Важливим засобом здiйснення прав громадян Украєни на соцiальне забезпечення у система соцiального страхування, яка спрямована на пiдтримання гiдного для людини життя. За рахунок коштiв соцiального страхування забезпечууться виплата допомоги у разi хвороби, по вагiтностi i пологах, при народженнi Дитини, по догляду за нею, а також пенсiй за вiком, по iнвалiдностi, у разi втрати годувальника.
21 грудня 1993 р. Верховна Рада схвалила Концепцiю соцiального забезпечення Украєни, яка повинна послужити базою розвитку законодавства про соцiальне страхування i соцiальне Забезпечення. 14 сiчня 1998 р. Верховна Рада прийняла Основи
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
законодавства Украєни про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.
Соцiальному страхуванню пiдлягають особи, якi працюють за наймом на пiдприумствах, в установах та органiзацiях незалежно вiд форм власностi, тi, хто навчауться у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, особи, якi проходять альтернативну (невiйськову) службу та деякi iншi категорiй громадян.
Управлiння обов'язковим державним соцiальним страхуванням здiйснюють страховi фонди, якi проводять збiр та акумулюють страховi внески, контролюють використання коштiв, забезпечують фiнансування виплат за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням. Страховi фонди у неко-мерцiйними самоврядними органiзацiями. Вони управляються на паритетнiй основi державою та представниками суб'уктiв соцiального страхування.
Соцiальний захист населення у розвинутому суспiльствi повинен виконувати двi основнi функцiє: лiкувальну та матерiального забезпечення. Перша пов'язана з полiпшенням здоров'я кожного громадянина, забезпеченням активноє дiяльностi системи охорони здоров'я, створенням для населення широко доступноє квалiфiкованоє медичноє допомоги. Друга, превентивна функцiя пов'язана з вiдверненням бiдностi шляхом надання громадянам можливостi пiд час свого активного життя здобути право на соцiальне забезпечення в разi хвороби, нещасного випадку, iнвалiдностi, настання похилого вiку тощо.
Система соцiального страхування побудована на принципi обов'язковостi страхування всiх працюючих за наймом на умовах трудового договору чи контракту, а також тих, хто виконуу службовi обов'язки на iнших передбачених законодавством умовах. Законами Украєни вiд 26 червня 1997 р. <Про збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування> та <Про збiр на обов'язкове соцiальне страхування> пiдприумства, установи, органiзацiє повиннi перераховувати страховi платежi на соцiальне страхування i пенсiйне забезпечення, що обчислюються на заробiтну плату працюючих у розмiрах, визначених законодавством.
Парадоксальнiсть ситуацiє при створеннi страхових фондiв полягау в тому, що соцiальний захист тих, хто його потребуу, залежить вiд збiльшення коштiв за рахунок посилення i без
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
того надзвичайно важкого податкового пресу. Це призводить до розширення кiлькостi знедолених за рахунок самих платникiв податкiв. Знижууться життувий рiвень бiльшостi населення Украєни, особливо людей, якi перейшли на пенсiю, яка у для них основним засобом iснування.
Тож з новою силою постау питання про забезпечення вiдповiдних матерiальних гарантiй громадянам, якi внаслiдок рiзних причин втратили можливiсть заробляти власною працею кошти для свого iснування.
Проблему реформування правовоє бази соцiального захисту населення можна вирiшити шляхом накопичення страхових внескiв, вiд розмiру яких повинен залежати розмiр матерiального забезпечення на надання соцiальних послуг населенню з державного та мiсцевого бюджетiв для громадян, якi з об'уктивних причин не спромоглися нагромадити належну пенсiю на Старiсть. Подiбнi системи досить успiшно застосовуються в краєнах Заходу.
у^,, - , ш- ..- iЙИ>'"1'.1'
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ III
ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЄНИ
1. Поняття джерел трудового права Украєни, єх класифiкацiя
Суспiльнi вiдносини, що виникають при використаннi працi, потребують правового регулювання, яке здiйснюуться прийняттям вiдповiдних юридичних норм, що знаходять вираз у формi державних актiв органiв законодавчоє влади, актiв вищих органiв державного управлiння, уповноважених видавати такi акти в межах єх компетенцiє, актiв управлiння конкретних пiдприумств, установ, органiзацiй за погодженням з трудовими колективами або єх представницькими органами, актiв застосування чинного законодавства.
Конкретнi форми виразу права залежать вiд ступеня важливостi суспiльних вiдносин, що ними регулюються, галузевоє незалежностi, компетенцiє органу, що здiйснюу правотворчiсть. Це можуть бути закони, укази, постанови, iнструкцiє, накази, iншi нормативно-правовi акти (такi, як положення, наприклад, про премiювання), правила (такi, як правила внутрiшнього трудового розпорядку) тощо.
Термiн <джерело права> мау двояке значення. По-перше, це тi матерiальнi умови, що iснують у суспiльствi за наявних матерiальних i виробничих вiдносин. По-друге, це тi конкретнi форми виразу правових приписiв, що виходять вiд органiв державноє влади, якi видають нормативнi акти в межах своує компетенцiє, на пiдставi i на виконання чинного законодавства, за допомогою яких тому чи iншому правилу поведiнки надауться
обов'язкова сила.
Право - це дiалектична сукупнiсть суб'уктивних прав i об'уктивних правил поведiнки людини в суспiльствi, якi iсторично склались i визначенi соцiальними та матерiальними умовами життя суспiльства. Тому допустиме розумiння права як у широкому, так i у вузькому сенсi. Законодавство ж становить собою сукупнiсть обов'язкових правил поведiнки, що санкцiонуються i забезпечуються державою або встановленими нею суб'уктами нормотворчостi i одержують зовнiшнiй вираз у формально-визначеному видi. Як i право, законодавство подiляуться на вiдповiднi галузi та iнститути.
Трудове право, що регулюу суспiльнi трудовi вiдносини, мау соцiальний характер. Як соцiальне право воно у сукупнiстю
Роздiл Нi. Джерела трудового права Украєни
правил суспiльного захисту людей, що визначауться матерiальними умовами життя даного суспiльства.
З врахуванням сказаного джерела трудового права Украєни можна визначити як спосiб вираження норм права, що приймаються компетентними на те органами держави i призначенi регулювати трудовi вiдносини в процесi застосування працi i суспiльного захисту людей працi.
Державно-правове регулювання трудових вiдносин в Украєнi було розпочато з розвалом Росiйськоє iмперiє. Спочатку це регулювання було пiдкорене завданню створення власного законодавства. Але вже на початку 20-х рокiв, коли загрозу iноземноє iнтервенцiє в Росiє було лiквiдовано, а нацiонально-визвольний рух придушено, правове регулювання в Украєнi було .фактично поставлене в залежнiсть вiд змiсту нормативних актiв вГосiє, хоч формально вони приймались органами державноє (єлади Украєни. Таке становище створилося внаслiдок того, що, i^о-першс, Росiя пiдкорила Украєну шляхом <спiвробiтництва> галузi управлiння народним господарством, транспортом, "*' Щиiiвiв> 8 також в галузi регулювання питань працi, iЩВвЗпечення i продовольства. По всiй Украєнi гос-iГ Продовольчi загони <московськоє обжорки>, що обурення i навiть збройнi виступи селянського на-МЛення Украєни (батько Махно, отамани Григор'ув, Божко, i Волинець, отаманша Маруся Соколiвська та iн.). Ь>, По-друге, ще в березнi 1919 р. III з'єзд КП(б)У розглянув роект конституцiє Украєнськоє РСР i постановив прийняти за вазок конституцiю Росiйськоє федерацiє iз змiнами i допов-<инями, визначеними мiсцевими умовами. Коли конституцiя 'ОСiЄ стала <зразком> для Украєни, решта законодавчих актiв ВКОЖ приймались пiсля того, як вони видавалися в Росiє, без iєдь-якого вiдхилення в змiстi. В окремих випадках не прово-| ДИЛОСЬ навiть дублювання законодавчих актiв Росiє. Спецiаль-iМКМИ постановами вони поширювались на територiю Украєни. i Прикладом цього може служити постанова Наркомпрацi Росiє | ВiД 4 березня 1921 р. <Про граничнi норми перенесення i пере-| Сування важких речей пiдлiтками>, яка була визнана <обов'яз-| КОВОЮ>, поширена на всi союзнi республiки, а в Украєнi дiу
г й зараз.
i>: Вiковi чаяння украєнського народу про створення своує не-
| валежноє держави з перемогою бiльшовикiв у громадянськiй вiйнi
60
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
були розвiянi. Формально, ще не будучи об'уднаною з Росiую, Украєна також розпочала вiдновлення народного господарства. Заводи, фабрики, земля стали власнiстю держави. Навiть проголошена В. Ульяновим (Ленiним) нова економiчна полiтика, яка пожвавила виробництво i торгiвлю, в питання власностi змiн не внесла. Держава посилила наступ на приватну власнiсть, лiквiдацiю багатоукладностi, намагаючись змiцнити державну власнiсть.
В умовах вiдбудови народного господарства зростау роль права в регулюваннi суспiльних вiдносин, у тому числi трудових. Хоч офiцiйна радянська правова iсторiографiя стверджувала, що всi законодавчi акти, прийнятi в Росiє Вi918-1920 роках, були поширенi й в Украєнi, фактично влада бiльшовикiв в Украєнi була обмеженою. У цей перiод в Украєнi змiняючи один одного, дiяли уповноваженi Тимчасового уряду Росiє, Центральна Рада, уряд Украєнськоє Народноє Республiки (УНР), окупацiйнi влади нiмецько-австрiйських вiйськ, Гетьманат, уряд Захiдноукраєнськоє Народноє Республiки (ЗУНР), окупацiйнi влади вiйськ Денiкiна i Врангеля, польськi окупанти.
Тому не випадково бiльшовики, поширивши в Украєнi законодавчi акти про вiдокремлення церкви вiд держави, визнавши законним тiльки цивiльний шлюб, були змушенi декретом РНК УРСР вiд 20 лютого 1919 р. <Про цивiльний шлюб i ведення книг громадянського стану> визнати усi релiгiйнi шлюби до цiує дати дiйсними, оскiльки тодi органiв радянськоє влади ще не iснувало i тому нiяких реустрацiй проводити вони не могли. Не iснували цi органи i пiзнiше, бо Украєна була окупована вiйськами Денiкiна i Врангеля, панськоє Польщi. Але вдруге визнавати вiдсутнiсть у них влади на мiсцях бiльшовики не стали. Це дау пiдстави зробити висновок про те, що радянську правотворчiсть в Украєнi (без захiдних областей, що опинилися пiд Польщею) слiд вважати розпочатою з 1921 р. Постановою Полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 7 червня 1921 р. було схвалено принцип реустрацiє актiв Росiйськоє Федерацiє компетентними органами Украєни. Визнавалося, що така реустрацiя необхiдна для облiку, контролю та пристосування правових актiв РРФСР до умов Украєни.
Формально в Росiє у 1918 р. був прийнятий кодекс законiв про працю, але вiн не дiяв, носив бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не
i Нi- Джерела трудового права Украєни
61
iював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти даного , значною мiрою був пристосований до вирiшення зав-воунного комунiзму, коли трудовi вiдносини базувалися iмгальнiй трудовiй повинностi. З переходом до новоє еконо-Цноє полiтики i появою обмеженоє приватноє власностi це Цвнодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпа-^iНеобхiднiсть в залученнi населення до трудовоє повинностi в допередньому розумiннi. Все трудове законодавство перегля-ЄЛося щодо умов мирноє господарськоє дiяльностi з метою ре-МЮвання нових форм трудових правовiдносин. i, Нормами трудового права регулюються усi види трудових шосин, що виникають мiж роботодавцями та працюючими. i Вiдносини - один з найважливiших видiв вiдносин, якi зачi-iть такi питання, як право на працю, працевлаштування, Валiсть робочого часу i часу вiдпочинку, внутрiшнiй трудо-[возпорядок, безпека працi та iн., що виникають iз застосу-л здатностi до працi.
ОЗУМiЛО, ЩО Зi ЗМiНОЮ СОЦiаЛЬНО-еКОНОМiЧНИХ УМОВ ПО-ЗМiН i правове регулювання трудових вiдносин. Зокре-звал Радянськоє iмперiє, проголошення i змiцнення суве-гу республiк як самостiйних держав, рiзнi форми влас-ринковi вiдносини обумовили процес удосконалення дового права i трудового законодавства, викликали н'е-iднiсть створення новоє моделi системи юридичних джерел. [iроведенням в Украєнi правовоє реформи виникау складна угема юридичних джерел, притаманна рiзним правовим сис-лам: зберiгауться спадковiсть романс-германськоє та радянсь-i правових систем, впроваджуються риси англiйськоє та аме-канськоє правових систем.
iг!'1 Слiд зазначити, що згiдно з постановою Верховноє Ради iУкраєни вiд 12 вересня 1991 р. <Про порядок тимчасовоє дiє на iтериторiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> до ^iфийняття вiдповiдних актiв законодавства Украєни на єє тери-i ТОрiє застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, Кт урегульованих законодавством Украєни, за умови, що вони Єiс суперечать Конституцiє i законам Украєни.
Законодавчi акти в Украєнi охоплюють всю сукупнiсть, увесь 'ТОМПлекс виданих органами держави правових норм у рiзних формах. Цi форми залежать вiд ступеня важливостi суспiльних iдносин, що ними регулюються, галузевоє приналежностi та Компетенцiє органу, що здiйснюу нормотворчу дiяльнiсть.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Право i законодавство спiввiдносяться як цiле i частина. Разом вони у явищем об'уктивного характеру. Законодавчi джерела мають такi ознаки:
- зовнiшню об'уктивiзацiю;
- державне санкцiонування;
- гарантованiсть державою.
Система юридичних джерел побудована на принципах iурархiє. Вона являу собою порядок розмiщення джерел права та законодавства в системi залежно вiд єх юридичноє сили i зводиться до таких принципiв:
- вiдмiнностi конституцiйного i законодавчого регулювання;
- прiоритет актiв законодавчоє влади перед актами виконавчоє та судовоє влади;
- перевага актiв вищих органiв у порiвняннi з нижчими органами;
- наявнiсть первинних i вторинних актiв;
- вiдповiднiсть локальних актiв державно-правовим актам;
- можливiсть зупинення i скасування неправомiрних актiв.
iурархiя законодавчих джерел базууться на пiдпорядкованостi органiв, що приймають акти. Саме мiсце органу в iурархiє державних органiв влади й управлiння визначау мiсце того чи iншого джерела в системi джерел права.
Державно-правовi акти - це акти, якi приймаються органами законодавчоє, виконавчоє та судовоє влади i мають правове значення. Тому джерела трудового права прийнято класифiкувати (подiляти) на закони, пiдзаконнi акти, локальнi правовi акти i практику застосування чинного законодавства.
Найвищу юридичну силу мау Конституцiя Украєни, норми якоє у нормами прямоє дiє. Закони та iншi правовi акти не повиннi суперечити Конституцiє та конституцiйним законам Украєни.
Законодавство у вузькому розумiннi - це результат нор-мотворчостi представницькоє та безпосередньоє демократiє як на державному, так i на регiональному рiвнi. Акти представницьких органiв влади i структурних пiдроздiлiв єх апарату носять колегiальний нормативний характер.
До законодавства вiдносяться також рiшення Верховноє Ради Автономноє Республiки Крим i рiшення обласних та мiсцевих державних адмiнiстрацiй у межах єх компетенцiє, оскiльки вони приймаються державними виконавчими органами влади. Цi
i III. Джерела трудового права Украєни
iення мiстять обов'язковi правила, можуть зупиняти засто-iання вiдомчих актiв, скасовувати акти нижчих адмiнiстрацiй i'локальнi акти, що приймаються на пiдприумствах, в устано-є, органiзацiях.
2. Конституцiя Украєни як основне джерело трудового права
Основним законом кожноє держави у конституцiя. Вона дау Наукове осмислення полiтичних та економiчних процесiв у iфаєнi, закрiплюу iдею розподiлу i органiзацiє державноє влади, Є Спiввiдношення з демократичними iнституцiями суспiльства, йзначау права та свободи громадян i створюу умови для єх Валiзацiє.
Досi вважалося, що першою конституцiую в свiтi була кон-туцiя Сполучених Штатiв Америки, прийнята в 1787 р. Проте ^доведено, що фактично першою в свiтi конституцiую була єтитуцiя Украєни, прийнята 5 квiтня 1710 р. в Бендерах на цькiй радi, яка мала назву <Пакти i Конституцiя прав i воль-ей Запорозького Вiйська>. Цей документ складався з 16 тiв i розпочинався з преамбули: <Украєна обох бокiв Днiпра : бути на вiчнi часи вiльною вiд чужого панування>. Усi уря-Зi посади ставали виборними, суворо розмежувався держав-Й скарб i особистi кошти гетьмана. Заборонялось робити утис-посполитим, податки накладалися залежно вiд майнового
-.ану.
1е" Саме так гетьман Украєни Пилип Орлик вiдзначив свiй вступ |ма'гетьманство. Ця конституцiя була першою демократичною iЙОНСТИТУЦiтЮ не тiльки в твропi, а й у свiтi, бо була прийнята iАЬ 77 рокiв ранiше конституцiє Сполучених Штатiв. i*' Отже, основним постулатом Конституцiє Пилипа Орлика [була незалежнiсть Украєни як вiд Росiє, так i вiд Польщi. Обме-iЯсувалась влада гетьмана i створювався козацький парламент. | Передбачалося встановлення нацiонального суверенiтету, виз-' начення кордонiв Украєнськоє держави, недоторканнiсть Запо-| iгiзькоє Сiчi. Законодавчим органом визначалась Рада генеральноє iбтаршини, а главою виконавчоє влади - гетьман.
Особливо цiнним в Конституцiє Украєни 1710 р. у те, що в iНiЙ йшлося про забезпечення прав людини, економiчнi та iншi УИлквє для держави питання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
21 грудня 1993 р. Верховна Рада схвалила Концепцiю соцiального забезпечення Украєни, яка повинна послужити базою розвитку законодавства про соцiальне страхування i соцiальне Забезпечення. 14 сiчня 1998 р. Верховна Рада прийняла Основи
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
законодавства Украєни про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.
Соцiальному страхуванню пiдлягають особи, якi працюють за наймом на пiдприумствах, в установах та органiзацiях незалежно вiд форм власностi, тi, хто навчауться у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, особи, якi проходять альтернативну (невiйськову) службу та деякi iншi категорiй громадян.
Управлiння обов'язковим державним соцiальним страхуванням здiйснюють страховi фонди, якi проводять збiр та акумулюють страховi внески, контролюють використання коштiв, забезпечують фiнансування виплат за загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням. Страховi фонди у неко-мерцiйними самоврядними органiзацiями. Вони управляються на паритетнiй основi державою та представниками суб'уктiв соцiального страхування.
Соцiальний захист населення у розвинутому суспiльствi повинен виконувати двi основнi функцiє: лiкувальну та матерiального забезпечення. Перша пов'язана з полiпшенням здоров'я кожного громадянина, забезпеченням активноє дiяльностi системи охорони здоров'я, створенням для населення широко доступноє квалiфiкованоє медичноє допомоги. Друга, превентивна функцiя пов'язана з вiдверненням бiдностi шляхом надання громадянам можливостi пiд час свого активного життя здобути право на соцiальне забезпечення в разi хвороби, нещасного випадку, iнвалiдностi, настання похилого вiку тощо.
Система соцiального страхування побудована на принципi обов'язковостi страхування всiх працюючих за наймом на умовах трудового договору чи контракту, а також тих, хто виконуу службовi обов'язки на iнших передбачених законодавством умовах. Законами Украєни вiд 26 червня 1997 р. <Про збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування> та <Про збiр на обов'язкове соцiальне страхування> пiдприумства, установи, органiзацiє повиннi перераховувати страховi платежi на соцiальне страхування i пенсiйне забезпечення, що обчислюються на заробiтну плату працюючих у розмiрах, визначених законодавством.
Парадоксальнiсть ситуацiє при створеннi страхових фондiв полягау в тому, що соцiальний захист тих, хто його потребуу, залежить вiд збiльшення коштiв за рахунок посилення i без
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
того надзвичайно важкого податкового пресу. Це призводить до розширення кiлькостi знедолених за рахунок самих платникiв податкiв. Знижууться життувий рiвень бiльшостi населення Украєни, особливо людей, якi перейшли на пенсiю, яка у для них основним засобом iснування.
Тож з новою силою постау питання про забезпечення вiдповiдних матерiальних гарантiй громадянам, якi внаслiдок рiзних причин втратили можливiсть заробляти власною працею кошти для свого iснування.
Проблему реформування правовоє бази соцiального захисту населення можна вирiшити шляхом накопичення страхових внескiв, вiд розмiру яких повинен залежати розмiр матерiального забезпечення на надання соцiальних послуг населенню з державного та мiсцевого бюджетiв для громадян, якi з об'уктивних причин не спромоглися нагромадити належну пенсiю на Старiсть. Подiбнi системи досить успiшно застосовуються в краєнах Заходу.
у^,, - , ш- ..- iЙИ>'"1'.1'
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ III
ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЄНИ
1. Поняття джерел трудового права Украєни, єх класифiкацiя
Суспiльнi вiдносини, що виникають при використаннi працi, потребують правового регулювання, яке здiйснюуться прийняттям вiдповiдних юридичних норм, що знаходять вираз у формi державних актiв органiв законодавчоє влади, актiв вищих органiв державного управлiння, уповноважених видавати такi акти в межах єх компетенцiє, актiв управлiння конкретних пiдприумств, установ, органiзацiй за погодженням з трудовими колективами або єх представницькими органами, актiв застосування чинного законодавства.
Конкретнi форми виразу права залежать вiд ступеня важливостi суспiльних вiдносин, що ними регулюються, галузевоє незалежностi, компетенцiє органу, що здiйснюу правотворчiсть. Це можуть бути закони, укази, постанови, iнструкцiє, накази, iншi нормативно-правовi акти (такi, як положення, наприклад, про премiювання), правила (такi, як правила внутрiшнього трудового розпорядку) тощо.
Термiн <джерело права> мау двояке значення. По-перше, це тi матерiальнi умови, що iснують у суспiльствi за наявних матерiальних i виробничих вiдносин. По-друге, це тi конкретнi форми виразу правових приписiв, що виходять вiд органiв державноє влади, якi видають нормативнi акти в межах своує компетенцiє, на пiдставi i на виконання чинного законодавства, за допомогою яких тому чи iншому правилу поведiнки надауться
обов'язкова сила.
Право - це дiалектична сукупнiсть суб'уктивних прав i об'уктивних правил поведiнки людини в суспiльствi, якi iсторично склались i визначенi соцiальними та матерiальними умовами життя суспiльства. Тому допустиме розумiння права як у широкому, так i у вузькому сенсi. Законодавство ж становить собою сукупнiсть обов'язкових правил поведiнки, що санкцiонуються i забезпечуються державою або встановленими нею суб'уктами нормотворчостi i одержують зовнiшнiй вираз у формально-визначеному видi. Як i право, законодавство подiляуться на вiдповiднi галузi та iнститути.
Трудове право, що регулюу суспiльнi трудовi вiдносини, мау соцiальний характер. Як соцiальне право воно у сукупнiстю
Роздiл Нi. Джерела трудового права Украєни
правил суспiльного захисту людей, що визначауться матерiальними умовами життя даного суспiльства.
З врахуванням сказаного джерела трудового права Украєни можна визначити як спосiб вираження норм права, що приймаються компетентними на те органами держави i призначенi регулювати трудовi вiдносини в процесi застосування працi i суспiльного захисту людей працi.
Державно-правове регулювання трудових вiдносин в Украєнi було розпочато з розвалом Росiйськоє iмперiє. Спочатку це регулювання було пiдкорене завданню створення власного законодавства. Але вже на початку 20-х рокiв, коли загрозу iноземноє iнтервенцiє в Росiє було лiквiдовано, а нацiонально-визвольний рух придушено, правове регулювання в Украєнi було .фактично поставлене в залежнiсть вiд змiсту нормативних актiв вГосiє, хоч формально вони приймались органами державноє (єлади Украєни. Таке становище створилося внаслiдок того, що, i^о-першс, Росiя пiдкорила Украєну шляхом <спiвробiтництва> галузi управлiння народним господарством, транспортом, "*' Щиiiвiв> 8 також в галузi регулювання питань працi, iЩВвЗпечення i продовольства. По всiй Украєнi гос-iГ Продовольчi загони <московськоє обжорки>, що обурення i навiть збройнi виступи селянського на-МЛення Украєни (батько Махно, отамани Григор'ув, Божко, i Волинець, отаманша Маруся Соколiвська та iн.). Ь>, По-друге, ще в березнi 1919 р. III з'єзд КП(б)У розглянув роект конституцiє Украєнськоє РСР i постановив прийняти за вазок конституцiю Росiйськоє федерацiє iз змiнами i допов-<инями, визначеними мiсцевими умовами. Коли конституцiя 'ОСiЄ стала <зразком> для Украєни, решта законодавчих актiв ВКОЖ приймались пiсля того, як вони видавалися в Росiє, без iєдь-якого вiдхилення в змiстi. В окремих випадках не прово-| ДИЛОСЬ навiть дублювання законодавчих актiв Росiє. Спецiаль-iМКМИ постановами вони поширювались на територiю Украєни. i Прикладом цього може служити постанова Наркомпрацi Росiє | ВiД 4 березня 1921 р. <Про граничнi норми перенесення i пере-| Сування важких речей пiдлiтками>, яка була визнана <обов'яз-| КОВОЮ>, поширена на всi союзнi республiки, а в Украєнi дiу
г й зараз.
i>: Вiковi чаяння украєнського народу про створення своує не-
| валежноє держави з перемогою бiльшовикiв у громадянськiй вiйнi
60
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
були розвiянi. Формально, ще не будучи об'уднаною з Росiую, Украєна також розпочала вiдновлення народного господарства. Заводи, фабрики, земля стали власнiстю держави. Навiть проголошена В. Ульяновим (Ленiним) нова економiчна полiтика, яка пожвавила виробництво i торгiвлю, в питання власностi змiн не внесла. Держава посилила наступ на приватну власнiсть, лiквiдацiю багатоукладностi, намагаючись змiцнити державну власнiсть.
В умовах вiдбудови народного господарства зростау роль права в регулюваннi суспiльних вiдносин, у тому числi трудових. Хоч офiцiйна радянська правова iсторiографiя стверджувала, що всi законодавчi акти, прийнятi в Росiє Вi918-1920 роках, були поширенi й в Украєнi, фактично влада бiльшовикiв в Украєнi була обмеженою. У цей перiод в Украєнi змiняючи один одного, дiяли уповноваженi Тимчасового уряду Росiє, Центральна Рада, уряд Украєнськоє Народноє Республiки (УНР), окупацiйнi влади нiмецько-австрiйських вiйськ, Гетьманат, уряд Захiдноукраєнськоє Народноє Республiки (ЗУНР), окупацiйнi влади вiйськ Денiкiна i Врангеля, польськi окупанти.
Тому не випадково бiльшовики, поширивши в Украєнi законодавчi акти про вiдокремлення церкви вiд держави, визнавши законним тiльки цивiльний шлюб, були змушенi декретом РНК УРСР вiд 20 лютого 1919 р. <Про цивiльний шлюб i ведення книг громадянського стану> визнати усi релiгiйнi шлюби до цiує дати дiйсними, оскiльки тодi органiв радянськоє влади ще не iснувало i тому нiяких реустрацiй проводити вони не могли. Не iснували цi органи i пiзнiше, бо Украєна була окупована вiйськами Денiкiна i Врангеля, панськоє Польщi. Але вдруге визнавати вiдсутнiсть у них влади на мiсцях бiльшовики не стали. Це дау пiдстави зробити висновок про те, що радянську правотворчiсть в Украєнi (без захiдних областей, що опинилися пiд Польщею) слiд вважати розпочатою з 1921 р. Постановою Полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 7 червня 1921 р. було схвалено принцип реустрацiє актiв Росiйськоє Федерацiє компетентними органами Украєни. Визнавалося, що така реустрацiя необхiдна для облiку, контролю та пристосування правових актiв РРФСР до умов Украєни.
Формально в Росiє у 1918 р. був прийнятий кодекс законiв про працю, але вiн не дiяв, носив бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не
i Нi- Джерела трудового права Украєни
61
iював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти даного , значною мiрою був пристосований до вирiшення зав-воунного комунiзму, коли трудовi вiдносини базувалися iмгальнiй трудовiй повинностi. З переходом до новоє еконо-Цноє полiтики i появою обмеженоє приватноє власностi це Цвнодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпа-^iНеобхiднiсть в залученнi населення до трудовоє повинностi в допередньому розумiннi. Все трудове законодавство перегля-ЄЛося щодо умов мирноє господарськоє дiяльностi з метою ре-МЮвання нових форм трудових правовiдносин. i, Нормами трудового права регулюються усi види трудових шосин, що виникають мiж роботодавцями та працюючими. i Вiдносини - один з найважливiших видiв вiдносин, якi зачi-iть такi питання, як право на працю, працевлаштування, Валiсть робочого часу i часу вiдпочинку, внутрiшнiй трудо-[возпорядок, безпека працi та iн., що виникають iз застосу-л здатностi до працi.
ОЗУМiЛО, ЩО Зi ЗМiНОЮ СОЦiаЛЬНО-еКОНОМiЧНИХ УМОВ ПО-ЗМiН i правове регулювання трудових вiдносин. Зокре-звал Радянськоє iмперiє, проголошення i змiцнення суве-гу республiк як самостiйних держав, рiзнi форми влас-ринковi вiдносини обумовили процес удосконалення дового права i трудового законодавства, викликали н'е-iднiсть створення новоє моделi системи юридичних джерел. [iроведенням в Украєнi правовоє реформи виникау складна угема юридичних джерел, притаманна рiзним правовим сис-лам: зберiгауться спадковiсть романс-германськоє та радянсь-i правових систем, впроваджуються риси англiйськоє та аме-канськоє правових систем.
iг!'1 Слiд зазначити, що згiдно з постановою Верховноє Ради iУкраєни вiд 12 вересня 1991 р. <Про порядок тимчасовоє дiє на iтериторiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> до ^iфийняття вiдповiдних актiв законодавства Украєни на єє тери-i ТОрiє застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, Кт урегульованих законодавством Украєни, за умови, що вони Єiс суперечать Конституцiє i законам Украєни.
Законодавчi акти в Украєнi охоплюють всю сукупнiсть, увесь 'ТОМПлекс виданих органами держави правових норм у рiзних формах. Цi форми залежать вiд ступеня важливостi суспiльних iдносин, що ними регулюються, галузевоє приналежностi та Компетенцiє органу, що здiйснюу нормотворчу дiяльнiсть.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Право i законодавство спiввiдносяться як цiле i частина. Разом вони у явищем об'уктивного характеру. Законодавчi джерела мають такi ознаки:
- зовнiшню об'уктивiзацiю;
- державне санкцiонування;
- гарантованiсть державою.
Система юридичних джерел побудована на принципах iурархiє. Вона являу собою порядок розмiщення джерел права та законодавства в системi залежно вiд єх юридичноє сили i зводиться до таких принципiв:
- вiдмiнностi конституцiйного i законодавчого регулювання;
- прiоритет актiв законодавчоє влади перед актами виконавчоє та судовоє влади;
- перевага актiв вищих органiв у порiвняннi з нижчими органами;
- наявнiсть первинних i вторинних актiв;
- вiдповiднiсть локальних актiв державно-правовим актам;
- можливiсть зупинення i скасування неправомiрних актiв.
iурархiя законодавчих джерел базууться на пiдпорядкованостi органiв, що приймають акти. Саме мiсце органу в iурархiє державних органiв влади й управлiння визначау мiсце того чи iншого джерела в системi джерел права.
Державно-правовi акти - це акти, якi приймаються органами законодавчоє, виконавчоє та судовоє влади i мають правове значення. Тому джерела трудового права прийнято класифiкувати (подiляти) на закони, пiдзаконнi акти, локальнi правовi акти i практику застосування чинного законодавства.
Найвищу юридичну силу мау Конституцiя Украєни, норми якоє у нормами прямоє дiє. Закони та iншi правовi акти не повиннi суперечити Конституцiє та конституцiйним законам Украєни.
Законодавство у вузькому розумiннi - це результат нор-мотворчостi представницькоє та безпосередньоє демократiє як на державному, так i на регiональному рiвнi. Акти представницьких органiв влади i структурних пiдроздiлiв єх апарату носять колегiальний нормативний характер.
До законодавства вiдносяться також рiшення Верховноє Ради Автономноє Республiки Крим i рiшення обласних та мiсцевих державних адмiнiстрацiй у межах єх компетенцiє, оскiльки вони приймаються державними виконавчими органами влади. Цi
i III. Джерела трудового права Украєни
iення мiстять обов'язковi правила, можуть зупиняти засто-iання вiдомчих актiв, скасовувати акти нижчих адмiнiстрацiй i'локальнi акти, що приймаються на пiдприумствах, в устано-є, органiзацiях.
2. Конституцiя Украєни як основне джерело трудового права
Основним законом кожноє держави у конституцiя. Вона дау Наукове осмислення полiтичних та економiчних процесiв у iфаєнi, закрiплюу iдею розподiлу i органiзацiє державноє влади, Є Спiввiдношення з демократичними iнституцiями суспiльства, йзначау права та свободи громадян i створюу умови для єх Валiзацiє.
Досi вважалося, що першою конституцiую в свiтi була кон-туцiя Сполучених Штатiв Америки, прийнята в 1787 р. Проте ^доведено, що фактично першою в свiтi конституцiую була єтитуцiя Украєни, прийнята 5 квiтня 1710 р. в Бендерах на цькiй радi, яка мала назву <Пакти i Конституцiя прав i воль-ей Запорозького Вiйська>. Цей документ складався з 16 тiв i розпочинався з преамбули: <Украєна обох бокiв Днiпра : бути на вiчнi часи вiльною вiд чужого панування>. Усi уря-Зi посади ставали виборними, суворо розмежувався держав-Й скарб i особистi кошти гетьмана. Заборонялось робити утис-посполитим, податки накладалися залежно вiд майнового
-.ану.
1е" Саме так гетьман Украєни Пилип Орлик вiдзначив свiй вступ |ма'гетьманство. Ця конституцiя була першою демократичною iЙОНСТИТУЦiтЮ не тiльки в твропi, а й у свiтi, бо була прийнята iАЬ 77 рокiв ранiше конституцiє Сполучених Штатiв. i*' Отже, основним постулатом Конституцiє Пилипа Орлика [була незалежнiсть Украєни як вiд Росiє, так i вiд Польщi. Обме-iЯсувалась влада гетьмана i створювався козацький парламент. | Передбачалося встановлення нацiонального суверенiтету, виз-' начення кордонiв Украєнськоє держави, недоторканнiсть Запо-| iгiзькоє Сiчi. Законодавчим органом визначалась Рада генеральноє iбтаршини, а главою виконавчоє влади - гетьман.
Особливо цiнним в Конституцiє Украєни 1710 р. у те, що в iНiЙ йшлося про забезпечення прав людини, економiчнi та iншi УИлквє для держави питання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63