За бажанням працiвника у разi його звiльнення (крiм звiльнення за порушення трудовоє дисциплiни) йому мау бути надано невикористану вiдпустку з наступним звiльненням. Датою звiльнення в цьому разi у останнiй день вiдпустки.
У разi звiльнення працiвника у зв'язку iз закiнченням строку трудового договору невикористана вiдпустка може за його бажанням надаватися й тодi, коли час вiдпустки повнiстю або частково перевищуу строк трудового договору. У цьому випадку чиннiсть трудового договору подовжууться до закiнчення вiдпустки.
У випадку звiльнення працiвника йому виплачууться грошова компенсацiя за всi невикористанi ним днi щорiчноє вiдпустки, а також додатковоє вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей.
При переведеннi працiвника на роботу на iнше пiдприумство грошова компенсацiя за невикористанi ним днi щорiчноє вiдпустки за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок пiдприумства, на яке перейшов працiвник. , На бажання працiвника частина щорiчноє вiдпустки замi-^ нюуться грошовою компенсацiую. При цьому тривалiсть що-I рiчноє та додатковоє вiдпусток, що надаються працiвниковi, не | iiовинна бути меншою 24 календарних днiв. i^. Особам вiком до 18 рокiв замiна всiх видiв вiдпусток гро-Н|1овою компенсацiую не допускауться.
У разi смертi працiвника грошова компенсацiя за невикористанi ним днi щорiчних вiдпусток, а також додатковоє вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, виплачууться спадкоумцям. ",. Спори, що виникають при наданнi вiдпусток, розглядають-|5Я у порядку, встановленому законодавством про працю.
1i-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
326
РОЗДiЛ Х
ЗАРОБiТНА ПЛАТА
 1. Поняття заробiтноє плати i методи єє правового регулювання
Для того щоб жити i задовольняти своє матерiальнi i духовнi потреби, людина повинна мати необхiднi матерiальнi кошти. Цi кошти можуть набуватись рiзними шляхами: людина може займатися iндивiдуальною трудовою або пiдприумницькою дiяльнiстю, одержувати прибуток вiд цiнних паперiв у виглядi дивiдендiв. Переважна бiльшiсть людей одержують винагороду, наймаючись на роботу як робiтники i службовцi. Цю винагороду прийнято називати заробiтною платою.
Вiдрiзняються два аспекти заробiтноє плати: економiчний i правовий. З економiчноє точки зору заробiтною платою вважауться вартiсть або цiна працi в грошовiй формi як частка працiвника в нацiональному доходi, що на еквiвалентнiй основi виплачууться йому за виконану роботу.
Юридичною категорiую заробiтна плата стау тодi, коли правовими нормами визначаються розмiр та порядок єє виплати за виконану роботу. Для правового визначення заробiтноє плати мау значення обов'язок роботодавця виплачувати працiвниковi винагороду за його працю, з одного боку, i наявнiсть у працiвника суб'уктивного права на одержання цiує винагороди за попередньо встановленими нормами працi, - з другого.
Полiтика винагороди за працю органiзовууться так, щоб свiдома iнiцiатива працiвникiв була спрямована на пiдвищення продуктивностi працi, удосконалення своує квалiфiкацiє, надавала працiвнику можливiсть своую працею збiльшувати свiй трудовий доход.
За загальним правилом, заробiтна плата у винагородою в грошовому виразi, яку працiвник одержуу вiд пiдприумства чи фiзичноє особи, для яких виконуу обумовлену трудовим договором роботу. Розмiр цiує винагороди залежить вiд складностi та умов виконуваноє роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарськоє дiяльностi пiдприумства.
Заробiтну плату прийнято подiляти на основну та додаткову. Основною визнауться винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, об-
Роздiл X. Заробiтна плата
327
слуговування, посадовi обов'язки). Вона встановлюуться у виглядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладiв для службовцiв.
Додатковою заробiтною платою у винагорода за працю понад встановленi норми, трудовi успiхи i винахiдливiсть та особливi умови працi. Вона включау доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством, премiє, пов'язанi з виконанням виробничих завдань i функцiй.
До iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат належать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи за рiк, премiє за спецiальними системами i положеннями, компенсацiйнi та iншi грошовi i матерiальнi виплати, якi не передбаченi актами чинного законодавства або якi провадяться понад встановленi зазначеними актами норми.
Винагорода, яку одержують працiвники за свою роботу, не повинна бути меншою певного рiвня, який вважауться мiнiмальним. Такою мiнiмальною заробiтною платою у законодавче встановлений розмiр заробiтноє плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якоє не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсячну, годинну норму працi чи обсяг робiт.
До мiнiмальноє заробiтноє плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.
Мiнiмальна заробiтна плата у державною соцiальною гарантiую, обов'язковою на всiй територiє Украєни для пiдприумств усiх форм власностi i господарювання.
Джерелом коштiв на оплату працi працiвникiв госпрозрахункових пiдприумств у частина доходу та iншi кошти, одержанi внаслiдок єх господарськоє дiяльностi.
Для установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, - це кошти, якi видiляються з вiдповiдних бюджетiв, а також частина доходу, одержаного внаслiдок господарськоє дiяльностi та з iнших джерел.
Об'уднання громадян оплачують працю найманих працiвникiв з коштiв, якi формуються згiдно з єх статутами.
Органiзацiя заробiтноє плати будууться на принципах поуднання правового регулювання, що здiйснюуться державни-;Ми органами в централiзованому порядку з галузевим, регiональним i локальним регулюванням безпосередньо на пiдприумствах. Правове регулювання оплати працi здiйснюуться на .пiдставi законодавчих та iнших нормативних актiв; генеральноє
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
328
угоди на державному рiвнi; галузевих, регiональних угод; колективних договорiв; трудових договорiв.
Суб'уктами органiзацiє оплати працi у органи державноє влади та мiсцевого самоврядування; власники, об'уднання власникiв або єх представницькi органи; професiйнi спiлки, об'уднання професiйних спiлок та єх представницькi органи; працiвники.
Держава здiйснюу регулювання працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету. Це регулювання проводиться на пiдставi законодавчих та iнших нормативних актiв Украєни, генеральноє, галузевих, регiональних угод, колективних договорiв у межах бюджетних асигнувань та iнших позабюджетних доходiв.
Обсяги витрат на оплату працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фiнансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Договiрне регулювання оплати працi працiвникiв пiдприумств здiйснюуться на основi системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регiональному (регiональна угода) та виробничому (колективний договiр) рiвнях вiдповiдно до Закону Украєни вiд 1 липня 1993 р. <Про колективнi договори i угоди>
Норми колективного договору, що допускають оплату працi нижче вiд норм, визначених генеральною, галузевою або регiональною угодою, але не нижче вiд державних норм i гарантiй в оплатi працi, можуть застосовуватися лише тимчасово на перiод подолання фiнансових труднощiв пiдприумства на термiн не бiльше як шiсть мiсяцiв.
Кооператив (об'уднання) також самостiйно визначау форми i систему оплати працi членiв кооперативу (об'уднання) i найманих працiвникiв з урахуванням норм i гарантiй, встановлених законодавством. Кооперативнi виплати i виплата часток доходу на пає членам кооперативу та асоцiйованим членам до оплати працi не вiдноситься (п.3 ст.55 Закону Украєни вiд 17 липня 1997 р. <Про сiльськогосподарську кооперацiю).
Обидва методи правового регулювання заробiтноє плати (як державно-нормативний, так i договiрний) характеризують уднiсть принципiв органiзацiє заробiтноє плати як основну форму трудових доходiв працюючих. Для одержання цих доходiв повинна бути витрачена певна мiра працi, яка може визначатись кiлькiстю проведених трудових операцiй або витратами певноє кiлькостi часу для виконання обумовленоє роботи.
Роздiл X. Заробiтна плата
329
Для того щоб правильно оплатити працю, слiд визначити розмiр витраченоє працi. Встановлення норм часу на виконання певних робiт або розмiрiв виробiтку в тоннах, кубометрах, штуках на одиницю часу прийнято називати нормуванням працi.
 2. Нормування працi
Нормування працi - поняття широке i об'умне. Воно у одним з механiзмiв управлiння виробництвом, методом виявлення резервiв зростання продуктивностi працi, регулятором мiри працi робiтникiв i службовцiв. i яка б з цих сторiн не пiдкреслювалась, сутнiсть нормування працi проявляуться у розробленнi та встановленнi особливих видiв норм, якi узагальнено прийнято називати нормами витрат працi, або нормами працi.
До норм працi вiдносяться норми виробiтку, норми часу, | норми обслуговування i нормативи чисельностi робiтникiв та ; службовцiв. Вони встановлюються вiдповiдно до досягнутого > рiвня технiки, технологiє, органiзацiє виробництва i працi. i Норма виробiтку вiдображау iнтенсивнiсть працi. Норма часу \ вiдображау тривалiсть часу, протягом якого виконувалась пра-i ця. Цi норми встановлюються методом нормування, виходячи | з найбiльш рацiонального технологiчного виконання даноє ро-; боти i органiзацiє працi на певному робочому мiсцi, за умови i найбiльш ефективного використання засобiв виробництва i ро-|брчого часу, вважаються технiчно обгрунтованими. i До технiчно обгрунтованих норм виробiтку i норм часу вiдно-|сяться удинi i типовi норми; мiсцевi норми, обчисленi на пiдставi |чинних мiжгалузевих, галузевих або мiсцевих нормативiв, встановлених методами технiчного нормування працi. За вiдсут-остi вiдповiдних нормативiв технiчно обгрунтованi норми мо-уть бути обчисленi на пiдставi даних про технiчну продук-двнiсть обладнання, вивчення витрат робочого часу при конаннi певних робiт.
Норми працi встановлюються на невизначений строк i дiють моменту єх перегляду в зв'язку iз змiною умов, на якi вони врахованi. Тому в мiру проведення атестацiє i рацiоналiзацiє бочих мiсць, впровадження новоє технiки, технологiє та органi-iцйно-технiчних заходiв, що забезпечили зростання продук-востi працi, вони пiдлягають перегляду. У той же час досяг-високого рiвня виробiтку продукцiє окремими працiвни-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
330
ками чи бригадою iз застосуванням з власноє iнiцiативи нових прийомiв працi i передового досвiду, удосконалення своєми силами робочих мiсць не може бути пiдставою для замiни норм.
Уведення, замiна та перегляд норм працi здiйснюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом. Вони повиннi роз'яснити працiвникам причини перегляду норм працi, а також умови, за наявностi яких мають застосовуватися новi норми.
Про введення нових i замiщення дiючих норм працi власник або уповноважений ним орган повiдомляу працiвникiв не пiзнiше нiж за один мiсяць до введення.
Поряд з нормами, що встановленi на стабiльнi за органiзацiйно-технiчними умовами роботи, можуть застосовуватися тимчасовi та одноразовi норми. Тимчасовi норми встановлюються на перiод освоуння тих чи iнших робiт за вiдсутностi затверджених нормативних матерiалiв для нормування працi. Одноразовi норми встановлюються на окремi роботи, що носять одиничний характер. Це можуть бути позаплановi, аварiйнi та iншi роботи.
Стаття 88 КЗпП визначау умови працi, що мають враховуватися при розробленнi норм виробiтку, норм часу i норм обслуговування. Цi умови повиннi бути нормальними, якими вони у при справному станi машин, верстатiв i пристроєв; при належнiй якостi матерiалiв та iнструментiв, необхiдних для виконання роботи, i єх вчасному поданнi; при своучасному постачаннi виробництва електроенергiую, газом та iншим джерелом енергоживлення; при своучасному забезпеченнi технiчною документацiую; при здорових i безпечних умовах працi, коли дотримуються правил i норм технiки безпеки.
Перегляд норм виробiтку, норм часу i норм обслуговування при незмiннiй тарифнiй ставцi автоматично знижуу розцiнки на одиницю продукцiє або роботи. Незважаючи на це, норми часу необхiдно перiодично зменшувати, а виробiтку - вiдповiдно пiдвищувати. Будь-яка, навiть найдосконалiша i найоб-грунтованiша у свiй час норма рано чи пiзно застарiвау, вiдстау вiд рiвня технiки, втрачау свою мобiлiзуючу роль i стимулюючий вплив на зростання продуктивностi працi.
Зростання заробiткiв за рахунок легкого перевиконання застарiлих, занижених норм не можна вважати закономiрним. Продуктивнiсть працi зростау не тiльки за рахунок зусиль, май-
Роздiл X. Заробiтна плата
331
стерностi самих робiтникiв, а й за рахунок державних вкладень пiдприумств у пiдвищення технiчноє оснащеностi, енергоозброунiсть працi робiтникiв, пiдвищення єх квалiфiкацiє. Вiдповiдно економiчний виграш вiд зростання продуктивностi працi повинен дiлитися мiж працюючим i пiдприумством.
Нормативнi завдання можуть встановлюватись також працiвникам з почасовою системою оплати працi.
 3. Тарифна система та єє складовi елементи
Основою державного регулювання заробiтноє плати у тарифна система. За єє допомогою встановлюуться можливiсть оцiнити працю кожного працiвника, спiвставити, порiвняти конкретнi види працi та встановити пропорцiє в єх оплатi.
Тарифною системою у встановлена в централiзованому порядку сукупнiсть правових норм оплати працi з урахуванням єх складностi, змiсту, умов, суспiльноє значущостi галузi народного господарства i природно-клiматичних умов. Правове значення тарифноє системи визначауться тим, що вона регламентуу порядок облiку якостi працi i вiдображення єє в заробiтнiй платi.
До тарифноє системи включаються: тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики (довiдники). Вони використовуються для розподiлу робiт залежно вiд єх складностi та вiдповiдальностi за розрядами тарифноє сiтки. Тарифна система у основою формування та диференцiацiє розмiрiв заробiтноє плати.
Тарифи заробiтноє плати працiвникiв встановлюються у формi тарифних сiток. Тарифною сiткою у шкала, що складауться з певноє кiлькостi розрядiв. Усi робочi професiє, що тарифiкуються, розподiляються за розрядами тарифноє сiтки вiдповiдно до ступеня квалiфiкацiє та важкостi робiт.
Розподiл робочих професiй за розрядами тарифноє сiтки, а також квалiфiкацiйнi вимоги по кожнiй професiє i розряду встановлюються в тарифно-квалiфiкацiйному довiднику. Кожний розряд тарифноє сiтки мау свiй коефiцiунт. При цьому коефiцiунт Першого розряду приймауться за одиницю, а коефiцiунти наступних розрядiв визначають, наскiльки ставка даного розряду вище ставки першого розряду. Для грошового виразу ставок тарифноє сiтки встановлюуться тарифна ставка першого розряду (годинна, денна, мiсячна), за якою оплачуються найпростiшi [ 1 легкi роботи. Тарифнi ставки наступних розрядiв визначають-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
332
ся шляхом множення ставки першого розряду на вiдповiдний цим розрядам тарифний коефiцiунт.
Таким чином, на вiдмiну вiд посадового окладу, передбаченого для кожноє посади, тарифна ставка встановлюуться для цiлоє групи робочих професiй, вiднесених до певного розряду.
Спiввiдношення мiж нижчим i вищим розрядами квалiфiкацiє становить в шестирозряднiй тарифнiй сiтцi не менш нiж 1 : 1,8, а у восьмирозряднiй тарифнiй сiтцi - 1 : 2,0.
Як загальне правило, для кожного розряду встановлюються двi тарифнi ставки: одна - для почасовикiв i друга, бiльш висока - для вiдрядникiв, яка у пiдставою для обчислення i визначення вiдрядних розцiнок. У деяких виробничих галузях, де застосовууться в основному вiдрядна система оплати працi, введенi удинi тарифнi ставки для робiтникiв-вiдрядникiв i по-годинникiв.
Тарифно-квалiфiкацiйний довiдник становить собою збiрник, який мiстить докладну характеристику основних видiв робiт за єх складнiстю, важливiстю i точнiстю в данiй галузi господарства. Разом з тим в квалiфiкацiйно-тарифному довiднику вмiщууться характеристика знань i навичок, якими повинен володiти робiтник для виконання вiдповiдноє даному розряду роботи. Тарифно-квалiфiкацiйнi довiдники використовуються для тарифiкацiє робiт i присвоуння працiвникам особистих розрядiв.
Однiую з обов'язкових умов присвоуння працiвнику квалiфiкацiйного розряду у даний час у економiчна пiдготовка в обсязi вимог, передбачених щодо певноє професiє в данiй галузi.
Питання про присвоуння або пiдвищення квалiфiкацiйного розряду розглядауться за заявою зацiкавленого у цьому робiтника i подання керiвника пiдроздiлу (цеху, дiльницi та iн.).
За наявностi в даному пiдроздiлi робiт, що тарифiкуються за розрядом, про присвоуння якого надiйшло подання, керiвник пiдприумства (на великих пiдприумствах це може бути начальник цеху) передау матерiали до вiдповiдноє квалiфiкацiйноє комiсiє для перевiрки наявностi в робiтника теоретичних знань i здачi ним проби вiдповiдно до вимог тарифно-квалiфiкацiйного довiдника.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63