Його було визнано винним у то-
му, що вiн, у станi спянiння, викрав автобус, що належав
АТП. У дорозi вiн, умисно наєхавши на дерево, загальноне-
безпечним способом пошкодив автобус, завдавши автопiд-
приумству збиткiв на суму 582 крб.
Президiя обласного суду, розглянувши справу, визнала
таку квалiфiкацiю дiй М. Неправильною. Як було встанов-
лено, в салонi автобуса i поблизу вiд нього людей не було.
Той факт, що сам М. вирiшив у такий спосiб заподiяти собi
смерть, не може свiдчити про те, що вiн хотiв знищити
державне майно загальнонебезпечним способом. Оскiльки
М., скеровуючи автобус на дерево, умисно пошкодив дер-
жавне майно iз заподiянням збиткiв на суму 582 крб., його
дiє належить квалiфiкувати за ч. I ст. 89, а не за ч. 2 ст. 89
КК Украєни;
в) знищення або пошкодження пiдпалом лiсових маси-
вiв, яке заподiяло iстотноє шкоди.
Iстотним пошкодженням лiсового масиву вважауться за-
подiяння шкоди, яка значно погiршуу якiсть лiсу, зменшуу
його цiннiсть.
Умисне знищення або пошкодження державного чи ко-
лективного майна або лiсових масивiв пiдпалом або iншим
загальнонебезпечним способом, яке спричинило людськi
жертви (за умови необережноє загибелi хоча б однiує особи;
навмисно заподiяна смерть утворюу сукупнiсть злочинiв),
або завдало особливо великоє шкоди (зруйнування важли-
вого обукта, заподiяння тiлесних ушкоджень кiльком по-
терпiлим i т. iн.) квалiфiкууться за ч. З ст. 89 КК Украєни.
До <особливо великоє шкоди> внаслiдок знищення або
пошкодження державного чи колективного майна нале-
жать, наприклад, виведення з ладу повнiстю або на трива-
лий час виробничих пiдприумств (окремих цехiв, дiльниць)
та iнших важливих споруд (гребель, системи водо- та енер-
гопостачання, звязку тощо), загибель великоє кiлькостi
худоби, спалення або пошкодження лiсових масивiв на
значних площах або iнше заподiяння матерiальних збиткiв
у особливо великих розмiрах.
Iншими тяжкими наслiдками визнауться заподiяння тяж-
ких тiлесних ушкоджень однiй або кiльком особам, середньоє
тяжкостi тiлесних ушкоджень двом та бiльше потерпiлим або
заподiяння значноє матерiальноє шкоди державнiй, громадсь-
кiй органiзацiє або громадянам. При вирiшеннi питання про те,
чи у матерiальнi збитки значними або особливо великими, вра-
ховууться не тiльки вартiсть, розмiр знищеного або пошкод-
женого майна в натуральному виглядi (вага, обсяг, кiлькiсть
предметiв), але i його значущiсть для народного господарства.
Ст. 89 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть лише за
умисне знищення або пошкодження державного або колек-
тивного майна.
Субуктами вiдповiдальностi за дiяння, передбачене ч. I
ст. 89 КК Украєни, у особи, якi досягли 16-рiчного вiку, а
субуктами вiдповiдальностi за ч. 2 IЗ ст. 89 КК Украєни -
особи, якi досягли 14-рiчного вiку.
Карауться умисне знищення або пошкодження держав-
ного чи колективного майна за ч. I ст. 89 КК Украєни по-
збавленням волi на строк до одного року, або виправними
роботами на той же строк, або штрафом вiд тридцяти до
вiсiмдесяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати, за ч. 2
ст. 89 КК Украєни - позбавленням волi на строк до десяти
рокiв, а за ч. З ст. 89 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд восьми до пятнадцяти рокiв.
Див.: постанова презвдiє Кримського обласного суду у справi М.
Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К., 1996.
С. 72-73.
Див.: п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 2 липня
1976 р. № 4 в редакцiє постанови Пленуму вiд 22 грудня 1978 р. №9.-
Постанови Пленуму Виховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiль-
них справах. - К., 1995. - С. 192-193.
3.1. Необережне знищення абовонiкодження
державного чи колективного майна
Кримiнальна вiдповiдальнiсть
За необережне знищення або пошкодження державного
або колективного майна вiдповiдальнiсть настау тiльки то-
дi, коли це спричинило:
а) людськi жертви - загибель хоча б однiує людини;
б) iншi тяжкi наслiдки - значнi зруйнування важливих
обуктiв, заподiяння особливо великоє матерiальноє
шкоди, тяжких тiлесних ушкоджень кiльком потерпi-
лим i т. Iн.
За ст. 90 КК Украєни були квалiфiкованi, наприклад, дiє
О., який на порушення правил безпеки в газовому госпо-
дарствi у своєй квартирi, розташованiй на другому поверсi
восьмиквартирного будинку, самовiльно намагався пiдклю-
чити до газовоє плити балон зi зрiдженим газом. Внаслiдок
несправностi балона газ витiк i згодом загорiвся. Стався
вибух, яким було пошкоджено державне майно на суму
3800 крб., а мешканцям будинку К, С.М. i С.В. заподiяно
тяжкi тiлеснi ушкодження.
Стаття 90 КК Украєни у загальною нормою, яка передбачау
вiдповiдальнiсть за необережне знищення чи пошкодження
державного або колективного майна. Спецiальними нормами
про вiдповiдальнiсть за такi дiяння у статтi - 147 (про вiд-
повiдальнiсть за недбале зберiгання сiльськогосподарськоє
технiки), 205 (про вiдповiдальнiсть за пошкодження морсь-
кого телеграфного кабелю), 244 (про вiдповiдальнiсть за
промотання або втрату вiйськового майна) КК Украєни.
Спецiальними вiдносно ст. 90 КК Украєни у також дiян-
ня проти громадськоє безпеки, при вчиненнi яких можливi
наслiдки у виглядi пошкодження чи знищення державного
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 12 жовтня
1989 р. у справi О. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993 .-С. 73-74.
або колективного майна (ст. 217, 219, 220, 221\ 225 КК
Украєни). При конкуренцiє цих спецiальних норм зi ст. 90
КК Украєни за прямою вказiвкою у ст. 90 КК Украєни за-
стосованими повиннi бути цi спецiальнi статтi.
Субуктами вiдповiдальностi за необережне знищення
чи пошкодження державного або колективного майна у
осуднi особи, яким на час скоуння злочину виповнилося
шiстнадцять рокiв.
Карауться необережне знищення або пошкодження
державного чи колективного майна позбавленням волi на
строк до трьох рокiв або виправними роботами на строк до
двох рокiв.
4. ЗЛОЧИННО-НЕДБАЛЕ СТАВЛЕННЯ
ДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО
АБО КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за злочинно-недбале ста-
влення до охорони державного або колективного майна за
ст. 91 КК Украєни настау лише за наявностi таких ознак
(умов);
1. Якщо певнiй особi було доручено охорону держав-
ного або колективного майна, тобто охорона цього
майна була єє прямим I безпосереднiм обовязком
(сторож, охоронець, стрiлець воунiзованоє охорони i
т. iн. особи).
2. Якщо ця особа проявила несумлiнне, недбале став-
лення до виконання своєх обовязкiв щодо охорони
дорученого єй майна.
3. Якщо внаслiдок недбалого зберiгання це майно було
пошкоджено, загинуло чи викрадено.
4. Якщо мiж загибеллю, пошкодженням чи викраден-
ням майна i злочинно-недбалим ставленням до його
охорони у причинний звязок.
5. Якщо- особа, яка охороняла МЕЮ,.<]НЮ<ЛЖ запобiгти
його загибелi> пошкодженню трс>31фявяиню.
6. Якщо внаслiдок загибелi, пошк<<зка<дiЯi<и розкра-
дання майна державнiй чигромцяеiьхiй.вртаиiзацiє
. булазаподiянашкодаувеликихрозмiрйдi
Згiдно з примiткою до ст. 81 КК Украшиячмздщим у ве-
ликих розмiрах визнауться злочин, яким однiую особою чи
групою осiб державнiй або громадськiй органiзацiє заподiя-
на шкода на суму, яка в сто i бiльше разi> переииау мiнi-
мальний розмiр заробiтноє плати, встановлешiй законодав-
ством Украєни. Якщо таким у великий розшир у злочинах
навмисних (розкрадання), то вiн не може бути меншим у
злочинi, вчиненому з необережностi - ст. 91 КК Украєни.
Безпiдставно, наприклад, було засуджено за ст. 91 КК
Украєни А.,лкий перебуваючи у вiдрiаєменнi, залишив у
Херсонськiй областi причiп вiд втоiвобiля ЗIЛ-130, не
вживши заходiв до його збереження, вгiаслiдок чого пiсля
повернення причепа не знайiпЬв, чим заподiяв АТП збитки
на суму 2517 крб.
Президiя Києвського мiського суду, розглянувши справу,
встановила, що з матерiалiв справи видно, що пiзнiше при-
чiп було знайдено i повернуто автопiдприумству. Втратою
запасного колеса i номерного знака вiд автопричегiа АТП
завдано збиткiв на суму 170 крб., якi не можна визнати ве-
ликими. Вiдповiдальнiсть же за ст. 91 КК Украєни настау у
випадку, коли втратою чи пошкодженням державного або
колективного майна заподiяно шкоду у великих розмiрах.
З урахуванням того, що автопричiiє повернуто АТП, на
суму його вартостi мау бути зменшено розмiр збиткiв, що
пiдлягають стягненню iз засудженого.
На пiдставi викладеного президiя мiського суду судовi
рiшення в частинi засудження А. за ст. 91 КК Украєни ска-
сувала i провадження у справi закрила.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть заст. 91 настау лише у
випадках, коли ставлення до охорони державного або колек-
тивного майна було необережним. У тих випадках, коли
особа, якiй було доручено охорону, навмисно не виконува-
ла своєх обовязкiв i цим сприяла розкраданню, загибелi чи
пошкодженню цього майна єє дiє квалiфiкуються як спiв-
участь у цих злочинах.
Вiдповiдальнiсть за злочинно-недбале зберiгання у кол-
госпах, радгоспах, iнших державних чи кооперативних пiд-
приумствах i органiзацiях зерна та насiння олiйних культур,
що призведе? до Єх псування, настау заст. 147 КК Украєни.
Вiдповiдальними за ст. 91 КК Украєни у осуднi особи,
яким на час скоуння злочину виповнилося шiстнадцять
рокiв. .-: -
Карауться злочинно-недбале .ставлення до охорони
державного або колективного майна позбавленням волi на
строк до двох рокiв або виправними роботами на той же
строк.
Лiтература до теми
1. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
2. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
3. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К.: Юрiнком, 1996.
4. Волженкин Б.В. Вопросьi квалификации краж, грабежей
й разбоев. - Ленинград, 1981.
5. ДиденкоВ.П. Квалификация хищений государственного
или общественного имущества путем присвоуння, рас-
тратьi или злоупотребления служебньiм положением. -
К., 1992.
6. Коржанский Н.И. Квалификация преступлений против
личности й собственности. - Волгоград, 1984.
7. Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв проти власно-
стi.-К., 1995.
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. -С. 75-76.
136
8. Коржамський М.Й. Квалiфiкацiя злочинiв проти особи
тавласиос-гi.- К., 1996. .
9. КоржанськибМЙ. Квалiфiкацiя злочинiв -К., 1998.
10. Коржстський М.И. Популярний коментар Кримiналь-
його кодексу.-К., 1997. i >/
11. Кригер Л.Квалификация хищекий хюциалистического
имущества..- М., 1974. :-
12. Мсчпьiшевский П. С. Преступления протиiв собстееннос-
ти й смежньiе у ними преступления. - К., 1916.
IЗ. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К., 1997.
14. Паное Н.И. У головная ответственность за причинение
имущественногоущерба путем обмана илизлоупоiреб-
лениядоверием.~Харьков,1977.
15. Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемьiх
путем обмана. -Харьков, 1980.
16. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
ТЕМА
IЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ЖИТТЯ,ЗДОРОВ,
ВОЛI IГЩНОСП
ОСОБИ
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ ПРОТИ ОСОБИ
Охорона особи у найважливiшим завданням держави.
Згiдно зi ст. З Конституцiє Украєни людина, єє життя i здо-
ровя, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнають-
ся в Украєнi найвищою соцiальною цiннiстю. Права i сво-
боди людини та єх гарантiє визначають змiст i спрямова-
нiсть дiяльностi держави. Утвердження i забезпечення прав
i свобод людини у головним обовязком держави.
Особливо важливою у кримiнально-правова охорона
особи, єє життя, здоровя, волi, честi та гiдностi. Посягання
на особу, єє життя, здоровя, честь та гiднiсть у найпошире-
нiшими та найтяжчими злочинами. Головнi кримiнально-
правовi норми, що захищають особу, зосередженi у главi III
Кримiнального кодексу Украєни - ст. 93-126. Крiм того,
у Кримiнальному кодексi Украєни у багато iнших норм,
якi передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на особу.
Такими можна визнати норми ст. 58, 60, 66, 69, 69\ 173,
174, 176 176 188-189, 189 190\ 206, 217 236, 237, 261
та 262 КК Украєни.
Головною ознакою всiх злочинiв проти особи у родовий
обукт цих злочинiв - сукупнiсть суспiльних вiдносин, якi
Про недолiки в охоронi особи див.: М. Коржанськай. Кримiнально-
правова охорона особи: вади i помилки // Юридичний вiсник Украєни. -
1995.-№12.
визначають суспiльнi властивостi особи: єє громадянство,
вiк, освiту, iмя, мiсце мешкання i роботи та багато iн.
Залежно вiд безпосереднього обукта посягання всi зло-
чини проти особи подiляються на окремi групи:
1. Злочини проти життя - ст. 93-99 КК Украєни;
2. Злочинипротиздоровя-ст. IОI-IIбККУкраєни;
3. Статевi злочини -ст. 117-122 КК Украєни;
4. Посягання на волю особи -ст. 100, 123, 124 КК
Украєни;
5. Злочини проти честi та гiдностi особи -ст. 125 i 126
КК Украєни.
2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ
На життя особи посягау найтяжчий злочин - убивство.
Убивством у кримiнальному правi називауться про-
типравне i винне заподiяння смертi при посяганнi на
життя iншоiлюдини.
Конституцiя Украєни закрiплюу невiдумне право на
життя кожноє людини i встановлюу обовязок держави -
захищати життя людини (ст. 27 КК Украєни). Вбивство
позбавляу потерпiлого найцiннiшого блага - життя. Вбивс-
тво заподiюу надзвичайно тяжку шкоду не тiльки потерпi-
лому, але i його рiдним та близьким. Разом з тим невинне
(савик) чи легальне (наприклад, у станi необхiдноє оборони,
при виконаннi вироку про смертну кару, пiд час вiйни) по-
збавлення життя не у вбивство.
Убивство - це заподiяння смертi iншiй особi.
Самогубство або замах на самогубство вбивством не ви-
знауться, оскiльки обуктом вбивства може бути тiльки життя
iншоє людини щодо вбивцi. Але сприяння самогубству чи
допомога самогубцевi у досягненнi ним цiує мети визнауться
Докладнiше про сукупнiсть суспiльних вiдносин, якi утворюють особу,
див.: Коржанский Н. Й. Обьект й предмет уголовно-правовой охраньi. -
М., 1980.-С. 107-112.
140
сприянням вбивству, оскiльки в цьому випадку сприяуться
заподiяння смертi iншiй людинi. Сприяння самогубству утво-
рюу злочин, передбачений ст. 19 i ст. 94 чи 93 КК Украєни.
Обуктом вбивства у життя. Вбивство може бути скоуне
тiльки стосовно живоє людини незалежно вiд єє вiку, стану
здоровя, громадського стану чи властивостей єє особи.
Життя як обукт кримiнально-правовоє охорони мiстить
у собi суспiльнi вiдносини, що iснують з приводу охорони
життя в бiологiчному розумiннi. Якраз тому, що обукт по-
сягання при вбивствi - не тiльки бiологiчна особистiсть, але
й певна сукупнiсть суспiльних вiдносин, спрямованих на
охорону цiує особистостi (у кожному разi, у кожному пев-
ному випадку ця сукупнiсть бувау рiзноманiтною i особли-
вою), Кримiнальний закон мiстить цiлу низку кримiнально-
правових норм, що охороняють цi вiдносини - ст. 93-98 КК
Украєни. Крiм того, у багато iнших кримiнально-правових
норм, якi охоплюють заподiяння смертi потерпiлому. На-
приклад, ст. 58, 59, 69, 190, 215, 217, 218-220 КК Украєни.
Життя кожноє людини як обукт кримiнально-правовоє
охорони не мау нiяких юридичних особливостей i вiдмiннос-
тей. Кримiнальний закон рiвною мiрою охороняу життя моло-
дого юнака i безнадiйно хворого чи доживаючого вiк старця,
видатноє особи, героя чи негiдника, або завзятого злочинця.
Життя людини починауться з фiзiологiчних пологiв. Поча-
ток фiзiологiчних пологiв (патологiя до уваги не береться, бо
вона або юридичного значення не мау, або мау зовсiм iншу
юридичну природу) - це якраз той момент, коли закiнчився
розвиток плода, вiн дозрiв для самостiйного життя поза тiлом
матерi, тобто зявляуться нове життя, новий громадянин заяв-
ляу про себе. З цього моменту кримiнальний закон i повинен
брати життя цього громадянина пiд свою охорону.
Посягання, якi спрямованi на заподiяння смертi плода до
початку фiзiологiчних пологiв, квалiфiкуються як аборт.
Заподiяння смертi пiд час пологiв теж квалiфiкууться як
вбивство i в тих випадках, коли пологи були визванi штуч-
но i плiд був життуздатним (життуздатним визнауться плiд
пiсля 6 мiсяцiв вагiтностi).
Для поняття вбивства важливим у також визначення мо-
менту закiнчення життя, оскiльки навмиснi дiє, якi могли
заподiяти смерть, щодо вмерлого (трупу) квалiфiкуються як
замах на вбивство. До недавнього часу в медичнiй науцi i
судовiй практицi настання смертi повязувалось iз дiяльнiс-
тю серця. Але розвиток медичноє науки i технiки надав
можливiсть поновлювати дихання i роботу серця навiть
через тривалий час (були випадки через 2-3 тижнi i навiть
через мiсяць) пiсля настання клiнiчноє смертi. Тому тепер у
медичнiй практицi настання смертi повязууться не з робо-
тою серця, а з незворотними процесами у головному мозку
i центральнiй нервовiй системi.
З настанням смертi посягання на життя вважауться за-
кiнченим, тобто воно мiстить всi ознаки складу закiнченого
злочину. Якщо внаслiдок посягання на життя смерть не
настала, то злочин квалiфiкууться як замах на вбивство.
При цьому слiд мати на увазi, що посягання на життя може
квалiфiкуватися як замах на вбивство лише тодi, коли вiн
був вчинений з прямим умислом, коли смерть потерпiлого
була бажаним наслiдком для винного, коли заподiяння по-
терпiлому смертi було метою дiй винного.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
му, що вiн, у станi спянiння, викрав автобус, що належав
АТП. У дорозi вiн, умисно наєхавши на дерево, загальноне-
безпечним способом пошкодив автобус, завдавши автопiд-
приумству збиткiв на суму 582 крб.
Президiя обласного суду, розглянувши справу, визнала
таку квалiфiкацiю дiй М. Неправильною. Як було встанов-
лено, в салонi автобуса i поблизу вiд нього людей не було.
Той факт, що сам М. вирiшив у такий спосiб заподiяти собi
смерть, не може свiдчити про те, що вiн хотiв знищити
державне майно загальнонебезпечним способом. Оскiльки
М., скеровуючи автобус на дерево, умисно пошкодив дер-
жавне майно iз заподiянням збиткiв на суму 582 крб., його
дiє належить квалiфiкувати за ч. I ст. 89, а не за ч. 2 ст. 89
КК Украєни;
в) знищення або пошкодження пiдпалом лiсових маси-
вiв, яке заподiяло iстотноє шкоди.
Iстотним пошкодженням лiсового масиву вважауться за-
подiяння шкоди, яка значно погiршуу якiсть лiсу, зменшуу
його цiннiсть.
Умисне знищення або пошкодження державного чи ко-
лективного майна або лiсових масивiв пiдпалом або iншим
загальнонебезпечним способом, яке спричинило людськi
жертви (за умови необережноє загибелi хоча б однiує особи;
навмисно заподiяна смерть утворюу сукупнiсть злочинiв),
або завдало особливо великоє шкоди (зруйнування важли-
вого обукта, заподiяння тiлесних ушкоджень кiльком по-
терпiлим i т. iн.) квалiфiкууться за ч. З ст. 89 КК Украєни.
До <особливо великоє шкоди> внаслiдок знищення або
пошкодження державного чи колективного майна нале-
жать, наприклад, виведення з ладу повнiстю або на трива-
лий час виробничих пiдприумств (окремих цехiв, дiльниць)
та iнших важливих споруд (гребель, системи водо- та енер-
гопостачання, звязку тощо), загибель великоє кiлькостi
худоби, спалення або пошкодження лiсових масивiв на
значних площах або iнше заподiяння матерiальних збиткiв
у особливо великих розмiрах.
Iншими тяжкими наслiдками визнауться заподiяння тяж-
ких тiлесних ушкоджень однiй або кiльком особам, середньоє
тяжкостi тiлесних ушкоджень двом та бiльше потерпiлим або
заподiяння значноє матерiальноє шкоди державнiй, громадсь-
кiй органiзацiє або громадянам. При вирiшеннi питання про те,
чи у матерiальнi збитки значними або особливо великими, вра-
ховууться не тiльки вартiсть, розмiр знищеного або пошкод-
женого майна в натуральному виглядi (вага, обсяг, кiлькiсть
предметiв), але i його значущiсть для народного господарства.
Ст. 89 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть лише за
умисне знищення або пошкодження державного або колек-
тивного майна.
Субуктами вiдповiдальностi за дiяння, передбачене ч. I
ст. 89 КК Украєни, у особи, якi досягли 16-рiчного вiку, а
субуктами вiдповiдальностi за ч. 2 IЗ ст. 89 КК Украєни -
особи, якi досягли 14-рiчного вiку.
Карауться умисне знищення або пошкодження держав-
ного чи колективного майна за ч. I ст. 89 КК Украєни по-
збавленням волi на строк до одного року, або виправними
роботами на той же строк, або штрафом вiд тридцяти до
вiсiмдесяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати, за ч. 2
ст. 89 КК Украєни - позбавленням волi на строк до десяти
рокiв, а за ч. З ст. 89 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд восьми до пятнадцяти рокiв.
Див.: постанова презвдiє Кримського обласного суду у справi М.
Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К., 1996.
С. 72-73.
Див.: п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 2 липня
1976 р. № 4 в редакцiє постанови Пленуму вiд 22 грудня 1978 р. №9.-
Постанови Пленуму Виховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiль-
них справах. - К., 1995. - С. 192-193.
3.1. Необережне знищення абовонiкодження
державного чи колективного майна
Кримiнальна вiдповiдальнiсть
За необережне знищення або пошкодження державного
або колективного майна вiдповiдальнiсть настау тiльки то-
дi, коли це спричинило:
а) людськi жертви - загибель хоча б однiує людини;
б) iншi тяжкi наслiдки - значнi зруйнування важливих
обуктiв, заподiяння особливо великоє матерiальноє
шкоди, тяжких тiлесних ушкоджень кiльком потерпi-
лим i т. Iн.
За ст. 90 КК Украєни були квалiфiкованi, наприклад, дiє
О., який на порушення правил безпеки в газовому госпо-
дарствi у своєй квартирi, розташованiй на другому поверсi
восьмиквартирного будинку, самовiльно намагався пiдклю-
чити до газовоє плити балон зi зрiдженим газом. Внаслiдок
несправностi балона газ витiк i згодом загорiвся. Стався
вибух, яким було пошкоджено державне майно на суму
3800 крб., а мешканцям будинку К, С.М. i С.В. заподiяно
тяжкi тiлеснi ушкодження.
Стаття 90 КК Украєни у загальною нормою, яка передбачау
вiдповiдальнiсть за необережне знищення чи пошкодження
державного або колективного майна. Спецiальними нормами
про вiдповiдальнiсть за такi дiяння у статтi - 147 (про вiд-
повiдальнiсть за недбале зберiгання сiльськогосподарськоє
технiки), 205 (про вiдповiдальнiсть за пошкодження морсь-
кого телеграфного кабелю), 244 (про вiдповiдальнiсть за
промотання або втрату вiйськового майна) КК Украєни.
Спецiальними вiдносно ст. 90 КК Украєни у також дiян-
ня проти громадськоє безпеки, при вчиненнi яких можливi
наслiдки у виглядi пошкодження чи знищення державного
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 12 жовтня
1989 р. у справi О. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993 .-С. 73-74.
або колективного майна (ст. 217, 219, 220, 221\ 225 КК
Украєни). При конкуренцiє цих спецiальних норм зi ст. 90
КК Украєни за прямою вказiвкою у ст. 90 КК Украєни за-
стосованими повиннi бути цi спецiальнi статтi.
Субуктами вiдповiдальностi за необережне знищення
чи пошкодження державного або колективного майна у
осуднi особи, яким на час скоуння злочину виповнилося
шiстнадцять рокiв.
Карауться необережне знищення або пошкодження
державного чи колективного майна позбавленням волi на
строк до трьох рокiв або виправними роботами на строк до
двох рокiв.
4. ЗЛОЧИННО-НЕДБАЛЕ СТАВЛЕННЯ
ДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО
АБО КОЛЕКТИВНОГО МАЙНА
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за злочинно-недбале ста-
влення до охорони державного або колективного майна за
ст. 91 КК Украєни настау лише за наявностi таких ознак
(умов);
1. Якщо певнiй особi було доручено охорону держав-
ного або колективного майна, тобто охорона цього
майна була єє прямим I безпосереднiм обовязком
(сторож, охоронець, стрiлець воунiзованоє охорони i
т. iн. особи).
2. Якщо ця особа проявила несумлiнне, недбале став-
лення до виконання своєх обовязкiв щодо охорони
дорученого єй майна.
3. Якщо внаслiдок недбалого зберiгання це майно було
пошкоджено, загинуло чи викрадено.
4. Якщо мiж загибеллю, пошкодженням чи викраден-
ням майна i злочинно-недбалим ставленням до його
охорони у причинний звязок.
5. Якщо- особа, яка охороняла МЕЮ,.<]НЮ<ЛЖ запобiгти
його загибелi> пошкодженню трс>31фявяиню.
6. Якщо внаслiдок загибелi, пошк<<зка<дiЯi<и розкра-
дання майна державнiй чигромцяеiьхiй.вртаиiзацiє
. булазаподiянашкодаувеликихрозмiрйдi
Згiдно з примiткою до ст. 81 КК Украшиячмздщим у ве-
ликих розмiрах визнауться злочин, яким однiую особою чи
групою осiб державнiй або громадськiй органiзацiє заподiя-
на шкода на суму, яка в сто i бiльше разi> переииау мiнi-
мальний розмiр заробiтноє плати, встановлешiй законодав-
ством Украєни. Якщо таким у великий розшир у злочинах
навмисних (розкрадання), то вiн не може бути меншим у
злочинi, вчиненому з необережностi - ст. 91 КК Украєни.
Безпiдставно, наприклад, було засуджено за ст. 91 КК
Украєни А.,лкий перебуваючи у вiдрiаєменнi, залишив у
Херсонськiй областi причiп вiд втоiвобiля ЗIЛ-130, не
вживши заходiв до його збереження, вгiаслiдок чого пiсля
повернення причепа не знайiпЬв, чим заподiяв АТП збитки
на суму 2517 крб.
Президiя Києвського мiського суду, розглянувши справу,
встановила, що з матерiалiв справи видно, що пiзнiше при-
чiп було знайдено i повернуто автопiдприумству. Втратою
запасного колеса i номерного знака вiд автопричегiа АТП
завдано збиткiв на суму 170 крб., якi не можна визнати ве-
ликими. Вiдповiдальнiсть же за ст. 91 КК Украєни настау у
випадку, коли втратою чи пошкодженням державного або
колективного майна заподiяно шкоду у великих розмiрах.
З урахуванням того, що автопричiiє повернуто АТП, на
суму його вартостi мау бути зменшено розмiр збиткiв, що
пiдлягають стягненню iз засудженого.
На пiдставi викладеного президiя мiського суду судовi
рiшення в частинi засудження А. за ст. 91 КК Украєни ска-
сувала i провадження у справi закрила.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть заст. 91 настау лише у
випадках, коли ставлення до охорони державного або колек-
тивного майна було необережним. У тих випадках, коли
особа, якiй було доручено охорону, навмисно не виконува-
ла своєх обовязкiв i цим сприяла розкраданню, загибелi чи
пошкодженню цього майна єє дiє квалiфiкуються як спiв-
участь у цих злочинах.
Вiдповiдальнiсть за злочинно-недбале зберiгання у кол-
госпах, радгоспах, iнших державних чи кооперативних пiд-
приумствах i органiзацiях зерна та насiння олiйних культур,
що призведе? до Єх псування, настау заст. 147 КК Украєни.
Вiдповiдальними за ст. 91 КК Украєни у осуднi особи,
яким на час скоуння злочину виповнилося шiстнадцять
рокiв. .-: -
Карауться злочинно-недбале .ставлення до охорони
державного або колективного майна позбавленням волi на
строк до двох рокiв або виправними роботами на той же
строк.
Лiтература до теми
1. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
2. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
3. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К.: Юрiнком, 1996.
4. Волженкин Б.В. Вопросьi квалификации краж, грабежей
й разбоев. - Ленинград, 1981.
5. ДиденкоВ.П. Квалификация хищений государственного
или общественного имущества путем присвоуння, рас-
тратьi или злоупотребления служебньiм положением. -
К., 1992.
6. Коржанский Н.И. Квалификация преступлений против
личности й собственности. - Волгоград, 1984.
7. Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв проти власно-
стi.-К., 1995.
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. -С. 75-76.
136
8. Коржамський М.Й. Квалiфiкацiя злочинiв проти особи
тавласиос-гi.- К., 1996. .
9. КоржанськибМЙ. Квалiфiкацiя злочинiв -К., 1998.
10. Коржстський М.И. Популярний коментар Кримiналь-
його кодексу.-К., 1997. i >/
11. Кригер Л.Квалификация хищекий хюциалистического
имущества..- М., 1974. :-
12. Мсчпьiшевский П. С. Преступления протиiв собстееннос-
ти й смежньiе у ними преступления. - К., 1916.
IЗ. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К., 1997.
14. Паное Н.И. У головная ответственность за причинение
имущественногоущерба путем обмана илизлоупоiреб-
лениядоверием.~Харьков,1977.
15. Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемьiх
путем обмана. -Харьков, 1980.
16. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
ТЕМА
IЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ЖИТТЯ,ЗДОРОВ,
ВОЛI IГЩНОСП
ОСОБИ
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ ПРОТИ ОСОБИ
Охорона особи у найважливiшим завданням держави.
Згiдно зi ст. З Конституцiє Украєни людина, єє життя i здо-
ровя, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнають-
ся в Украєнi найвищою соцiальною цiннiстю. Права i сво-
боди людини та єх гарантiє визначають змiст i спрямова-
нiсть дiяльностi держави. Утвердження i забезпечення прав
i свобод людини у головним обовязком держави.
Особливо важливою у кримiнально-правова охорона
особи, єє життя, здоровя, волi, честi та гiдностi. Посягання
на особу, єє життя, здоровя, честь та гiднiсть у найпошире-
нiшими та найтяжчими злочинами. Головнi кримiнально-
правовi норми, що захищають особу, зосередженi у главi III
Кримiнального кодексу Украєни - ст. 93-126. Крiм того,
у Кримiнальному кодексi Украєни у багато iнших норм,
якi передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на особу.
Такими можна визнати норми ст. 58, 60, 66, 69, 69\ 173,
174, 176 176 188-189, 189 190\ 206, 217 236, 237, 261
та 262 КК Украєни.
Головною ознакою всiх злочинiв проти особи у родовий
обукт цих злочинiв - сукупнiсть суспiльних вiдносин, якi
Про недолiки в охоронi особи див.: М. Коржанськай. Кримiнально-
правова охорона особи: вади i помилки // Юридичний вiсник Украєни. -
1995.-№12.
визначають суспiльнi властивостi особи: єє громадянство,
вiк, освiту, iмя, мiсце мешкання i роботи та багато iн.
Залежно вiд безпосереднього обукта посягання всi зло-
чини проти особи подiляються на окремi групи:
1. Злочини проти життя - ст. 93-99 КК Украєни;
2. Злочинипротиздоровя-ст. IОI-IIбККУкраєни;
3. Статевi злочини -ст. 117-122 КК Украєни;
4. Посягання на волю особи -ст. 100, 123, 124 КК
Украєни;
5. Злочини проти честi та гiдностi особи -ст. 125 i 126
КК Украєни.
2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ
На життя особи посягау найтяжчий злочин - убивство.
Убивством у кримiнальному правi називауться про-
типравне i винне заподiяння смертi при посяганнi на
життя iншоiлюдини.
Конституцiя Украєни закрiплюу невiдумне право на
життя кожноє людини i встановлюу обовязок держави -
захищати життя людини (ст. 27 КК Украєни). Вбивство
позбавляу потерпiлого найцiннiшого блага - життя. Вбивс-
тво заподiюу надзвичайно тяжку шкоду не тiльки потерпi-
лому, але i його рiдним та близьким. Разом з тим невинне
(савик) чи легальне (наприклад, у станi необхiдноє оборони,
при виконаннi вироку про смертну кару, пiд час вiйни) по-
збавлення життя не у вбивство.
Убивство - це заподiяння смертi iншiй особi.
Самогубство або замах на самогубство вбивством не ви-
знауться, оскiльки обуктом вбивства може бути тiльки життя
iншоє людини щодо вбивцi. Але сприяння самогубству чи
допомога самогубцевi у досягненнi ним цiує мети визнауться
Докладнiше про сукупнiсть суспiльних вiдносин, якi утворюють особу,
див.: Коржанский Н. Й. Обьект й предмет уголовно-правовой охраньi. -
М., 1980.-С. 107-112.
140
сприянням вбивству, оскiльки в цьому випадку сприяуться
заподiяння смертi iншiй людинi. Сприяння самогубству утво-
рюу злочин, передбачений ст. 19 i ст. 94 чи 93 КК Украєни.
Обуктом вбивства у життя. Вбивство може бути скоуне
тiльки стосовно живоє людини незалежно вiд єє вiку, стану
здоровя, громадського стану чи властивостей єє особи.
Життя як обукт кримiнально-правовоє охорони мiстить
у собi суспiльнi вiдносини, що iснують з приводу охорони
життя в бiологiчному розумiннi. Якраз тому, що обукт по-
сягання при вбивствi - не тiльки бiологiчна особистiсть, але
й певна сукупнiсть суспiльних вiдносин, спрямованих на
охорону цiує особистостi (у кожному разi, у кожному пев-
ному випадку ця сукупнiсть бувау рiзноманiтною i особли-
вою), Кримiнальний закон мiстить цiлу низку кримiнально-
правових норм, що охороняють цi вiдносини - ст. 93-98 КК
Украєни. Крiм того, у багато iнших кримiнально-правових
норм, якi охоплюють заподiяння смертi потерпiлому. На-
приклад, ст. 58, 59, 69, 190, 215, 217, 218-220 КК Украєни.
Життя кожноє людини як обукт кримiнально-правовоє
охорони не мау нiяких юридичних особливостей i вiдмiннос-
тей. Кримiнальний закон рiвною мiрою охороняу життя моло-
дого юнака i безнадiйно хворого чи доживаючого вiк старця,
видатноє особи, героя чи негiдника, або завзятого злочинця.
Життя людини починауться з фiзiологiчних пологiв. Поча-
ток фiзiологiчних пологiв (патологiя до уваги не береться, бо
вона або юридичного значення не мау, або мау зовсiм iншу
юридичну природу) - це якраз той момент, коли закiнчився
розвиток плода, вiн дозрiв для самостiйного життя поза тiлом
матерi, тобто зявляуться нове життя, новий громадянин заяв-
ляу про себе. З цього моменту кримiнальний закон i повинен
брати життя цього громадянина пiд свою охорону.
Посягання, якi спрямованi на заподiяння смертi плода до
початку фiзiологiчних пологiв, квалiфiкуються як аборт.
Заподiяння смертi пiд час пологiв теж квалiфiкууться як
вбивство i в тих випадках, коли пологи були визванi штуч-
но i плiд був життуздатним (життуздатним визнауться плiд
пiсля 6 мiсяцiв вагiтностi).
Для поняття вбивства важливим у також визначення мо-
менту закiнчення життя, оскiльки навмиснi дiє, якi могли
заподiяти смерть, щодо вмерлого (трупу) квалiфiкуються як
замах на вбивство. До недавнього часу в медичнiй науцi i
судовiй практицi настання смертi повязувалось iз дiяльнiс-
тю серця. Але розвиток медичноє науки i технiки надав
можливiсть поновлювати дихання i роботу серця навiть
через тривалий час (були випадки через 2-3 тижнi i навiть
через мiсяць) пiсля настання клiнiчноє смертi. Тому тепер у
медичнiй практицi настання смертi повязууться не з робо-
тою серця, а з незворотними процесами у головному мозку
i центральнiй нервовiй системi.
З настанням смертi посягання на життя вважауться за-
кiнченим, тобто воно мiстить всi ознаки складу закiнченого
злочину. Якщо внаслiдок посягання на життя смерть не
настала, то злочин квалiфiкууться як замах на вбивство.
При цьому слiд мати на увазi, що посягання на життя може
квалiфiкуватися як замах на вбивство лише тодi, коли вiн
був вчинений з прямим умислом, коли смерть потерпiлого
була бажаним наслiдком для винного, коли заподiяння по-
терпiлому смертi було метою дiй винного.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57