжений, але не бiльш як на
пять наступних рокiв. Свiдоцтво на знак для товарiв i послуг дiу
протягом 10 рокiв вiд дати надходження заявки до держпатенту
Украєни i на прохання його власника дiя свiдоцтва може бути
продовжена на наступнi 10 рокiв.
Авторське право, на яке чинне законодавство встановило певнi
строки його дiє, зводиться до права на винагороду за використан-
ня твору чи обукта промисловоє власностi. Автори результатiв
творчоє дiяльностi мають право на винагороду, якщо зазначенi
результати будуть використанi протягом строку дiє авторського
права. Так, письменник мау право на винагороду, якщо твiр ви-
користовууться за його життя, а спадкоумцi автора - в межах 50
рокiв пiсля його смертi. Винагорода за використання винаходу чи
iншого обукта промисловоє власностi виплачууться за умови, що
використання мало мiсце в межах строку дiє патенту.
Пiсля закiнчення строку дiє авторського права чи права про-
мисловоє власностi твiр чи обукт промисловоє власностi стають
суспiльним надбанням i можуть використовуватися будь-ким без
згоди автора i без виплати авторськоє винагороди.
Пiдроздiл 1
Авторське право i сумiжнi права
Глава 22
Авторське право
1. Поняття i джерела авторського права
Основними напрямами духовноє творчостi народу у наукова
дiяльнiсть, лiтература i мистецтво. Результати цих видiв творчоє
дiяльностi, невичерпнi за формами, прийомами, способами обук-
тивного вираження духовного багатства людини, у предметом
381
iiропиоиi илирини. iiСВНi суспiльнi ВiДНОСИНИ, ЩО ВИНИКаЮТЬ у
звязку з єх використанням, потребують правового регулювання,
яке бере на себе авторське право. В обуктивному розумiннi ав-
торське право - це сукупнiсть правових норм, якi регулюють
вiдносини, що виникають внаслiдок створення i використання-
творiв лiтератури, мистецтва й науки. У субуктивному розумiннi
це сукупнiсть прав, якi належать автору або його правонаступ-
никам у звязку iз створенням i використанням твору лiтерату-
ри, науки, мистецтва.
У звязку з прийняттям Закону Украєни <Про авторське право
i сумiжнi права> Верховна Рада Украєни Постановою вiд 4 люто-
го 1994 р. внесла до ЦК Украєни такi змiни:
1. Статтю 472 викласти в такiй редакцiє: <Стаття 472. Законо-
давство Украєни про авторське право i сумiжнi права. Законо-
давством Украєни охороняються особистi (немайновi) i майновi
права авторiв та єх правонаступникiв, повязанi iз створенням та
використанням творiв науки, лiтератури i мистецтва (авторське
право), i права виконавцiв, виробникiв фонограм та органiзацiй
мовлення (сумiжнi права).
Вiдносини, що складаються у звязку iз створенням i викорис-
танням обуктiв авторського права i сумiжних прав, регулюють-
ся Законом Украєни <Про авторське право i сумiжнi права> та
iншими законодавчими актами Украєни>.
2. Статтi 473-513 виключити>.
Завдання авторського права - встановити найсприятливiшi пра-
вовi умови для творчоє дiяльностi, забезпечити доступнiсть ре-
зультатiв цiує дiяльностi всьому суспiльству. Його основним прин-
ципом у поуднання iнтересiв автора та iнтересiв усього суспiль-
ства. Авторське право проголошуу i забезпечуу широкий захист
особистих (немайнових) i майнових прав авторiв.
Джерела авторського права представленi нормативними акта-
ми, до яких передусiм належать конституцiйнi та законодавчi
акти, що визначають основнi засади, Закон Украєни <Про ав-
торське право i сумiжнi права> та iншi закони. Так, законодав-
ство, яке безпосередньо регулюу вiдносини власностi, визнау за
громадянином виключне право розпоряджатися своєми здiбнос-
тями до продуктивноє i творчоє працi. Зокрема, Закон Украєни
<Про власнiсть> проголошуу в статтi 13, що обуктами права влас-
ностi громадян у твори науки, лiтератури, мистецтва, вiдкриття,
винаходи, промисловi зразки та iншi результати iнтелектуальноє
дiяльностi. Стаття 41 цього самого Закону встановлюу, що твори
науки, лiтератури i мистецтва у обуктами права iнтелектуальноє
власностi.
382
Важливе значення у регулюваннi авторських вiдносин мають
типовi авторськi договори, якi затверджуються Кабiнетом
Мiнiстрiв Украєни або за його дорученням вiдповiдними вiдом-
ствами i творчими спiлками.
Для правильного i однозначного застосування законодавства
при захистi авторських прав велике значення мау судова прак-
тика розгляду справ, що виникають в разi порушення автор-
ських прав. Верховний Суд Украєни систематично узагальнюу й
аналiзуу таку практику, робить вiдповiднi висновки, про якi по-
вiдомляу суди.
Особливу групу джерел сучасного авторського права станов-
лять мiжнароднi договори: Бернська конвенцiя по охоронi лiте-
ратурних та художнiх творiв (1886 р.), яка неодноразово допов-
нювалася i змiнювалася; Всесвiтня (Женевська) конвенцiя по
авторському праву (1952 р.);. Римська конвенцiя по охоронi прав
артистiв-виконавцiв, виготовлювачiв фонограм, а також вироб-
никiв органiзацiй мовлення (1961 р.); Конвенцiя, що створюу
Всесвiтню органiзацiю iнтелектуальноє власностi (пiдписана в
Стокгольмi в 1967 р., чинна з 1970 р.); Женевська конвенцiя по
охоронi iнтересiв виготовлювачiв фонограм (1971 р.); Брюсельська
конвенцiя по розповсюдженню програм, що несуть сигнали, якi
передаються через супутники (1974 р.).
Мiжнароднi договори встановлюють взаумнi права та обовяз-
ки краєн-учасниць i у основною правовою формою розвитку
мiжнародного спiвробiтництва в галузi авторського права. В Ук-
раєнi укладання мiжнародних договорiв у конституцiйним пра-
вом.
Якщо мiжнародним договором, учасником якого у Украєна, вста-
новленi iншi правила, нiж тi, що мiстяться в законодавствi Украє-
ни про авторське право i сумiжнi права, то застосовуються прави-
ла мiжнародного договору (ст.3 Закону про авторське право).
2. Обукти авторського права
Обуктом авторського права у твiр науки, лiтератури чи мис-
тецтва, виражений у будь-якiй обуктивнiй формi. Твiр - це
результат творчоє працi автора, комплекс iдей, образiв, поглядiв
тощо. У статтi 5 Закону про авторське право вмiщено перелiк
обуктiв авторського права та загальнi ознаки єх. Це можуть бути
уснi твори (промови, лекцiє, доповiдi, виступи, проповiдi тощо),
письмовi (лiтературнi, науковi, технiчнi), музичнi твори, пере-
клади, сценарiє, твори образотворчого мистецтва тощо. Закон
не дау повного перелiку обуктiв авторського права, оскiльки
383
лiиi тя у своуму розвитку може породжувати новi й новi формат
обуктивного вираження творчоє дiяльностi людей.
Обуктом авторського права може бути не будь-який твiр, >"
лише той, який мау певнi, встановленi законом, ознаки: а) твор>
чий характер; б) вираження в обуктивнiй формi.
Обуктом авторського права може бути лише твiр, який у ре-
зультатом творчоє працi автора. Не вважауться обуктом автор-
ського права суто технiчна робота (наприклад, передрук на дру-
карськiй машинцi чужого твору або навiть його лiтературна об-
робка - редагування, коректура тощо). :
Твiр може бути виражений у будь-якiй обуктивнiй формi, але
обовязково придатнiй для вiдтворення, сприймання. Сама обук-
тивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення,;
схеми, запис на платiвку, магнiтну плiвку, фотографiє тощо). За- ii
дум письменника чи композитора, який у свiдомостi автора вже 1
склався у закiнчену форму, образ, певне сполучення звукiв, але Д
не виражений зовнi у будь-якiй формi, не визнауться обуктом i
авторського права, л
Обуктами авторського права можуть бути хореографiчнi тво- 5
ри i пантомiми, якщо до єх виконання у письмовi чи будь-якi т
iншi вказiвки; збiрники творiв народних пiсень, законiв, судо- 4
вих рiшень тощо. Авторське право у цих випадках виникау на |
творчий характер добору i розмiщення, але не поширюуться на у
змiст зiбраних творiв. i
Самостiйним обуктом авторського права у переклад твору 1
iншою мовою, оскiльки робота перекладача вважауться твор-гi
чою. Д
До обуктiв авторського права вiдносять рiзнi види музичних
творiв з текстом або без нього (iнструментальнi - симфонiє, со-
нати, квартети i вокальнi -пiснi, романси тощо), а також му-
зично-драматичнi - опери, оперети, балет. Музичнi твори, якщо
вони не записанi, обуктом авторського права стають з моменту
першого публiчного виконання.
Авторське право визнауться за будь-яким твором в галузi на-1
уки, лiтератури, мистецтва незалежно вiд його форми, готов-1
ностi i художньоє цiнностi. Це положення мау важливе значен-
ня, оскiльки охороняу твори рiзного художнього рiвня i мети, у
тому числi й такi, якi не призначалися автором для публiкацiє
(наприклад, листи, щоденники, особистi записи, враження).
Змiст художнього чи наукового твору також може бути вира-
жений в тiй чи iншiй формi. Так, науковi твори можуть бути:
втiленi у словесну науково-лiтературну або iншi форми - карти..
(географiчнi, геологiчнi), креслення, ескiзи, моделi, макети тощо.
384
Ще бiльш розмаєтими у форми художнiх творiв - лiтература,
музика, живопис архiтектура, графiка. iнколи художнiй твiр як
удине цiле зявляуться внаслiдок використання не однiує, а двох
чи бiльше форм, наприклад, музично-драматичнi твори (музика
i текст або музика i танець).
Сучасний рiвень науки i технiки дау змогу створювати складнi
твори, в яких поуднуються кiлька форм, наприклад, кiно- i теле-
фiльми (лiтературний текст, музика, декорацiє тощо). Обуктом
авторського права виступау фiльм як удине цiле. Проте само-
стiйними обуктами авторського права в аудiовiзуальному творi
можуть бути сценарiй, музика, пояснювальний текст, робота
головного оператора, художника-постановника, якi увiйшли скла-
довою частиною до твору (ст.21 Закону про авторське право).
Отже, твiр як обукт авторського права втiлений у певну ма-
терiальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте
авторське право на твiр (як нематерiальний обукт авторського
права) i право власностi на рiч, в яку вiн втiлений, не залежать
одне вiд одного. Тому не слiд плутати твiр як обукт авторського
права i рiч - рукопис, картину, примiрник книги. На рiч, в яку
матерiально втiлюуться твiр, може iснувати право власностi, право
користування тощо, але не авторське право. Так, продаж пись-
менником своує книги не позбавляу його авторських прав (ст.10
Закону про авторське право).
3. Субукти авторських вiдносин
Право на твiр належить його творцевi, тому, хто написав кни-
гу, картину, створив музику, скульптуру, аудiовiзуальний твiр.
Автором наукового, лiтературного чи мистецького твору може
бути громадянин Украєни, iноземець або особа без громадян-
ства. Поняття <автор твору> i <субукт авторського права> не
тотожнi як за змiстом, так i за значенням. Автором твору, як уже
зазначалося, може бути тiльки його творець, тобто тiльки фiзич-
на особа, причому незалежно вiд вiку.
Субуктом авторського права можуть бути автор твору, а та-
кож iншi фiзичнi i юридичнi особи, для яких авторське право
може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так,
вiдповiдно до статей 20, 21, 25, 27 Закону про авторське право,
право на науковi збiрники, енциклопедичнi словники, журнали,
iншi перiодичнi видання належить органiзацiям, що випустили
єх у свiт. Авторське право на кiно- або телефiльми належить
пiдприумству, яке здiйснило його зйомки, на телепередачi -
вiдповiдним телевiзiйним органiзацiям.
13 6-257
385
_ ..._.". "...,<>. шiиолл iiраои МШК.С ПСрСИТИ ВiД аВТОра ДО
iнших осiб - правонаступникiв. У спадщину переходять лише
майновi права авторiв. Проте за статтею 25 Закону про авторське
право спадкоумцi мають право протидiяти посяганню на твiр, яке
може завдати шкоди честi та репутацiє автора. В силу статтi 27
цього самого Закону майновi права автора можуть бути обуктом
цивiльних правочинiв. Проте в усiх випадках за автором залиша-
ються його особистi немайновi права. Отже, субукти авторських
прав - неавтори не можуть мати права, якi мають автори творiв.
Особистi немайновi права автора у невiдумними вiд нього.
Авторське право автора прийнято називати первiсним, а ав-
торське право правонаступникiв - похiдним.
На твори, вперше випущенi у свiт на територiє Украєни або якi
не випущенi, але перебувають на територiє Украєни в будь-якiй
обуктивнiй формi, авторське право визнауться за авторами,
єхнiми спадкоумцями та iншими правонаступниками незалежно
вiд громадянства (ст.8 Закону про авторське право). Закон ви-
знау авторське право за авторами та єхнiми правонаступниками
також на твори,, якi хоч i вперше випущенi у свiт або перебува-
ють в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє держа-
ви, але єхнiми авторами у громадяни Украєни або якi мають по-
стiйне мiсце проживання нр територiє Украєни (п.3 ст.8 Закону
про авторське право).
Дiя Закону про авторське право поширюуться також на ав-
торiв, твори яких уперше опублiкованi в iншiй краєнi та протя-
гом ЗО днiв пiсля цього опублiкованi в Украєнi незалежно вiд
громадянства i постiйного мiсця проживання автора.
За iншими особами авторське право на твори, якi вперше ви-
пущенi у свiт або перебувають у будь-якiй обуктивнiй формi на
територiє iноземноє держави, визнауться вiдповiдно до мiжна-
родних договорiв або угод, в яких бере участь Украєна.
Авторське право за iноземними правонаступниками вiтчизня-
них авторiв може бути визнане на територiє Украєни у випадках
передавання єм цього права у порядку, встановленому законо-
давчими та iншими нормативними актами.
Порядок передавання украєнським автором права на вико-
ристання його твору на територiє iноземноє держави також вста-
новлюуться законодавством Украєни i може бути здiйснений
через Державне агенство Украєни з авторських i сумiжних прав
(ДААСП Украєни).
У звязку з приуднанням до Бернськоє конвенцiє з охорони
авторських прав Украєна взяла на себе обовязки за цiую кон-
венцiую. Вiдповiдно до єє положень кожна держава - учасниця
386
Конвенцiє надау громадянам iнших краєн - учасниць Конвенцiє
таку саму охорону авторських прав, як i власним громадянам.
Цей важливий акт забезпечуу охорону прав вiтчизняних авторiв,
закладау кращу правову основу використання вiтчизняних творiв
за рубежем. Бернська конвенцiя з охорони авторських прав по-
ширюуться також на музичнi, кiнематографiчнi твори та на тво-
ри образотворчого мистецтва.
Здебiльшого автором твору науки, лiтератури, мистецтва у одна
особа, але iнодi у творчому процесi беруть участь кiлька осiб -
спiвавторiв. Якщо два або кiлька авторiв спiльною працею ство-
рюють твiр, вiдносини мiж ними називаються спiвавторством
(ст.12 Закону <Про авторськi правовi сумiжнi права>). Цивiльно-
правова теорiя встановлюу два види спiвавторства:
а) коли неможливо видiлити працю кожного спiвавтора, - не-
роздiльне спiвавторство,
б) коли складовi частини чiтко визначенi i вiдомо, хто з спiвав-
торiв написав ту чи iншу частину, - роздiльне спiвавторство.
Спiвавторство можливе при створеннi будь-яких творiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
ти духовноє творчостi правоохороннi документи не видаються.
Для одержання правовоє охорони цих обуктiв досить надання
єм обуктивноє матерiальноє форми.
iстотною вiдмiннiстю цивiльно-правовоє охорони результатiв
духовноє i науково-технiчноє творчостi у рiзнi строки дiє автор-
ського i патентного права. __ |
Права авторства, право на iмя, право на недоторканiсть твору
не обмежуються строком. Автор будь-якого твору науки, лiтера-
тури i мистецтва чи обукта промисловоє власностi залишауться
таким незалежно вiд того, коли його створено. Права авторства
охороняються вiчно.
Право на iмя також нiяким строком не обмежене. Як i праве>
авторства, воно дiу безстрокове. Рiзниця полягау лише в тому>
що за авторським правом автор може випускати свiй твiр у свй
пiд власним iменем, пiд псевдонiмом або анонiмно. Що сто-
сууться обуктiв промисловоє власностi, то автор мау лише пра-|
во просити присвоєти своуму витвору своу iмя чи спецiальнi
назву, i
iншi авторськi права та права промисловоє власностi обмежся
певним строком дiє. Так, Закон Украєни про авторське право :
380
сумiжнi права у статтi 24 передбачау, що авторське право дiу
протягом усього життя автора i 50 рокiв пiсля його смертi, раху-
ючи з 1 сiчня року, який настау за роком смертi автора.
Строки дiє прав промисловоє власностi для рiзних обуктiв про-
мисловоє власностi чинним законодавством встановленi рiзнi.
Патенти на винаходи i новi сорти рослин дiють протягом 20
рокiв з дня надходження заявки до Держпатенту Украєни. Па-
тент на промисловий зразок видауться на 10 рокiв вiд дати над-
ходження заявки до Держпатенту Украєни. Проте патент на про-
мисловий зразок може бути продовжений, але не бiльш як на
пять наступних рокiв. Свiдоцтво на знак для товарiв i послуг дiу
протягом 10 рокiв вiд дати надходження заявки до держпатенту
Украєни i на прохання його власника дiя свiдоцтва може бути
продовжена на наступнi 10 рокiв.
Авторське право, на яке чинне законодавство встановило певнi
строки його дiє, зводиться до права на винагороду за використан-
ня твору чи обукта промисловоє власностi. Автори результатiв
творчоє дiяльностi мають право на винагороду, якщо зазначенi
результати будуть використанi протягом строку дiє авторського
права. Так, письменник мау право на винагороду, якщо твiр ви-
користовууться за його життя, а спадкоумцi автора - в межах 50
рокiв пiсля його смертi. Винагорода за використання винаходу чи
iншого обукта промисловоє власностi виплачууться за умови, що
використання мало мiсце в межах строку дiє патенту.
Пiсля закiнчення строку дiє авторського права чи права про-
мисловоє власностi твiр чи обукт промисловоє власностi стають
суспiльним надбанням i можуть використовуватися будь-ким без
згоди автора i без виплати авторськоє винагороди.
Пiдроздiл 1
Авторське право i сумiжнi права
Глава 22
Авторське право
1. Поняття i джерела авторського права
Основними напрямами духовноє творчостi народу у наукова
дiяльнiсть, лiтература i мистецтво. Результати цих видiв творчоє
дiяльностi, невичерпнi за формами, прийомами, способами обук-
тивного вираження духовного багатства людини, у предметом
381
iiропиоиi илирини. iiСВНi суспiльнi ВiДНОСИНИ, ЩО ВИНИКаЮТЬ у
звязку з єх використанням, потребують правового регулювання,
яке бере на себе авторське право. В обуктивному розумiннi ав-
торське право - це сукупнiсть правових норм, якi регулюють
вiдносини, що виникають внаслiдок створення i використання-
творiв лiтератури, мистецтва й науки. У субуктивному розумiннi
це сукупнiсть прав, якi належать автору або його правонаступ-
никам у звязку iз створенням i використанням твору лiтерату-
ри, науки, мистецтва.
У звязку з прийняттям Закону Украєни <Про авторське право
i сумiжнi права> Верховна Рада Украєни Постановою вiд 4 люто-
го 1994 р. внесла до ЦК Украєни такi змiни:
1. Статтю 472 викласти в такiй редакцiє: <Стаття 472. Законо-
давство Украєни про авторське право i сумiжнi права. Законо-
давством Украєни охороняються особистi (немайновi) i майновi
права авторiв та єх правонаступникiв, повязанi iз створенням та
використанням творiв науки, лiтератури i мистецтва (авторське
право), i права виконавцiв, виробникiв фонограм та органiзацiй
мовлення (сумiжнi права).
Вiдносини, що складаються у звязку iз створенням i викорис-
танням обуктiв авторського права i сумiжних прав, регулюють-
ся Законом Украєни <Про авторське право i сумiжнi права> та
iншими законодавчими актами Украєни>.
2. Статтi 473-513 виключити>.
Завдання авторського права - встановити найсприятливiшi пра-
вовi умови для творчоє дiяльностi, забезпечити доступнiсть ре-
зультатiв цiує дiяльностi всьому суспiльству. Його основним прин-
ципом у поуднання iнтересiв автора та iнтересiв усього суспiль-
ства. Авторське право проголошуу i забезпечуу широкий захист
особистих (немайнових) i майнових прав авторiв.
Джерела авторського права представленi нормативними акта-
ми, до яких передусiм належать конституцiйнi та законодавчi
акти, що визначають основнi засади, Закон Украєни <Про ав-
торське право i сумiжнi права> та iншi закони. Так, законодав-
ство, яке безпосередньо регулюу вiдносини власностi, визнау за
громадянином виключне право розпоряджатися своєми здiбнос-
тями до продуктивноє i творчоє працi. Зокрема, Закон Украєни
<Про власнiсть> проголошуу в статтi 13, що обуктами права влас-
ностi громадян у твори науки, лiтератури, мистецтва, вiдкриття,
винаходи, промисловi зразки та iншi результати iнтелектуальноє
дiяльностi. Стаття 41 цього самого Закону встановлюу, що твори
науки, лiтератури i мистецтва у обуктами права iнтелектуальноє
власностi.
382
Важливе значення у регулюваннi авторських вiдносин мають
типовi авторськi договори, якi затверджуються Кабiнетом
Мiнiстрiв Украєни або за його дорученням вiдповiдними вiдом-
ствами i творчими спiлками.
Для правильного i однозначного застосування законодавства
при захистi авторських прав велике значення мау судова прак-
тика розгляду справ, що виникають в разi порушення автор-
ських прав. Верховний Суд Украєни систематично узагальнюу й
аналiзуу таку практику, робить вiдповiднi висновки, про якi по-
вiдомляу суди.
Особливу групу джерел сучасного авторського права станов-
лять мiжнароднi договори: Бернська конвенцiя по охоронi лiте-
ратурних та художнiх творiв (1886 р.), яка неодноразово допов-
нювалася i змiнювалася; Всесвiтня (Женевська) конвенцiя по
авторському праву (1952 р.);. Римська конвенцiя по охоронi прав
артистiв-виконавцiв, виготовлювачiв фонограм, а також вироб-
никiв органiзацiй мовлення (1961 р.); Конвенцiя, що створюу
Всесвiтню органiзацiю iнтелектуальноє власностi (пiдписана в
Стокгольмi в 1967 р., чинна з 1970 р.); Женевська конвенцiя по
охоронi iнтересiв виготовлювачiв фонограм (1971 р.); Брюсельська
конвенцiя по розповсюдженню програм, що несуть сигнали, якi
передаються через супутники (1974 р.).
Мiжнароднi договори встановлюють взаумнi права та обовяз-
ки краєн-учасниць i у основною правовою формою розвитку
мiжнародного спiвробiтництва в галузi авторського права. В Ук-
раєнi укладання мiжнародних договорiв у конституцiйним пра-
вом.
Якщо мiжнародним договором, учасником якого у Украєна, вста-
новленi iншi правила, нiж тi, що мiстяться в законодавствi Украє-
ни про авторське право i сумiжнi права, то застосовуються прави-
ла мiжнародного договору (ст.3 Закону про авторське право).
2. Обукти авторського права
Обуктом авторського права у твiр науки, лiтератури чи мис-
тецтва, виражений у будь-якiй обуктивнiй формi. Твiр - це
результат творчоє працi автора, комплекс iдей, образiв, поглядiв
тощо. У статтi 5 Закону про авторське право вмiщено перелiк
обуктiв авторського права та загальнi ознаки єх. Це можуть бути
уснi твори (промови, лекцiє, доповiдi, виступи, проповiдi тощо),
письмовi (лiтературнi, науковi, технiчнi), музичнi твори, пере-
клади, сценарiє, твори образотворчого мистецтва тощо. Закон
не дау повного перелiку обуктiв авторського права, оскiльки
383
лiиi тя у своуму розвитку може породжувати новi й новi формат
обуктивного вираження творчоє дiяльностi людей.
Обуктом авторського права може бути не будь-який твiр, >"
лише той, який мау певнi, встановленi законом, ознаки: а) твор>
чий характер; б) вираження в обуктивнiй формi.
Обуктом авторського права може бути лише твiр, який у ре-
зультатом творчоє працi автора. Не вважауться обуктом автор-
ського права суто технiчна робота (наприклад, передрук на дру-
карськiй машинцi чужого твору або навiть його лiтературна об-
робка - редагування, коректура тощо). :
Твiр може бути виражений у будь-якiй обуктивнiй формi, але
обовязково придатнiй для вiдтворення, сприймання. Сама обук-
тивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення,;
схеми, запис на платiвку, магнiтну плiвку, фотографiє тощо). За- ii
дум письменника чи композитора, який у свiдомостi автора вже 1
склався у закiнчену форму, образ, певне сполучення звукiв, але Д
не виражений зовнi у будь-якiй формi, не визнауться обуктом i
авторського права, л
Обуктами авторського права можуть бути хореографiчнi тво- 5
ри i пантомiми, якщо до єх виконання у письмовi чи будь-якi т
iншi вказiвки; збiрники творiв народних пiсень, законiв, судо- 4
вих рiшень тощо. Авторське право у цих випадках виникау на |
творчий характер добору i розмiщення, але не поширюуться на у
змiст зiбраних творiв. i
Самостiйним обуктом авторського права у переклад твору 1
iншою мовою, оскiльки робота перекладача вважауться твор-гi
чою. Д
До обуктiв авторського права вiдносять рiзнi види музичних
творiв з текстом або без нього (iнструментальнi - симфонiє, со-
нати, квартети i вокальнi -пiснi, романси тощо), а також му-
зично-драматичнi - опери, оперети, балет. Музичнi твори, якщо
вони не записанi, обуктом авторського права стають з моменту
першого публiчного виконання.
Авторське право визнауться за будь-яким твором в галузi на-1
уки, лiтератури, мистецтва незалежно вiд його форми, готов-1
ностi i художньоє цiнностi. Це положення мау важливе значен-
ня, оскiльки охороняу твори рiзного художнього рiвня i мети, у
тому числi й такi, якi не призначалися автором для публiкацiє
(наприклад, листи, щоденники, особистi записи, враження).
Змiст художнього чи наукового твору також може бути вира-
жений в тiй чи iншiй формi. Так, науковi твори можуть бути:
втiленi у словесну науково-лiтературну або iншi форми - карти..
(географiчнi, геологiчнi), креслення, ескiзи, моделi, макети тощо.
384
Ще бiльш розмаєтими у форми художнiх творiв - лiтература,
музика, живопис архiтектура, графiка. iнколи художнiй твiр як
удине цiле зявляуться внаслiдок використання не однiує, а двох
чи бiльше форм, наприклад, музично-драматичнi твори (музика
i текст або музика i танець).
Сучасний рiвень науки i технiки дау змогу створювати складнi
твори, в яких поуднуються кiлька форм, наприклад, кiно- i теле-
фiльми (лiтературний текст, музика, декорацiє тощо). Обуктом
авторського права виступау фiльм як удине цiле. Проте само-
стiйними обуктами авторського права в аудiовiзуальному творi
можуть бути сценарiй, музика, пояснювальний текст, робота
головного оператора, художника-постановника, якi увiйшли скла-
довою частиною до твору (ст.21 Закону про авторське право).
Отже, твiр як обукт авторського права втiлений у певну ма-
терiальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте
авторське право на твiр (як нематерiальний обукт авторського
права) i право власностi на рiч, в яку вiн втiлений, не залежать
одне вiд одного. Тому не слiд плутати твiр як обукт авторського
права i рiч - рукопис, картину, примiрник книги. На рiч, в яку
матерiально втiлюуться твiр, може iснувати право власностi, право
користування тощо, але не авторське право. Так, продаж пись-
менником своує книги не позбавляу його авторських прав (ст.10
Закону про авторське право).
3. Субукти авторських вiдносин
Право на твiр належить його творцевi, тому, хто написав кни-
гу, картину, створив музику, скульптуру, аудiовiзуальний твiр.
Автором наукового, лiтературного чи мистецького твору може
бути громадянин Украєни, iноземець або особа без громадян-
ства. Поняття <автор твору> i <субукт авторського права> не
тотожнi як за змiстом, так i за значенням. Автором твору, як уже
зазначалося, може бути тiльки його творець, тобто тiльки фiзич-
на особа, причому незалежно вiд вiку.
Субуктом авторського права можуть бути автор твору, а та-
кож iншi фiзичнi i юридичнi особи, для яких авторське право
може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так,
вiдповiдно до статей 20, 21, 25, 27 Закону про авторське право,
право на науковi збiрники, енциклопедичнi словники, журнали,
iншi перiодичнi видання належить органiзацiям, що випустили
єх у свiт. Авторське право на кiно- або телефiльми належить
пiдприумству, яке здiйснило його зйомки, на телепередачi -
вiдповiдним телевiзiйним органiзацiям.
13 6-257
385
_ ..._.". "...,<>. шiиолл iiраои МШК.С ПСрСИТИ ВiД аВТОра ДО
iнших осiб - правонаступникiв. У спадщину переходять лише
майновi права авторiв. Проте за статтею 25 Закону про авторське
право спадкоумцi мають право протидiяти посяганню на твiр, яке
може завдати шкоди честi та репутацiє автора. В силу статтi 27
цього самого Закону майновi права автора можуть бути обуктом
цивiльних правочинiв. Проте в усiх випадках за автором залиша-
ються його особистi немайновi права. Отже, субукти авторських
прав - неавтори не можуть мати права, якi мають автори творiв.
Особистi немайновi права автора у невiдумними вiд нього.
Авторське право автора прийнято називати первiсним, а ав-
торське право правонаступникiв - похiдним.
На твори, вперше випущенi у свiт на територiє Украєни або якi
не випущенi, але перебувають на територiє Украєни в будь-якiй
обуктивнiй формi, авторське право визнауться за авторами,
єхнiми спадкоумцями та iншими правонаступниками незалежно
вiд громадянства (ст.8 Закону про авторське право). Закон ви-
знау авторське право за авторами та єхнiми правонаступниками
також на твори,, якi хоч i вперше випущенi у свiт або перебува-
ють в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє держа-
ви, але єхнiми авторами у громадяни Украєни або якi мають по-
стiйне мiсце проживання нр територiє Украєни (п.3 ст.8 Закону
про авторське право).
Дiя Закону про авторське право поширюуться також на ав-
торiв, твори яких уперше опублiкованi в iншiй краєнi та протя-
гом ЗО днiв пiсля цього опублiкованi в Украєнi незалежно вiд
громадянства i постiйного мiсця проживання автора.
За iншими особами авторське право на твори, якi вперше ви-
пущенi у свiт або перебувають у будь-якiй обуктивнiй формi на
територiє iноземноє держави, визнауться вiдповiдно до мiжна-
родних договорiв або угод, в яких бере участь Украєна.
Авторське право за iноземними правонаступниками вiтчизня-
них авторiв може бути визнане на територiє Украєни у випадках
передавання єм цього права у порядку, встановленому законо-
давчими та iншими нормативними актами.
Порядок передавання украєнським автором права на вико-
ристання його твору на територiє iноземноє держави також вста-
новлюуться законодавством Украєни i може бути здiйснений
через Державне агенство Украєни з авторських i сумiжних прав
(ДААСП Украєни).
У звязку з приуднанням до Бернськоє конвенцiє з охорони
авторських прав Украєна взяла на себе обовязки за цiую кон-
венцiую. Вiдповiдно до єє положень кожна держава - учасниця
386
Конвенцiє надау громадянам iнших краєн - учасниць Конвенцiє
таку саму охорону авторських прав, як i власним громадянам.
Цей важливий акт забезпечуу охорону прав вiтчизняних авторiв,
закладау кращу правову основу використання вiтчизняних творiв
за рубежем. Бернська конвенцiя з охорони авторських прав по-
ширюуться також на музичнi, кiнематографiчнi твори та на тво-
ри образотворчого мистецтва.
Здебiльшого автором твору науки, лiтератури, мистецтва у одна
особа, але iнодi у творчому процесi беруть участь кiлька осiб -
спiвавторiв. Якщо два або кiлька авторiв спiльною працею ство-
рюють твiр, вiдносини мiж ними називаються спiвавторством
(ст.12 Закону <Про авторськi правовi сумiжнi права>). Цивiльно-
правова теорiя встановлюу два види спiвавторства:
а) коли неможливо видiлити працю кожного спiвавтора, - не-
роздiльне спiвавторство,
б) коли складовi частини чiтко визначенi i вiдомо, хто з спiвав-
торiв написав ту чи iншу частину, - роздiльне спiвавторство.
Спiвавторство можливе при створеннi будь-яких творiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71