91 КК
Украєни.
Суспiльна сутнiсть злочинiв проти власностi полягау в
тому, що вони руйнують, пошкоджують або навiть зовсiм
знищують економiчнi вiдносини власностi, позбавляють
власника можливостей володiти, користуватися i розпоря-
джатися майном (грiшми, цiнними паперами). Головне в
економiчних вiдносинах власностi - це належнiсть певного
фонду майна (або певноє речi) конкретнiй особi. Належ-
нiсть майна закрiплюу володiння власника рiччю (речами),
що вимагау вiд усiх iнших осiб дотримання i не порушу-
вання цього володiння, не заподiювання йому шкоди у во-
лодiннi, користуваннi його майном. Право власностi лише
юридичне закрiплюу цю суспiльну належнiсть речей i охо-
роняу (захищау) єє. Тому право власностi як державно-
правова форма закрiплення економiчних вiдносин власностi
злочином не пошкоджууться. Злочини проти власностi пра-
ва власностi не порушують i не руйнують, не знищують.
Право власностi не може бути нi викраденим, нi знищеним.
Власник завжди мау право вимагати повернення йому ви-
краденого в нього майна. Власник завжди мау право на
викрадене майно, тобто право власностi завжди залишауть-
ся у власника цiлим i неушкодженим. Пленум Верховного
Суду Украєни в Постановi вiд 22 грудня 1995 р. <Про судо-
ву практику у справах за позовами про захист права приват-
ноє власностi> розяснив, що згiдно зi ст. 50 Закону <Про
власнiсть> i ч. З ст. 145 ЦК Украєни власник у будь-якому
випадку мау право вимагати повернення (вiндикацiя) свого
майна з чужого незаконного володiння, а також належного
йому майна, безоплатно набутого володарем вiд особи, яка
не мала права його вiдчужувати.
Отже, право власностi злочином не руйнууться i не зни-
щууться, не анулюуться, тобто воно вiд злочину не страж-
дау i шкода йому не заподiюуться, а тому право власностi
не у обуктом посягання. Злочини проти власностi руйну-
ють, пошкоджують на час чи назавжди економiчнi вiдноси-
ни власностi, якi i у родовим обуктом розкрадань чужого
майна, грошей, цiнних паперiв, а також усiх iнших посягань
на державну i колективну власнiсть.
Переважну бiльшiсть злочинiв проти державноє i колек-
тивноє власностi складають розкрадання державного або
колективного майна.
IЛ. Загальна характеристика розкрадань
державного або колективного майна
Розкраданням в кримiнальному правi називауться
корисливе, протиправне i неоплатне заволодiння чужим
Див.: п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 22 грудня
1995 р. // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. - № 10.
майвом або iншими предметами власностi з метою звер-
нути єх у свою власнiсть.
Суспiльна сутнiсть розкрадання полягау в тому, що зло-
чинець ставить себе на мiсце власника. I якщо злочин не
буде викрито, то злочинець буде володiти i використовува-
ти чуже майно як своу власне. Вiн може ним також i розпо-
ряджатися як власним. При вдалому для злочинця випадку
вiн стау фактичним володарем майна i його фактичним
власником, а право власностi залишауться у законного його
власника. Останнiй не позбавляуться права на своу майно, i
тому вiн завжди може примусово (за судом) вимагати повер-
нення йому його речi, а коли це вже стало неможливим, -
вiдшкодування йому збиткiв. У цьому i полягау суспiльна
небезпечнiсть розкрадань - вони позбавляють власника
можливостi володiти, користуватися i розпоряджатися
своєм майном. Так порушууться одна iз головних суспiль-
них вiдносин: власнiсть. Безпосереднiм обуктом розкра-
дання у власнiсть окремоє певноє особи (фiзичноє чи юри-
дичноє). Для квалiфiкацiє розкрадання треба визначити без-
посереднiй обукт, оскiльки дiє особи, яка, звертаючи на
свою користь майно, допускала, що воно може належати як
громадянину, так i державнiй чи колективнiй органiзацiє,
квалiфiкууться як злочин проти приватноє чи державноє або
колективноє власностi в залежностi вiд фактичноє належно-
стi майна. Якщо ж, помиляючись вiдносно фактичноє на-
лежностi майна, винний звернув на свою користь приватне
майно, маючи намiр викрасти державне чи колективне
майно, або звернув на свою користь державне чи колектив-
не майно, маючи намiр викрасти приватне майно, його дiє
Немау нiяких пiдстав вважати ознакою розкрадання вилучення майна iз
фондiв власника, оскiльки така його властивiсть визначауться оволодiн-
ням майном, яке без вилучення неможливе.
Див.: п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни № 12 вiд
25 грудня 1992 р. <Про судову практику в справах про корисливi
злочини проти приватноє власностi> - Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних справах, - К., 1995. -С. 118.
квалiфiкуються як замах на той злочин, який винний мав
намiр вчинити.
Неправильно були квалiфiкованi як закiнчений злочин
дiє К.Ю. i К.А., якi з метою крадiжки проникли в магазин
наочного приладдя, звiдки викрали матерiальнi цiнностi на
22111000 крб., а також належне гр. Г. майно вартiстю
9171000 крб., вважаючи, що воно у колективним. Цi дiє
К.Ю. i К.А. були квалiфiкованi за ст. 86 КК Украєни.
Оскiльки умислом винних охоплювалось викрадення колек-
тивного майна, але шкода колективнiй органiзацiє єхнiми
дiями заподiяна не була вiд причин, що вiд винних не залежа-
ли, то вони вчинили лише замах на викрадення колективного
майна. З урахуванням розмiру викраденого, судова колегiя у
кримiнальних справах Верховного Суду Украєни переква-
лiфiкувала дiє К.Ю. i К.А. наст. 17 i ч. 4 ст. 81 КК Украєни.
Якщо державна або колективна органiзацiя у звязку з
певними вiдносинами була зобовязана зберiгати передане
єй майно громадян, то викрадення, вчинене особою, яка
усвiдомлювала, що матерiальну вiдповiдальнiсть за вказане
майно несе ця органiзацiя, квалiфiкууться як злочин проти
державноє або колективноє власностi. Викрадання майна,
що належить громадянам на правi приватноє власностi, яке
хоча й перебувало у примiщеннi державноє чи колективноє
органiзацiє, але не було передане єй на зберiгання, квалiфi-
кууться як злочин проти приватноє власностi.
Кошти, одержанi вiд окремих громадян особами, упов-
новаженими державною або громадською органiзацiую на
одержання таких коштiв вiд громадян як плату за наданi
послуги чи перевезення пасажирiв або багажу транспортом,
у державним або колективним майном, а єх розкрадання
такими особами квалiфiкууться як привласнення чи розтра-
та за ст. 84 КК Украєни. Працiвники транспорту, що не ма-
ють зазначених повноважень, якi одержали вiд громадян та
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 10 листопада 1994 р. у справi К.Ю. i К.А. - Практика судiв
Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К., 1996. - С. 70-71.
81
обернули на свою користь грошi за безквитковий проєзд
або незаконне, без оформлення документiв, перевезення
багажу, несуть вiдповiдальнiсть за заподiяння майновоє
шкоди державнiй або громадськiй органiзацiє засобом об-
ману за ст. 87 КК Украєни.
Прийнятi до перевезення вiд громадян транспортними
пiдприумствами або органiзацiями вантажi та багаж пере-
бувають пiд охороною зазначених пiдприумств та органiзацiй,
i вони несуть перед власником вiдповiдальнiсть за єх збе-
реження, а тому заволодiння цими товарно-матерiальними
цiнностями квалiфiкууться як розкрадання державного майна.
Предметами розкрадань можуть бути:
а) майно;
б) грошi;
в) цiннi папери, якi вже перебувають у власностi певноє
особи.
Предметом розкрадання може бути майно:
а) яке уже перебувало у майнових фондах органiзацiє,
установи чи пiдприумства, уже перейшло у власнiсть особи
на законних пiдставах чи фактично було в єє володiннi. Не
може бути предметом розкрадання те майно (речi), яке ще
не надiйшло у фонди органiзацiє, а лише повинно було бути
єй передано (податок, мито тощо), або такi речi, якi вже
вибули з цих фондiв на законних пiдставах;
б) передане органiзацiую-власником для тимчасового ко-
ристування посадовим або приватним особам, для службо-
вого користування, перевезення, переробки, ремонту тощо;
в) вилучене iз фондiв органiзацiє або iншоє особи без за-
конних пiдстав (викрадене - тому - розкрадання викраде-
ного теж розкрадання);
г) вилучене з природного стану iз застосуванням i витра-
тами працi, яке мау грошову вартiсть та цiну (речi видобутi iз
надр, виготовленi, вирощенi i т. iн.). Не можуть бути предме-
том розкрадання дикоростучi рослини та єх плоди, не вилученi
з природного стану кориснi копалини, дикi тварини, птахи;
д) речi, що перебувають у приватнiй власностi громадян
i були переданi на зберiгання, для перевезення або iншоє
мети органiзацiє чи установi, яка несе за них матерiальну
в iдповiдальнiсть;
е) предметом шахрайства i вимагання у не тiльки майно,
а й право на нього (надання права вимагати виконання зо-
бовязань, документи, якi надають право на отримання
майна, тощо), а предметом вимагання - також i будь-якi дiє
майнового характеру (передача майнових вигод або вiдмо-
ва вiд них, вiдмова вiд права на майно тощо).
Не можуть бути предметом розкрадань:
а) речi, якi були викинутi власником через вiдсутнiсть
потреби в них, тобто, як речi йому непотрiбнi (деякi вiдхо-
ди виробництва, нездатнi задовольнити якусь потребу в
них, тощо), якi не мають нiякоє економiчноє, господарськоє
або культурноє чи iншоє корисноє цiнностi. Оволодiння
такими речами розкраданням не визнауться, оскiльки вiд-
носин власностi не порушуу;
б) документи, якi не у цiнними паперами, - квитанцiє,
накладнi, чеки, вимоги тощо. При певних умовах викра-
дання такого документа може бути приготуванням до роз-
крадання майна. При вiдповiдних умовах викрадання доку-
мента квалiфiкууться за ст. 193 КК Украєни;
в) речi, вилученi iз цивiльного обiгу - зброя, наркотики,
радiоактивнi матерiали, а також предмети, що перебувають
у могилi чи на могилi. Викрадання цих предметiв утворюу
самостiйний злочин i квалiфiкууться за ст. 212, 223, 228
229 КК Украєни.
Таким чином, предметом розкрадання може бути майно
як сукупнiсть речей, що мають матерiальну цiннiсть, гро-
шову оцiнку (цiну) i перебувають у цивiльному обiговi, а
також грошi та цiннi папери.
Важливою ознакою обуктивноє сторони розкрадання у
настання його злочинних наслiдкiв - зменшення майна
власника, з одного боку, i збагачення за його рахунок зло-
Див.: п. З постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
iii цивiльних справах. - К., 1995. - С. I IЗ.
83
дiя, тобто обовязкова обуктивна ознака розкрадання у
заподiяння майновоє шкоди власниковi.
Обуктивно розкрадання - це протиправне i безоплатне
привласнення чужого майна. Ознака протиправностi роз-
крадання стверджуу те, що винний не мау нi дiйсного, нi
уявного права на оволодiння цим майном. Вiн усвiдомлюу
при розкраданнi, що це майно чуже, що воно йому не нале-
жить i вiн захоплюу його протиправне.
Не можуть квалiфiкуватися як розкрадання дiє особи, яка
мау право на отримання певного майна, але порушуу вста-
новлений порядок його передачi-отримання. Не утворюють
розкрадання i випадки помилки.
Наприклад, неправильно були квалiфiкованi за ч.2 ст. 84
дiє 3., засудженого за те, що вiн за попередньою змовою з
С. викрав пиломатерiали на суму 766 крб., якi вiдвiз собi на
дачу. Судова колегiя Верховного Суду Украєни, розглянув-
ши справу, в своєй ухвалi зазначила, що суд не зiбрав до-
статньо доказiв того, що 3. мав намiр викрасти пиломатерi-
али. У ходi попереднього слiдства i в судовому засiданнi 3.
послiдовно стверджував, що не знав, яким чином буде
оформлено одержання пиломатерiалiв, не знав єх вартостi.
Ще до початку робочого дня вiн приєхав до С. i в службо-
вому кабiнетi вручив йому 700 крб. для оплати зазначених
матерiалiв. У справi встановлено, що всi дiє по одержанню i
списанню пиломатерiалiв проведено за вказiвкою С., а 3.
лише придбав єх з порушенням установленого порядку
оплати, що не може свiдчити про наявнiсть у нього умислу
на єх розкрадання за змовою з С. Iнших доказiв причетностi
до розкрадання зазначених матерiальних цiнностей у справi
немау. Отже, в дiях 3. немау складу злочину.
Оволодiння чужим майном визнауться неоплатним, як-
що воно було не оплачене зовсiм або була оплачена лише
його частина чи оплата була значно нижчою вiд його дiйс-
ноє вартостi. Коли була оплачена частина привласненого
майна, то викраденою визнауться неоплачена частина.
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -К., 1993. - С. 69-70.
84
Неоплатним визнауться привласнення i тодi, коли винна
особа замiнила майно на менш цiнне з метою привласнити
бiльш цiнне майно. З неоплатнiстю розкрадання тiсно
повязана корислива мета цих злочинiв.
Корисливiстю у кримiнальному правi називауться
прагнення до матерiального надбання, бажання винного
звернути майно у свою власнiсть назавжди, без намiру
колись повернути його власнику чи вiдшкодувати його
вартiсть.
Корисливий мотив - обовязкова ознака розкрадання.
Без корисливостi розкрадання немау. Корисливий мотив
не виключауться I тодi, коли викрадене майно передауть-
ся iншим, третiм особам, а також тодi, коли iншi особи
(при викраданнi групою осiб) дiяли за iншими спонукан-
нями.
Розкрадання вважауться закiнченим з моменту заподiян-
ня майновоє шкоди власнику, тобто з того моменту, коли
власник втрачау можливiсть володiти, користуватися та
розпоряджатися майном.
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд
25 грудня 1992 р. зазначив, що кража i грабiж вважаються
закiнченими з моменту, коли винна особа вилучила майно i
мау реальну можливiсть розпоряджатися чи користуватися
ним (заховати, передати iншим особам тощо). Вимагання
вважауться закiнченим з моменту предявлення вимоги,
поуднаноє з погрозою застосувати насильство, пошкодити
чи знищити майно, незалежно вiд досягнення винною осо-
бою поставленоє мети. Якщо розкрадання чиниться з тери-
торiє, що охороняуться, то воно вважауться закiнченим з
того моменту, коли викрадене майно було винесене за межi
територiє, оскiльки воно вже вилучене з володiння власни-
ка, i винна особа мау реальну можливiсть ним скористува-
тися чи розпорядитися (продати, вiддати, помiняти i т. iн.).
Доки не настала можливiсть використати майно, розпо-
рядитися ним, субукт не може вважати, що вiн уже вико-
нав усi дiє, необхiднi для досягнення наслiдкiв ~ збагатiти
за рахунок чужого викраденого майна.
85
Якщо цi наслiдки не настали за обставин, не залежних
вiд винного, то його дiє квалiфiкуються як незакiнчений
замах за ч.2 ст. 17 КК Украєни.
Розбiй вважауться закiнченим з моменту нападу, поуд-
наного iз застосуванням або з погрозою застосування наси-
льства, небезпечного для життя чи здоровя, незалежно вiд
того, заволодiла винна особа майном потерпiлого чи нi.
Таким чином, у всiх випадках, крiм розбою, розкрадання
визнауться закiнченим за наявностi двох умов:
а) заподiяння власниковi майновоє шкоди (майна немау,
немау можливостi його використовувати чи розпоряджати-
ся ним);
б) незаконного збагачення винного за рахунок чужого
(викраденого) майна.
Розкрадання можна визнати закiнченим тодi, коли вин-
ний повнiстю реалiзував свiй намiр заволодiти чужим май-
ном i привласнити його. Якраз тодi вiн i мау можливiсть
розпорядитися ним чи використати його.
З урахуванням усiх розглянутих ознак, розкрадання мо-
же бути визначене як протиправне, корисливе i неоплат-
не заволодiння чужим майном з метою звернути його у
свою власнiсть i стати його фактичним володарем, фак-
тичним власником.
Поняття <розкрадання> у родове, яке поуднуу спiльнi
ознаки цiлоє низки посягань на чужу власнiсть - кражi, гра-
бежi, розбоє, шахрайства, привласнення тощо. Рiзноманiтнi
види розкрадань вiдрiзняються способом єх учинення. Спо-
соби розкрадань визначенi законом:
а) кража - таумно (ст. 81 КК Украєни);
б) грабiж - вiдкрито та iз застосуванням насильства (ст. 82
КК Украєни);
в) розбiй - нападом (ст. 86 КК Украєни);
г) шахрайство - обманом (ст. 83 КК Украєни);
д) привласнення чи розтрата - зловживанням довiрям
стосовно чужого майна (ст. 84 КК Украєни);
е) вимагання - iз застосуванням психiчного насильства
(погроз та шантажу) - (ст. 86 КК Украєни);
у) зловживання посадовими повноваженнями (ч. 2 ст. 84
КК Украєни).
Чинне кримiнальне законодавство Украєни передбачау
квалiфiкуючi ознаки, за наявностi яких розкрадання визнау-
ться вчиненим при обтяжуючих обставинах. Зазначенi
ознаки можна роздiлити на двi групи:
а) загальнi - притаманнi всiм розкраданням;
б) особливi - притаманнi тiльки деяким, окремим спо-
собам розкрадань.
Загальними квалiфiкуючими ознаками розкрадань у:
а) повторнiсть;
б) вчинення розкрадання за попереднiм зговором гру-
пою осiб;
в) у великих розмiрах;
г) вчинення розкрадання особливо небезпечним рециди-
вiстом.
Особливими чи спецiальними квалiфiкуючими ознака-
ми розкрадань у:
а) розкрадання, вчинене з проникненням у примiщення
чи iнше сховище -ч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Украєни.
Суспiльна сутнiсть злочинiв проти власностi полягау в
тому, що вони руйнують, пошкоджують або навiть зовсiм
знищують економiчнi вiдносини власностi, позбавляють
власника можливостей володiти, користуватися i розпоря-
джатися майном (грiшми, цiнними паперами). Головне в
економiчних вiдносинах власностi - це належнiсть певного
фонду майна (або певноє речi) конкретнiй особi. Належ-
нiсть майна закрiплюу володiння власника рiччю (речами),
що вимагау вiд усiх iнших осiб дотримання i не порушу-
вання цього володiння, не заподiювання йому шкоди у во-
лодiннi, користуваннi його майном. Право власностi лише
юридичне закрiплюу цю суспiльну належнiсть речей i охо-
роняу (захищау) єє. Тому право власностi як державно-
правова форма закрiплення економiчних вiдносин власностi
злочином не пошкоджууться. Злочини проти власностi пра-
ва власностi не порушують i не руйнують, не знищують.
Право власностi не може бути нi викраденим, нi знищеним.
Власник завжди мау право вимагати повернення йому ви-
краденого в нього майна. Власник завжди мау право на
викрадене майно, тобто право власностi завжди залишауть-
ся у власника цiлим i неушкодженим. Пленум Верховного
Суду Украєни в Постановi вiд 22 грудня 1995 р. <Про судо-
ву практику у справах за позовами про захист права приват-
ноє власностi> розяснив, що згiдно зi ст. 50 Закону <Про
власнiсть> i ч. З ст. 145 ЦК Украєни власник у будь-якому
випадку мау право вимагати повернення (вiндикацiя) свого
майна з чужого незаконного володiння, а також належного
йому майна, безоплатно набутого володарем вiд особи, яка
не мала права його вiдчужувати.
Отже, право власностi злочином не руйнууться i не зни-
щууться, не анулюуться, тобто воно вiд злочину не страж-
дау i шкода йому не заподiюуться, а тому право власностi
не у обуктом посягання. Злочини проти власностi руйну-
ють, пошкоджують на час чи назавжди економiчнi вiдноси-
ни власностi, якi i у родовим обуктом розкрадань чужого
майна, грошей, цiнних паперiв, а також усiх iнших посягань
на державну i колективну власнiсть.
Переважну бiльшiсть злочинiв проти державноє i колек-
тивноє власностi складають розкрадання державного або
колективного майна.
IЛ. Загальна характеристика розкрадань
державного або колективного майна
Розкраданням в кримiнальному правi називауться
корисливе, протиправне i неоплатне заволодiння чужим
Див.: п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 22 грудня
1995 р. // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. - № 10.
майвом або iншими предметами власностi з метою звер-
нути єх у свою власнiсть.
Суспiльна сутнiсть розкрадання полягау в тому, що зло-
чинець ставить себе на мiсце власника. I якщо злочин не
буде викрито, то злочинець буде володiти i використовува-
ти чуже майно як своу власне. Вiн може ним також i розпо-
ряджатися як власним. При вдалому для злочинця випадку
вiн стау фактичним володарем майна i його фактичним
власником, а право власностi залишауться у законного його
власника. Останнiй не позбавляуться права на своу майно, i
тому вiн завжди може примусово (за судом) вимагати повер-
нення йому його речi, а коли це вже стало неможливим, -
вiдшкодування йому збиткiв. У цьому i полягау суспiльна
небезпечнiсть розкрадань - вони позбавляють власника
можливостi володiти, користуватися i розпоряджатися
своєм майном. Так порушууться одна iз головних суспiль-
них вiдносин: власнiсть. Безпосереднiм обуктом розкра-
дання у власнiсть окремоє певноє особи (фiзичноє чи юри-
дичноє). Для квалiфiкацiє розкрадання треба визначити без-
посереднiй обукт, оскiльки дiє особи, яка, звертаючи на
свою користь майно, допускала, що воно може належати як
громадянину, так i державнiй чи колективнiй органiзацiє,
квалiфiкууться як злочин проти приватноє чи державноє або
колективноє власностi в залежностi вiд фактичноє належно-
стi майна. Якщо ж, помиляючись вiдносно фактичноє на-
лежностi майна, винний звернув на свою користь приватне
майно, маючи намiр викрасти державне чи колективне
майно, або звернув на свою користь державне чи колектив-
не майно, маючи намiр викрасти приватне майно, його дiє
Немау нiяких пiдстав вважати ознакою розкрадання вилучення майна iз
фондiв власника, оскiльки така його властивiсть визначауться оволодiн-
ням майном, яке без вилучення неможливе.
Див.: п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни № 12 вiд
25 грудня 1992 р. <Про судову практику в справах про корисливi
злочини проти приватноє власностi> - Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних справах, - К., 1995. -С. 118.
квалiфiкуються як замах на той злочин, який винний мав
намiр вчинити.
Неправильно були квалiфiкованi як закiнчений злочин
дiє К.Ю. i К.А., якi з метою крадiжки проникли в магазин
наочного приладдя, звiдки викрали матерiальнi цiнностi на
22111000 крб., а також належне гр. Г. майно вартiстю
9171000 крб., вважаючи, що воно у колективним. Цi дiє
К.Ю. i К.А. були квалiфiкованi за ст. 86 КК Украєни.
Оскiльки умислом винних охоплювалось викрадення колек-
тивного майна, але шкода колективнiй органiзацiє єхнiми
дiями заподiяна не була вiд причин, що вiд винних не залежа-
ли, то вони вчинили лише замах на викрадення колективного
майна. З урахуванням розмiру викраденого, судова колегiя у
кримiнальних справах Верховного Суду Украєни переква-
лiфiкувала дiє К.Ю. i К.А. наст. 17 i ч. 4 ст. 81 КК Украєни.
Якщо державна або колективна органiзацiя у звязку з
певними вiдносинами була зобовязана зберiгати передане
єй майно громадян, то викрадення, вчинене особою, яка
усвiдомлювала, що матерiальну вiдповiдальнiсть за вказане
майно несе ця органiзацiя, квалiфiкууться як злочин проти
державноє або колективноє власностi. Викрадання майна,
що належить громадянам на правi приватноє власностi, яке
хоча й перебувало у примiщеннi державноє чи колективноє
органiзацiє, але не було передане єй на зберiгання, квалiфi-
кууться як злочин проти приватноє власностi.
Кошти, одержанi вiд окремих громадян особами, упов-
новаженими державною або громадською органiзацiую на
одержання таких коштiв вiд громадян як плату за наданi
послуги чи перевезення пасажирiв або багажу транспортом,
у державним або колективним майном, а єх розкрадання
такими особами квалiфiкууться як привласнення чи розтра-
та за ст. 84 КК Украєни. Працiвники транспорту, що не ма-
ють зазначених повноважень, якi одержали вiд громадян та
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 10 листопада 1994 р. у справi К.Ю. i К.А. - Практика судiв
Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К., 1996. - С. 70-71.
81
обернули на свою користь грошi за безквитковий проєзд
або незаконне, без оформлення документiв, перевезення
багажу, несуть вiдповiдальнiсть за заподiяння майновоє
шкоди державнiй або громадськiй органiзацiє засобом об-
ману за ст. 87 КК Украєни.
Прийнятi до перевезення вiд громадян транспортними
пiдприумствами або органiзацiями вантажi та багаж пере-
бувають пiд охороною зазначених пiдприумств та органiзацiй,
i вони несуть перед власником вiдповiдальнiсть за єх збе-
реження, а тому заволодiння цими товарно-матерiальними
цiнностями квалiфiкууться як розкрадання державного майна.
Предметами розкрадань можуть бути:
а) майно;
б) грошi;
в) цiннi папери, якi вже перебувають у власностi певноє
особи.
Предметом розкрадання може бути майно:
а) яке уже перебувало у майнових фондах органiзацiє,
установи чи пiдприумства, уже перейшло у власнiсть особи
на законних пiдставах чи фактично було в єє володiннi. Не
може бути предметом розкрадання те майно (речi), яке ще
не надiйшло у фонди органiзацiє, а лише повинно було бути
єй передано (податок, мито тощо), або такi речi, якi вже
вибули з цих фондiв на законних пiдставах;
б) передане органiзацiую-власником для тимчасового ко-
ристування посадовим або приватним особам, для службо-
вого користування, перевезення, переробки, ремонту тощо;
в) вилучене iз фондiв органiзацiє або iншоє особи без за-
конних пiдстав (викрадене - тому - розкрадання викраде-
ного теж розкрадання);
г) вилучене з природного стану iз застосуванням i витра-
тами працi, яке мау грошову вартiсть та цiну (речi видобутi iз
надр, виготовленi, вирощенi i т. iн.). Не можуть бути предме-
том розкрадання дикоростучi рослини та єх плоди, не вилученi
з природного стану кориснi копалини, дикi тварини, птахи;
д) речi, що перебувають у приватнiй власностi громадян
i були переданi на зберiгання, для перевезення або iншоє
мети органiзацiє чи установi, яка несе за них матерiальну
в iдповiдальнiсть;
е) предметом шахрайства i вимагання у не тiльки майно,
а й право на нього (надання права вимагати виконання зо-
бовязань, документи, якi надають право на отримання
майна, тощо), а предметом вимагання - також i будь-якi дiє
майнового характеру (передача майнових вигод або вiдмо-
ва вiд них, вiдмова вiд права на майно тощо).
Не можуть бути предметом розкрадань:
а) речi, якi були викинутi власником через вiдсутнiсть
потреби в них, тобто, як речi йому непотрiбнi (деякi вiдхо-
ди виробництва, нездатнi задовольнити якусь потребу в
них, тощо), якi не мають нiякоє економiчноє, господарськоє
або культурноє чи iншоє корисноє цiнностi. Оволодiння
такими речами розкраданням не визнауться, оскiльки вiд-
носин власностi не порушуу;
б) документи, якi не у цiнними паперами, - квитанцiє,
накладнi, чеки, вимоги тощо. При певних умовах викра-
дання такого документа може бути приготуванням до роз-
крадання майна. При вiдповiдних умовах викрадання доку-
мента квалiфiкууться за ст. 193 КК Украєни;
в) речi, вилученi iз цивiльного обiгу - зброя, наркотики,
радiоактивнi матерiали, а також предмети, що перебувають
у могилi чи на могилi. Викрадання цих предметiв утворюу
самостiйний злочин i квалiфiкууться за ст. 212, 223, 228
229 КК Украєни.
Таким чином, предметом розкрадання може бути майно
як сукупнiсть речей, що мають матерiальну цiннiсть, гро-
шову оцiнку (цiну) i перебувають у цивiльному обiговi, а
також грошi та цiннi папери.
Важливою ознакою обуктивноє сторони розкрадання у
настання його злочинних наслiдкiв - зменшення майна
власника, з одного боку, i збагачення за його рахунок зло-
Див.: п. З постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
iii цивiльних справах. - К., 1995. - С. I IЗ.
83
дiя, тобто обовязкова обуктивна ознака розкрадання у
заподiяння майновоє шкоди власниковi.
Обуктивно розкрадання - це протиправне i безоплатне
привласнення чужого майна. Ознака протиправностi роз-
крадання стверджуу те, що винний не мау нi дiйсного, нi
уявного права на оволодiння цим майном. Вiн усвiдомлюу
при розкраданнi, що це майно чуже, що воно йому не нале-
жить i вiн захоплюу його протиправне.
Не можуть квалiфiкуватися як розкрадання дiє особи, яка
мау право на отримання певного майна, але порушуу вста-
новлений порядок його передачi-отримання. Не утворюють
розкрадання i випадки помилки.
Наприклад, неправильно були квалiфiкованi за ч.2 ст. 84
дiє 3., засудженого за те, що вiн за попередньою змовою з
С. викрав пиломатерiали на суму 766 крб., якi вiдвiз собi на
дачу. Судова колегiя Верховного Суду Украєни, розглянув-
ши справу, в своєй ухвалi зазначила, що суд не зiбрав до-
статньо доказiв того, що 3. мав намiр викрасти пиломатерi-
али. У ходi попереднього слiдства i в судовому засiданнi 3.
послiдовно стверджував, що не знав, яким чином буде
оформлено одержання пиломатерiалiв, не знав єх вартостi.
Ще до початку робочого дня вiн приєхав до С. i в службо-
вому кабiнетi вручив йому 700 крб. для оплати зазначених
матерiалiв. У справi встановлено, що всi дiє по одержанню i
списанню пиломатерiалiв проведено за вказiвкою С., а 3.
лише придбав єх з порушенням установленого порядку
оплати, що не може свiдчити про наявнiсть у нього умислу
на єх розкрадання за змовою з С. Iнших доказiв причетностi
до розкрадання зазначених матерiальних цiнностей у справi
немау. Отже, в дiях 3. немау складу злочину.
Оволодiння чужим майном визнауться неоплатним, як-
що воно було не оплачене зовсiм або була оплачена лише
його частина чи оплата була значно нижчою вiд його дiйс-
ноє вартостi. Коли була оплачена частина привласненого
майна, то викраденою визнауться неоплачена частина.
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -К., 1993. - С. 69-70.
84
Неоплатним визнауться привласнення i тодi, коли винна
особа замiнила майно на менш цiнне з метою привласнити
бiльш цiнне майно. З неоплатнiстю розкрадання тiсно
повязана корислива мета цих злочинiв.
Корисливiстю у кримiнальному правi називауться
прагнення до матерiального надбання, бажання винного
звернути майно у свою власнiсть назавжди, без намiру
колись повернути його власнику чи вiдшкодувати його
вартiсть.
Корисливий мотив - обовязкова ознака розкрадання.
Без корисливостi розкрадання немау. Корисливий мотив
не виключауться I тодi, коли викрадене майно передауть-
ся iншим, третiм особам, а також тодi, коли iншi особи
(при викраданнi групою осiб) дiяли за iншими спонукан-
нями.
Розкрадання вважауться закiнченим з моменту заподiян-
ня майновоє шкоди власнику, тобто з того моменту, коли
власник втрачау можливiсть володiти, користуватися та
розпоряджатися майном.
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд
25 грудня 1992 р. зазначив, що кража i грабiж вважаються
закiнченими з моменту, коли винна особа вилучила майно i
мау реальну можливiсть розпоряджатися чи користуватися
ним (заховати, передати iншим особам тощо). Вимагання
вважауться закiнченим з моменту предявлення вимоги,
поуднаноє з погрозою застосувати насильство, пошкодити
чи знищити майно, незалежно вiд досягнення винною осо-
бою поставленоє мети. Якщо розкрадання чиниться з тери-
торiє, що охороняуться, то воно вважауться закiнченим з
того моменту, коли викрадене майно було винесене за межi
територiє, оскiльки воно вже вилучене з володiння власни-
ка, i винна особа мау реальну можливiсть ним скористува-
тися чи розпорядитися (продати, вiддати, помiняти i т. iн.).
Доки не настала можливiсть використати майно, розпо-
рядитися ним, субукт не може вважати, що вiн уже вико-
нав усi дiє, необхiднi для досягнення наслiдкiв ~ збагатiти
за рахунок чужого викраденого майна.
85
Якщо цi наслiдки не настали за обставин, не залежних
вiд винного, то його дiє квалiфiкуються як незакiнчений
замах за ч.2 ст. 17 КК Украєни.
Розбiй вважауться закiнченим з моменту нападу, поуд-
наного iз застосуванням або з погрозою застосування наси-
льства, небезпечного для життя чи здоровя, незалежно вiд
того, заволодiла винна особа майном потерпiлого чи нi.
Таким чином, у всiх випадках, крiм розбою, розкрадання
визнауться закiнченим за наявностi двох умов:
а) заподiяння власниковi майновоє шкоди (майна немау,
немау можливостi його використовувати чи розпоряджати-
ся ним);
б) незаконного збагачення винного за рахунок чужого
(викраденого) майна.
Розкрадання можна визнати закiнченим тодi, коли вин-
ний повнiстю реалiзував свiй намiр заволодiти чужим май-
ном i привласнити його. Якраз тодi вiн i мау можливiсть
розпорядитися ним чи використати його.
З урахуванням усiх розглянутих ознак, розкрадання мо-
же бути визначене як протиправне, корисливе i неоплат-
не заволодiння чужим майном з метою звернути його у
свою власнiсть i стати його фактичним володарем, фак-
тичним власником.
Поняття <розкрадання> у родове, яке поуднуу спiльнi
ознаки цiлоє низки посягань на чужу власнiсть - кражi, гра-
бежi, розбоє, шахрайства, привласнення тощо. Рiзноманiтнi
види розкрадань вiдрiзняються способом єх учинення. Спо-
соби розкрадань визначенi законом:
а) кража - таумно (ст. 81 КК Украєни);
б) грабiж - вiдкрито та iз застосуванням насильства (ст. 82
КК Украєни);
в) розбiй - нападом (ст. 86 КК Украєни);
г) шахрайство - обманом (ст. 83 КК Украєни);
д) привласнення чи розтрата - зловживанням довiрям
стосовно чужого майна (ст. 84 КК Украєни);
е) вимагання - iз застосуванням психiчного насильства
(погроз та шантажу) - (ст. 86 КК Украєни);
у) зловживання посадовими повноваженнями (ч. 2 ст. 84
КК Украєни).
Чинне кримiнальне законодавство Украєни передбачау
квалiфiкуючi ознаки, за наявностi яких розкрадання визнау-
ться вчиненим при обтяжуючих обставинах. Зазначенi
ознаки можна роздiлити на двi групи:
а) загальнi - притаманнi всiм розкраданням;
б) особливi - притаманнi тiльки деяким, окремим спо-
собам розкрадань.
Загальними квалiфiкуючими ознаками розкрадань у:
а) повторнiсть;
б) вчинення розкрадання за попереднiм зговором гру-
пою осiб;
в) у великих розмiрах;
г) вчинення розкрадання особливо небезпечним рециди-
вiстом.
Особливими чи спецiальними квалiфiкуючими ознака-
ми розкрадань у:
а) розкрадання, вчинене з проникненням у примiщення
чи iнше сховище -ч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57