Деяким пiдприумствам (роздрiбна торгiвля, колективнi сiльсько-
господарськi пiдприумства) Нацiональний банк Украєни дозво-
ляу витрачати на певнi цiлi готiвку з виручки, проте вони не
мають права затримувати у своєх касах готiвку для оплати працi
й на iншi цiлi до настання строку виплат.
238
Правила Нацiонального банку Украєни забороняють викорис-
товувати виручку одного пiдроздiлу пiдприумства на потреби
другого.
Усю готiвку понад встановленi лiмiти залишкiв готiвки в касi
пiдприумства зобовязанi здавати для зарахування на рахунки в
порядку i в строки, погодженi з установою банку, в якiй вiдкри-
то його розрахунковий рахунок.
У безготiвковiй формi розрахунки провадяться тiльки через банки
за розрахунковими документами. Платежi здiйснюються за наяв-
ностi на рахунках платника власних коштiв або за рахунок креди-
ту банку. Ретельне виконання договiрних зобовязань забезпечуу
своучасне перерахування коштiв покупцями постачальникам.
На виконання Указу Президента Украєни вiд 16.08.95 р. №751
<Про внесення змiн до Указу Президента Украєни вiд 16.03.95 р.
№227> та вiд 05.04.96 р. №243 <Про заходи щодо стабiлiзацiє
фiнансового стану пiдприумств> черговiсть платежiв установле-
но постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни та Нацiонального
банку Украєни вiд 18.04.96 року.
З 22 квiтня 1996 р. доручення власникiв рахункiв банки вико-
нують у такому порядку:
- платежi на потреби пiдприумства за розпорядженням керiв-
ника вугледобувним, гiрничорудним пiдприумствам видають у
розмiрi 25% вiд надходжень на єх розрахунковi рахунки за попе-
реднiй мiсяць, включаючи виплати iз заробiтноє плати i при-
рiвняних до неє платежiв, а усiм iншим у розмiрi 15%;
- платежi до бюджету, iншi обовязковi платежi та внески до
державних цiльових фондiв, а також за розпорядженням дер-
жавних податкових iнспекцiй про безспiрне стягнення не внесе-
них у строк платежiв та сум нарахованих санкцiй;
- платежi за безспiрним стягненням та безакцентним списан-
ням коштiв;
- iншi платежi у порядку календарноє черговостi надходжен-
ня розрахункових документiв.
5. Правовi форми безготiвкових розрахункiв
В умовах ринкового господарювання, виникнення пiдприумств
рiзних форм власностi в здiйсненнi розрахункiв усунено зайву
централiзацiю, регламентацiю, унiфiковано порядок єх здiйснення.
Однак, здiйснюючи розрахунки, як пiдприумства, так i кредитнi
установи зобовязанi суворо дотримуватися чинних законодав-
чих актiв, банкiвських правил, сприяти прискоренню платежiв
та змiцненню розрахунковоє дисциплiни.
239
Безготiвковi розрахунки класифiкуються за ознаками:
а) за мiсцем здiйснення розрахункiв залежно вiд знаходження
платника i постачальника: одногороднi та iногороднi. Одного-
роднi - коли постачальник i платник знаходяться в одному на-
селеному пунктi. Єх може обслуговувати один чи кiлька банкiв.
iногороднi - коли постачальника i платника обслуговують кре-
дитнi установи, що знаходяться в рiзних населених пунктах;
б) за обуктами: за товарно-матерiальнi цiнностi й послуги, а
також по нетоварних операцiях;
в) за формами, що визначаються сторонами в договорi.
Згiдно з <Положенням про безготiвковi розрахунки в госпо-
дарському оборотi Украєни> безготiвковi розрахунки мiж пiдпри-
умствами здiйснюються за:
- платiжними дорученнями;
- платiжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями.
Кожна форма безготiвкового розрахунку встановлюуться ком-
плексом правових норм, якi регулюють порядок грошових пла-
тежiв за товар, послуги й неторговi операцiє мiж органiзацiями
та пiдприумствами рiзних форм власностi, мiж органiзацiями,
громадянами, за допомогою правил i прийомiв документообiгу.
Отже, форма безготiвкового розрахунку - це правова форма про-
ведення розрахункiв.
Порядок i форма безготiвкових розрахункiв визначаються у до-
говорi мiж сторонами. iснують рiзнi правовi форми розрахункiв.
Розрахунки за платiжними дорученнями. Ця форма безготiвко-
вих розрахункiв застосовууться для здiйснення попередньоє оп-
лати за отримання поставлених товарiв, наданих послуг.
Пiдприумства за допомогою платiжних доручень, акцептова-
них банком, можуть переказувати через пiдприумства звязку
пенсiє, алiменти, заробiтну плату, витрати на вiдрядження, ав-
торський гонорар окремим громадянам, а юридичним особам
- на виплату зарплати, за органiзований набiр робiтникiв для
Вексельна форма розрахункiв поки що застосовууться в основно-
му у зовнiшньоекономiчних розрахунках. В Украєнi порядок розра-
хункiв векселями регулюуться окремим законодавством. У вереснi
1994 р. згiдно з Указом Президента Украєни в обiг були випущенi
векселi для покриття взаумноє заборгованостi суб уктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi.
240
заготiвлi сiльськогосподарськоє продукцiє у населених пунктах,
де немау банкiв.
Доручення банк приймау до виконання тiльки в сумi, яка може
бути сплачена за наявними власними або взятими у кредит кош-
тами. Незалежно вiд наявностi коштiв на рахунку клiунта банк
приймау доручення на перерахування коштiв у доходи бюджетiв
i на вiдрахування платежiв податкового характеру до державних
цiльових фондiв, включаючи вiдрахування на утримання дорiг.
Платiжне доручення приймауться банком до виконання про-
тягом 10 календарних днiв з дати його заповнення. Доручення
застосовуються також при розрахунках у порядку планових пла-
тежiв на пiдставi договорiв та угод при рiвномiрних i постiйних
поставках мiж постачальниками й покупцями.
Розрахунки платiжними вимогами-дорученнями. За цiую фор-
мою розрахункiв постачальник заповнюу вимогу на сплату
коштiв i безпосередньо надсилау єє покупцевi (платниковi). У
випадку згоди оплатити платiжну вимогу платник заповнюу до-
ручення - бланк банкiвського документу, який складауться з
двох частин - вимоги й доручення, i здау його в обслуговую-
чий банк. Банк приймау до оплати вимогу-доручення в сумi,
що може бути оплачена за наявними коштами на рахунку плат-
ника чи за рахунок кредиту. Порядок i строки подання платни-
ком у банк платiжноє вимоги-доручення визначаються сторо-
нами у договорi й банком не контролюються. У разi вiдмови
оплатити вимогу-доручення мотиви вiдмови платник повiдом-
ляу безпосередньо постачальнику в порядку та строки, що за-
значенi у договорi. Вiдповiдальнiсть платника за несвоучасне
подання платiжноє вимоги-доручення передбачауться у дого-
ворi сторiн. Ця форма розрахункiв може застосовуватися для
здiйснення попередньоє оплати.
Розрахунки чеками. Чек - це письмове розпорядження воло-
даря,рахунку (чекодавця) банку, де вiдкрито його рахунок, оп-
латити чекодержателю вказану в чеку суму коштiв. Чеки вико-
ристовуються юридичними та фiзичними особами, проте не до-
пускаються розрахунки чеками мiж фiзичними особами.
Строк дiє чековоє книжки встановлюуться установою банку за
погодженням з пiдприумством.
Гарантована оплата чека забезпечууться:
а) шляхом депонування чекодавцем коштiв на окремому ра-
хунку у банку чекодавця;
б) наявнiстю коштiв на вiдповiдному рахунку чекодавця, але
не вище суми, гарантованоє банком за погодженням з чекодав-
цем при наданнi чековоє книжки.
241
У таких випадках банкможе гарантувати чекодавцю при тимча-
совiй вiдсутностi коштiв на його рахунку оплату чека за рахунок
коштiв банку шляхом надання кредиту та його оформлення кре-
дитним розпорядженням за наявностi зобовязання чекодавця.
Розрахунки акредитивами. Акредитивна форма широко застосо-
вууться в умовах ринковоє економiки як у межах Украєни, так й у
мiжнародних розрахунках. Суть єє зводиться ось до чого: iного-
роднiй банк покупця (iмпортера) доручау iногородньому банку
постачальника (експортера) провести оплату рахункiв постачаль-
ника на умовах, указаних в акредитивнiй замовi. Залежно вiд сту-
пеня вiдповiдальностi банкiв акредитиви розрiзняються на вiдзивнi
та безвiдзивнi. Вщзивнi акредитиви можуть бути анульованi у який-
небудь момент як банком, що єх вiдкрив, так i покупцем (iмпор-
тером). Вони рiдко застосовуються у зовнiшньоторговельнiй прак-
тицi, оскiльки немау гарантiє оплати. Безвiдзивнi акредитиви, на-
впаки, не можуть змiнюватися й анулюватися без згоди поста-
чальника (експортера). При сталих зовнiшньоторговельних по-
ставках товарiв застосовуються поновлюванi (так званi револь-
вернi) акредитиви. Єх сума поновлюуться автоматично в межах
установленого загального лiмiту й строку дiє.
За засобами забезпечення акредитиви подiляються на покритi
й непокритi. Вiдкриваючи покритий акредитив, банк-емiтент од-
ночасно переказуу валюту для розрахунку. Непокритий акреди-
тив вiдкривауться покупцевi у банку постачальника шляхом на-
дання йому права списувати всi суми акредитива з розрахунку
банку-емiтента, коли мiж банками встановленi кореспондентськi
вiдносини.
Акредитиви подiляються на простi i переказнi (трансферабельнi).
Експортер (продавець) у цьому випадку може передати своє пра-
ва на отримання коштiв з акредитива третiй особi, в основному
виробнику товару.
Згiдно з Указом Президента Украєни <Про заходи щодо впоряд-
кування розрахункiв за договорами, що укладають субукти
пiдприумницькоє дiяльностi Украєни> вiд 4 жовтня 1994 р. розра-
хунки за зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами), ук-
ладеними субуктами пiдприумницькоє дiяльностi Украєни всiх
форм власностi, предметом яких у товари (роботи, послуги),
здiйснюються вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаєв для
документарних акредитивiв Мiжнародноє торговоє палати (в ре-
дакцiє 1983 р.). Унiфiкованих правил з iнкасо Мiжнародноє тор-
говоє палати (в редакцiє 1978 р.).
242
Строк вiдкриття i дiє акредитива залежать вiд характеру това-
ру, умов його зберiгання та транспортування. Все це передба-
чауться в контрактi.
Акредитив може вiдкриватися для розрахункiв тiльки з одним
постачальником.
Банки чiтко контролюють дотримання умов акредитива й не
несуть вiдповiдальностi за наслiдки затримки чи втрати в дорозi
будь-яких документiв.
Акредитив у банку постачальника закривауться:
а) за заявою постачальника про припинення дiй вiдзивного
акредитива до закiнчення його строку. Банку-емiтенту надси-
лауться повiдомлення виконуючим банком. Невикористана сума
перераховууться банку платника на рахунок, з якого депонува-
лися кошти;
б) за заявою покупця за вiдзивним акредитивом про вiдмову вiд
акредитива повнiстю або частково. Акредитив закривауться чи
зменшууться в день одержання повiдомлення вiд банку-емiтента;
в) пiсля закiнчення обумовленого строку акредитива, пiсля чого
виконуючий банк повiдомляу банк-емiтент.
Всi претензiє до постачальника, крiм тих, що виникли з вини
банку, розглядаються сторонами без участi банку.
У мiжнародних розрахунках застосовууться ще й така форма без-
готiвкового розрахунку, як вiдкритий рахунок. Його сутнiсть поля-
гау в тому, що на адресу iноземного покупця безпосередньо вiдправ-
ляють товар та товарнi документи, оплату яких iмпортер здiйснюу
протягом строку, що визначений угодою. Якщо цей строк переви-
щуу один мiсяць, вважауться, що iмпортер одержуу товар у кредит.
У мiжнародних розрахунках застосовууться залiк взаумних ви-
мог та зобов язань. Взаумнi вимоги й зобовязання боржникiв i
кредиторiв погашаються у рiвновеликих сумах, а на рiзницю про-
вадяться платежi в установленому порядку.
Глава 14
Зобовязання по страхуванню
1. Соцiально-економiчна суть страхування та його правове
регулювання
В життi кожноє людини та дiяльностi органiзацiй можуть на-
стати моменти, коли внаслiдок дiє стихiйних сил природи чи
допущеноє ким-небудь помилки або нещасного випадку завдауть-
ся шкода майну, пошкоджууться здоровя або настау навiть смерть
243
громадянина. Досить назвати такi трагiчнi подiє наприкiнцi XX
ст., як Чорнобильська катастрофа, землетрус у Вiрменiє, заги-
бель теплохода <Адмiрал Нахiмов>, внаслiдок яких загинули ти-
сячi людей. На компенсацiю або зменшення шкiдливих наслiдкiв
цих подiй спрямованi норми рiзних галузей права, в тому числi
цивiльно-правовi норми iнституту страхування. Соцiально-еко-
номiчна суть страхування полягау в тому, що за рахунок внескiв,
здiйснених юридичними особами та громадянами, створюються
страховi фонди. Вони використовуються для компенсацiє осо-
бам, якi постраждали внаслiдок стихiйних лих, нещасних ви-
падкiв або iнших передбачених у законi подiй.
В статтi 1 Закону Украєни вiд 7 березня 1996 р. <Про страху-
вання> визначено поняття страхування: це вид цивiльно-право-
вих вiдносин по захисту майнових iнтересiв громадян та юри-
дичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв)
за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати
ними страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй).
Обуктами страхування можуть бути майновi iнтереси, що не
суперечать законодавству Украєни. Залежно вiд обуктiв страху-
вання подiляуться на: особисте - страхування майнових iнте-
ресiв, повязаних iз життям, здоровям, працездатнiстю та пен-
сiйним забезпеченням страхувальника або застрахованоє особи;
майнове - страхування майнових iнтересiв, повязаних з воло-
дiнням, користуванням i розпорядженням майном; страхування
вiдповiдальностi - повязане з вiдшкодуванням страхувальни-
ком заподiяноє ним шкоди особi або майну громадянина, а та-
кож шкоди, заподiяноє юридичнiй особi.
Страхування може бути добровiльним або обоу язковим.
Добровiльне страхування здiйснюуться на основi договору мiж
страхувальником i страховиком. Загальнi умови i порядок про-
ведення добровiльного страхування визначаються правилами
страхування, що встановлюються страховиком самостiйно. Кон-
кретнi умови страхування визначаються при укладаннi договору
страхування. Добровiльне страхування не може бути обовязко-
вою передумовою при реалiзацiє iнших правовiдносин, не повя-
заних зi страхуванням.
Обовязкове страхування здiйснюуться на пiдставi актiв зако-
нодавства Украєни. Види, умови i порядок проведення обовяз-
кового страхування визначаються вiдповiдними актами законо-
давства Украєни. При цьому страхувальник у вiльним у виборi
страховика, якщо iнше не передбачено актами законодавства.
Поряд з цивiльно-правовими нормами iнституту страхування
iснуу iнститут державного соцiального страхування. Головна
244
вiдмiннiсть мiж ними полягау в тому, що при державному со-
цiальному страхуваннi за робiтникiв, службовцiв, членiв коопе-
ративних та iнших органiзацiй внески у фонд соцiального стра-
хування, якими вiдають профспiлки, вносять пiдприумства або
кооперативи без будь-яких вiдрахувань з єхньоє заробiтноє пла-
ти, тодi як страхування за нормами цивiльного законодавства
засноване, як правило, на майновiй участi у створеннi страхових
фондiв самих громадян.
Страхування виконуу ряд функцiй: а) компенсацiйну, оскiль-
ки страховi фонди використовуються насамперед для вiдшкоду-
вання страхувальникам нанесених збиткiв; б) превентивну, бо з
цих фондiв фiнансуються профiлактичнi заходи по вiдверненню
шкiдливого впливу стихiйних сил природи та iнших негативних
наслiдкiв; в) функцiю сприяння розвитку економiки, тому що
частина прибутку страхових органiзацiй перераховууться в до-
ход державного бюджету.
Майновi та особистi немайновi вiдносини, що виникають вна-
слiдок страхування, регулюються нормами статей 369-373 ЦК
Украєни, Законом Украєни вiд 7 березня 1996 р. <Про страхуван-
ня>, правилами окремих видiв страхування, що встановлюються
чинними вiдповiдними нормативними актами законодавства
Украєни. Вiдносини по морському страхуванню суден, вантажiв
та iнших обуктiв регулюються нормами, що мiстяться в Кодексi
торговельного мореплавства i правилах про окремi види мор-
ського страхування.
2. Страхове зобовязання. Основнi страховi поняття
Учасниками страхового зобовязання, якi повязанi мiж собою
правами та обовязками, у, з одного боку, страховик, а з другого
- страхувальник. Страховиками визнаються юридичнi особи,
якi створенi у формi акцiонерних, повних, командитних това-
риств або товариств з додатковою вiдповiдальнiстю з метою
здiйснення страховоє дiяльностi в Украєнi, а також одержання у
встановленому порядку лiцензiє на здiйснення цiує дiяльностi.
Загальна частка iноземних юридичних осiб та iноземних гро-
мадян у статутному фондi страховика не повинна перевищувати
49 вiдсоткiв.
Предметом безпосередньоє дiяльностi страховика може бути
лише страхування, перестрахування i повязана з ними фiнансо-
ва дiяльнiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71