- здійснює у встановленому порядку призначення на
посаду та звільнення з посади керівників управлінь юс-
тиції та підприємств, установ і організацій, що належать
до сфери управління Міністерства;
- призначає на посаду та звільняє з посади керівника
Центру правової реформи і законопроектних робіт при
Мін'юсті України, а також його заступників, затверджує
структуру, штатний розпис і кошториси витрат Центру;
- присвоює у встановленому порядку працівникам
центрального апарату Міністерства та підпорядкованих
Організація судових та правоохоронних органів
йому органів і установ, а також Центру ранги державних
службовців.
Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Мін'юсту України, обговорення найважливі-
ших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється
колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міні-
стра за посадою, а також інших керівних працівників Міні-
стерства. До складу колегії можуть входити керівники управ-
лінь юстиції. Членів колегії затверджує та увільняє від обо-
в'язків Кабінет Міністрів України за поданням Міністра.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра.
Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропо-
зицій щодо головних напрямів розвитку правової систе-
ми України в Мін'юсті України можуть бути утворені нау-
кова, науково-консультативна ради та інші органи дорад-
чого і координаційного характеру.
§ 2. Місцеві управління Міністерства юстиції
України, їх система та повноваження
Місцеві (обласні та районні) управління є територіаль-
ними органами Мін'юсту України. Місцеві органи юс-
тиції реалізують завдання, покладене на Мін'юст України,
на регіональному рівні, тому їх повноваження мають
більш конкретний характер. Це можна прослідити на при-
кладі повноважень обласних управлінь юстиції щодо су-
дових та нотаріальних органів.
Обласні управління юстиції:
- вносять пропозиції Мін'юсту України з питань ор-
ганізації діяльності районних (міських), міжрайонних
(окружних) судів та щодо змін у мережі судів та їх штаті;
- проводять роботу щодо добору кандидатів на поса-
ди суддів районних (міських) судів, формують резерв на
посади суддів, голів і заступників голів суддів, представ-
ляють у встановленому порядку за рекомендаціями відпо-
відних кваліфікаційних комісій кандидатури суддів на
призначення або обрання суддями;
Розділ XI. Органи та установи юстиції
- готують матеріали щодо призначення суддів на ад-
міністративні посади голів та заступників голів суддів або
звільнення суддів з посад;
- вносять подання до відповідної кваліфікаційної ко-
місії суддів про порушення дисциплінарного проваджен-
ня щодо суддів районних (міських) судів;
- здійснюють перевірки з питань, віднесених до ком-
петенції управління, в районних (міських) судах;
- спільно з органами суддівського самоврядування,
місцевими органами виконавчої влади здійснюють захо-
ди щодо забезпечення незалежності суддів, соціального
захисту суддів та інших працівників судів;
- сприяють вирішенню питань, пов'язаних із забезпе-
ченням належної організації в районних (міських) судах
щодо оформлення та ведення діловодства, архівної спра-
ви, роботи з речовими доказами, довідкової роботи із за-
конодавства та судової статистики.
Також більш деталізовані повноваження обласних
управлінь юстиції щодо органів нотаріату. Вони:
- організовують роботу нотаріату, вживають заходів
щодо її поліпшення та здійснюють контроль за законніс-
тю вчинення нотаріальних дій державними і приватними
нотаріусами; забезпечують роботу кваліфікаційної комісії
нотаріату;
- забезпечують діяльність нотаріального архіву щодо
зберігання нотаріальних документів;
- організовують та контролюють стажування осіб, які
мають намір займатися нотаріальною діяльністю;
- визначають нотаріальний округ, реєструють приватну
нотаріальну діяльність, вносять зміни в реєстраційне посвід-
чення та анулюють його, контролюють дотримання вимог
щодо організації робочого місця приватного нотаріуса;
- подають до Мін'юсту України пропозиції щодо ви-
значення граничної чисельності нотаріусів в нотаріальних
округах області;
- припиняють діяльність нотаріусів, готують обґрунто-
вані подання на розгляд Мін'юсту України щодо анулюван-
ня свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю;
Організація судових та правоохоронних органів
- забезпечують установи нотаріату та приватних нота-
ріусів спеціальними бланками нотаріальних документів та
контролюють їх обіг.
Обласні управління юстиції здійснюють свої повно-
важення як безпосередньо, так і через утворені районні,
районні в містах, міські (міст обласного значення) управ-
ління юстиції.
Начальник Головного управління Юстиції Міністер-
ства юстиції України в АРК призначається на посаду та
звільняється з посади Міністром юстиції України за по-
годженням з Верховною Радою АРК.
Начальники обласних, Київського і Севастопольсько-
го міських управлінь юстиції призначаються на посаду та
звільняються з посади за погодженням з головою відпові-
дної обласної, Київської і Севастопольської міської держа-
вної адміністрації. Начальник управління юстиції має:
- першого заступника;
- заступника — начальника відділу реєстрації актів
громадянського стану;
- заступника — начальника відділу громадянства та
реєстрації фізичних осіб та, при потребі, заступників на-
чальника1 з інших напрямків роботи.
Апарат обласних управлінь юстиції структурно розпо-
ділений на відділи. Так, у Харківському обласному управ-
лінні юстиції є такі відділи:
- правової роботи і державної реєстрації відомчих нор-
мативних актів, реєстрації об'єднань громадян, правової
інформації;
- юридичної допомоги населенню;
- відділ кадрів;
- відділ реєстрації актів громадянського стану;
- відділ державної виконавчої служби;
- відділ організаційного забезпечення діяльності суддів;
- відділ бухгалтерського обліку;
- відділ діловодства, матеріально-технічного забезпе-
чення та капітального будівництва.
Розширення повноважень Мін'юсту України, покла-
дення на нього нових функцій зумовили необхідність ре-
Розділ XI. Органи та установи юстиції
формування не тільки центрального апарату, а й терито-
ріальних органів. Постановою Кабінету Міністрів Украї-
ни від ЗО квітня 1998 р. за № 592 «Про систему органів юс-
тиції» до системи органів юстиції включені районні, ра-
йонні у містах, міські (міст обласного значення) управлін-
ня юстиції. Тепер їх налічується 747.
Районні, районні у містах, міські (міст обласного зна-
чення) управління юстиції підпорядковуються Мін'юсту
України та безпосередньо Головному управлінню юстиції
Міністерства юстиції України в АРК, обласним, Київсь-
кому і Севастопольському міським управлінням юстиції.
Основні завдання районних управлінь юстиції знач-
ною мірою збігаються з завданнями вищестоящих органів
юстиції, але їх реалізація здійснюється на районному
рівні, тому вони мають дещо інший обсяг повноважень.
Здебільшого вони стосуються питань реєстрації актів гро-
мадянського стану; здійснення державної реєстрації но-
рмативно-правових актів місцевих, державних адмініст-
рацій; легалізації місцевих об'єднань громадян та реєст-
рації інших юридичних осіб; забезпечення виконання рі-
шень судів та інших органів.
Начальники районних управлінь юстиції за погоджен-
ням з головами відповідних місцевих державних адмініст-
рацій призначаються на посаду та звільняються з посади за
поданням начальника відповідного вищестоящого управ-
ління юстиції. Вони також мають першого заступника та
декілька заступників за основними напрямками роботи.
Контрольні запитання
1. Які основні завдання стоять перед органами та установами
юстиції?
2. Яка система органів та установ юстиції?
3. Які повноваження Мін'юсту України?
4. Які повноваження місцевих управлінь юстиції?
Розділ XII
•яг
Організація судових та правоохоронних органів
ДЕРЖАВНА ВИКОНАВЧА СЛУЖБА
§ 1. Система та повноваження державної
виконавчої служби
З прийняттям Конституції України склалися нові по-
літико-правові умови реформування правоохоронної
функції держави, здійснення судово-правової реформи.
Створення умов ефективного захисту прав, свобод та за-
конних інтересів людини, утвердження режиму закон-
ності в діяльності органів влади і посадових осіб виклика-
ло необхідність утворення єдиної самостійної системи ви-
конання рішень судів та інших органів.
Правову основу діяльності державної виконавчої
служби становлять Конституція України, закони «Про
державну виконавчу службу», «Про виконавче прова-
дження», інші закони та підзаконні нормативно-правові
акти, прийняті на їх виконання.
Закони України «Про державну виконавчу службу» і
«Про виконавче провадження» визначили основи органі-
зації та діяльності державної виконавчої служби, її завдан-
ня, правовий статус, соціальний захист державних вико-
навців, а також умови і порядок примусового виконання
рішень судових та інших органів (посадових осіб) у разі
невиконання їх у добровільному порядку.
Таким чином, інститут судових виконавців, що діяли
при суді, реформовано в державну виконавчу службу, яка
увійшла до системи органів Мін'юсту України.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне,
повне і неупереджене примусове виконання рішень, пе-
редбачених законом.
Систему органів державної виконавчої служби скла-
дають:
- Департамент державної виконавчої служби Мін'юс-
ту України;
Розділ XII. Державна виконавча служба
- відділи державної виконавчої служби Головного
управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК,
обласних, Київського і Севастопольського міських управ-
лінь юстиції;
- районні, міські (міст обласного значення), районні
у містах відділи державної виконавчої служби відповідних
управлінь юстиції.
Безпосередньо роботу по виконанню рішень судових
та юрисдикційних органів покладено на державних вико-
навців районних, міських (міст обласного значення), ра-
йонних у містах відділів державної виконавчої служби, які
є юридичними особами, мають розрахункові та інші рахун-
ки в установах банків, гербову печатку.
Державною виконавчою службою підлягають вико-
нанню: 1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних
справах; 2) вироки, ухвали і постанови судів у криміналь-
них справах у частині майнових стягнень; 3) вироки судів
у частині позбавлення прав займати певні посади або за-
йматися певною діяльністю; 4) постанови судів у частині
майнових стягнень у справах про адміністративні правопо-
рушення; 5) мирові угоди, затверджені судом; 6) рішення,
ухвали, постанови арбітражних судів; 7) виконавчі написи
нотаріусів; 8) рішення Конституційного Суду України у
випадках, передбачених законом; 9) не сплачені в строк
платіжні вимоги, акцептовані платником; 10) рішення тре-
тейських судів відповідно до законів України; 11) рішення
комісій по трудових спорах; 12) постанови, винесені орга-
нами (посадовими особами), уповноваженими законом
розглядати справи про адміністративні правопорушення у
випадках, передбачених законом; 13) рішення іноземних
судів і арбітражів у передбачених законом випадках; 14)
рішення державних органів з питань володіння і користу-
вання культовими будівлями та майном; 15) рішення Ан-
тимонопольного комітету України та його територіальних
відділень у передбачених законом випадках; 16) постанови
державного виконавця про виконавчий збір та накладення
штрафу; 17) рішення інших державних або недержавних
органів у випадках, передбачених законом.
Організація судових та правоохоронних органів
§ 2. Статус державного виконавця
Начальник, заступник начальника, старший держав-
ний виконавець, державний виконавець районного, місь-
кого (міста обласного значення), районного у місті відділу
державної виконавчої служби е державними виконавцями.
Такими посадовими особами можуть бути громадяни
України, які мають юридичну освіту, здатні за своїми осо-
бистими і діловими якостями виконувати покладені на
них обов'язки. Начальником районного, міського, район-
ного у місті відділу державної виконавчої служби призна-
чається громадянин України з вищою юридичною осві-
тою і зі стажем юридичної роботи не менше трьох років.
Особи, відносно яких існують обмеження, передбачені
Законом «Про державну службу», не можуть бути призна-
чені на посаду державного виконавця.
Призначення на посаду та звільнення з посади держав-
ного виконавця здійснюються начальниками районних і
прирівняних до них відділів державної виконавчої служ-
би відповідних управлінь юстиції.
Начальники районних, міських відділів державної
виконавчої служби призначаються на .посаду та звільня-
ються з посади начальниками Головного управління юс-
тиції Міністерства юстиції України в АРК, обласних, Ки-
ївського і Севастопольського міських управлінь юстиції за
поданням начальників відділів державної виконавчої служ-
би відповідних управлінь юстиції.
Директор Департаменту державної виконавчої служ-
би Мін'юсту України, начальники відділів державної ви-
конавчої служби Головного управління юстиції Міністер-
ства юстиції України в АРК, управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі призначаються Міністром
юстиції України.
Державний виконавець зобов'язаний сумлінно вико-
нувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяль-
ності порушення прав громадян та юридичних осіб, гаран-
тованих Конституцією та законами України.
У випадках порушень закону, інших нормативних ак-
тів державний виконавець може.бути притягнутий до
Розділ XII. Державна виконавча служба
дисциплінарної відповідальності, а у разі вчинення ним
під час виконання службових обов'язків діяння, що має
ознаки злочину або адміністративного правопорушення,
він підлягає кримінальній або адміністративній відповідаль-
ності у порядку, встановленому законом.
Дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути
оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду.
За успіхи в роботі по виконанню рішень державний
виконавець може бути заохочений Міністром юстиції
України, начальником Головного управління юстиції Мі-
ністерства юстиції України в АРК, начальниками управ-
лінь юстиції в областях, містах Києві і Севастополі з їх вла-
сної ініціативи та за поданням начальника відповідного
відділу державної виконавчої служби.
При примусовому виконанні рішень державний ви-
конавець зобов'язаний діяти неупереджено, своєчасно,
повно вчиняти виконавчі дії. Вимоги державного вико-
навця щодо примусового виконання рішень судових та
інших компетентних органів є обов'язковими для усіх
органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридич-
них осіб на території України.
Контроль за діяльністю державних виконавців здійс-
нюють Мін'юст України через Департамент державної
виконавчої служби та підпорядковані їм обласні управлін-
ня і відділи, а також інші державні органи в передбачено-
му законом порядку.
Нагляд за законністю виконавчого провадження здій-
снюють органи прокуратури.
Державний виконавець перебуває під захистом закону.
Держава гарантує захист здоров'я, честі, гідності, житла,
майна державних виконавців та членів їх сімей від злочин-
них посягань та інших протиправних дій. Образа державного
виконавця, опір, погроза, насильство, інші дії, які перешкод-
жають виконанню покладених на нього обов'язків, тягнуть
за собою як адміністративну, так і у випадках і порядку, пе-
редбачених законом, — кримінальну відповідальність.
Державні виконавці, які потребують поліпшення жит-
лових умов, забезпечуються житлом у першочерговому
Ооганізаиія судових та правоохоронних органів
порядку, вони мають право на першочергове встановлен-
ня квартирних телефонів.
Кабінет Міністрів України встановлює порядок та
умови страхування державних виконавців.
Фінансування і матеріальне забезпечення діяльності
державних виконавців здійснюються за рахунок коштів
Державного бюджету України. Штатна чисельність, гторя-
док та норми їх матеріального забезпечення і діяльності
встановлюються Кабінетом Міністрів України за подан-
ням Мін'юсту України.
Мін'юст України затверджує зразок єдиного посвід-
чення, які видаються державним виконавцям. Під час ви-
конання службових обов'язків державний виконавець но-
сить формений одяг, зразок якого затверджується Кабіне-
том Міністрів України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32