А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Граничнi норми польового забезпечення працiвникам за день не можуть перевищувати розмiру добових, що виплачуються працiвникам при службових вiдрядженнях.
Витрати на проєзд (включаючи перевезення вантажу) до мiсця вiдрядження i назад вiдшкодовуються працiвниковi у розмiрi вартостi проєзду повiтряним, залiзничним, водним i автомобiльним транспортом загального користування (крiм таксi), включаючи страховi платежi з обов'язкового особистого стра-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
хування пасажирiв на транспортi, оплату послуг, пов'язаних з придбанням квиткiв i користуванням постiльними речами в поєздах.
У разi, коли документи, що пiдтверджують проведенi витрати на проєзд, не можуть бути поданi, керiвник пiдприумства чи установи мау право дозволити оплату проєзду за мiнiмальною вартiстю.
Працiвникам у зв'язку з переведенням на iншу роботу, якщо це пов'язано з переєздом в iншу мiсцевiсть (iнший наслений пункт), вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстра Украєни вiд 2 березня 1998 р. № 255 виплачуються: вартiсть проєзду працiвника i членiв його сiм'є, крiм випадкiв, коли власник або уповноважений ним орган надау для цього вiдповiднi засоби пересування у порядку i розмiрах, встановлених законодавством для вiдряджень; витрати на перевезення майна залiзничним, водним i автомобiльним транспортом загального користування вагою до 500 кг на самого працiвника i до 150 кг на кожного члена сiм'є, який переєжджау. За згодою сторони, яка приймау, можуть бути оплаченi витрати на перевезення майна бiльшоє ваги.
За вiдсутностi зазначених видiв транспорту можуть бути оплаченi витрати на перевезення майна повiтряним транспортом вiд найближчоє до мiсця роботи залiзничноє станцiє або вiд найближчого морського чи рiчкового порту, вiдкритого для навiгацiє.
За кожний день перебування в дорозi працiвниковi виплачуються добовi у розмiрi, встановленому законодавством для вiдряджень.
При переєздi працiвника на постiйну роботу в iншу мiсцевiсть йому виплачууться також одноразова допомога (пiдйомнi грошi) в розмiрi його мiсячного посадового окладу (тарифноє ставки) за новим мiсцем роботи i кожному члену сiм'є, який переєжджау, - в розмiрi 25 вiдсоткiв одноразовоє допомоги самого працiвника.
До членiв сiм'є працiвника, на яких виплачууться компенсацiя, належать чоловiк, дружина, а також дiти i батьки подружжя, якi перебувають на єх утриманнi i проживають разом з ними. Вартiсть проєзду членiв сiм'є i перевезення єх майна, а також одноразова допомога виплачуються єм у разi, коли вони переєжджають на нове мiсце проживання працiвника до закiнчення одного року з дня фактичного отримання ними житлового примiщення.
Роздiл X. Заробiтна плата
Працiвникам, якi переводяться на iншу роботу за власним бажанням, компенсацiйнi виплати можуть провадитись повнiстю або частково за погодженням сторiн.
Якщо працiвник переводиться або приймауться на роботу на строк не бiльше одного року, а сiм'я з ним не переєжджау, за погодженням сторiн замiсть виплати одноразовоє допомоги йому можуть вiдшкодовуватися витрати, пов'язанi з тимчасовим проживанням на новому мiсцi. Розмiр вiдшкодування витрат не повинен перевищувати 50 вiдсоткiв розмiру добових.
У разi переєзду осiб в iншу мiсцевiсть у зв'язку з направленням єх на роботи в порядку розподiлу пiсля закiнчення навчального закладу, аспiрантури, клiнiчноє ординатури або в порядку органiзованого набору єм виплачуються суми компенсацiє i надаються зазначенi вище гарантiє. Якщо цi особи направленi на роботу в порядку розподiлу за мiсцем знаходження навчального закладу, в якому вони навчались, якщо вони до навчання постiйно проживали в iншiй мiсцевостi, єм також виплачууться одноразова допомога.
У разi вiдмови у прийняттi або непiдготовленостi до прийняття (вiдсутнiсть необхiдних виробничих i житлбво-побутових умов) осiб, направлених у порядку органiзованого набору, i. членiв єх сiмей пiдприумства набору оплачують вартiсть єх зворотнього проєзду до колишнього мiсця проживання, витрати на перевезення майна, а також добовi за час перебування в дорозi.
Пiдприумства оплачують особам, прийнятим в порядку органiзованого набору, i членам єх сiмей вартiсть зворотнього проєзду до колишнього мiсця проживання i у разi, якщо вони звiльняються з роботи у зв'язку з скороченням чисельностi або штату працiвникiв чи пiсля закiнчення строку дiє трудового договору. Усi витрати на виплату сум компенсацiє несе те пiдприумство, до якого переводиться, направляуться або яким приймауться працiвник.
Працiвник зобов'язаний повнiстю повернути кошти, виплаченi йому у зв'язку з переєздом на роботу в iншу мiсцевiсть, якщо вiн не з'явився на роботу без поважноє причини: до закiнчення строку роботи, передбаченого законодавством або обумовленого при переведеннi, направленнi або прийняттi на роботу, а за вiдсутностi визначеного строку - до закiнчення одного року роботи звiльнився за власним бажанням без поважноє причини або був звiльнений вiдповiдно до законодавства.
358
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Працiвник, який не з'явився на роботу або вiдмовився стати до роботи з поважноє причини, зобов'язаний повернути виплаченi йому кошти, за винятком вартостi проєзду i перевезення майна та добових за час перебування в дорозi.
Працiвникам, якi направляються на пiдвищення квалiфiкацiє, пiдготовку, перепiдготовку i навчання iншим професiям з вiдривом вiд виробництва, оплачууться вартiсть проєзду до мiсця навчання i назад; добовi за кожний день перебування в дорозi у розмiрi, встановленому законодавством для службових вiдряджень. iногороднiм працiвникам протягом першого мiсяця добовi виплачуються в розмiрi, встановленому законодавством для службових вiдряджень, а в наступному мiсяцi, до закiнчення термiну навчання, тим, хто одержуу заробiтну плату в розмiрi менше шести неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян, виплачууться стипендiя у розмiрi 20 вiдсоткiв добових.
На час навчання працiвники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разi вiдсутностi гуртожитку вiдшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового примiщення, провадиться у порядку, встановленому законодавством для службових вiдряджень (постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 28 червня 1997 р. № 695).
При виконаннi трудових обов'язкiв у деяких випадках працiвники змушенi користуватися своєми iнструментами. Працiвники, якi використовують для потреб пiдприумства своє iнструменти, мають право на одержання компенсацiє за амортизацiю iнструментiв. Розмiр i порядок виплати такоє компенсацiє визначаються керiвником пiдприумства за погодженням з працiвником i профспiлковим комiтетом. В окремих випадках, наприклад, при використаннi музичних iнструментiв у театрах i концертних закладах, розмiр амортизацiє визначауться у централiзованому порядку.
Пiдлягау компенсацiє також використання працiвником свого одягу за умови, що пiдприумство повинно було забезпечити його спецiальним одягом.
Вiдповiдно до ст. 54 Закону Украєни <Про оплату працi> пiдлягау компенсацiє втрата частки заробiтноє плати у зв'язку з порушенням строкiв єє виплати працiвникам. Ця компенсацiя здiйснюуться вiдповiдно до iндексу цiн на споживчi товари i тарифiв на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
359
Роздiл XI. Охорона працi
РОЗДiЛ XI ОХОРОНА ПРАЦi
 1. Поняття охорони працi за трудовим правом
Загальновiдомо, що економiчне зростання автоматично ще не веде до збалансованого економiчного i соцiального розвитку. Змiни, що вiдбуваються у структурi зайнятостi й попиту на робочу силу, як i до становища працiвника на робочому мiсцi, умов його працi, ставлять пiдвищенi вимоги до безпеки працi. Особливо потерпають вiд цього тi групи працюючих, що вже перебувають у невигiдному становищi: жiнки, працiвники похилого вiку i неквалiфiкованi працiвники. Нi система освiти i пiдготовки, нi механiзм регулювання ринку працi, нi навiть соцiальнi кошти не становлять ефективного способу допомоги працюючим при зiткненнi єх з цими проблемами.
Тому поряд iз намаганням одержувати хоча б невелику, але пристойну заробiтну плату, трудящi надають важливого значення такому чинниковi, як охорона працi, можливостi само-удосконалення, просування по службi. Виробниче становище впливау не тiльки на здоров'я працюючих, а й на єх фiзичний, соцiальний та психологiчний стан.
Фiзичнi аспекти працi полягають у тому, що в бiльшостi виробничих процесiв використовуються речовини i матерiали, якi видiляють частки, шкiдливi для здоров'я. Коли такi речовини, нагромаджуючись у виробничих примiщеннях, досягають певного рiвня концентрацiє i засвоюються органiзмом людини понад межу єє фiзiологiчних можливостей для очистки, вони негативно впливають на органiзм, порушують його дiяльнiсть i викликають патологiчнi змiни.
Соцiальний аспект умов працi визначений органiзацiую працi та єє характером. Вони включають в себi такi чинники, як ритм роботи, єє одноманiтнiсть, повторюванiсть, працю вночi тощо. При зростаючiй швидкостi i складностi виробничих процесiв збiльшууться робоче навантаження на кожного працюючого. Саме це навантаження обумовлюу необхiднiсть скорочення тривалостi робочого часу, збiльшення часу вiдпочинку, полiпшення дозвiлля працiвника поза його робочим мiсцем.
Психологiчний стан працiвника пiд час виконання роботи обумовлюуться функцiями працi, яка становить собою джерело засобiв для життя i сферу утвердження особи. Змiст працi по-
360
ОСОБЛИВА ЧАСТИШ
винен вiдповiдати внутрiшнiм потребам працiвника. Невдоволенiсть роботою деякоє частини працюючих, що викликана потребою певних видiв працi, досить часто суперечить високому рiвню освiченостi, намаганням працiвника до самостiйностi i вiдповiдальностi в органiзацiє своує роботи.
Термiн <охорона працi> вживауться в двох значеннях: в широкому його розумiннi та в бiльш вузькому, спецiальному розумiннi. При вживаннi термiну <охорона працi> вiдповiдно до його етимологiчного значення, тобто в широкому розумiннi, до його поняття вiдносять тi гарантiє для працiвникiв, що передбачають усi норми трудового законодавства, наприклад норми, що забороняють власнику або уповноваженому ним органу звiльняти працiвникiв з роботи тодi, коли немау пiдстав, передбачених ст.ст. 40, 41 КЗпП. Цi норми становлять надзвичайно важливу гарантiю, спрямовану на охорону трудових прав працюючих. Або така гарантiя, як можливiсть розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу тiльки за попередньою згодою профспiлкового комiтету (ст. 43 КЗпП).
На охорону працi трудящих спрямованi й передбаченi законодавством гарантiє можливостi оскарження незаконних дiй власника або уповноваженого ним органу до комiсiє по трудових спорах i в районний (мiський) суд.
Проте термiн <охорона працi> в чинному трудовому законодавствi вживауться не в такому широкому, тобто буквальному, значеннi цих слiв, а в бiльш вузькому. У вузькому значеннi пiд охороною працi розумiуться сукупнiсть заходiв щодо створення безпосередньо в процесi роботи нормальних i безпечних технiчних i санiтарно-гiгiунiчних умов для всiх працюючих.
Охорона працi пов'язана з рiзними галузями науки, такими, як медицина, токсикологiя, фiзiологiя, бiологiя, бiохiмiя, хiмiя, механiка, електротехнiка, фiзика, психологiя, епiдемiологiя, правознавство, а в останнi десятирiччя з'явилась нова наука - ергономiка, що вивчау методи взаумодiє технiки i людей. Традицiйно вважалось, що людина повинна пристосуватись до роботи. Використовувався навiть термiн <адаптацiя на робочому мiсцi>. Ергономiка розробляу досить ефективнi заходи щодо адаптацiє працi до людини, внаслiдок чого працiвник ставиться у можливо найсприятливiшi умови по виконанню функцiональних завдань.
361
Роздiл XI. Охорона працi
Легальне визначення поняття охорони працi дауться в ст. 1 Закону Украєни вiд 14 жовтня 1992 р. <Про охорону працi>. Охорона працi - це система правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження здоров'я i працездатностi людини в процесi працi. В поняття охорони працi входять i всi тi заходи, що спецiально призначенi для створення особливих полегшених умов працi для жiнок i неповнолiтнiх, а також працiвникiв зi зниженою працездатнiстю.
Крiм Закону Украєни <Про охорону працi> правове регулювання охорони працi знайшло вiдображення в нормах глави XI <Охорона працi> (ст. ст. 153-173), глави XII <Праця жiнок> (ст. ст. 174-186), глави XIII <Праця молодi> (ст. ст. 187-200) КЗпП.
З охороною працi тiсно пов'язана також низка правових норм, що вiдносяться до iнших галузей права Украєни. Це норми цивiльного права, що встановлюють майнову вiдповiдальнiсть при ушкодженi здоров'я або смертi громадянина; норми адмiнiстративного права, що визначають адмiнiстративну вiдповiдальнiсть i порядок притягнення до неє громадян органами охорони працi; норми кримiнального права, що встановлюють вiдповiдальнiсть при вчиненнi злочинiв у галузi охорони працi i технiки безпеки.
Цi правовi норми хоча формально й виходять за межi трудового права, за своєм призначенням безпосередньо спрямованi на забезпечення безпечних i здорових умов працi. В усiх цих галузях права вiдображена державна полiтика в галузi охорони працi, що базууться на принципах: прiоритету життя i здоров'я працiвникiв; повноє вiдповiдальностi власника за створення безпечних i нешкiдливих умов працi; комплексного розв'язання завдань охорони працi на основi нацiональних програм з цих питань та з урахуванням iнших напрямiв економiчноє та соцiальноє полiтики, досягнень в галузi науки i технiки та охорони навколишнього середовища; соцiального захисту працiвникiв, повного вiдшкодування шкоди особам, якi зазнали шкоди вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворювань; встановлення удиних нормативiв з охорони працi для всiх пiдприумств, незалежно вiд форм власностi i видiв єх дiяльностi; використання економiчних методiв управлiння охороною працi; проведення полiтики пiльгового оподаткування, що сприяу створенню безпечних i нешкiдливих умов працi;
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
участi держави у фiнансуваннi заходiв щодо охорони працi;
здiйснення навчання населення, професiйноє пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiє працiвникiв з питань охорони працi; забезпечення координацiє дiяльностi державних органiв, установ, органiзацiй та громадських об'уднань, що вирiшують рiзнi проблеми охорони здоров'я, гiгiуни та безпеки працi, а також спiвробiтництва в галузi охорони працi, використання свiтового досвiду органiзацiє роботи щодо полiпшення умов i пiдвищення безпеки працi.
Тому правове регулювання охорони працi охоплюу розробку i прийняття загальних норм охорони працi, правил технiки безпеки i виробничоє санiтарiє; проведення профiлактичних заходiв, спрямованих на створення сприятливих умов працi, що попереджують виробничий травматизм та професiйнi захворювання; створення сприятливих умов працi i забезпечення єє охорони на дiючих пiдприумствах в процесi виконання працiвниками своєх трудових обов'язкiв; систематичне полiпшення i оздоровлення умов працi безпосередньо з участю самих трудових колективiв; розробку додаткових заходiв щодо охорони працi окремих категорiй трудящих - жiнок, неповнолiтнiх, осiб зi зниженою працездатнiстю тощо.
 2. Норми i правила з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє
Безпека працi у такою сферою, в якiй навiть найвищi досягнення нiколи не будуть вважатись достатнiми, оскiльки йдеться про здоров'я i життя людей. Будь-яка людська дiяльнiсть завжди становить собою певний ризик. Виробнича, трудова дiяльнiсть стосовно ризику не у винятком. Незважаючи на прогрес i масштаби видiлення коштiв на охорону працi, практичнi полiпшення в охоронi працi залишаються нижче очiкуваного рiвня.
Правовi норми, об'уднанi термiном <охорона працi>, включають в себi норми i правила з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє. Вiдмiннiсть норм з технiки безпеки вiд норм з виробничоє санiтарiє визначауться предметом, на регулювання якого спрямованi тi чи iншi норми.
Норми з технiки безпеки мiстять обов'язковi вимоги, яким повинно вiдповiдати пiдприумство в цiлому, виробничi примiщення, усi види обладнання i технологiчнi процеси з точки зору безпеки працi, попередження травматизму. Цими норма-
Роздiл XI. Охорона працi
ми передбачауться встановлення рiзних огороджень, захисних пристроєв, проведення профiлактичних випробувань, дистанцiйне управлiння, видача спецiальних iндивiдуальних засобiв захисту, наприклад поясiв, окулярiв, екранiв тощо.
Норми з виробничоє санiтарiє мiстять обов'язковi вимоги щодо територiє пiдприумства, виробничих i побутових при-мiщеннь, робочих мiсць i технологiчних процесiв з точки зору гiгiуни працi i здоров'я працiвникiв з метою попередження професiйних захворювань. Вимоги в галузi виробничоє санiтарiє стосуються розмiрiв, планування i конструктивних елементiв виробничих будiвель, вентиляцiє, опалення, водопостачання, каналiзацiє, освiтлення побутових примiщень, пунктiв харчування, охорони працi тощо. Норми з виробничоє санiтарiє передбачають також професiє з шкiдливими умовами працi, якi повиннi забезпечуватись спецмолоком, спецхарчуванням, спецодягом, спецвзуттям та iншими iндивiдуальними захисними засобами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63