2) при укладеннi договору страхування надати страховиковi
iнформацiю про всi вiдомi йому обставини, що мають iстотне
значення для оцiнки страхового ризику, i надалi iнформувати
його про будь-яку змiну страхового ризику;
3) вживати заходiв щодо запобiгання та зменшення збиткiв,
завданих внаслiдок настання страхового випадку;
4) повiдомити страховика про настання страхового випадку в
строк, передбачений умовами страхування.
В договорi можуть також передбачатись й iншi обовязки стра-
хувальника (ст.20 Закону <Про страхування>).
Якщо обовязок страхувальника своучасно вносити страховi
платежi у безумовним, то обовязок страховика виплатити стра-
хову суму або страхове вiдшкодування виникау за умови настан-
ня страхового випадку. Проте виплата цих сум у виконанням
страховиком свого обовязку за договором, а не за формою ци-
вiльно-правовоє вiдповiдальностi перед страхувальником. За не-
252
своучасну виплату страховоє суми, страхового вiдшкодування чи
за iншi порушення договору настау майнова вiдповiдальнiсть у
виглядi неустойки (штрафу або пенi).
Вiдповiдно до статтi 24 Закону <Про страхування> виплата стра-
хових сум i страхового вiдшкодування проводиться страховиком
на пiдставi заяви страхувальника i страхового акта (аварiйного
сертифiката). Страховий акт складауться страховиком або упов-
новаженою ним особою. У разi необхiдностi страховик може
робити запити про вiдомостi, повязанi iз страховим випадком,
до правоохоронних органiв, банкiв, медичних закладiв та iнших
органiзацiй, що володiють iнформацiую про обставини страхо-
воє подiє, а також може самостiйно зясовувати причини та об-
ставини страхового випадку.
Пiдприумства, установи та органiзацiє повиннi надсилати стра-
ховиковi вiдповiдi на запити про вiдомостi, повязанi iз страхо-
вим випадком, в тому числi й данi, якi у комерцiйною таумни-
цею. При цьому страховик несе вiдповiдальнiсть за єх розголо-
шення в будь-якiй формi, за винятком випадкiв, передбачених
чинним законодавством Украєни. Наявнiсть у страховикiв спла-
ченого статутного фонду, створення страхових резервiв, а та-
кож системи перестрахування - це умови забезпечення платi-
жоспроможностi страховикiв. Вони повиннi дотримуватися нор-
мативних спiввiдношень мiж сумою власного статутного фонду
iз страховим резервом та обсягом прийнятих страхових зобовя-
зань.
У статтi 25 Закону <Про страхування> визначенi загальнi для
усiх видiв страхування пiдстави для вiдмови страховика у ви-
платi страхових сум (страхового вiдшкодування). Такими пiдста-
вами у:
1) навмиснi дiє страхувальника або особи, на користь якоє ук-
ладено договiр страхування, спрямованi на настання страхового
випадку (крiм дiй, повязаних з виконанням цими особами гро-
мадянського обовязку або захисту майна, здоровя, життя, честi
та гiдностi). Квалiфiкацiя дiй страхувальника або особи, на ко-
ристь якоє укладено договiр страхування, встановлюуться вiдпо-
вiдно до чинного законодавства Украєни;
2) вчинення страхувальником-громадянином або iншою осо-
бою, на користь якоє укладено договiр, умисного злочину, що
призвiв до страхового випадку;
3) подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей
про обукт страхування;
4) отримання страхувальником вiдповiдного вiдшкодування
збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винноє у єх заподi-
253
яннi. За договорами особистого страхування виплати страхових
сум здiйснюються незалежно вiд суми, яку мау отримати одер-
жувач за державним соцiальним страхуванням, соцiальним за-
безпеченням, i суми, що мау бути йому сплачена як вiдшкоду-
вання збиткiв (частина друга ст.371 ЦК Украєни, частина друга
ст.8 Закону <Про страхування>);
5) несвоучасне повiдомлення страхувальником про настання
страхового випадку без поважних на це причин або створення
страховиковi перешкод у визначеннi обставин, характеру та роз-
мiру збиткiв.
Законодавчими актами або умовами договору страхування мо-
жуть бути передбаченi й iншi пiдстави для вiдмови у виплатi
страхових сум. Рiшення про вiдмову у виплатi цих сум прий-
мауться страховиком та повiдомляуться страхувальнику в пись-
мовiй формi з обгрунтуванням причин вiдмови. Це рiшення може
бути оскаржене страхувальником у судовому порядку.
В перiод дiє договору страхування може статися змiна осiб у
страховому зобовязаннi. Зокрема, в разi смертi страхувальника-
громадянина його права та обовязки переходять до спадкоумцiв.
В iнших випадках права та обовязки страхувальника можуть
перейти до iншого громадянина чи юридичноє особи лише за
згодою страховика, якщо iнше не передбачено договором стра-
хування. У разi смертi страхувальника, який уклав договiр осо-
бистого страхування на користь третiх осiб, його права та обо-
вязки можуть перейти як до цих осiб, так i до осiб, на яких
вiдповiдно до чинного законодавства покладено обовязки по
охоронi прав i законних iнтересiв застрахованих. Якщо в перiод
дiє договору страхування страхувальника-громадянина визнано
судом недiуздатним або таким, у якого обмежена дiуздатнiсть,
то права та обовязки страхувальника переходять до його опiку-
на або пiклувальника. При цьому дiя договору страхування ци-
вiльноє вiдповiдальностi припиняуться з часу втрати або обме-
ження дiуздатностi. Внаслiдок реорганiзацiє юридичноє особи,
яка у страхувальником, єє права та обовязки, що випливають з
договору страхування, переходять до правонаступника за зго-
дою страховика (ст.21-23 Закону <Про страхування>).
Договiр страхування припиняу свою чиннiсть за таких пiдстав:
- за згодою сторiн;
- закiнчення строку, на який вiн був укладений;
- виконання страховиком зобовязань перед страхувальником
в повному обсязi;
- несплати страхувальником страхових платежiв у встанов-
ленi договором строки;
254
- лiквiдацiє страхувальника-юридичноє особи або смертi стра-
хувальника-громадянина, за винятком випадкiв, передбачених
законодавством Украєни;
- лiквiдацiє страховика або страхувальника-юридичноє особи
в порядку, встановленому законодавством Украєни;
- прийняття судового рiшення про визнання договору страху-
вання недiйсним;
- наявностi iнших випадкiв, передбачених законодавством Ук-
раєни.
Дiя договору страхування може бути достроково припинена за
вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено
умовами договору страхування. Про намiр достроково припини-
ти дiю договору страхування будь-яка сторона зобовязана по-
вiдомити iншу не пiзнiше як за ЗО днiв до дати припинення дiє
договору страхування, якщо iнше ним не передбачено.
У разi дострокового припинення дiє договору за вимогою стра-
хувальника страховик повертау йому страховi платежi за перiод,
що залишився до закiнчення дiє договору, з вирахуванням ви-
трат, яких вiн зазнав (викупна сума). Якщо вимога страхуваль-
ника обумовлена порушенням страховиком умов договору стра-
хування, то останнiй повертау страхувальниковi сплаченi ним
страховi платежi повнiстю. При достроковому припиненнi дiє
договору страхування за вимогою страховика страхувальниковi
повертаються повнiстю сплаченi ним страховi платежi. Якщо ви-
мога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов
договору, то страховик повертау страхувальниковi страховi пла-
тежi за час дiє договору з вирахуванням витрат, яких вiн зазнав
(ст.27 Закону <Про страхування>).
Договiр страхування може бути визнаний у судовому порядку
недiйсним (крiм загальних пiдстав, передбачених ст.48-57 ЦК
Украєни) у разi:
а) коли вiн укладений пiсля настання страхового випадку;
б) коли обуктом договору страхування у майно, яке пiдлягау
конфiскацiє на пiдставi судового вироку або рiшення, що набуло
законноє сили.
4. Зобовязання по обовязковому страхуванню
Страхування подiляуться на обовязкове i добровiльне залежно
вiд пiдстав виникнення. Обовязковому страхуванню пiдлягау май-
но, зазначене у законi на встановлених ним умовах (частина перша
ст.370 ЦК Украєни). Юридичним фактом, з яким повязане виник-
нення зобовязання по обовязковому майновому страхуванню, у
255
факт наявностi у громадянина, органiзацiє на правах власностi, пов-
ного господарського вiдання чи оперативного управлiння майна,
яке вiдповiдно до законодавства пiдлягау обовязковому страху-
ванню. Таким фактом у прийняття на баланс будiвель або споруд,
вивезення продукцiє з поля, єє скирдування, оприходування за пер-
винними документами тощо. Майно вважауться застрахованим не-
залежно вiд волi страхувальника i вiд оплати ним страхових пла-
тежiв. Пiдставами для виникнення зобовязання по обовязковому
страхуванню пасажира у укладення ним договору перевезення та
оголошення посадки на вiдповiдний транспортний засiб.
За зобовязанням по обовязковому страхуванню майна стра-
хова органiзацiя у разi настання передбаченоє законом подiє (стра-
хового випадку) вiдшкодовуу страхувальниковi або iншiй особi,
якiй належить застраховане майно, понесену нею шкоду: за пов-
ноє загибелi майна - у повнiй сумi страхового забезпечення, а
за часткового пошкодження - у розмiрi вiдповiдноє частини стра-
хового забезпечення. Страхувальник зобовязаний вносити вста-
новленi страховi платежi (частина друга ст.370 ЦК Украєни).
iснують такi види обовязкового майнового страхування: май-
на державних сiльськогосподарських пiдприумств; громадян;
спiльних пiдприумств; державного майна, зданого в оренду або
iнший вид користування.
Страхування майна державних сiльськогосподарських пiдприумств.
Страхувальниками виступають держгоспи та iншi державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства. До обуктiв даного страхування
належать: врожай сiльськогосподарських культур (крiм урожаю
сiнокосiв); сiльськогосподарськi тварини (свiйська птиця, кроли-
ки, пушнi звiрi та сiмє бджiл); будiвлi, споруди, силовi, робочi та
iншi машини, транспортнi засоби, обладнання, сировина, бага-
торiчнi насадження тощо. Залежно вiд обуктiв передбачено рiзнi
страховi подiє: врожай вважауться застрахованим на випадок за-
гибелi чи пошкодження вiд вимокання, засухи, заморозкiв тощо;
тварини - на випадок загибелi (падежу, вимушеного забою або
знищення) вiд стихiйних лих, iнфекцiйних хвороб i пожежi; будiвлi
та iнше майно - вiд бурi, зливи, урагану тощо.
До обуктiв страхування манна громадян належать: а) будiвлi -
житловi будинки, садовi будиночки, дачi, господарськi будiвлi;
б) тварини - велика рогата худоба вiком вiд шести мiсяцiв, конi
та верблюди - вiд одного року. Страхова сума по цьому виду
страхування встановлюуться у розмiрi 40% вартостi будiвлi або
40% середньоє вартостi тварин по державних закупiвельних цiнах.
На решту вартостi будiвлi i тварини можуть бути застрахованi у
добровiльному порядку.
256
Страхування майна спiльних пiдприумств. Майно спiльних
пiдприумств пiдлягау обовязковому страхуванню в страховiй ус-
тановi, якою виступау акцiонерне товариство iндержстрах. На
перiод будiвництва i монтажу основнi засоби цих пiдприумств
страхуються на умовах <всi ризики будiвництва> i <всi ризики
монтажу>. По закiнченнi будiвництва страхова органiзацiя випла-
чуу також збитки, викликанi загибеллю робiтникiв або пошкод-
женням обуктiв страхування внаслiдок недолiкiв, допущених при
виконаннi будiвельно-монтажних i пуско-налагоджувальних робiт.
Страхування державного майна, зданого в оренду або iнший вид
користування. Зокрема, в обовязковому порядку страхуються
будiвлi церков, мечетей, костьолiв та iнших культових споруд,
що передаються в оренду релiгiйним органiзацiям, а також будiвлi,
якi передаються громадянам у користування за договорами оренди
строком вiд 5 до 10 рокiв. Страхування здiйснюуться за рахунок
орендарiв.
Страхувальники за обовязковим майновим страхуванням зобо-
вязанi: а) своучасно внести страховi платежi. При простроченнi
сплати платежiв сiльськогосподарським пiдприумством вони за
вказiвкою страховика списуються банком у безспiрному порядку,
а з громадян простроченi страховi платежi (з нарахуванням пенi)
як недоємка стягуються в судовому порядку; б) повiдомити стра-
ховiй органiзацiє (або сiльськiй Радi) про страховий випадок в
установлений законом строк: держгосп або iнше сiльськогоспо-
дарське пiдприумство - протягом трьох днiв, громадянин або
повнолiтнiй член сiмє - протягом одноє доби. Страховик мау
право вiдмовити у виплатi страхового вiдшкодування, якщо стра-
хувальник, маючи для цього можливостi, своучасно не повiдомив
про загибель або пошкодження застрахованого майна.
Головними обовязками страховоє органiзацiє у: а) виявлення
та облiк майна, що пiдлягау обовязковому страхуванню, визна-
чення страховоє оцiнки i страхових платежiв; б) при настаннi
страховоє подiє - складення вiдповiдного акта та витребування
вiд компетентних органiв висновкiв (документiв) про причини
загибелi або пошкодження майна, iншi обставини; в) виплата
страхового вiдшкодування при настаннi страховоє подiє. У ме-
жах страховоє суми вона збiльшууться на суму витрат по ряту-
ванню будiвель i приведенню єх до порядку. Страхове вiдшкоду-
вання не виплачууться громадянам, якщо знищення чи пошкод-
ження будiвель, загибель або забiй тварин стались внаслiдок на-
вмисних дiй страхувальника чи повнолiтнього члена його сiмє,
у разi коли страхувальник навмисно не виконав вказiвок спецiа-
лiста ветеринарноє служби.
9 6-257
257
\->иии накиде осооисте страхування стосууться, насамперед,
пасажирiв повiтряного, залiзничного, морського, внутрiшнього
водного та автомобiльного транспорту. Страхувальниками в цих
зобовязаннях у транспортнi пiдприумства, а пасажири - за-
страхованими особами. Проте страхування здiйснюуться за ра-
хунок пасажирiв, бо у вартiсть квитка входить страховий збiр.
Пасажири, якi вiдповiдно до дiючих правил користуються пра-
вом безплатного проєзду (дiти до 5 рокiв, iнвалiди Великоє Вiтчиз-
няноє вiйни та iншi), страхуються перевiзником без сплати ними
страхового збору. Одержанi вiд пасажирiв страховi платежi транс-
портними органiзацiями перераховуються органам державного
страхування.
Не пiдлягають страхуванню пасажири всiх видiв транспорту
мiжнародних сполучень, у примiських маршрутах (крiм повiтря-
ного транспорту), а також на екскурсiйних маршрутах внутрiш-
нього водного транспорту, на автомобiльних маршрутах однiує
областi. Пасажири вважаються застрахованими з моменту ого-
лошення посадки на вiдповiдний транспортний засiб i до зали-
шення вокзалу, станцiє, пристанi в пунктi призначення. Тран-
зитнi пасажири застрахованi i на перiод пересадки з одного на
iнший транспортний засiб, якщо вони не залишають територiє
станцiє пересадки. В разi залишення пасажиром територiє пунк-
ту пересадки страхування автоматично припиняуться та понов-
люуться при його поверненнi. Про кожний нещасний випадок,
що стався з пасажиром, транспортна органiзацiя складау акт у
двох примiрниках, один з них вручауться пасажировi або його
спадкоумцям, а другий - передауться страховiй органiзацiє.
Страхову суму або єє частину виплачують застрахованiй особi
чи спадкоумцям органи Укрдержстраху.
З метою створення безпечних та комфортних умов для учас-
никiв руху на дорогах прийнято Закон Украєни <Про дорожнiй
рух>. Згiдно з статтею 46 цього закону адмiнiстрацiє пiдприумств,
установ та органiзацiй, до штатiв яких входять водiє автотранс-
порту, зобовязанi застрахувати кожного водiя вiд нещасного ви-
падку. Обовязковому страхуванню пiдлягають також працiвни-
ки митних органiв, вiйськовослужбовцi, спортсмени вищих ка-
тегорiй, суддi та деякi iншi особи.
5. Окремi види договорiв добровiльного майнового
страхування
iснують такi види договорiв добровiльного майнового страху-
вання: майна, тварин i сiльськогосподарських культур, що нале-
258
жать кооперативним та громадським органiзацiям; морського;
домашнього майна, що належить громадянам; транспортних за-
собiв; будiвель, що належать громадянам; вантажiв; ризику не-
погашення кредитiв i вiдповiдальностi позичальникiв за непога-
шення кредитiв та iншi.
Договори страхування майна, тварин i сiльськогосподарських куль-
тур, що належать кооперативним та громадським органiзацiям.
Страхова сума визначауться угодою сторiн, але не може бути
нижчою 50% вiд вартостi основних та оборотних засобiв, по стра-
хуванню будiвель дачно- i житлово-будiвельних кооперативiв
нижчою єє межею у заборгованiсть по виданих кооперативу кре-
дитах банку. Застрахованим може бути не лише власне майно
страхувальника, а й прийняте ним вiд iнших осiб на комiсiю,
зберiгання, переробку тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71